Главная >> Контрольная работа >> Государство и право

1 2 3

1


Міністерство освіти і науки України

Приазовський державний технічний університет

Контрольна робота

З курсу Фінансове право

Тема: Фінансово-правова норма, її зміст та особливості

Варіант №5

Виконала студентка

Групи З-05-ФН

Клафас Н.С.

Перевірив викладач

Антонець П.Д.

Маріуполь, 2009

План

Передмова

  1. Поняття, ознаки та структура фінансово-правових норм

  2. Види фінансово-правових норм

  3. Реалізація финансово-правових норм

Висновок

Література

ПЕРЕДМОВА

У період глибоких політичних, економічних перетворень, формування сучасних ринкових відносин в Україні відбуваються докорінні зміни і у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування. Це спричинило процес формування нового за своїм змістом фінансового права як самостійної галузі правової системи України та виявилося у зміні його структури. Відповідно склалися нові фінансово-правові інститути, розширилося коло суб'єктів фінансового права, змінилися їх права, обов'язки та відповідальність. Активно формується законодавча основа регулювання фінансових відносин, відбувається кодифікація фінансово-правових норм, про що свідчить прийняття Бюджетного кодексу України. Сталися певні зміни і у системі джерел фінансового права, де поряд з такими традиційними нормативно-правовими актами вважаються рішення та висновки Конституційного Суду України, акти органів місцевого самоврядування, міжнародні договори.

Суттєвих змін зазнала також система органів, які забезпечують реалізацію в нашій державі фінансової політики, змінився їх правовий статус та роль у здійсненні фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування.

Все це зумовило потребу на основі новітніх досягнень фінансово-правової науки розглянути особливості предмету та методу фінансового права, проаналізувати зміст фінансових правовідносин та правове становище їх учасників.

1 ПОНЯТТЯ, ОХНАКИ І СТРУКТУРА ФІНАНСОВО-ПРАВОВИХ НОРМ

Фінансова діяльність держави, органів місцевого самоврядування може здійснюватися лише на основі певних правил, що покликані регулювати таку діяльність, - фінансово-правових норм.

Фінансово-правова норма (норма фінансового права) - установлене чи санкціоноване органами державної влади, місцевогосамоврядування та забезпечене силою державного примусу загальнообов'язкове формально визначене правило поведінки учасників фінансових правовідносин, що виникають з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, виражене у категоричній формі, яке закріплює суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників цих відносин.

Фінансово-правові норми містять як ознаки, характерні для будь-яких правових норм, так і властиві лише нормам фінансового права. Фінансово-правова норма, як і будь-яка інша правова норма, це:

- правило, що має загальнообов'язковий характер: воно вказує, яким чином, в якому напрямі, протягом якого часу і на якій території необхідно тому чи іншому суб'єкту діяти, приписує правильний з точки зору суспільства і тому обов'язковий для конкретного індивіда спосіб дій. Фінансово-правова норма є обов'язковою для всіх суб'єктів фінансового права і повинна сприйматись як безумовне керівництво до дії, що виходить від держави та не піддягає обговоренню чи оцінці щодо їх доцільності, бажаності чи небажаності здійснення;

- формально визначене правило поведінки. внутрішня фортяь-

на визначеність норми проявляється у чіткому визначенні правила поведінки (змісту прав і обов'язків, чітких вказівок на наслідки їх порушення); зовнішня визначеність полягає у закріпленні різних правил поведінки в офіційних документах - актах державних органів, рішеннях судів, міжнародних договорах та інших формах;

- правило поведінки, що має системний характер: системність проявляється у структурній будові норми, у тому, що фінансово-правові норми тісно пов'язані між собою, діють у єдності, складаються у фінансово-правові інститути, підгалузі фінансового права;

- правила поведінки, що установлюються, санкціонуються і забезпечуються державою та її органами, уособлюють державну волю і охороняються від порушень передбаченими державними заходами примусового впливу;

- державне веління, що має категоричний характер.

У той же час фінансово-правовим нормам властиві специфічні ознаки, які обумовлені особливостями предмета і методу фінансово-правового регулювання:

- фінансово-правовими нормами регулюються лише відносини, які виникають у процесі фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування з приводу мобілізації, розподілу та використання державних і місцевих фондів коштів;

- фінансово-правові норми є засобом реалізації не приватних а публічних (загальних) інтересів - інтересів усього суспільства, держави, органів місцевого самоврядування в силу того, що фінансове право як галузь належить до публічного права;

- фінансово-правові норми мають державно-владний, імперативний (обов'язковий) характер і виражаються у категоричній формі: учасники фінансових правовідносин, урегульованих нормами фінансового права, мають чітко визначений обсяг прав та обов'язків, що виключає зміну приписів цих норм за волевиявленням суб'єктів фінансових правовідносин;

- фінансово-правові норми, як правило, мають матеріальне обгрунтування.

Поняття «фінансово-правова норма» не є ідентичним до поняття «стаття» відповідного нормативного акта. Зміст тієї .чи іншої фінансово-правової норми може бути закріплений у різних статтях одного нормативного акта або ж в іншому нормативному акті. Крім того, в одній статті нормативного акта може міститися дві, три і більше норм.

Усі норми права покликані регулювати суспільні відносини або встановлювати порядок, який повинні дотримувати органи держави, юридичні та фізичні особи. Для досягнення цих цілей правового регулювання необхідно повністю або частково, детально або узагальнено:

по-перше, виразити сам зміст правової норми;

по-друге, визначити умови, за яких зміст правової норми може і повинен здійснюватися;

по-третє, встановити правові наслідки порушення правової норми, невигідні, обтяжливі для порушника.

Відповідно до цих завдань будується структура фінансово-правових норм, як і норм інших галузей права, у вигляді трьох структурних елементів, що дістали у правовій науці назви диспозиції, гіпотези та санкції.

Гіпотеза фінансово-правової норми визначає умови дії фінансово-правової норми - обставини, за наявності яких у учасників фінансових правовідносин можуть виникнути передбачені фінансово-правовою нормою права і обов'язки у галузі фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування. Гіпотеза фінансово-правової норми визначає межі дії тих суб'єктів фінансових правовідносин, яких диспозиція наділяє певними правами і обов'язками. Наприклад, умовою сплати податку власниками транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до ст.І Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є наявність у підприємств, установ та організацій, які є юридичними особами, іноземних юридичних осіб, а також у громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством власних транспортних засобів, які відповідно до ст. 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування. Тобто, гіпотеза фінансово-правової норми визначає умови, за наявності яких юридична чи фізична особа стає платником цього податку. Отже їй надасться право здійснити певні визначені дії як суб'єкту податкових правовідносин.

Диспозиція фінансово-правової норми - це саме правило поведінки (дія чи бездіяльність). Вона вимагає визначеної поведінки від учасників фінансово-правових відносин у сфері мобілізації, розподілу та використання коштів централізованих та децентралізованих фондів при наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин і не допускає відхилень від них. Тобто, диспозиція фінансово-правової норми визначає зміст прав і обов'язків учасників фінансових правовідносин. Наприклад, відповідно до ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи, які є власниками зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством транспортних засобів, що є об'єктом оподаткування цього податку, повинні сплатити податок перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Отже, диспозиція фінансово-правової норми вимагає визначеної поведінки від учасників правовідносин щодо сплати податку власниками транспортних засобів і не допускає будь-яких відхилень від визначених правил.

Санкція фінансово-правової норми містить вказівку на юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, визначеного у диспозиції, або умов, визначених у гіпотезі фінансово-правової норми. Вона є способом захисту приписів, установлених фінансово-правовою нормою. Санкція передбачає наслідки порушення фінансово-правової норми, визначає види юридичної відповідальності, які покладаються на тих суб'єктів фінансових правовідносин, які порушили приписи фінансово-правових норм. За допомогою санкцій здійснюється державний примус до виконання приписів фінансово-правових норм. Так, у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування до власників транспортних засобів застосовується санкція фінансово-правової норми, що міститься у ст.7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» - стягується сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом. Отже, санкція вказує на заходи фінансового впливу запорушення приписів фінансово-правової норми, установлених державою, органами місцевого самоврядування. До таких заходів належать: стягнення пені, штрафів, повне або часткове припинення бюджетного фінансування тощо. Підставою для застосування санкцій є порушення встановлених правил поведінки, які містяться у фінансово-правових нормах (фінансове правопорушення): нецільове використання бюджетних коштів; ухилення від сплати податків; порушення правил податкового обліку тощо.

1 2 3

Похожие работы: