Главная >> Курсовая работа >> Банковское дело

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретико-економічні передумови виникнення недержавних пенсійних фондів в Україні

1.1 Необхідність створення недержавного пенсійного фонду в Україні

1.2 Суть, структура і функціональні завдання НПФ в Україні

1.3 Державне регулювання діяльності НПФ в Україні

РОЗДІЛ 2. Аналіз функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні

2.1 Основні принципи діяльності та особливості функціонування НПФ

2.2 Динаміка розвитку недержавного пенсійного забезпечення

2.3 Аналіз інвестиційної діяльністі НПФ

РОЗДІЛ 3. Стратегії та перспективи розвитку НПФ в Україні

3.1 Стратегії розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення.

3.2 Шляхи вдосконалення системи НПЗ в Україні та перспективи його розвитку

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Курсова работа присвячена теоретичним, методичним і практичним питанням формування державної політики в сфері діяльності недержавних пенсійних фондів.

Актуальність теми дослідження. Одним із найважливіших здобутків України протягом останніх кількох років є реформування пенсійної системи з метою підвищення рівня соціального захисту населення. Необхідність структурного реформування системи пенсійного забезпечення населення країни є очевидною, виходячи з таких соціально-економічних факторів, як: зростання демографічного навантаження; неспроможність традиційної солідарної системи, що базується на принципі перерозподілу, забезпечити необхідні фінансові ресурси для виплати гідних розмірів пенсій; соціальна несправедливість існуючої системи; низький коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення розміру пенсії із заробітною платою.

У сфері пенсійного забезпечення зміни проявилися в запровадженні приватного (недержавного) пенсійного забезпечення, яке функціонує в багатьох державах світу. У свою чергу, це спричинило появу якісно нових суб’єктів права — недержавних пенсійних фондів (далі — НПФ), яким властивий особливий цивільно-правовий статус, що пояснюється специфікою виду їхньої діяльності. Можна говорити про те, що законодавча модель НПФ ставить перед доктриною цивільного права завдання переосмислення й розвитку традиційних правових конструкцій, таких як: природа юридичної особи, правосуб’єктність юридичної особи, управління юридичною особою тощо.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу цивільно-правового статусу НПФ.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, нормативно-правові акти України та інших держав, які регулюють цивільно-правовий статус НПФ, практика їх застосування.

Метою роботи є обґрунтування організаційно-економічного механізму державного регулювання діяльності НПФ в Україні, а саме передбачається вирішення таких завдань:

розглянути теоретичні концепції створення систем пенсійного забезпечення;

визначити соціально-економічну природу та особливості недержавного пенсійного забезпечення, тенденції його становлення та розвитку в системі соціально-економічних відносин;

обґрунтувати роль держави в регулюванні діяльності НПФ;

здійснити аналіз соціально-економічних передумов розвитку НПФ в Україні; виявити причини, що його гальмують, та обґрунтувати заходи, які доцільно впровадити у системі державного регулювання;

рекомендації щодо сприяння та розвитку добровільного пенсійного забезпечення;

розробити підходи до побудови системи моніторингу соціально-економічних індикаторів (показників) діяльності НПФ.

Зазначу, що різні аспекти пенсійного забезпечення розглядаються у працях вітчизняних та зарубіжних економістів. Вагомий внесок у формування національної концепції пенсійного забезпечення зробили: С. Березіна, М. Вінер, В. Геєць, В. Гордієнко, Ю. Драбкіна, Б. Зайчук, С. Злупко, В. Колбун, Е. Лібанова, Б. Надточій, Ю. Палкін, М. Папієв, І. Сахань, С. Сивак, Б. Сташків, Н. Тихоненко, Фалін Г.І., Цвєтков В.В., Цисар І.Ф., Четиркін Є.М. та інші.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-економічні передумови виникнення недержавних пенсійних фондів в Україні

1.1 Необхідність створення недержавного пенсійного фонду в Україні

У 80-90-х роках у світі відбулися суттєві зміни у системі приватного пенсійного забезпечення. Значна частина традиційних пенсійних планів (програм) із фіксованими виплатами була трансформована у суто накопичувальні плани (програми) з фіксованими розмірами внесків.

Чинна солідарна система пенсійного забезпечення не відповідає сучасним потребам і має цілу низку серйозних проблем. Так, здійснювані сьогодні пенсійні виплати недостатні для забезпечення навіть мінімально допустимого рівня життя осіб похилого віку, а середня трудова пенсія становить трохи більш як 40% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. У трудовій пенсії нівелюється диференціація, пов'язана зі стажем роботи і розмірами попереднього заробітку. Високі ставки обов'язкових відрахувань до Пенсійного фонду (33,2% для роботодавців) посилюють процес тінізації економіки. Загалом пенсійна система має, по суті, адміністративно-розподільчий характер, де за рахунок внесків на пенсійне страхування здійснюються окремі види соціальних виплат, які не залежать від участі у фінансуванні пенсійного забезпечення.

Реформування пенсійного забезпечення, що відбувається в Україні, спрямоване на створення трирівневої системи і передбачає удосконалення нинішньої розподільчо-солідарної системи (перший рівень), створення загальнообов'язкової накопичувальної системи (другий рівень) та поступове запровадження елементів добровільної накопичувальної системи (третій рівень).

Важливою умовою успішної реалізації пенсійної реформи є розвиток недержавного пенсійного забезпечення як складової частини системи накопичувального пенсійного забезпечення. Воно ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їхніх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень із метою отримання додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за рахунок відрахувань та інвестиційного доходу, нарахованого на них.

Визначальними умовами розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні є створення належної і цілісної законодавчої бази та побудова дійової регулятивної системи, державні гарантії захисту внесків і доходів на інвестиції від розкрадання та втрат при банкрутстві.

Недержавна пенсійна система є безпечним, а у більшості випадків і пільговим засобом забезпечення після виходу на пенсію більш високого життєвого рівня, ніж той, що його спроможна забезпечити лише солідарна система.

Інша, не менш важлива функція недержавної пенсійної системи полягає в тому, що вона, як підкреслюють багато дослідників, є джерелом довгострокових інвестицій, необхідних для економічного розвитку країни. Акумулюючи заощадження населення у межах пенсійних програм та інвестуючи їх у акції, облігації підприємств, державні цінні папери, венчурні фонди тощо, пенсійні фонди забезпечують довгострокове фінансування економіки і держави.

В Україні назріла нагальна потреба у створенні та розвитку недержавних пенсійних фондів як обов'язкового елемента системи недержавного пенсійного забезпечення. Ці фонди, з одного боку, мають надати змогу ефективно й цивілізовано залучати кошти громадян і роботодавців на формування додаткових пенсійних заощаджень для забезпечення достойного життя після виходу на пенсію, а з другого – стати джерелом довгострокових інвестицій для реального й інноваційного секторів економіки, що сприятиме загальному економічному розвитку країни.

Отже, створення пенсійного фонду, як державного так і недержавного є необхідним елементом фінансової системи будь-якої країни, і Україна не є винятком.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Похожие работы: