Главная >> Курсовая работа >> Банковское дело

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Законом України "Про банки і банківську діяльність" факторинг визначається як придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання цих вимог та інкасація цих вимог.

У факторингу беруть участь три сторони:

фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного банку);

постачальник;

покупець.

При факторингу без фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти, тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів.

Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти в розмірі 80-90 % суми боргу. Решта 10-20 %, що залишилася, банк отримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає отриману суму клієнту.

Факторинг з правом регресу передбачає, що банк-фактор має право повернення фактором клієнту несплачених покупцем розрахункових документів з вимогою повернення коштів.

Факторинг без права регресу зумовлює ризик для фактора при відмові платника від виконання своїх зобов'язань.

При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладення угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору.

При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.

Внутрішній факторинг - коли постачальник, його клієнт і фактор перебувають в одній країні.

Зовнішній факторинг - коли один з учасників операції перебуває в іншій країні.

Простий факторинг - коли об'єктами факторингу є рахунки-фактури.

Вексельний факторинг - коли об'єктом є векселі, виписані на постачальника, які обліковуються фактором.

Факторинг за партіями товарів - коли здійснюється відкритий облік рахунків-фактур за партіями товарів, і платники переказують фактору всі платежі, призначені постачальнику.

Факторинг агентського типу - коли дисконтуються продажі окремим покупцям, а кредит забезпечується фактором з відкриттям спеціальних рахунків під конкретні операції.

Форфейтинг дещо схожий на факторинг. Але якщо факторинг використовують для кредитування короткострокової заборгованості всередині країни та за кордоном і, як правило, через придбання всіх вимог, то форфейтування є інструментом кредитування окремих експортних вимог, зазвичай середньострокових.

Спільне між факторингом та форфейтингом полягає в тому, що ці методи використовують для скорочення заборгованості в балансі в результаті продажу вимог.

Переваги форфейтингу для клієнта:

  • не існує ризику процентних ставок;

  • відсутність витрат на інкасування (стягнення за дорученням клієнта) боргу;

  • усунення валютних ризиків;

  • відсутність політичного ризику;

  • відсутність ризику неплатежу;

  • поліпшення ліквідної позиції експортера. До недоліків форфеитингу належать такі:

  • висока вартість операції;

  • складність знайти форфейтера.

Форфейтинг застосовують у таких операціях:

  • фінансових - з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань;

  • експортних - для сприяння надходженню готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцеві.

У вартість форфейтингу входять:

прибуток форфейтера;

вартість наданих грошових коштів;

покриття від комерційного ризику;

покриття від політичного ризику;

покриття від валютного ризику;

покриття процентного ризику.

Гарантійні операції банків.

Гарантійні операції полягають у зобов'язанні банку виплатити борг свого клієнта, якщо останній не зможе (не захоче) виконати свої зобов'язання.

Плата за надання гарантійних послуг - це комісія.

Банківські гарантії, особливо відомих платоспроможністю банків, фактично означають доступ клієнта до кредиту.

Поручительство є однією з форм гарантії - це договір, згідно з яким одна особа (поручитель) бере на себе перед кредитором відповідальність за виконання боржником зобов'язання в повному обсязі або тільки частково.

Поручительство за відсутності іншої домовленості забезпечує не тільки основне зобов'язання головного боржника, а й додаткові, що виникають з основного відповідно до закону (наприклад, зобов'язання сплатити законні проценти за прострочення платежу, відшкодування збитків, що відбулись при невиконанні зобов'язання, сплату договірної неустойки).

Платіжне зобов'язання - це форма гарантії, яка створює абстрактне (не акцесорне) зобов'язання щодо бенефіціара (покупця). Гарант залишається зобов'язаним навіть тоді, коли зобов'язання, що становить основу договору, з якихось причин втрачено. Він повинен без заперечення здійснити платіж на першу вимогу. Тому він може й буде тільки перевіряти, чи правильно запитана гарантія, тобто чи виконані формальні умови згідно з текстом гарантії. Він не перевірятиме матеріальну правомірність пред'явлення вимог за гарантією.

Відклична банківська гарантія - це гарантія, яка може бути відкликана або її умови можуть бути змінені без попереднього повідомлення бенефіціара. Така гарантія не містить твердого зобов'язання банку перед бенефіціаром і, отже, не є достатнім забезпеченням для бенефіціара. У практиці міжнародних розрахунків відклична банківська гарантія практично не використовується.

Безвідклична банківська гарантія - це гарантія, яка не може бути відкликана, а її умови не можуть змінюватись без згоди бенефіціара. Бенефіціару, який хоче отримати тверде зобов'язання банку, доцільніше використовувати саме такий тип гарантії.

Умовні гарантії - це гарантії, при реалізації яких мають дотримуватись певні умови. Вони меншою мірою вигідні бенефіціару.

Платіжні гарантії виставляються банками-гарантами в забезпечення платіжних зобов'язань покупців (боржників) щодо продавців (кредиторів). Такі гарантії використовують у міжнародних розрахунках за відкритим рахунком і у формі інкасо, у розрахунках на умовах комерційного кредиту, захищаючи інтереси експортерів (продавців).

Договірні (контрактні) гарантії забезпечують платежі за будь-якими договорами (наприклад, договори про постачання товару, про надання певної послуги) і виставляються банками в забезпечення інтересів покупця (імпортера).

Розглянемо основні види договірних гарантій, найпоширеніші в міжнародних операціях.

Гарантія повернення авансу (гарантія авансових платежів) - це зобов'язання банку повернення авансу (або його невикористаної частини) у разі невиконання продавцем (підрядчиком) закріплених у контракті обов'язків щодо постачання товару (виконання робіт). Така гарантія видається банком за дорученням підрядчика (експортера), який відповідно до умов контракту отримує авансом повну вартість товару або його частину.

Аванс, як правило, становить 10-20% суми контракту. Гарантії авансового платежу завжди складають у такій формі, за якою вони вводилися б у дію тільки після отримання продавцем узгодженого авансу.

Гарантія виконання (виконання договору, контракту) забезпечує сплату банком-гарантом сум штрафів на вимогу бенефіціара. Гарантія виконання видається за дорученням продавця або підрядчика (експортера) на користь покупця (імпортера). Умови контрактів (особливо зовнішньоторговельних) зазвичай передбачають санкції, які застосовуються до продавця або підрядчика (експортера) у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань. Такими санкціями є штрафи. Найчастіше ці гарантії видаються при здійсненні підрядного будівництва, їх сума завжди не перевищує 10-15 % суми контракту.

Гарантія коносамента (гарантія за втрачений коносамент - документ, який видається перевізником вантажу його відправнику, посвідчує прийняття вантажу до перевезення й містить зобов'язання доставити вантаж у пункт призначення і передати його отримувачу) - зобов'язання здійснювати всі витрати, що виникають, якщо виявиться, що приймальник товару не був правомірним отримувачем. Цей вид гарантії найчастіше використовують тоді, коли платіж забезпечується акредитивом, а товар уже перебуває в порту призначення.

Сума гарантії коносаменту встановлюється в розмірі вартості товару плюс відповідна маржа (150-200% вартості вантажу). Термін дії гарантії не лімітується або визначається до моменту подання оригіналів коносаменту.

Митна гарантія (гарантія митного очищення, тимчасового ввезення) видається банками за дорученням підрядчиків для забезпечення безмитного тимчасового ввезення обладнання або матеріалів, необхідних для будівництва об'єктів чи виконання інших робіт.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы: