Главная >> Дипломная работа >> Банковское дело

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 36

1.1 Сутність кредиту як економічної категорії

За ринкових умов банки та інші фінансові інститути відіграють ключову роль у перетворенні заощаджень домогосподарств та інших секторів економіки на продуктивні види інвестицій. Виконуючи свою посередницьку функцію, ці установи стимулюють збільшення суми заощаджень, що зберігаються в них в виді депозитів. У свою чергу, для збільшення заощаджень і підвищення власної конкурентоспроможності вони постійно шукають найвигідніші види інвестицій для розміщення згаданих заощаджень [27].

Виходячи з функцій, виконуваних кредитом, виділяють його функціональні границі – перерозподільну й емісійну. Перерозподільна границя показує об'єктивно обґрунтовані межі перерозподілу коштів на основі кредиту. Її кількісна характеристика визначається обсягом кредитних ресурсів суспільного господарства. Емісійні кредити видаються під майбутні витрати, під ще не зроблену продукцію і прямо впливають на сукупну грошову масу.

Кредити розподіляються по терміну використання:

-термінові, надані на визначений у договорі термін (коротко-( до 1 року), середньо-( від1 до 3 лат), довгострокові(понад 3 років));

- до запитання, видані на невизначений термін; за вимогою кредитора повинні бути повернуті у визначене їм час;

- прострочені, термін погашення яких, установлений кредитним договором, пройшов;

- відстрочені кредити, терміни погашення по який були перенесені на більш пізній термін.

Якщо кредити надаються під забезпечення, то вони називаються забез-печеними, чи ломбардними, а якщо без забезпечення – незабезпеченими, чи бланковими.

Банківський кредит - дуже зручна й у багатьох випадках незамінна форма фінансових послуг, яка дозволяє гнучко враховувати потреби конкретного позичальника і пристосовувати до них умови одержання позики (у відмінність, наприклад, від ринку цінних паперів, де терміни й інші умови позики стандартизовані) [29].

Відповідно виділяється пряме банківське кредитування, коли кредитні відносини підприємства споконвічно виникають як відносини з банком, і непряме банківське кредитування, коли первісно виникають кредитні відносини між підприємствами, що згодом звертаються в банк у пошуках способу дострокового одержання коштів комерційного кредиту (за векселем).

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах раціонального кредитування , передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість .

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків,залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахун-ках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Форми кредиту класифікуються за принципами [34]:

1. За джерелами кредитів :

  • зовнішнє кредитування;

  • внутрішнє кредитування;

2. За строками кредити поділяються на :

  • короткострокові – добові, тижневі, до трьох місяців;

  • середньострокові – між 1-5 роками;

  • довгострокові – понад 5-7 років;

3. За валютою позики :

  • у валюті країни-позичальника;

  • у валюті країни-кредитора;

  • у валюті третьої країни;

  • у міжнародній розрахунковій грошовій одиниці (СДР);

4. За забезпеченістю :

  • забезпечені (товарними документами, цінними паперами, векселями, нерухомістю тощо);

  • бланкові – під зобов ' язання боржника;

5. За суб'єктами кредитних відносин :

  • державний;

  • приватний;

  • кредит міжнародних фінансових організацій;

7. За видом ставки кредита :

  • фіксована;

  • плаваюча;

  • комбінація ставок;

8. За способом погашення кредита:

  • з рівномірним погашенням;

  • з нерівномірним погашенням;

  • з одночасним погашенням;

  • з ануїтентним погашенням ( відсотки погашаються разом з основним боргом);

9. За технологією реалізації кредиту :

- кредитна лінія ;

- револьверний кредит ;

- консорціумний кредит ;

- кредит «овернайт»;

- кредит «овердрафт»;

Існують різні ознаки класифікації банківських споживчих кредитів населенню. Аналіз засвідчив, що в більшості джерел ознаки, які використовуються в класифікації банківського кредитування населення співпадають з ознаками класифікації кредитів взагалі. Кількість ознак різниться у різних авторів [37], [38], [39], але найбільш розповсюдженими класифі-каційними ознаками споживчих кредитів є наступні (рис.1.1):

- за об'єктами кредитування;

- за строками кредитування;

- за способом надання;

- за видами забезпечення;

- за методами погашення;

- за методом стягнення процентів;

- за характером кругообороту коштів.

- за суб’єктами кредитування (банківські та небанківські кредитно-фінансові установи)

1. За об'єктами кредитування (напрямами використання) в Україні спо-живчі кредити поділяються на два види:

- на споживчі цілі і нагальні потреби;

- на затрати капітального характеру.

2. За строками кредитування споживчі кредити поділяють на:

- короткострокові (строком від 1-го дня до 1-го року);

- довгострокові (строком понад 1 рік).

Строки надання споживчих кредитів різноманітні. З загальної суми споживчих кредитів значна частина приходиться на короткострокові та середньострокові кредити. Деякі з них видаються з розстрочкою платежу. Довгострокові кредити видаються на інвестиційні цілі.

3. За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові (на невідкладні потреби, овердрафт та ін.).

4. За забезпеченням розрізняють позики незабезпечені (бланкові) і забез-печені (заставою, гарантіями, поручительствами, страхуванням).

5. За методом погашення розрізняють кредити, які погашаються одночас-но, й кредити з розстрочкою платежу.

6. За методом стягнення процентів кредити класифікують так:

- кредити зі стягненням процентів у момент його надання;

- позики зі сплатою процентів у момент погашення кредиту;

- позики зі сплатою процентів рівними внесками протягом усього строку кредитування (щоквартально, один раз у півріччя, або за спеціально обумовле-ним графіком).

7. За характером кругообороту коштів кредити поділяють на разові і відновлювальні (револьверні). В групу револьверних, як правило, включають кредити, які надаються клієнтам за кредитними картками, або кредити за єдиними активно-пасивними рахунками у формі овердрафту.

8. В залежності від цільового призначення споживчі кредити поділяються на:

- інвестиційні;

- для купівлі товарів та сплати послуг;

- на розвиток підсобного господарства;

- цільові кредити окремим соціальним групам;

- на нецільові споживчі потреби;

- відстрочені кредити у вигляді кредитних карток

Д

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 36

Похожие работы: