Реферат : Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ-ХІV ст. 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Реферат >> История


Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ-ХІV ст.




Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ - ХІV ст.

Зміст.

1. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ.

2. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі.

3. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

Література.

  1. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ.

Коли значення Києва як культурно-політичного центру підупало, важливу роль у духовному житті почали відігравати окремі князів­ства, в тому числі й Галицько-Волинське. Воно успадкувало і продов­жило культурні традиції Київської Русі. Зразком цього є Галицько-Волинський літопис, що складає третю частину Іпатіївського літо­пису. Дослідження літопису показали, що він мав п'ять редакцій, в той же час він є цілісним твором, що належить до однієї літописної школи.

Деякі вчені вважають, що в Галицько-Волинському літописі було використано старовинний збірник, який до нашого часу не зберігся. На думку дослідників, цей збірник включав візантійські хроніки. Ці "премудрі хронографи" були зразком для літописця і він, визначаючи мету для себе, писав: "Хронографу треба описувати повністю все минуле, деколи сягати вперед, деколи повертати у давнє — мудрий читач зрозуміє". Характерною особливістю Галицько-Волинського літопису є те, що в ньому подано хронологічний перелік подій. Правда, літопис у перших редакціях не мав ніяких дат і час тієї чи іншої події визначався фразами "в ті ж роки", "в той же час", "після того" і т.ін. У процесі подальшого редагування літопис набув форми суціль­ного оповідання про історичні події.

Джерела для написання літопису, як засвідчують дослідження використовувались різні. У ньому наводились документи, окремі літо­писні записи, що були складені у містах Володимирі, Галичі, Холмі, Пінську, Любомлі, деякі оповідання, як наприклад, розповідь про бій над річкою Калкою тощо. Літописці нерідко користувались народ­ними переказами, дружинним епосом, піснями, а також народними приказками і прислів'ями.

Літопис, як правило, складався у княжому дворі і його автори були виразниками інтересів княжої верхівки. Вони відстоювали ідею збе­реження єдності Русі й засуджували тих представників боярської знаті, які сіяли крамолу і підривали авторитет княжої влади. Цент­ральне місце у літописі посідає прославлення князів з роду Романа Мстиславича. Оскільки літопис писався різними авторами, то літо­писці відбивали точку зору різних князів. Перший автор, наприклад, присвятив основну увагу діяльності князя Данила Галицького, інші літописці підкреслювали роль князя волинського Володимира Васи­льовича. Основна ідея літопису виражається в обгрунтуванні права князя Галицько-Волинської держави володіти Києвом і всією Півден­ною Руссю. В літописі відображені найголовніші події виникнення, розвитку і занепаду Галицько-Волинського князівства. Його автори були високоосвіченими людьми, які володіли іноземними мовами, зокрема, добре знали вже згадані грецьку, латинську, польську, німецьку і литовську мови. Літопис є важливим джерелом вивчення історії і культури Галицько-Волинського князівства та України взагалі.

2. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі.

В Галицько-Волинському князівстві розвивались архітектура, живопис, художні ремесла. Кріпосні, оборонні і культові споруди в головних містах виконувались у традиціях візантійської та місцевої народної архітектури. В кінці XI століття в архітектурі спостерігаються значні романські впливи, особливо в Галичі і Володимирі на Волині. Наприклад, звичайний тип церков (так званих тринефних), видовжується в напрямку схід-захід через прибудову третьої пари стовпів. Такі церкви в середині мають шість пілонів, сюди належать церкви Володимира, Галича, Холма та інших міст. Вони складені переважно з тесаного каміння, їх покриття, обробка фасадів з двома вежами, портали, капітелі, поліхромне різьблення, вітражі мають ви­разний романський стиль. Такою, наприклад, є церква святого Пан­телеймона в Галичі (1200), яка має розкішний романський портал та інші різьблені з каменю деталі. В центрі староукраїнської культури Галичі було знайдено понад ЗО фундаментів різних будов тринавних церков і однієї ротонди, що вказують на переплетення східних, за­хідних і місцевих архітектурних традицій.

Яскраву картину спорудження Данилом церкви у Холмі подає літопис, розповідаючи, що церква була "гарна і гожа". Церква мала чотири склепіння і "стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені стеклами рим­ськими".

Кам'яне зодчество у Галицько-Волинському князівстві було дуже поширеним. Міські забудови, оборонні і церковні споруди виконува­лись досвідченими будівничими. Літопис повідомляє, що, наприклад, міські укріплення на Волині зводив "муж хитрий" Олекса. Архео­логічні розкопки відкрили багато нових і цікавих матеріалів про архітектуру й мистецтво в Галицько-волинській державі.

У Галицько-Волинському князівстві високого рівня розвитку на­був живопис. Українське живописне мистецтво, як доводить, академік Айналов, виникло ще в дохристиянську добу. Істотний вплив на його розвиток зробив стиль візантійського живопису, який панував у ті часи не лише в старокиївській державі, але й по всій Європі. Візан­тійський живопис, як відомо, виріс на грунті античного, який у своїй основі був реалістичним. Християнський живопис порвав з реалістич­ними традиціями і перейшов до стилізованої декоративності, замість життєдіяльності стверджував аскетизм. Саме в цьому варіанті хри­стиянський живопис прийшов з Візантії в Україну. Його характер­ною рисою було те, що окремі постаті розміщувались на картині в небесній гармонії, а не в життєвому безладді. Це був досить високий рівень живописного мистецтва, але прийшов він у Стародавню Русь у дещо видозмінених формах, зокрема, у формі монументального мис­тецтва, тобто декоративного малювання на стінах, і в формі книжко­вих мініатюр (рисунків і початкових літер у текстах книг). Мону­ментальне мистецтво теж зазнало певних змін, зокрема в техніці малювання. Воно прийшло в Україну у формі стінного розпису та у вигляді мозаїки. Стінний розпис нашими живописцями був назва­ний фресками. Отже, монументальне мистецтво ділиться на мозаїку і фрески.

У Галицько-Волинському князівстві оздоблення інтер'єрів давньоруських палаців, храмів, княжих дворів здійснювалось мозаїками, фресками, різьбленим каменем, іконами. Видатною пам'яткою живопису тих часів є мініатюри в літописах і художнє оздоблення книг. Дослідни­ки характеризують XII століття як початок самостійної художньої творчості в Україні.

3. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

Галицько-Волинське князівство мало тісні культурні взаємозв'яз­ки з країнами Західної Європи, що виявлялися в активній торгівлі, дипломатичних стосунках, різних політичних переговорах та взаєм­них візитах. Західні князі неодноразово відвідували Володимир, Холм, Галич, а галицькі та волинські князі в свою чергу не раз бували в столицях західних держав. Літопис розповідає про візит Данила до угорського князівства. Данило "їхав поруч з королем за звичаєм руським: кінь під ним був напрочуд гарний, сідло з паленого золота, стріли і шабля прикрашені золотом та іншими оздобами, аж дивно було, кожух із оловира грецького, обшитий золотим плоским мере­живом, і чоботи з зеленого сап'яну". Воїни, які супроводили князя теж були пишно одягнуті: "Від полків його йшла велика світлість, від блискучої зброї". Дружина князя справила велике враження на місцевих людей, а король Бела в захопленні казав: "Менш варта мені й тисяча срібла, ніж те, що ти приїхав руським звичаєм своїх батьків".

Між державами відбувався обмін мистецькими цінностями. Для церкви Богородиці в Холмі Данило привіз із угорської землі "чашу з багряного мармуру, вирізьблену чудовим мистецтвом...". Мстислав Данилович подарував Конраду Мазовецькому дорогий одяг та гарних коней з майстерно виготовленою збруєю.

Події культурного і політичного життя у Галицько-Волинському князівстві знаходили широкий відгук у хроніках західних держав.

У той же час в Галицько-волинському літописі розповідається про події в країнах Західної Європи. Взаємовпливи культур формували атмосферу міжнародної довіри та мирних взаємовідносин у жорсто­ку феодальну епоху воєн і розбою.

На заході Галицько-волинська Русь була форпостом східносло­в'янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі як осві­та, мистецтво, філософія, література, розвивалися під впливом захід­ної та східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів культурні впливи давньоруських земель надхо­дили до східних слов'ян в Угорщину і держави Центральної Євро­пи. У той же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних куль­турних впливів своїх західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавались іншим землям Стародавньої Русі. Але основа культури Галицько-волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі.

Князівські міжусобиці та напади різних завойовників впливали на культуру Галицько-Волинського князівства, але не змогли призу­пинити розвитку культурного процесу. Грунтуючись на принципах єдності культури старокиївської держави, культура західного кня­зівства продовжувала розвиватись в умовах феодальної роздрібненості, втілюючи ідею єдності давньоукраїнських земель. За своїм ідейним змістом та художніми якостями ця культура була на рівні культур середньовічної Європи, а в окремих випадках перевищувала їх. Цим самим вона сприяла закріпленню історичних традицій Київської Русі, примножувала багатющу скарбницю традицій української культури.

Література.

  1. Бойко В. Історія України. - К., 1997

  2. Попович М. Нарис історії культури України. - К., 1998

  3. Українська та зарубіжна культура. - К., 2000

Похожие работы:

  • Культура Галицько-Волинського князівство

    Реферат >> История
    Культура Галицьке - Волинського князівства. Зміст. 1. Галицько-Волннський літопис - найвидатншдш історико-культурннй ... ій Київської Русі, примножувала багатющу скарбницю традицій української культури. 6 галицько-волинська ДЕРЖАВА - СПАДКО ...
  • Волинська земля у складі Галицько-Волинського князівства

    Дипломная работа >> История
    ... окремих напрямків його розвитку . Малярська культура Галицько-Волинської Русі репрезентована відомими насамперед з оригінальних ... – 33. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь у ХІІІ ст. (до 800-ліття утворення Галицько-Волинського князівства). //Ки ...
  • Культура Київської Русі та середньовічна культура Західної Європи

    Реферат >> Культура и искусство
    ... ЗМІСТ 1. Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі 2. Особливості культури Галицько-Волинського князівства ... того часу збереглися мініатюри (Галицьке Євангеліє). Культура Галицько-Волинської Русі сприяла подальшому культурному розвитку Укра ...
  • Галицько-Волинське Князівство

    Реферат >> Иностранный язык
    ... у Володимирі). На початку XIV ст. Волинське і Галицьке князівства знову об'єднались ... і існували ще в середньовіччі. У культурі галицько-волинської доби ще виразніше, ніж ран ... традиції доби Київської Русі і Галицько-Волинського князівства мали велике значення ...
  • Галицко-Волынское княжество (ГалицькоВолинське князівство)

    Реферат >> История
    ... Олександри Галицько-Волинська держава Волинське і Галицьке князівства та їх об’єднання. Наприкінці X ст., ... князем “царем на Русі”, “самодержцем всея Русі”, причому слово “ ... снували ще в середньовіччі. У культурі галицько-волинської доби ще виразніше, ніж ран ...
  • Галицько-Волинське князівство

    Контрольная работа >> История
    ... між собою князьків. Чудові здобутки культури, що виникли завдяки зосередженню талант ... також із Русі. Багатонаціональний характер галицьких міст, що аж до ХХ ст. залишався ї ... як будівництво міст, замків та церков. За Галицько-Волинським літописом, він був ...
  • Галицько-Волинське князівство

    Контрольная работа >> История
    ... національну культуру. Отже, будучи безпосереднім спадкоємцем Київської Русі, Галицько-Волинське княз ... впливового галицько-волинського боярства. Загалом протягом другої половини 13 ст. – першої третини 14 ст. Галицько-Волинське ...
  • Культура Київської Русі.

    Реферат >> История
    ... ст. в самостійних князівствах — Київ­ському, Чернігівському, Переяславському, Галицькому та Волинському ... храмів Польщі, Чехії, Готланду. Культура Русі в усіх її проявах показала ... ччя. 9. Художня культура Київської Русі. Культура Київської Русі постала на ґ ...
  • Культура Київської Русі. Взаємозв'язки із візантійською традицією

    Учебное пособие >> Культура и искусство
    ... У XIII ст. на Русі (Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура») було ... Одна з найбільших на Русі іконописних майстерень ХІ-ХІІ ст. знаходилася у Києво- ... Тісні зв'язки Галицько-Волинського князівства з західноєвропейською культурою виявились і в оздобленн ...
  • Культура Київської Русі

    Реферат >> Культура и искусство
    ... світової культури та цивілізації. В IX ст. виникає Давньоруська ... щено три мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Марка, Луки. Художникові, ... та Галицько-Волинському літописах, а ім’я легендарного Бояна – в літературній пам’ятці культури Київської Русі ...