Контрольная работа : Сканер 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Контрольная работа >> Информатика, программирование


Сканер




Теоретичні питання:

  1. Сканер: призначення та принцип дії

  2. Операційні оболонки. Оболонка FAR

  3. Шрифти та оформлення. Використання стилів

  4. Форматування елементів діаграм

Практичні завдання:

  1. Описати послідовність команд запуску програми Калькулятор і виконання операції додавання в ній

  2. Перевести з десяткової системи числення в двійкову число 57

  3. Перевести з двійкової системи числення в десяткову 10100101

  4. Виконати аналіз продажу устаткування у магазинах. Вхідні дані для аналізу наведені у таблицях (див. додаток)

Теоретичні питання:

1. Сканер: призначення та принцип дії

Сканування — переклад зображень у цифровий, комп'ютерний вид, аж до самого останнього часу залишалося вотчиною професіоналів. Однак час невблаганний: те, що було вчора долею обраних, сьогодні стало доступним усім.

Зовсім зненацька позначилося, що кожен другий користувач чи ледве не головною справою свого життя вважає складання комп'ютерної колекції власних фотографій, кожному третьому терміново потрібно „загнати” у комп'ютер зібрання творів Жуля Верна в ста томах... Ну а іншим сканер просто ПОТРІБНИЙ — без пояснення причин. Для сканування й наступної печатки грошей або проїзних квитків, наприклад.

У підсумку сканер знадобиться для рішення таких задач:

• сканування зображень;

• сканування тексту для подальшого розпізнавання (переклад з формату «картинки» з незрозумілими карлючками у формат власне тексту).

Звичайно, для якісного сканування й обробки зображень необхідний сканер набагато більш якісний, чим для простого сканування текстів. Але перш ніж тягти прагнучі руки до самого «крутого» сканера, помізкуєте: а якої, власне, якості потрібно від введеного через сканер зображення?

Для сканера, як й для принтера, це основна характеристика. Виміряється вона точно так само, в крапках на дюйм і називається дозволяюча здатність.

До речі, насправді параметрів дозволяючої здатності, у сканера два – оптичне (реальне) й програмне. Оптичний дозвіл — це показник первинного сканування; внаслідок програмними методами сканер може підвищити якість зображення й відповідно його дозволу. Так, оптичний дозвіл сканера може складати 300х600 dpi (що, як відомо, цілком влаштує домашнього користувача), а програмне до — 4800х4800 dpi. Однак «програмний» дозвіл сканера — величина вторинна, куди важливіше перший, оптичний показник.

Дозвіл сканера, як й монітора, має два показника — по горизонталі й вертикалі. Наприклад, 600х300, 600х600, 800х800 dpi. Однак найчастіше вживають тільки перше значення -- 500, 600. 800 або 1200 dpi.

Наступний важливий показник — розрядність сканера, що виміряється в бітах. Фактично вона означає ту кількість інформації, що знадобиться для оцифрування кожної крапки зображення. А ще — та кількість кольорів, що здатний розпізнати сканер: 24 біта відповідають 16,7 мільйонам кольорів, 30 біт — 1 мільярдові. Звичайно, реально така кількість кольорів ніколи в побуті не знадобиться: чутливості людського ока не вистачає навіть на те, щоб відрізнити 16-бітний колір від 24-бітного... Але розроблювачі не вгамовуються — на останніх моделях домашніх сканерів заявлена вже 48-бітна розрядність!

Ручні сканери – самі невеликі й дешеві: такий сканер займає не більше місця, ніж книжка середнього формату. Так що, хоча ручні сканери й забезпечують гарний рівень якості отриманого зображення (дозвіл — до 800х800 dpi, розрядність — 24 біт), домогтися його буде зовсім непросто. Але головний недолік ручних сканерів — розмір зображення, який розміщається в його „розтруб” Як правило, він не перевищує 10 см

Планшетний сканер. Сканери цього типу являють собою щось на зразок великого планшета. Паперовий лист із зображенням або текстом кладеться на прозору скляну поверхню, під якою рухається елемент розпізнавання сканера, прилад закривається кришкою

Є, звичайно ж, ще й інші типи сканерів: листові, ті, які протягують зображення крізь своє нутро, спеціалізовані сканери для фотографій і слайдів і т.д. На Заході останнім часом стали надзвичайно модними спеціалізовані сканери для фотографії, що встановлюються на манер дисководу, безпосередньо у системний блок.

Тип інтерфейсу. Показник, що визначає, куди і як ми будемо підключати сканер. Сканери з інтерфейсом SСSI вимагають установки в комп'ютер додаткової плати SСSI-адаптера (поставляється разом зі сканером). Звичайно, установити плату у вільний слот на материнській платі комп'ютера — операція нехитра і доступна будь-якому користувачеві. Однак краще все-таки не ризикувати і задіяти для цих цілей фахівця.

Сканери з інтерфейсом паралельного порту підключаються до вже наявного у комп'ютері паралельного порта (простіше кажучи, до роз’єма для принтера на задній панелі системного блоку). Треба сказати, що пропускна здатність принтерного порту дуже мала в порівнянні з SСSI-адаптером, так що підключений до нього сканер — неможливий тихохід

І вже звичайно, для власників нових комп'ютерів, оснащених USB-портом, важко знайти щось краще USB-сканера! Працює він ледве повільніше SСSI-версії, однак не вимагає покупки додаткових плат. До того ж можливо підключити в ланцюжок до USB-сканера принтер, монітор або навіть мишку. У тому випадку, звичайно, якщо ці пристрої також оснащені USB-розємом.

Наявність спеціальних можливостей. При скануванні текстів великого об’єму не дуже зручно щораз вручну змінювати аркуші. Куди зручніше сканери з авто подаванням — ті, після сканування самі подбають про те, щоб завантажити черговий лист.

Фірми-виробники сканерів: фігура номер один на ринку масових сканерів, як і на принтерному ринку — Hewlett-Packard. Однак куди більше люблять володіючі меншими можливостями, але незрівнянно більш дешеві сканери Mustek Paragon, KYE та ін. Професіонали ж віддають перевагу сканерам UМАХ, Agfa й інші дорогі моделі.

2 Операційні оболонки. Оболонка FAR

FAR — російська розробка, що належить «перу» талановитого російського програміста Євгенія Рошаля, автора популярного у світі архіватора RAR (http://www.rarsoft.com).

FTP-клієнт, вбудований у FAR, робить цю програму просто незамінною для мандрівників по Інтернет: адже саме з FTP- серверів найчастіше копіюються файли (до речі, FAR володіє здатністю «докачувати» файли, прийом яких був перерваний в результаті «падіння» модему з лінії). Більш того — з допомогою FAR дуже зручно закачувати на видалені сервери створені сторінки Інтернет.

FAR володіє різними можливостями роботи з архіваторами. Він з легкістю розкриває навіть файли, які зжаті недоступним для інших екзотичним архіватором НА.

3 Шрифти та оформлення. Використання стилів

На етапі редагування тексту можна оперативно замінити шрифт, його розміри і накреслення, скориставшись вкладкою „Заменить” вікна „Найти и заменить”. За допомогою команди „Больше” це вікно трохи видозмінюється, після чого в ньому встановлюють формат початкового шрифту і формат шрифту, яким його треба замінити. Для цього клацанням мишею на кнопці „Формат” викликають список основних параметрів тексту (шрифт, абзац, мова та ін.), активізують параметр „Шрифт” і відкривають вікно „Найти шрифт” або аналогічне йому — „Заменить шрифт”. Встановивши послідовно потрібні параметри початкового та нового шрифтів, виконують процедуру пошуку і заміни (команди „Заменить”, „Заменить все”).

Форматування символів

Процедура форматування символів включає вибір типу, накреслення, розміру і кольору шрифту; встановлення інтервалів між символами, вибір засобу анімації (обрамлення, виділення) окремих слів та фрагментів тексту, введення в текст спеціальних символів тощо.

Вибір типу і розміру шрифту. Цю процедуру виконують через команду Формат-Шрифт, що зумовлює появу на екрані вікна „Шрифт” із трьома вкладками — „Шрифт”, „Интервал” та „Анимация”.

Вікно шрифтів із вкладкою „Шрифт” має вигляд, ідентичний вікну пошуку шрифту (рис. 2). Вкладка „Шрифт” надає користувачеві багатий вибір варіантів шрифтового оформлення тексту, а саме:

• вибір типу шрифту (Times New Roman, Baltika, Агіаl, Symbol та ін.) і варіанта його накреслення („обычный”, „курсив”, „полужирный” або „полужирный курсив”);

• встановлення або вибір зі списку шрифту потрібного розміру в пунктах (від 8 до 72 пт, 1 пт — приблизно 0,35 мм);

• задання параметрів підкреслення елементів тексту(„одинарное”, „только слова”, „двойное”, „пунктирное”, „толстой линей” та ін.);

• керування спецефектами оформлення тексту („зачеркнутый”, „двойное зачеркивание”, „верхний индекс”, „нижний индекс”, „с тенью” таін.).Вибір значень параметрів залежить від призначення і характеру документа. Стандартним є такий формат шрифту: тип – Times New Roman, висота 10 пт (приблизно 4мм), колір — монохромний („Авто”), накреслення — звичайне. Система призначає його автоматично під час створення нових документів на базі шаблону „Обычный”.

Вкладку „Интервал” вікна „Шрифт” (рис. 3) використовують для того, щоб установити масштаб шрифту, міжсимвольні інтервали і зсув символів щодо базової лінії тексту.

Міжсимвольний інтервал вибирають зі списку „Интервал” („обычный”, „разреженный”, „уплотненный”). Автоматично система призначає інтервал „Обычный”. Змінити у більший або менший бік його можна за допомогою лічильника. Позиція символів щодо лінії, на якій вони розташовуються („вверх”, „вниз”, „нет”), задається в списку ”Смещение” і також регулюється лічильником.

Вкладка „Анимация” вікна „Шрифт” містить список спецефектів, що привертають увагу користувача до певного слова, абзацу або фрагмента тексту („красные муравьи”, „мерцание”, „мигаючий фон”, „неоновая реклама”, „фейерверк”, „черные муравьи”). Анімація діє тільки під час перегляду документа на екрані монітора, на папері її не буде.

Більшість із наведених вище параметрів шрифту можна швидко активізувати за допомогою кнопок панелей інструментів або комбінацій клавіш керування (табл. 1).

Таблиця 1 Кнопки та швидкі клавіші вибору параметрів шрифту

Кнопка

Назва кнопки

Комбінація

клавіш

Виконувана

операція

„Шрифт”

<Ctrl+Shift+F>

Вибір типу шрифту

(гарнітури)

„Размер шрифта”

<Ctrl+[>

<Ctrl+]>

Вибір розміру шрифту

„Полужирный”

<Ctrl+B>

Перемикання на напів-

жирний шрифт

„Курсив”

<Ctrl+I>

Перемикання на курсив

„Подчеркнутый

<Ctrl+U>

Підкреслення тексту

одинарною лінією

„Двойное

подчеркивание”

<Ctrl+Shift+D>

Підкреслення тексту

подвійною лінією

„Подчеркивание

слов”

<Ctrl+Shift+W>

Підкреслення тексту

штриховою лінією

(крім пропусків)

„Верхний индекс”

<Ctrl++>

Розміщення символів

вище базової лінії

„Нижний индекс”

<Ctrl+=>

Розміщення символів

нище базової лінії

„Зачеркнутый

-

Закреслення тексту

„Малые

прописные

<Ctrl+Shift+K>

Перетворення всіх літер

на великі, але зі

зменшеним розміром

„Все прописные

<Ctrl+Shift+A>

Перетворення всіх літер

на великі (без зменшення

розміру)

Заміна регістру символів. Виконується командою Формат—Регистр, що відкриває діалогове вікно „Регістр” .

Засобами цього вікна можна:

• перевести перший символ усіх слів виділеного фрагмента у верхній регістр („Начинать С Прописных”);

• усі символи виділеного фрагмента перевести в нижній („все строчные”) або у верхній регістр („ВСЕ ПРОПИСНЫЕ”);

• символи верхнього регістру перевести в нижній регістр і навпаки („иЗМЕНИТЬ РЕГИСТР”);

• перейти до звичайного відображення символів („Как в предложениях”).

Швидко замінити малі літери фрагмента на великі і навпаки можна також натисненням на клавіші <Shift+F3>.

4 Форматування елементів діаграм

Створення графіків і діаграм

Табличний процесор Ехсеl дає змогу подавати табличні дані в наочнішій та зручнішій для сприйняття графічній формі. Адже, за словами Конфуція, один малюнок вартий тисячі слів. Ілюстрації використовують для показу функціональної залежності однієї величини від іншої або для порівняння двох і більше величин, із метою виявлення тенденцій зміни якого-небудь параметра в часі, відображення відсоткового вмісту кількох компонентів у певному об'єкті тощо.

Створення діаграм за допомогою програми Майстер діаграм

За допомогою Ехсеl можна будувати 14 стандартних типів діаграм, кожен із яких має ще кілька різновидів. Для цього використовують спеціальну програму Майстер діаграм (Chart Wizard), яка повністю автоматизує цей процес, залишаючи за користувачем тільки введення даних і прийняття низки елементарних рішень.

Створення будь-яких діаграм розпочинається з виділення діапазону даних, що підлягають відображенню, та активізації програми Майстер діаграм. Початковий діапазон даних можна виділяти пізніше. Його попереднє виділення пояснюється тільки прагненням мати зразок діаграми вже після вибору її типу та вигляду.

Процес створення діаграм за допомогою Майстра складається з чотирьох характерних кроків. Це:

• вибір типу та вигляду діаграми, а також перегляд її зразка;

• зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, і визначення способу формування її рядів;

• введення заголовків діаграми та її осей; встановлення параметрів діаграми, пов'язаних із її зовнішнім оформленням;

• вибір варіанта розміщення діаграми (на поточному або на окремому аркуші).

При правильному призначенні початкового діапазону даних Майстер здатний сформувати її практично за перший крок його роботи. Багато параметрів призначаються ним за умовчання.

Вибір типу діаграми. При активізації команди Вставка—Диаграмма або кнопки-піктограми («Мастер диаграмм») на екран викликається діалогове вікно «Мастер диаграмм: тип диаграммьі» з двома опціями-вкладками: «Стандартные» та «Нестандартные».

До стандартних діаграм належать гістограма та графік а також діаграми від лінійчатої до пірамідальної. Нестандартні діаграми є різновидами стандартних і відрізняються від них передусім колірною гамою.

Вибравши тип та вигляд діаграми, користувач може переглянути її зразок та оцінити його. Для цього потрібно активізувати параметр «Просмотр результата». Зразок нестандартної діаграми відображається у вікні відразу ж після вибору її типу.

За умовчання Ехсеl призначає стовпцеву гістограму. За допомогою кнопки «Сделать стандартною» тип діаграми, що призначається системою за умовчання, можна змінювати. Цю процедуру виконують тільки після завершення формування вибраної діаграми.

Практична частина

Описати послідовність команд запуску програми Калькулятор і виконання операції додавання в ній.

Лівою клавішею миші натискаємо кнопку меню Пуск, обираємо підменю Программы далі Стандартные і Калькулятор. Набирати потрібне число і виконувати додавання можна як клавішами на клавіатурі (Num Lock), так і мишею, натискаючи лівою клавішею на відповідні кнопки у вікні Калькулятор.

Перевести з десяткової системи числення в двійкову число 57

Розвязання:

Поділимо число 57 на 2 до тих пір поки в остачі не залишиться одиниця або нуль. 57/2=28 (28*2=56. 57-56=1), 28/2=14 (14*2=28. 28-28=0), 14/2=7 (7*2=14. 14-14=0), 7/2=3 (3*2=6. 7-6=1), 3/2=1 (1*2=2. 3-2=1). Отже, запишемо виділені остачі у зворотній послідовності: 5710=1110012.

Перевести з двійкової системи числення в десяткову 10100101

Розв’язання:

Кожна двійкова цифра відповідає коефіцієнту степеня двійки, починаючи з найвищого і закінчуючи нульовим:

101001012=1*27+0*26+1*25+0*24+0*23+1*22+0*21+1*20=1*128+0*64+1*32+0*16+0*8+1*4+0*2+1*1=128+32+4+1=16510

Виконати аналіз продажу устаткування у магазинах. Вхідні дані для аналізу наведені у таблицях

Таблиця 1. Довідник клієнтів

Код клієнта

Клієнт

Контактактний телефон

Дата звернення

1001

РДГУ

215645

12.10.2005

1002

Обл.лікарня

228976

15.10.2005

1003

РРТЗ

243512

16.10.2005

1004

ВАТ "РЗВА"

610524

18.10.2005

1005

РОР ТПЦ

229945

20.10.2005

1006

НУВГП

220003

21.10.2005

1007

ПП Жук

232425

25.10.2005

1008

ПП Поліщук

241100

25.10.2005

1009

ВАТ Рівнеазот

613235

26.10.2005

1010

МПП Ямуна

263589

27.10.2005

Таблиця 2. Довідник обладнання

Код обладнання

Тип обладнання

Ціна

Знижка

10001

Celeron 1.5

2 177,00 грн.

5

10002

Celeron 1.3

2 118,00 грн.

2

10003

Аthlon 256

2 500,00 грн.

1

10004

HP 1500

825,00 грн.

2

10005

Mastek 1200

520,00 грн.

1

10006

Mastek 1500

1 200,00 грн.

8

20002

Pentium IV 2.1

2 668,00 грн.

6

20003

HP 1000

825,00 грн.

1

30003

Canon

8 100,00 грн.

7

40001

HP 1200

1 002,00 грн.

5

Таблиця 3.Заявка на продаж устаткування

Дата

Номер заказу

Код клієнта

Код обладнання

Кількість

20.10.2005

123455

1005

30001

8

22.10.2005

123456

1002

20002

10

23.10.2005

123457

1003

10001

12

22.10.2005

123458

1007

10005

5

21.10.2005

123459

1001

40001

2

22.10.2005

123460

1002

30003

1

23.10.2005

123461

1003

20003

4

24.10.2005

123462

1004

20003

2

25.10.2005

123463

1008

10004

3

26.10.2005

123464

1010

10003

2

26.10.2005

123465

1002

10003

2

27.10.2005

123466

1003

10004

3

27.10.2005

123467

1007

20003

1

28.10.2005

123468

1009

10001

4

28.10.2005

123469

1001

10005

3

29.10.2005

123470

1005

30003

5

29.10.2005

123471

1007

20003

2

30.10.2005

123472

1004

10004

1

30.10.2005

123473

1008

40001

3

Таблиця 3. Запит”Заявка на продаж устаткування”

Тип обладнання

Ціна

Знижка

Кількість

Клієнт

Дата звернення

Номер заказу

Canon

8 100,00 грн.

7

1

Обл.лікарня

15.10.2005

123460

Canon

8 100,00 грн.

7

5

РОР ТПЦ

20.10.2005

123470

Celeron 1.5

2 177,00 грн.

5

4

ВАТ Рівнеазот

26.10.2005

123468

Celeron 1.5

2 177,00 грн.

5

12

РРТЗ

16.10.2005

123457

HP 1000

825,00 грн.

1

1

ПП Жук

25.10.2005

123467

HP 1000

825,00 грн.

1

2

ВАТ "РЗВА"

18.10.2005

123462

HP 1000

825,00 грн.

1

2

ПП Жук

25.10.2005

123471

HP 1000

825,00 грн.

1

4

РРТЗ

16.10.2005

123461

HP 1200

1 002,00 грн.

5

3

ПП Поліщук

25.10.2005

123473

HP 1200

1 002,00 грн.

5

2

РДГУ

12.10.2005

123459

HP 1500

825,00 грн.

2

1

ВАТ "РЗВА"

18.10.2005

123472

HP 1500

825,00 грн.

2

3

ПП Поліщук

25.10.2005

123463

HP 1500

825,00 грн.

2

3

РРТЗ

16.10.2005

123466

Mastek 1200

520,00 грн.

1

5

ПП Жук

25.10.2005

123458

Mastek 1200

520,00 грн.

1

3

РДГУ

12.10.2005

123469

Pentium IV 2.1

2 668,00 грн.

6

10

Обл.лікарня

15.10.2005

123456

Аthlon 256

2 500,00 грн.

1

2

МПП Ямуна

27.10.2005

123464

Аthlon 256

2 500,00 грн.

1

2

Обл.лікарня

15.10.2005

123465

Таблиця 4 Вихідний документ

Тип обладнання

Ціна

Знижка

Кількість

Сума

Клієнт

Дата звернення

Номер заказу

Canon

8 100,00 грн.

7

1

7 533,00 грн.

Обл.лікарня

15.10.2005

123460

Canon

8 100,00 грн.

7

5

37 665,00 грн.

РОР ТПЦ

20.10.2005

123470

Сума

 

 

6

45 198,00 грн.

 

 

 

Celeron 1.5

2 177,00 грн.

5

4

8 272,60 грн.

ВАТ Рівнеазот

26.10.2005

123468

Celeron 1.5

2 177,00 грн.

5

12

24 817,80 грн.

РРТЗ

16.10.2005

123457

Сума

 

 

16

33 090,40 грн.

 

 

 

HP 1000

825,00 грн.

1

1

816,75 грн.

ПП Жук

25.10.2005

123467

HP 1000

825,00 грн.

1

2

1 633,50 грн.

ВАТ "РЗВА"

18.10.2005

123462

HP 1000

825,00 грн.

1

2

1 633,50 грн.

ПП Жук

25.10.2005

123471

HP 1000

825,00 грн.

1

4

3 267,00 грн.

РРТЗ

16.10.2005

123461

Сума

 

 

9

7 350,75 грн.

 

 

 

HP 1200

1 002,00 грн.

5

3

2 855,70 грн.

ПП Поліщук

25.10.2005

123473

HP 1200

1 002,00 грн.

5

2

1 903,80 грн.

РДГУ

12.10.2005

123459

Сума

 

 

5

4 759,50 грн.

 

 

 

HP 1500

825,00 грн.

2

1

808,50 грн.

ВАТ "РЗВА"

18.10.2005

123472

HP 1500

825,00 грн.

2

3

2 425,50 грн.

ПП Поліщук

25.10.2005

123463

HP 1500

825,00 грн.

2

3

2 425,50 грн.

РРТЗ

16.10.2005

123466

Сума

 

 

7

5 659,50 грн.

 

 

 

Mastek 1200

520,00 грн.

1

5

2 574,00 грн.

ПП Жук

25.10.2005

123458

Mastek 1200

520,00 грн.

1

3

1 544,40 грн.

РДГУ

12.10.2005

123469

Сума

 

 

8

4 118,40 грн.

 

 

 

Pentium IV 2.1

2 668,00 грн.

6

10

25 079,20 грн.

Обл.лікарня

15.10.2005

123456

Сума

 

 

10

25 079,20 грн.

 

 

 

Аthlon 256

2 500,00 грн.

1

2

4 950,00 грн.

МПП Ямуна

27.10.2005

123464

Аthlon 256

2 500,00 грн.

1

2

4 950,00 грн.

Обл.лікарня

15.10.2005

123465

Сума

 

 

4

9 900,00 грн.

 

 

 

ІТОГО

135 155,75 грн.

Список використаної літератури:

  1. Леонтьев В. П.

Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 920 с.: ил.

  1. Інформатика: Компютерна техніка. Компютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. І. Пушкаря. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 704 с. (Альма-матер)

  2. Макарова М. В., Карнаухова Г. В., Запара С. В.

Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчальний посібник / За заг. ред. к. е. н., доц. М. В. Макарової. – 2-ге вид., стер. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – 642 с.

Похожие работы: