Курсовая работа : Прикладна теорія цифрових автоматів (работа 1) 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Курсовая работа >> Информатика, программирование


Прикладна теорія цифрових автоматів (работа 1)




ЗМІСТ

Введення

1. Вибір варіанта завдання

1.1. Граф-схема автомата Мура

1.2. Граф-схема автомата Мілі

2. Основна частина

2.1. Структурний синтез автомата Мура

2.1.1. Кодування станів

2.1.2. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

2.1.3. Переведеня у базис

2.2.Структурний синтез автомата Мілі

2.1.1. Кодування станів

2.1.2. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

2.1.3. Переведеня у базис

Висновок

Список використаної літератури

1.ВИБІР ВАРІАНТА ЗАВДАННЯ

1.1. Граф-схема алгоритму

Граф-схема складається з чотирьох блоків E, F, G, H і вершин “BEGIN” та “END”. Кожен з блоків має два входи (А, В) і два виходи (C, D). Я вибираю блоки E, F, G, H з п’яти блоків з номерами 0, 1, 2, 3, 4 (вони подаються в п.5 на рис.3-7 у методичних вказівках) на підставі чисел А, В, С, А+В+С (де А – число, В – місяць народження, С – номер студента в журналі), за такими правилами:

  • блок “Е” має схему блока за номером А(MOD 5);

  • блок “F” має схему блока за номером B(MOD 5);

  • блок “G” має схему блока за номером C(MOD 5);

  • блок “H” має схему блока за номером (А+B+C)(MOD 5).

В моєму варіанті:

А=30;

В=06;

С=22.

Е”: А(MOD 5)=30(MOD 5)=0;

F: B(MOD 5)=06(MOD 5)=1;

G: C(MOD 5)=22(MOD 5)=2;

H: (А+B+C)(MOD 5)=(30+06+22)(MOD 5)=58(MOD 5)=3.

Блоки E, F, G, H з’єднуються між собою згідно зі структурною схемою графа, яка показана на рис. 10 у методичних вказівках.

Згідно з моїм варіантом завдання, граф-схема автомата має такий вигляд:


BEGIN



END

Рис.1.1. Граф-схема алгоритму автомата Мілі

BEGIN



END

Рис.1.2. Граф-схема алгоритму автомата Мура

1.2. Тип тригера

Тип тригера вибирається за значенням числа A(MOD 3) на підставі табл.2 в методичних вказівках. Згідно з моїм варіантом завдання:

A(MOD 3)=30(MOD 3) =0.

Тому, згідно таблиці 2 у методичних вказівках, тип тригера в моєму завданні для синтезу автомата Мура – D, а для синтезу автомата Мілі – Т.

1.3. Серія інтегральних мікросхем

Серія інтегральних мікросхем для побудови принципових схем синтезованих автоматів для мого варіанта завдання – КР1533.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Структурний синтез автомата Мілі

2.1.1. Розмітка станів ГСА

На етапі одержання відміченої ГСА входи вершин, які слідують за операторними, відмічають символами a1, a2, ... за наступними правилами:

1) символом а1 відмічають вхід вершини, яка слідує за початковою, а також вхід кінцевої вершини;

2) входи усіх вершин , які слідують за операторними, повинні бути відмічені;

3) входи різних вершин, за винятком кінцевої, відмічаються різними символами;

4) якщо вхід вершини відмічається, то тільки одним символом.

За ціми правилами в мене вийшло 22 стани (а22).

2.1.2. Таблиця переходів автомата

Для кожного стану ai визначаю по ГСА всі шляхи, які ведуть в інші стани і проходять обов’язково тільки через одні операторну вершину. Виняток становить перехід в кінцевий стан (вершину).

Для мікропрограмних автоматів таблиці переходів-виходів будуються у вигляді списку, тому що велика кількість станів. Розрізняють пряму та зворотну таблицю переходів. Зворотна таблиця переходів будується для D-тригера. Для автомата Мілі я буду будувати пряму таблицю переходів.

Am

Kam

as

Kas

Xamas

Yamas

T1

T2

T3

T4

T5

a1

10110

a2

10010

1

Y1Y4

T3

a2

10010

a4

a6

00010

10000

X3

X3

Y2Y6

Y7

T1

T4

A

B

a3

00011

a4

00010

1

Y2Y6

T5

a4

00010

a5

00000

1

Y1Y8

T4

a5

00000

a8

a9

a11

01000

01001

10001

X4

X4X3

X4X3

Y4

Y3Y10

Y6

T1

T2

T2

T5

T5

C

D

E

a6

10000

a5

a7

00000

11001

X1

X1 Y1Y8

Y5Y9

T1

T2

T5

F

G

a7

11001

a9

a11

a11

a12

01001

10001

10001

11000

X4X3

X4X3

X4X1

X4X1

Y3Y10

Y6

Y6

Y2Y4

T1

T2

T2

T5

H

I

J

K

a8

01000

a9

01001

1

Y4Y5

T5

a9

01001

a10

00001

1

Y1Y2

T2

Табл.1. Таблиця переходів Т-тригера

2.1.3. Кодування станів

Аналіз канонічного методу структурного синтезу автомата показує, що різні варіанти кодування станів автомата приводять до різних виражень функцій збудження пам'яті і функцій виходів, у результаті чого складність комбінаційної схеми істотно залежить від обраного кодування.

Я буду кодувати стани автомату з допомогою евристичного алгоритму кодування, тому що я синтезую автомат на базі Т-тригера.

Даний алгоритм мінімізує сумарне число переключень елементів пам'яті на всіх переходах автомата і використовується для кодування станів автомата при синтезі на базі T, RS, JK-тригерів. Для даних типів тригерів (на відміну від D-тригерів) на кожнім переході, де тригер змінює своє значення на протилежне, одна з функцій збудження обов'язково дорівнює 1. Зменшення числа переключень тригерів приводить до зменшення кількості одиниць відповідних функцій збудження, що при відсутності мінімізації однозначно приводить до спрощення комбінаційної схеми автомата.

Будую матрицю |T|, яка складається із всіх пар номерів (i, j), для яких P(i, j)  0, ij. Для кожної пари вказуємо її вагу.

i j P(i, j)

1 2 1

2 4 1

2 6 1

3 4 1

4 5 1

5 8 1

5 9 1

5 10 1

5 11 1

6 5 1

6 7 1

7 9 1

7 11 2

7 12 1

8 9 1

9 10 1

10 3 1

10 7 1

10 4 1

10 5 1

T= 11 12 1

12 13 1

13 14 1

13 15 1

14 17 1

15 17 1

15 19 1

16 19 1

17 18 1

18 1 1

18 20 1

19 18 1

19 20 1

19 21 1

20 1 1

20 22 1

21 22 1

22 13 1

22 15 1

22 16 1

Далі, за допомогою програми ECODE 3, виконую кодування станів автомата на ЕОМ. При цьому вказую глибину кодування (від 4 до 6) та вибираю те кодування, коефіцієнт якого ближче до 1 (у мене коефіцієнт кодування 1,26). Результати кодування заношу до таблиці 1. Ось кінцеві результати кодування:

Підрахунок ефективності кодування:

Кількість переключень тригерів:

W = E P(i,j)*d(i,j) = P(1,2)*d(1,2) + P(1,18)*d(1,18) + P(1,20)*d(1,20) + +P(2,4)*d(2,4) + P(2,6)*d(2,6) + P(3,4)*d(3,4) + P(3,10)*d(3,10) + +P(4,5)*d(4,5) + P(4,10)*d(4,10) + P(5,6)*d(5,6) + P(5,8)*d(5,8) + +P(5,9)*d(5,9) + P(5,10)*d(5,10)+ P(5,11)*d(5,11) + P(6,7)*d(6,7) + +P(7,9)*d(7,9) + P(7,10)*d(7,10) + P(7,11)*d(7,11) + P(7,12)*d(7,12) + +P(8,9)*d(8,9) + P(9,10)*d(9,10) + P(11,12)*d(11,12) +P(12,13)*d(12,13) + +P(13,14)*d(13,14) + P(13,15)*d(13,15) + P(13,22)*d(13,22) +

+P(14,17)*d(14,17) + P(15,17)*d(15,17) + P(15,19)*d(15,19) + +P(15,22)*d(15,22) +P(16,19)*d(16,19) + P(16,22)*d(16,22) + +P(17,18)*d(17,18) + P(18,19)*d(18,19) +P(18,20)*d(18,20) + +P(19,20)*d(19,20) + P(19,21)*d(19,21) + P(20,22)*d(20,22) +

+P(21,22)*d(21,22) =

= 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 +1*1 + 1*2 + + 2*1 + 1*2 + 1*2 + 1*1 + 1*2 + 2*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + 1*1 + +1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*2 + 2*1 + 1*1 + 1*1 + 1*2 + 1*1 + +1*1+ 1*2 + 1*2 = 53

Мінімальна можлива кількість переключень тригерів:

Wmin = E P(i,j) = 42

Коефіцієнт ефективності кодування: 1.26

2.1.4. Структурний синтез автомата на підставі заданого типу тригерів

Таблиця переходів Т-тригера:

Табл.2. Таблиця переходів Т-тригера

Qt

Qt+1

T

0

0

0

0

1

1

1

0

1

1

1

0

На підставі цієї таблиці я вказую у табл.1 який тригер встановиться в 1, а який в 0.

2.1.5. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

Введемо слідуючі позначення:

А=; B=; C=; F=; G=;

L=; P=; Q=; R=; S=;

T=; U=; V=; Б=; Y=;

Z=; D=; E=; H=; I= ;

J= ; K=; O=; W=; X=;

Г=; Д=; M=; N=.

=

=

+ ;

;

;

;

.

;

;

;

;

;

;

;

;

;

.

2.2. Структурний синтез автомата Мура

2.2.1. Розмітка станів ГСА

Для автомата Мура на етапі одержання відміченої ГСА розмітка провадиться відповідно до наступних правил:

    1) символом а1 відмічаються початкова і кінцева вершини;

    2) різні операторні вершини відмічаються різними символами;

3) всі операторні вершини повинні бути відмічені.

Відповідно до цих правил я відмітив 25 станів, які показані на рис. 2.

2.2.2. Таблиця переходів автомата

Для кожного стану ai визначаю по ГСА всі шляхи, які ведуть в інші стани.

Я буду будувати зворотну таблицю переходів для автомата Мура, тому що я синтезую автомат на базі D-тригера.

Табл.3. Таблиця переходів D-тригера

Am

as(Y)

Kas

Xamas

D1

D2

D3

D4

D5

a23

a24

a1(-)

00010

1

X2

D4

D4

U

a12

a11

a2(Y1,Y2)

00100

1

1

D3

D3

a1

a3(Y1,Y4)

11000

1

D1

D2

a2

a4(Y3)

00111

X4

D3

D4

D5

A

a3

a5(Y7)

01011

X3

D2

D4

D5

B

a2

a6(Y4,Y5)

10011

X4X2

D1

D4

D5

C

a3

a4

a7(Y2,Y6)

01000

X3

1

D2

D2

a2

a5

a6

a7

a8(Y1,Y8)

00000

X4X2X1

X1

1

1

a2

a5

a9(Y5,Y9)

10000

X4X2X1

X1

D1

D1

V

W

a8

a10(Y4)

01110

X4

D2

D3

D4

D

a10

a11(Y4,Y5)

10110

1

D1

D3

D4

a8

a9

a12(Y3,Y10)

00011

X4X3

X4X3

D4

D4

D5

D5

E

F

a8

a9

a9

a13(Y6)

00001

X4X3

X4X3

X4X1

D5

D5

D5

X

a9

a13

a14(Y2,Y4)

00101

X4X1

1

D3

D3

D5

D5

G

a24

a25

a15(Y3,Y6)

01001

X2

1

D2

D2

D5

D5

H

a14

a15

a16(Y7)

10001

1

X5

D1

D1

D5

D5

I

a16

a17(Y1,Y9)

11100

X1

D1

D2

D3

J

a15

a16

a18(Y8)

00100

X5X6

X1

D3

D3

D4

D4

K

L

a15

a19(Y3)

10101

X5X6

D1

D3

D5

M

a17

a18

a20(Y2,Y4)

01010

1

X2

D2

D2

D4

D4

N

a18

a19

a21(Y3,Y6)

10010

X2

1

D1

D1

D4

D4

O

a20

a21

a22(Y7)

01100

1

X5

D2

D2

D3

D3

P

a22

a23(Y1,Y9)

01101

X1

D2

D3

D5

Q

a21

a22

a24(Y8)

10100

X5X6

X1D1

D1

D3

D3

R

S

a21

a25(Y3)

11001

X5X6

D1

D2

D5

T

2.2.3. Кодування станів

Кодування станів буде проводитися за таким алгоритмом:

  1. Кожному стану автомата аm (m = 1,2,...,M) ставиться у відповідність ціле число Nm, рівне числу переходів у стан аm (Nm дорівнює числу появ аm у поле таблиці ).

  2. Числа N1, N2, ..., Nm упорядковуються по убуванні.

  3. Стан аs з найбільшим Ns кодується кодом: , де R-кількість елементів пам'яті.

  4. Наступні R станів згідно списку пункту 2 кодуються кодами, що містять тільки одну 1:00 ... 01, 00 ... 10, ... , 01 ... 00, 10 ... 00.

  5. Для станів, що залишилися, знову в порядку списку п.2. використовують коди з двома одиницями, потім із трьома і так далі поки не будуть закодовані вес стани.

У результаті виходить таке кодування, при якому чим більше мається переходів у деякий стан, тим менше одиниць у його коді. Вираження для функцій збудження будуть простіше для D-тригерів, тому що функції порушення однозначно визначаються кодом стану переходу.

Результати кодування за цим алгоритмом заношу до таблиці 3.

2.2.4. Структурний синтез автомата на підставі заданого типу тригерів

Таблиця переходів D-тригера:

Табл.2. Таблиця переходів D-тригера

Qt

Qt+1

D

0

0

0

0

1

1

1

0

0

1

1

1

На підставі цієї таблиці я вказую у табл.1 який тригер встановиться в 1, а який в 0.

2.2.5. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

Введемо слідуючі позначення:

U=; A=; B=; W=; D=;

H=; I=; J=; L=; N=;

O=; P=; Q=; S=; C=;

E=; F=; X=; G=; K=;

M=; R=; T=; V=.

;

+

;

;

;

.

;

;

;

;

;

;

;

;

;

.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Прикладная теория цифрових автоматов/К.Г.Самофалов, А.М.Романкевич, В. Н. Валуйский и др.-К.:Вища шк.,1987.

  2. Савельєв А. Я. Прикладная теория цифрових автоматов.-М.: Высш. шк.,1987.

  3. Справочник по интегральным микросхемам / Под ред. Б. В. Тарабрина,-М.: Радио и связь, 1987.

  4. ГОСТ 2.708-81 ЕСКД. Правила выполнения электрических схем цифровой вычислительной техники.

  5. ГОСТ 2.743-82 ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Элементы цифровой техники.

Похожие работы:

  • Прикладна теорія цифрових автоматів

    Курсовая работа >> Информатика, программирование
    ... проектування з дисципліни „Прикладна теорія цифрових автоматів” Виконав: студент гр. ... набутті низки звичок щодо проектування цифрових автоматів. Перелік використаної літератури ... ї роботи по дисципліні “Прикладна теорія ци фрових автоматів”. Одеса. ОГПУ. 1998р ...
  • Аналіз теорії цифрових автоматів

    Курсовая работа >> Информатика, программирование
    ... . Арифметические и логические основы цифровых автоматов. М.: Высшая школа. 1999. 2. А.Я. Савельев. Прикладная теория цифровых автоматов. М.: Высшая школа. 2007 ...
  • Абстрактные цифровые автоматы

    Контрольная работа >> Коммуникации и связь
    ... Прикладная теория цифровых автоматов" - "Абстрактные цифровые автоматы". Цель работы - ознакомится с основными понятиями абстрактных цифровых автоматов; типами абстрактных автоматов ... . 3. Савельев А.Я. Прикладная теория цифровых автоматов - М. “Высшая школа ...
  • Синтез керуючих автоматів

    Курсовая работа >> Коммуникации и связь
    ... цифровий пристрій складається з двох частин: операційний автомат (ОА) і керуючий автомат ... вихідні сигнали керуючого автомата y. Автомат Мура має свою відм ... дисципліни „Прикладна теорія цифрових автоматів” на тему „Синтез керуючих автоматів”. Були синтезовані ...
  • Синтез комбінаційної схеми та проектування керуючого автомата Мура

    Курсовая работа >> Информатика, программирование
    ... набутті низки звичок щодо проектування цифрових автоматів. Перелік використаної літератури. Методичні вказ ... до курсової роботи по дисципліні “Прикладна теорія цифрових автоматів”. Одеса. ОГПУ. 1998р. Мікросхеми сер ...
  • ПТЦА - Прикладная теория цифровых автоматов

    Реферат >> Остальные работы
    Прикладная теория цифровых автоматов. Методы анализа и ... устройств обработки цифровой информации, имеющих программное управление. Цифровой автомат - устройство ... ; Полностью определенным называется абстрактный цифровой автомат, у которого функция переходов ...
  • Прикладная теория цифровых автоматов

    Реферат >> Информатика, программирование
    ... Литература 1. Самофалов К.Г., Романкевич А.М., и др. Прикладная теория цифровых автоматов. - Киев. “Вища школа” 1987. 2. ... ЭВМ. - М. “Энергия”. 1978. 3. Савельев А.Я. Прикладная теория цифровых автоматов - М. “Высшая школа”. 1987. 4. Каган Б.М. Электронные ...
  • Цифровые автоматы

    Курсовая работа >> Информатика, программирование
    Содержание Введение Глава 1. Представление данных в цифровых автоматах (ЦА) Представление чисел в позиционных системах ... Коштоев В.В., Кипиани К.К. Учебное пособие «Основы прикладной теории цифровых автоматов» Тбилиси, 1998. Интернет-ресурс «Теоретические ...
  • Устройство управления синхронного цифрового автомата

    Реферат >> Остальные работы
    ... машинам, системам и сетям, программному обеспечению и прикладной математике, автоматизированным системам обработки данных ... две больших части — абстрактную теорию цифровых автоматов и структурную теорию автоматов. Различие между ними заключается в том ...