Курсовая работа : Переклад лінгвокультурологічно-маркованих одиниць на матеріалі англійської та української мови 


Полнотекстовый поиск по базе:

Переклад лінгвокультурологічно-маркованих одиниць на матеріалі англійської та української мови



Курсовая работа >> Иностранный язык


ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Фразеологізми сучасної англійської мови

    1. Поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни

    2. Фразеологічна одиниця як основний об’єкт вивчення фразеології

    3. Види фразеологічних одиниць

1.3.1 Фразеологічні словосполучення

1.3.2 Ідіоми

1.3.3 Кліше

Розділ 2. Проблема фразеології як кореляції між мовою і культурою

2.1 Фразеологічні одиниці як носії національно-культурної інформації

2.2 Поняття етнокультурологічної маркованості фразеологічних одиниць

Розділ 3. Переклад фразеологічних одиниць

3.1 Переклад національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською

3.2 Переклад національно маркованих фразеологічних одиниць української мови англійською

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Сьогодні в лінгвістиці приділяється велика увага питанню взаємодії мови і культури. Культура, як і мова, є формою свідомості, що відображає світогляд людини. Мова служить засобом накопичення і зберігання інформації, вона – вмістище знань людини про світ. Зв'язок лінгвістики із національними культурами незмінний. Дослідження взаємозв'язку мови і культури набуває нового ракурсу розгляду у зв'язку з вивченням картини світу і, зокрема, мовної картини світу. Мова – це знакова система, де зафіксована не тільки реальність, але і символічний всесвіт. Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови. У нашому дослідженні нас цікавить саме етнокультурологічна маркованість фразеологічних одиниць (ФО), тобто ми будемо вивчати ФО на основі української і англійської мов з лінгвокультурологічної точки зору.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку лінгвістичних дисциплін велика увага приділяється вивченню мови, саме як вмістищу знань і пам’яті про матеріальні, соціальні, духовні, культурні досягнення і багатства різних народів. Ми живемо в період активізації міжкультурного спілкування, саме тому важливим стає не лише досконале володіння мовою іншого народу, але і знання культури, менталітету цього етносу. Саме в цьому аспекті фразеологічний склад мови і становить значну цікавість, потребує уважного вивчення, нових підходів та ідей до вивчення ФО як носія етнокультурологічної інформації про мову до якої належить.

Мета дослідження полягає в дослідженні етнокультурологічної маркованості фразеологізмів на основі української та англійської мови, саме у ракурсі того, що ФО є носіями інформації про менталітет, культуру, історичний розвиток народу. Реалізація поставленої мети передбачає наступні завдання:

  1. розглянути, що собою являє такий розділ мовознавства як фразеологія, об’єкт та предмет її дослідження;

  2. з’ясувати, що таке фразеологічна одиниця, і в чому полягає її відмінність від інших лексичних одиниць мови; розглянути основні види фразеологічних одиниць;

  3. розкрити, у чому саме полягає проблема фразеології як співвідношення мови і культури, дати визначення фразеології як вмістища духовної культури будь-якого етносу;

  4. дати визначення такого понять як маркованість, та розкрити суть поняття етнокультурологічної маркованості ФО;

  5. за допомогою конкретних прикладів розкрити національне забарвлення фразеологічних компонентів на основі спочатку англійської, а потім і української мови, тим самим показавши їх маркованість; дати переклад наведених прикладів.

Об’єктом нашої роботи є фразеологія як специфічне явище будь-якої мови у контексті її яскравого етнокультурологічного і менталітетного забарвлення. Предметом дослідження є фразеологічні одиниці англійської та української мов як носії інформації про етнос до якого належать та особливості їхнього перекладу.

Фактичним матеріалом дослідження послужили фразеологізми з усної народної творчості англійської та української мови, фразеологізми з творчості В. Шекспіра та Т.Г. Шевченка, та деякі фразеологізми з довідкової літератури, зазначеної у списку використаних джерел. Також дослідження проводилося на основі праць наступних відомих мовознавців М. Н. Алексєєва, А. І. Альохіна. Н. Н. Амосова, Ш. Баллі, В.В. Виноградов, В. П. Жуков, Р. П. Зорівчак, О.В. Кунін, І. В. Корунець, А. Мейе, В. М. Телія, А. Е. Сепір, А. І. Смирницький, В.В. Шляхова та ін.

Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. У роботі використано наступні методи – зіставний, описовий, прийом контекстуального аналізу фразеологічних одиниць.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що вперше на основі великої кількості зібраного матеріалу і його ретельного опрацювання розкрито поняття фразеології не лише як мовної дисципліни, але і як особливої частини мови, в якій віддзеркалюється особливість її менталітету. Уперше звертається особлива увага перекладачів і взагалі тих, хто вивчає іноземну мову, на те, що здобуття фонових знань про носіїв обраної мови є не менш важливим ніж володіння її граматикою. Подано свій погляд на вирішення актуальної проблеми вивчення фразеології як особливого явища мови і культури в лінгвістиці та лінгвокраїнознавстві сьогодні.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів лінгвістики, лінгвокультурології, етнолінгвістики та ін. дисциплін, які займаються вивченням не лише мови, але і культури українських та англійських етносів в цілому.

Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання практичних проблем, пов’язаних з англо-українським і українсько-англійським перекладом фразеологізмів. Також результати дослідження можуть бути використані для проведення подальших досліджень у даній сфері.

РОЗДІЛ 1. Фразеологізми сучасної української мови

    1. Поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни

фразеологічний маркованість етнокультурологічний переклад

Фразеологія (гр. phrasis – "вираз", logos – "вчення") – розділ мовознавства, який вивчає сталі словосполучення в мові. Фразеологія – це також сукупність сталих словосполучень в мові в цілому, в мові того чи іншого письменника, в мові окремого художнього твору.

Як самостійна лінгвістична дисципліна фразеологія виникла не дуже давно. "Предмет и задачи, объем и методы изучения ее еще недостаточно четко определены, не получили полного освещения" [18, с.37]. Лінгвісти ще недостатньо розробили питання про особливості фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями, про класифікацію фразеологічних одиниць та їх співвідношення з частинами мови.

Першим термін "фразеологія" ввів Шарль Баллі, швейцарський лінгвіст французького походження. Він надавав йому таке визначення: "разделу стилистики, изучающему связанные словосочетания" [7, с.58]. Але цей термін не був прийнятий західноєвропейськими та американськими лінгвістами. Ш. Баллі вважається родоначальником теорії фразеології, оскільки він вперше систематизував сполучення слів в своїй книзі "Французька стилістика", в яку він включив розділ про фразеологію.

Основи англійської фразеологїї розроблено Н.М. Амосовою, А.І.Смирницьким, О.В.Куніним та багатьма сучасними дослідниками.

У ширкому розумінні об’єктом вивчення фразеології є фразеологічна система мови, яка включає в себе всю сукупність її фразеологічних одиниць разом з характерними для них закономірностями розвитку.

До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни належить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови.

Важливими аспектами дослідження цієї науки є: сталість фразеологічних одиниць, системність фразеології і семантична структура фразеологічних одиниць, їх походження та основні функції.

Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їх вивчення та класифікації.

Фразеологія складається з трьох розділів: ідіоматики, ідіофразеомотики (semi-idiom) та фразеоматики. Такий поділ засновано на різноманітних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених.

    1. Фразеологічна одиниця як основний об’єкт вивчення фразеології

Фразеологічна одиниця є стійким утворенням. Це твердження ніхто не заперечує. Відомий лінгвіст О.В. Кунін дає таке визначення фразеологічній одиниці: "Фразеологическая единица – это устойчивое сочетание лексем с полностью или частично переосмысленным значением" [13, c.6]. З цього випливає, що головною особливістю фразеологічних одиниць є їх сталість. Сполучення слів досягають своєї сталості завдяки багаторазовому повторенню. Сталість ФО заснована на різноманітних типах незмінюваності тих чи інших елементів при всіх нормативних змінах. Першим з них є сталість вживання, коли фразеологізм є одиницею мови, а не індивідуальним утворенням. Показником цього типу є втілення в готовому вигляді. Структурно-семантична сталість доводить, що фразеологічна одиниця складається не менше, ніж з двох слів, і не володіє типовим значенням, тобто не може служити прикладом для створення аналогічних ФО за структурно-семантичною моделлю.

Крім згаданих видів сталості О.В. Кунін розглядає ще семантичну сталість. Тут інваріантність фразеологізму спирається на стабільність переосмислення значення, належність тотожного значення і лексичного інваріанту у фразеологічних варіантах та наявність семантичного інваріанта при всіх нормативних та оказіональних змінах ФО. Повна незамінність компонентів або здатність нормативної заміни компонентів в межах фразеологічної варіантності чи синонімії підтверджує лексичну сталість. Та не можна не згадати і про синтаксичну сталість, тобто про повну незмінність порядку компонентів фразеологізму чи незмінність порядку компонентів в межах варіантності, граматична інверсія (наприклад, стилістична інверсія what a cross he has to bear!).

Показовими щодо цього є слова російського лінгвіста В.В. Виноградова, стововно сталості ФО: "Сам факт устойчивости и семантической ограниченности фразеологических сочетаний говорит о том, что в живом употреблении они используются, как готовые фразеологические единицы, воспроизводимые, а не вновь организуемые в процессе речи" [9, с. 364].

Українські лінгвісти дають таке визначення фразеологізмам: "Сталими називаються такі сполучення слів, які мають смислову єдність, не розкладаються на частини і вживаються в мові як цілісні одиниці" [10,с. 77].

Значення слів і фразеологічних одиниць визначається характером елементів, які входять в їх склад. Щодо компонентів ФО, то лінгвісти дотримуються протилежних поглядів. Одні розглядають їх як поза словесні утворення, що втратили своє лексичне значення, яке розчинилося в складі фразеологізму. Інші визнають словесну природу цих елементів. Більшість лінгвістів підтримують останню точку зору.

ФО є сполученням потенційних слів при повному переосмисленні і сполученням потенційних слів і реальних слів при частковому переосмисленні.

Компоненти фразеологічних одиниць прийнято називати лексемами. Вони розрізняються за ступенем словесності. Залежно від характеру їх значення виділяють чотири типи лексем:

1. Реальні слова – лексеми з буквальним значенням компонентів: better late than never, touch one’s cap. Цього типу відносяться майже всі перші компоненти сталих порівнянь.

2. Потенційні слова – лексеми з послабленим лексичним значенням і послабленими синтаксичними функціями. Потенційні слова зустрічаються в складі повністю або частково переосмислених мотивованих ФО. Компоненти таких фразеологізмів семантично збагачені: keep a dog and bark oneself – виконувати роботу свого підлеглого (букв. тримати собаку, а самому гавкати), still waters run deepпід лежачий камінь вода не тече.

3. "Колишні" слова – переосмислені компоненти фразеологічних зрощень наприклад, send smb. to Coventry – бойкотувати проти когось, spick and span – елегантний.

4. Псевдо лексеми (фіктивні). Наприклад, muttons у звороті let us return to our muttons "повернемося до теми нашої розмови" в англійській мові не існує, а є калькою з французької moutons і зустрічається лише в цьому фразеологізмі. Псевдо лексеми – дуже рідкісне явище.

Слова в складі фразеологізмів втрачають деякі з їх властивостей, але можуть набувати і нові. Під впливом значення фразеологізму можлива поява нового значення. Наприклад, слово penny в складі різних ФО набуває значення "невелика сума грошей": cost a pretty pennyобійтися в копієчку, not have a penny to one’s name не мати й копійки за душею, turn an honest pennyчесно підробляти.

Фразеологізми не можуть сполучатися або співвідноситися з іншими членами речення, з якими сполучається фразеологічна одиниця в цілому.

    1. Види фразеологічних одиниць

У мовознавців не склалося єдиної думки щодо того, що таке фразеологізми, а також не існує єдності поглядів стосовно їх класифікації. Одні дослідники (В.П. Жуков, В.Н. Телія) включають в склад фразеології всі сталі сполучення, інші (Н.М. Амосова, А.І. Смирницький) – лише певні групи.

Основоположник фразеології Ш. Баллі виділяє лише дві принципово різних групи сполучень:

1) вільні словосполучення, для яких не є характерною сталість і які розпадаються одразу після їх утворення;

2) фразеологічні єдності, тобто сполучення, компоненти яких постійно вживаються в даних сполученнях для вираження однієї і тієї ж самої думки, втративши при цьому свою самостійність.

Свою класифікацію фразеологізмів з точки зору семантичної злитості їх компонентів запропонував академік В.В. Виноградов. Як відомо, фразеологізми виникають з вільного сполучення слів, яке використовується в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. В залежності від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильне в них переносне значення, В.В. Виноградов і ділить їх на три види: „фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення".

О.І. Смирницький розділяв лише фразеологічні одиниці та ідіоми. Проте в структурному відношенні лінгвіст поділив фразеологізми на одновершинні, двовершинні та багатовершинні в залежності від кількості визначальних слів.

Н.М. Амосова виділяє всього два види ФО – фраземи та ідіоми[3, с.127]. Зважаючи на всі запропоновані лінгвістами класифікації фразеологічних одиниць та спираючись на класифікацію, запропоновану Н.М. Амосовою, ми вважаємо за потрібне виділити такі різновиди:

  • фразеологічні словосполучення, або фраземи;

  • ідіоми;

  • кліше.

      1. Фразеологічні словосполучення (фраземи)

Питанням дослідження фразем займалося багато лінгвістів, і кожен по-різному трактував їх. Український фразеолог М.Т. Демський розглядає фразему як словосполучення, яке „за своєю номінативною функцією в багатьох мовах збігається зі словом, оскільки і лексема, і фразема виражають певне поняття і позначають предмети, ознаки, дії"[10, с. 5]. Головна різниця між лексемою і фраземою, на думку лінгвіста, полягає в структурі цих одиниць. Якщо лексема – це цільнооформлена одиниця, значення якої детермінується значенням її морфологічних компонентів, то фразема – нарізнооформлена одиниця, що складається з двох чи більше окремих лексем.

Питанням дослідження фраземи займався і Савицький В.М., який вважає, що "фразема – це непредикативна двовершинна фразеологічна одиниця, що складається як мінімум з двох самостійних слів і яка в семантичному плані може мати односторонню (фразеологічні єдності) або двосторонню (фразеологічні зрощення або ідіоми) смислову залежність" [9, с. 74]. Зважаючи на всі запропоновані визначення фразем, ми можемо спростити їх і дати їм таке визначення. Фразеологічні словосполучення (фраземи) – це сталі звороти, в склад яких входять слова як з вільним, так і з фразеологічно зв’язаним значенням, наприклад, a bosom friend – закадичний друг, a pitched battle – жорстока сутичка, (to have) a narrow escape – дивом врятуватися, to frown one’s eyebrows – насупити брови, Adam’s apple – адамове яблуко, to pay attention to smb. – звернути на когось увагу та ін. Фразему ще називають одиницею постійного контексту.

На відміну від ідіом, фразеологічні словосполучення характеризуються значеннєвим розкладанням [13, с. 75]. В цьому відношенні вони наближаються до вільних словосполучень. Н.М. Амосова стверджує, що "до цього типу належать фразеологізми, що мають будову змінних словосполучень з підрядним зв’язком між компонентами" [3, с. 56].

1.3.2 Ідіоми

Ідіоми, або фразеологічні зрощення – це абсолютно неподільні, стійкі словосполучення, загальне значення яких залежить від значення слів, що входять в їх склад: kick the bucket (розм.) – померти, протянути ноги, віддати кінці; send smb. to Coventry – бойкотувати проти когось, припинити спілкуватися з кимось; at bay – загнаний, у безвихідній ситуації; be at smb.’s beck and call – бути завжди готовим до послуг; to rain cats and dogs – лити як з відра (про дощ). Н.M. Амосова дає таке визначення поняттю "ідіоми": "…единицы постоянного контекста, в которых указательный и семантически реализуемый элемент нормально составляют тождество и оба представлены общим лексическим составом словосочетания и которые характеризуються целостным значением" [3, с. 72]. Фразеологічні зрощення виникли на основі переносних значень їх компонентів, але як результат ці переносні значення стали незрозумілими з точки зору сучасної мови. Так, в деяких ідіомах виникають некротичні елементи, тобто елементи, що зникли з словникового складу мови і закріплені лише в тій чи іншій ідіомі.

Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачається зв'язок між прямим та переносним значенням, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.

Перед нами особливий вид постійного контексту: в ідіомах немає семантично реалізуючого та ключового слова, і жоден з компонентів не володіє фразеологічно зв’язаним значенням, яке залежить від зв’язку з іншими компонентами. "Создаётся впечатление, что в зависимости от качества компонентов идиома может либо сама выявлять своё целостное значение, либо в семантическом отношении всецело зависеть от какого-то вне её находящегося контекстуального или ситуационного указания" [3, с. 73].

      1. Кліше

У сучасній лінгвістиці великий інтерес викликає проблема мовної клішованості. Мовному кліше відводиться далеко не останнє місце в ієрархії фразеологічних одиниць. Кліше – "застывшие речения, осознаваемые как несвободные (т.е. воспроизводимые целиком) всеми носителями языка"[21, с. 13].

Взагалі кліше можна дати таке визначення – сталі словосполучення, які відтворюються раз і назавжди в заданій формі. Д.Е. Розенталь так говорить про кліше: "Клише – речевой стереотип, готовый оборот, используемый в качестве легко воспроизводимого в определённых условиях и контекстах стандарта... Клише образует конструктивную единицу, сохраняющую свою семантику, а во многих случаях и выразительность" [28, с. 168]. Найуживанішими кліше в англійській мові можуть бути такі: to my mind, as for me, in my opinionпо-моєму, на мою думку, щодо мене; according to, in accordance withвідповідно до; with open arms привітно, гостинно, as soon asяк тільки, with respect to з повагою до, eye to eyeвіч-на-віч, at leastпринаймні тощо.

Побудова висловлювання значно спрощується з використанням клішованих фраз – будь-яких готових, відтворювальних частин висловлювань і навіть цілих висловлювань.

З точки зору екстралінгвістичних аспектів кліше становлять значний інтерес для нашого дослідження, адже вони є відтворенням стереотипів і моделей поведінки питомої культури носіїв мови, і не піддаються повній їх інтерпретації при перекладі. Але лише замінюються наявним у лексичному складі мови перекладу відповідником.

Отже, фразеологія, як і мова в цілому, знаходиться в постійному розвитку і збагаченні. Фразеологічні одиниці заповнюють простір у лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності, і в багатьох випадках є єдиним способом позначення предметів, явищ, станів, ситуацій. Утворення фразеологізмів послаблює протиріччя між потребами мислення та обмеженими лексичними ресурсами мови. За допомогою фразеологізмів, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, підвищується естетичний рівень мови. Основними видами фразеологізмів є фразеологічні зрощення, праземи і кліше.

РОЗДІЛ 2. Проблема фразеології як кореляції між мовою і культурою

Фразеологический фонд - это не только языковая, но и культурно-историческая сокровищница каждого народа

В силу своего семантического богатства, образности, лаконичности и яркости фразеология играет в языке очень важную роль. Она придает речи выразительность и оригинальность

2.1 Фразеологічні одиниці як носії національно-культурної інформації

Фразеологія, на одностайну думку лінгвістів, вважається найбільш специфічною і національно-самобутньою областю мови. Специфіка ФО часто обумовлена екстралінгвістичними чинниками, що "консервуються" в їх образності. Через ФО дослідники можуть отримати особливі відомості про народ - носія мови. Недостатньо знати фразеологічну одиницю, треба знати що за нею стоїть, треба розглядати її у зв'язку з культурою країни, історією народу [10. с. 25].

Особливу роль, на наш погляд, у формуванні мовної картини світу відіграє фразеологія. В образному змісті складу фразеологізмів мови втілене культурно-національне світосприйняття. Адже недаремно ці образи закріпилися в словниках і свідомості людей, зберегли своє значення і актуальність. Ймовірно, цьому послужили близькість образів фразеологічних одиниць до поглядів народу, їх точність і яскравість. Як відзначає В.Н. Телія, „сами фразеологические единицы приобретают роль культурных стереотипов"[22, с.48]. В мові закріпилися і набули значення фразеологізмів саме ті обороти, які асоціюються з культурно-національними еталонами. За системою фразеологічних одиниць стоїть культура[22, с. 49].

Щодо цього, не можна оминути позицію авторів книжки „Лексикологія англійської мови", які зазначають: „Якщо синоніми можна метафорично назвати відтінками і кольорами мовного словника, то фразеологія – це, свого роду картинна галерея, в якій зібрані яскраві та живі картини національних звичаїв, традицій, байок, народних пісень, казок і пам’ять його історії. Тут поруч зберігаються цитати великих поетів та сумнівні мовні „перлини" обивателів, незрілі жарти і сленгові елементи, бо фразеологія є не тільки найяскравішою, але і ймовірно найдемократичнішою областю мовного словника"[5. с. 225].

Таким чином, для комунікації необхідно знати не тільки іноземну мову, але і володіти так званими "фоновими знаннями", які визначаються як обопільне знання реалій і тим хто говорить і тим слухаю, що є основою мовного спілкування. Звідси цілком зрозумілі прагнення і необхідність вивчати національні менталітети, що знайшли своє найбільш значуще і яскраве віддзеркалення в першу чергу в національній мові. „Нельзя понять язык, не имея представления об условиях, в которых живет народность, говорящая на этом языке", - підкреслював А. Мейе[15, с.8]. А. Е.Сепір вважав, що лінгвісти повинні будуть все більше і більше займатися різними антропологічними, соціологічними і психолінгвістичними проблемами, які вторгаються в область мови [19, c. 181].

2.2 Поняття етнокультурологічної маркованості фразеологічних одиниць

С помощью идиом, как с помощью различных оттенков цветов, информационный аспект языка дополняется чувственно-интуитивным описанием нашего мира, нашей жизни

Поняття маркованість має досить широкий спектр відтінків значення. Наприклад за тлумаченням К. Д.Скрипника, автора посібника „Семіотика", поняття маркованості, вперше введене Р. Якобсоном, і може бути віднесене до полюсів парадигматичної опозиції (наприклад, male/ female), ті, парні означаємі (такі, як male/ female) складаються з "немаркованої" форми (в цьому випадку слово male) і "маркованої" форми (в даному випадку слово female). Те, що "марковане" означає відокремлене за допомогою деякої спеціальної семантичної характеристики (в цьому випадку додаванням частинки fe-)[20, с. 109].

Якщо звернутися безпосередньо появи терміна, то він з’являється в лінгвістиці для позначення певної характеристики фонетичного символу (звука) і поширюється на інші сфери, такі як морфологія, синтаксис і семантика[33].

В більш широкому сенсі маркований означає „помічений, відмічений", тобто той що відрізняється від загального, нейтрального певним відтінком значення чи експресивним забарвленням. Стосовно нашого дослідження поняття маркованості набуває в певному сенсі значення – забарвлення, а саме етнокультурологічне забарвлення. Адже ми розглядаємо фразеологію у аспекті кореляції мови і культури, що є предметом вивчення лінгвокультурології.

Це вивчення пропонує новий напрям для дослідження фразеологізму - тобто, лінгвокультурне вивчення, або аналіз фразеологізмів як даних про культуру народу, про певний етнос його національні особливості, відображені у лексичному складі мови.

Існує багато фразеологізмів як в англійській, так і в українській мові, в основі яких лежить певний історичний факт, про який відомо носіям мови, і який неможливо зрозуміти не знаючи історію народу. Наприклад фразеологізм to dine with Duke Humphrey - залишитися без обіду. Одного разу боржники в Лондоні ховалися від своїх кредиторів у Соборі святого Павла, де знаходиться і гробниця герцога Гамфрі; на запитання, де він буде обідати, боржник відповідав, що обідатиме з герцогом, тобто ніде. Або приказка to carry coal to Newcastle, означає робити щось непотрібне, і може перекладатися як в криницю воду лити, або ніхто не возить вугілля в Ньюкасл.

У лінгвістичній літературі розроблено поняття "Локальна маркованість". Локальна маркованість вимірюється співвіднесеністю мовної одиниці до того або іншого варіанту мови. У даній роботі у розумінні маркованості акцент зміщується у бік її екстралінгвістичної обумовленості, а локальна маркованість інтерпретується як властивість даних ФО відображати матеріальні умови життя народу, географію країни, її історії, культуру, її дійсність. Національно-фонова маркованість створює місцевий колорит в семантиці, образності ФО.

Порівняльний аналіз досліджуваних ФО, що володіють національно-культурним компонентом, указує на можливість їх класифікації на основні групи залежно від сфери життя суспільства, яку вони відображають: 1) ФО, що виникли на основі трудової діяльності різних соціальних груп; 2) ФО, що відображають суспільну систему, соціальну ієрархію в певний історичний період, історичні факти, реалії; 3) ФО традиційно-побутового характеру, що виникли на основі побуту, обрядів, ритуалів, відображали звичаї, вдачі, національно-специфічні ситуації; 4) ФЕ, що відображають географію країни; 5) ФЕ, що виникли з літературних джерел, державних документів, преси.

Найчисленнішими і найрізноманітнішими за внутрішньою структурою своїх одиниць є розряд фразеологізмів, які включають до свого складу власні імена. Сюди входять такі одиниці, як : The man of Destiny – Наполеон, the Iron Lady – Маргарет Тетчер, the mistress of Adriatic – Венеція.

Таким чином, національно-культурний компонент ФО або їх етнокультурологічна маркованість відображає трудову діяльність, політичний устрій, явища традиційного побутового характеру, реалії дійсності. Локальна маркованість ФО обумовлена тим, що вони тісним чином пов'язані з історією країни, соціальним устроєм, трудовою діяльністю людини. Національний менталітет проявляє себе лінгвістично в семантиці тих фонових знань, які вербалізуються в знакових комплексах, комунікативних одиницях, що містять в собі, головним чином, оцінні думки, і через лексичне значення відображають асоціативно-образну систему перш за все морально-етичних уявлень, зафіксованих конкретною мовною системою.

РОЗДІЛ 3. Переклад фразеологічних одиниць

3.1 Переклад національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською

Нельзя понять язык, не имея представления об условиях, в которых живет народность, говорящая на этом языке

А.Мейе [15, с.8].

Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час у ній накопилася велика кількість фразеологічних висловів, які люди визнали вдалими, гарними і влучними. З допомогою фразеологічних одиниць, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється естетичний аспект мови. Фразеологічний склад сучасної англійської мови надзвичайно великий і різноманітний, тому дуже цікаво розглянути переклад і походження якщо не всіх, то принаймні найчастіше вживаних фразеологізмів англійської мови.

Найчисленнішими і найрізноманітнішими за внутрішньою структурою своїх одиниць є розряд фразеологізмів, які включають до свого складу власні імена. Розряд фразеологічних одиниць, які є власними назвами, порівняно не чисельний. Сюди входять такі одиниці, як : The man of Destiny- Наполеон, the Iron Lady - Маргарет Тетчер, the mistress of Adriatic-Венеція.

Сюди відносяться також власні назви, які стали номінальними, і при перекладі потребують пояснення, і передаються описовим методом. Вони не є власне фразеологізмами, але набувають певних ідіоматичних рис. [14, с.182]. Наприклад Mrs. Grundy –світ, люди, існуюча мораль., Jack Ketch – кат, Croesus – Крез, надзвичайно багата людина, Tommy Atkins – англійський солдат, Yankee – янкі, американець[26, с. 175].

Окрім чисто денотативного онімічного значення, власним іменам у складі фразеологізму властивий також певний семантичний фон. Наприклад, антропонім Cocker, що входить до складу фразеологізмів according to Cocker, "точно, за всіма правилами" і not to come up to Cocker "не підлягає під загальне правило", не просто називає конкретну особу – англійського ученого, але ще й має метонімічне значення "підручник Кокера, зібрання математичних правил і формул".

Багато імен, що вживаються у фразеології, зобов’язані своєю фоновою семантикою літературним джерелам, із яких вони запозичені. Імена можуть відображати характеристику персонажа : Cordelia’s gift - тихий, ніжний жіночий голос, what will Mrs. Crundy say - що скажуть люди.

У вивчені національної специфіки фразеологічних систем на лексичному рівні привертає увагу існування не тільки окремих продуктивних компонентів, а й цілих лексико – тематичних груп, довкола яких зосереджена фразотворчість у конкретній мові.

Помітну фразеологічну групу складають в англійській мові вирази, що мають своїм образним субстратом погодні атмосферні явища. Завдяки географічному розташуванню клімат Британських островів відзначається особливою мінливістю. Метеорологічні умови відіграють важливу роль у житті населення, і їх відображення у мовній творчості цілком закономірне. Смислотворчим компонентом цілого ряду фразеологізмів цієї тематичної групи є Семена "нестійкість, мінливість, ненадійність" : April weather - часта зміна настрою; weather permitting - за сприятливих обставин; as changeable as weather cock - непостійний, мінливий; a fair-weather friend - надійний друг; to keep one’s weather- eye open - бути насторожі.

"Національна своєрідність внутрішньої форми кожної мови, – зауважує В. М. Мокієнко, – полягає в тому, що кожний народ по-своєму опановує природу, наближається до неї у відповідності з тим, в яке відношення одна з одною вступають його духовні сили"[16, с. 23].

Важливим аспектом національно – культурної семантики фразеології є ідеографічна спрямованість її одиниць, їх орієнтація на певні соціальні цінності. Відношення до мовних і мовленнєвих відмінностей, які існують між представниками різних соціальних верств і груп. Відображаючи у значній мірі національну культуру, англійський фразеологічний фонд являє собою досить неоднорідну і часто суперечливу сукупність суджень. Одні з них відображають психологію індивідуалізму – each for himself; an Englishman’ s house is his castle – для англійця його будинок – це його фортеця, в українській ми маємо відповідник – мій дім – моя фортеця; власництва – possession is nine points of the law – що з возу впало, то пропало, come into possession – розжитися, розбагатіти; схиляння перед багатством, владою грошей, прагнення до збагачення – a light purse is a heavy curse – гірш за всі біди, коли не має грошей; money makes the more go; all things are obedient to money; money makes a man free everywhere – гроші дарують людині свободу.

Окремі фразеологізми передають риси національного характеру, якими є, на думку самих англійців рішучість, непоступливість, готовність боротися до кінця: to set one’s teeth - зціпити зуби.

У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких – підсилювати естетичний аспект мови. Багато ФО з’явилися під впливом звичаїв, реалій, історичних фактів, але значна частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки літературним творам. Так твори знаменитого англійського класика У. Шекспіра є одним з найбільш важливих літературних джерел за кількістю фразеологізмів, що збагатили англійську мову. Їх кількість перевищує число сто. Наводимо приклади деяких найбільш поширених шекспірізмів.

Шекспірізми з поеми „Макбет":

  • to make assurance double sure - для більшої впевненості;

  • the be-all and end-all - те, що наповнює життя сенсом;

  • the milk of human kindness жизни-"бальзам доброзичливості" (ірон.), співчуття, людяність.

Поема „Гамлет":

  • to be or not to be? – бути чи не бути;

  • to cudgel one’s brains – ломати голову надчимось;

  • the observed of all observers – потрапити у власну пастку;

  • to be hoist with one’s own petard – надати своєчасну допомогу;

  • to give pause to – бути наділеним елементарної проникливістю.

Поема „Отелло":

  • the green-eyed monster – ревнощі, або „чудовисько з зеленими очима";

  • to chronicle small beer – незначні події, займатися дрібницями;

  • to wear one’s heart upon one’s sleeve – показувати всім свої почуття;

  • moving accident(s) – наперед вирішена справа, упереджена думка;

У сучасній англійській мові також використовуються шекспірізми, до складу яких входять застарілі слова, тобто архаїзми, які ніде окрім даної ФО не вживаються. Наприклад, from whose bourne no traveller returns там, звідки ще ніхто не повертався (тобто в царстві смерті). Слово bourne є архаїзмом і позначає межу або межу, воно уживається в сучасній англійській мові тільки в рамках даного фразеологізму.

Велика кількість фразеологізмів створених Шекспіром увійшло до загального вжитку, що свідчить і про лінгвістичну геніальність Шекспіра і про його надзвичайну популярність. Саме тому ми вважаємо доцільним навести декілька прикладів шекспірізмів, адже сам така лексика є культурологічно маркованою і має чітке національне забарвлення.

Отже, на прикладі розглянутих фразеологізмів, можна чітко уявити наскільки різноманітні за своєю семантикою і виразністю ФО сучасної англійської мови. Саме фразеологічні одиниці, які мають яскраву етнокультурологічне маркованість, розкривають специфічні національні риси англійців як етносу, їхнього стилю життя, і навіть про особливості погодних умов, клімату країни, включаючи його історію. Завдяки наведеним прикладам, ми бачимо, що англійцям притаманне почуття власності, прагнення до збагачення, необхідною умовою для них є можливість бути незалежними і домагатися свого самостійно. Велика кількість становлять фразеологізмів містить в собі власні назви, власні імена, вони зрозумілими лише англійцям і потребують додаткового пояснення перекладача.

3.2 Переклад національно маркованих фразеологічних одиниць української мови англійською

Аналогічно як в англійській так і в українській мові існує велика кількість ФО, які мають яскраве національне та емоційно-експресивне забарвлення і перекладаються англійською мовою шляхом підбору адекватного еквівалента.

Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Так наприклад з народу походять наступні фразеологізми: ноги на плечі – to go quickly; зуби з’їсти на чомусь – to have great experience in something; кивати/накивати п’ятами – to run away quickly [14, с.184]. Якщо перекласти дослівно ці фразеологізми, то носіям англійської мови буде зовсім не зрозуміло про що мова, адже вони мають чітке національне, культурологічне забарвлення. Фраза „with one’s legs on the shoulders" буде абсолютно не зрозумілою і навіть комічною для англійця, тому необхідно використовувати описовий переклад [14, с.186].

Поряд з такими фразеологізмами існує ряд ФО, які мають свої відповідники у мові перекладу: не знати, нетямити себе, ні бе, ні ме, ні кукуріку – not to know chalk from cheese; вночі, що сіре те й вовк – all cats are gray in the dark; яка хата, такий тин – like father, like son; клепки бракує – has not all his buttons, not a cat’s chance.

Велика кількість фразеологізмів походить із української народної творчості, народної мудрості – гуртом і чорта побереш або гуртом і батька легко бити – many hands may work light; раз мати народила, раз і вмирати або раз козі смерть чи двом смертям не бути, а однієї не минути – a man can die but once; as well be hanged for a sheep as a lamb; тихше їдеш – далі будеш, поспішиш – людей насмішиш, хто спішить – той людей смішить – haste makes waste/the more haste, the less speed.

Важливо і те, що в українській мові є свої відповідники загальновідомим інтернаціональним ФО. До них відносяться: коси коса поки роса – англ. звучить так – make hay while the sun shines; ні Богові свічка, ні чортові шпичка або ні права, ні гава – в англ. цей фразеологізм не має свого національно забарвленого елемента і походить з іншого джерела – neither fish nor flesh; простягнути ноги – to turn one’s toes up.

З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослов’янської і давньоруської: водити за носаto lead somebody up the garden path, іду на ви – go agreat length; і засвоєні зовсім недавно: з космічною швидкістю – with a cosmic speed, потрібний як стоп – сигнал зайцю – as welcome as water in one’s shoes.

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури: на городі бузина, а в Києві дядько – cousin several times removed; п’яте колесо до фіри - as welcome as water in one’s shoes; трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса образні порівняння: старий, як світ - as old as time; чистий, як сльоза – as pure as tear, доброзичливі побажання: великий рости – have good health; будь здорова, як вода, а багата, як земля – be healthy as water and wealthy as earth, припрошування: гостинно просимо – you are welcome; чим багаті, тим і раді – you’re welcome to all we have, різні примовки: скільки літ, скільки зим – haven’t seen you for ages[8, с.135].

У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми, природою: жувати жуйку – chew the cud, ruminate, quid; розправляти крила – to spread one’s wimgs; скреготати зубами – to grit one’s teeth, to be just alive, just to keep going; задирати носа –pitch up.

Велику цінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей [11, с. 35]. Народне часове позначення "до третіх півнів" – реалія української мови стосовно англійської. Цей фразеологізм є мальовничім, образним, і водночас, його експресивну семантику можна бодай частково відтворити засобами англійської мови, в якій є вислів the morning cock, а до семантичного поля "morning" належать лексеми cockcrow, cockcrowing.

Величезну спадщину фразеологізмів залишив за собою відомий письменник української нації Тарас Григорович Шевченко. Основу Шевченкової мовної творчості разом із лексикою становить також і народна фразеологія, яка в поета часто зливається з його власними афоризмами й стає засобом розкриття як художнього, так і соціально-політичного кредо поета, перетворюється у невід'ємний художній компонент вираження його революційних ідей [12, с.56]. Народні фразеологізми в творах Шевченка часто мають глибоко філософське й разом з тим гостро соціальне забарвлення. Саме тому необхідно навести декілька прикладів перекладу фразеологічних одиниць англійською мовою у відомих поемах Т. Г. Шевченка „Сон" і „Кавказ" на основі статті О. В. Нікітченко [17, c. 103].

Розкриваючи колонізаційну політику царату Тарас Шевченко в поемі „Кавказ" уживає ФО колоти очі, що означає дратувати когось, не давати спокою, в англ.. мові зафіксовано такі еквіваленти – to plague one’s view, to be still an eyesore. Дуже складним є переклад англійською мовою старослов’янських запозичень. Так напр. У рядках із поеми ми бачимо фразеологізм хліб насущний: „Нам тільки плакать, плакать, І хліб насущний замістить Кривавим потом і слізьми" [23, І, с. 323]. У збірнику перекладів поеми „Кавказ" фразеологізму хліб насущний відповідає виразу daily bread. Фразеологізм стати на прю – to rise and strive with Thee в англ. набирає стилістично нейтрального забарвлення, хоча з метою відображення його урочистості і використовується архаїчна форма займенника „the". Вираз божії глаголи перекладається Word of God’s. Цікавим є переклад рядка: „Лягло кістьми людей муштрованих чимало" звучит у перекладі із збереженням емоційно-експресивного забарвлення, хоча і сам фразеологізм передається описово – „Many fate has left a soldier’s bones upon those hills"( Багато залишилося для солдатських кісток на цих пагорбах). [19]

Рядки поеми „Сон": „Всі пузаті до одного в землю провалилися!", пройняті сарказмом, що посилюється просторічним фразеологізмом провалитися в землю – раптово, безслідно зникнути. У перекладі звучить так – „And instantly they disappeared, Just vanished into air!". Також при перекладі поем Т.Г. Шевченка зафіксовано прямі відповідники усталених виразів, еквівалентних як за змістом так і за стилістичним навантаженням:

  • течуть ріки, Кровавії ріки – rivers slow, The blood of men in rivers!

  • Просторічний фразеологізм дати дулю – to show a royal fig;

Фразеологічні одиниці в творах Т. Г. Шевченка перекладаються англійською мовою за допомогою фразеологічних еквівалентів або лексичних відповідників. При цьому в перекладі може зникати образність, іронія, сарказм і вони стають стилістично нейтральними. Але саме у творах Шевченка розкривається самобутність української нації і розкривається у широкому сенсі власне етнокультурологічний аспект маркованості ФО.

Отже, в української фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнична діяльність, морально – етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів чується відгук боротьби народу з татарськими нападниками, польською шляхтою, згадуються часи козацтва, розкриваються класова невірність, боротьба народу проти панства, бюрократизм чиновників, хабарництво.

ВИСНОВКИ

Під час проведення ми ставили перед собою певні завдання, відповідно до яких наше дослідження дозволило зробити такі висновки:

  1. Фразеологія – це розділ мовознавства, що вивчає сталі словосполучення, які складають значну частину фонду мови. У широкому розумінні об’єктом вивчення фразеології є фразеологічна система мови, яка включає в себе всю сукупність її фразеологічних одиниць разом з характерними для них закономірностями розвитку. Предметом вивчення фразеології є фразеологічна одиниця. До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни належить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови. Основоположником фразеології як дисципліни вважається французький лінгвіст Ш. Баллі.

  2. Фразеологічна одиниця є стійким утворенням, стале утворення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням. Цей термін був запропонований відомим дослідником О.В. Куніним. Головною особливістю фразеологічних одиниць є сталість. Сполучення слів досягають своєї сталості завдяки багаторазовому повторенню.

  3. У результаті дослідження з’ясовано, що фразеологія на одностайну думку лінгвістів вважається найбільш специфічною і національно-самобутньою областю мови. Саме через її яскраво виражену приналежність до певного етносу, та культурологічну маркованість фразеологізмів фразеологія досліджується і такими науками як лінгвокультурологія, етнолінгвістика та інші. У образному змісті складу фразеологізмів мови втілене культурно-національне світосприйняття. Адже недаремно ці образи закріпилися в словниках і свідомості людей, зберегли свій сенс і актуальність.

  4. Було подано визначення поняття – етнокультурологічна маркованість ФО. Національно-культурний компонент ФО або їх етнокультурологічна маркованість відображає трудову діяльність, політичний устрій, явища традиційного побутового характеру, реалії дійсності. Національний менталітет проявляє себе лінгвістично в семантиці тих фонових знань, які вербалізуються в знакових комплексах, комунікативних одиницях, що містять в собі, головним чином, оцінні думки, і через лексичне значення відображають асоціативно-образну систему перш за все морально-етичних уявлень, зафіксованих конкретною мовною системою.

  5. За допомогою конкретних прикладів, наведених з англійської та української фразеології ми показали етнокультурологічну маркованість фразеологізмів і довели, що кожна ФО має яскраве національне забарвлення, є емоційно та експресивно насиченою, розкриває духовний світ носіїв мови, особливості їхнього світосприйняття, їхню культуру, реалії дійсності.

Отже, фразеологія – це надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає власного метода дослідження, і спеціального багатогранного підходу. Адже фразеологія – це не лише специфічний розділ мовознавства, але і самобутня скарбниця мови, вмістище знань про історію народу, його культуру та менталітет, а також це показник його духовного багатства. На сьогоднішній день проблема вивчення фразеології у зазначеному аспекті є дуже цікавою для багатьох як українських так і закордонних вчених.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Наукові праці

1. Алексеева М. Н., Афонова Л. Э., Волкова Ж. А. и др. Теория маркированности на разных уровнях языка: межвузовский сборник научных трудов. – М., 1985. – 150 с.

2. Алёхина А.И. Идиоматика современного английского языка. – Минск: Высшая школа, 1982. – 279 с.

3. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Ленинград, 1963. – 372 с.

4. Аничков И. Е. Труды по языкознанию. – СПб: Наука, 1997 – 512 с.

5. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учеб. пособие для студентов. — М.: Дрофа, 1999. — 288с.

6. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. – Казань, 1989. – 234 с.

7. Балли Ш. Французская стилистика. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 435 с.

8. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Лексикология и лексикография: Избр. тр. – М., 1977 – С. 140-161.

9. Виноградов В.С. Введение в переводоведение. – М., 2001. – 435 с.

10. Демський М.Т. Дієслівні фразеологічні омоніми // Українська мова і література в школі. – 1974. – №3. – С. 35 – 41.

11. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов. – М.: Просвещение, 1990. – 160с.

12. Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Л., 1983, – 172 с.

13. Зорівчак Р. П. Хто започаткував англомовну шевченкіану? // СІЧ. – 2003. – №3. – С. 36 43.

14. Кунин А. В. Фразеология современного английского языка. Опыт системати-зированного описания. – М.: Международные отношения, 1972. – 238 с.

15. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 448 с.

16. Мейе А. Сравнительный метод в историческом языкознании // Серия "Лингвистические наследия ХХ века". – 2-е изд. – М., 2004 – 104 с.

17. Мокиенко В. М. Славянская фразеология. – М.: Высшая школа, 1989. – 287 с.

18. Нікітченко О. В. Особливості перекладу фразеологічних одиниць англійською мовою в поемах Т. Г. Шевченка „Сон" і „Кавказ" // Культура народів Причорномор’я. Міжкультурна комунікація і комунікативна лінгвістика. – 2004. – №49. – С. 103 – 105.

19. Пастушенко Л.П. Английские фразеологические единицы в составе фразеологического поля. Дис. ... канд. филол. наук. – Киев, 1982. – 289 с.

20. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М., 1993 – с. 181-183.

21. Скрипник К. Д. Семиотика: пособие для студентов. – Ростов-на-Дону: РИО Ростовского филиала российской таможенной академии, 2000. – 127 с.

22. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М., 1996. – 314 с.

23. Телия В.Н. Фразеология в контексте культуры. Научное издание / Отв. Ред. – М.: "Языки Русской культуры", 1999. – 115 с.

24. Шевчеко Т. Г. Повне зібрання творів: У 6 т. – К.: Видавництво АН УССР, 1964. – Т. 2, 4.

25. Шляхова В. В. Навчання перекладу фразеологізмів // Актуальні проблеми менталінгвістики. — Черкаси, 2001. — Ч.1. — С. 194–197.

26. Чанышева З.З. Этнокультурные основания лексической семантики: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.19/ – Башкирский государственный университет. – Уфа, 2006. – 44 с.

27. Collins V. N. A book of English idioms. – Л.: Учпедгиз, 1950. – С. 115 – 121.

ІІ. Довідкові джерела

27. Англо-український фразеологічний словник / Укл. К. Т. Баранців. – К.: Радянська школа, 1969. – 1052 с.

28. Розенталь Д.Е. Словар лингвистических терминов. – М., 1989. – 568 с.

29. Словник фразеологізмів української мови/Укл. В. М. Білоножко та ін. – К.: Наукова думка, 2003. – 1104 с.

30. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – 3-е изд. – М.: Русский язык, 2001. – 512 с.

31. Makkai A. Handbook of Commonly Used American Idiom. – N.-Y.: BARRONS, 1996. – 338 p.

ІІІ. Інтернет джерела

32. http:// www.analytictech.com

33. http:// www.britannica.com

34. http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp65/knp65_106-107.pdf

35. http:// www.wikipedia.org

36. http://teneta.rinet.ru/rus/be/belchikov_ocultnconnot.htm

Похожие работы: