Дипломная работа : Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Дипломная работа >> Иностранный язык


Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови




ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

БОРИСОВ Олексій Олександрович

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту «страх» засобами сучасної англійської мови

Науковий керівник

ЛЕВИЦЬКИЙ Андрій Едуардович,

доктор філологічних наук, професор

Житомир – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Лінгвокогнітивні ОСНОВИ АНАЛІЗУ англомовних засобів ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ

    1. Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів

      1. Когнітивний підхід до розгляду проблеми співвідношення мови та мислення

      2. Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок

      3. Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу

      4. Основні напрями концептуального аналізу лексики

    2. Емоції: мовна та концептуальна репрезентація

1.2.1 Представлення емоцій у лексико-семантичній системі мови

1.2.2 Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства

1.3 Місце емоційного концепту СТРАХ в англомовній емоційній концептосфері

1.3.1 Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ

1.3.2 Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові

1.3.3 Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. конЦЕПТУАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ особливості ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ страх засобами сучасної англІЙСЬКОЇ Мови

2.1 Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові

2.2 Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

2.3 Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

2.3.1 Субстантивне ЛСП “страх”

2.3.2 Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх”

2.3.3 Дієслівне ЛСП “страх”

2.3.4 Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови

2.3.4.1 Клішовані словосполучення

2.3.4.2 Фразеологізми

2.3.4.3 Паремії

2.4 Стилістична організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ

3.1 Особливості концептуальної репрезентації страху в художньому мовленні

3.2 Реалізація компонентів емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.2.1 Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.2.1.1 Лінгвокогнітивний аспект реалізації слоту ЗАГРОЗА

3.2.1.2 Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА

3.2.2 Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.2.2.1 Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР

3.2.2.2 Підслот СТАН СТРАХУ

3.2.2.3 Підслот СИМПТОМ

3.2.3 Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

    1. Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.3.1 Порівняння

3.3.2 Метафора

3.3.2.1 Антропоморфна метафора

3.3.2.2 Зооморфна метафора

3.3.2.3 Натурморфнa метафора

3.3.3 Метонімія

3.3.4 Оксюморон

3.3.5 Епітет

Висновки до третього розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А. Загальний фрейм ЕК СТРАХ в англомовній картині світу

ДОДАТОК Б. Загальна якісно-референційна модель структури ЕК СТРАХ

ДОДАТОК В. ЕК СТРАХ в англійській концептуальній та мовній картині світу

ДОДАТОК Д. Ядерно-периферійна структура ЕК СТРАХ

ДОДАТОК Е. Парцеляція ЛСП “страх” сучасної англійської мови

ДОДАТОК Ж. Представлення парцел ЛСП “страх” одиницями різних лексико-граматичних класів

ДОДАТОК З. Репрезентація слотів фреймової структури ЕК СТРАХ у семантичній зоні парцел ЛСП “страх”

ДОДАТОК К. Типологія видів загроз у концептуальній картині світу англомовного соціуму

ДОДАТОК Л. Різновиди страху в англомовній картині світу

ДОДАТОК М. Структура асоціативного простору ЕК СТРАХ в англомовній картині світу

ДОДАТОК Н. Деталізована фреймова структура ЕК СТРАХ в англомовній картині світу

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


ЕК – емоційний концепт

ЕКС – емоційна концептосфера

ККС – концептуальна картина світу

КС – концептосфера

ЛСВ – лексико-семантичний варіант

ЛСП – лексико-семантичне поле

КА – концептуальний аналіз

МКС – мовна картина світу

СА – семантичний аналіз

СД – синонімічна домінанта

СР – синонімічний ряд

ТГ – тематична група

ФО – фразеологічна одиниця

Adjadjective – прикметник

Adjememotive adjective – прикметник ЛСП “страх”

Advadverb – прислівник

Advememotive adverb – прислівник ЛСП “страх”

Nnoun іменник

Nememotive nounіменник ЛСП “страх”

Preppreposition – прийменник

Vverb – дієслово

Vedparticiple II – дієприслівник

Vememotive verb – дієслово ЛСП “страх”

Ving participle I – дієприкметник

O.E. – Old English – давньоанглійська мова

O.H.G. – Old High German – давньоверхньонімецька мова

O.Icel. – Old Icelandic – давньоісландська мова

O.N. – Old Norse – давньоскандинавська мова

O.S. – Old Saxon – давньосаксонська мова

ВСТУП

Одним із приоритетних напрямів лінгвістичних досліджень у рамках когнітивно-дискурсивної парадигми є вивчення взаємозв’язку мовної системи та емоційної сфери свідомості людини, що зумовлено визнанням активної участі емоцій у перебігу індивідуальної когнітивної діяльності. Проникнення емоційності в пізнавальну та номінативно-комунікативну діяльність людини пояснюється тим, що, об’єктивно відбиваючи дійсність, свідомість сполучає відображені образи з суб’єктивно-емоційним ставленням до них [168, с. 9-10; 222, с. 5; 242, с. 104; 349, с. 7-9]. Однак, емоції не тільки регулюють процеси сприйняття й інтерпретації дійсності особистістю [153, с. 32; 365, с. 15]: вони самі стають об’єктом відображення, організовуючись у свідомості індивіда у вигляді індивідуально та колективно обумовлених когнітивних структур знання – емоційних концептів (ЕК), які здатні отримувати втілення у семантиці мовних одиниць [152; 205; 217; 297; 347; 395; 398; 432].

Серед найважливіших концептів у структурі англійської концептуальної картини світу (ККС) виділяється ЕК СТРАХ, що концентрує інформацію про емоцію страх та способи й засоби її вербальної репрезентації [434, с. 105]. З огляду на те, що однією з основних проблем лінгвістики є дослідження тематично організованих груп одиниць, структурованих на основі польового принципу у межах інтерпретаційного поля певного концепту [3; 4; 34; 53; 61; 125; 219; 225; 229; 244; 284], інтерес представляє вивчення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови, конституенти якого відбивають різноманітні категоріальні аспекти ЕК СТРАХ. Опис структурованого ним семантичного фрагменту сучасної англійської мови дозволяє глибше пізнати загальні механізми і принципи вербального втілення емоційних смислів взагалі й страху зокрема, розкрити системні закономірності одиниць на позначення ЕК СТРАХ, сприяє розширенню меж наукового знання про концептуальну та мовну (МКС) картини світу англомовної спільноти.

Особливості вербалізації ЕК СТРАХ лексичними та фразеологічними засобами вивчалося переважно у порівняльному аспекті на прикладах сучасних російської та французької [269], російської та англійської [52; 104], російської, української та білоруської [185], російської, української та англійської [300], української та німецької мов [310]. Окремо проводився аналіз внутрішньої форми номінантів різновидів страху у сучасній польській [9] та у сучасній українській мові, зокрема, у зіставленні з їхніми сучасними англійськими вербальними корелятами [279].

У семантичному просторі німецької мови проведено розвідки з виявлення смислової структури концепту емоції страх [50; 151], а також розглянуто особливості його когнітивної взаємодії з темпоральними концептами та наступної мовної маніфестації отриманих концептуальних конфігурацій [299]. На матеріалі одиниць сучасної англійської мови було проаналізовано та змодельовано структуру ЕК СТРАХ у вигляді прототипових сценаріїв, скриптів ситуації виникнення та переживання емоції [395; 427; 430], розглянуто текстове втілення ЕК [246], виявлено механізми та принципи ідіоматичного представлення розглянутого концепту [320], встановлено корпус метонімічних та метафоричних репрезентантів ЕК СТРАХ [347; 430]. У межах лексичної семантики вивчалась лексико-фразеологічна група дієслів представлення поняття “страх” у російській [261] та в англійській мовах [330], субстантивне функціонально-семантичне поле “страх” у сучасній англійській мові [117; 418], розглядався аксіологічний аспект семантики англомовних одиниць представлення ЕК СТРАХ [27; 418].

Незважаючи на численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові, проведений аналіз зазначеного концепту здійснювався на обмеженому корпусі засобів його репрезентації. Крім того, не проводилося виявлення організації останніх у межах категоріально розгорнутого номінативного простору. Досі бракує робіт з фреймового моделювання розгорнутої деталізованої структури ЕК СТРАХ, а також виявлення закономірностей представлення різних її ділянок номінативними та комунікативними засобами сучасної англійської мови.

Актуальність дисертації зумовлюється загальною антропоцентричною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення та опис вербалізованих фрагментів емоційного світу людини. Своєчасним є також залучення лінгвокогнітивного підходу до аналізу англомовних репрезентантів певних емоційних концептів.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складу англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології Житомирського державного університету імені Івана Франка (тему затверджено вченою радою Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка 25 березня 2002 р., протокол № 9).

Об’єктом дослідження є засоби реалізації ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

Предметом вивчення виступають структурні, семантичні, ономасіологічні, лінгвокогнітивні та стилістичні аспекти засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

Мета дослідження полягає у виявленні та описі засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

Поставлена мета досягається вирішенням таких основних завдань:

  • уточненням поняття “емоційний концепт”;

  • визначенням місця ЕК СТРАХ у концептуальній картині світу англомовної спільноти;

  • виявленням корпусу номінативних одиниць сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ;

  • встановленням структурних, семантичних, ономасіологічних та стилістичних особливостей англомовних одиниць, що вербалізують ЕК СТРАХ;

  • висвітленням принципів лексико-семантичної організації одиниць, які позначають ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові;

  • виявленням структури ЕК СТРАХ, фрагменти якої знаходять відображення у семантиці одиниць сучасної англійської мови;

  • уточненням аксіологічної значущості вербалізованого ЕК СТРАХ в англомовній картині світу;

  • окресленням кола концептуальних корелятів ЕК СТРАХ, що залучаються до формування його асоціативно-образної структури засобами сучасної англійської мови.

Мета та завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких використовувалися: гіпотетико-дедуктивний метод, який визначив добір фактичного матеріалу; метод аналізу словникових дефініцій, застосований для виявлення особливостей мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові; компонентний аналіз, здійснений для встановлення семантичного обсягу одиниць сучасної англійської мови, які вживаються для номінації страху, а також його різновид – метод сітьового моделювання, залучений з метою максимально повного та наочного відтворення семантичних складників структури лексичного значення і встановлення його взаємозв’язків з іншими одиницями на позначення страху в сучасній англійській мові; ономасіологічний аналіз використано для встановлення відношення лексичної одиниці до позначеного фрагменту об’єктивної реальності; польовий підхід – для виявлення ядерно-периферійної (прототипової) та тематично стратифікованої (парцельованої) організації лексичних одиниць різної частиномовної приналежності на позначення страху в сучасній англійській мові; кількісний аналіз, застосований для визначення співвідношення одиниць у тематичній та ядерно-периферійній зонах номінативного простору ЕК СТРАХ; концептуальний аналіз (а саме, фреймове моделювання) реалізований для визначення семантичної структури ЕК СТРАХ; контекстуальний аналіз, спрямований на визначення змісту номінативних одиниць на позначення страху, що використовуються у текстах сучасної англомовної художньої прози.

Матеріалом дослідження слугували 39 лексикографічних джерел різних типів, а також 68 сучасних художніх прозових творів британських та американських письменників загальним обсягом 12394 сторінки. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 3225 лексичних одиниць сучасної англійської мови, які позначають ЕК СТРАХ, та 783 текстові фрагменти опису переживання страху персонажами проаналізованих творів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше визначено та проаналізовано особливості польової репрезентації ЕК СТРАХ одиницями різних лексико-граматичних класів сучасної англійської мови. Новим у роботі є конструювання якісно-референційної моделі семантичної структури ЕК СТРАХ, яка виступає матрицею побудови значень різнорівневих компонентів на позначення аналізованого ЕК; тематична сегментація змісту ЕК СТРАХ; виявлення місця одиниць на позначення ЕК СТРАХ у межах англомовної картини світу. Новим також є представлення сценарного розгортання фреймової моделі концепту в сучасній англомовній художній прозі та встановлення базових концептів-корелятів, які відбивають способи осмислення емоції страх англомовною спільнотою.

Теоретична значущість полягає у подальшій розробці окремих питань теорії номінації, зокрема, механізмів та принципів іменування таких абстрактних феноменів, як емоції. Висновки щодо структурних та семантичних властивостей мовних одиниць представлення ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові, а також системності їхньої організації та специфіки функціонування у творах сучасної англомовної художньої прози є внеском у теорію концептуальної та лексичної семантики.

Використання методу концептуального аналізу для опису польової організації вербальних засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові сприяє збагаченню та подальшому розвитку теорії польового моделювання у лінгвістичних розвідках. Встановлення асоціативно-образного простору концепту може бути внеском у теорію концептуальної метафори. Запропонована у роботі методика дослідження ЕК СТРАХ може бути використана для вивчення мовного втілення низки інших емоційних концептів, що зумовлено загальною тенденцією у сучасному мовознавстві до розкриття механізмів репрезентації внутрішнього світу за посередництва номінативних одиниць.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали та результати можуть використовуватись у курсах лексикології (розділи “Семантична структура слова”, “Ономасіологія”, “Фразеологія”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістична диференціація англійської мови”), а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, емотіології та інтерпретації тексту.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, які виносяться на захист:

  1. Вербалізований емоційний концепт є складним динамічним структурно-смисловим конструктом людської свідомості, який зберігає досвід етнокультурного, соціокультурного та індивідуального характеру мовця про виокремлений фрагмент емоційного буття людини та відбивається у семантичному просторі мови. Представлений засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ є одним з базових концептів національної ККС, комплексним соціокультурно детермінованим когнітивним утворенням, яке фіксує знання про базову людську емоцію страх та локалізується у негативній асоціативно-образній зоні англійської ККС. Аналіз семантики різнорівневих мовних засобів позначення ЕК СТРАХ виявив, що він структурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Якісна характеристика ЕК доповнюється його референційним аспектом, який відтворюється при виділенні в структурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, СТАТАЛЬНОГО та РЕАКЦІЯ. Зазначені семантичні аспекти утворюють підґрунтя побудови якісно-референційної моделі структури ЕК СТРАХ, яка виступає концептуальною основою формування значень одиниць на позначення зазначеного ЕК.

  2. У межах англомовної картини світу фрагмент, що представляє ЕК СТРАХ, вибудовується на основі польового принципу організації лексики різних лексико-граматичних класів, утворюючи цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення страху. Номінанти емоції страх об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, яке найбільш чітко актуалізується в сучасній англійській мові через лексему fear, що виступає архілексемою, ім’ям номінативного простору “страх” і представляє його ядро. Вказаний простір утворюється під час співположення іменникового, прикметникового, прислівникового та дієслівного частиномовних лексико-семантичних полів (ЛСП). Локалізація одиниць у межах номінативного простору ЕК СТРАХ визначається місцем інгерентної семи у ядерно-периферійній структурі їх значення та належністю до стилістичних пластів лексики. Окрім ядерної зони, структура простору “страх” включає перехідну зону, ближній, далекий та маргінальний шари периферії.

  3. Субстантивне ЛСП “страх” сучасної англійської мови, яке визначає побудову полів іншої частиномовної належності, формується навколо основного синонімічного ряду (СР) ЛСП “страх”, очолюваного архілексемою fear, та складає базу логічної структури номінативного простору “страх”, найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ. У межах цього ряду, виділяються СР зі своїми вторинними домінантами anxiety, worry та fright, аналіз яких виявляє ряд дистинктивних семантичних ознак, що уточнюють компоненти основного СР. Виділення основних домінант сприяє розумінню того, що в англійській ККС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом відносно своїх складників – концептів ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).

  4. Референційно близькі елементи ЛСП “страх” сучасної англійської мови об’єднуються у парцели – дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, основу яких складають виділені в межах усього поля синонімічні ряди. Серед реконструйованих парцел виявлено: СТАН СТРАХУ (36,4% аналізованих одиниць), ЗАГРОЗА (21,5%), СИМПТОМ СТРАХУ (21,4%), АГЕНС (9,7%), РИСИ ХАРАКТЕРУ (10%), ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ (0,6%), ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%) та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%). Зазначені сегменти представляють зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ, що визначають ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели лексичних одиниць.

  5. Семантична структура ЕК СТРАХ, що є концептуальним підґрунтям парцеляції ЛСП “страх” сучасної англійської мови, включає декілька великих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, а також КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ блоки. Виділені блоки об’єднуються у єдину інформаційну конфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у вигляді концептуальної мережі шляхом поєднання базових предметного, посесивного, таксономічного, акціонального та компаративного фреймів. Представлена модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяє встановити їхнє розташування в межах ядерно-периферійної та тематичної структур номінативного простору “страх”.

  6. Образний аспект ЕК СТРАХ формується на основі зв’язку подібності або суміжності, встановленого метафоричним та метонімічним мапуванням емоційної сфери. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких засобів вторинної номінації, як клішовані словосполучення, фразеологічні (пареміологічні) одиниці, а також наявних у текстах сучасної англомовної художньої прози тропеїчних засобів. Серед тропів виділяються порівняння, метафора, метонімія, епітет, оксюморон, побудова яких залучає проектування на ЕК структур таких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), АРТЕФАКТ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, СТИХІЯ, РЕЧОВИНА, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, що мотивують вербальне оформлення мовних засобів вторинного означування ЕК СТРАХ.

  7. Втілена у засобах сучасної англійської мови фреймова структура ЕК СТРАХ організує усю сукупність знань про емоцію страх і має здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною до концептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічне представлення фреймової моделі концептуалізованого страху реалізується як послідовне розгортання у межах визначених просторово-часових умов ланцюга подій, що складають емоційну ситуацію небезпеки. Остання, виступаючи семантичним субстратом описів ситуацій переживання індивідом страху в сучасних англомовних прозових художніх творах, витлумачується нами як фрагмент тексту, концептуальним корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 252 сторінки (з них 191 с. тексту) складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної літератури (435 позицій), лексикографічних праць (39 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (68 позицій) й додатків (11 позицій). У тексті дисертації наведено одна схема та одна таблиця.

У переліку умовних скорочень наводяться вжиті у дисертації скорочення.

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначається мета й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, вказуються методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів репрезентації емоційного концепту СТРАХ” представлено теоретичні підвалини лінгвістичного аналізу номінативних одиниць сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ. Уточнюється поняття “емоційний концепт”, його місце у складі ККС та МКС; у світлі засад когнітивної лінгвістики викладаються основні положення теорії поля; висвітлюються когнітивні проблеми кореляції мовних і концептуальних структур знання про емоцію страх; встановлюються теоретико-методологічні принципи моделювання структури ЕК СТРАХ; обґрунтовується аксіологічний статус вербалізованого ЕК СТРАХ як одного з базових конституентів англомовної картині світу.

У другому розділі “Концептуально-семантичні особливості репрезентації ЕК СТРАХ засобами сучасної англомовної картини світу” аналізуються структурні, семантичні, ономасіологічні та стилістичні особливості засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові. Встановлено основні складові семантичної структури ЕК СТРАХ та шляхи їхньої вербальної маніфестації одиницями різних лексико-граматичних класів сучасної англійської мови; виявлено основні принципи вираження досліджуваного концепту засобами вторинної номінації.

У третьому розділі “Способи репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі” досліджено мовленнєві прояви репрезентації ЕК СТРАХ засобами сучасної англійської мови у прозовому художньому тексті; проведено аналіз лексико-синтаксичних засобів вираження розглянутого концепту; виявлено основні шляхи його вербального та невербального вираження у мовленнєвих творах; здійснено деталізацію смислової структури розглянутого ЕК у текстах англомовної художньої прози; встановлено корпус тропеїчних засобів передачі образного осмислення страху засобами сучасної англійської мови.

У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, окреслені перспективи подальшої роботи.

Список використаних джерел включає 435 наукових праць, а також 39 лексикографічних джерел. Список джерел ілюстративного матеріалу включає художні твори сучасних британських та американських письменників, у тому числі вміщені на веб-сторінках мережі Інтернет, загальною кількістю 68 позицій.

Додатки містять таблиці, в яких відображено перелік сем ядерно-периферійної структури вербалізованого ЕК СТРАХ, особливості кореляції її частин з парцелами номінативного простору “страх”, представлення тематичних зон поля одиницями різних лексико-граматичних класів. Побудовані схеми відбивають місце ЕК СТРАХ у англійській концептуальній та мовній картинах світу, його семантичну структуру, фреймове представлення концепту, тематичну стратифікацію номінативного простору “страх”, різновиди загрози, корелятивний простір ЕК СТРАХ.

РОЗДІЛ 1

Лінгвокогнітивні ОСНОВИ АНАЛІЗУ англомовних засобів ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ

Сучасна лінгвістика все частіше звертається до вивчення мовної репрезентації внутрішнього світу людини, зокрема її емоційної сфери. Людина є не тільки мислячою, але й глибоко емоційною істотою. Саме тому емоційність не може не залишити слід у мові, адже емоційні стани, зумовлюючи когнітивні процеси людини, безпосереднім чином втручаються в її номінативно-комунікативну діяльність.

Перший розділ дослідження має на меті закласти теоретичні підвалини подальшого лінгвістичного аналізу англомовних засобів представлення ЕК СТРАХ, тому вважаємо за доцільне висвітлити в ньому проблему кореляції мовних і концептуальних структур знання про емоцію страх, визначити місце ЕК СТРАХ у структурі англомовної ЕКС та ККС, розробити методику аналізу засобів його вираження у сучасній англійській мови, синтезувавши окремі методи й методики лінгвістичного аналізу, що використовуються у сучасному мовознавстві.

1.1 Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів

Вихід на перший план когнітивно-дискурсивної парадигми наукових досліджень і, як наслідок, поява когнітивної лінгвістики передбачає переведення сучасних мовознавчих пошуків у площину, що спирається на якісно нову теоретико-методологічну платформу [96, с. 3; 163, с. 10-18; 180, с. 13; 425, с. 9]. Зокрема, визначилася установка на розгляд мови як відображення взаємодіючих структур людської свідомості, мислення й пізнання та на визнання нерозривного зв’язку когніції та комунікації [30, с. 18; 144, с. 17-18; 168, с. 11; 183, с. 5; 219, с. 19-20; 388, с. 10].

Тому до сфери когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чином здійснюється зв’язок мови зі світом, як мовні вирази, одиниці, категорії пов’язані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, як структури мовного знання репрезентуються у свідомості та беруть участь у переробці та комунікації інформації [91, с. 24; 165, с. 7-8; 169, c. 340; 205, c. 60-61; 306, с. 66-67; 390, c. 22]. Аналіз мови стає невіддільним від розкриття закономірностей розумових процесів з розпредмечування, структурації та класифікації властивостей і функцій речей, образи яких перехоплюються, зупиняються, фіксуються вербальними формами [4; 148, с. 16; 160, с. 32-36; 211, с. 462; 264, с. 97-99; 431, c. 48].

У руслі когнітивного підходу формується активне розуміння того, що саме мова забезпечує найкращий доступ до внутрішнього світу людини, до структур її досвіду, які не спостерігаються безпосередньо. Наші уявлення про навколишню дійсність об’єктивуються у мові та створюють базу для аналізу тих процесів, що мають місце у людській свідомості та мисленні [259, с. 109; 266, с. 59; 334, с. 4-5; 386, с. 105; 390, c. 124; див. також 66, с. 336; 257, с. 91-92]. Таким чином, дослідження мовних одиниць ставить за мету аналіз тих ментальних репрезентацій знання, які корелюють з ними на рівні свідомості.

Поряд з когнітивністю одним з аспектів нової парадигми виступає дискурсивність. Сутність цього принципу полягає у тому, що встановлюється розуміння мови як феномену, який слугує передачі знання від однієї людини до іншої, від одного покоління до іншого [166, с. 13; 204]. Отже, для аналізу та опису мовних явищ враховується виконання мовою когнітивної та комунікативної функцій і ставиться мета їхнього вивчення у постійній взаємодії й узгодженні між собою.

Зазначений підхід дозволяє також зрозуміти, що саме від знання про мовну систему (мовне знання) та знання про світ (енциклопедичні знання) залежить успішність мовленнєвої комунікації [106, с. 51; 293, с. 22]. З цим пов’язано активізацію пошуків у напрямку вивчення ролі концептів у дискурсивній практиці людини. Досліджуються засоби репрезентації концептів різнорівневими одиницями мови та мовлення [65; 77; 145; 175; 347; 369], їхня смислова структура [50; 151; 216; 297], текстотворчий потенціал [73; 115], особливості індивідуальної концептуальної картини світу [138; 139] тощо.

Досліджуючи вербальні засоби представлення концептів, лінгвісти-когнітологи керуються такими теоретико-методологічними принципами, як антропоцентризм, експланаторність, функціоналізм та експансіонізм [див., напр., 91; 158; 164, 168; 258; 303]. Останні виявляються в тому, що обираючи об’єктом аналізу мовні одиниці у їх реальному функціонуванні, науковці намагаються пояснити лінгвістичні факти та процеси, залучаючи широке коло даних інших, часто нелінгвістичних дисциплін. Антропоцентризм як центральний принцип сучасного лінгвістичного дослідження полягає у тому, що наукові об’єкти вивчаються переважно за їхньою роллю, призначенням і функцією у розвитку людської особистості в умовах складних взаємин з навколишнім світом [27, с. 206; 94, с. 3; 167, с. 14-16]. За таких настанов переосмислюються сутність, природа, функції мови, її трактування виходить за рамки суто раціонального, прагматичного призначення.

Отже, у центр уваги лінгвіста потрапляє суб’єкт – носій мови, який пізнає оточуючий світ, мислить, оцінює, відчуває. Його особливості як Homo sapiens “олюднюють” мову, привносячи в неї інформацію про досвід осмислення та освоєння оточення [110, с. 19; 148, с. 3; 258, с. 6; 265, с. 9-10; 346, с. 475-476; 433, с. 267-269]. При цьому, у фокусі когнітивних досліджень опиняється не тільки і не стільки індивідуальна мовна компетенція, скільки використання мови на рівні спільнот та етносів.

У руслі когнітивно зорієнтованих досліджень мова розглядається як “вмістилище духу народу”, рефлексія його національної ментальності, найважливіша складова частина його культури [3, с. 56-59; 85, с. 322; 142, с. 76-78; 317, с. 3; 390, с. 14]. Як явище духовної культури нації мова виступає тією консолідуючою основою, що об’єднує народ, зберігає його єдність, із покоління в покоління передає накопичений колективний досвід, відбиває систему національних ціннісних орієнтацій [172, с. 13; 386, с. 74]. Ось чому вивчення феноменів мови здійснюється з урахуванням духовних набутків етносу, світовідчуття та світогляду не тільки окремого індивіда, але й того мовного колективу, до якого він належить.

Отже, процес номінативної діяльності, за допомогою якої відбувається виокремлення певних фрагментів дійсності, їхнє називання та формування понять про них у формі різноманітних номінативно-комунікативних засобів, виступає одним з головних засобів пізнання світу, його відображенні у світогляді нації. Цим й обумовлені наявні тенденції у розвитку сучасних лінгвістичних досліджень, сутність яких виявляється у пошуку пояснень того, як у мовних, зокрема лексичних, одиницях відобразилось бачення світу людською свідомістю.

1.1.1 Когнітивний підхід у розгляді проблеми співвідношення мови та мислення

Питання взаємодії мови та мислення є одним з головних для лінгвістики з найдавніших часів [див., напр., 296; 333, с. 6-21]. У його розв’язанні вчені виділяють дві лінії: лінгвофілософський напрям, що вивчає зв’язки між мовою та формально-логічним мисленням, і лінгвокогнітивний, який спрямовує свої зусилля на аналіз взаємодії мови та когнітивної системи індивіда, відводячи у ньому особливу роль сприйняттю [265, с. 11-16].

У рамках комунікативно-когнітивного підходу одиниці номінації розглядаються як сутності, у яких об’єктивовано єдність мислення та комунікації [195, с. 10; 293, с. 8]. Увага при цьому зміщується на дослідження зв’язку когнітивних структур знання з актуально виявленими у процесі спілкування мовними знаками, що логічно приводить до вивчення проблем мови та мислення [94; 270].

Аналізуючи зв’язок мови та мислення, слід мати на увазі, що мислення є активним процесом цілеспрямованого, опосередкованого й узагальненого відображення істотних зв’язків і закономірностей світу й утримання знань про них у понятійній сфері свідомості [142, с. 22; 428, c. 152; 449, с. 228-229]. Остання є вищою формою психічного відображення дійсності нервово-мозковою системою людини, що несе у своїх структурах привласнений суб’єктом суспільний досвід як раціонального, так і чуттєвого відображення дійсності [146, с. 37; 247, с. 8].

Мисленнєва активність полягає в маніпулюванні наявними систематизованими та упорядкованими знаннями, активації підрозділів усього концептуального апарату людини, який знаходить відображення у цілісній глобальній моделі буття [179, с. 114]. Об’єктивацію засвоєних знань виконує мова, адже для свого вираження мислення повинно наділятися мовною формою [66, с. 277; 388, с. 16; 404, с. 8]. Проте, думка не просто виражається у слові, а й відбувається у ньому [66, c. 284; 159, c. 20]. Вона втілюється у слові не стихійно, а усвідомлено, що зумовлює удосконалення вираження думки й самого слова [272, c. 83; див. також 236].

У зв’язку з цим мову визнають як унікальну природну динамічну когнітивно-комунікативну систему [109, с. 218; 148, с. 7; 174, с. 31; 390, с. 19; 404, с. 4]. Фіксуючи результати когнітивної діяльності свідомості, мова виступає знаряддям інтерпретації людиною як навколишнього середовища, так і самої себе на всіх етапах пізнання [187, с. 153; 189, с. 356; 214, с. 103; 228, с. 133; 258, с. 7].

Необхідність і значущість мови у процесі інтерпретації світу зумовлені можливістю включення системно організованої інформації до соціальної діяльності лише у тому випадку, коли ця інформація отримує форму, придатну для чуттєвого сприйняття та трансляції [139, с. 22]. Сам мисленнєвий акт (пошук значущого) та акт комунікації (означування) виступають функціонально різними аспектами єдиного процесу формування смислу висловлення [190, с. 184; див. також 94, с. 5; 406, с. 16]. Таким чином, одиниці мови й мова в цілому визнаються підсумком роботи свідомості людини, спрямованої на різнобічне відображення та осмислення оточуючого світу, а також на передачу певного обсягу комунікативно значущої інформації.

Мова грає першочергову роль на всіх етапах пізнання. В антропологічно спрямованій парадигмі мовознавчих досліджень головною дистинктивною рисою осмислення світу людською свідомістю вважається “втіленість”. Її сутність полягає в тому, що база, на якій ґрунтується мислення людини, заснована на чуттєвості, рухах нашого тіла та фізико-соціальному досвіді людини [265, с. 25; 391, c. 15; 396, c. 555]. Будь-яке знання встановлюється в межах горизонтів, відкритих сприйняттям с позицій тіла [94, с. 62; 163, с. 82]: “відчуття є однією з площин нашого контакту з сущим, структурою свідомості” [211, с. 257], причому саме тіло детермінує приписування значень не лише природному об’єкту, але й таким культурним об’єктам як слова [там само, с. 273].

З іншого боку, чуттєве сприйняття, яке допомагає суб’єктові усвідомлювати себе у певному просторі та часі, виявляється опосередкованим мовою. Вона є своєрідною призмою, крізь яку людина бачить дійсність, проектуючи на неї досвід своєї суспільної практики [187, с. 153; 214, с. 103].

Базуючись на структурації об’єктивної реальності у свідомості [386, с. 88], мова, і перш за все, її лексико-семантична система, виконує функцію дискретизації та систематизації інформаційного континууму [146, с. 46; 219, с. 44]. Систематизація словникового складу має, хоч і опосередковано, важливе відношення до сприйняття світу через призму усталених категорій і понять [160, с. 149]. Саме вона приводить до утворення значних організованих ділянок лексикону: синонімічних рядів, лексико-семантичних, лексико-фразеологічних, лексико-граматичних полів, синтаксичних синонімів тощо [263, с. 12], які відбивають розуміння людиною взаємозв’язків природних сутностей і процесів, закономірностей буття оточення та самої людини в ньому. Дослідження цього когнітивного феномену розкриває нам шлях до знань, представлених у номінативному просторі мови, а отже, дозволяє побачити, як членується та осмислюється у ньому дійсність.

Підсумовуючи вказане вище, можна твердити, що сучасна мовознавча думка проводить чітку межу між мовою та мисленням людини, акцентуючи їхній тісний зв’язок та вплив одне на одного. Процес формування людського мислення, тобто мислення поняттєвого, узагальнюючого та абстрагуючого, відбувається тільки за посередництва природної мови. З іншого боку, мислення визнається джерелом походження, функціонування та розвитку мови, одиниці якої виступають засобом формування та передачі людської думки.

Окреслене розуміння закоріненості мови та мовлення у сфері свідомості визначає спрямованість сучасних лінгвістичних досліджень на розкриття тих феноменів мислення, які стоять за мовними явищами. Мовні одиниці вважаються вербалізаціями різноманітних ментальних структур представлення різних типів знань, у зв’язку з чим ці структури потрапляють до фокусу уваги численних мовознавчих пошуків [див., напр., 12; 29; 31; 124; 150; 158; 161; 165; 433].

1.1.2 Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок

Процес пізнавальної діяльності індивіда передбачає накопичення ним нової інформації та відповідну її модифікацію [164, с. 23; 230, с. 20; 431, c. 134]. У людській когніції закладені універсальні пізнавальні стратегії, що вміщені у мозку індивіда й задані самою його біологічною структурою, забезпечуючи нормальне існування особи в оточуючому інформаційному просторі [160, с. 34].

Коли йдеться про отримання, переробку, збереження й використання знань, формування думки та оцінки оточуючого світу, й наступного отримання ними фізичної оболонки, “тіла знака”, припускають одночасно існування різних форм їхньої репрезентації в мозку людини у вигляді певних структур свідомості [91, c. 24; 390, c. 124]. Такими структурами виступають концепти – “кванти знання” [108, с. 29; 162], що зорієнтовані на відображення онтології світу у зв’язку з потребами соціальної дійсності [30, с. 22; 144, с. 17; 338, с. 108], дозволяють пов’язати смисл слова у словнику та у процесі комунікації [107, с. 99].

Базова категорія концептуальної семантики концепт трактується як ідеальна сутність, що формується в свідомості людини у вигляді глобальної, певним чином організованої, різносубстратної розумової одиниці [262, с. 4-5; 383, c. 3; 400, с. 19], багатомірне ідеалізоване утворення [195, с. 16], яке втілює культурно зумовлені уявлення етносу про світ [100, с. 100; 278, с. 111-112] та може опредметнюватись системою мовних засобів. Концепт розглядається як репрезентант інформації – досвідно-енергетичного кванту, який надходить до свідомості людини у вигляді різного роду інформаційних енергем, із яких він формується [134, с. 51; 276, с. 259].

Семантично концепт являє собою деяку абстракцію, що узагальнює значення ряду своїх реалізацій. До семантичної структури концепту належать усі ознаки поняття (ядро концепту), а також його вихідна форма (етимологія), стиснена до основних ознак змісту історія, сучасні асоціації, уявлення, оцінки, переживання тощо [107, с. 93; 205, c. 28; 292, с. 43]. Така ментальна структура включає також усю комунікативно значущу інформацію (інформацію про системну значущість знака концепту), когнітивну пам’ять слова (його смислова наповненість, яка корелює з першопризначенням знаку та ціннісними орієнтирами етносу) та прагматичний компонент (пов’язаний з ілокутивною та експресивною функціями мови) [65; 123, с. 6-10].

У свідомості людини концепт породжується на основі результатів практичної діяльності, пізнання та оцінки об’єктивного світу [238, с. 19; 421, с. 448; 428, c. 46]. При цьому будь-який концепт виникає у формі образу, який здатен просуватися ступенями абстракції. Коли кількість його ознак збільшується, тобто збільшується рівень абстракції, чуттєвий образ поступово перетворюється на образ розумовий [263, c. 70]. Такий принцип формування ментальної репрезентації знань про світ дозволяє розглядати концепт як “поглинаючу польову структуру” [124, с. 150], до якої входять різні аспекти знання і досвіду, у тому числі, світоглядний, раціональний, емотивний, культурологічний.

Концепт як невід’ємна частина світогляду певного етносу є “згустком культури” в індивідуальній свідомості [292, с. 43; 395, с. 105], тим, у вигляді чого культура входить у ментальний світ особистості. Крім того, за посередництва концепта людина поринає у культуру, і, навіть, може впливати на неї [12, с. 11; 57, с. 97; 65; 188, с. 4-5].

Утворення та розвиток концептів є результатом мисленнєвого конструювання предметів та явищ. Зазначений когнітивний процес кваліфікується як концептуалізація [30, с. 21; 144, с. 17; 258, с. 16-18]. Характеризуючись багатоканальністю й цілісністю отримання та переробки інформації [78, с. 25], вона спрямована на виділення у свідомості суб’єкта пізнання мінімальних змістових одиниць досвіду, які піддаються омовленню.

Концептуалізація знаходиться у тісному зв’язку з культурними схемами, які були сформовані етносом у процесі його історичного розвитку, обумовлюючись такими факторами як образне сприйняття, фізична взаємодія, ментальні образи та роль реалій у культурі [78, с. 30; 174, с. 48], та забезпечується роботою сенсорно-рецептивної, логіко-поняттєвої, емоційно-оцінної та ціннісно-моральної сфер свідомості [143, с. 168].

Оскільки в утворенні концептів беруть участь попередньо осмислені дані, концептуалізація спирається на такий когнітивний процес, як категоризація [30, с. 23-24; 280; 369, с. 63; 410, с. 223-224]. Під категоризацією розуміють поділ зовнішнього та внутрішнього світів людини на категорії, які відображають знання про сутність її існування, а також віднесення до сформованих категорій явищ, об’єктів та процесів, що мають певні схожості [11, с. 28; 168, с. 96; 331, с. 145; 386, c. 76-77; 400, с. 17; 413, с. 739]. Вона стає унікальним засобом отримання та утримання якомога більшого обсягу інформації, витрачаючи при цьому мінімум когнітивних зусиль [20, с. 23-24; 338, с. 110], а також забезпечує наше просторове та часове орієнтування та ефективну інтерпретацію інформації про оточення, оскільки “канонізує” перцептивний досвід, задаючи першопочаткові параметри осмислення реальності [20, с. 24; 400, с. 17-18; 410, c. 223; 414, с. 262-263; 428, c. 122]. Розуміння ж ментальних образів вимагає виділення смислів та їхньої вербалізації [139, с. 21].

Категорії, що оформлюються у процесі пізнання світу й зазнають подальшої вербальної маніфестації, відтворюють властивості як конкретних, так і абстрактних сутностей світу та відношення між ними у всезагальній та найбільш концентрованій формі [29, с. 9; 428, c. 121]. Утворення категорій пов’язано з формуванням прототипу, навколо якого вона будується [103, с. 75; 416, с. 213; 429, с. 14]. Прототип є концептом, що являє собою сукупність ознак, які дозволяють об’єднати споріднені поняття, виділити родо-видові протиставлення та проміжні категорії, що їх пов’язують [258, с. 7-8; 277, с. 44; 366, c. 63; 400, c. 17-19; 419, с. 69]. Виявляючи риси “фамільної подібності” з собою нового об’єкта категоризації, прототип відповідає за його віднесення до заданого прототипового класу [35, с. 263-264; 410, c. 224; 413, с. 739; 416, с. 213].

Межі між категоріями є розмитими та рухомими, що є закономірним наслідком природи людського сприйняття та осмислення світу [408, с. 402-403; 425, с. 60-63; 430, с. 19]. Ця особливість уможливлює міграцію периферійних членів категорії, яка, з одного боку, забезпечує взаємозв’язок окремих категорій, а з іншого – пластичність загального категоріального апарату людини, пристосованого до потреб як наївного, так і наукового осмислення світу.

Використання у процесі інтерпретації дійсності прототипів як інструментів, за допомогою яких людина здатна справлятися з нескінченною кількістю стимулів, що поступають з оточення, складає значну частину усієї її когнітивної діяльності [90, с. 58-67; 380, с. 212; 419, c. 68]. Виконуючи роль фільтрів, через які йде потік нової інформації, прототипи беруть участь у її ідентифікації та категоріальному розподілі, весь час оновлюючись, поповнюючись новими даними. Враховуючи зазначене, їх можна віднести до концептів-аналізаторів [243, с. 101-106], які задають напрямки когнітивного опанування буття людиною та фіксування результатів когніції у системі мови.

Предметний світ, осягнутий людиною на поняттєвому рівні, в ідеальній формі існує в системі мовних значень [139, с. 21], які виступають засобом семантичної інтерпретації поняттєвого світу [94, с. 4; 163, с. 61]. Значення слова виступає лінгвістичним відбитком, концептуально конгруентним, але не повним двійником поняття, що є своєрідним прототипом, навколо якого формується концепт [201, с. 90; 205, c. 27-28; 231, с. 352]. Таким чином, значення мовних знаків пов’язується зі своєю понятійною основою, що робить можливим реконструкцію концепту під час аналізу семантики його мовних репрезентацій.

Під час опису вербально представлених концептів слід враховувати їхню неізольованість відносно один одного [96; 107; 243], що ставить питання вивчення загальної організації системи концептів у свідомості людини.

1.1.3 Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу

Однією з головних функцій концептів є інтерпретація отримуваних даних. Концепти утворюють інформаційну базу мислення [75, с. 38; 107, с. 157; 179, с. 124], певний концептуальний каркас свідомості, що уможливлює подальший процес когнітивного опанування дійсності [281, с. 107]. Світ “фільтрується” у свідомості особистості крізь концептуальні площини – “згустки” структурованої інформації, що стосуються окремих ділянок досвіду про світоустрій та місце людини у ньому [95, с. 50]. Результатом такої фільтрації стає упорядкована у вигляді системи взаємопов’язаних змістів свідомості носіїв мови концептуальна картина світу (ККС) [142; 206, с. 59; 243, с. 7; 342, с. 167-168; 386, c. 79].

ККС є системою інформації про дійсний чи можливий світи, яка постійно знаходиться у стані розвитку та оперативної мобільності за рахунок безперервного пізнання індивідом об’єктивної реальності [188, с. 9; 243, с. 7; 251, с. 47; 295, с. 22]. Обробка та зіставлення даних, що надходять різними каналами і тому належать різним модальностям, відбувається на концептуальному рівні свідомості [22, с. 196; 148, с. 12; 296; 388, с. 16]. Окрім інтелектуального компоненту, спосіб інтерпретації дійсності індивідом значною мірою залежить від його емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу [139, с. 21].

Системність ККС маніфестує системність пізнання світу: її компоненти, категоризовані людською свідомістю, встановлюють постійні зв’язки, переплітаються та взаємодіють між собою, утворюючи сукупність знань з “каталогізованою” структурою [107, с. 154; 161; 263, с. 67]. Остання не є гештальтною. Ментальні репрезентації подібних реалій об’єктивного світу, утворюють у межах ККС нескінченну кількість великих за обсягом угрупувань концептів – концептосфер (КС), зумовлюючи, таким чином, складноструктуровану, негомогенну природу ККС.

Аналіз останніх наукових досліджень з когнітивної лінгвістики [87; 188; 243; 263; 390 та ін.] дозволяє стверджувати, що термін “концептосфера” може використовуватися у широкому та вузькому смислі.

У першому випадку КС як структуроване національно та культурно обумовлене знання людей про світ, що є представленим у семантичному просторі мови етнокультурної спільноти, фактично дорівнюється колективній або індивідуальній ККС [37, с. 140-141; 87, с. 16; 124, с. 150; 188, с. 5; 208, с. 151; 262, с. 19; 267, с. 97; 390, с. 17].

Ми розглядатимемо КС у вузькому сенсі – як складову ККС, котра являє собою комплекс знань, тематично відділений від інших областей знання [99; 140, с. 132; 185, с. 273]. Будучи частиною ККС, концептосфера виділяється за тезаурусним принципом, тобто принципом співвіднесеності з певною сферою буття соціуму на конкретному етапі його історичного розвитку [75, с. 113]. Через це функціональним призначенням КС стає формування семантики лінгвістичних одиниць, використовуваних для номінації деякої поняттєво однорідної ділянки досвіду [114, с. 86].

Неуніфікованість термінології, що вживається у сучасних мовознавчих розвідках, дає підстави констатувати наявність різних авторських термінів на позначення описаної структури досвіду. Перш за все, поняття КС корелює з поняттям ментального простору – концептуальної царини, яка використовується для об’єднання інформації того чи іншого різновиду [22, с. 196; 202, с. 22; 378, с. 16-22]. Функціонуючи як ментальний простір, КС являє собою середовище концептуалізації та мислення і характеризується сегментованістю, існуванням різних конфігурацій своєї структури, створенням дискурсу тощо [60, с. 42; 346, c. 32; 378, с. xvi-xvii]. Отже, як закодована соціокультурна інформація концептуальна сфера виступає у якості “семантичного інвентарю культури”, який зумовлює характер здобуття й організації нового знання та досвіду [32, с. 9; 139, с. 18].

Будучи одним із способів зберігання знання у пам’яті, КС являє собою асоціативну організацію зв’язків, точки перехрещення яких є вузлами або концептами [227, с. 83; 378, с. 16]. Збудження кожного вузла призводить до збудження асоціативно пов’язаних з ним концептів. Інакше кажучи, якщо у мисленні людини встановлюється місце відповідної структури значення, то одночасно з довготривалої пам’яті активуються усі асоціативно пов’язані з нею відомості та факти [229, с. 43; 369, c. 57].

Таким чином, КС становить інтерпретаційне поле окремого концепта, що об’єктивно зумовлене природою останнього, адже головною властивістю концептів є їхня неізольованість, зв’язаність з іншими подібними структурами знання. Будь-який концепт може висвітлюватися на тлі КС, або її структурної одиниці – домену. Домен є зв’язаною областю концептуалізації – базою, відносно якої профілюється певна семантична структура [270, с. 350; 375, c. 24-25; 402, с. 488]. Зазначена структура виступає у ролі когнітивного контексту, або сукупності фонових знань, стаючи необхідною передумовою для оформлення змісту мовного знака в процесі комунікації та подальшої найбільш адекватної інтерпретації цього змісту [99, с. 10; 380, с. 193; 401, с. 147]. Таким чином, актуалізований у свідомості носія мови концепт може профілюватися на базі одного домену або декількох – матриці доменів, чи КС.

Поняттєва КС організована ієрархічно, за гіперо-гіпонімічним принципом [402, с. 60-61], коли один концепт асиметрично передбачає наявність іншого концепту як частини своєї характеристики [99, с. 19; 267, с. 102]. Відповідно, концепти займають більш високі та більш низькі рівні у концептуальній організації КС [401, с. 148], обґрунтовуючи той факт, що кожен з її наступних рівнів звужує попередній, але при цьому, одночасно, розширює його [188, с. 5]. Із зазначеного випливає, що семантичні фрагменти КС характеризуються різним ступенем узагальненості і знаходяться один з одним у класифікаційних відношеннях, які створюють її неповторну структуру.

На “дрібнозернистому” рівні матриця КС являє собою особливу конфігурацію базових фреймів, які, взаємодіючи, утворюють інтегративний фрейм, найбільшими вузлами якого виступають домени [99, с. 17]. Зазначені фрейми демонструють найбільш загальні принципи категоризації й організації вербалізованої інформації. Це інформація онтологічного плану про предмети оточення, їхні властивості та реляції [98, с. 117]. До базових типів фреймових структур відносяться предметноцентричний, таксономічний, акціональний, посесівний (партонімічний) та компаративний фрейми [96, с. 3-11; 97, с. 16-22; 98, с. 117].

Предметноцентричний фрейм визначається як система пропозицій, у якій до логічного суб’єкту ХТОСЬ / ЩОСЬ приєднуються декілька предикатів, які характеризують суб’єкт за кількісним, якісним, локативним, темпоральним, оцінним параметрами. Фрейм, конституенти якого є предметними сутностями ХТОСЬ / ЩОСЬ, котрі є об’єднаними родо-видовими відносинами має назву таксономічний. В акціональному фреймі декілька взаємодіючих у певному просторі та часі предметів ХТОСЬ / ЩОСЬ наділяються семантичними ролями, які відбивають діяльнісний характер відносин між ними: агенс, пацієнс, інструмент, адресат, бенефіціант, причина, наслідок, результат тощо [97, с. 19; 380, с. 48-49; див. також 435]. Посесивний фрейм відбиває зв’язок між предметами ХТОСЬ / ЩОСЬ, який реалізується через відношення володіння, представленого у вигляді предикату “мати”. Цей фрейм має три різновиди: 1) власник – власність, 2) контейнер – наповнення [див. 1] 3) ціле – частина (партонімічний фрейм). Базовий компаративний фрейм ілюструє відношення подібності між предметними сутностями, яка базується на зближенні концептів у мисленні людини [99, с. 117].

Поєднуючись між собою у різних комбінаціях, залежно від комунікативного контексту, базові фрейми структурують КС у вигляді мережі взаємопов’язаних слотів. Таким чином, вони використовуються як своєрідні будівельні блоки для конструювання ментального остову КС тієї чи іншої області людського досвіду. Кожна окрема сфера концептуалізації внутрішньо передбачає кількість таких блоків та їхні якісні властивості [99, с. 10]. Тим самим задаються основні напрямки як поняттєвої стратифікації КС, так і шляхи інтерпретації значень мовних одиниць відповідної ділянки семантичного простору мови.

Ураховуючи все вищезазначене, вважаємо за доцільне представити власне формулювання визначення терміну “концептосфера”. Під концептосферою розуміємо певне ієрархічно організоване відкрите угрупування концептів, яке відтворює ту чи іншу сферу буття соціуму у конкретний відрізок історичної реальності та отримує своє втілення у семантичному просторі мови певної етнокультурної спільноти.

Мова класифікує явища об’єктивного світу і приводить знання про нього у систему – мовну картину світу [86; 142; 163; 251; 260; 295; 318; 356]. Під МКС розуміють сукупність зафіксованих в одиницях мови уявлень народу про дійсність на певному етапі його розвитку [263, с. 89], тобто здійснюване у лексичному та граматичному складі мови, зображення всього існуючого у вигляді цілісного та багатокомпонентного світу, який у своїй структурі й у зв’язках своїх частин віддзеркалює людину, її матеріальну та духовну життєдіяльність, простір та час, у яких вона існує тощо [3, с. 56-59; 135, с. 225-226; 260, с. 193; 317, с. 3; 365, с. 15; 424, с. 87]. Таким чином, МКС має глибоко укорінений антропоцентричний характер, виступає своєрідною призмою, крізь яку людина бачить світ і яка визначає її ставлення до цього світу [76, с. 143; 128, с. 80-81; 205, c. 61; 215, с. 161; 303, с. 3].

МКС та ККС являють собою спосіб існування лексики у свідомості носія мови [125, с. 274]. Окремі концепти, домени, на тлі яких вони висвітлюються, сукупність концептосфер, що складають ККС, знаходять свого відображення у цілісних номінативних просторах, які виступають структурними елементами національної МКС. Номінативний простір виступає як відображення ознак реалій та їхніх лексичних інтерпретацій [225, с. 109]. Способом упорядковання одиниць у межах просторів виступають ієрархічно організовані угрупування лексичних засобів – лексико-семантичні поля [109, с. 230; 133, с. 98; 301, с. 385], відповідно відрізняючись між собою різним ступенем складності та обсягом семантичної референції.

На сучасному етапі розвитку науки про мову ЛСП визначається як угрупування одиниць, які відносяться до однієї частини мови та об’єднуються на основі вираження спільної семантичної ознаки (архісеми), що підводиться під деяку поняттєву категорію [34, с. 11; 61, с. 4; 84, с. 9; 156, с. 158; 263, с. 33]. Семантичною основою поля є система уявлень людини про об’єктивну дійсність, тобто система концептів, пов’язаних з відображенням того чи іншого фрагмента картини світу, репрезентованого одиницями ЛСП. Тому ЛСП розглядається як основна структурна одиниця МКС, яка може бути представлена у вигляді сукупності різних об’єднань слів і системи відношень між ними у певному номінативному просторі, що відбивають закріплене у ККС осмислення людиною світу та себе в ньому.

Зв’язок слів ЛСП здійснюється за посередництва ядерних (прототипових) елементів – центрального слова та найтіснішим чином пов’язаних з ним слів-ідентифікаторів, оскільки для них характерна максимальна концентрація базисних ознак, що визначають якісну специфіку даної єдності одиниць [34, с. 39-41; 288]. Периферію ЛСП формують одиниці з більш конкретним значенням, у той час як до ядра включаються лексеми з більш абстрактною семантикою. Та лексична одиниця, яка серед них характеризується найбільш регулярним та систематичним використанням унаслідок найбільшої спеціалізованості у вираженні конкретного значення та найбільш однозначною його передачею [84, с. 10], а, отже, у загальному вигляді здатна відображати зміст усього поля, виступає його іменем та визначається як домінанта ЛСП (архілексема). Значення домінанти є носієм тієї інваріантної ознаки, яка формує усе поле і визначає значення усіх інших елементів, що містять, окрім інваріантних, також набір диференційних семантичних ознак [284, с. 44].

Номінативні одиниці одного частиномовного розряду усередині встановленої лексичної парадигми утворюють просте ЛСП; підключення до нього різних частин мови дає розгорнуте ЛСП, визначаючи обсяг номінативного простору певного концепту [156, с. 159; 269, с. 16].

Ім’я поля вербалізує конкретний концепт, якій виступає об’єднуючим началом для усіх слів, що його актуалізують [263, с. 39]. Концепт закріплює неоднорідність відповідної онтологічної сфери через систему субфреймів (слотів) своєї фреймової структури, що певним чином проектується на структуру ЛСП.

Існування будь-якого семантичного поля передбачає наявність всередині його своєрідної парцеляції – областей, зон, або парцел. Парцели являють собою дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, чиї значення дозволяють специфікувати ряд понять, які включаються до загальної категорії, що виступає поняттєвою основою ЛСП [69, с. 663; 125, с. 220; 209, с. 48].

Починаючи від ядра ЛСП, яке об’єднує навколо себе найбільш тісно пов’язані з ним лексичні одиниці, парцели розповсюджуються потім до периферії поля, захоплюючи різні області пов’язаних з даним ядром парадигматичних та синтаксичних відносин [125, с. 240; 229, с. 20]. На межах парцел категоріальні зв’язки послаблюються, але залишаються достатньо сильними для збереження єдності поля [125, с. 220].

Парцели репрезентують субфрейми (слоти та підслоти) концепта, що вербалізується через ЛСП. Елементи цих семантичних зон, номінуючи загальну категоріальну сутність, одночасно репрезентують різноманітні категоріальні смисли, які утворюють єдину семантичну сітку [125, с. 220; 181, с. 71]. Отже, парцели є семантичними корелятами концептів вищого рівня специфікації, набір яких складає семантичну структуру фрейму усього ЛСП. Крім того, парцеляція ЛСП відбувається за референційним принципом і відображає намагання мовних засобів, об’єднаних у поле, до експлікації різних граней концепту.

Структура субфреймів концепту визначає організацію парцел поля-репрезентанта, яка стосується елементів парцел та зв’язків між ними. Найчастотнішим типом відносин, виявлених між одиницями парцел, є синонімія [312, с. 23; 360, с. 382; 392, c. 61], одним з різновидів якої вважається гіперо-гіпонімія [79, с. 13-14; 231, с. 453]. Концептуальні основи синонімії полягають у наявності варіативності лексичного представлення для одного й того ж елемента фреймової структури концепту (однофреймова синонімія), або в наявності семантично близьких слів, що вербалізують різні фрейми (міжфреймова синонімія) [17, с. 12; 325, с. 113; 412, c. 350].

Синоніми обох типів утворюють синонімічні ряди (СР) – семантичні системи, які об’єднуються на базі інтегральних семантичних ознак (архісем), що у своєму функціонуванні експлікують відношення ієрархічності таких систем, втілюють принципи мовної інваріантності та виявляють відмінності з іншими рядами одиниць [269, с. 16; 293, с. 20; 411, c. 60-63]. У ролі архісем функціонують дифузні широкозначні лексеми, які виступають синонімічними домінантами (СД) [153, с. 241], що очолюють відповідні синонімічні ряди. СД як опорне значення містить ембріональну структуру усієї синонімічної групи та являє собою стабільне ядро певної сукупності ознак [229, с. 24; 263, с. 45].

Одночасно, синоніми можуть вступати в антонімічні відносини з лексемами тієї ж самої парцели або виявляти протилежні поняттєві ознаки з одиницями інших сегментів ЛСП. Антоніми виступають мовними репрезентантами різнополюсних слотів фреймової структури одного і того самого фрейму.

Окрім зазначених об’єднань лексики у межах парцел можуть виявлятися тематичні групи (ТГ) – угрупування лексем, що характеризуються наявністю екстралінгвістичної обумовленості та змішаним типом лексико-семантичних зв’язків між їхніми елементами [181, с. 72; 201, с. 278; див. також 361].

Таким чином, польова структурація МКС відтворює зв’язки та відношення між мовою та дійсністю, що проявляється як у способах взаємодії полів, так у їхній внутрішній організації у межах структурованих ними номінативних просторів. Розуміючи під ЛСП ієрархічно організовану сукупність номінативних одиниць, що об’єднуються між собою на підставі спільного для них інваріантного значення, ми вважаємо його підґрунтям концепт, будова якого визначає парцеляцію ЛСП та його стосунки у межах МКС.

1.1.4 Основні напрями концептуального аналізу лексики

Основним методом дослідження мовних одиниць у когнітивній лінгвістиці є концептуальний аналіз (КА) [96; 158; 163; 270; 302; 326; 341; 379; 389; 397; 403], який спрямовано на розкриття механізмів мовної діяльності у її нерозривному зв’язку з мисленням та реальністю [94, с. 5].

КА лексики базується на традиційному семантичному аналізі (СА) [162], який розглядає сутність лексичного значення як інгредієнта мовної структури та спрямовує увагу на роз’яснення семантики знаку, на експлікацію зв’язку між ним та об’єктами оточуючої дійсності. У рамках когнітивної лінгвістики значення перестає розглядатися як сутність, яка складається з елементарних семантичних ознак, упорядкованих ієрархічно за родо-видовим принципом [78, с. 109-110; 289; 313; 359]. Воно описується як структура, яка складається з двох рівнів: зовнішньої, поверхневої семантики та глибинного семантичного (концептуального) рівня мовних одиниць [24, с. 8-9]. Дослідженню підлягає саме концептуальний прошарок семантики – рівень ментальних сутностей, які структурують та обумовлюють зміст лексичних одиниць [382, с. 25; 389, с. 3].

Під час проведення КА семантичні компоненти значення співвідносяться між собою та об’єднуються у складі цілісної моделі – концептуальної структури. Таким чином, СА дає дослідникові той матеріал, який підлягає подальшому аранжуванню у складі шуканої концептуальної моделі [228, с. 38-39]. Отже, на відміну від СА, КА пов’язаний з усвідомленням сутності самого вербалізованого концепту, що стоїть за лексичною одиницею, із встановленням засобу організації концепту в мисленні та з розробкою принципів концептуального моделювання значення [262, с. 5].

Складність такого підходу полягає у тім, що слово, яке представляє концепт у мові, фіксує у своєму лексичному значенні лише його окремий аспект [78, с. 22], декілька основних концептуальних ознак. Вони є релевантними для повідомлення, і, у такий спосіб, лексична одиниця виступає “міткою” вербалізованого концепту. До того ж, відобразити в узусі концепт у всіх його нюансах є практично неможливим, а деякі його ознаки, шари високого рівня абстракції взагалі не підлягають мовній експлікації [264, с. 96-97]. Через це вербалізований концепт співвідноситься більш ніж з однією лексичною одиницею, і логічним завершенням його аналізу стає співвіднесення концептуальної структури фрагмента дійсності з планом вираження сукупності синонімічних засобів, що описують заданий фрагмент у мові [65].

Аналіз ментальних репрезентацій у лінгвістиці спирається, на дві лінії: а) розгляд того, як вживаються слова, що відповідають конкретному поняттю; б) зіставлення засобів визначення поняття та непрямих його характеристик [90, с. 58]. До числа найбільш розповсюджених на сучасний момент методик лінгвістичного дослідження концептів відноситься, насамперед, компонентний аналіз семантики ключового слова – імені концепту, а також аналіз синонімів і дериватів ключового слова, аналіз сполучуваності ключового слова, виявлення концептуальних зв’язків через аналіз словників тезаурусного типу, аналіз паремій і афоризмів на позначення концепту, аналіз текстів тощо [65; 262, с. 5-7; 357, с. 19-24].

Через те, що методика КА ще не є остаточно розробленою, існує декілька підходів до моделювання структури концептів, які різняться залежно від способу інтерпретації концепту, його призначення та вживання. Тому в дослідженні використовується комплексний підхід до аналізу концепту СТРАХ, який полягає у поєднанні ряду різних методик, розроблених у рамках фреймової семантики [213; 287; 325; 409], прототипової семантики [56; 397; 416] та теорії концептуальної метафори [368; 385; 396].

Метод фреймової семантики концептуально-семантичного дослідження лексики передбачає встановлення та структурацію тієї концептуальної ділянки досвіду, на фоні якої висвітлюється значення слова [30, с. 62; 435]. Фрейми трактуються як ментальні моделі, які існують у феноменологічному полі людини. Вони представляються як схемні структури, що засновані на вірогідних даних про стереотипну ситуацію, знання яких забезпечується вербалізованими концептами [87, с. 69; 197, с. 153; 304, с. 181; 367, c. 11; 409, с. 355]. Фрейми зберігають інформацію про досвід пережитих у минулому подій, предписують комунікантам шляхи їх використання у знайомих ситуаціях [213, с. 7; 337, с. 51].

Фрейм має пропозиційну організацію. Пропозиція є особливою формою репрезентації знання, базовою когнітивною одиницею зберігання інформації, яка відіграє головну роль у породженні та інтерпретації мовленнєвої діяльності особи [197, с. 120; 380, с. 8; див. також 88, с. 58; 287, с. 228-271]. У зв’язку з тим, що суб’єкт може розширюватися декількома предикатами, у фреймі виокремлюються вершинні вузли, що містять фіксовану інформацію про конкретну ситуацію та вузли нижчих рівнів з інформацією, яка є обов’язковою для уточнення конкретних понять [409, с. 355; 419, c. 65]. По мірі накопичення інформації слоти фрейма поповнюються даними, які у процесі структурації формують свого рода субфрейми. Приєднання до останніх інших споріднених фреймів приводить до формування структури у вигляді ієрархічно розгалуженої мережі, яка існує у пам’яті як результат того, що різні фрейми включають один і той самий мовний матеріал [див. 326; 369].

Важливу частину методологічного апарату когнітивної лінгвістики складає теорія прототипів [326; 410; 414; 416], у рамках якої мовне значення розглядається як прототип, що є результатом категоризації фрагмента оточуючого світу [163, с. 142]. Залучення апарату прототипової семантики під час аналізу змісту вербальних репрезентантів певного концепту дозволяє розглянути та змоделювати його структуру як складну, багаторівневу організацію взаємопов’язаних смислів, встановити його концептуальний перетин з іншими категоріями та визначити за ступенем його семантичної “розвиненості” його статус у відбитої свідомістю моделі світу, закріпленої у системі мови окремої спільноти.

З метою інтерпретації значення номінативних та комунікативних одиниць, що фіксують конфігурацію різноманітних фреймових структур, одною з яких є компаративний фрейм, нами залучається теорія концептуальної метафори [379, с. 25; 396, с. 5; 399, с. 204].

Концептуальна метафора розглядається як іманентна властивість образно-асоціативного способу мислення людини, і проявляється у здатності проводити інтелектуальні, емоційні, перцептивні аналогії та тотожності між системами понять різних областей свідомості [179, с. 148; 198, с. 171-175; 248, с. 41], і що є найголовнішим – виводити з них певний смисл [8, с. 373; 319, с. 68; 432, с. 116]. Метафори, таким чином, постають не тільки інструментом вираження ідей за допомогою мови, а виступають способом осмислення концептуалізованих реалій буття [68, с. 11-12; 368, c. 225-226; 430, c. 118].

Концептуальна метафора розглядається як базова структура розуміння, що дозволяє осмислити деяку область дійсності – область-мету (референтний концепт) – у термінах поняттєвих структур, які склалися на базі досвіду, отриманого в іншій області – області-джерелі (корелятивний концепт) [9, с. 368; 74; 398, с. 221; 399, c. 203-207; 426, c. 9]. Співвідношення між референтом та корелятом – підґрунтя метафори, що відповідає за створення гносеологічного образу відображуваної метафорою дійсності [132; 268, с. 141; 377], визначається як співположення [399, с. 245], яке на рівні комунікації передає необхідний обсяг інформації у найбільш експресивній формі [179, с. 148].

Область-джерело – інтуїтивно зрозуміле, що носить конкретний характер, пов’язане з сенсомоторним, фізичним або просторовим досвідом індивіда та культурно-специфічними моделями, сформованими у колективної свідомості соціуму [368, c. 211; 399, c. 207; 428, c. 158]. Реципієнтна зона, яка осмислюється в термінах області-джерела, зазвичай має абстрактний характер та встановлюється на основі досвіду й асоціативного переосмислення людиною оточуючого світу [16, с. 75; 379, с. 37]. Мовна метафора є поверхневим проявом когнітивного співположення двох концептуальних царин [105, с. 192; 307, с. 26; 343, с. 355; 344, с. 82-84] є своєрідним ключем для розуміння глибинної метафори, і, таким чином, через неї – способом пізнання основ мислення [428, c. 15].

Отже, концепти визнаються основними структурами репрезентації знань про людину та світ, що утворюються у свідомості в процесі категоризації та концептуалізації. Їхній опис як дискретних ментальних одиниць, які визначають семантичну структуру мовних засобів, залучає усі вищезазначені методики, якими ми будемо оперувати під час вивчення та моделювання ЕК СТРАХ.

1.2 Емоції: мовна та концептуальна репрезентація

Інкорпоруючи досвідно-практичні, життєві та культурні стереотипи, ККС індивіда водночас є наскрізь пронизаною емоціями [295, с. 21]. Природно, що одним з центральних її фрагментів є концептуальна ділянка знань про емоційну сферу життя. “Емоції є ядром людини, мовної особистості” [353, с. 63]. Вони постійно супроводжують індивіда, беручи активну участь у процесі пізнання оточуючої дійсності й обумовлюючи усі інші види його діяльності та поведінку [15, с. 22; 223, с. 65; 351, с. 11].

Проблема представлення емоцій засобами національної мови стала об’єктом інтенсивних досліджень у когнітивній лінгвістиці [59; 151; 221; 350; 355; 395; 398; 434]. Проте, вплив емоцій як соціально-культурного феномену на семантичну організацію знань, даних у вербальній чи концептуальній формі, є недостатньо дослідженою проблемою [247, с. 48; 294, с. 61-62]. Отже, вивчення феномену емоцій, відбитого у концептуальних і мовних структурах репрезентації знань, є кроком до пояснення відображення людиною світу в її мові та свідомості.

1.2.1 Представлення емоцій у лексико-семантичній системі мови

Емоції є особливими психофізичними станами організму, які відображають ставлення людини до самої себе й оточення у формі інтенцій, безпосередніх переживань, відчуттів приємного чи неприємного, задоволення чи незадоволення, що обумовлюється відношенням об’єктивних властивостей світу до потреб та мотивів діяльності індивіда [113, с. 27-28; 192, с. 8; 224, с. 202; 226, с. 436; 323, с. 216].

Переживання можуть мати як позасвідомий, так і “усвідомлений” характер, хоч і не завжди піддаються вербалізації [349, с. 220]. Зареєстровані свідомістю емоційні процеси визначаються як певний тип емоцій, результатом чого є знання особи про свій стан [271, с. 55]. Проте, мислення фіксує лише ті соціально значимі емоції, які відрізняються тривалістю та частотністю, і саме вони репрезентуються мовними засобами [70, с. 40; 263, с. 39].

Аксіомою сучасної науки стало визнання єдності та взаємодії емоцій та когніції [100, с. 8; 168, с. 269; 376, c. 173; 405, с. 248]. Емоція виступає як необхідний елемент перцептивно-когнітивних процесів; її вплив на когнітивну сферу свідомості, що не завжди має визначений характер, виявляється як у трансформаціях когнітивних процесів, так і в конкретних діях індивіда [323, с. 216; 367, c. 10]. Когніція викликає емоції тому, що вона емоціогенна, а емоції викликають когніцію, оскільки втручаються у всі рівні когнітивних процесів [352, с. 31; 396, с. 54].

Когнітивним визнається зв’язок емоційного стану та його причин [64, с. 227; 401, с. 114]: емоція виникає як результат способу конструювання та інтерпретації ситуації, що її викликала [245, с. 274; 427, с. 85]. Причому, визначальним моментом у виникненні емоцій є фіксація свідомістю оцінки її явища-стимулу, яка детермінує тональність цієї емоції [63, с. 145; 224, с. 201-202; 271, с. 7].

Оцінка є визначальним моментом в осмисленні світу на основі системи цінностей соціуму та індивідуальної оцінної картини світу [27, с. 14-15]. Вона зумовлює те, що емоції виступають найбільш глибинними формами категоризації, які окреслюють загальні контури ККС та МКС, які вибудовуються свідомістю. Викликаючи зміни стану свідомості індивіда, емоційні стани визначають суб’єктивні простір і час, у яких вибудовується ККС, впливають на вибірковість як у сприйнятті об’єктів, подій, явищ навколишнього й уявлюваного світу, так і їхніх ознак, що безпосередньо позначається на характері номінативній діяльності людини [69, с. 646; 247, с. 331-332].

Тим самим емоції імпліцитно задають критерій істинності світовідчуттів особи і впливають на продуктивність її когнітивної діяльності. Ці зміни, у свою чергу, не можуть не відбитися на змісті когнітивних структур отриманих індивідом знань, що згодом знайдуть своє втілення у конкретній мовній семантиці, і, таким чином, приведуть до зрушення в розвитку значень одиниць мови [113, с. 27-35; 271, с. 357; 349, с. 9-11].

Більшість емоцій відрізняється груповим характером, який проявляється у стягуванні значної кількості подібних за якістю емоцій навколо базової емоції більш загального характеру. До базових відносяться страх, гнів, сум та радість [59, с. 117; 113, с. 34; 271, с. 168; 468, с. 216-217]. Ці емоції є відносно простими, гештальтними, і, виконуючи роль прототипів, використовуються у ролі системи відліку для більш маргінальних емоцій [429, с. 186]. Такі емоції називають гіперкогнітизованими, тобто такими, що відрізняються детальною розробленістю когнітивної структури та великою кількістю мовних одиниць, які представляють їх у мові [100, с. 17; 222, с. 61; 354, с. 43].

Іншою особливістю емоцій, що складають одну групу, є інтенсивність та здатність до інтенсифікації. Об’єктивно виміряти цей показник емоційного стану неможливо, але уявлення про більш сильні та слабкі емоції нерозривно пов’язане з самим їх існуванням [64, с. 237]. Інтенсивність емоцій відображається у семантиці іменних емотивів. Вона здатна змінюватися, фіксуючи ознаку градуйованості у значенні емотивних предикатів. Це вказує на дві особливості емоційних станів: їхню зміну за силою на протязі часу та на суб’єктивність в оцінці спостерігача [354, с. 49]. Таким чином, емоції характеризуються кількісно, що дає можливість виділити різні групи (кластери), всередині яких емоції відрізняються інтенсивністю і можуть бути представлені як похідні деякої базової емоції.

Емоції відрізняються і за якісними ознаками, які виявляються у внутрішніх відчуттях суб’єкта та у зовнішньому вираженні емоційного стану [64, с. 238; 70, с. 43]. Найяскравіше ця різниця проявляється між такими емоційними станами як “емоції” та “почуття”. Власне емоція характеризується високою інтенсивністю, непостійністю, швидкоплинністю [354, с. 50]. Вона з’являється як миттєвий, інтуїтивний акт непов’язаний з розмірковуванням [63, с. 145, 113, с. 50]. Почуття розвинулись на базі емоцій, їхнє існування більш обумовлено інтелектом та культурою конкретного соціуму. Вони – найвищий продукт суспільно-історичного розвитку людини, образу її життя, взаємовідносин та основних напрямків діяльності [193, с. 8-9; с. 58; 222, с. 58; 223, с. 65]. Почуттям притаманна середня інтенсивність і довготривалість, що й дає можливість свідомого осмислення та певного контролю над ними [71, с. 53].

Як соціальний феномен емоції виражаються вербальними та невербальними (паралінгвістичними) засобами. У спілкуванні вербальний і невербальний коди поєднуються та складають єдиний комунікативний процес [120, с. 135; 141, с. 3-7]. Така інтегрованість детермінована об’єктивними обмеженнями на процес комунікації в плані вираження думок, ідей, інтенцій учасників.

Невербальне знакове оформлення емоцій є переважно акціональним. Серед кінесичних невербальних засобів вираження різноманітних емоцій виділяються жести (значущі рухи тіла), міміка (значущі рухи м’язів обличчя), постава людського тіла, хода, контакт очима, вирази обличчя, різні наявні ззовні психофізіологічні симптоми [21, с. 60; 365, с. 18]. Здебільшого ці символи культурно універсальні, завдяки ідентичності природно-біологічних, фізіогномічних реакцій людей різних етносів на однакові стимули [120, с. 135-136; 151].

Незважаючи на яскравість кінетичної репрезентації емоції, їх важко передати, не використовуючи для цього вербальні засоби [151]. Тому особливої ваги в експлікації емоційного боку життя людини набувають мовні та мовленнєві засоби репрезентації емоцій.

Система вербальних засобів представляє соціальні та індивідуальні емоції, почуття, психічні переживання як ціннісні етноспецифічні явища людського буття [62, с. 35; 207, с. 96-97; 364, с. 8; 434]. Мовні знаки можуть називати емоції, описувати або виражати їх [349, с. 97-98]. Таким чином, завдяки своїй різноманітній функціональній спрямованості мова обслуговує як сфери мовленнєво-мисленнєвої та комунікативної діяльності, так і емоційного життя людей.

Номінанти емоцій створюють особливу ділянку лексичного складу мови – емоційний лексикон [222, с. 62]. Вони кваліфікуються як асоціативно-емотивні, тому що не виражають емоцію, а слугують лише індикацією поняття про неї, протиставляючись власне емотивній лексиці, яка спрямована на безпосереднє вираження емоцій [152, с. 47; 254, с. 40]. Емоції виражаються інтонацією, лексичними засобами (вигуками, словосполученнями тощо), у спеціалізованих типах речень емотивного характеру [69, с. 645; 297, с. 71]. Однак, людина не завжди може виразити свої емоційні переживання засобами мови. Сфера емоцій ширша й багатша за ті словесні форми, у яких її прагнуть відобразити [192, с. 20].

Емоції виступають не тільки як об’єкт відображення, але як фактор, який обумовлюючи процес пізнання світу людиною, детермінує, визначає мову, її змістовну сторону [76, с. 143; 148, с. 14]. Вони сприяють розв’язанню, початку мовленнєвого акту, одночасно стимулюючи та підтримуючи процес комунікації [179, с. 77]. Водночас, мова є засобом емоційного впливу на людину [221, с. 8]. Емоційно-експресивний аспект висловлення орієнтується як на його продуцента, так і на реципієнта: у першому випадку, мовець намагається якнайяскравіше виразити своє ставлення до події, що, у свою чергу, сприяє переконанню, впливу на вольову сферу іншого комуніканта [69, с. 646].

У процесі мисленнєво-мовленнєвої діяльності, когнітивна домінанта визначає концепт, який вербалізується, емоційна – конкретну одиницю певного ЛСП емоцій. Отже, емоції виконують роль своєрідного лексичного фільтра. Одночасне вираження в мовній одиниці когнітивної та емоційної домінант – ще один прояв універсального принципу економії в людській діяльності, зокрема – комунікативної [121, с. 37]. Крім того, багатозначність висловлювання, яка розвивається на базі його емоційного переосмислення, з одного боку, є невід’ємною частиною внутрішнього світу людини, а з іншого – забезпечує входження таких висловлень до соціальної пам’яті суспільства [207, с. 97].

Отже, емоції є необхідним елементом людської життєдіяльності, який визначає всі процеси та явища індивідуальної дійсності, а тому є високо параметризованою ділянкою свідомості, що знаходить своє вираження в мові через значення різнорівневих одиниць, обумовлює процеси номінації та комунікації.

1.2.3 Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства

Окрема КС є складовою частиною національної ККС, представляючи певну сукупність знань даного народу про деякий аспект його матеріального та духовного життя. Емоції як найважливіші прояви внутрішнього психічного життя людей категоризуються, утворюючи на ментальному рівні свідомості емоційну КС. Концептосфера емоцій, або емоціоконцептосфера (ЕКС) – це світобачення, спроектоване емоційною сферою свідомості індивіда [321, с. 65-66; 430, c. 139]. Її можна розглядати як результат семіозису, процесу означування емоційних когніцій людини при засвоєнні нею оточуючого світу [150, с. 26; 374, c. 167; 401, с. 149-150].

ЕКС є цілісним, холістичним когнітивним утворенням високого рівня абстракції. Загальновизнаний розподіл усіх емоцій на позитивно та негативно марковані, обумовлює факт того, що ЕКС виступає тією базою, на фоні якої профілюються домени позитивної та негативної тональності, у структурі яких, у свою чергу, знаходять своє вираження усі вербально втілені концептуалізації різноманітних емоцій.

Ядро ЕКС складають ментальні репрезентації знання про власне емоції як факти прояву діяльності емоційної сфери людини. До її периферійної зони включається також інформація про усі сфери буття людини, які так чи інакше зумовлюють її функціонування або осмислюються через призму її існування. Цей факт свідчить про накладання ЕКС на інші ділянки ККС індивіда, а отже, про її детермінуючу роль у свідомості особи: усі концепти є “емоційними” з точки зору того, що нічого не може бути осмислено (проконцептуалізовано та прокатегоризовано) без прямого чи непрямого втручання у когніцію емоційної сфери свідомості [153, с. 32; 395, с. 152]. Тож, емоції є тим “цементом”, який скріплює ККС представників будь-якої мовної спільноти.

ЕКС є динамічною лабільною семіотичною системою, історично-соціальним утворенням, розвиток якого зумовлений як екстралінгвістичними, так і власне лінгвістичними чинниками [151; 222, с. 63]. Лінгвістичними факторами, які визначають розвиток ЕКС у діахронії культури, є асиметрія мовного знака, розширення регістрів людського спілкування, соціальна, стилістична диференціація мови [179, c. 76]. Основними екстралінгвістичними факторами, що визначають формування та трансформацію ЕКС є ускладнення практичної діяльності людини, поява теоретичного знання як способу освоєння людиною світу, соціалізація особистості людини, моральна орієнтація суспільних інститутів [151].

Переважна частина ЕКС є вербалізованою. Вона знаково оформлюється різноплановими мовними засобами, переважно вторинної номінації – метафорою та метонімією: усі абстрактні концепти, у тому числі й емоційні, є метафоричними за своєю природою [400, c. 3]. Широке використання засобів вторинного означування емоцій зумовлено великою розповсюдженістю та продуктивністю таких типів номінації у мові на її сучасному етапі розвитку внаслідок, з одного боку, бідності прямих позначень психічного світу людини, а з іншого боку – архетиповості когніцій людини [131, с. 41; 153, с. 118].

Непрямі номінації емоцій є процесом і результатом оцінного переосмислення вже існуючих мовних реалій. В основі сучасного позначення емоцій лежать переноси найменувань реальних фрагментів світу (фізіологічні реакції організму людини, її фізичні дії, явища природи, міфологічні образи тощо) на психічну діяльність людини [222, с. 64; 395, с. 152-153; 427, c. 80].

Організаційно ЕКС являє собою сукупність ієрархічно упорядкованої множини вербалізованих за допомогою лексичних та фразеологічних засобів емоційних концептів (ЕК) – “квантів” структурованого знання про емоційне життя індивіда, які знаходяться один з одним у складних структурно-семантичних та функціональних відношеннях [153, с. 60]. Тому для дослідження природи ЕКС надзвичайно важливо проникнути в сутність ЕК, описати і відобразити їхні складові, проаналізувати ті мовні засоби, якими вони репрезентуються. Такий опис потребує врахування існуючих у соціокультурному житті спільноти психологічних, соціологічних і семіотичних факторів, що у сукупності утворюють загальнокультурний фактор, який детермінує формування та функціонування концептів як когнітивно-культурних явищ [151].

Одним з ядерних концептів у структурі ЕКС є ЕК СТРАХ, що акумулює знання про базову емоцію, без якої не є можливим саме існування людини. Опису сутності, семантичних, структурних та функціональних особливостей зазначеного концепту присвячено наступний параграф.

1.3 Емоційний концепт СТРАХ як фрагмент англомовної картини світу

Вивчення такого фрагменту англомовної картини світу, яким є ЕК СТРАХ, бачиться нами, перш за все, у розкритті його природи як інформаційного згустку, сформованого в результаті пізнання індивідом внутрішнього та зовнішнього проявів емоції страх. Під час реалізації окресленої мети ми беремо до уваги гетерогенну природу знання про вказану емоцію, що вважаємо за підставу для проведення аналізу семантичної структури досліджуваного ЕК у різновимірних площинах.

1.3.1 Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ

Емоція страх є одним з найважливіших компонентів ЕКС людини, який обумовлює процес пізнання та орієнтації людини у світі [354, с. 53; 426, с. 228], характеризуючись біологічними, психологічними та соціокультурними вимірами [448, с. 402]. Страх є фундаментальною властивістю людської істоти, природною універсальною базовою емоцією, що відображає інстинкт самозбереження і відіграє провідну роль у забезпеченні життєдіяльності людини [113, с. 34; 193, с. 6-7; 203, с. 72-73; 271, с. 168; 434, с. 14-15].

Функціональне призначення страху полягає у тому, що він виявляється у вигляді афективно загостреного сприйняття загрози для життя, благополуччя чи самопочуття людини та активної чи пасивної реакції на несприятливі фактори навколишнього середовища [67, с. 12; 83, с. 84-85; 200, с. 12-13]. Погляд на світ крізь призму небезпеки приводить до специфічного викривлення дійсності, що безпосередньо позначається на характері її сприйняття індивідом, вірної інтерпретації ним подій, вдалого вибору шляхів подолання труднощів та збагнення неприємної й шкідливої для організму емоції [67, с. 4]. При цьому, крім прототипового “перспективного” прочитування страху як реакції на загрозливу майбутню подію, він може поставати як “ретроспективна” емоція, що виникає при розумовому відтворенні вже пережитої у минулому небезпеки [див. 427, с. 82].

Отже, першопричиною появи страху є фізичне чи ментальне сприйняття певного стану речей, яке категоризується свідомістю як небезпечна ситуація, що не відповідає потребі людини у почутті безпеки [203, с. 72; 279, с. 12; 383, c. 16; 427, с. 82]. Зазначена оцінка зумовлена тим, що виникає неузгодженість між змістовним компонентом установки та образом реальної ситуації – когнітивний дисонанс, який переживається як стан дискомфорту [324, с. 7-9]. Останній неминуче тягне пошук можливостей повернення почуття безпеки та спокою [208, с. 156].

Стан страху безпосередньо виявляється у мимовільних нейрофізіологічних та нейромоторних реакціях індивіда. До них відносяться, наприклад, такі симптоми як неможливість сконцентруватися, зниження тонусу мускулатури, збільшення частоти серцебиття, що відображає неспокій, дискомфорт, зміни у міміці та пантоміміці, мимовільні мовленнєві вигуки тощо [3, с. 367; 468, с. 44-45]. Ці симптоми є підставою для класифікації емоції як неприємної, такої, що приносить невдоволення, у більшості випадків дезорганізує діяльність індивіда, і відповідно оцінюється ним як негативна.

Після первинної інтуїтивної оцінки обов’язково з’являється більш усвідомлена інтелектуальна оцінка як самої небезпеки, так і свого психофізіологічного та фізичного стану [275, с. 572]. Оцінка тягне за собою появу осмисленого бажання припинення впливу несприятливого фактора, яке здійснюється через більш глибокий аналіз можливих шляхів виходу із ситуації та вироблення плану дій [193, с. 34; 274, с. 188]. Кристалізація замислу детермінується тим, як суб’єкт обмірковує план та приймає початкове та кінцеве рішення відносно тих кроків, що приведуть до бажаного результату. Сама емоція та оцінка сприяють формуванню інтенції, відмічають початок та кінець вольового акту.

На виході з ситуації відбуваються повністю чи частково усвідомлені та контрольовані дії та мовні реакції суб’єкта на фактор, що викликає страх: адаптація до навколишніх умов чи боротьба, або, навпаки, повне підкорення цьому емоційному переживанню з наступними негативними або позитивними для індивіда наслідками [13, с. 100; 329, с. 10; 345, с. 160-161; 393, с. 12]. При цьому людина спирається на минуле знання [64, с. 216; 142, с. 10; 349, с. 43].

Специфіка реакції людини на загрозу та виникнення емоції страх визначається рівнем її соціалізованості у межах конкретного етносу. Страх – базова емоція, яка, маючи біологічний вимір, соціально конструюється і набуває відповідних культурних характеристик [279, с. 12; 434, с. 305]. Йдеться про накладання суспільних обмежень на способи емоційної експресії, усвідомлювані та мимовільні дії індивіда, спрямовані на знаходження виходу із створеної ситуації [190, с. 664-665], серед яких чільне місце посідає вираження реакції на страх одиницями національної мови [351, с. 5]. При цьому, соціальна детермінація пояснює походження емоції, культурно-історична детермінація визначає форми її вираження та способи регуляції [222, с. 71], і ці знання включаються безпосередньо до структури ЕК.

Отриманий досвід структурується у свідомості людини у вигляді прототипової лінгвопсихологічної моделі [див. також 255, с. 12-13; 430, c. 140-142] емоції страх, що описується фіксованим набором подій: 1) небезпечна ситуація; 2) власне емоція страх та мимовільні реакції індивіда; 3) певним чином усвідомлені дії й мовні реакції людини [395, с. 150; 427, c. 81-84]. Зазначена модель узагальнює знання, що формують інформаційний стрижень ЕК СТРАХ і знаходять репрезентації різнорівневими лінгвістичними та комунікативними засобами. Тому аналіз останніх дає змогу “проникнути” до структури досліджуваного концепту, виявити суттєві та додаткові фрагменти його смислового наповнення.

1.3.2 Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові

Дослідження емотивної лексики, так само, як різновекторний аналіз емотивного мовлення свідчить про те, що в ЕК відбиваються та осмислюються різноманітні фрагменти емоційної сфери людського буття [28; 71; 151; 221]. Репрезентації у мові конкретного етносу зазнають сконцентровані у відповідних ЕК знання про емоції, що є соціалізованими у конкретній культурі.

Зважаючи на багатоаспектність феномену емоцій і, відповідно, інформативну насиченість знання про нього, що акумулюється та структурується концептом, вербалізований ЕК можна визначити як складний динамічний структурно-смисловий конструкт людської свідомості, специфіка якого обумовлюється єдністю етнокультурного, соціокультурного та індивідуального досвіду мовця про певну емоцію [50, с. 5; 65; 124, с. 21; 151; 298, с. 51-52].

Широта обсягу та різнорідність семантики ЕК ставлять питання про виявлення та моделювання лінгвоконцептуальної архітектоніки зазначених концептів. Розв’язання поставленої проблеми пов’язане з рядом труднощів, що зумовлюються абстрактністю сфери емоцій, яку вони концептуалізують [321, с. 65-66]. Абстрактність та континуумність ЕКС спричиняють постійний пошук індивідуальною та колективною свідомістю способів мовного вираження емоцій, що зумовлює строкатість відповідного фрагменту МКС, мозаїчність мотивації номінантів емоцій, широке залучення засобів їхнього непрямого позначення. Аналіз останніх, спрямований на виявлення загальних принципів осмислення та мовної репрезентації ЕКС, відрізняється високою трудомісткістю.

У пошуку відповіді на поставлене питання, ми виділили два критерії щодо диференціації фіксованого в інформативній структурі ЕК СТРАХ знання: якісний та референційний. Перший стосується “модусності” знання як такого, що відноситься до поняттєвої, образної та інших сфер свідомості. Другий акцентує прив’язаність фрагментів досвіду до структурних елементів акту переживання емоції страх.

Аналіз семантики ЕК СТРАХ за якісним параметром ґрунтується на тому, що, будучи маркерами емоційної сфери людини [322, с. 25], ЕК відбивають інформацію про емоційно-особистісні якості та психофізичні стани індивіда, фізіологічні реакції організму, здійснюють активну інтерпретацію навколишньої реальності в ментальному світі людини [395, c. 150].

Описуючи інформативну структуру ЕК, Дж.Лакофф і М.Джонсон висунули припущення про його діадну структуру, що складається з інгерентного неметафоричного скелету концепту та набору конвенційних метафор, які семантично різноманітно “облачають” цей скелет [175, с. 491; 400, c. 128]. З іншого боку, такі вчені, як С.Г.Воркачов, В.І.Карасик, М.О.Красавский, дотримуються думки про тріадну архітектоніку ЕК. Структура ЕК підрозділяється на поняттєву складову (відбиває його ознакову та дефініційну структуру), образну складову (фіксує когнітивні метафори, що підтримують концепт у мовній свідомості) та ціннісну складову (етимологічні, асоціативні параметри; місце імені ЕК в лексичній системі та аксіологічному тезаурусі конкретної мови) [65; 124, с. 9-10; 151].

Синтез поданих підходів до аналізу структури вербалізованого ЕК результується у виділенні прототипових та непрототипових аспектів у кожній зі складових тріадної моделі концепту. Так, вважаємо, що у поняттєвій складовій ЕК можна виділити ряд дистинктивних (прототипових) ознак, які подають узагальнену сутність емоції, відбитої в ЕК, та ряд додаткових ознак різного ступеня конкретизації, які специфікують дистинктивні.

Образна складова ЕК включає образність, пов’язану з людиною, що переживає певну емоцію, та з ситуацією, в якій вона переживається. Симптоматика емоції – асоціація конкретної емоції з набором сенсорно-перцептивних та моторних реакцій організму, що її маніфестують, а також знання про прототипові ситуації, які супроводжують або провокують її виникнення, дає підстави розвести 1) перцептивний образ емоції як пучок прототипових її симптомів різних модальностей (виразні рухи, характерний вираз обличчя, внутрішні відчуття тощо) на фоні характерної ситуації, та 2) асоціативний образ емоції, який формується в результаті її осмислення шляхом метонімічного та метафоричного мапування [396].

Значуща складова ЕК містить уявлення про універсальну оцінку емоції як позитивної чи негативної, закріплену в ККС англомовної спільноти, та нехарактерну її оцінку як результат індивідуальних переживань окремого емоційного стану у певній ситуації й усвідомлення амбівалентності емоцій. Ураховуючи зазначене, у структурі ЕК виділяємо ядро як прототиповий, “інгерентний скелет” знання про емоцію, та периферію, до складу якої включаємо усі інші знання. Застосувавши розроблену стратифікацію семантики ЕК до досліджуваного ЕК СТРАХ, можемо змоделювати його структуру у вигляді рівневої схеми, горизонтальний напрям якої відбиває його тріадну структурацію, а вертикальний напрям – діадну (див. Таблиця 1.1).

Ядро ЕК СТРАХ складає емоційне поняття, що формується на перцептивних образах та оцінці. Периферія формується по мірі “занурення” концепту в англомовний культурний простір, коли емоційне поняття про страх сполучається з розгорнутим оцінним досвідом індивіда, детермінованим світобаченням етносу, та обростає додатковими ознаками [151], які відтворюють вірогідний характер світу, вписуються у глобальну систему його зв’язків як компонент сумарного знання [22, с. 193; 231, с. 23-25; 238].

Таблиця 1.1

Рівнева модель структури ЕК СТРАХ

Структура ЕК СТРАХ

Якісні складові

Поняттєва

Образна

Ціннісна

Ядро ЕК

дистинктивні ознаки емоції страх

перцептивний образ емоції страх

універсальна оцінка емоції страх

Периферія ЕК

додаткові ознаки емоції страх

асоціативний образ емоції страх

нехарактерна оцінка емоції страх


Крім того, до семантики ЕК потрапляють асоціативні образи, які супроводжують це поняття та його оцінку [217, с. 68; 395, c. 150]. Отже, когнітивні, психологічні та соціокультурні характеристики є головним чинником формування смислової сутності ЕК СТРАХ у англійській ККС.

Аналіз інформаційної структури ЕК СТРАХ за референційним принципом дає підстави для дискретизації окремих частин концепту відповідно до ряду подій, описаних у попередньому підрозділі прототипової лінгвопсихологічної моделі страху. ЕК являє собою поняття, що представляє ситуацію, у якій суб’єкт переживає певний емоційний стан [327, с. 190]. Референтна ситуація визначається як локалізований у людській (особистісній чи суспільній) сфері фрагмент оточуючої реальності, в якому втілюється певне просторово-часове співположення об’єктів, що здатні симультанно сприйматися індивідом [19, с. 17-18; 118, с. 158-159]. Категоризовані ситуації характеризуються стереотипністю та стандартністю, відбиваючи соціально значущу інтерпретацію інформації [391, с. 192; 422, с. 68]. Найпростішими елементами ситуації є події, до яких відносять природні фактори, а також акти поведінки людини (дії, поступки, стани, зміни тощо) [7, с. 103; 69, с. 335; 87, с. 82]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови [423, с. 855].

На концептуальному рівні свідомості емоція представляється як ланка розгорнутого причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) подія, яка викликала емоцію; 2) власне емоція; 3) реакція. Для опису трьох фундаментальних моментів ситуації виникнення та переживання індивідом емоції страх, найбільш вдало виявляється залучення фреймової структури, оскільки саме фрейм створює логічно завершену схематизовану “картину” у процесі пізнання стереотипної ситуації, фіксуючи у своїй структурі характерні особливості ряду схожих ситуацій, вказуючи на вербалізовані ділянки виділеної області знань [30, с. 62; 367, c. 13; 430, с. 211]. Фрейм імплікує комплексну ситуацію; його можна співвіднести з кадром, до якого попадає все, що є типовим та суттєвим для даної сукупності обставин [30, с. 55]. У нашому випадку, на увагу заслуговує зауваження Ч.Філлмора про те, що лексичні одиниці, які позначають емоції можуть бути обхвачені одиничними фреймами [325, с. 199].

Фрейм ЕК СТРАХ, який містить дані декларативного характеру, відображає постійні та незмінні риси ситуації виникнення страху: поява ЗАГРОЗИ зумовлює виникнення СТРАХУ, який виявляється у фізіологічних та поведінкових РЕАКЦІЯХ людини (див. Додаток А). Зазначені інформаційні блоки розподілені по терміналах фрейму, які корелюють з відповідними актуалізованими концептами. Під час сприйняття ситуації ці концепти активізуються разом з тими зв’язками, що існують між ними, і по мірі заповнення терміналів у свідомості людини відтворюється фрейм ситуації, яка виникла [98]. Пов’язані між собою концепти утворюють інформаційну сітку, яка визначає спосіб користування фреймом та прийоми його застосування.

Синтез отриманих в результаті проведеного двоспрямованого аналізу структури ЕК СТРАХ дає змогу твердити, що кожен з виділених її референційних блоків містить знання різної якості, що відносяться як до ядра, так і до периферії. Зазначене дало ґрунт для побудови якісно-референціїної моделі семантичної архітектоніки ЕК СТРАХ, горизонтальна будова якої відповідає якісному розподілу знання про страх, а вертикальна – референційному (див. Додаток Б).

Підсумовуючи зазначене вище, ми розглядаємо архітектоніку ЕК СТРАХ як складну ядерно-периферійну конфігурацію знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Зазначена конфігурація складає концептуальне підґрунтя, на якому вибудовується ядро значення різнорівневих одиниць-репрезентатів зазначеного ЕК в сучасній англійській мові. Вона ж бере участь у формуванні ментальних просторів, які конструюються під час сприйняття фрагментів англомовних текстів, що описують ситуацію переживання героєм стану страху.

1.3.3 Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ

Якщо інформативна структура ЕК “відповідає” за денотативний аспект значення його номінантів, то їхній конотативний аспект фіксує місце концепту в англійській ККС. Статус у ній ЕК СТРАХ обумовлюються відношенням етносу до корелюючої емоції. Йдеться про те, що маючи біологічне підґрунтя, страх отримує соціалізовану, національно-культурно обумовлену форму прояву, яка цілком базується на національно специфічному, оцінному відношенні людини до емоцій як соціалізованого феномену [100, с. 42-43; 151; 222, с. 71]. Будучи основою ЕК СТРАХ, зазначена емоція проектує особливості свого переживання на його семантичну структуру. Зокрема, соціалізованість страху, прояви якого є значною мірою нормативно детермінованими, зумовлює статус досліджуваного ЕК як сутності глибоко аксіологічної, такої, що демонструє зв’язаність своїх значеннєвих елементів з національно забарвленими соціальними догмами та правилами, котрими емоція страх засуджується, а отже, повинна бути стримана і подавлена [155, с. 224; 173, с. 109; 434, с. 305].

ЕК СТРАХ виступає домінантою серед ключових концептів у концептуальній картині англомовного світу [354, с. 53; 434, с. 37-45]. Подібні концепти мають безпосереднє відношення до мотиваційного рівня індивіда і тісно пов’язані з його ціннісними установками. Вони знаходяться у центрі ККС і впливають на організацію інших концептів [див. 33, с. 33]. До того ж, ключові концепти культури передають специфіку образу життя та способу мислення народу, визначають його найчастотніші, культурно-значущі стани, отже, вони являють собою безцінні ключі до розуміння культури [130, с. 180; 301, с. 384]. Цей факт визначає оцінну суспільно-культурну значущість ЕК СТРАХ, яка зумовлюється його активним функціонуванням у плані детермінування процесів пізнання мовцями оточуючого світу, усіх інших видів діяльності, у тому числі й творчої [448, с. 402].

Статус ЕК СТРАХ в оцінному тезаурусі англійської мови, який як системно структурована мережна модель плану змісту предметної сфери найбільш адекватно відбиває ієрархію цінностей мовної спільноти [27, с. 14; 418, с. 228], визначається насамперед загальнооцінними концептами ДОБРО та ЗЛО, що є концептами вищого ступеня абстракції [27, с. 110]. СТРАХ маркується як концепт негативної для людини емоції, що закріпилося у таких світоглядних настановах англомовного соціуму, як 1) раціональний аналіз і пояснення емоції страх; 2) контролювання й активний, вольовий вплив на неї і на несприятливі події, що відбуваються; 3) придушення мимовільної виразної поведінки [434, с. 260]. Крім того, страх є фактором, що не сприяє оптимізації процесу комунікації [347, с. 9].

Вказане є підґрунтям локалізації ЕК СТРАХ у негативно забарвленій частині ядра оцінного тезауруса англійської мови [29, с. 95-96], невід’ємною складовою якого виступає негативний домен ЕКС як безпосередній фон для профілювання зазначеного концепту. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивну частину ЕКС, фіксуючи його конструктивний характер в плані виживання та орієнтації людини в природному та соціальному оточенні, а також каталізуючу роль у її творчій діяльності [448], що відбивається як у науковій КС, так і в мовленнєвій практиці англомовної спільноти (див. Додаток В).

Таким чином, ЕК СТРАХ виступає як ретельно розроблений культурно та соціально детермінований базовий структурант ККС представників англомовної спільноти, локалізований у негативно забарвленій царині її аксіологічного тезаурусу. Архітектоніка досліджуваного концепту включає широкий спектр ознак фізичного, психологічного, когнітивного, соціального й національно-культурного характеру, які розподіляються за ядерною та периферійною зонами, детермінуючи конфігурацію значення його численних різнорівневих мовних репрезентантів.

Висновки до першого розділу

  1. Різнорівневі одиниці мови є результатом пізнання та емоційно-оцінного освоєння свідомістю навколишнього світу. Представляючи в мові різноманітні концептуальні структури, мовні одиниці забезпечують доступ до ментального світу мовців. Ментальні репрезентації онтологічно подібних реалій об’єктивного світу утворюють у межах ККС нескінченну кількість великих за обсягом угрупувань концептів – КС. КС – ієрархічно організоване відкрите угрупування концептів, яке відтворює ту чи іншу сферу буття соціуму у конкретний відрізок історичної реальності та отримує своє втілення у семантичному просторі національної мови. КС, їхні структурні одиниці – домени, виступають базою для висвітлення та інтерпретації окремих концептів, які стоять за фізичним тілом мовних знаків, вживаних у комунікації.

  2. Складові частини ККС – сукупність концептосфер, домени, концепти – знаходять своє відображення в одиницях МКС, об’єднаних у лексико-семантичні поля. ЛСП тлумачиться як ієрархічно організована сукупність номінативних одиниць, що об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, відтворюючи у мові певну поняттєву категорію та виявляючи парадигматичні зв’язки різного типу. ЛСП включаються до цілісних номінативних просторів мовної системи, виступаючи способом упорядковання лексичних одиниць у їхніх межах. Номінативний простір розглядається як результат лексичної інтерпретації реалій світу. Конститутивними елементами ЛСП є парцели – дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, які представляють окремі субфрейми вербалізованого концепту.

  3. Процес лінгвокогнітивної інтерпретації дійсності так само, як і номінативна та комунікативна діяльність людини, зумовлюються її емоційною сферою. Емоції виступають найбільш глибинними формами категоризації, визначаючи загальні контури ККС, яка вибудовується свідомістю. З іншого боку, як елемент буття особи емоції виступають об’єктом пізнання та номінації, що знаходить своє вираження в мові через значення її різнорівневих мовних одиниць.

  4. Когнітивною репрезентацією емоції є ЕК, під яким розуміється складне, динамічне структурно-смислове, етнічно та культурно зумовлене, ментальне утворення, що базується на понятійній основі, включає образ та оцінку людиною певного емоційного фрагменту світу та може бути втілене у семантиці мовних засобів. ЕК є маркерами емоційної сфери індивіда, відбиваючи його емоційно-особистісні якості та стани, здійснюючи емоційно активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини. Сукупність емоційних концептів утворює ЕКС – динамічну семіотичну систему, яка відбиває знання про емоційне життя людини. Розподіл усіх емоцій на позитивно та негативно марковані, зумовлює факт того, що емоційна концептосфера виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. В їх структурі знаходять своє вираження усі втілені у системі мови концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.

  5. ЕК СТРАХ є базовим концептом англійської ККС. Він виступає як квант структурованого соціокультурного знання, що відбиває знання про емоцію страх. Ядерна частина ЕК знаходиться у негативній асоціативно-образній зоні англомовної картини світу. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивну частину ЕКС, фіксуючи його конструктивний характер в плані виживання та орієнтації людини в природному та соціальному оточенні, а також каталізуючу роль у творчій діяльності особистості, що відбивається в мовленнєвій практиці англомовної спільноти.

  6. Структура ЕК СТРАХ моделюється у вигляді складної ядерно-периферійної конфігурації знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Референційний аспект ЕК, що відтворюється при виділенні в структурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку доповнює встановлену якісну конфігурацію знання. Блоки містять інформацію різної якості, що належить ядру та периферії. Виділені смислові грані ЕК є підґрунтям для побудови якісно-референційної моделі семантичної структури ЕК СТРАХ. Відповідна конфігурація виступає матрицею побудови значень номінантів аналізованого концепту в сучасній англійській мові, і виступає підґрунтям семантичних та структурних зрушень, що відбуваються в утвореному ними номінативному просторі ЕК СТРАХ.

Наведені положення розділу та результати дослідження відбито у двох публікаціях автора [45; 46].

РОЗДІЛ 2. Лінгвокогнітивні особливості вираження ек страх засобами сучасної англІЙСКОї МОВИ

Змодельована у попередньому розділі загальна інформаційна структура ЕК СТРАХ є тим концептуальним “каркасом”, який лежить в основі значення всіх одиниць, що представляють цей ЕК у сучасній англійській мові. Традиційне ономасіологічне дослідження номінантів ЕК СТРАХ дає змогу констатувати, які саме номінативні засоби обирає англомовна спільнота для позначення в мові ділянки досвіду, пов’язаного з переживанням індивідом емоції страх. Проте, така констатація не може задовольнити вимоги сучасної лінгвістики, оскільки питання стоїть про виявлення та побудову деталізованої структури вербалізованого концепту як відображення фрагменту світу, побаченого очима національної мовної особистості [179, с. 123; 201, с. 153].

Когнітивно-орієнтоване ономасіологічне дослідження мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ, сутність якого спрямована на об’єктивацію знань тієї концептуальної структури, що знаходить відображення в семантичній структурі номінативної одиниці [89, с. 18], необхідно виступає двонаправленою процедурою. З одного боку, виконується семасіологічний аналіз виділеного фрагменту лексикону з метою виявлення структури вербалізованого ним концепту. З іншого – модель структури концепту використовується як інструмент пояснення явищ і перетворень, наявних в семантиці досліджуваного корпусу його репрезентантів [168, с. 9-11; 278, с. 109-110; 339, с. 56-58].

Отже, пропоноване ономасіологічно спрямоване лінгвокогнітивне дослідження засобів мовної експлікації ЕК СТРАХ, має користуватися складною комбінацією описаних вище методик дослідження концептуально-семантичної структури номінативної одиниці, що у загальному вигляді трактується як концептуальний аналіз. Зокрема, моделювання інформативної структури ЕК СТРАХ виконується в термінах фреймової семантики [98; 380]. Йому передує СА аналіз лексеми fear як найбільш узагальненого позначення концептуалізованої англомовною спільнотою емоції страх, що має виявити специфіку наповнення вершинних вузлів модельованої фреймової структури. Використовуючи СА інших одиниць номінативного простору “страх”, маємо на меті встановити номенклатуру фрагментів їхніх значень, що заповнюють слоти фрейму на різних рівнях генералізації. Деталізована структура ЕК СТРАХ дозволяє виявити концептуальні основи організації частиномовних ЛСП “страх”, механізмів вторинного означення концепту, встановлення сполучуваності одиниць на його позначення та їхніх взаємозв’язків у межах лексико-семантичної системи англійської мови.

2.1 Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові

Для вичерпного опису ККС англомовної спільноти виявляється необхідним проведення аналізу окремих фрагментів її МКС, одним з яких є номінативний простір “страх”. Зазначена номінативна царина є цілісною структурою, яка утворюється під час взаємодії субстантивного, прикметникового, прислівникового та дієслівного лексико-семантичних полів “страх”. Представлений ЛСП “страх” різної частиномовної належності, що визначають смислові межі сформованого ними простору, останній структурується за аналогічним принципом організації полів. Тому виявлення системних закономірностей між одиницями ЛСП “страх” сприятиме пізнанню механізмів побудови номінативного простору ЕК СТРАХ.

Поява значної кількості різноспрямованих досліджень елементів ЛСП “страх” [див. 3; 26; 50; 55; 418; 430; 434 та ін.] пояснюється високою біологічною та соціальною значущістю емоції страх, наявністю її численних різновидів. Семантика таких одиниць розглядається як результат категоризації мисленням мовців відповідних емоційних проявів свідомості та фіксація категоризації зазначеної ділянки досвіду у вигляді ЕК СТРАХ.

СА лексем англійської мови, які репрезентують емоцію страх, показав, що спільне для елементів ЛСП “страх” поняття у найбільш “чистому” вигляді представлено в архілексемі fear [див. також 59, с. 67]. Вона є домінантою та ідентифікатором поля, оскільки поняття, нею зафіксоване, тією чи іншою мірою представлено у дефініціях усіх представників поля та їх ЛСВ.

Ім’я емоції – знакове утворення, що фіксує собою концепт не тільки як когнітивну структуру, але і як “згусток культури” [292, с. 43]. Вивчення знака емоції як когнітивно-культурного феномена є лінгвосеміотичним способом декодування самого концепту, визначення та побудови його концептуальної структури [151].

Визначення семантики fear як базової номінанти емоції страх є, на наш погляд, проблематичним унаслідок абстрактності відповідного денотату. Крім того, незважаючи на потяг лексикографів до уніфікації й регулярності опису одиниць лексичного поля, різні лексикографічні рішення відрізняються відмінностями у категоріальному статусі відповідної інформації про оточуючий світ та етапами її усвідомлення як окремої чи нової категорії [201, с. 95; 332, с. 170]. Саме тому для аналізу дефініцій ми застосовуємо синтезуючий підхід, який полягає у виведенні єдиного загального значення лексичної одиниці на основі визначень, приведених у декількох словникових джерелах. Такий підхід дозволяє більш повно та точно представити зміст психічних понять, багато з яких є онтологічно близькими одна до одного. Отримана симбіозна дефініція є розширеним варіантом тлумачення лексеми, характеризуючись семантичною достатністю та інформаційною незаяложеністю [153, с. 190].

Аналіз словникових дефініцій лексеми fear дозволив виділити наступні основні змістові ознаки ядра ЕК СТРАХ: fear is an unpleasant, painful emotion or feeling caused by the nearness or possibility of impending danger to oneself or others who are important accompanied by a desire to avoid or to escape it [452, с. 261; 454, с. 903; 458, с. 578; 461, с. 973; 465, с. 522; 470, с. 340].

У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема “емоція” або “почуття” (emotion or feeling), яка вказує на відповідну денотативну сферу свідомості людини, репрезентованою суперординатною (найбільш високого рівня узагальнення) категорією ЕМОЦІЯ [430, с. 139]. Усі інші видові семи слугують для конкретизації значення лексеми. Серед видових компонентів виділяються: сема “характер емоції” (painful), яка взаємодіє з семою ‘негативна оцінка’ (unpleasant – неприємна), “небезпека / загроза” (dangerнебезпека, загроза), “симптом емоції” (desire to avoid or to escape it бажання уникнути чи ухилитися від загрози), “характер небезпеки / загрози” (nearness of impending dangerнеминуча: реальна / близька; possibility of impending danger – можлива / неминуча), “об’єкт загрози” (oneself or somebody who is important – індивід / близькі йому люди).

Внутрішня форма ЕК СТРАХ, яка виявляється в результаті етимологічного аналізу його ключового слова, за лексикографічними даними, зазнала певних змін. Етимологічною основою лексеми fear є германський корінь *fer, що означало “небезпеку, шкоду”, O.E. fer: sudden calamity, danger “раптове лихо, небезпека; власне страх”, яке відповідає O.S. far: ambush “пастка”; O.N. farшкода, розпач, обман”; O.H.G. fara “небезпека, переляк”, O.Icel. far “зло, шкода, нещастя” [451, с. 41; див. також 363, с. 78; 438, с. 128; 472, с. 682]. Порівняння сучасної дефініції слова fear та поданих давніх його відповідників указує на те, що раніше у ядерній зоні ЕК СТРАХ локалізувалася інформація про небезпеку, що є причиною виникнення страху, у той час, як зараз центральними є знання про власне ознаки емоційного стану індивіда.

На підтвердження такого висновку вважаємо за доцільне навести думку В.В. Левицького, який стверджує, що сучасне значення слова fear пов’язано з грецьким peira (*peria) “досвід” та латинським expeririпробувати, випробувати” [450, с. 159]. Таким чином, в структурі ЕК СТРАХ відбулися акцентні зсуви, що спричинили перекомпонування ядерно-периферійних елементів.

У сучасній англійській мові категоріально різні аспекти одиниці fear фіксуються похідними словотвірними одиницями, які експлікують:

стан індивіда: синонімічні прикметники fearful (ЛСВ1) та fearsome (ЛСВ1) – full of fear; frightened that something might happen (повний страху; наляканий тим, що щось може трапитись) [455, c. 572; 458, с. 579] та лексема fearableto be frightened (наляканий) [453, c. 115]; іменникові синоніми у ЛСВ2 fearsomeness та fearfulnessquality or state of being affected with fear (стан наляканості) [453, c. 115; 455, c. 572; 458, с. 579];

риси характеру індивіда: прикметник fearlessnot afraid of anything (безстрашний, безбоязкий) та іменник fearlessness(безстрашність, безбоязкість) [455, c. 572; 458, с. 579];

негативну оцінність об’єкта загрози: fearful (ЛСВ2 та ЛСВ3) – extremely bad; very frightening (надзвичайно поганий; дуже лякаючий); fearsomevery frightening (дуже лякаючий) [455, c. 572; 458, с. 579]; fearablegiving cause for fear [453, c. 115] та субстантивні синоніми у ЛСВ 2 fearfulness, fearsomenessquality of being fearsome (моторошність, жахливість) [453, c. 116];

манеру поведінки: fearfullyin a way that shows you are afraid ((діяти, вести) певним чином, виявляючи свій страх) [455, c. 572; 458, с. 579] або fearfully, fearsomelyin a fearsome manner (загрозливо, шляхом навіювання страху) [453, c. 115] (негативна маркованість) та fearlesslyin a way that shows you are not afraid ((діяти, вести) певним чином, не виявляючи страху) (позитивна маркованість) [455, c. 572; 458, с. 579].

Семантична структура одиниць на позначення емоцій містить також аксіологічні семи, внаслідок оцінювання афектованою особою певного фрагменту оточуючого світу та самої ролі конкретної емоції у її життєдіяльності, зокрема у конкретному просторово-часовому відрізку. У семантиці лексем номінативного простору ЕК СТРАХ, окрім денотативних ознак, виділяються семи оцінного характеру, що свідчить про наявність конотативного аспекту значення. Під конотацією розуміємо семантичну сутність, яка узуально або оказіонально входить до значення мовної одиниці та виражає оцінне та стилістично марковане відношення суб’єкта мовлення до дійсності при її позначенні у висловленні, яке отримує на основі цього експресивний ефект [239, с. 130; 305, с. 10; 320, с. 7; 328, с. 26]. Конотація у формі негативної оцінки, що фіксується диференційними семами unpleasant та painful (emotion / feeling) лексеми fear, супроводжуючи масив одиниць ЛСП “страх”, має не чітко експлікований характер (за виключенням лексем дальньої та маргінальної периферії), тому вказаний корпус відноситься нами до умовно нейтральної лексики. У словникових тлумаченнях лексеми fear та номінацій усіх інших форм емоції не фіксується її позитивна роль як сигналу небезпеки та потреби її усунення чи уникнення. Тому позитивна оцінна сема, яка відображає надзвичайну значимість страху у житті людини, знаходиться на периферії ЕК СТРАХ (див. Додаток В).

Отже, зазначені родова та диференційні ознаки, притаманні лексемі fear, включаючи оцінні компоненти, є прототиповими для осмислення емоції страх. Тому, зазначена лексема позначає центральний член концептуально-семантичної структури ЕК СТРАХ, і, відповідно, є центром ЛСП “страх”, яке групує лексичні мовні засоби представлення відповідного концепту в сучасній англійській мові.

Під час встановлення та опису організаційних зв’язків, якими характеризуються емотиви номінативного простору ЕК СТРАХ, ми дотримуємося думки про те, що базисні номінанти емоцій мають лінгвістичний статус гіперонімів, інші номінанти емоцій однієї онтології виступають у якості гіпонімів [153, с. 244], виявляючи, таким чином, відносини синонімії між одиницями одного чи сусідніх рівнів ієрархії [79, с. 15]. Така позиція ґрунтується на тому, що на відміну від об’єктів навколишнього світу, які, завдяки своїй конкретності, вписуються у природну таксономію олюдненого свідомістю буття, емоційні стани, що не мають дискретної природи, характеризуються дифузністю, мінливістю своїх ознак, перетіканням у інші стани, а значить, складністю свого усвідомлення та іменування [див. 100, с. 54]. Тому абстрактність емоцій, схоплена семантикою емотивних номінантів, дає привід говорити інші способи розміщення таких номінацій у лексиконі мови.

Отже, враховуючи те, що архілексемою поля виступає дифузна широкозначна одиниця, яка вказує на денотативну належність аналізованих слів [153, с. 241], констатуємо виконання лексемою fear ролі гіпероніму щодо всіх інших синонімічних їй та один одному номінантів стану страху. Йдеться про концептуальні структури значень синонімів, що позначають форми прототипової емоції страх. Концентруючись навколо страху, вони відрізняються інтенсивністю переживань та власними якісними ознаками [71, с. 85; 119, с. 93; 354, с. 49]. Зазначені синоніми високого рівня абстракції, вказуючи на складний та специфічний об’єкт дослідження [222, с. 66], виконують роль согіпонімів або еквонімів – одиниць одного класу, які включають смисловий зміст гіпероніма та протиставляються один одному відповідними диференційними семами [231, с. 450].

Інформаційна структура ЕК СТРАХ включає інші сформовані навколо його поняттєвого ядра субконцепти. Набір таких ЕК нижчого рівня генералізації визначає комплексний характер концепту, що є відображенням вищеописаної кластерності емоції страх. Відповідно, значення еквонімічних репрезентантів субконцептів, що беруть участь у структуруванні ЕК СТРАХ, містять архісему ‘fear’, відрізняючись рядом узуально детермінованих видових сем [див. 79, с. 14; 201, с. 133].

Назви кластерних емоцій ЛСП “страх” сучасної англійської мови виступають своєрідними стрижневими елементами, перетворюючи його на упорядковану сукупність поняттєво пов’язаних одна з одною синонімічних угрупувань лексем. Серед них виділяється основний СР, який складає базу логічної структури номінативного простору, оскільки найбільш адекватно відображає його основну поняттєву категорію [125, с. 111; 140, с. 135]. Лексема fear виступає родовою щодо інших синонімічних одиниць, стилістично нейтральною одиницею, яка використовується для дефініції емотивів страху різних частин мови, відображає найбільш узагальнене значення та характеризується як найбільш частотна за вживанням у текстах порівняно з іншими, близькими за значенням одиницями [26, с. 253; 104, с. 88; 117, с. 130].

Отже, саме fear очолює основний СР, сформований на основі таких стилістично нейтральних іменних лексем (загальна кількість – 30 одиниць), як: fear (fear: dread, apprehension, anxiety (ЛСВ2), fright, trepidation (ЛСВ2), fearsomeness, fearfulness, consternation, awe, horror, terror, dismay, alarm, panic, foreboding, unease / uneasiness, phobia, agoraphobia, claustrophobia, hydrophobia, jolt, tremor (ЛСВ3), frisson (ЛСВ2), hysteria (ЛСВ2), misgiving, misdoubt (ЛСВ3), chill (ЛСВ3), wobble (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 471; 473].

Усередині основного СР виділяються ряди синонімів на чолі з вторинними СД anxiety (усього 15 одиниць) (anxiety: angst, trepidation (ЛСВ1), agitation (ЛСВ1), qualm (ЛСВ1), concern (ЛСВ1), fretfulness, unease / uneasiness (ЛСВ2), restlessness (ЛСВ1), suspense (ЛСВ1), frenzies (ЛСВ1), heartache (ЛСВ2), leaden (ЛСВ2), turmoil (ЛСВ3)) та СД fright (5 одиниць) (fright: scare, nervousness (ЛСВ3), timorousness (ЛСВ2), nerves (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 473].

Найбільший вторинний СР складають одиниці з СД worry (41 одиниця) (worry: agitation (ЛСВ2), nervousness (ЛСВ2), qualm (ЛСВ2), anguish (ЛСВ2), concern (ЛСВ2), fret, trouble (ЛСВ2), nervosity, bother (ЛСВ2), strain (ЛСВ1), tension, tenseness, hypertension (ЛСВ2), anguish (ЛСВ2), stress, unease / uneasiness (ЛСВ1), flutter (ЛСВ1), suspense (ЛСВ2), fuss, disturbance (ЛСВ3), pulsation (ЛСВ2), stir, ripple (ЛСВ3), distress (ЛСВ2), upset (ЛСВ2), premonition (ЛСВ2), paranoia, embarrassment, excitement / excitableness / excitability, harassment (ЛСВ3), discomfort (ЛСВ3), hypochondria, nerves (ЛСВ1), obsession (ЛСВ2), vexation, preoccupation (ЛСВ2), perplexity (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 473]. Аналіз вторинних домінант констатує ряд дистинктивних ознак, які уточнюють компоненти основного СР, і, у такий спосіб виявляють відмінності між іншими підгрупами.

Значна кількість синонімічних одиниць чотирьох СР на позначення емоції страх підкреслює той факт, що страх є гіперкогнітизованою емоцією з детальною розробленою когнітивною структурою [354, с. 43]: в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом (прототипом) щодо таких його базових складників, як концепти ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT). Семантична спільність та відмінність одиниць зазначених СР дозволяє розглянути ЕК СТРАХ у всьому розмаїтті притаманних йому ознак та властивостей.

Крім номінантів емоційних станів, ЛСП “страх” включає найрізноманітніші одиниці, значення яких містить сему ‘fear’. Такі одиниці локалізуються на різних ділянках ЛСП, і, подібно до емотивів, вступають у парадигматичні відносини з його елементами, відбиваючи зв’язаність царин ККС. Отже, аналізоване лексико-семантичне поле конституюється номінативними одиницями, в яких міститься безпосередня або непряма вказівка на поняття “страх”.

2.2 Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

Відправною точкою для побудови номінативного простору ЕК СТРАХ, представленого розгорнутим ЛСП “страх” англійської мови, слугують іменникові номінації емоцій на чолі з іменником fear. Вибір для аналізу структури ЛСП “страх” субстантивно виражених номінацій емоцій природно зумовлений їхнім категоріальним статусом, оскільки вони корелюють з “предметами” абстрактного світу [151].

Частиномовна приналежність лексичної одиниці є концептуальною за своєю суттю: вона відбиває статус тієї когнітивної структури, яка стоїть за словом та сформувалася у процесі категоризації людиною оточуючого світу на рівні повсякденної свідомості [163, с. 181]. Когнітивна структура відповідає за те, як було осмислено позначуване, обумовлює вибір його мовної форми [401, с. 5-10] та виступає у ролі концепту-зразка або прототипу категорії, на який орієнтуються усі члени певного лексико-граматичного розряду [163, с. 142-143]. Тому КА одиниць поля різної частиномовної належності уможливлює висновки про різні у поняттєвому плані грані ЕК СТРАХ.

Для визначення складу ЛСП “страх” залучаються методи аналізу словникових дефініцій, компонентного аналізу, зокрема сітьового моделювання як одного з його різновидів. Метод аналізу словникових дефініцій використовувався для визначення обсягу інтенсіоналу досліджуваних слів, в якому реалізується базовий концепт категорії – ЕК СТРАХ. Він націлений на розподіл одиниць за відповідними поняттєвими парцелами. Застосування методу компонентного аналізу [див. 133, с. 110] дозволило встановити семантичну структуру одиниць на позначення ЕК СТРАХ, розгорнути та пояснити їхнє значення, виділити в них спільні компоненти, на основі яких слова об’єднуються у ЛСП “страх”, а також видові семи, що є необхідними для зіставлення значень усередині СР.

Уведення у дослідження сітьового методу як одного з варіантів СА зумовлено тим, що саме він дає достатню можливість для виявлення та вивчення конституентів ЛСП “страх” з урахуванням їхніх системних властивостей та структурних відносин. Семантична сітка фіксує сукупність лексичних значень та кожне значення окремо, репрезентує структуру внутрішньої форми семантики одиниць, а також усі безпосередні та опосередковані зв’язки між значеннями, ієрархію елементів системи тощо [129, с. 99; 286, с. 5].

Сітьове моделювання використовує прийоми компонентного аналізу. Для представлення системи семантичних зв’язків та семантичної структури лексеми, використовується граф, який є способом зображення зазначених зв’язків [231, с. 332; 285, с. 21]. Вершини графа як певної конфігурації семантичної сітки значення лексеми відповідають значенням безпосередніх та опосередкованих семантичних складників (БСС та ОСС). Його ребра наочно відтворюють семантичні зв’язки між значеннями. Значення одного слова є безпосередньою або похідною від значення іншої одиниці. Це графічно відображається у вигляді стрілки, яка з’єднує семантичний компонент та семантичний деріват, що міститься у складі семантичної структури похідної одиниці (див. Рис. 2.1):

Рис. 2.1. Семантичне коріння ЛСВ 1 сowardice

Створення семантичної сітки починається з розчленування словникової дефініції на безпосередні складники. У складі кожного такого складника виділяються фрагменти з номінативним значенням, які при виділенні на кожному наступному етапі, виступають як БСС виявленого раніше номінативного фрагменту та ОСС певного слова [82, с. 38; 285, с. 14]. У процесі бінарного членування номінативних одиниць найбільш частотними відносинами є інклюзивні відносини. Завдяки ним здійснюється перехід від одного рівня до іншого у системі ієрархії понять [129, с. 102]. Процедура аналізу закінчується на тому рівні семантичних складників, де було виявлено центральну одиницю – ідентифікатор поля, тобто лексему fear (простий семантичний складник, який не підлягає значущому для нашого дослідження розкладанню), або якщо визначення являють собою тавтологічне коло [див. 81, с. 49]. Таким чином, структура компоненту відображається у семантичному корінні значення слова

Так, аналізуючи дефініцію значення ЛСВ1 лексеми сowardice a quality of being not brave enough to fight [459, с. 322; 461, с. 198] (див. рис. 2.1.) виділяємо два семантичні складники a quality та being not brave enough to fight. Вони виступають БСС у семантичному корінні цього ЛСВ, яке відповідно виступає їхнім семантичним компонентом. Ці складники являють собою вершини, з яких починається будова усього графа. Кожну вершину можна розкласти на наступні БСС, які виступають у якості ОСС відносно основної вершини сітки – сowardice.

Виконаний шляхом сітьового моделювання СА дефініції показав, що значення ЛСВ 1 сowardice містить: два БСС першого рівня a quality та of being not brave enough to fight; два ОСС другого рівня being not brave enough та fight; два ОСС not brave (bravenot afraid in a dangerous (difficult) situation especially when other people would be afraid) [456, с. 146; 459, c. 161] та enough третього рівня; два ОСС четвертого рівня not afraid та in a dangerous / difficult situation when other people would be afraid; два ОСС п’ятого рівня filled with та fear.

Встановлення наявності семи fearу структурі значення одиниці є підставою для віднесення останньої до ЛСП “страх”. Причому, рівень СА, на якому було виявлено компонент ‘fear’ у структурі значення слова відображає, як правило, ту семантичну зону (ядро чи одну з областей периферії), де знаходить своє місце окрема одиниця поля: чим більше у семантиці лексеми диференційних ознак уточнюють більш загальну, у порівнянні з ними, сему fear’, тим далі від ядра семантичного поля розташовується певна лексема. СА номінантів емоції страх дозволяє виділити такі радіальні шари ЛСП “страх”: ядро, перехідну зону, ближню та далеку периферію та маргінальний шар.

Кожна з указаних зон містить одиниці різної частиномовної належності. При цьому, кістяк номінативного простору “страх” утворюється іменниками, адже саме вони позначають центральну ділянку ЕК СТРАХ. Такі частини мови, як прикметник, прислівник, дієслово пов’язані словотворчими відносинами з поправкою на лексико-граматичну категорію, уточнюють ознаки кожного шару іменників поля [269, с. 20] за рахунок категоріально притаманних ним додаткових семантичних компонентів. Отже, розгорнуте ЛСП “страх” утворюється накладанням одне на одне частиномовних полів, які маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють її категоріально різними елементами. Оскільки організація поля задається іменниками, проілюструємо на їньому прикладі прототипову будову ЛСП “страх”.

Належність одиниці певній зоні ЛСП обумовлюється кількістю ознак, закріплених в її семантичній структурі; межи між зонами є нечіткими та розмитими. Специфіка ядра визначається ім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В сучасній англійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

Перехідна зона знаходиться між центром та периферією. Зазначена зона представлена другорядними засобами вираження категорії СТРАХ. Її конституюють ті лексеми, в ЛСВ яких містяться усі основні семантичні ознаки поля та одна чи дві диференційні ознаки; одиниці є обов’язковими для поля та виконують функцію ЛСП найбільш однозначно [див. 53, с. 50]. Іменні емотиви номінують емоцію страх безпосередньо через базовий концепт [117, с. 130]. Такими лексичними одиницями є anxiety, apprehension, fright, dread, terror (кількість – 5), тлумачення яких вибудовується навколо архілексеми fear, наприклад, terror a very great fear (дуже сильний страх) [452, с. 1509; 457, с. 261], apprehension feeling of fear, anxiety or worry about the future evil (почуття страху, тривоги чи занепокоєння, що викликано майбутньою бідою) [452, с. 54; 457, с. 261].

До ближньої периферії ЛСП “страх” входять номінативні одиниці, які характеризуються явним відхиленням своїх значень від семантики ядра та перехідної зони [229, с. 50]: через залучення 3-4 диференційних сем до прототипового набору основних ознак, або при наявності 1-2 диференційних сем за відсутності декількох прототипових [53, с. 50]: dismay (ЛСВ1) a strong feeling of fear, worry and discouragement caused by something unpleasant or unexpected (сильне почуття страху, занепокоєння та збентеження, що викликано чимось неприємним чи несподіваним) [457, с. 256; 459, с. 404; 461, с. 248]; fluttera state of nervous excitement, confusion (почуття нервового збудження чи збентеження) [459, с. 542; 461, с. 331; 462, c. 618]. Відповідні лексеми характеризуються меншою у порівнянні з ядром та перехідною зоною частотою вживання, стилістичною нейтральністю, відсутністю обмежень використання [263, с. 126].

Дальня периферійна зона складається з одиниць, які втрачають ряд базових ознак, залишаючи лише одну з них у якості родової, при цьому набуваючи інших 3-4 семантичних компонентів. Такі номінації мають низьку частоту вживання, виділяються своєю багатозначністю [263, с. 126]. Серед ряду багатозначних одиниць виділяються ті, чиї ЛСВ, що експлікують fear, не є основними в їхній смисловій структурі. До дальньої периферії відносимо, наприклад, jolt (ЛСВ3) a sudden strong feeling that doesnt last long, especially fear or surprise (раптове сильне короткочасне почуття, особливо страху чи подиву) [459, c. 773; 461, c. 457], qualma sudden feeling of anxiety and doubt because you are not sure that what you are going to do is right (раптове почуття тривоги та сумніву як результат невпевненості у правильності запланованих дій) [452, с. 1175; 458, с. 1340].

Периферія ЕК, яка зумовлює побудову периферії ЛСП-репрезентанта, формується множиною образно-оцінних конотацій, своєрідними колективно-індивідуальними результатами мисленнєвої діяльності певного соціуму [153, с. 102]. Отож, до групи лексем периферії, на відміну від попередніх, також увійшли слова зі стилістичними та експресивно-емоційними обмеженнями, включаючи фразеологічні номінативні одиниці, наприклад: funk (collоquial) (ЛСВ1) a state of great paralysing fear (стан великого паралізуючого страху) [452, с. 590; 455, с. 636; 461, с. 350]; unquiet (literary)a state of worry, restlessness, unease (стан тривоги, занепокоєння, хвилювання) [459, с. 1573; 461, с. 440].

Маргінальний шар периферії перехрещується з периферією інших полів у наслідок накладання певних частин різноманітних концептосфер – фактор, який обумовлює наявність міжпольових зв’язків у семантичному просторі мови. У цій зоні розташовуються елементи, у яких родова ознака поля feeling та видова – fear відходять до периферії їхньої смислової структури, характеризуючи новий денотат. До цього шару ЛСП відносимо одиниці з низькою частотою / обмеженою сферою вживання: застаріли лексеми або ті, що відрізняються стилістичними та емоційно-оцінними семами [229, с. 50; 263, с. 126], наприклад, архаїчні номінації страху типу fearedness (obsolete) condition of being frightened or afraid (стан наляканості) [453, c. 115], fearlac (obsolete) fear, terror [453, c. 116], affright (obsolete) – a sudden terror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні різновиди fear, наприклад, feart (Scottish) – feeling or showing fear (почуття або прояв страху) [453, c. 682].

Компонентний аналіз номінантів емоції страх дозволив встановити набір диференційних семантичних елементів, які додаючись до архісеми формують значення всіх іменників на позначення емоційних станів, пов’язаних зі страхом. Серед них виділяємо семи, що указують на (див. Додаток Д):

  • “характер небезпеки / загрози”:

а) “визначена майбутня / теперішня небезпека”: dreada feeling of great fear or anxiety, especially in the face of impending danger (почуття сильного страху чи тривоги, особливо перед неминучою небезпекою) [452, с. 430; 457, с. 256; 461, с. 264]; fright great and sudden feeling of fear when something surprises you unpleasantly (велике та раптове почуття страху, (що виникає) коли дещо неприємно дивує) [452, с. 582; 457, с. 261; 461, с. 345];

б) “невизначена майбутня небезпека”: foreboding a feeling of unreasonable fear that something bad is going to happen soon (почуття безпідставного страху про те, що незабаром відбудеться щось погане) [458, c. 629; 461, c. 337]; anxietyworry (ЛСВ2) or uneasiness of mind (ЛСВ3) caused by uncertainty about the future (занепокоєння чи ментальне збентеження, що викликано невпевненістю у майбутньому) [452, с. 54; 457, с. 256; 461, с. 34];

в) “природний / соціальний тип небезпеки”: trepidation (ЛСВ1) anxiety about what you are going to do or about something that is going to happen (тривога з приводу наступних власних дій або за те, що збирається відбутися) [452, с. 1560; 458, с. 1773]; stress a continuous worried or nervous feeling about work or personal life that stops you relaxing (тривале почуття нервовості чи занепокоєння з приводу роботи чи приватного життя, яке не дає розслабитися) [458, с. 1643; 459, с. 1419];

  • “характер емоції”:

а) “характер виникнення”: panica sudden uncontrollable quickly spreading fear or terror (раптовий, безконтрольний страх / жах, що швидко розповсюджується) [452, с. 1037; 458, с. 263]; phobophobia (formal)abnormal fear of development of phobia (ненормальний страх розвитку фобії) [455, с. 1203];

б) “характер протікання”: consternation (ЛСВ1) – worry or fear that hinders or throws into confusion (почуття занепокоєння чи страху, що заважає чи спричиняє замішання) [452, с. 301; 455, с. 341]; frisson (French)a sudden strong physical feeling of fear (сильне раптове фізичне почуття страху) [459, c. 568];

в) “інтенсивність”: terror a very great fear (дуже сильний страх) [452, с. 1509; 457, с. 261]; unease / uneasiness (ЛСВ3) a feeling of slight fear about something (почуття незначного страху щодо чогось) [458, с. 1806; 459, с. 1565; 461, с. 437];

г)“тривалість”: stress a continuous worried or nervous feeling about work or personal life that stops you relaxing (тривале почуття занепокоєння чи нервозності, що спричинено роботою або приватним життям, що не дає розслабитися) [458, с. 1643; 459, с. 1419]; jolt (ЛСВ3) a sudden strong feeling that doesnt last long, especially fear or surprise (раптове сильне короткочасне почуття, особливо страху чи подиву) [459, с. 773; 461, с. 457];

д) “обумовленість / безпідставність виникнення емоції”: phobia a morbid pathological irrational fear and dislike (патологічний, нездоровий, нелогічний страх та ворожість) [452, с. 1075; 462, с. 867]; fret continuous unnecessary worry and unhappiness (тривале непотрібне занепокоєння та незадоволення) [457, с. 644; 459, с. 566];

є) “комбінаторний характер”: horrora feeling of extreme / intense fear and shock, often mixed with disgust and disapproval (почуття інтенсивного / надмірного страху та шоку, часто з відразою та несхваленням) [457, с. 263; 459, с. 702; 461, с. 412], upseta feeling of sadness, worry and unhappiness or anger caused by unexpected problem (почуття суму, тривоги та незадоволення чи гніву, що викликано нежданою проблемою) [457, с. 1820; 459, с. 1581].

Отже, семантичні ознаки номінантів емоцій ЛСП “страх”, конкретизують зміст таких компонентів, як “характер небезпеки / загрози”, що реалізується у вигляді комбінації таких параметрів, як визначена / невизначена; майбутня / теперішня небезпека, та “характер емоції”, яка актуалізується через семи “характер виникнення”, “характер протікання” (акцентує психофізіологічні ознаки прояву емоції), “інтенсивність переживання емоції” (надзвичайно висока / висока / низька), “тривалість у часі” (короткотривалість / довготривалість), “обумовленість / безпідставність”, “комбінаторний характер емоції”.

Причому, чим менша кількість сем входить до семантичної структури лексеми, тим вона є більш абстрактною та розташовується ближче до ядра. Цей факт пояснюється тим, що диференційні ознаки звужують область референції лексеми: чим їх більше, тим меншим виявляється семантичний простір, який покривається одиницею. Ось чому кожен СР ЛСП “страх”, об’єднуючи одиниці, різновіддалені від ядра, “пронизує” усі шари його радіальної структури.

Сказане проілюструємо на прикладі СР з домінантою anxiety (ЛСВ1). СР групує 13 одиниць, що локалізуються у трьох прошарках ЛСП “страх”. СД входить до перехідної зони ЛСП як номінант різновиду емоції страх, що демонструє архісему fear вже на першому рівні графу свого тлумачення: anxiety (ЛСВ1) feeling of fear, worry or uneasiness of mind caused by uncertainty about the future (почуття страху, занепокоєння чи хвилювання, спричиненого невизначеністю майбутнього) [452, с. 54; 455, с. 70; 457, с. 256].

Одиниці СР anxiety (ЛСВ2), trepidation (ЛСВ1), agitation (ЛСВ1), concern (ЛСВ1), unease, uneasiness (ЛСВ2), worry (кількістю 7) – розміщені в зоні ближньої периферії, вибудовуючи своє значення за допомогою таких диференційних сем, як “невизначена майбутня небезпека”: anxiety (ЛСВ2) worry or uneasiness of mind (ЛСВ3) caused by uncertainty about the future (занепокоєння чи ментальне збентеження, що викликано невпевненістю у майбутньому) [452, с. 54; 457, с. 256; 461, с. 34], “визначена майбутня / теперішня небезпека”: trepidation (ЛСВ1) anxiety about what you are going to do or about something that is going to happen (тривога з приводу наступних власних дій або чогось, що має відбутися) [452, с. 1560; 457, с. 1773], concern (ЛСВ2)anxiety about something important (тривога з приводу чогось важливого) [457, с. 256; 461, с. 174], “характер протікання емоції”: agitation (ЛСВ1) a feeling of anxiety when you cant think calmly (почуття тривоги, при якому неможливо спокійно думати) [452, с. 29; 458, с. 30] та “комбінаторний характер емоції”: worrya feeling of anxiety and unhappiness caused by problems or unpleasant things (почуття тривоги та незадоволення, спричиненого проблемами чи неприємними речами) [452, с. 1689; 457, с. 261].

У зону далекої периферії увійшли такі члени СР, як angst, qualm, restlessness (ЛСВ1), suspense (ЛСВ1), fretfulness (5 одиниць), значення яких залучає такі диференційні семи, як “невизначена майбутня небезпека”: suspense (ЛСВ1) a feeling of anxiety when you dont know what will happen next (почуття тривоги, викликане невідомим для тебе розвитком подій) [458, с. 1675; 459, с. 1449], “визначена майбутня / теперішня небезпека”: angsta strong feeling of anxiety and unhappiness because you are worried about your life, future or your actions in a particular situation (сильне почуття тривоги та незадоволення унаслідок занепокоєння життям, майбутнім, власними діями у певній ситуації) [459, с. 46; 458, с. 50], “низька / висока інтенсивність”: angsta strong feeling of anxiety (сильне почуття тривоги) [458, с. 50; 459, с. 46], “характер виникнення” (qualma sudden feeling of anxiety and doubt because you are not sure that what you are going to do is right (раптове почуття тривоги та сумніву як результат невпевненості у правильності власних дій) [452, с. 1175; 458, с. 1340], “характер протікання емоції”: fretfulnessa state of anxiety shown in complaining and inability to relax (стан тривоги, що виражається у скаргах та нездатності розслабитися) [458, с. 644], “комбінаторний характер емоції”: qualm a sudden feeling of anxiety and doubt (раптове почуття тривоги та сумніву) [452, с. 1175; 458, с. 1340], “тривалість у часі”: restlessness (ЛСВ1) continuous agitation when you are unwilling to keep still or stay where you are (тривале хвилювання, під час якого неможливо залишатися у спокої чи на одному й тому ж місці) [455, с. 1372; 458, с. 1403; 459, с. 1209]. Наведені одиниці СР з СД anxiety (ЛСВ1) складають його “кістяк”. При цьому серед них виділяється одиниця worry, яка сформувала власний СР у межах головного, і таким чином перетворилась на вторинну СД. СР з СД worry об’єднує 48 одиниць, кількісно розширюючи головний СР і так само, як і останній, локалізуючи свої елементи у різних шарах периферійної зони ЛСП “страх”.

Таким чином, різнокатегоріальність та різноманітність семантичного наповнення ЕК СТРАХ максимально адекватно актуалізується у сучасній англійській мові одиницями розгорнутого ЛСП “страх”. Вказане ЛСП представляється комплексом взаємопов’язаних елементів, які містять у своєму значенні локалізовану у різноманітних шарах його ядерно-периферійної структури сему ‘fear’. Місце указаної семи визначає дистанційованість одиниці від ядра ЛСП, а саме приналежність до перехідної зони, ближньої, далекої чи маргінальної периферії. З іншого боку, більшість членів ЛСП “страх” організуються у СР, що розповсюджуються від ядра через периферійні шари, розсікаючи інформаційну структуру поля на тематичні сектори, які ми витлумачуємо як парцели.

2.3 Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

Парцели ЛСП “страх” утворюються на основі принципу інваріантності, причому на відміну від поля, об’єднання одиниць у парцелу забезпечує не архісема, а одна з видових, субкатегоріальних сем їх значень [284, с. 44]. Завдяки здатності відтворювати своєю семантикою спільний поняттєвий конструкт [див. 53, с. 42-43], елементи парцел уможливлюють моделювання концептуальної структури ЕК СТРАХ, окремі субфрейми якого “задають” ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели номінативних одиниць. Отже, семантика одиниць окремої парцели спирається на єдину концептуальну структуру як частину загальної інформаційної конфігурації ЕК СТРАХ.

2.3.1 Субстантивне ЛСП “страх”

Лексико-семантичний каркас номінативного простору “страх” утворюють 292 стилістично нейтральних іменникових лексем, закріплених в узусі сучасної англійської мови. СА дав змогу виділити ряд парцел ЛСП “страх” (див. Додаток Е), а саме:

СТАН СТРАХУ. Парцела є представленою:

– назвами основних форм страху, згрупованими навколо СД fear, anxiety, fright, worry (кількість – 91 одиниця);

  • антонімічний основним номінаціям страху СР (19 лексем) з СД calmnessa state of being relaxed and quiet, nervous or upset (стан розслаблення та спокою від нервозності чи збентеження) [458, c. 211].

Концептуально-семантичне тлумачення цієї зони враховує те, що за номінантом емоційного стану стоїть ситуація небезпеки, макроролями якої виступає стан страху, людина, охоплена страхом (експірієнцер [340, c. 167-168]) та загроза – причина страху. СА номінантів емоції показав, що англійській лексикон фіксує наявність розгалуженої системи назв його форм, які знаходяться у гіперо-гіпонімічних відносинах з лексемою fear, функціонуючи як еквоніми. Тому, концептуальну ділянку, що вербалізується іменниками парцели СТАН СТРАХУ, можна змоделювати у вигляді фреймової мережі [(ЩОСЬ / ХТОСЬ 1: агенс (загроза) діє ТАК) з результатом (ХТОСЬ: експірієнцер (людина) знаходиться в (ТАКИЙ ЩОСЬ: контейнер (страх) / рід має (ТАКИЙ ЩОСЬ: вид (форма страху))))], у якій взаємодіють акціональний і таксономічний фрейми.

СИМПТОМ СТРАХУ. До парцели входить тематична група (ТГ) одиниць зі значенням психофізіологічні ознаки під час переживання страху. У її межах виділяється:

– СР з 17 синонімічних одиниць на чолі з домінантою shakelots of quick small movements up and down or side to side because of fright (велика кількість маленьких раптових рухів догори чи донизу або вперед чи назад через переляк) [455, с. 1724; 459, с. 1303; 461, с. 279];

  • ТГ зі значенням “просодичні зміни у мовленні”, представленого 6 одиницями типу: quavera sound of unsteady voice because one feels nervous or afraid [458, c. 1342; 459, c. 1154], twittera rapid talk through nervousness or excitement [458, с. 1792] та ТГ одиниць з 4 одиниць зі значенням “зміна у шкіри обличчя”, наприклад, gauntness (ЛСВ2) – great thinness and paleness, especially because of illness or continued worry (велика худорлявість та блідість, особливо через тривале занепокоєння) [458, c. 667];

– ТГ (кількість 4 одиниці) зі значенням “психоемоційний / психофізичний стан людини, спричинений страхом”: СР з СД shock (ЛСВ2)the feeling of surprise and disbelief you have when something very unexpected happens, especially something bad or frightening (почуття подиву та невір’я, яке переживається під час виникнення чогось неочікуваного, особливо того, що лякає) [455, с. 1490; 458, с. 1516] та 4 одиниці типу anguish (ЛСВ2) – great mental or physical suffering caused by worry (велике ментальне або фізичне страждання, спричинене занепокоєнням) [461, с. 30; 458, с. 50]; knot (ЛСВ1) an unpleasant tight feeling caused by fear (неприємне міцне почуття, що викликано страхом) [459, c. 790].

Концептуально-семантична структура, яка обслуговує подану ділянку досвіду структурує інформацію про відчуття експірієнцера та діяльність його окремих частин та органів, що кваліфікується нами як симптом страху, виходячи з визначення симптому як будь-якого маркера невидимого стану чи процесу [459, c. 1457; 460, c. 1555; 462, c. 1211]. З огляду на зазначене, її фреймове представлення має вигляд: [ХТОСЬ: експірієнцер відчуває ТАКЕ ЩОСЬ 1 (відчуття) має (ТАКИЙ ЩОСЬ 2: частина (орган / частина тіла) діє ТАК)].

ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ. Парцела складається лише з одного СР з СД fearer (той, хто постійно боїться або нервує), який об’єднує з 10 номінантів осіб з хронічним відчуттям страху / форми страху: СР з СД fearerone who is always afraid or nervous (той, хто постійно боїться або нервує) [455, 578; 453, c. 115], worrierthe type of person who worries a lot, even when they do not need to (людина, яка багато, проте безпідставно тривожиться, нервує) [458, c. 1907]. Концептуально-семантичне тлумачення парцели можна представити предметним фреймом [ХТОСЬ: експірієнцер (людина) існує ТАК ЗАРАЗ], який містить знання про детерміноване страхом існування експірієнцера на протязі деякого часу.

АГЕНС. До парцели входять назви особи, яка виконує певні дії в ситуації небезпеки. Імена діяча концептуалізують знання про ситуацію дії та інтерпретуються відповідно до особливостей виконуваної діяльності та характеру участі в ній самої людини [162, с. 62; 253, с. 128]. Поданий критерій дозволяє виділити серед імен діяча аналізованої парцели номінації осіб щодо особливостей поведінки в ситуації небезпеки:

СР (15 одиниць, з них 1 нейтральна) з СД cowardone who is not brave enough to fight or do something difficult / dangerous; lacking courage (людина, яка є не достатньо сміливою, щоб боротися чи виконати щось важке чи небезпечне; той, кому не достає хоробрості) [458, с. 363; 459, с. 322; 461, с. 198];

СР (9 лексем) з СД hero a man who is admired for doing something extremely brave (той, хто відрізняється сміливими діями) [455, с. 740; 458, с. 762]. На концептуальному рівні подані одиниці виявляють схему [(ТАКИЙ (ХТОСЬ: агенс (загроза)) спричиняє (ХТОСЬ: пацієнс (людина) діє ТАК) ТУТ].

РИСИ ХАРАКТЕРУ. Парцела включає номінації рис характеру та вольових якостей людини, обумовлених страхом: СР з домінантами cowardice та courage. Маючи протилежні значення, антонімічні СД зі своїми рядами синонімів, існують у протилежно маркованих аксіологічних площинах ЛСП “страх”.

Лексема cowardice a state or quality of being not brave enough to fight or do something difficult or dangerous; lack of courage (стан або якість, яка виявляється у недостатній сміливості для боротьби чи для виконання чогось складного або небезпечного; недостаток хоробрості) [455, с. 367; 458, c. 363; 459, с. 322; 461, с. 198] очолює ряд з 7 синонімів, з них 2 нейтральні одиниці.

СР на чолі з лексемою courage mental or moral strength to confront and withstand danger, fear or difficulty; very brave and determined (ментальна або моральна сила зустріти та протистояти небезпеці, страху, труднощам) [455, с. 365; 458, с. 358; 459, с. 319] складається з 38 одиниць. Концептуально-семантичне представлення значень лексем цих СР можна представити у вигляді: [(ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з результатом (ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / вміст контейнеру (людина) перебуває у (ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою)) діє ТАК)].

ЗАГРОЗА. Лексичні одиниці парцели утворюють декілька угрупувань, у які об’єднують різнорідні (живі / неживі, реальні / нереальні об’єкти чи ситуації) номінанти загрози:

  • СР з СД alarmistone who raises alarm, makes people frightened or worried on a very slight ground in an unnessary way (той, хто піднімає тривогу, лякає чи бентежить людей занайменьшого приводу без усілякої необхідності) [459, c. 32; 460, c. 39] (5 стилістично нейтральних лексем);

  • СР (8 одиниць) з СД fearfulness (ЛСВ2) – ability to cause or likely to cause fear (здатність (загрози) викликати страх) [458, с. 157], наприклад, frightfulness (ЛСВ2) – ability to cause or likely to cause fright (здатність (загрози) викликати переляк);

  • СР з СД intimidatorsomeone who frightens especially to compel doing something or deter by threats (той, хто загрожує, викликаючи страх чи переляк заради досягнення своїх цілей) [455, с. 826] (6 одиниць) та СР (5 одиниць) з СД intimidationa process of frightening or threatening someone into making them do what you want (залякування чи погрози з метою змусити когось робити те, чого ви бажаєте) [455, с. 853];

  • ТГ (7 стилістично маркованих номінацій), зі значенням “той, хто залякує людей”: prowler (informal)a person who follows someone or hides near their house, especially at night, in order to frighten (особа, яка слідує за іншими або ховається біля дому, особливо у ночі, з метою когось налякати) [458, с. 1320], goon (informal)a violent criminal who is paid to frighten or attack people (закоренілий злочинець, якому платять з метою залякування людей чи нападу на них) [458, с. 701];

  • 5 ТГ зі значеннями “ситуація, яка викликає страх” (17 одиниць, 2 стилістично забарвлених), наприклад, scare (ЛСВ2) – a situation in which a lot of people become frightened [458, с. 1463], “проблема, яка викликає страх” (5 лексем), наприклад, worry a problem that you are anxious about or are not sure how to deal with [458, с. 1907], “об’єкт / істота / неістота, яка викликає страх” (11 лексем, з них 3 стилістично забарвлених), наприклад, об’єкт – опудало: scarecrowan object in the shape of a person that a farmer puts in a field to frighten birds away [458, с. 1464]; міфологічна істота – монстр: monsteran imaginary or ancient creature that is large, ugly and frightening [458, с. 1064]; привід: phantoma frightening and unclear image of a dead person [458, с. 1228]; “ментальна хвороба / стан, що викликає страх (4 одиниці), наприклад, neurosesa mental illness that makes someone unreasonably worried or frightened (ментальна хвороба, яка змушує людину безпричинно занепокоюватися або лякатися) [458, с. 1113]; “інформаційна загроза (6 одиниць), наприклад, фільм чи оповідання: spine-chillera story or film is very frightening in a way that people enjoy [458, с. 1593]; оповідання про привидів: ghost storya story about ghosts that is intended to frighten people [458, с. 678] та “неспецифікована загроза” (10 одиниць), наприклад, тотем: totemsomething that is treated with a lot of respect or fear [458, с. 1755], джерело страхів: bugbear something that makes people feel annoyed or worried [458, с. 192].

Концептуальне тлумачення смислової структури зазначених груп слів представлено фреймом [(ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з результатом (ТАКИЙ ХТОСЬ)].

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ. Парцела формується з СР (5 одиниць) з

– СД alarmismpersistent tendency or habit to raise alarm needlessly (постійна тенденція чи звичка піднімати тривогу безпідставно) [460, c. 39; 467, c. 52], наприклад, scaremongeringthe practice of deliberately making people worried or nervous, especially in order to get a political or other advantage; alarmism (практика навмисного створення атмосфери нервозності чи збентеження особливо з метою отримання політичних або іншого роду переваг; панікерство) [458, с. 1464; 467, c. 2659];

– СД reassurance (СР з 3 одиниць) – something that is said or done which makes someone feel calmer and less worried or frightened about a problem (дещо, що говориться або робиться для того, щоб заспокоїти когось та допомогти менш нервувати чи лякатись певної проблеми) [458, с. 1367] та 2 лексеми bravado та machismo behaviour that is deliberately intended to make other people believe you are brave and confident (показна хоробрість) [458, с. 175]. Концептуально-семантична структура парцели має вигляд: [ТАКИЙ (ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза)) спричиняє (ТАКИЙ ХТОСЬ: пацієнс / агенс (людина) діє ТАК з результатом (ТАКИЙ ЩОСЬ 2)].

РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ. Склад парцели утворюється з ТГ 6 лексем з загальним значенням “хоробрий вчинок або дія”, наприклад, exploita noble or heroic deed (шляхетний чи героїчний, хоробрий вчинок) [455, с. 552; 458, c. 549]; derring-dovery brave actions like the ones that happen in adventure stories (дуже хоробрі дії подібно тим, які здійснюються у пригодницьких оповіданнях) [455, с. 552; 458, c. 549]. Схема такої семантичної структури має вигляд [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК з результатом (ТАКИЙ ЩОСЬ)].

Подані парцели ЛСП “страх” вербалізують фрагменти КС ЛЮДИНА. Їх перелік відтворює зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ (див. Додаток З). Виведені шляхом КА іменників концептуальні структури парцел ЛСП “страх”, дають змогу судити про структуру виявлених референційних блоків інформаційної структури ЕК СТРАХ. Таким чином, можемо констатувати, що БЛОК ЗАГРОЗИ моделюється у вигляді акціонального субфрейму [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК на (ХТОСЬ: пацієнс) з ЩОСЬ: результат].

СТАТАЛЬНИЙ БЛОК, зберігаючи інформацію про людину в стані страху, підрозділяється на дві ділянки. Перша фокусує симптоматику страху і конфігурується у вигляді посесивно-акціонального фрейму [ХТОСЬ: експірієнцер / ціле відчуває (ТАКЕ ЩОСЬ 1 (відчуття)) має (ТАКИЙ ЩОСЬ 2: частина (орган / частина тіла) діє ТАК))], посесивний фрейм якого фіксує зміни у роботі органів / частин тіла переляканої людини, у той час як акціональний акцентує сприйняття індивідом деяких відчуттів, що також маніфестують наявність емоції страх.

Друга ділянка СТАТАЛЬНОГО БЛОКУ ЕК СТРАХ висвітлює переживання індивідом самої емоції. Вона може бути представленою як посесивний субфрейм [ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина) перебуває у ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою) ТУТ / ЗАРАЗ], у якому людина осмислюється як вміст контейнеру, яким виступає емоція страх або стан спокою від страху.

БЛОК РЕАКЦІЇ на виникнення страху містить інформацію про дії індивіда, що відчуває страх та про обумовлені цими діями риси характеру. У зв’язку з цим його концептуальна структура має вигляд акціонального субфрейму [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК з результатом (ТАКИЙ ЩОСЬ (вчинок))].

Таким чином, іменникове ЛСП “страх” загальною кількістю 357 одиниць (без врахування надслівних одиниць, сленгізмів), з яких 292 стилістично нейтральних лексем, розчленовується за референційним параметром на 7 парцел, кожна з яких фіксує окрему ділянку (слот та підслот) семантичної структури ЕК СТРАХ. Наведені фреймові моделі найбільших концептуальних блоків ЕК СТРАХ окреслюють вершинну конфігурацію загальної інформаційної структури концепту. Встановленню особливостей специфікації слотів субфреймів слугуватиме КА інших елементів виявлених парцел ЛСП “страх”.

2.3.2 Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх”

Лексичні одиниці, які належать до розряду прикметників, виражають властивості, ознаки або якості предметів, явищ, процесів дійсності і, таким чином, відносяться до ознакових імен [231, с. 243; 319, с. 197; 361, с. 130]. Семантична категорія, яка лежить в основі значення прикметника характеризується як “ознаковість” або “атрибутивність” [10, с. 35; 159].

Категорія атрибутивності характерна також для дієприкметників і дієприслівників, у семантиці яких вона взаємодіє з категорією акціональності, а також для прислівників, чия семантика вибудовується на комбінації різного роду атрибутивних, акціональних та субстанціональних ознак. Атрибутивні слова не мають єдиного концептуального тлумачення, концептуальні конфігурації, які лежать в їхній основі, відрізняються за перспективізацією загальної концептуальної моделі власне прикметників та пов’язані з концептуальним представленням дієслів або субстантивів.

Прикметники ЛСП “страх” є якісними за характером своєї семантики, відрізняючись високим ступенем абстрактності свого значення [361, с. 45]. Характеризуючи реалії світу, вони деталізують, уточнюють або специфікують уявлення про них. Якісні прикметники є негомогенними за своєю смисловою структурою, адже, окрім когнітивного компоненту, який репрезентує власне ознаку певної сутності, до них включені також суб’єктивні та оцінні модальні ознаки [64, с. 65; 163, с. 239; 319, с. 200; 329, с. 21-32; 361, с. 22]. Отже, якісні прикметники об’єднують два аспекти – визначають власне ознаку і визначають її оцінку [див. 64, с. 65; 125].

Унаслідок того, що семантика атрибутивних слів на позначення ЕК СТРАХ, відображає ознаку об’єкта пізнання, а не сам об’єкт, то й концептуальна структура, яка стоїть за цими значеннями, дещо відрізняється від організації концептуальної схеми іменників. Вершиною фрейму ЕК СТРАХ залишається ХТОСЬ: (пацієнс) людина, але інформація про форму страху міститься вже не в слоті ЩОСЬ: результат (страх), а у вузлах ТАКИЙ, ТАК: [(ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза)) діє ТАК з результатом (ХТОСЬ: пацієнс (людина) є ТАКА (діє ТАК))].

Представлена концептуальна структура варіюється у концептуально-семантичному тлумаченні різних парцел атрибутивного ЛСП “страх”, що групують прикметники з семою fear’, а саме (див. Додаток Ж):

СТАН СТРАХУ. Парцела складається з:

  • СР з СД afraidfilled with fear (наповнений страхом) [455, c. 1667] (19 одиниць, з них 4 стилістично маркованих лексеми);

  • СР (26 лексем, з яких 3 стилістично забарвлених) СД frightenedfilled with fright (переляканий, наляканий) [455, c. 628];

  • СР (33 лексеми, з яких 7 стилістично марковані) з СД anxiousfearful, worried or uneasy in the mind caused by uncertainty about the future ((той, що) побоюється (наляканий), стурбований або стривожений) [455, с. 70; 452, с. 54; 457, с. 256];

  • СР (з 20 одиниць, 5 з яких стилістично маркованих) із СД shockedfeeling surprised and upset by something very unexpected and unpleasant (здивований та збентежений з приводу чогось неочікуваного та неприємного) [458, с. 1516];

  • СР (36 одиниць, з них 3 стилістичних) з СД worried feeling anxious and unhappy by problems or unpleasant things (стривожений та нещасливий через проблеми або неприємні речі) [458, с. 1906]. До складу останнього СД входить СР з вторинною СД nervous, яка у ЛСВ 2 має значення “tense” – feeling or showing nervous unease accompanied by an inability to relax ((той, що) почуває або виявляє нервову стривоженість разом із нездатністю розслабитися) [455, c. 1667], у якому, окрім внутрішнього переживання тривожних станів, виявляються також зовнішні фізіологічні ознаки їх прояву, що реалізується у 25 одиницях, з них 9 стилістично маркованих.

До цієї парцели включаються також антонімічні до вищеописаних СР: СР з СД fearlessnot afraid of anything (безстрашний) [458, с. 579] (14 одиниць, з них 6 стилістично забарвлених); СР з СД unworried (ЛСВ1)not worried (незанепокоєний, нестурбований) (23 лексеми, з них 4 стилістичні забарвлені одиниці); СР з СД unworried (ЛСВ2)calm (спокійний) (14 синонімів, з них 2 маркованих); ТГ 3 антонімів зі значенням “not shocked”, наприклад, unfazed (ЛСВ2) not shocked by a difficult situation or by something bad that has happened (нешокований тяжкою ситуацією або чимось поганим, що трапилося) [458, с. 1807].

Архісема “набутий”, яка об’єднує одиниці зазначеної парцели ЛСП “страх” вказує на внутрішній динамізм самої ознаки, на її процесуальний характер [361, с. 62]. Прикметники, які позначають якість як пасивну ознаку “у стані страху”, імплікують сему “тривалість ознаки”: anxious, worried, solicitous, upset, uneasy тощо “занепокоєний, збентежений, схвильований” (“пролонгований стан”) vs. horrified, petrified, aghast, terror-stricken, panic-stricken тощо “наляканий, переляканий, охоплений жахом, панікою” (“короткочасний стан”).

Тлумачення концептуальної структури семантики цих одиниць можна представити у вигляді пропозиції [ХТОСЬ: експірієнцер / вміст контейнеру (людина) перебуває в ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою)].

СИМПТОМ СТРАХУ. До парцели належать 7 синонімічних прикметників з СД shaky (ЛСВ1) – making small sudden movements from side to side or up and down especially because one is frightened ((той, що) здійснює невеличкі раптові рухи вперед чи назад або догори чи донизу через переляк) [455, с. 1667], а також:

– ТГ (4 одиниці) зі значенням “зміни у голосі, наприклад, wobblyvoice is weak and shakes, especially because you feel frightened or upset (слабкий, нерівний голос, особливо через переляк чи стривоженість) [458, c. 1897];

– ТГ (2 одиниці) зі значенням “зміна у диханні”, наприклад, breathless (ЛСВ3) having difficulty breathing, especially because you are frightened ((той, що має) труднощі з диханням особливо через переляк) [458, c. 180];

– ТГ (14 одиниць) зі значенням “зміни у поведінці під час переживання страху”: hysterical (ЛСВ2) behaving in an uncontrolled way because you are extremely excited, afraid, or upset ((той, що) поводиться неконтрольовано через те, що він є надмірно збудженим, переляканим або збентеженим) [459, c. 706];

– ТГ (15 одиниць) зі значенням зміни кольору / виразу обличчя”, наприклад, ashenlooking very pale because you are ill, shocked or frightened (блідий через хворобу, шок або переляк) [458, c. 73];

– ТГ (3 одиниці) зі значенням ступор від страху”, наприклад, rigidunable to move because of a strong emotion such as fear or anger ((бути) нездатним рухатись за причини сильної емоції, такої як страх чи гнів) [459, c. 1223];

– ТГ (3 одиниці) “психофізичний стан”, наприклад, одиниця anguished (ЛСВ2) – greatly mentally or physically suffering caused by worry ((той, хто) страждає ментально або фізично через біль або занепокоєння) [452, с. 49; 458, с. 50]; weak-kneedfeeling weak from fear or excitement (слабкий від страху чи збудження) [459, c. 1621];

– ТГ (4 одиниці) “зміни у мисленнєвій активності / нераціональна ментальна установка”, наприклад, prejudicedsomeone who is prejudiced has an unreasonable opinion or feeling about someone or something, especially fear of a particular group of people ((той, хто) має необґрунтовану думку або почуття про щось / когось, особливо страх перед окремою групою людей) [459, c. 1109].

У фреймовій структурі, яка служить концептуально-семантичним тлумаченням одиниць парцели, здійснюється фокусування на вузлах ТАКИЙ та діє ТАК: [ТАКИЙ ХТОСЬ 2: експірієнцер / вміст контейнеру (людина) перебуває в ЩОСЬ 2: контейнер (форма страху / стан спокою) діє ТАК)].

ЗАГРОЗА. Виділяємо ряд прикметників з семою “каузація страху”. Вони виникають у ситуації відношення предмета до людини, що реалізується як вплив об’єкта / суб’єкта на особу та відображається в архісемі “каузуючий” [361, с. 70]. Парцела будується з СР з 19 номінаціями на чолі з СД fearful (ЛСВ1)inspiring, causing or likely to cause fear ((те, що) вселяє страх, викликає або імовірно може викликати страх) [453, c. 116; 455, с. 572] та СД frighteningcausing fright ((те, що) спричиняє переляк) [455, с. 628] (46 лексем) і СР (26 лексем) з СД worryingmaking you being worried ((те, що) змушує почувати себе занепокоєним) [455, с. 1907]; СД shockingvery surprising, upsetting and difficult to believe (дуже несподіваний, тривожний та важкий для того, щоб повірити) [458, с. 1516] (32 одиниці).

До складу парцели включаються також ТГ (6 одиниць) зі значенням “making you feel nervous”, наприклад, unsettlingmaking you feel nervous or worried ((те, що) змушує нервовувати) [458, c. 1816] та ТГ (4 одиниці) зі значенням “making you feel anxious”, наприклад, charged (ЛСВ2)making people feel very anxious and is likely to cause arguments or violence ((те, що) викликає у людей тривогу та вірогідно викличе суперечку або насильство) [458, c. 248].

Відмінною рисою семантики таких номінацій є те, що певна форма страху людини безпосередньо вказує на особливості впливу загрози. На концептуальному рівні це відображається таким чином: [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК (лякає) спричиняє ХТОСЬ: пацієнс (людина) є ТАКА (перелякана)].

Серед прикметників, які відтворюють якість як активну ознаку “каузуючий страх”, виділяємо лексеми з семою “постійний характер ознаки”, наприклад, fearful, terrible, horrible, awesome, dreadful (страшний, жахливий) та “раптовий характер ознаки”, наприклад, awe-inspiring, terrifying, horrifying, eerie, ghastly (страхаючий, (те, що) лякає, жахаючий).

РИСИ ХАРАКТЕРУ ОСОБИ. Семантична група “схильність до страху” виявляється в номінативних одиницях, що належать до ознакових імен категорій суб’єктних властивостей живих істот. Виявлено СР (з 49 лексем, з них 17 стилістично забарвлених), який очолюється СД cowardly is not brave enough to fight or do something difficult / dangerous; lacking courage (не достатньо сміливий, щоб боротися чи виконати щось важке чи небезпечне; (той, кому) не достає хоробрості) [455, с. 367; 458, с. 363; 459, с. 322; 461, с. 198]; СР з СД courageoushaving mental or moral strength to confront and withstand danger, fear or difficulty; very brave and determined ((той, що) має ментальну або моральну силу протистояти та протидіяти загрозі, страху чи труднощі; дуже хоробрий та рішучий) [455, с. 365; 458, с. 358; 459, с. 319] (61 синонім, з них 28 стилістично забарвлених) та СР 3 з СД recklessnot caring or worrying about the possible bad or dangerous results of actions ((той, що) не замислюється чи не хвилюється про можливі погані чи небезпечні результати своїх дій) [458, с. 1371] (18 одиниць, з них 4 стилістично забарвлених).

Концептуально-семантичне тлумачення одиниць парцели має вигляд: [(ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) спричиняє (ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / вміст контейнеру (людина) перебуває у (ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою)) діє ТАК)].

Протиставлення за семантичними компонентами “активність / пасивність”, “каузативність / некаузативність” спостерігається також у прислівників, що утворюються від прикметників та дієприкметників ЛСП “страх” [269, с. 162] і, позначаючи непредметні ознаки, встановлюють контакт з кількісним аспектом семантики дієслова [7, с. 207]. На рівні фреймової структури їх значення актуалізується слот ТАК (“певним чином”) у пропозиціях: [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК] та [ТАКИЙ ХТОСЬ 2: експірієнцер-агенс (людина) діє ТАК].

Некаузативністю відмічені такі лексеми, як uneasily, apprehensively, fearfully, terrifyingly (збентежено, нерішуче, боязко, жахаючи / загрозливо). У контексті висловлення такі прислівники можуть бути заміщені іменниковим словосполученням Prep+Nem (синтаксична функція обставини способу дії), наприклад, in fear (у страху) [459, c. 510], with dismay (із сильним страхом) [455, c. 449].

У сучасній англійській мові спостерігається тенденція втрати прислівниками на позначення страх свого основного номінативного значення характеристики дії “чином, який навіює страх” та їхнє вживання у значенні міри та інтенсивності [9, с. 107-108]. Використання прислівників-інтенсифікаторів зі значенням найвищого ступеню інтенсивності, що вказує на підсилення ознак одиниць різної частиномовної належності, які виражають якість, свідчить про витіснення чи пригнічення як денотативного аспекту значення, так і емоційно-оцінного компоненту конотації лексеми [5, с. 113-114].

До найбільш вживаних прислівників з підсилювальною експресивністю належать awfully, terribly, horribly, dreadfully, terrifically, frightfully. Послаблення значення, яке співвідноситься з поняттям “страх” у цих прислівників, передбачено ЛСВ відповідних прикметників [269, с. 164]. Використання саме цих одиниць у якості інтенсифікаторів пояснюється тим, що лексеми, від яких вони утворились, номінують найбільш значущі форми страху, котрі відрізняються надмірною інтенсивністю впливу на мотиваційну сферу особи.

Отже, загальна кількість лексем, які входять до атрибутивного поля “страх” (без врахування фразеологічних, сленгових одиниць) нараховує 819 одиниць. Відповідно, вони розміщуються по парцелах СТАН СТРАХУ, РИСА ХАРАКТЕРУ, СИМПТОМ СТРАХУ та ЗАГРОЗА, реалізуючи у своїй семантиці таки семи як “каузативність / некаузативність”, “активність / пасивність” та “постійний / тимчасовий характер емоції”.

2.3.3 Дієслівне ЛСП “страх”

Дієслівні лексеми – номінативні одиниці, у значенні яких фіксуються та закріплюються категоріальні ознаки дії, стану, відношення [319, с. 139]. У семантичному змісті дієслів знаходиться сема “дія”, яка відноситься до розряду архісем [27, с. 210-211]. З позицій когнітивно-дискурсивної парадигми дієслово як предикат передає конкретну концептуалізацію події, об’єктивовану у формі речення [136, с. 114-115], яке репрезентує певний предметно-акціональний фрейм – конвенційну концептуальну структуру, що містить інформацію як про саму подію, так і про форму її мовної маніфестації. Позначене дієслівними предикатами емоційне переживання передається як динамічний процес [256, с. 189], який концептуалізується у вигляді структури з двома обов’язковими учасниками – експірієнцером, що переживає емоцію, та її причиною [див. 245, с. 278].

За характером семантичних відношень у складі ЛСП “страх” виділяють каузативні дієслова з категоріальним значенням “спонукати переживати страх”, тобто ті, які виражають вплив та термінальний стан страху. Каузативні дієслова вказують на те, що суб’єкт дії – агенс не співпадає з особою, яка переживає страх; при некаузативності – агенс та експірієнцер, охоплений емоцією, збігаються [269, с. 111; див. також 231, с. 438; 256, с. 189].

ЛСП “страх” об’єднує дієслова дії, стану, відносин. Емоційний стан страху представлено основним СР з СД to fear: to apprehend, to dread, to misdoubt, to panic, to misgive (ЛСВ3), panic (загальною кількістю – 6).

ДЛ цього СР належать парцелі СТАН СТРАХУ. Вони характеризуються суб’єктною спрямованістю, вміщуючи категоріальну сему ‘fear’ (боятися). Суб’єкт, який є носієм цього стану експлікується лише у мовленні. Тлумачення концептуальної структури таких дієслів представлено у вигляді пропозиції [(ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина)) перебуває у (ЩОСЬ: контейнер (форма страху))], наприклад, to dreadto fear greatly (сильно боятися) [455, c. 477]; to apprehendto anticipate especially with anxiety, fear or unease (передчувати щось з тривогою, страхом чи занепокоєнням) [455, с. 75].

До парцели також відноситься СР (12 лексем) з домінантою to worry (ЛСВ1) – to be anxious or nervous about someone or something so that you think about them a lot (бути стривоженим чи нервувати про щось чи когось, думаючи багато про це) [452, c. 965; 455, c. 1860; 458, c. 1907], наприклад, to jitter (ЛСВ1)be nervous (нервувати) [455, c. 1850].

Серед дієслів з категоріальною семою “рух” – парцела СИМПТОМ СТРАХУ – виділяємо такі угрупування одиниць:

– СД to shrinkto move back and away from something especially because you are in fear or frightened (рухатися назад та геть від чогось, особливо через страх чи переляк) [458, c. 1506] складається з 12 одиниць;

– СР (включає 9 дієслів) очолюється лексемою to shake (ЛСВ1)to make small movements from side to side or up and down especially because one is frightened (здійснювати невеличкіі рухи з боку на бік чи вперед-назад, особливо через переляк) [455, с. 1724];

– ТГ складається з 8 лексем, які об’єднуються за загальним значенням to move (forward)” (рухатись уперед), наприклад, to slink to move somewhere quietly and secretly, especially because you are afraid (рухатись десь тихо та секретно, особливо через переляк) [458, c. 1555], to stampedewhen people suddenly start running together in the same direction because they are frightened and excited (раптово через страх масово переміщуватись в одному напрямку) [458, с. 1612];

ТГ зі значенням “внутрішні психофізіологічні зміни” включає 5 одиниць, наприклад, to knockheart it is beating hard, especially because you are afraid (серце швидко б’ється, особливо через переживання страху) [458, с. 891], to knotto get an unpleasant tight feeling, caused by fear or nerves (переживати неприємне здавлене почуття, яке викликано страхом або нервами) [459, c. 790];

– ТГ із загальним значенням “зміна коліру / виразу обличчя” складається з 9 одиниць, наприклад, to blanchto turn pale because you are frightened or shocked (збліднути від переляку чи шоку) [458, с. 144] (сема “зміна кольору шкіри”), to widen (eyes) – to open eyes more, especially because you are surprised or frightened (розкрити очі ширше, особливо через переляк) [458, с. 1886];

– ТГ зі значенням “особливості поведінки об’єднує 8 одиниць, наприклад, to hoverto stay nervously in the same place, especially because you are waiting for something or are not certain what to do (залишатися нервово на тому ж самому місці, особливо через очікування на когось або від сумнівів про те, що слід робити далі) [458, с. 792];

– ТГ зі значенням “мимовільні рухи частин тіла” включає 7 одиниць, наприклад, to twiddleto move or turn something around with your fingers many times, especially because you are nervous (багато разів ворушити або перевертати щось пальцями рук, особливо через нервовий стан) [458, с. 1791];

ТГ складається з 8 одиниць зі значенням “зміни у інтелектуально-вольовій сфері”, наприклад, to boundto suddenly decide not to do something because you are frightened (раптово через переляк вирішити не робити чогось) [458, с. 169];

– ТГ з 3 одиниць зі значенням “зміни у діяльності залоз внутрішньої секреції”, наприклад, to sweat (ЛСВ3) to have drops of salty liquid coming out through your skin because you are frightened (через переляк каплі соленої рідини проступають крізь шкіру тіла) [458, с. 1678].

До парцели СИМПТОМ СТРАХУ також відноситься ТГ, що складається з

СР із 3 номінацій (scream, shriek, squeal) на чолі з СД to screamto make a loud, high noise, or say something in a loud, high voice, because you are excited, frightened, angry or in pain (продукувати гучний, високий звук або говорити щось гучно, високим голосом через збудження, переляк гнів або біль) [455, с. 1471];

ТГ з 14 одиницями зі значенням “зміни у голосі / говорінні”, наприклад, to quavera sound of unsteady voice because one feels nervous or afraid (звучання нерівного голосу через знервованість чи страх) [458, c. 1342; 459, c. 1154] (сема “характеристика голосу”); to twitterto talk rapidly through nervousness or excitement (швидко говорити через хвилювання чи страх) [458, с. 1792; 468, c. 431] (сема “швидкість говоріння”);

ТГ “зміни у мовленнєвій діяльності” зі значенням 7 одиницями типу to titterto laugh quietly in a high voice, especially because you are nervous (тихо сміятися високим голосом, особливо через переляк) [458, c. 1744], to whimper (ЛСВ2) a small sound of fear (тихо скрикнути від страху) [458, c. 1880].

Дієслова усіх 3 СР та 1 ТГ репрезентується фреймом [(ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина) перебуває у ЩОСЬ: контейнер (форма страху) відчуває ЩОСЬ 2 (симптом) діє ТАК)].

Наступне угрупування дієслів, яке тісно пов’язане з виникненням емоційного стану страху та пов’язаних з ним фізичних реакцій організму, являють собою об’єктні дієслова “дії” парцели ЗАГРОЗА. Так, СД to frightento make someone afraid, to fill with a sudden feeling of fear (налякати когось, наповнити раптовим почуттям страху) [455, с. 628; 458, с. 646], яка репрезентує набір прототипових ознак для інших 27 синонімів ряду, відтворює семи “цілеспрямованість”, “інтенсивність”, “темпоральність” (“раптовість”).

Усередині зазначеного СР виділяємо вторинну домінанту to intimidateto frighten especially to compel or deter by threats (залякувати, особливо за допомогою погроз для того, щоб примусити когось щось виконувати або припинити чиюсь діяльність) [455, с. 826], яка очолює групу ДЛ, що належать до семантичного типу “емоційна поведінка” (сукупна кількість 15 одиниць) та представляють спільні з двома першими рядами категоріальні семи “каузативність”, “цілеспрямованість”. Вони відрізняються архісемою “манера поведінки / антисоціальна дія” та вміщують сему негативної оцінки діяльності індивіда, яка в їхньому значенні виходить на перший план: [ХТОСЬ / ЩОСЬ поводиться ТАК]. Наприклад, to browbeatto intimidate or bully, especially in an arrogant manner (залякувати чи стращати, особливо у гордовитій манері) [455, c. 204].

Виділяємо також два антонімічних ряди:

– СР з СД (3 одиниці, 1 маркована) to discourage – to make someone lose the courage or confidence to do something (вимусити когось втратити хоробрість або впевненість у чомусь) [458, c. 444];

– СР з СД to assure (8 одиниць) to tell someone that something will definitely happen or is definitely true so that they are less worried (розповісти комусь, що дещо обов’язково трапиться або є безсумнівною правдою з метою змусити їх менш нервувати) [458, c. 77].

Каузативним характером семантики відрізняється СР парцели на чолі з СД to worry (ЛСВ 2) – to make someone anxious or nervous about something (змусити когось почувати себе стривоженим чи знервованим щодо чогось) [452, с. 965; 458, с. 1907], яка об’єднує 29 номінативних одиниць та СД to shockto make someone feel very surprised and upset, and unable to believe what has happened (змусити почувати когось дуже здивованим та стривоженим та нездатним повірити у те, що трапилось) [458, с. 1516] з кількістю 16 лексем.

Концептуальна схема трьох зазначених СР дієслів представлена у вигляді акціонально-партонімічного фрейму: [(ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з результатом (ХТОСЬ: пацієнс / контейнер (людина) має ЩОСЬ: вміст контейнеру (форма страху)) діє ТАК)]. Наприклад, to terrify – to fill with terror (наповнити жахом) [455, с. 1670], to dismayto fill with sudden fear, anxiety or discouragement (наповнити раптовим страхом, тривогою та нудьгою) [455, с. 453].

Виділяємо групу дієслів парцели РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”, що позначають виявлення якостей характеру людини, яка потрапляє у ситуацію небезпеки та відчуває страх. На концептуальному рівні семантика цих одиниць репрезентує додаткові до “емоційного смислу” ознаки, які є одним із чинників виникнення у людини таких рис характеру, як сміливість та боягузтво.

СР на чолі з СД to braveto endure or face something / somebody without showing fear (витримувати або протистояти комусь або чомусь, не виказуючи страху) [462, c. 133] складається з 13 лексeм, які об’єктивують своїми значеннями позитивну морально-психологічну оцінку соціоцентричних дій та характеру суб’єкта, що протистоїть небезпеці та страху, наприклад, to dareto be brave enough to do something that is risky or that you are afraid to do (бути достатньо хоробрим для того, щоб робити щось ризиковане або те, чого боїшся робити) [458, c. 395]. Тлумачення цих ДЛ репрезентується акціонально-посесивним фреймом [(ТАКИЙ ХТОСЬ: контейнер (людина) має ЩОСЬ: вміст контейнеру (форма страху)) діє ТАК)].

Виділяємо також іншу категорію егоцентричних та соціоцентричних оцінних дієслів сфери “моральний вплив” парцели АГЕНС, які репрезентують дію, спрямовану власне на самого суб’єкта / суб’єктів, чи на оточуючих з метою позбавитися (ситуативних) проявів боягузтва та активізувати вольові якості для протистояння загрозі. До них належить СР з 13 лексичних одиниць домінанти to nerve (oneself) – to force (oneself) to be brave enough to do something difficult or dangerous (примусити себе / когось бути сміливим для здійснення чогось важкого чи небезпечного) [458, с. 1102]. Лексеми to embolden, to hearten, to inspire, to reassure, to encourage, to rally [464, с. 88], які є синонімами цього ряду, відрізняються диференційною семою “соціоспрямованість”.

Дієслова таких семантичних типів можуть бути представлені у вигляді: [ХТОСЬ 1 здійснює емоційно-моральний вплив на ХТОСЬ 1 для ЩОСЬ: мета] або [ХТОСЬ 1 здійснює емоційно-моральний вплив на ХТОСЬ 2 для ЩОСЬ: мета], які уточнюють структуру [ХТОСЬ діє ТАК].

До дієслів сфери людських стосунків, у яких розкривається опосередковане ставлення одного суб’єкта до іншого відносяться лише 3 дієслова: to fear (ЛСВ3) у значенні to have a reverential awe of somebody or something (мати страх, змішаний з повагою, перед кимось / чимось) [455, с. 512]; to aweto have an emotion compounded of dread, veneration and wonder, inspired by authority or by something sacred or sublime (мати змішане почуття жаху, поваги та захоплення, яке викликане владою або чимось святим чи піднесеним) [455, с. 108]; to dreadto regard with awe (розглядати зі змішаним почуттям страху, поваги та захоплення) [455, с. 477]. Семантика цієї групи дієслів є представленою пропозицією [ХТОСЬ 1 ставиться до ХТОСЬ 2 / ЩОСЬ 2 ТАК].

Отже, дієслівні лексичні одиниці (загальною кількістю 350 одиниць), які реалізують у своїй частиномовної семантиці ЕК СТРАХ, відбивають семи “цілеспрямованість”, “каузативність / некаузативність”, “антисоціальна дія”, “егоспрямованість / соціоспрямованість”, “манера поведінки”, а також ознаки ЕК “психофізіологічний симптом прояву страху”, наприклад, “спосіб говоріння”, “переміщення у просторі” та відносяться до дієслів з переважно негативним оцінним значенням та розподіляються по групах за категоріями дії, стану або поведінки.

Концептуально-семантичний аналіз слів неіменникових частин мови дав змогу уточнити фреймову структуру ЕК СТРАХ, отриману після проведення аналізу іменників ЛСП “страх”. Так, блок ЗАГРОЗА доповнився слотом ТАКИЙ, який демонструє якісний характер загрози: [ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК на ХТОСЬ: пацієнс з ЩОСЬ: результат].

СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО блоку, збагатився вузлами, що зберігають інформацію про ставлення експірієнцера до причини його стану – [ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина) перебуває у ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою) ставиться до ЩОСЬ / ХТОСЬ: причина ТАК ТУТ / ЗАРАЗ].

До фреймової моделі БЛОКУ РЕАКЦІЇ увійшла інформація про мету діяльності індивіда у стані страху – [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК для ТАКЕ ЩОСЬ: мета з результатом ТАКИЙ ЩОСЬ (вчинок)].

Отримані концептуальні структури виступають базою для побудови значень слівних репрезентантів ЕК СТРАХ різної частиномовної належності. Проте, ЕК омовлюється не тільки слівним, але й надслівним видами номінацій [153, с. 107; 155, с. 184], аналіз яких надасть змоги уточнити як змодельовану структуру концепту, так і змістовне наповнення її окремих вузлів.

2.3.4 Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови

Звернення до аналізу одиниць синтагматичного рівня обумовлено тим, що саме він дає матеріал для висновків стосовно тих “абстрактних “фактів” парадигматичного рівня, які неможливо спостерігати, але знання про які допомагає глибше проникнути у конкретні мовні явища [209, с. 105; 218, с. 13; 310, с. 146]. Розгляд дистрибутивних та контекстуальних зв’язків основних номінантів ЕК у рамках мікро- та макроконтексту дозволяє виявити додатковий набір релевантних ознак вербалізованого ЕК: значення одиниць у словосполученнях збагачується за рахунок актуалізації кореферентних концептів, що стоять за ними [202, с. 15; 365, c. 98].

Одним з найбільш важливих видів лексико-синтагматичного сполучення слів у мовленні є словосполучення [179, с. 51-58; 209, с. 69], когнітивно-дискурсивне утворення [214, с. 15], складний номінативний комплекс з денотативною ремою та роздільним неідіоматичним характером номінації [127, с. 74], у якому центральне поняття уточнюється за допомогою інших, що були привнесеними для утворення певних лексичних взаємовідносин [362, с. 33].

Словосполучення на позначення ЕК СТРАХ утворюється завдяки реалізації номінантами різних зон ЛСП “страх” здатності вступати у синтаксичні відносини з репрезентантами інших КС англійської ККС. Дослідження валентності ключових одиниць іменного ЛСП “страх” дозволяє виявити моделі їхньої сполучуваності, цілісність яких будується на основі семантичних і категоріальних ознак й має форму дистрибутивних формул підрядних та предикативних словосполучень [365, с. 134]. Останні відносяться до наступних типів: 1) вільні, які створюються у процесі мовлення відповідно до синтаксичних норм мови; 2) фразеологічні, фіксовані одиниці мови, які вводяться в мовлення як готові утворення та 3) конвенційні – сталі “формули” або кліше, які відрізняються від фразеологічних відсутністю цільності номінації, ідіоматики [209, с. 73-74].

Звернемося до розгляду клішованих словосполучень неметафоричного характеру на позначення ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

2.3.4.1 Клішовані словосполучення

Кліше об’єднують у собі два нероздільних компонента: когнітивно-психологічний та поведінковий, що виявляються, з одного боку, в упорядкуванні та категоризації ними ситуацій спілкування, з іншого – в мовному кодуванні комунікативних ситуацій для надання мовцю саме тих вербальних компонентів, які якнайбільш глибоко відображають усі аспекти його думки [155, с. 230-256; 304, с. 180-181].

Зафіксовані у словнику сполучуваності та тлумачних словникових джерелах клішовані (конвенційні) сполучення номінантів ЕК СТРАХ представлені прикметниковими / прислівниковими, дієслівними, прийменниковими та іменниковими сполученнями, конституентами яких виступають номінанти емоційної сфери (у моделях словосполучень умовно – Adjem / Advem, Vem , Nem).

Аналіз атрибутивних конструкцій з модифікаторами, що виражають якість чи властивість типу Adj+Nem (a groundless fear), Ved+Prep+Nem (paralyzed with fear) та Ving+Nem (a lingering fear) дозволяє виділити певний набір ознак ЕК СТРАХ. Атрибутивні сполучення поміщають у фокус уваги безпосередньо сам об’єкт; при цьому, в ньому виділяється лише особливо значуща в момент мовлення для продуцента висловлення семантична ознака [18, с. 44]. Відповідні ознаки категоріально відмінні одна від одної, реалізуючи квантитативну чи квалітативну визначеність страху [див. 50, с. 10-15; 299, с. 13-14; 310, с. 146-148].

Категорія якості пов’язана з буттям предмету (субстанції), охоплюючи його цілком та будучи невід’ємною від нього. Якісна визначеність предметів та явищ номінації є тим, що робить їх стійкими, розмежовує та створює нескінчене розмаїття буття [449, с. 150]. Тому якісні параметри, маніфестованої в дистрибуції певної форми страху, спрямовані на уточнення його сутнісної природи: a grave, mortal, inarticulate, groundless, idle (fear) [439, с. 95], a nasty fright [439, с. 103], an indescribable / unspeakable (horror) [439, с. 122].

Категорія кількості складається з субкатегорій величина, міра, ступінь, множина тощо [62, с. 139; 449, с. 150-151]. З категорією кількості тісно пов’язана категорія простору, що розглядається як синтез категорій предмету, форми та кількості [62, с. 140]. Простір передбачає категорію часу, яка виражаючи послідовність існування явищ, є суттєвим параметром дискретизації універсуму [106, с. 66].

У словосполученнях на позначення ЕК СТРАХ семи кількісної міри, що відображають ступінь градуальності прояву ознаки, виражаються прикметниками a strong (fear) [439, с. 95], the deepest / the worst / the greatest (fear) [458, с. 575], a sheer (terror) [458, с. 1712], a sudden (fear) [439, с. 95], a daily / constant (fear) [439, с. 95], a lingering (fear) [439, с. 95].

Наведені приклади експлікованих ознак дозволяють зробити декілька висновків. Перш за все, прикметники та прислівники-репрезентанти ЕК СТРАХ фіксують у мови “втілене” розуміння емоції страх [див. 400]. Як показав аналіз досліджуваних словосполучень, таке осмислення страху ґрунтується, насамперед, на отриманому в процесі інтеракції індивіда з дійсністю сенсомоторному, фізіологічному та інтелектуальному знанні. У взаємодії такі сегменти знання формують цілісну інформаційну мережу, яка визначає смислове наповнення слоту ТАКЕ пропозиції [ЩОСЬ: контейнер (форма страху) є ТАКЕ] СТАТАЛЬНОГО субфрейму ЕК СТРАХ.

Сфера фізичного знання про емоцію страх зберігає інформацію про його можливі кількісно-якісні властивості. Серед них виділяємо такі фізичні ознаки як:

  • інтенсивність, яка метафорично передається через концепти РОЗМІР: the greatest (fear) [458, с. 575], a great anxiety [439, с. 10], ВИСОТА: a high anxiety [439, с. 10], СИЛА: a strong fear [439, с. 95]; ГЛИБИНА: the deepest fear, a deep-seated fear [458, с. 578], a deep anxiety [439, с. 10];

  • спосіб виникнення, представлений концептами ШВИДКІСТЬ та РАПТОВІСТЬ: a sudden fear [439, с. 95];

  • темпоральність, реалізовану через концепти ЦИКЛІЧНІСТЬ: a daily fear, НЕЗМІННІСТЬ: a constant fear [439, с. 95].

Сфера знання про фізіологічний бік переживання страху містить інформацію про зміни у нормальній діяльності різноманітних органів людського тіла. Він є джерелом утворення словосполучень, які об’єктивують фізіологічні ознаки відповідного стану, що часто приписуються самому страхові. Так, профілюючись на тлі субфрейму ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ, актуалізується просодичний параметр страху: an inarticulate (нечленороздільний, безслівний) horror [439, с. 95], an unspeakable (невимовний, словесно невиражений) horror [439, с. 122]; якщо ж базою для профілювання виступає субфрейм НЕВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ, висвітлюється його соматичний параметр: paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, с. 578].

Сфера інтелектуального знання про страх вміщує інформацію, яка базується на логічній оцінці, що виражає ціннісне ставлення суб’єкта мовлення до певної якості об’єкта номінації [137, с. 106; 317, с. 54], відбиваючи, зокрема, його погляд на бажаність чи небажаність протікання певного явища. До релевантних ознак дистрибуцій, що репрезентують зазначений сегмент ЕК СТРАХ, відносяться інтелектуальні властивості, які формуються шляхом апеляції до концепту ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. Наприклад, groundless fear (необґрунтованість) [439, с. 95], an irrational fear (ірраціональність) [458, с. 578], idle fear (безцільність) [439, с. 95]; a grave fear (ворожість) [439, с. 95], a nasty fright (огидність) [439, с. 103], a mortal fear (смертельність) [439, с. 95], an indescribable fear (непередаваність) [439, с. 122], a sheer terror [458, с. 1712], a stark terror (абсолютність) [439, с. 250]; the worst (оцінність за шкалою) [439, с. 95].

Вербальна маніфестація прояву сутності страху націлена на передачу низки показників, які були асоціативно приписані йому наївною колективною свідомістю англомовного соціуму на основі перцептивного досвіду. Інакше кажучи, наведені традиційні надфразові номінації емоції страх або її форм створювались на основі метафоричного осмислення страху в термінах деяких об’єктів та речовин з притаманними їм властивостями.

Усвідомлення страху у ролі предметної сутності здійснюється за рахунок того, що на ментальному рівні, залучений для осмислення ЕК СТРАХ компаративний фрейм, актуалізує предметноцентричний фрейм концепту іншої онтології, слоти якого проектуються на структуру ЕК СТРАХ, характеризуючи емоцію страх за кількісним, якісним, буттєвим, локативним, темпоральним та оцінним параметрами. Такі параметри представляють засіб мисленнєвої дискретизації цілісного предметного образу [94, с. 16].

Унаслідок тривалого використання образність метафоричних описів страху поступово була втрачена, залишилася лише сама метафорична модель побудови певного виразу. Такі загальномовні метафори є стертими, скам’янілими і до засобів словесної образності відносяться умовно. Тим не менш, завдяки своїй традиційності та автоматичності у вживанні вони є найціннішим матеріалом для виявлення концептуальних структур фрагментів наївної картини світу [див. дет. 23, с. 68; 430, с. 116-118], у нашому випадку – ЕКС.

Концептуальний аналіз атрибутивних дистрибуцій репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що вони структуруються такими концептуальними метафорами:

  • СТРАХ – ПРЕДМЕТ: a high anxiety [439, c. 10], groundless fear [439, c. 95], a sheer terror [458, c. 1712];

  • СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: a strong / lingering fear [439, c. 95];

  • СТРАХ – КОНТЕЙНЕР: the deepest fear [458, c. 578];

  • СТРАХ – ВОРОЖА СУТНІСТЬ: paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, c. 578].

Перші три наведені метафори акцентують самототожнє буття страху як такого. Остання виступає підставою приписування страху семантичної ролі агенса, який уявляється як деяка невизначена сутність, що заважає нормальному переміщенню людини у просторі.

Таким чином, значний корпус атрибутивних словосполучень сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ, закріплюють у своїй семантиці осмислення емоції страх шляхом проектування на неї ознак дискретних елементів предметного світу.

До атрибутивних словосполучень відносяться також одиниці у яких атрибут власно відбиває форму страху, що охоплює індивіда; вони структуруються за моделями: Adjem+(Рrep)+(V) Ving (somebody / something), наприклад, afraid (to do) of (doing) something, afraid for somebody/something [458, c. 26]; Ved+V(Ving) (somebody / something), наприклад, alarmed to see / hear [458, c. 34], scared of (doing) [458, c. 1464], Ved +Prep, наприклад, dismayed at / by [458, c. 448], disturbed by / about / at [458, c. 454]. Адвербіальні одиниці структуруються за схемою Adv+Ving(Ved), наприклад, seriously / deeply / greatly disturbed [458, c. 454], highly strung [458, c. 767].

Щодо інших типів словосполучень, які позначають в англійській мові ЕК СТРАХ, то результати їх аналізу полягають у наступному. Прийменникові узуальні словосполучення організуються за структурами Рrep+Nem (in horror) та Prep+Nem+Prep (in awe of). Ці одиниці номінації страху актуалізують дві онтологічні концептуальні метафори:

  • СТРАХ – КОНТЕЙНЕР: out of fear (через страх) [439, c. 95], in horror (у жаху) [458, с. 785], in awe of (у благовійному страху) [439, c. 17];

  • СТРАХ – ПРЕДМЕТ: under an apprehension (у побоюванні) [439, c. 12], without fear (без страху) [458, c. 578].

Основними моделями дієслівних дистрибуцій лексем-репрезентантів емоції страх є: V+Nem to inspire fear [439, c. 95], V+(one’s / somebody’s) +(N)+(Prep)+Nem (to confirm one’s fears [439, c. 95; 458, c. 578], fall prey to fear [458, c. 578], V+Prep+(somebody’s)+Nem to be / live in fear [458, c. 578], be beside yourself with excitement / worry [458, c. 578], Nem+V anxiety knots [458, c. 55], worries besiege [458, c. 1907], Vem+Adj+(Prep)+(N) feel sick with fear, fear the worst [458, c. 578], Vem+(Prep)+Ving+something dread doing something [458, c. 476], worry at something / somebody [458, c. 1907], V+Adjem feel / get nervous [458, c. 1102],V+Vem ed be awed by something [458, c. 89], V+Advem scare easily [458, c. 767], Vem+N+(Ving) dread the thought / prospect of (doing) something [458, c. 476].

У контекстах, де лексичні одиниці на позначення ЕК СТРАХ виступають як додатки перехідних дієслів, емоція страх чи її форми виявляються найбільш яскраво усвідомленими у ролі статичної сутності-пацієнса, що зазнає впливу навколишнього світу. Людина здатна впливати на страх фізичним та інтелектуально-психологічним способами. Страх можна: “відкинути, розсіяти”: dismiss / dispel [458, с. 578; 459, с. 510], “перебороти, перемогти”: conquer / overcome [439, с. 95; 459, с. 510]; “втихомирити, умиротворити”: calm / sooth [459, с. 510], “заспокоїти, пом’якшити”: allay / alleviate [439, с. 95; 459, с. 510], “полегшити”: ease / assuage [459, c. 510]; “збудити, викликати, запалити”: arouse / kindle [439, c. 95], “вселити, прищепити”: instill / inspire [458, с. 578]; “виразити, показати”: show / express [439, с. 95]. При здійсненні процесу метафоризації ЕК СТРАХ основою уподібнення виступають статичні (квантитативні та квалітативні) ознаки корелюючих концептів, які співвідносяться зі слотами ТАКИЙ, СТІЛЬКИ, ТУТ фрейму ЕК СТРАХ. Отже, поданий матеріал дає змогу виділити такі концептуальні метафори, як СТРАХ – ЖИВА / ВОРОЖА ІСТОТА, СТРАХ – СТИХІЯ та СТРАХ – ПРЕДМЕТ.

У ряді дієслівних словосполучень страх як динамічна сутність може осмислюватись в ролі агенсу. У такому розумінні він виступає одним з представників категорії руху, що розкриває будь-яку взаємодію матеріальних об’єктів [55, с. 99; 449, с. 83]. Асоціативно приписані страху динамічні ознаки, розкриті слотами ІСНУЄ / діє ТАК, активізуються у зоні ТУТ та ЗАРАЗ.

Семантична роль агенсу приписується страхові у словосполученні paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, с. 578], у якому він уявляється як деяка невизначена ворожа сутність, що заважає рухатися людині, для чого підключається метафора ВОРОЖА СУТНІСТЬ. Вступаючи в суб’єкт-об’єктні відносини з людиною, вона виявляє суб’єкт-об’єктну зону залученого предметно-акціонального фрейму, що представляє страх крізь його спів-буття з індивідом та зону суб’єктну, яка подає емоцію крізь її негативну оцінку спостерігачем.

Страх-агенс, неконтрольований та неприборканий, знаходить репрезентації у таких словосполученнях, як panic spreads [439, с. 175], panic subsides [439, с. 175], fears grow [458, c. 717], fear haunts [458, c. 745], побудованих на концептуальних метафорах СТРАХ – СТИХІЯ / ВОРОЖА СУТНІСТЬ / ЖИВА ІСТОТА. Отже, відособленість страху від людини підтверджується існуванням прийменникових та іменних словосполучень з номінантом концепту СТРАХ.

Субстантивні словосполучення, утворені за моделлю smb’s N+and+Nem (smb’s hopes and fears) [458, с. 578] реалізують ознаку “одночасність” переживання протилежних станів. Словосполучення зі структурою Nem+Prep+N (fear of heights) [462, с. 555], (Prep)+Nem+Prep+(Ving / Ved)+(smth) (a fear of the unknown, for fear of (doing) something) та Nem+Prep +(someone’s) N (fear for someone’s life) [459, с. 510] концентрують увагу на причинах виникнення страху, відбиваючи осмислення страху у семантичній ролі наслідку / результату.

Семантика субстантивних словосполучень актуалізує ряд концептуальних метафор:

  • СТРАХ – СТИХІЯ: an uprush of feara sudden strong feeling of fear [459, с. 1581];

  • СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: a cloud of fear [459, с. 280]; a contagion of fear [458, c. 335];

Спираючись на категорії простору та часу, свідомість мовця здійснює метафоризацію просторових та темпоральних параметрів ЕК СТРАХ, дозволяючи реципієнту виокремити низку якісних та кількісних ознак метафорично концептуалізованої емоції страх та сформувати її образ у вигляді цілісної статичної сутності. Залежно від того, чи виявляється у словосполученні семантична ознака “рух” (“динамічність” / “дієвість”), тобто спостерігається залучення до метафоричного осмислення страху додаткової категорії руху, можна говорити про представлення страху у ролі деякої динамічної або статичної сутності, що існує у певних просторово-часових рамках.

Розподіляючи клішовані надслівні одиниці по парцелах, виявляємо той факт, що найбільшу кількість словосполучень містить парцела CТАН СТРАХУ (усього 125 одиниць, з них 24 іменникових, 43 прикметникових та 58 дієслівних словосполучень), ЗАГРОЗА (усього 65 одиниць, з них 24 іменникових, 10 прикметникових та 31 дієслівних словосполучень) та СИМПТОМ (усього 38 одиниці, з них 5 іменникових, 13 прикметникових та 20 дієслівних словосполучень). Значно менш приходиться на парцели АГЕНС (23 дієслівні одиниці) та РИСИ ХАРАКТЕРУ (усього 16 одиниці, з них 8 прикметникових та 8 дієслівних одиниць).

Отже, усі потенційно можливі метафоричні образи страху (смислове наповнення образно-ціннісного боку ЕК СТРАХ) структуруються у межах двох “концептуальних стрижнів”: СТРАХ – ОБ’ЄКТ ДІЇ та СТРАХ – СУБ’ЄКТ ДІЇ. При цьому, у межах першої концептуальної царини, спираючись на категорії простору та часу, свідомість продуцента висловлення здійснює метафоризацію просторових та темпоральних параметрів ЕК СТРАХ та формує образ страху у вигляді цілісної статичної сутності. Друга царина акцентує осмислення страху із залученням категорії руху, що дозволяє говорити про представлення страху у ролі деякої динамічної сутності, що існує у певних просторово-часових межах.

2.3.4.2 Фразеологізми

Найбільш експресивно, стилістично різноманітно та семантично адекватно результати пізнання й інтерпретації емоційного стану страху закріплена в усталених словосполученнях – фразеологічних одиницях (ФО), які є матеріальними знаками національного буття, що відображають та характеризують специфіку етносу в його культурно-історичному становленні [2, с. 52-53; 170, с. 8-25; 194, с. 79; 273, с. 28].

Більшу частину ФО, що входять до ЛСП “страх”, складають номінативні (власне фразеологізми) та комунікативні (паремії) одиниці [171, с. 13]. У руслі когнітивних розвідок їхнє вивчення здійснюється за рахунок залучення до опису денотативного аспекту значення емпірично засвоєних мовцями фонових знань про характер відповідного фрагменту емоційного світу людини [291, с. 30-31; 320, с. 1; див. також 169, с. 241; 184, с. 95-96; 400, c. 68]. Основою конотативного компоненту їхньої семантики виступає образна гештальт-структура – редукований образ, квазіденотат, який співвідноситься не з позначенням ФО, а з його подобою, виступаючи, таким чином, емоціогенним стимулом та впливаючи на психологічну сферу учасників комунікації [100, с. 189-191; 179, с. 234; 239, с. 130].

ЕК СТРАХ, будучи сутністю високого ступеня абстракції, є широко представленим у сучасній англійській мові ідіоматичними засобами, які уможливлюють фіксацію результатів осмислення емоції страх у найприроднішій для англомовного етносу формі. КА англомовних фразеологічних засобів репрезентації ЕК СТРАХ дає підстави віднести аналізовані ФО до дальньої (СТАН СТРАХУ) та крайньої периферії (парцели СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС) ЛСП “страх”. До парцели СТАН СТРАХУ належать 102 ФО (з них 75 дієслівних, 17 іменникових, 9 прикметникових, 1 фразеологічна структура), до парцел АГЕНС та ЗАГРОЗА відповідно 150 (56 прикметникових, 30 іменникових та 56 дієслівних, 8 фразеологічних структур) та 69 (13 іменникових, 12 прикметникових, 41 дієслівних, 3 фразеологічні структури) фразеологізмів. Найбільша кількість ФО (232 одиниць парцели СИМПТОМ СТРАХУ: 129 дієслівних, 49 прикметникових, 39 іменникових одиниць, 13 фразеологічних структур) представляють психофізіологічні ознаки людини, охопленої страхом. Парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ налічує 45 одиниць (з них 27 дієслівних, 7 прикметникових, 9 іменникових одиниць, 2 фразеологічних структури).

Вершиною фразелогічно репрезентованого фрейму ЕК СТРАХ є центральний слот ХТОСЬ, який маркує носія емоції страх, виступаючи в одній з семантичних ролей: ХТОСЬ: контейнер (to throw a scare into somebody) [437, с. 659], ХТОСЬ: вміст контейнеру (to stand in awe), ХТОСЬ: агенс (to take the alarm [437, с. 37]), ХТОСЬ: пацієнс (to strike terror into somebody [441, с. 594]). Здебільшого зазначений слот не підлягає експлікації, якщо ж він вербалізується, то за посередництва особових займенників (he, it) та узагальнено-особових займенників (somеbody, someone) або присвійних займенників (someone’s, his) тощо.

Зі слотом ХТОСЬ: людина пропозиційно пов’язаним предикативним зв’язком є слот ТАКИЙ (якість об’єкта), який експлікується ФО парцели СТАН СТРАХУ. Він містить інформацію про характеристику об’єкта-носія страху: somebody is troubled / worried / frightened (душа не на місці) [441, с. 201]; to be (become) petrified (paralysed, frozen) with fear / horror (заціпеніти від жаху) [441, с. 260]. При цьому на вербальному рівні можуть вживатися лексеми, які указують на міру та ступінь виявлення ознаки: to frighten (scare) somebody to death (налякати когось до смерті) [437, с. 659; 441, с. 594].

Серед репрезентацій слоту ТАКИЙ виділяються вторинна номінація, утворена за допомогою концептуальної метафори ЛЮДИНА – ТВАРИНА. Найбільш частотні анімалізми у складі ФО, що позначають прототипові психофізичні реакції людини, риси характеру, особливості поведінки у небезпеці, представлені такими номінаціями як a chicken, a lion, a rabbit, a cat тощо. Перенесення ознаки з тварини на людину має переважно пейоративне забарвлення та спрямоване, як правило, на дискредитацію об’єкта номінації [14, с. 115; 250], пор.: one has the soul of a rabbit [441, с. 319], as timid as a hare [436, с. 406], as nervous as a cat [436, с. 402], але as bold as a lion [436, с. 398].

Модус існування суб’єкта знаходить відображення у слоті (існує) ТАК. ФО, які “акцентують увагу” на слоті, відображають спосіб концептуалізації страху людською свідомістю через приписування страху ролі контейнеру. При цьому реалізації знаходить концептуальна метафора СТРАХ – КОНТЕЙНЕР: to hold in awe (навіювати побожний страх) [437, с. 55; 441, с. 370]; to fall into fear (перелякатися) [437, с. 37], to keep somebody in God`s fear (залякувати) [441, с. 594].

За допомогою поданої метафори страх осмислюється як вмістилище, замкнутий простір, до якого потрапляє людина самостійно або під тиском загрози. Наприклад, дієслівні лексеми to hold та to keep у складі зазначених вище ФО, у значенні яких реалізується семантична ознака “вплив”, характеризуються семантичною спрямованістю дії суб’єкта на об’єкт впливу. На рівні мови такі ФО структуруються як фрази типу V+Prep+N, V+Participle I. Зазначені одиниці належать парцелам СТАН СТРАХУ та АГЕНС.

До останньої включаються ФО, які відображають діяльність людини, охопленої страхом, детерміновану характеристиками особи, наприклад, to make no bones about something, to put ones foot down (діяти тверде та рішуче), to show the white feather (виявити боягузтво), to turn coward (накивати п’ятами) [441, с. 178]. Слот (діє) ТАК містить інформацію про відповідні одиниці цього типу.

Аналіз фразеологічної соматики на рівні внутрішньої форми англійських ФО [237; 309], виявляє домінуючу роль тілесності в процесі пізнання й опредмечування суспільством ЕК СТРАХ, що й обумовлює факт найбільшої чисельності корпусу фразеологізмів, які належать парцелі СИМПТОМ СТРАХУ та метонімічно позначають емоцію страх. Під час опису певного фрагменту ЕКС індивіда механізм метонімізації проявляється таким чином: певна фізіологічна ознака організму як результат впливу на людину конкретної емоції стає об’єктом фразеологічної номінації, і у процесі використання відповідної ФО ця ознака за допомогою асоціативного зв’язку актуалізує у свідомості цілісний образ відповідної емоції (концептуальна метонімія СТРАХ – ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СИМПТОМ) [3, с. 462; 52, с. 86]. Причому, концептуальна метафори та метонімія, які використовуються для розуміння таких ЕК не є довільними: вони мотивуються нашою фізіологією, зокрема нервовими процесами [52, с. 81; 385, с. 260-261; 398, с. 221; 399, с. 245].

Таким чином, спираючись на контекст висловлення, враховуючи культурні асоціації та активізуючи фонові знання, людина без зайвих зусиль здатна виявити відповідний референт – певну форму страху – який є імпліцитно представленим у метонімічному виразі. Отже, фізіологічні ознаки, які входять до складу ЕК СТРАХ у вигляді партонімічного фрейму ([ХТОСЬ: ціле має СТІЛЬКИ ТАКОГО ЩОСЬ: частина]), відбивають побутове сприйняття емоції людиною та стають когнітивним стимулом для розгортання метонімії у процесі вторинної номінації.

Значення ряду ФО одночасно створюється перехресною дією концептуальних метафоричних та метонімічних процесів, що спричиняє виникнення певного метоніміко-метафоричного “зрощення” (метафтонімія [368, c. 241]). “Зрощений” ментальний простір структурується фреймом, який має креативний характер, будучи холістичною сутністю, що сама здатна виступати об’єктом та засобом концептуалізації й означування мовними засобами [122, с. 182-187].

Значення ФО, що фіксують фізіологічні зміни усередині організму людини, пов’язані з: 1) появою неприємного відчуття холоду по всьому тілу, або локалізованого у певному органі чи частині тіла; 2) порушенням нормального зорового сприйняття дійсності; 3) змінами у сердцевій діяльності; 4) дисфункцією в інтелектуальній діяльності людини; 5) змінами у нервовій системі людини:

1) неприємне відчуття холоду у тілі або певному органі / частині тіла, наприклад, somebodys blood freezes, somebodys blood turns to ice (кров застигає в жилах) [441, с. 298]; get cold feet (труса праздновать) [441, с. 621]; somebody is chilled to the bone (заклякнути) [441, с.193]. Когнітивна метафора, яка також бере участь у формуванні семантичної структури цих ФО, має вигляд СТРАХ – ХОЛОД;

2) порушення зорового сприйняття: green spots dance before somebody’s eyes (в очах потемніло, позеленіло) [441, с. 117]; everything swam before somebody’s eyes, somebody grew blind with something [441, с. 532-533]. Осмислення емоцій через концепти СВІТЛО та КОЛІР є важливим аспектом їх концептуалізації. При цьому страх як негативна емоція концептуалізується як темна [3, с. 372; 8, с. 108]: everything is going dark before somebody’s eyes [441, с. 117];

3) зміни у функціонуванні серця, яке, подібно до барометру, чутливо реагує на появу страху, осмислюючись метафорично у ролі МЕХАНІЗМУ: ones heart failed one, ones heart missed a beat (душа у п’ятах), ЖИВОЇ ІСТОТИ: ones heart leaped into ones mouth (тоскно на серці) [441, с. 204]; somebodys heart is uneasy (nervous) (душа не на місці) [441, с. 203]; ПРЕДМЕТУ: ones heart slipped down to ones boots (душа у п’ятах) [441, с. 292];

4) повне або часткове пригнічення локалізованої у мозку інтелектуальної діяльності людини, усіх когнітивних процесів: to frighten (scare) somebody (be frightened) out of ones wits, to scare somebody out of his senses (вщент перелякати) [437, с. 659];

5) зі змінами у нервовій системі людини, яка “відповідає” за емоційно-вольову сферу – страх руйнує витримку людини під час небезпеки або не здатен подолати стійкість характеру людини: one’s nerves are shattered, one’s nerves are stretched to breaking (розторсані нерві), але (one has) nerves of steel (сталеві нерви) [441, с. 373, с. 464];

Значення ФО відбивають зовнішні прояви відчуття страху індивідом: 1) ступор тіла людини; 2) розслаблення чи напруження м’язів ніг; 3) зміни дихальної діяльності; 4) зовнішній вияв відчуття холоду; 5) рухи очей; 6) зміна кольору шкіри; 7) “рух” волосся на голові; 8) мімовільний рух щелеп; 9) потіння; 10) дисфункція мовленнєвої діяльності. Отже, ФО фіксують:

1) заціпеніння (ступор), яке охоплює усе тіло (м’язи) людини, наприклад, scare somebody stiff (нагнати остраху) [441, с. 594; 437, с. 659]; to grow dumb (настрахати) [437, с. 659]; turn to stone, to be (become) petrified (paralysed / frozen) with fear / horror (зацепініти від жаху) [441, с. 260];

2) раптове почуття слабкості в ногах, колінках, втрата рівноваги аж до обморочного стану, чи, навпаки, активізація даної частини тіла виражається значенням наступних ФО: somebody’s knees shake; somebody’s legs gave way under him (підлога захиталася / ноги подламалися) [441, с. 381]; one is weak at the knees; one can hardly stand (ноги не держать) [441, с. 381]; one is staggering; one stumbles at every step (ноги плутаються (з переляку)) [441, с. 380-381]; take to one`s heels; show a clean pair of heels (п’ятами накивати) [441, с. 383];

3) зміни у функціонуванні дихальної системи організму людини: be afraid to breath (боятися чмихнути) [441, с. 49]; bate (catch, hold) one’s breath (затаїти подих) [441, с. 214];

4) зовнішній вияв неприємного відчуття холоду у формі тремтіння, ознобу, мурашок по тілу людини: tremble like an aspen leaf, to quake in one’s boots (тремтіти як осика) [441, с. 319]; it makes one’s flesh / skin creep; it gives somebody the shudders (кидати в дрож) [441, с. 193]; fear makes one`s flesh creep; one gets chill bumps [441, с. 356-359]; it sends a chill up and down one`s spine [441, с. 356] (мурашки побігли по по спині (по телу, по шкірі));

5) зміна звичайного положення очей: somebody’s eyes shift uneasy; somebody’s eyes are popping out with fear (очі на лоба повилізали) [441, с. 108]; to wide one’s eyes seeing smth (повитріщати очі) [441, с. 110];

6) образна основа фразеологізмів фіксує яскраві ознаки зміни кольору шкіри: as white as a sheet (as a ghost, ashes, death, milk, driven snow, chalk); to turn (go) grey (білий як стіна, як смерть) [441, с. 53, 335];

7) “рух” волосся на голові: one’s hair stand on end (волосся повставало) [441, с. 87];

8) стук зубів людини від страху: one is shivering so bad he cannot keep his teeth together; one cannot stop his teeth chattering (стукати зубами від страху) [441, с. 242];

9) потіння як результат діяльності залоз внутрішньої секреції: cold sweat, gipsy sweat, to throw somebody into a sweat (a perspiration) (вкритися парою) [441, с. 457];

10) діяльність мовних органів, тобто особливості протікання мовленнєвої діяльності індивіда, охопленого страхом чи будь-якою з його форм (активізація чи уповільнення аж до повного припинення мовленнєвих актів), наприклад, somebody’s speech is slurred (incoherent) [441, с. 699]; to swallow one’s tongue (язик плутається, не ворушиться) [441, с. 701]; somebody has lost control of his/her tongue [441, с. 200], somebody’s tongue stuck (cleaved) to the roof of one’s mouth (язик віднявся) [441, с. 699].

Слоти акціонального фрейму [ХТОСЬ] ДІЄ, ТАК, (на) ЩОСЬ: пацієнс, (через) ЩОСЬ: причина, (заради) ЩОСЬ: результат вербалізуються рядом ФО парцели ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ: escape with a fright (легко відкараскатися) [441, с. 253]; present a bold front [441, с. 200]; because of mortal dread (заради страху іудейски) [441, с. 593]; to summon (screw up) one’s courage, recover one’s spirits (збиратися з духом) [441, с. 201]. Своєю семантичною структурою вони репрезентують безпосередньо різні форми страху, які переживає людина, та її дії щодо виходу з ситуації небезпеки, що склалася, а також причини та наслідки таких дій.

Як частковий випадок подібних одиниць виокремлюються фразеологізми, які є мовним виявленням самої емоції [ХТОСЬ вимовляє ЩОСЬ]: How perfectly terrible! (Жах, та й годі!) [440, с. 279], God bless me! Mercy on us! (Господь милуй!) [440, с. 84]; (Good) (gracious) Heavens! Oh, dear! (батюшки!) [440, с. 40].

Знання про загрозу, яка діє на індивіда, породжуючи ситуацію небезпеки, що має своїм результатом виникнення у індивіда емоції страх, акумулюються в інформаційному слоті ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза). Ці знання представлені значеннями ФО парцели ЗАГРОЗА, які характеризують або загрозливі дії інших людей, або небезпеку з боку певних реальних чи уявних предметів, явищ, подій тощо, які здатні викликати страх: somebody shudders at the mere thought of it (в дрож кидає від однієї згадки про щось) [441, с. 193].

У ролі агенса, що спричиняє певні зміни у стані та поведінці індивіда може виступати сам страх як такий, набуваючи характеристик живої істоти, часто ворожої по відношенню до людини (парцела СТАН СТРАХУ). У таких ФО актуалізується концептуальна метафора СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: fear has big / (hundred) eyes; fear is liable to make one see all sort of things; fear breeds terror (у страха великі очі) [441, с. 594]; fear eats one’s heart out (на душі тоскно) [441, с. 292].

У більшості ФО акцентуються наслідки дії небезпечних факторів, у той час як сама загроза залишається неексплікованою і реконструюється на основі звернення до загального фрейму ЕК СТРАХ. Проте, у концептуальному фрагменті даного ЕК, який зберігає блок інформації про дію загрози, страху може бути приписана роль інструменту впливу на особу-пацієнс [340, с. 176]. Таким чином, вербалізації набуває слот ХТОСЬ / ЩОСЬ: інструмент впливу (парцела ЗАГРОЗА), наприклад: to strike with awe (навіювати жах) [437, с. 55].

Отже, страх концептуалізується за допомогою концептуальної метафори СТРАХ – ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ): to throw a scare into somebody (налякати) [437, с. 659; 441, с. 594]; to strike terror into somebody’s heart (лякати, залякувати) [437, с. 659], to put the fear (the fear of God) into somebody (залякати) [441, с. 593]. У цих виразах страх може розглядатися як сутність, яка заповнює людину, реалізуючись у метафорі СТРАХ – ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ.

З іншого боку, ця ж сама концептуальна метафора використовується для осмислення страху, безвідносно до того чи виконує він роль інструменту впливу на особу: there is no fear (немає приводу для занепокоєння) [441, с. 353], without fear or favour (неупереджено) [441, с. 353], формуючи слот існує ТАК предметного фрейму істоти чи неістоти.

Таким чином, КА семантичних структур корпусу ФО на позначення емоції страх, виявив той факт, що інформація про емоцію на концептуальному рівні може заповнювати слоти різноманітних фрагментів фрейму ЕК СТРАХ, а, отже, у свідомості вона наділяється різними семантичними ролями. У низці ФО страх на концептуальному рівні представляється у ролі 1) агенса, 2) контейнеру, 3) вмісту контейнеру, 4) предмету: об’єктів (СТРАХ – ПРЕДМЕТ / ІНСТРУМЕНТ), явищ оточуючої дійсності (СТРАХ – ХОЛОД) або живих істот (СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА).

Виявлені під час дослідження способи метафорично-метонімічної концептуалізації емоції страх вважаємо прототиповими для англомовної спільноти і домінантними для побудови образно-аксіологічної складової ЕК СТРАХ, яка є одним з базових компонентів як фразової, так і пареміологічної семантики.

2.3.4.3 Паремії

Ціннісні характеристики окремого концепту яскраво представляються засобами пареміологічного фонду мови, який максимально лаконічно, точно й виразно передає найбільш цінний життєвий і суто національний зміст народу, що визначається його національною свідомістю [54, с. 144; 241, с. 48-49; 263, с. 129].

Паремія визначається як усталений, ритмічно організований образний вислів, що має клішовану метафоричну форму, є узагальненням багатовікового досвіду народу, відрізняється своєю повчальністю та вживається у мовленні з метою засвідчення позитивної або негативної оцінністі певної сфери людської діяльності [102, с. 379; 170, с. 210; 191, с. 379]. У семантиці паремій віддзеркалюється система морально-етичних норм та стереотипів, вироблена багатовіковим соціальним буттям етнічної спільноти [111, с. 28-29; 196, с. 80; 314, с. 202], завдяки чому вони набувають здатності регламентації різного роду міжособистісних стосунків у суспільстві [171, с. 251; 232, с. 311; 308, с. 74]. Отже, аналіз паремій має сприяти розумінню культури народу, осягненню його ментальності, ступеня асимілювання ним загальнолюдських цінностей, рівня аксіологічності концептів його ККС.

КА досліджуваного корпусу паремій дозволяє твердити, що під час їхнього утворення активується інформація різних субфреймів ЕК СТРАХ, а саме: СТАН СТРАХУ (26 одиниць): Fear is stronger than love [474, c. 206]; When we have gold we are in fear, when we have none we are in danger [474, c. 255]; СИМПТОМ СТРАХУ (16 одиниць): I shall quake for fear when you die of old age [474, c. 152]; One was thought to be brave because he was afraid to run away [474, c. 64]; АГЕНС (17 одиниць): Cowards die many times before their death [474, c. 120], A man of courage never wants weapons [474, c. 395]; Fear may force a man to cast beyond the Moon [474, c. 206]; РИСИ ХАРАКТЕРУ (42 одиниці): Discretion is the better part of value [474, c. 310]; More wit less courage [474, c. 429]; ЗАГРОЗА (32 одиниці): The only thing we have to fear is fear itself [436, с. 316], One honest man scared twenty thieves [474, c. 471].

Лінгвокогнітивний підхід до вивчення паремій дозволяє розглядати їх як сталі базові структури свідомості, що за рахунок об’єктивної фіксації знань, досвіду та особливостей когнітивної діяльності мовців стають яскравим маркером засвоєння поняття мовною спільнотою [196, с. 80; 373, с. 174-175]. Аналіз концептуальної семантики досліджуваних одиниць показав, що під час її формування наївна англомовна свідомість осмислює страх у різних іпостасях, через що йому приписується ряд семантичних ролей: 1) причина чи 2) результат виникнення ситуації; 3) агенс; 4) контейнер або 5) наповнення контейнеру; 6) деяке ціле, що має частини або як 7) частина цілого:

1) паремії, у яких страх виступає причиною, реалізує акціональний фрейм [ЩОСЬ1 (страх) спричиняє ЩОСЬ2 (ситуація)]. Ситуація, до якої потрапляє індивід, може відображати його дії або стан. Отже, окреслений вище фрейм реалізується в двох різновидах, які виникають завдяки дії принципу “висвітлення / затемнення”, що виокремлює одну з двох можливих фреймових реалізацій. З огляду на це, представляється можливим виділити всередині даної групи дві підгрупи паремій:

а) паремії, у яких стверджується, що наявність / відсутність страху є умовою виникнення / не виникнення певного внутрішнього чи зовнішнього стану суб’єкта, наприклад, He that fears doesnt live [442, c. 36]; Fear kills more than illness [436, с. 316]. На концептуальному рівні вони є представленими предметно-акціональним фреймом [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина стає ТАКИЙ (стан)]. Наприклад, He that fears, is assured [474, c. 134]=FEAR causes that SOMEONE is ASSURED (страх спричиняє те, що хтось є впевненим у собі).

б) паремії, що зображують ситуації, коли страх як рушійна сила викликає у відповідь певні дії індивіда, або, навпаки, позбавляє останнього можливостей їх здійснення, наприклад, He that is afraid of every grass must not sleep in a meadow [474, c. 3]; To fright the bird is not the way to catch her [474, c. 239]; One was thought to be brave because he was afraid to run away [474, c. 64], He that fears danger in time seldom feels it [474, c. 134], які вербалізують акціональну фреймову структуру [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина діє ТАК].

2) одиниці, в яких страх подано як результат дії певних факторів, на рівні фреймової структури представляють ситуацію в рамках акціонального фрейму: [ХТОСЬ1 / ЩОСЬ1: причина спричиняє ЩОСЬ2: результат (страх)], наприклад, Burn not your house to fright away the mouse [474, c. 72]; More frightened than hurt [474, c. 426]; I fear Greeks even when bringing gifts [447, c. 99]; He is afraid of his own shadow [474, c. 310]. Для прикладу, розглянемо прислів’я Men fear death з точки зору того, яким чином в ньому осмислюється страх. Перефразовуючи цю паремію, отримуємо актуалізацію акціонального фрейму: Men fear death = DEATH causes (ones) FEAR (смерть спричиняє страх).

Отже, проаналізовані групи одиниць демонструють бачення страху англомовним суспільством в термінах причиново-наслідкового зв’язку, коли емоція осмислюється у ролі причини певної ситуації, чи як наслідок дії деяких факторів.

3) Осмислюючи ситуацію виникнення страху, англомовна спільнота може наділяти останній рисами агенсу, здатного виконувати дії в межах акціонального фрейму [ХТОСЬ: агенс (страх) діє ТАК]. Відповідна концептуалізація страху відбувається завдяки проектуванню на нього якостей живих істот, зокрема людей, звірів та птахів. Така інтерпретація емоції здійснюється завдяки дії концептуальної метафори СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: Fear has long legs [474, c. 206]; Fear has a quick ear [447, c. 33], яка у когнітивному просторі англомовних ПП може специфікуватися за допомогою частинних метафор СТРАХ – ЛЮДИНА: Foolish fear doubles danger [442, c. 36]; Fear keeps the garden better than the gardener [474, c. 328] та СТРАХ – ТВАРИНА: Fear lends wings [474, c. 206].

Метафора СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА регулює введення до акціональної фреймової моделі паремій групи слотів компаративного фрейму, які доповнюють її до структури [ХТОСЬ (страх) є подібним до ХТОСЬ (істота) існує ТАК / діє ТАК].

4) Концептуальна метафора СТРАХ – КОНТЕЙНЕР реалізується у пареміях Better pass a danger than be always in fear [474, c. 134]; Better hazard once than be always in fear [474, c. 43] та має вигляд [ЩОСЬ: контейнер (страх) містить ТАКИЙ ХТОСЬ: наповнення (людина)], де страху приписана роль контейнеру.

5) Страх може концептуалізуватися у свідомості людини у ролі сутності, яка заповнює собою людину, її душу або серце. У такій паремії, як Love is full of busy fears [474, c. 384], емоція страх на концептуальному рівні представляється як вміст, що заповнює собою контейнер. Концептуально-семантична структура паремії – результат переміщення інформації в межах вище наведеної посесивної структури: [ТАКИЙ ХТОСЬ: контейнер (людина) містить ЩОСЬ: наповнення (страх)].

6) В англомовній картині світу, емоція страх може розглядатися як цілісна сутність, що складається з певної кількості частин, наприклад, Fears are divided in the midst [474, c. 384]. Концептуально-семантична структура має вигляд партонімічного фрейму [ЩОСЬ: ціле (страх) має ЩОСЬ: частини], який включає предметні сутності, співвіднесені між собою як ціле та його частина.

7) У низці паремій страх концептуалізується як одна з частин цілого, наприклад, у прислів’ї Fear is one part of prudence [474, c. 384] страх – частина образно переосмисленої людської якості – обачності. Структура партонімічного фрейму даного типу паремій має вигляд: [ЩОСЬ: ціле має ЩОСЬ: частина (страх)].

Низку паремій побудовано на основі декількох концептуалізуючих принципів, тому ці одиниці не можуть бути віднесені лише до однієї класифікаційної групи. Наприклад, прислів’я He that lives ill, fear follows him [474, c. 36] може бути віднесеним до груп паремій, де страх суміщує ролі агенсу й результату .

Таким чином, аналіз паремій, які виражають ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові, показав, що вони виступають одним з найкращих інструментів розкриття поняттєвого, образного та культурно-ціннісного боку концепту. Спостереження за пареміологічним матеріалом з позиції аксиологічної значущості концептуалізованої у англійській ККС емоції страх дає підстави підтвердити превалюючу негативну оцінність її структури. Значно менше висвітлюється його адаптивна цінність. Образна грань ЕК розкривається його метафоричною концептуалізацією, яка має національно-специфічне забарвлення і відображається через маркер подібно у фреймовому блоці структури концепту.

2.4 Стилістична організація номінативного простору “страх”

У сучасній англійській мові ЕК СТРАХ представлено значеннями різноманітних одиниць та словосполучень ЛСП “страх”, які належать до різних стилістично маркованих шарів лексики. Стилістична значущість проявляється у відхиленні від нейтрального для певного пласту мови способу вираження думки [305, с. 129]. До стилістично маркованого вокабуляру відносяться спеціальна літературно-книжна лексика (архаїзми, історизми, поетизми, неологізми, варваризми, терміни тощо) та спеціальна (нестандартна) стилістично знижена лексика – такі лексичні одиниці, які знаходяться за межами літературної норми (колоквіалізми, сленгізми, діалектизми, вульгаризми, професіоналізми, неологізми тощо) [5, с. 246-248; 293, с. 42; 384, c. 70-72; див. також 201, с. 197]. Через стилістичну конотативність такі одиниці мають обмежену сферу та частоту вживання, а отже, знаходяться на периферії ЛСП “страх”.

Корпус лексем номінативного простору ЕК СТРАХ сучасної англійської мови, які належать літературній та розмовній мові складає близько 247 одиниць, з них найчисленнішим виявилось субстантивне ЛСП “страх”.

До спеціального літературно-книжного пласта лексики на позначення ЕК СТРАХ відносяться 157 одиниць. Серед них виділяємо лексеми архаїчні, наприклад, affright (archaic) – a sudden terror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні, наприклад, feart (Scottish)feeling or showing fear [453, c. 682], застарілі, наприклад, fearbabe (obsolete)a thing fit only to frighten a baby [453, c. 115], поетичні, наприклад, recreant (poetic / formal) – a cowardly person (боягузлива людина) [455, c. 1346], неологізми, наприклад, ceramophobiaca person who is afraid of crockery and other earthware (людина, яка боїться глиняного та іншого виду посуду) [445, c. 63].

До зазначеного лексичного масиву примикають також загальні літературні лексеми, наприклад, офіційніsolicitude (formal) (ЛСВ2) – anxiety, concern (почуття тривоги, занепокоєння) [455, с. 1538; 462, с. 1131], книжніdart (literary) (ЛСВ4) a sudden, quick and usually short feeling of fear (раптове, швидке та зазвичай коротке почуття страху) [459, c. 351], craven (formal) – completely lacking courage ((той, у кого) повністю відсутня хоробрість) [458, c. 367].

Серед загально розмовної лексики (загальна кількість 90 одиниць) на позначення певного аспекту ЕК СТРАХ відмітимо, наприклад, номінації palaver (informal) unnecessary trouble and anxiety that makes something seem more important than it really is (непотрібні хвилювання та тривога, яке робить щось більш важливим, чим воно є насправді) [458, c. 1188], flap (informal) – a situation in which people feel very worried about something (ситуація, у якій люди є дуже занепокоєними чимось) [458, c. 607].

Семантика стилістично забарвлених одиниць ЛСП “страх” дає змогу уточнити концептуальні складники фреймової структури ЕК СТРАХ. Висвітлення окремих слотів фрейму, як факт “зупинки уваги” на окремому боці об’єкта номінації, обумовлює вибір звукової форми слова-назви.

Залежно від того, слот якого субфрейму знаходить репрезентації у семантичній структурі слова, аналізовані одиниці розподіляються по парцелах:

парцела АГЕНС наповнюється іменниковими синонімами (кількістю 75) з СД coward, наприклад, rabbit, baby, scaredy cat [475, с. 88] та ТГ сленгових одиниць (кількістю 17) із спільним значенням “хоробра людина” типу bold-face [472, с. 271], lion-heart [472, с. 324], ironside [472, с. 483];

парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ розкривається прикметниками (кількістю 21) на чолі з СД courageous типу plucky (informal, often used in newspapers)brave and determined (хоробрий та рішучий) [455, c. 1256], game, gritty [475, с. 88], прикметниковими словосполученнями типу brave and bold [463, с. 130] та композитними прикметниками кількістю 21 типу yellow-bellied, candy-assed [475, с. 89] (домінанта cowardly); іменниками на позначення рис характеру людини, яка діє у стані страху: СД courage з СР із 12 одиниць, наприклад, spunk [458, с. 1604], pecker [463, с. 864] та СР з СД cowardice (7 лексем), наприклад, yellow [458, с. 1916];

парцела СТАН СТРАХУ об’єднує іменникові одиниці (125 сленгових лексем), наприклад, СД fear, anxiety відповідають the willies, botheration, worriment, ants in оnе's pants, kick in the ass [475, с. 89], blue fearextreme fear (надмірний страх) [470, с. 102], frigtener (scare) [463, с. 102], дієслівні лексеми (кількістю 64 та 6 ЛСВ), наприклад, to frigteners onto be scared (бути наляканим), piss in ones shits, put the chill on (перелякатися до смерті) [475, с. 346], have qualms about (feel uneasy) [443, с. 178], прикметникові (кількістю 277, з них 46 ЛСВ), наприклад, shitting breaks (terrified) [475, с. 399], goose-bumpy (afraid) [475, с. 11], freewheeling (informal) – not worried about rules or what will happen in the future (нестривожений правилами або тим, що відбуватиметься у майбутньому) [458, c. 642];

парцела СИМПТОМ СТРАХУ представлена іменниковими (сленгових – 17), наприклад, holler, blow (a scream) [475, с. 348], yawp, ruckus (a cry) [475, с. 92]; прикметниковими (сленгових одиниць – 21), наприклад, sticky, drippy, stinky (sweaty) [475, с. 392]; rattleboned, peaked (gaunt) [475, с. 177] та дієслівними лексемами (одиниць сленгу – 35), наприклад, clear (literary) – if your face or expression clears, you stop looking worried (якщо обличчя світліє, це означає, що особа перестає нервувавати) [458, c. 274]; to have the cold shivers, have the shivers (to shake) (тремтіти) [475, с. 355]; to cry me a river, to boo-boo (to cry) (плакати) [475, с. 92];

парцела ЕКСПІРІЄНЦЕР складається з 10 іменникових лексичних одиниць, які складають ТГ зі значенням “особа, яка переживає певну форму страху”, наприклад, panickera man showing needless anxiety beforehand (людина, яка заздалегідь виявляє непотрібну тривогу) [463, с. 852], panic-merchanta person given to panic (особа, яка піддається паніці) [463, с. 852];

інформація про небезпеку експлікується лексемами парцели ЗАГРОЗА, а саме: 1) іменниками ТГ з 21 одиниць зі значенням “дещо, що викликає страх”, наприклад, murder, pisser (дещо, що викликає жах, переляк) [475, с. 170], loud-mouth (bully) (той, що залякує з певною метою) [463, с. 702], fearbabe (obsolete) – a thing fit only to frighten a baby [453, c. 115], horrorscopefrightening horrorscope reading (читання “гороскопу жахів”, яке викликає жах) [463, с. 571];

2) прикметниками (загальна кількість 47), наприклад, hairy, yickly (жахливий) (СД frightening) [475, с. 124];

3) дієсловами СР (46 дієслівних лексем (37 ЛСВ) з СД to intimidate (загрожувати, лякати): make one jump out of ones skin, strike all of a heap [475, с. 218] та СР з СД to frighten (38 лексем (24 ЛСВ)), crap out, shit, chill off [475, с. 173], to affright (archaic) – to frighten, alarm (залякувати, стривожити) [455, c. 27].

Значну частину стилістично маркованої лексики, яка відтворює периферію ЕК СТРАХ, складають лексеми зниженого тону, зокрема сленгізми. Під сленгом розуміємо історично сформований, активно функціонуючий у межах окремих соціальних груп шар лексики, який складається з розмовних неформальних, нестандартних, неспеціальних слів та словосполучень з претензією на новизну та оригінальність, переважна більшість з яких мають свої лексичні еквіваленти у стилістично нейтральній лексиці мови [199, с. 23; 335, с. 17], відрізняючись від нейтральних синонімів специфічним набором конотацій [27, с. 179]. Функціонування сленгової лексики у сфері усного неформального спілкування, яке відрізняється надзвичайно високим ступенем емоційної насиченості, детерміноване її грубуватою фамільярністю, зневажливістю, жартівливістю, іронічною або презирливою забарвленістю [27, с. 179; 60, с. 149; 80, с. 77; 371, с. 222-223].

Нестандартні оцінні іменники, прикметники та дієслова сленгу, що позначають та переважною більшістю негативно кваліфікують емоцію страх, а також ті моральні якості людини, її характер, поведінку, які виявляються в індивіда під час переживання ним страху, складають одну з найбільш чисельних груп вокабуляру англійської мови. У корпусі досліджуваних лексем ЛСП “страх” клас субстантивних сленгових одиниць нараховує 237 лексем, з них 73 ЛСВ, кількість прикметників сленгу поля та ЛСВ дорівнює 298, з них 230 ЛСВ, дієслівні лексеми представлені 85 одиницями та відповідно 68 ЛСВ (загальна кількість 153); виділяємо також 13 синтаксичних сленгових структур.

Механізми утворення сленгізмів відтворюють той тип мотивації, який лежить в основі формування семантичної структури таких одиниць. Метафора та метонімія є активно задіяними під час утворення усіх сленгізмів з семантичною та синтаксичною мотивацією [80, с. 78; 407, с. 230-236]. Наприклад, відчуття, що супроводжує переживання тривоги (anxiety), з одного боку, метафорично концептуалізується, як щось неприємне, свербляче, що відбивається у словосполученні pins and needles [475, с. 20]; з іншого боку – це відчуття як внутрішній симптом репрезентує тривогу метонімічно. До лексем сформованих за цим принципом належать також assholepuckering wind (trepidation) [475, с. 409], trouble in River City (dismay) [475, с. 116], cliff-hanging (anxiety) [475, с. 20], on the ragged edge (anxious) [475, с. 20]. Такі лексеми, як goose bumps [475, с. 158], cold creeps [475, с. 20], the shivers [475, с. 124], тощо, що позначаючи симптоми страху, тривоги, побоювання, метонімічно заміщують одиниці fear, anxiety, dismay відповідно виступають їхніми стилістичними синонімами.

Одним з найбільш помітних шляхів позначення розмаїття відчуттів під час переживання страху, якостей характеру людини у сфері сленгу є антономазія, або використання власних імен [5, с. 86; 407, с. 233]. Останні в такій ситуації номінації втрачають властивість відповідати своїм істинним референтам, а їхнє вживання у новій для них функції стає можливим за рахунок встановлення асоціативних зв’язків між конкретним референтом і притаманними йому характеристиками [178, с. 302-303]. Наприклад, історично ім’я та прізвище Caspar Milquetoast [475, с. 89], вочевидь малодушної та боягузливої людини, метафорично використовуються як сленгізм для позначення індивіда, що відрізняється зазначеними якостями.

Продуктивним способом творення сленгізмів на позначення емоції страх виступає конверсія, що являє собою семантико-синтаксичне перетворення, унаслідок якого без застосування лінійних словотворчих засобів нове слово утворюється без зміни форми вихідного, при цьому змінюючи свою парадигму за рахунок закріплення за собою нової синтаксичної функції [178, с. 254; 186, с. 127; 220; 315; 336]. Прикладом конверсії у сфері сленгового словотворення може слугувати утворення іменників the fidgets, the trembles, the quivers, the shivers (anxiety) [475, c. 20]. З точки зору дериватології, виникнення подібних номінацій представляє інтерес, оскільки дає змогу побачити взаємодію декількох словотвірних засобів, а також розкрити семантичний потенціал формотворення. Утворення одиниць типу the trembles є глибоко детерміноване когнітивною діяльністю людини. В їхній концептуальній структурі знаходить своє відображення знання про симптоматику нервових станів людини, вказівка на які відбувається завдяки дії концептуальної метонімії: тремтіння як симптом стає метонімічною назвою стану. Образний компонент значення номінативної одиниці (дрібні численні рухи тіла, яке тремтить (tremble)) проектується на мовні засоби, обґрунтовуючи вибір для оболонки мовного знака форми множини іменника.

Низка одиниць сленгу, які реалізують у своєму значенні ЕК СТРАХ, утворюються тільки шляхом суфіксації, найчастіше використовуючи суфікси -ed, -y, -less, які, приєднуючись до основи, переводять слово в інший частиномовний розряд:

  • суфікс -y може приєднуватися до основи іменника: antsy, nervy (anxious) [475, с. 20], shaky (fearful) [475, с. 20], rabbity (apprehensive) [475, с. 22], goose-bumpy [475, с. 11], дієслова: jumpy, wimpy (fearful) [475, с. 22], spooky (dreadful) [475, с. 124], прикметника: scaredy cat (coward) [475, с. 88];

  • суфікс -less вказує на те, чого лишається людина під час переживання страху, наприклад, scared witless [475, с. 89], scared spitless [475, с. 11], gutless [475, с. 173];

  • такі прикметники, як clutched up [475, с. 173], pucker-assed [475, с. 158], spooked [475, с. 22], які через метафоричну метонімію, характеризують стан людини під час небезпечної для неї ситуації, були утворені на зразок дієприкметника ІІ, реалізуючи у своїй структурі суфікс -ed.

Окрім афіксальних сленгізмів, існують складні одиниці, які утворилися внаслідок дії процесу синтаксичної деривації. Композити-сленгізми можуть мати своїми складниками одиниці різного стилістичного забарвлення. Виокремлюємо такі випадки: 1) складна сленгова одиниця складається із лексем розмовного або нейтрального стилів мовлення, які у процесі словотвору метафорично та / чи метонімічно переосмислюються, наприклад, all-overs (fear) [475, c. 158], lily-liver (coward) [475, с. 88], wet rag (timid) [475, с. 403]; 2) композитний сленгізм утворюється за допомогою двох елементів, один із яких є сленгізмом, а інший – нейтральною одиницею або колоквіалізмом, наприклад, pucker-assed, asshole-sucking (apprehensive) [475, с. 22]; 3) структура складних слів містить одиниці, які належать виключно сленгу the jim-jams (nervous) [475, с. 264], the heebie-jeebies (nervous) [475, с. 20].

Серед різноманітних типів словотворення у сфері сленгу номінуючого ЕК СТРАХ звертають на себе увагу випадки скорочення, абревіації, редуплікації, які відрізняються експресивністю своєї форми [220, с. 41-44]. На матеріалі вибірки словників спостерігаємо функціонування скорочених сленгових одиниць на позначення емоції страх, які утворилися шляхом відокремлення частин складніших сленгізмів, при цьому зберігаючи той зміст, який вони мали у повному складі [див. 178, с. 291-299], наприклад, ants in оnе's pantsants (anxiety) [475, с. 20], pins and needlespins або needles (fear) [475, с. 158], a bug in оnе's earsbug (alarm) [475, с.14], tiger by the tailtiger (phobia), bee in оnе's bonnetbee (phobia) [475, с. 292].

Єдиний випадок абревіації представлено сленговою одиницею D&D (deaf and dumb) [475, c. 346], яка виступає синонімом до прикметників afraid, apprehensive, terrified та scared. Таке морфологічне перетворення відрізняється більшою експресивністю значення у порівнянні з основою, яка його мотивує.

Серед сленгових представників ЛСП “страх” знаходимо декілька прикладів існування більш складних синтаксичних структур, а саме лексикалізованих речень, наприклад, I am shaking! (courageous) [475, с. 88], Hes gonna have me popped (threat) [475, с. 401], Who is minding the store? (dismay) [475, c. 116].

Таким чином, аналіз семантики стилістично забарвлених репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що дальня та маргінальна периферія ЛСП “страх” формується архаїчними, застарілими, неологічними, діалектичними, термінологічними, поетичними, офіційними та книжними лексемами, а також розмовними та сленговими одиницями. Останні складають основну масу зафіксованих стилістично забарвлених номінацій страху, що акцентують інформацію про власне стан страху та його фізіологічні симптоми, нюанси небезпечних для людини феноменів оточення і про якості характеру людини, що має досвід переживання емоції страх. КА їхньої семантики показав, що у сфері нестандартної стилістично зниженої лексики сучасної англійської мови осмислення страху відбувається за участі концептуальних метонімії та метафори, які свідчать про потенційну здатність слотів фреймової моделі ЕК СТРАХ до розширення вузлами посесивного та компаративного фреймів.

Висновки до другого розділу

  1. В англомовній картині світу фрагмент, в якому знаходить своє відображення семантична структура ЕК СТРАХ, структурується на основі польового принципу організації лексики різної частиномовної належності. Зазначена ділянка МКС визначається як цілісний, ієрархічно побудований номінативний простір одиниць на позначення страху. Відповідні лексичні одиниці різних функціональних стилів мови, клішовані, фразеологічні, пареміологічні словосполучення містять у своєму значенні інгерентну сему ‘fear’ і на цій підставі об’єднуються у номінативний простір ЕК. Останній утворюється накладанням одне на одне чотирьох частиномовних полів, які маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють її категоріально різними елементами. Розміщення вказаних одиниць у межах номінативного простору визначається місцем архісеми у ядерно-периферійній структурі їх значення, а також наявністю показників стилістичної маркованості.

  2. У сучасній англійській мові іменникове ЛСП “страх”, яке детермінує побудову полів іншої частиномовної належності, складається з упорядкованої сукупності поняттєво пов’язаних синонімічних угрупувань лексем на позначення різновидів страху. Основним СР ЛСП “страх”, який складає базу логічної структури номінативного простору “страх”, найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ, є ланцюжок синонімів, абстрактних стилістично нейтральних іменних лексичних одиниць, очолюваний архілексемою fear. У межах ряду, виділяються СР з домінантами anxiety, worry та fright, аналіз яких констатує ряд дистинктивних ознак, котрі уточнюють компоненти основного СР. Виділення основних домінант сприяє розумінню того, що в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), є як архіконцептом відносно таких базових складників, як ЕК ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).

  3. Структура ЛСП “страх” включає ядро, марковане архілексемою fear, перехідну зону та декілька шарів периферії. Специфіка ядра визначається ім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В англійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

  4. Родова стилістично нейтральна одиниця fear максимально точно відбиває ядерну ділянку ЕК. У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема “емоція” або “почуття”, яка вказує на денотативну сферу свідомості людини. Серед видових компонентів виділяються ознаки “емоція”, “характер емоції”, “симптом емоції”, “негативна оцінка”, “небезпека / загроза”, “характер небезпеки / загрози”, “об’єкт загрози”. Компонент “небезпека / загроза” деталізується у семах визначена майбутня / теперішня небезпека / загроза”, “невизначена майбутня небезпека / загроза” та “природний / соціальний тип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр “характер емоції страх” конкретизується у таких семах: “характер виникнення”, “характер протікання”, “інтенсивність емоції”, “тривалість емоції”, “обумовленість / безпідставність виникнення емоції”, “комбінаторний характер емоції”.

  5. Поряд із встановленням ядерно-периферійної організації ЛСП “страх”, виділяється його тематична парцеляція, основу якої складають наявні в межах усього поля СР. Перелік відтворених лексичних угрупувань складається з таких парцел, як: СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС, ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ. Парцельовані ділянки категоріально різних ЛСП “страх” як складників номінативного простору “страх” маніфестують зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ – субфрейми, що “задають” ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели лексичних одиниць.

  6. КА лексики номінативного простору ЕК СТРАХ дозволяє твердити, що основними когнітивними операціями, які беруть участь в їх утворенні, виступають метафоричне та метонімічне мапування емоційної сфери. Композиція якісних та кількісних ознак емоції, виявлених в ході аналізу англомовних лексем, дозволяє зафіксувати її образ у вигляді цілісної сутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених у таких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, КОНТЕЙНЕР, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ВОРОЖА СУТНІСТЬ, СТИХІЯ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН.

  7. У семантиці різнорівневих мовних засобів представлення ЕК відбивається концептуальне представлення емоції страх як ланки причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) загроза; 2) власне емоція; 3) реакція, що розгортаються у деяких просторово-часових умовах. Для опису ситуації виникнення та протікання страху застосовується фреймова структурація ЕК СТРАХ, а саме його представлення через інтегративний фрейм, який може бути розбитим на декілька субфреймів: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ субфрейм (зі слотами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), субфрейм РЕАКЦІЯ (див. Додаток А), а також слоти КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ.

  8. ЕК СТРАХ моделюється у вигляді предметно-подійового фрейму, до структури якого у певних випадках перспективізації підключається партонімічний фрейм, найбільш чітко відбиваючи прототипову ситуацію переживання людиною емоції страх, структуруючи інформацію про причини аналізованої емоції, характер її протікання та певний тип реакції на неї. Побудована фреймова конфігурація дозволяє пояснити особливості формування значень одиниць на позначення ЕК СТРАХ, їхнє розташування в межах (ядерно-периферійної, тематичної) структури ЛСП “страх”.

  9. Синтез даних, отриманих в ході КА нейтральних одиниць та стилістично маркованих засобів репрезентації ЕК, дав змогу не тільки виявити три його інформативні блоки, які є свідченням розбиття загальної фреймової структури ЕК СТРАХ на декілька субфреймів, але й встановити набір мінімальних концептуальних складників, на які ці субфрейми диференціюються. Поєднання отриманих конфігурацій з урахуванням даних психологічних досліджень про емоцію страх має репрезентувати загальну концептуальну структуру ЕК СТРАХ ККС англомовного суспільства. Перелік слотів загальної фреймової структури ЕК СТРАХ включає:

  • Слот ЗАГРОЗА представлений предметно-акціональною структурою [((((ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з ЩОСЬ: мета) за допомогою ЩОСЬ: інструмент) для ЩОСЬ: результат) на ХТОСЬ: пацієнс)]. Вузол ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс містить онтологічну інформацію про загрозу (істоту / неістоту). КА лексичних репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що цей слот предикативно поєднується з вузлом ТАКИЙ, у якому містяться якісні ознаки, що обумовлюють спосіб існування пацієнса (in danger). Вузол ТАКИЙ розкриває різні типи загроз: теперішня / майбутня; визначена /невизначена, постійна /непостійна, природна / соціальна. Вузли ЩОСЬ: мета, ЩОСЬ: інструмент, ЩОСЬ: результат представляють додаткову інформацію про характер дії загрози.

  • СТАТАЛЬНИЙ слот, що містить різнорідну інформацію про переживання індивідом стану страху. СТАТАЛЬНИЙ слот (субфрейм) складається з ряду підслотів, які структурують великі масиви знань про специфіку емоції страх, її різновиди, симптоматику страху та його носія:

1) підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР структурує різнорідну інформацію про особу у ситуації небезпеки у вигляді предметно-посесивного фрейму [СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / контейнер / вміст контейнеру (людина) існує ТАК знаходиться у / вміщує ТАКИЙ ЩОСЬ: контейнер / наповнення (страх)]. Подана структура демонструє амбівалентність осмислення англомовною спільнотою страху як контейнеру, що охоплює еспірієнцера, перетворюючи його на вміст контейнеру, або в ролі сутності, що потрапляє всередину людини чи заповнює її як контейнер. Зазначене обумовлює семантико-синтаксичну будову надслівних репрезентацій ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові. Вузол ХТОСЬ: експірієнцер зазнає кількісно-якісного уточнення. Причому, вузол СТІЛЬКИ обумовлює вибір форми однини чи множини іменників та дієслів. Вербальна репрезентація вузла ТАКИЙ відбиває різнорідні біофізичні, психічні та соціальні ознаки особи-експірієнцера.

2) підслот СТАН СТРАХУ акумулює знання про страх, його різновиди та характеристики. Модель слота, що є таксономічним фреймом [ЩОСЬ: рід (страх) має ТАКЕ ЩОСЬ: вид], виступає генератором великої кількості одиниць, що об’єднуються у СР, інтеграція яких відбувається на базі слоту ТАКЕ;

3) підслот СИМПТОМ концентрує дані про психофізіологічні прояви емоції страх. Його структура [ХТОСЬ: експірієнцер відчуває ТАКЕ ЩОСЬ: відчуття має ТАКЕ ЩОСЬ: частина (частина тіла, орган) діє ТАК сигналізує про ЩОСЬ: стан (страх)] зберігає знання про ті частини тіла та органи людини, які є афектованими страхом, та про ті зміни, які відбуваються в них. Поєднання цієї інформації про обумовлює той факт, що експлікація симптому неодмінно відсилає до відповідної форми страху, на чому будується семантика великої кількості стилістично забарвлених мовних сполук, типу goose bumps, pins and needles тощо.

  • Слот РЕАКЦІЯ має вигляд [ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер-агенс діє ТАК на ХТОСЬ: агенс (загроза) / ЩОСЬ: стан (страх) / СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ: пацієнс) за допомогою ЩОСЬ: інструмент з ЩОСЬ: мета для ТАКИЙ ЩОСЬ: результат (вчинок)]. Слот містить різнобічну характеристику дій індивіда (ХТОСЬ: експірієнцер-агенс) в ситуації небезпеки, маючи своїми репрезентаціями слівні та надслівні одиниці парцел ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ та РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”.

  • КОМПАРАТИВНИЙ субфрейм структурується як предметно-посесивний фрейм [ХТОСЬ / ЩОСЬ: ціле (істота) має ЩОСЬ: частина існує ТАК) діє ТАК], який створює “другий поверх” фреймової моделі ЕК СТРАХ, приєднуючись на основі асоціативного зв’язку подібності (подібно) до будь-якого з вищевказаних субфреймів. Таким чином уможливлюється компаративне розширення будь-якого слоту загальної фреймової моделі ЕК СТРАХ, яке має своїм результатом появу численних метафоричних репрезентацій останнього.

  • ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот [ТУТ / ЗАРАЗ] відбиває просторово-часові умови виникнення ситуації небезпеки для індивіда, який в межах ЛСП “страх” експлікується лише у невеликої кількості одиниць, але має набувати великого значення під час розгортання опису ситуації у тексті.

  • АКСІОЛОГІЧНИЙ слот фіксує оцінку емоції англомовною свідомістю, яка прототипово визначається як негативна. Оцінний параметр ЕК СТРАХ детермінує оформлення конотативного компоненту значення своїх англомовних репрезентантів.

Наведені результати дослідження відбито у семи публікаціях автора [38; 39; 41; 43; 44; 47; 49].

РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ

Дослідження лексичних засобів представлення концептів передбачає аналіз одиниць різних мовних рівнів, а також різноманітних текстових фрагментів [див. 263, с. 5-10]. Для вивчення ЕК особливо цінним є розгляд функціонування їх репрезентантів у межах індивідуально-авторських текстів, оскільки знання про емоції, фіксуючись мовними знаками, найбільш повно й адекватно втілюються у семантичну структуру тексту [72, с. 104-106; 254, с. 41] у вигляді емоцій автора та персонажів [365, с. 52].

Тому у роботі аналіз фрагментів сучасних англомовних прозових творів має на меті уточнення набору квантитативних та квалітативних ознак ЕК СТРАХ для подальшої деталізації його смислової структури; аналіз будови та семантики лексико-синтаксичних засобів експлікації концепту; виявлення засобів невербального втілення ЕК; з’ясування специфіки розгортання фреймової структури досліджуваного ЕК у просторі англомовного художнього твору; встановлення корпусу тропеїчних засобів передачі гештальтного осмислення страху.

3.1 Особливості концептуальної репрезентації емоції страх у художньому мовленні

Художній текст являє собою найважливішу одиницю комунікації, яка породжується мовцем з метою передачі певної логіко-предметної інформації [155, с. 24]. Процес опанування цією інформацією, яка включає, зокрема, знання про емоційну сферу людини, супроводжується у читача зверненням до власного емоційного досвіду, активацією енциклопедичних знань та знань попередньо отриманих від автора. При цьому реципієнт тексту здатен не тільки зрозуміти загальний предметний зміст, але й виявити найбільш значущі переживання, які є опредмеченими в ньому [72, с. 106; 115, с. 74-75].

Будучи одним з найважливіших фрагментів англійської ККС, до концептуально-семантичної структури сучасних художніх текстів потрапляє великий обсяг знань про емоцію страх. Їхня актуалізація у тексту відбувається шляхом введення описів ситуацій переживання страху персонажами твору, в яких вони вимушені діяти залежно від світосприйняття, переконань, почуттів, емоцій.

Відображена в тексті ситуація переживання індивідом страху кваліфікується нами як емоційна ситуація. Під емоційною ситуацією розуміємо фрагмент тексту, концептуальним корелятом якого виступає ЕК [див., напр., 72, с. 106-107; 177, с. 12-13; 327, с. 190-191]. Виділення у тексті таких ситуацій ґрунтується на загальному знанні комунікантів про прототипові ситуації, пов’язані з переживанням людьми емоцій, а також підключенням тієї інформації, яка може бути пов’язана з конкретним емоційним досвідом. У відповідних текстових фрагментах відбувається вербалізація окремих слотів інформаційної структури ЕК СТРАХ. При цьому під час наративного розгортання вони приймають форму прототипового емоційно-подієвого сценарію або фреймів-сценаріїв девіантних емоційних ситуацій [92, с. 32-33; 56, с. 63-64; 417, с. 422]. Сценарій є динамічною похідною фрейму, яка відбиває послідовність подій у певному соціокультурному контексті, характеризуючись рольовими та часово-просторовими ознаками [96, с. 8; 430, c. 213-214]. Така концептуальна структура розглядається як засіб ідентифікації та розуміння нескладних життєвих сюжетів і тому складається з декількох етапів: в ньому є зав’язка, кульмінація сюжету та розв’язка [30, с. 59].

Побудована на матеріалі лексики фреймова модель є статичною. Динамічний характер тексту зумовлює прочитування моделі у її динаміці, тобто у вигляді сценарію: “Ми будуємо сценарії по мірі того, як в цьому виникає необхідність, у процесі інтерпретації мовлення, для того, щоб здійснити інтерпретацію повідомлення, використовуючи при цьому власний досвід” [197, c. 155].

У нашому випадку, це означає, що завдяки лінійності мовлення як природного обмежувача одночасної появи різних мовленнєвих синтагм, текстовий уривок, у якому зафіксована ситуація переживання страху, не дозволяє реципієнту відтворити одночасно всю фреймову структуру. Свідомість читача ніби “лине” впродовж послідовно актуалізованих у фрагменті тексту слотів фреймової структури ЕК СТРАХ, підключаючи під час осмислення компонентів пропозицій фонові знання та поступово розгортаючи її у фрейм-сценарій концептуалізованої емоції. Отже, сценарне представлення ЕК СТРАХ є плідним для аналізу текстових фрагментів опису діяльності індивіда під впливом небезпеки.

Отже, для осягнення відображеного у тексті емоційного смислу потрібно змоделювати загальну концептуальну структуру знання, яка відбиває осмислений фрагмент дійсності та здатна залучаться для подальшої інтерпретації отриманих даних [92, с. 32; 119, с. 92; 205, c. 40]. Для цього потрібно виділити та поєднати для розгляду усі елементи тексту, які несуть інформацію про емоції персонажів: нейтральні способи вираження та опису емоцій та стилістичні засоби їхньої репрезентації у художньому тексті [177, с. 12].

Перейдемо до розгляду вербалізованих ключових конституентів ЕК СТРАХ, об’єктивованих у текстах сучасних англомовних художніх творів номінативно-комунікативним інвентарем творчої свідомості як відображення узуальних аксіолого-семантичних параметрів концепту в ЕКС та ККС англомовного соціуму.

3.2 Реалізація компонентів фреймової структури емоційного концепту СТРАХ у художньому тексті

На матеріалі лексикографічних даних було виведено загальну концептуально-семантичну структуру ЕК СТРАХ у вигляді фреймової моделі, яка включає три блоки ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНИЙ блок даних про емоційну ситуацію страху (див. пункт 1.3.2). Текстова семантика завдяки своєму природному динамізму є джерелом інформації про слоти, які не актуалізуються або не є чітко експлікованими у значеннях одиниць лексичного рівня сучасної англійської мови. Перш за все, йдеться про ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот, що зберігає інформацію про просторову та часову локалізації як первинних ознак будь-якої ситуації [31, с. 15; 149, с. 95-96]. Темпоральна локалізація процесу, яка здійснює одночасно актуалізацію просторової локалізації, є обов’язковою для структуруваня тексту, обумовлюючи подальше розгортання сюжету [31, с. 16], тому текстові описи емоційної ситуації небезпеки обов’язково репрезентують ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ, що виконує роль рамки, всередині якої розгортаються події, наприклад, I was put on a kitchen fatigue: a job every prisoner dreaded... Working in the kitchen in the heat and the ghastly stink of rottening meat was an experience to turn the strongest stomach[482, c. 38]. У цьому фрагменті локативність слоту реалізується лексемою kitchen (кухня), темпоральність (а саме день) імплікується контекстом – в’язні працювали лише у день. За обставин, які у процесі наративного розгортання тексту змістовно оформлюються як слот ЗАГРОЗА, у в’язниці люди почували страх перед роботою на кухні: [ХТОСЬ 1: агенс-експірієнцер (в’язень – every prisoner) уявляє (ХТОСЬ 1: агенс (в’язень) діє ТАК (working)) ТУТ / ЗАРАЗ: загроза (in the kitchen in the heat and the ghastly stink of rottening meat) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (dreaded)].

Референційні можливості тексту, здатного охопити широкий спектр реалізацій прототипової ситуації, дозволяють відслідкувати нехарактерні її нюанси, периферійні аспекти. Так, згідно з дефініціями номінантів ЕК СТРАХ, його ядерною конотативною семою є оцінний компонент негативного характеру – unpleasant. Аналіз ілюстративного матеріалу свідчить про функціонування на периферії ЕК СТРАХ також позитивної оцінної семи, яка фіксується в АКСІОЛОГІЧНОМУ слоті. Страх оцінюється позитивно, якщо його переживання надає людині задоволення, як у наведеному нижче прикладі: “Only titillation, of course. Give people a comfortable little scare on Sunday morning” [523], де переляк від нереальної загрози виступає приємним стимулом у рутині повсякденного життя – пропозиція [ТАКИЙ (comfortable+”) ЩОСЬ: форма страху (scare)].

Позитивна оцінка АКСІОЛОГІЧНОГО слоту корелює зі стенічним характером страху, який здатен активізувати ментальну чи фізичну діяльність особи. Так, у фрагменті His principle fuel was fear”, he continued. “He got afraid and off he went. Hell probably live till ninety” [480, c. 274-275] страх персонажа (виражений одиницями fear, afraid), став причиною, за якої він вирішив боротися за своє життя [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (He) (відчуває ЩОСЬ: страх (afraid) спричиняє) діє ТАК (off he went) з результатом ТАКИЙ (+”) ЩОСЬ: результат (Hell probably live till ninety)].

До того ж, емоція виступає сильним джерелом задоволення для людей пугнічного типу емоційної спрямованості, для яких життєвою домінантою є небезпека, боротьба та перемога над нею [93, c. 101-102]. У наведеному нижче прикладі You couldnt talk to him without realizing that he was one of those men who never feel the joy of life so intensely as when the bullets are whistling all around them, and the next moment may be their last. Danger was a stimulant to him [481, c. 136] страх залишається за “кадром” опису, але він представлен метонімічно, розкриваючи роль небезпеки як фактора надання певної насолоди: [ТАКЕ (stimulating) ЩОСЬ: загроза (danger) (спричиняє ЩОСЬ: форма страху (excitement))].

Таким чином, аналіз текстових описів переживання індивідом емоції страх дозволяє максимально повно реконструювати усю інформативну структуру ЕК СТРАХ, а також уточнити інформаційну конфігурацію кожного з його слотів.

3.2.1 Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

Вербалізований ЕК СТРАХ як когнітивна структура знання про ситуацію виникнення та переживання емоції страх, необхідним чином включає інформацію про появу деякої події (прояв її наслідків), яка категоризується індивідом як небезпечна [28; 126; 142, с. 10]. Згідно з дефініціями лексеми danger у тлумачних словниках, для англомовної спільноти небезпека являє собою деяку ситуацію, у якій суб’єкт впливу може зазнати шкоди, смерті, втрати, ушкодження чи руйнування (danger – a situation in which harm, death, loss, damage or destruction is possible) [459, с. 348]. Отже, небезпека передбачає наявність причини або джерела (носія впливу), від якого вона надходить суб’єктові у вигляді загрози [28, с. 5], яка як результат своєї дії може нанести психофізичного, матеріального чи морального збитку людині.

У зв’язку з цим, концептуальна структура емоційної ситуації загрози включає фрагменти, які містять інформацію про ознаки та властивості загрози, причини її виникнення, а також про наслідки небезпечної ситуації. У фреймовій семантиці зазначена емоційна ситуація моделюється на основі акціонального фрейму як мережа відповідних слотів, кожен з яких у разі необхідності знаходить представлення в англомовному тексті.

3.2.1.1 Лінгвокогнітивний аспект реалізації слоту ЗАГРОЗА

У тексті небезпечна ситуація описується як здійснення носієм загрози тиску на її об’єкт. У ролі носія загрози, що експлікує підслот ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) виступає:

жива істота: людина, наприклад, яка (Kurtz) дійснює небажані для іншої особи-пацієнса (Perlmutter) дії: “You better not, you lizard skin old fuck.” “Dont you worry, laddie”, Kurtz soothed, and patted Perlmutters shivering shoulder [526, c. 536], або тваринний світ, наприклад, природний страх (appaled) ведмедів, зустріч з якими у лісі представляє для людини ХТОСЬ: експірієнцер (Jonesy) серьозну небезпеку: “You saw a bear in the night?” Jonesy was both fascinated and appaled [526, c. 53];

неживий об’єкт: У ситуації, представленій в уривку “[Bridget Jones] Horrified by thought of similar microchip being in own buttocks, particularly in the mornings” [489, c. 93], героїня Бріджит (ХТОСЬ: експірієнцер (Bridget Jones)) охоплена жахом ЩОСЬ: форма страху (horrified) через те, що дізналася про існування пристроїв – мікрочипів, які перетворюють людей на подобу машин-роботів та можливістю перетворитися на одну з цих машин.

Концептуальна структура пропозиції [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК] може представлятися значеннями стилістично нейтральних одиниць парцели ЗАГРОЗА ЛСП “страх”, наприклад, одиниці bully з СР з домінантою intimidator: “Hi! Hi there, you boys! You stop that! Let ’im alone! Let ’im up! Bullies! Bullies! Two on one! Police! Poleeeece!” [524]; horror з ряду з СД scare “ситуація страху / переляку”: All around were horror, and thick gloom, and a black sweltering desert of ebony [507, c. 62].

У тексті різними способами можуть акцентуватися інші слоти фреймової моделі ситуації небезпеки ЕК СТРАХ. Так, підслот СТІЛЬКИ надає інформацію про те, що носієм загрози може виступати як одиничний індивід / персоніфікована сутність / ситуація, так і сукупність носіїв впливу. Так, якщо у першому прикладі носій загрози лише один: “I switched Channels and lurched in horror. It was a trailer for the Ann and Nick show and there…was my mother, all bouffed and made-up” [489, c. 90], то інший приклад ілюструє загрозу, яка виходить від певної кількості її агентів – пропозиція: [СТІЛЬКИ ХТОСЬ: агенс (загрозаgangs)] It was dangerous to go into Warsaw, for Polish hoodlum gangs were constantly on the look out for escaped Jews to extort or turn in for reward money[538, с. 121].

Втілюючись у сюжетну лінію оповідання, загроза відбивається у його тканині різнопланово. Тому в різних текстових фрагментах висвітлюються різні якісні грані загрози, концептуальним корелятом яких є підслот ТАКИЙ. Своє вербальне оформлення вузол отримує в одній номінації або в окремому фрагменті текста. Для кваліфікації загрози використовуються прикметники парцели ЗАГРОЗА, наприклад, I knew that a thousand fearful accidents might occur[502, c. 209], де лексема fearful відображає власне страх (fear), яким імовірно є охоплена діюча особа фрагменту.

На підставі того, на яку сферу людської життєдіяльності – біологічну або соціальну – спрямовано цей вплив, виділяємо два типи загрози (див. Додаток К), що демонструюються підслотом ТАКИЙ ЕК СТРАХ у текстових фрагментах за допомогою нейтральних або стилістично маркованих одиниць:

  • біологічна загроза. Під час військової баталії частина єврейського війська (half the Haganah force), яка раптово з’являється на місці бою ([СТІЛЬКИ ТАКА (біологічна – dead and wounded) ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК]), навіює арабам (Arabs) страх (fear, terror) смерті, загрожуючи їх життю:The Arabs were paralyzed with fear. Ari led half the Haganah force out from the cover of the stockade in a fierce counterattack which littered the field of battle with Arab dead and wounded. Arabs who survived fled back to high ground screaming in terror [538, с. 279];

  • соціальна загроза. У нижченаведеному прикладі: We are all scared to death. Of the two hundred or so people taking the bar exam this outing, at least half finished at Memphis State last month” [502, c. 229] персонажі налякані (scared to death) тим, що нездача іспиту по закінченню юридичної школи не дозволить їм займатись адвокатської практикою, з усіма негативними для карьери наслідками ([ТАКА (соціальна) ЩОСЬ: агенс (загроза failing the bar exam) діє ТАК]).

Вербально представлений одиницями різних номінативних просторів, які стягує навколо себе ЕК СТРАХ, підслот ТАКИЙ містить різноманітну інформацію, дозволяючи конкретизувати типи загрози залежно від характеру їхнього тиску. Відмічаємо загрозу фізичного, психологічного та психофізичного характеру;

    • фізична загроза розуміється нами як вплив об’єктів, явищ, процесів на організм людини, що може викликати хворобливі відчуття, завдати шкоди її здоров’ю або матеріальному стану. У прикладі “The proprietor was daunted by the four men at the door, by the knowledge that they were Reds who had no respect for private property... who would rape his women, who would rob his bank, who would murder him as soon as they look at him [495, с. 68-69] хазяїн бара (ХТОСЬ: експірієнцер (proprietor) є наляканим (ЩОСЬ: форма страху (daunted)) можливістю як матеріальної шкоди, яку можуть завдати йому більшовики (Reds), так і шкоди здоров’ю його сім’ї (who would rape his women) та вбивства його самого (who would murder him);

      • психічна загроза характеризується тим, що певний об’єкт чи стан справ викликає у людини неприємні переживання, душевне хвилювання, сум’яття, внутрішній дискомфорт, певну форму страху тощо. Так, у фрагменті After the third reading, I collect myself and start taking notes. There might be a hole or two to poke in it. The shock and fright wear off [502, c. 241] дізнаємося про те, що персонаж твору – адвокат (підслот ХТОСЬ: пацієнс-експірієнцер, від імені якого ведеться оповідь (I)), під час розгляду справи у суді (ЩОСЬ: загроза – third reading) спочатку розглядав весь процес для себе як загрозу психічного характеру, у результаті чого переживав переляк підслот ЩОСЬ: форма страху (fright);

        • психофізична загроза об’єднує параметри психічної та фізичної загрози. Так, у наведеному нижче прикладі персонаж-воїн боїться (ЩОСЬ: форма страху concerned) та не хоче повертатися до дому через те, що на нього чекають смерть (I’d be stoned to death) та ганьба (in disgrace): “Zhem... looked very sad and concerned. “I’m in disgrace because you captured me. No Mngumwa can never go home again if he’s cowardly enough to be taken prisoner... I’d be stoned to death. They wouldn’t dishonor their steel with my blood” [488, c. 65].

Крім того, залежно від характеру “сприйняття” загрози індивідом-пацієнсом зона слоту ТАКИЙ містить інформацію про два її різновиди:

          • дійсна загроза та, яку людина у певних просторово-часових координатах безпосередньо сприймає за допомогою органів чуттів;

          • уявна загроза – це загроза, яку індивід уявляє, мислено конструює як можливу на основі власного світоспоглядання. Зазначимо, що дійсна та уявна типи загрози підрозділяються на реальну та нереальну підвиди. Наведемо деякі приклади.

Уявна нереальна фізична загроза припускає фізичну загрозу, яка уявляється людиною, але не має об’єктивних підстав для свого існування. У фрагменті “Charlie Slowe waited until he heard his mother snore before he got out of bed. He was frightened. That it was a crime to steal some of his father’s stock Charlie had no doubt... Tonight he had said he would be in Norwich. But all the same Charlie had no sense of safety as he crept down the wooden stairs” [496, c. 56-57] особа-експірієнцер (Charlie Slowe) налякан (ЩОСЬ: переляк (was frightened)), незважаючи на відсутність загрози – батька (he would be in Norwich), він думав, що одразу після крадіжки він може понести фізичне (скоріше за все) покарання від нього за її скоєння (that it was a crime to steal some of his father’s stock), але його страхи є даремними.

Загроза уявна реальна психічна “This is better than milk and biscuits, eh?” – “Yes”, Philip said, but he was scared, scared for Baines as much for himself. He could’t help wondering at every bite, at every draught of the ginger pop what Mrs. Baines would say if she ever learnt of that meal [497, c. 32], надходить від Місіс Бейнз (ХТОСЬ: агенс (загроза) – Mrs. Baines) та полягає у несхвальному ставленні до вчинку Філіппа ([ХТОСЬ 2: агенс-експірієнцер (Philip) діє ТАК (at every bite, at every draught of the ginger pop)]), яке буде обов’язково висловлено нею (підслот ТАКИЙ (уявна реальна психічна загроза) (what Mrs. Baines would say if she ever learnt of that meal)), якщо вона про нього дізнається.

Отже, на основі зазначеного вище робимо висновок про те, що слот ТАКИЙ є складно структурованим вузлом, який у ієрархічно-організованій інформаційній сітці репрезентує суб’єктивно-інтерпретаційні та об’єктивні відомості про ситуацію небезпеки.

Вузли слоту ЗАГРОЗА ЩОСЬ: мета та ЩОСЬ: результат, що фіксують причинно-наслідковий зв’язок між встановленою суб’єктом загрози ідеальною ціллю своєї діяльності та її практичним втіленням, виявляють те, що в одних семантичних відрізках тексту їхній зміст збігається. Отже, мета загрози реалізується у бажаних для персонажа наслідках. В інших фрагментах ці вузли мають різне семантичне наповнення, що свідчить про деякий результат, відмінний від раніше ідеально запланованого.

Аналізуючи приклад, “I [Ari] need forged papers… If you don’t go along with this I’m going to personally see to it that you’re the last person out of the Caraolos detention camp…A faint smile crossed the boy’s [Dov’s] face, and he nodded that he would go to work [538, с. 39], бачимо, що ХТОСЬ: агент загрози (Ari), який сподівається на співпрацю із суб’єктом загрози: ХТОСЬ: пацієнс (Dov), успішно досягає запланованої мети: ЩОСЬ: мета=результат (he nodded that he would go to work).

У прикладі “Remand your soul to God, for you will stand before His throne momentarily,” the boy with the red hair said, and clawed for Burt’s eyes. Burt stepped back, pulled the Pensy out of his arm, and stuck it into the red-haired boy’s throat [508, с. 271] реципієнт впливу (Burt) не виконує вимог (підслот ЩОСЬ: мета (you will stand before His throne momentarily) агента загрози (boy), що втілюється у негативні, зовсім не передбачувані, для останнього наслідки: захищаючи своє життя, Burt вбиває його (ЩОСЬ: результатstuck it into the red-haired boy’s throat).

Підслот ЩОСЬ: інструмент слоту ЗАГРОЗА наповнюється інформацією про знаряддя, яке застосовується суб’єктом загрози для викликання у “жертви” страху та припинення її опору. Так, у наступному прикладі приводиться нематеріальний інструмент – знання про справжню персону Дуссандера, яке використовується хлопчиком для досягнення власної мети [ХТОСЬ: загроза (Todd) діє ТАК за допомогою ЩОСЬ: інструмент (knowledge)]: “I don’t wish to speak of it.” – “You will, though. If you don’t, I’ll [Todd] tell everyone who you are”. Dussander stared at him grey-faced” [523].

Як складові загрози вербалізації піддаються також використані проти людини матеріальні знаряддя, які поділяються на природні об’єкти та на артефакти. У наведеному нижче прикладі, Bogs Diamond (ХТОСЬ: носій загрози) для залякування персонажу твору Andy (ХТОСЬ: пацієнс) використовує артефакт лезо (ЩОСЬ: інструмент a pearl-handled razor): “Bogs Diamond stepped in front of him [Andy]... He opened a pearl-handled razor and said, “I’m gonna open my fly now, mister man, and you are going to swallow what I give you to swallow…” [522].

За певних обставин, які відображаються письменником агент загрози може здійснювати тиск на “потерпілого” опосередковано, через співучасника, відомості про якого представлені слотом ХТОСЬ: помічник ЕК СТРАХ. У наступному прикладі “What’s plan two? I asked. “I’ll [Cressner] call Tony back in fifteen minutes, and he will remove the... offending substance [heroin] from the trunk of your car and drive it back here. If I don’t call, he will get in touch with the police” [517, с. 185] для забезпечення своєї безпеки та реалізації своїх злочинних намірів Креснер використовує власного охоронця Тоні (Tony ХТОСЬ: помічник).

Вузол ХТОСЬ: бенефіціант слоту ЗАГРОЗА інкорпорує інформацію про те, заради кого у певному контексті носій небезпеки спрямовує свої зусилля. У наступному прикладі герою Берту загрожують смертю діти-язичники (pagan devil-children), які здійснюють обряд жертвопринесення своєму богові – бенефіціанту: Kill him [Burt]! someone roared, and they [children] came after him… Dread in his belly, he went on down to the row… “Oh, Vicky, My God–” She had been mounted on a crossbar… The nude jawbone grinned. The eye sockets seemed to stare at Burt jocularly, as if the onetime minister of the Grace Baptist Church was saying: It’s not so bad, being sacrificed by pagan devil-children in the corn, is not so bad[508, с. 271-276].

Таким чином, під час аналізу текстових фрагментів, у яких компоненти фреймової структури ЕК СТРАХ отримують своє вербальне втілення нейтральними та стилістично маркованими мовними засобами, нами були розширено смислове наповнення вузлів слоту ЗАГРОЗА та визначено зміст встановлених, раніше лише прогнозованих, слотів ЩОСЬ: мета, ЩОСЬ / ХТОСЬ: інструмент / помічник, ЩОСЬ / ХТОСЬ / ХТОСЬ: результат / бенефіціант.

3.2.1.2 Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА

Слот ЗАГРОЗА ЕК СТРАХ покриває окрему ділянку англомовної картини світу. Йдеться про те, що англомовна свідомість виділяє у реальному світі такі предмети та явища, які можуть за певних обставин перетворитись на небезпечні для людини. Знання про перелік таких сутностей світу, їхні загрозливі параметри та властивості зберігаються у такій ділянці ККС англомовного соціуму, якою є вербалізований слот ЕК СТРАХ.

Емоційна ситуація небезпеки, переживання якої є поштовхом для виникнення у людини емоції страх, може приховувати різні типи загроз. У психологічній науці усі стимули, які є відповідальними за виникнення страху підрозділяють на вроджені та культурно детерміновані [див., напр., 415]. Залежно від того, які саме детермінанти викликають стан страху, він може реалізуватися вигляді своїх різновидів, знання про які зберігається у структурі ЕК СТРАХ у вигляді пропозиції [ТАКИЙ ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза) викликає ЩОСЬ: стан (страх)] (у розгорнутій фреймовій моделі ЕК СТРАХ зазначена пропозиція представляється конфігурацією [ТАКИЙ ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза) спричиняє ХТОСЬ: експірієнцер знаходиться у / вміщує ЩОСЬ: стан (страх)], у якій профілюються слоти загрози та страху).

До вроджених детермінант страху відносять такі категорії як інтенсивність, новизна, нестача стимулу та повна відсутність стимуляції, на основі чого є можливим виділити ряд різновидів страху, як реакцію пацієнса на зазначений вид загрози (див. Додаток Л). Деякі з них мають хронічний характер, розвиваються у фобії – нав’язливі страхи об’єктів, явищ, процесів [див. 468, c. 365].

У сучасній англомовній художній прозі поширеними є такі різновиди страху:

  • страх новизни. У прикладі, для персонажу твору, який веде розповідь від першої особи (I – ХТОСЬ: пацієнс-експірієнцер) сніг є новим, зовсім незнайомим лякаючим явищем (ТАКИЙ: новий (had never seen snow)), яке через це набуває властивостей небезпеки та лякає (ЩОСЬ: вид страху (перелякnearly died of fright): Next morning I awoke, looked out of the window and nearly died of fright. My screams brought Atticus from his bathroom half-shaven. “The world’s ending, Atticus! Please, do something!” I dragged him to the window and pointed. “No, it’s not,” he said. “It’s snowing ... Jem had never seen snow either but he knew what it was [528, c. 85];

  • страх самотності. Відсутність супутника життя на протязі довготривалого часу, з пустим, безперспективним життям робить думку героя про втрату коханої нестерпною, жахаючою, тобто виступає для нього у формі загрози [ЩОСЬ: загроза (losing Phyong) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (terrified)]: We are fools”, I said, “when we love. I was terrified of losing her. Wait until you’re afraid of living ten years alone with no companion and a nursing home at the end of it… If Phyong left me, would I have the energy to find another? [499, c. 115-116];

      • страх темряви: It was true that he felt ill, a sick empty sensation in his stomach and a rapidly beating heart, but he knew that the cause was only fear, fear of the party, fear of being made to hide by himself in the dark, unaccompanied by Peter and with no light to make a blessed breach...“ I am afraid of the dark [498, c. 47]. У зазначеному фрагменті персонаж починає переживати страх від думки про те, що він може залишитися наодинці у темряві [ЩОСЬ: загроза (dark) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (afraid)];

          • страх смерті. Загроза позбавлення життя привела людей у стан сильного страху, жаху [ЩОСЬ: загроза (slit their throats) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (terrified)]: “Everyone was terrified by the whole idea of the Guardsmen. They were certain that Suleiman would slit their throats when he heard about it” [538, c. 233];

              • страх болю. Незважаючи на те, що здатність раптового різкого болю викликати страх являє собою велику адаптаційну цінність для людини [113,c. 50], індивід розцінює біль як ворожу силу, боїться його: “She would begin her polio shots despite her childish dread of the prick of a needle[540, c. 505]. У прикладі персонаж виявляє свої дитячі страхи перед болем, який викликаний уколом ігли [ЩОСЬ: загроза (the prick of a needle) спричиняє ТАКИЙ (childish) ЩОСЬ: форма страху (dread)].

                • страх висоти. Страх висоти (fear) проявляється, як проілюстровано нижче, у можливості втрати людиною рівноваги ЩОСЬ: загроза (lost my balance). Під час знаходження на висотних об’єктах, що спричинить негативні для здоров’я та життя наслідки:Kittys face, turned up to watch me, was a small white ovalI could hear my own heartbeat as I began to inch along with my arms held out for balance. Once, a swallow had swooped close by my head during this part of the adventure, and in drawing back I had almost lost my balance. I lived in fear of the same thing happening again[516, c. 283];

                • страх води: “He didn’t rush in, though every cell of his body craved water. He felt an unexpected sensation, one he had never imagined because of the lack of experience. Fear of water. This hollow between the mountains was deep, and he couldn’t swim. If he went in very far, he might step off a ledge and sink into the black depths [488, c. 40]. У наведеному прикладі персонаж, який не вміє плавати, переживає страх перед загрозливою і тому жахаючою масою води, яка може принести йому смерть [ТАКЕ ЩОСЬ: загроза (black depths of water) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (fear)];

                • страх тварин. Люди бояться різноманітних тварин, комах, рептилій тощо, які пов’язані, насамперед, в уявленні з можливим завданням болю, нанесенням ран, каліцтвом. У поданому нижче прикладі описується жах людини, яка побачила ведмідя [ЩОСЬ: загроза (black bear) спричиняє (ХТОСЬ: паціенс-експірієнцер (знаходиться у ЩОСЬ: форма страху (terror)) відчуває ЩОСЬ: наслідок (симптом – broke off, the spit in his mouth drying up to something that felt like an electric mist))]: “He broke off, the spit in his mouth drying up to something that felt like an electric mist. A black bear, fat with its pre-hibernation stuffing, was ambling through the screen of thin second-growth trees to his left” [526, c. 124].

Окрім природних стимулів впливу на людину, страх викликається культурними детермінантами – факторами, що зумовлені вродженими стимулами загрози, та які формують людину як носія конкретної культури на певному історичному відрізку часу. Насамперед, йдеться про мораль, етику, право, релігію, тому особа так чи інакше знаходиться під постійним тиском соціального життя, вимоги якого вона виконує для забезпечення свого безпечного існування. Як компонент знання, вони з необхідністю включаються до ЕК СТРАХ і знаходять реалізації у фрагментах англомовних художніх творів у вигляді номінації та опису культурно зумовлених різновидів страху, серед яких зустрічаємо:

  • страх прикмет:Uneasy because he had ignored the omen, he walked on. For several days, he expected something terrible to happen: an attack by one of the huge lions, a bite from a snake. But nothing out of the way occurred. After a week he lost his uneasiness[488, c. 60]. Персонаж твору, будучи марновірною людиною, незважаючи на те, що отримане пророкування наклало заборону на його дії, йде в супереч йому, переживаючи стурбованість, страх за наслідки свойго вчинку [ЩОСЬ: загроза (ignoring the omen) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (uneasiness)];

  • страх Бога. Страх Бога виявляється у порушенні божественних заповітів, що означає здійснення гріха, призводить до Божого гніву. Релігійний страх стримує набожних людей перед скоєнням “передбачуваних” моральних або фізичних злочинів, є мірилом їхніх думок та дій як у прикладі "She came across as a sensible, God-fearing, Bible-quoting patriot, who raised all those kids with a heavy hand and a swift kick in the ass [501], у якому персонаж твору виховує дітей за настановами Біблії: [(ХТОСЬ: загроза (God)) спричиняє ТАКИЙ (God-fearing) ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (She) впливає ТАК на СТІЛЬКИ ХТОСЬ: пацієнс (kids)];

  • благоговійний страх. Цей вид страху виникає під час споглядання людиною чогось значного, загрозливого, того, що вона не здатна цілком осмислити, що викликає потрясіння: On both sides of the road, spaced every twenty feet, were ten-foot high wooden poles. A human head, in varying stages of rottenness, or a scull, topped every pole. Fascinated and awed, Benoni watched the display of the might of Kaywoo for a long while [488, c. 72]. Почуття, яке охопило героя при спогляданні незвичайного видовища лякання людей [ЩОСЬ: загроза (head, in varying stages of rottenness) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (awe)], кваліфікується автором як благоговійний страх – страх, змішаним з повагою до могутності правителя.

Особа здатна переживати благоговійний страх перед людьми, які відрізняються загадковою натурою, надзвичайно нерядовими ідеями, вчинками: Often people display a curious respect for a man drunk, rather like the respect of simple races for the insane. Respect rather than fear. There’s something awe-inspiring in one who lost all inhibitions, who will do anything [480, c. 134];

  • фаталістичний страх. Фаталізм є світоглядом, який інтерпретує реальність як дещо передбачене трансцендентальними силами, які є вираженням надприродних сил чи волі Бога. Для людини з фаталістичними поглядами виключаються здійснення нових можливостей, і тому неодмінно виникає страх (darent go), якщо підкоряючись долі, вона не буде здатною вплинути на існуючий стан справ: It will be a bad cold if I go to the party. Perhaps I shall die”. “Then you mustn’t go”. But such a rebellion against destiny was not in Francis’s power… “I won’t go. I daren’t go. They will make me hide in the dark. I’m coming”, he called with despair” [498, c. 47];

  • страх соціальних відносин. Такий вид страху виникає у людей у соціумі за умов класової, політичної, релігійної дискримінації. У наведеному нижче прикладі представлена проблема дискримінації, результатом якої є страх у людей певної національності перед представниками іншої нації [ЩОСЬ: загроза (gentile) спричиняє ХТОСЬ: пацієнс (a Jew) відчуває ЩОСЬ: страх (fear)]: David knew how it felt to be a Jew in a world that seemed to have been made for gentiles only. But how, he now began to wonder, how did it feel to be a gentile living in Eden... How did it feel to walk into Bate’s office without any fear of how you would be received, to put your card down and say, “I have an appointment this morning [491, c. 81];

  • страх соціально-економічного характеру. Для людей проблема матеріального благополуччя, його підтримки виступає у якості економічної загрози, яка викликає відповідний страх [ЩОСЬ: загроза (threat of hunger) спричиняє ЩОСЬ: страх (fear)]: They always lived with fear of tomorrow, always with the threat of hunger, of illness, of old age, of dying [491, c. 16]. Частковим випадком зазначеного страху виступає страх бідності: “What plagued David above everything else was the fear of poverty there seemed to be no escape from” [491, c. 16-17].

Наведена класифікація різновидів страху або загрози, що їх викликає, свідчить про нерозривний зв’язок слотів загрози та страху ЕК СТРАХ. Поданий перелік акцентує типові сутності та феномени, які з погляду англомовного соціуму мають потенціал перетворюватися на небезпечні для людини у біологічному та соціальному плані. Тим самим, аналіз текстових репрезентацій різновидів страху, що виникає у відповідь на визначені фактори загрози, окреслює типове концептуально-семантичне наповнення слоту ЗАГРОЗА. Аналіз контекстуальної сполучуваності назв страху з низкою номінацій загрози дозволило розширити семне наповнення ближнього імплікаціоналу значення одиниць на позначення ЕК СТРАХ.

3.2.2 Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

Одним із базових структуроутворюючих компонентів концептуального змісту емоції страх є знання про психофізіологічні та фізичні реакції людського тіла, які сигналізують про появу та вплив згаданої емоції. Отже, до фокусу уваги попадає комплексний компонент ситуації виникнення емоції страх, який відтворює знання про 1) людину-експірієнцера, яка переживає відповідне емоційне ставлення до деякого фрагменту дійсності, 2) визначений контекстом ситуації обсяг інформації про особливості емоційного стану, у якому вона опиняється, та 3) усе розмаїття симптомів організму індивіда, що свідчать про перебіг страху.

Підсумовуючи вищезазначене, робимо висновок, що на ментальному рівні інтерпретації відповідних фрагментів складової “ситуації страху”, йдеться про функціонування термінальних зон ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ та СИМПТОМ структури СТАТАЛЬНОГО слота ЕК СТРАХ.

3.2.2.1 Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР

У центрі структури ЕК СТРАХ природно знаходиться людина, що є “мірилом усіх речей”, відправним пунктом гносеологічного та практичного освоєння дійсності. Якщо у слоті ЗАГРОЗА людина осмислюється у ролі пацієнса, який під впливом деякої небезпеки зазнає відчутної зміни свого фізіологічного та психофізичного стану, то у підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ акцент зміщується на розгляд цього суб’єкта як такого, який у визначених просторово-часових рамках певним чином відчуває, осмислює, переживає свій страх у різних його формах та різновидах. Особа з’являється перед нами у ролі експірієнцера, чия розумова діяльність є результатом зовнішньої стимуляції сприйнятої дійсності [340, с. 168].

В англомовному художньому тексті вузол ХТОСЬ: експірієнцер (людина) ЕК СТРАХ отримує втілення у семантиці іменників та займенників, а також різноманітних словосполучень. Серед іменних лексем, уживаних для репрезентації вказаного вузла, виділяються власні та загальні назви у номінативному або генетивному відмінках однини чи множини, пор.: Francis didn’t cry out, but the leap of his own heart revealed to Peter a proportion of Francis’s terror[498, с. 54], Well, yes, he did sometimes think things would go to hell if he left town. So his was a worrier, what could he say?” [486, с. 139].

Вербалізація вузла ХТОСЬ: експірієнцер страха відбувається також за посередництва особових та безособових займенників, наприклад, “Her heart was beating painfully and she was very anxious. Julia held out a white thin hand” [478, c. 148]. Крім того, зазначений слот може бути маніфестований відад’єктивними іменниками, наприклад, The weary, the hungry, the frightened were told that the Marshall Plan would bring them tractors and butter and hope [537, c. 468].

На позначення вузла ХТОСЬ: експірієнцер страха вживаються словосполучення різних типів. Так, у наведеному нижче фрагменті наводиться приклад займенникової синтагми, For the most part, all the rest looked very anxious [500, c. 75], вільної прикметникової синтагми “The matriculants of the ghettos, the concentration camp students, scholars of rubble…Terror-filled faces, bed-wetters, night shriekers” [538, c. 56].

Вибір форми однини чи множини іменних та займенникових лексем, які об’єктивують підслот ХТОСЬ: експірієнцер, детермінується підслотом СТІЛЬКИ пропозиції [СТІЛЬКИ ХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], наприклад, “The anxious mother sighed sometimes, but toоk care her sigh should never reach her husband’s ear” [538, c. 339], They [the Germans] feared the English as they feared no other” [537, 296].

У деяких випадках з метою створення текстової динаміки експірієнцер страху може взагалі не отримувати власної вербалізації: Also worried about how to celebrate a birthday. Size of flat and bank balance prohibits actual party. Maybe dinner party?…” [489, c. 78].

Знання, сконцентровані у підслоті ХТОСЬ: експірієнцер (людина), неодмінно доповнюються змістом підслота ТАКИЙ, який приписує індивіду певні біологічні та соціально обумовлені параметри, маніфестуючи на мовному рівні його 1) ментальний або психофізіологічний стан, 2) індивідуальні параметри емоційно-вольової сфери, 3) особливості життєвого досвіду, 4) вік, 5) рід діяльності, 6) соціальну приналежність.

Виникненню та переживанню страху сприяє або перешкоджає супутній ментальний або психофізіологічний процес в організмі людини. У наведеному нижче прикладі, певні думки персонажу як результат типового прояву оцінки певної ситуації, є сприятливим ґрунтом для охоплення його страхом: [ТАКИЙ ([in] thought) ХТОСЬ: експірієнцер (he) відчуває ЩОСЬ: страх (fear)]:Well, Ill be damned”. And to himself he thought, maybe he was. With the thought came the fear, and with it anger, and now there was no more restraint as there had been in the past [491, c. 617].

Виникнення страху зумовлюється емоційно-вольовою сферою особи [238, с. 394; 342, с. 292]. У прикладі Johnson was a man of good physical courage, but now he felt something turn over in his stomach and try to crawl away [526, c. 473] знаходимо інформацію про те, що, хоча персонаж є природно хороброю людиною [ТАКИЙ (of good physical courage) ХТОСЬ: експірієнцер (a man) відчуває ЩОСЬ: симптом страху (something turn over in his stomach and try to crawl away)], страх здатен охоплювати і такий тип людей.

Життєвий досвід людини, її світоглядні, ціннісні установки сприяють “загартованню” особистості в плані відчуття та проявів страху. Наприклад, перебування у концтаборах, визначає відносну нечутливість людей до страху [ТАКИЙ (такі, що пройшли концтабори graduates of concentration camps) ХТОСЬ: пацієнс (those people) не відчувають ЩОСЬ: страх (fear)]: nothing we can do to frighten, що справедливо зауважується одним з персонажів: “Then crack down on them,” Caldwell snapped; put the fear of God into them.” “Freddie, Freddie, Freddie,” Sutherland said in dismay. “There is nothing we can do to frighten those people. They are graduates of concentration camps [538, c. 102].

Виникнення страху залежить від віку особи, який детермінує вибірковість типу загрози, її адекватне сприйняття та вірну інтерпретацію. Так, люди старшого віку бояться смерті, інфарктів, які безпосередньо ведуть до неї, а тому більш піклуються про своє здоров’я:When he abruptly resigned from Douglas in 1968, he apparently did so at the age of forty seven because he feared dying. Several of his colleages had recently died of heart attacks and, Thorson, who had some sort of mild heart condition, decided he couldn’t cope with the stress and overwork anymore[532, c. 170]. У прикладі реалізується фреймова структура [(ЩОСЬ: загроза (dying, heart attacks, the stress and overwork)) викликає ((ТАКИЙ: at the age of forty seven) ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Торсон – he, Thorson) відчуває ЩОСЬ: страх (feared)) діє ТАК (he abruptly resigned from Douglas)].

Потужними суб’єктивними факторами, які зумовлюють переживання особою страху є її професія, рід діяльності, соціальний статус. Так, неосвіченість людей, яка є прямим наслідком їхнього низького соціального положення є причиною страху перед “загрозливими” соціальними інститутами [ЩОСЬ: загроза (insurance companies) спричиняє ТАКИЙ (not educated fearful) ХТОСЬ: експірієнцер (people)]: “The people who buy these policies are not educated. They are often as fearful of the lawyers as they are of the insurance companies [502, c. 132].

Професійна діяльність медиків, їх внутрішній обов’язок перед людьми, передбачає психологічно справлятися з усіма жахами, що можуть бути нанесені тілу потерпілого, як, наприклад, у фрагменті, у якому медсестра та доктор приймають роди в мертвої жінки [ЩОСЬ: загроза (weirdly breathing body) діє на СТІЛЬКИ ТАКІ (з медичною освітою) ХТОСЬ: пацієнс (I, nurse) діють ТАК (work)]: “Her [a middle-aged nurse] face was as pale as milk, and while there was terror and a kind of superstitious awe on her face as she looked down at that weirdly breathing [Sandra Stansfield's headless] body, there was none of that dazed shock which would have made her difficult and dangerous to work with. “You can get me a blanket” I said curtly. “We've still got a chance, I think... This baby is coming now” [524].

Соціальний статус є тією “перешкодою, яка стоїть на шляху розгортання” страху. Так, престиж та вольова загартованість членів Оксфордської університетської команди по регбі не дозволяє їм піддаватися та виявляти свої страхи [ТАКИЙ (rugger blue) ХТОСЬ: пацієнс (Nelson) не відчуває ЩОСЬ: форма страху (panic)]:“Mary said: “That’s ridiculous. Nelson wouldn’t do that. He’s a rugger blue. Rugger blue don’t panic” [492, c. 163].

Отже, за допомогою текстових фрагментів представлення ситуації виникнення страху, нами була проаналізована смислова наповненість пропозицій [СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], яка відбиває різноманітні ознаки слоту ЕКСПІРІЄНЦЕР структури ЕК СТРАХ, а саме: кількість експірієнцерів, дані про наявність ментального, психофізіологічного станів, індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери, життєвий досвід, вік, рід діяльності, професійну, соціальну належність, що є необхідною передумовою для розгляду термінальної зони, визначеною слотом СТАН СТРАХУ.

3.2.2.2 Підслот СТАН СТРАХУ

Залежно від структурних складників ЕК СТРАХ, які “висвітлюються” у процесі творчої діяльності автора та втілюються у семантичній тканині тексту, існують різні способи представлення підслоту СТАН СТРАХУ. Вони спрямовані на називання та опис емоції страх, різних її форм та різновидів, вираження страху через мовлення персонажів. У семантиці досліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою, яка реалізується у межах фреймової моделі ЕК СТРАХ у вигляді приписування страхові семантичних ролей контейнеру: Although Julia was in a pitiable state of anxiety… she almost smiled at his fatuous irony” [478, c. 144], наповнення контейнеру: “This discovery, communicated throughout the hall in a moment, seemed to instill a sudden fear into their hearts[544, с. 10], рід / вид: “Brodie looked up quickly from beneath his tufted eyebrows, not fearing the man but dreading…” [477, c. 286], причина / результат: “Andrew realized with a shiver of apprehension that he had an outbreak of typhoid fever on his hands [476, c. 17] та інструмент: “His principle fuel was fear”, he continued. “He got afraid and off he went [480, c. 274-275].

Знання про форми страху включають дані про їхню кількісно-якісну визначеність, на що указують дефініції їх номінацій. Проте, ця інформація може подаватися у тексті описово, роздільно оформлено, дозволяючи вивести на поверхню підслоти ТАКИЙ та СТІЛЬКИ.

Характеризуючи емоцію страх, слот СТІЛЬКИ містить інформацію про її кількісні параметри, які розкривають дискретний та континуальний способи осмислення природи страху. Параметр дискретності виявляється в тому, що свідомістю англомовного соціуму страх (форма страху) з метою відтворення частотності, регулярності переживання або для підкреслення сили впливу на індивіда, може дробитися на ряд онтологічно однорідних емоційних переживань, які фіксуються іменною емотивною лексемою у формі множини, наприклад, Fears grown over many years did not loose their hold easily” [491, c. 319].

Кількісна визначеність континуальної природи страху підслоту ТАКИЙ відбивається у властивостях інтенсивності та тривалості. Семантична ознака інтенсивності відбиває силу переживання емоції [365, с. 121]. Для відображення різного ступеня інтенсивності емоції застосовується цілий набір різноманітних засобів та способів інтенсифікації емоційної ознаки, дії, стану. У тексті вона виражається імпліцитно семантикою лексем-номінантів страху або експліцитно під час залучення інтенсифікаторів [див. 182]. Так, аналізуючи наведений нижче приклад, відмічаємо різну градуальність прояву ознаки у значенні лексем, які позначають такі форми страху персонажів як scared та terrified: “Mafia! With five dead lawyers notched on their belts, they most surely wouldn’t hesitate with number six! Her husband! “This is crazy, Mitch.” “Yes, but it’s real.” “I’m scared.” “I am terrified[500, c. 249]. У словникових тлумаченнях лексем scared – frightened of something [458, с. 1464] та terrified – very frightened [458, с. 1712] спостерігаємо наявність однакового компоненту frightened, який підсилюється інтенсифікатором very у семантиці другої лексеми.

У функції інтенсифікаторів лексичних номінантів підслоту ТАКИЙ ЕК СТРАХ виступають слова, що належать до різних частин мови. Серед них першорядну роль грають прислівники (включаючи надслівні одиниці), які сполучаючись з дієслівними формами, вказують на:

а) високий ступень інтенсивності страху: Rinkerhauers are too deep in their terror to even notice them [boys] [526, c. 502]; “Her heart was beating painfully and she was very anxious[477, c. 148];

б) надзвичайно високий ступінь інтенсивності страху: far too: “… as I watched, far too afraid to try to stop him, he hacked and hacked and slashed until it was done” [485, c. 24]; deadly: “And for the first time I noticed that beneath his bluff and bluster, he was deadly afraid[513, c. 24]; wildly, наприклад, “Ah. Actually, I…” I panicked wildly [489, c. 9];

в) сигналізують про незначний ступінь інтенсивності страху: almost: “He looked almost frightened as he slumped down... [485, c. 10].

Крім прислівників, для передання ступеня інтенсивності страху, що переживається персонажем у англомовній художній прозі, використовуються прикметники, які кваліфікують іменникові номінації страху. Так само, як і прислівники, прикметники своєю семантикою указують на:

а) сильний страх:“The Raider Unit put a fear into the Arabs which was even greater than that of the Husseinis” [538, c. 288];

б) надзвичайно сильний страх: “He knew the girl had an overpowering fear of the realities of life in Berlin without his protection” [537, c. 362];

в) слабий страх:“Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling[514, c. 286].

Серед прикметникових кваліфікаторів активно вживаються синтетичні та аналітичні форми ступенів порівняння прикметників, які фіксують кількісне членування однієї й теж самої якості:“And I have greater fears than these, Bones, but I still see only in part” [509, c. 21]. Усі три ступені порівняння прикметників виступають у своєму роді кількісними розмежувальниками якості, що є притаманною об’єктові [157, c. 28]. У переносному значенні відповідні кваліфікатори виражають емоційну оцінку та емоційне підсилення, змінюючи своє логіко-предметне значення [194, c. 172]: Mild fear, he amended later” [488, c. 149].

Для позначення різного ступеня інтенсивності прояву страху та його форм використовуються різноманітні фразеологічні одиниці, сленгізми, які окрім денотативної, виконують підсилювальну функцію, наприклад, to frighten one / somebody to death: “The very sound of the flying bomb in itself was enough to frighten one to death [538, c. 512], I was still still standing in front of the open safe, scared silly [482, c. 21].

Серед інших кваліфікаторів на позначення вузлу ТАКИЙ, який предикується до слоту ЩОСЬ: стан страху, у текстових фрагментах широко вживаються підсилювальні прислівники та прикметники, утворені саме від одиниць, що номінують емоції групи страх”: “The poor thing was at the moment frightfully nervous... [477, c. 180].

Вираження інтенсивності страху здійснюється також конструюванням певних емоційно-оцінних комунікативних структур, зокрема, порівняння: “Now she feared this mission as she had feared none of the others [538, c. 278].

Неодмінною ознакою вузла ТАКИЙ ЕК СТРАХ є семантичний компонент, який відбиває тривалість страху (форма страху) через залучення різноманітних комунікативних способів її передачі:

1) вживання субстантивних словосполучень з прямим номінативним значенням його компонентів, наприклад, The years of terror were locked deep in her” [538, c. 14]; “First day of New Year has been day of horror [489, c. 10];

2) створення метафоричних конструкцій:Fears grown over many years did not loose their hold easily” [491, c. 319].

Якісні ознаки страху, акумулюючись у підслоті ТАКИЙ, стосуються таких її характеристик, як:

  • рекурентність (відбивається в опозиції “повторюваність / континуальність”), яка передається за допомогою атрибутивних словосполучень неметафоричного характеру, наприклад, “There was not such a thing as a periodic spy scare in the town. The scare was constant[543, c. 456];

  • характерність певного різновиду страху для визначеного віку особи (зазвичай акцентує крайні зони життєвого циклу індивіда – дитинство та старість), пор.: For a moment Henry was frozen with thousands childish horrors [526, c. 164]; “... he was more afraid of being an old man who is alone …He lived in fear of breaking a bone and not being able to get to the telephone” [523];

новизна емоції для експірієнцера: ...every knock on the door, every ring of the phone, every footstep brought a new terror he had never known” [538, с. 62]; She had never really been frightened with him because he distracted her from her old fears [491, с. 154].

Таким чином, підслот СТАН СТРАХУ ЕК СТРАХ структурується у вигляді конфігурації вузлів ЩОСЬ, ТАКИЙ та СТІЛЬКИ. Зазначені вузли зберігають знання про страх, який осмислюється у ролі контейнеру, його наповнення, інструменту, результату або причиною стану справ. Широко представлен спектр різноманітних різновидів страху, їхня кількісно-якісна визначеність. Описані концептуалізації страху складаються концептуально-семантичне підґрунтя використання в англомовному художньому тексті як слівних, так і надслівних номінантів емоції страх.

3.2.2.3 Підслот СИМПТОМ

Емоційне ставлення до явищ дійсності розкривається у зовнішньому вираженні або у сукупності тілесних сигналів протікання емоцій (мова, міміка, пантоміміка тощо) [254, с. 39; див. також 36]. Будь-які фізіологічні зміни, що з’являються в організмі наляканої людини, кваліфікуємо як симптоми страху. Знання про симптоматику страху локалізується в вузлі СИМПТОМ СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту.

Найкращий засіб передачі емоційних переживань, які являють собою складову частину культури будь-якого народу, є використання її мовних ресурсів [69, с. 646; 141, с. 7; 254, с. 56; 311, с. 135; 358, с. 61]. Вербальні прояви емоції страх знаходять представлення у репліках персонажів текстів, зумовлюючи тип та будову речень, підбір лексичних одиниць, вибір граматичних конструкцій, інтонації тощо.

Емоційне висловлення відрізняється рядом специфічних рис щодо будови. Синтаксис відображає емоцію у формальних структурах висловлення [311, с. 143; 372, c. 50; див. також 100, с. 8-10; 282, с. 183]. Серед експресивів, що виражають емоцію страх, зустрічаються речення трьох основних комунікативних типів – питальні, розповідні, спонукальні, які часто стають окличними в певному контексті через те, що вони виражають сильний ступень емоції [235, с. 36].

Імперативні висловлення, які репрезентують різноманітні бажання як відображення емоційно детермінованого волевиявлення особи, імпліцитно відбивають наявну ситуацію небезпеки, стан страху, супутні дії, можливі наслідки. Основне дієслово може вживатися в них як у стверджувальній, так і у заперечній формі, пор.: Leave us alone!” I managed to shriek. “Please, leave us alone![536, c. 47]; “...he wailed in terror. “Mercy! Don’t kill me! [531, c. 82].

Страх особи може бути репрезентовано у питальних структурах фрагменту тексту. Серед найпоширеніших видів запитань, спрямованих на вираження індивідом страху, ми виділяємо:

власне питання, мета яких інформаційний запит про загрозу, власний стан страху та про наступні дії по виходу з ситуації небезпеки, наприклад, “It had to be serious or Katie never would have called him, not after all these months. My God, what was it?” He broke out in a cold sweat [491, c. 181];

риторичні питання, експресивна енергія яких виникає внаслідок протиріччя між синтаксичною формою та комунікативним змістом, що полягає в оцінюванні висловленого судження, а не в формально інформаційному запиті [116, с. 66]. Відтворюючи безпорадність та незахищеність особи, високу ситуативну схильність до страху, вони націлені на створення експресивного ефекту: He began to scream, a crazy, whooping sound…“Oh, what if it gets out? Oh, Jesus, what if –” [519, c. 92].

Спостереження над мовним матеріалом виявило той факт, що в контексті функцію вираження страху можуть брати на себе речення розповідні, однак при цьому ступінь емоційної зарядженості вираження страху стає значно меншим: “... thin streams of blood flowed out of my wrist, as though being sucked up through invisible straws. “My God,” David whispered in horror [533, c. 59].

Експресивність усіх трьох типів речень значно зростає при набутті ними окличності. Специфіка окличних висловлень полягає в поєднанні синтаксичних особливостей з набором емотивів, усталених одиниць, яскравим інтонаційним малюнком, залученням до кодифікації просодики графічної семіотики [235, с. 36; 252, с. 117].

Прототиповими структурами власне окличних речень, які спрямовані на вираження страху у зовнішньому або внутрішньому мовленні персонажу, є структури What + N…! (What impression of deep awe did it inspire! [542, c. 128]) та How dj)+V...! (She paled with apprehension…in a shocked tone she gasped: “Oh, Denis, how could you!” [477, c. 108]).

Однією з особливостей формальної структури емоційного синтаксису є виявлення ряду емоційних конотацій у специфічній комунікативній одиниці – надфразової єдності [384, c. 194]. Надфразова єдність є складним синтаксичним цілим, що утворюється декількома реченнями, пов’язаних єдиною темою – стрижнем тематичного блоку, думкою автора, комунікативною метою [235, с. 37; 406, c. 5]. Відобразити мовними засобами нюанси ситуації виникнення та переживання персонажами страху в одному короткому повідомленні не є можливим з комунікативної точки зору, тому її опис здійснюється за допомогою кількох структурно та семантично взаємозалежних висловлень.

Аналіз ілюстративного матеріалу свідчить про те, що у мовленні персонажів, яке відрізняється високою емоційною напруженістю внаслідок переживання ними страху широко використовуються неповні речення, особливістю яких є відсутність головних або другорядних членів речення. Так, характерною рисою емоційного синтаксису є еліпсис. Еліптичні конструкції, які відбивають переривання висловлення персонажів як результат обмеженого для обміркування та мовного вираження думки часу, яскраво виражають внутрішнє напруження суб’єкта [235, с. 41; 283, с. 71]. Так, у наведеному нижче прикладі представлено вузол СИМПТОМ, що розкривається мовленням персонажу, афектованого жахом: But the knife is in your lung, and it’s got to come out. You know that, don’t you? “Yes.” Her dark, unseeing eyes looked up at him. “Scared.” [521, c. 141].

Серед інших виразних засобів, заснованих на редукції вихідної моделі найчастотнішою є апозіопезис, сутність якого розкривається в раптовому перериванні висловлення під впливом сильного напливу емоцій [384, c. 234], у тому числі й страху. В емотивно-заряджених висловленнях такого типу цей стан прототипово передається за допомогою пунктуаційних маркерів – тире та трьома крапками: “The mangler killed Mark Jackson. Oh, god it might get out! It…it… We can’t… we…oh –” [519, c. 92].

Під час аналізу текстових фрагментів виявилося, що підслот СИМПТОМ виражається різноманіттям синтаксичних стилістичних засобів, за якими побудовано висловлення персонажу, охопленого страхом. Такі структури відрізняються підвищеною емотивністю та використовуються автором навмисно з метою створення експресивного ефекту. Саме емоційним напруженням пояснюється поява у мовленні значного числа повторів, основна функція яких полягає в підсиленні емоційного впливу на читача [235, с. 42; див. також 249], наприклад, “I’m afraid of going. I won’t go. They’ll make me hide in the dark. I’ll scream and scream and scream [498, c. 47]. Наведена СФЄ ускладнюється стилістичним прийомом полісиндетону, вживаному у останньому реченні. Така стилістична фігура передбачає використання повторюваних перед кожним наступним реченням, його частиною або кожним словом однакових сполучників, дещо уповільнюючи темп мовлення та надаючи вищеназваним компонентом більшої акцентуації та виразності [384, c. 226].

Для опису страху використовується також повторення початку речення, частіше за всього підмета, іноді підмета та присудка [235, c. 43]: “He’s [dad] been on a drynk,” the boy was saying now, “but that ain’t the trouble. It’s…it’s…Oh Lord, it’s awful!” [510, c. 106].

На основі повторення базується інший стилістичний прийом синтаксису – паралелізм, суть якого полягає в ідентичній або подібній побудові синтаксичної конструкції двох чи більше речень або їхніх частин, що йдуть одна за одною [384, c. 208]. Так, нижченаведена СФЄ є насиченою повторами еліптичних структур, які, будучи оформленими у розповідних реченнях з єдиним нейтральним інтонаційним малюнком, створюють надзвичайну емоційну напруженість фрагменту: He turned his attention back to the road just in time to see something vanish under the T-Bird’s bumper. “A dog,” he said. “Tell me it was a dog, Vicky.” Her face was pallid, cottage-cheese color. “A boy. A little boy.” [508, c. 250].

До комунікативних одиниць, які також сигналізують про переживання героєм твору страху, відносяться звертання, які детермінують адресата, виконуюючи фатичну функцію [311, с. 165] та спрямовані на виділення ряду його якостей, уточнюють ставлення до нього [235, с. 42]: I screamed “TRAIN!”“Awwwwww, shit!” Vern screamed. “Run, you pussy!” I yelled, and thumped him on the back [524].

Маркувати страх у персонажному мовленні може також лексичне наповнення висловлення. Перш за все, показником переживання персонажем страху слугує ідентифікація наявності емоції самим її носієм. У процесі вербальної репрезентації знання про певну форму страху основне навантаження беруть на себе нейтральні одиниці, які складають асоціативно-емотивну лексику ЛСП “страх”, пор.: The fear and terror are plainly visible in her eyes [502, c. 221]; “Jeez, you scared me” [503, c. 26].

Для реконструювання інформації слотів ЕК СТРАХ, активно використовується емотивно-оцінна лексика різної частиномовної приналежності периферійних зон ЛСП “страх”: Tell, me, Mary, have you heard anything yet from that foreign study program?” “No, and I’m on pins and needles[503, c. 54]; “I’m scared, he thought. Sitting here shit scared in a snowstorm” [526, c. 107].

Активно вживають також спеціалізовані засоби маркування емоцій вигукові слова та конструкції, які слугують для їхнього вираження безпосередньо у конкретній ситуації [69, c. 647; 71, c. 87; 311, с. 164]. У текстах англомовної художньої прози страх виражається двома видами вигуків. Опосередковані однослівні інстинктивні вигуки персонажів типу oh (o-oh, oooh), ah, whoo, why, wow [440, c. 33, 42, 201] детермінуються біологічною природою людини і супроводжуються невербальною її поведінкою: “Aah!” he shrieked… suddenly his body failed to obey his mind” [500, c. 349]. Характерною ознакою прояву страху персонажами в англомовних текстах є використання ними усвідомлених прагматичних маркерів типу Oh, dear! My-my! Poor me! Gracious! Christ! Lord think of that! What! [440, c. 37, 40, 84], утворених на базі різних частин мови внаслідок функціональної переорієнтації [179, c. 73]. Такі вигукові конструкції функціонують як самостійні інтонаційно оформлені нерозчленовані фрази [440, c. 6-7], наприклад, “Holy mother of Jesus, save me!” The old lady whimpered [531, c. 80]; And began to hack off his own hand!” – “Oh my God!” [485, c. 24].

Окремою групою одиниць, які виражають страх персонажа, виступають частки, що спрямовані на передачу емоції, волевиявлення, так і на посилення виразності змісту повідомлення [311, с. 171]. У наведеному нижче прикладі заперечні частки, які контекстуально вказують на страх, разом із графічними засобами (графонами), що представляють переривчастість, різке уповільнення та прискорення темпу висловлення, створюють нагнітання емоційної напруженості героя: “As I was fumbling to unlock the door to his room, I could hear him screaming inside. “No, don’t – I beg you. Don’t let go. No! No! No-ooooooooo![506, с. 63].

Невербальні засоби, кодовані номінативними одиницями мови та мовлення, є тими симтомами, які вплітаються в мовне спілкування, та являють собою елементи комунікативного коду – “емоційної мови” [120, с. 135; 141, с. 18-22; 233, c. 367; 290, с. 135]. У англомовних художніх творах знаходять об’єктивації різні фрагменти концептуальної структури підслоту СИМПТОМ [ХТОСЬ (людина) відчуває (ЩОСЬ (відчуття)) / (має ЩОСЬ: частина (орган тіла) діє ТАК)], яка структурує знання як про зовнішні, видимі процеси, що відбуваються в організмі наляканого індивіда, так і про внутрішні відчуття-сигналізатори страху. Причому, як свідчить аналіз текстових репрезентацій емоційних ситуацій небезпеки, найбільш часто експлікуються ті симптоматичні показники страху, які безпосередньо доступні для акустичного та зорового сприйняття.

Фонаційні засоби паралінгвістики виявляються в елементах екстралінгвістичного (паузи, плач, зітхання тощо) та просодичного (темп мовлення, тон, тембр, висота гучності, манера мовлення тощо) характеру [21, с. 60; 71, с. 89-91; 120, с. 156-157]. У тексті висота тону, інтонаційний контур, розтягування складів та слів, паузація передаються за допомогою системи графічного запису мови [141, с. 57; 197, с. 114; 311, с. 95]. Так, вербально оформлене емотивне вираження стану страху персонажа може відтворюватися трьома крапками, які фіксують інтонаційні мовленнєві паузи та незв’язаність мовлення на письмі: A shrill, panicked scream drifted up to them...Who stabbed whom? he asked very quietly. Who is dying? I ... she... Mr. T-T-Toomy – [521, с. 133], або тире у кінці обірваного речення: Beaver! Beav, what ––”... Jonesy standing there utterly defenseless in his shocked horror [526, c. 190-191]. Надмірна емоційна насиченість висловлювання може передаватися також за допомогою великих літер: HALL, FOR GODS SAKE –” [509, c. 50].

Фонаційні семи, які репрезентують параметри звучання голосу людини в стані страху, можуть відтворюватися не тільки за допомогою графічних, але і лексичних та синтаксичних засобів. Так, існує низка дієслів, у структурі яких функціонує сема інтенсивності фонетичного параметру. Для сучасних англомовних художніх текстах типовими є дієслова, які відтворюють гучність та тон голосу разом з тривалістю висловлення, а саме: scream, wail, cry, whimper, whisper тощо. Наприклад, All he could see inside were the lifeless legs of Captain Smith, and yet he wailed in terror[531, с. 82]; “In the garden she whispered, pointing outside with a shaking hand. “It’s out there” [494, с. 17].

Меті маніфестації відповідних фоноартикуляційних сем слугують поєднання дієслів говоріння, з прислівниковими та субстантивними лексичними одиницями у функції “обставини способу дії” [див. також 365, с. 85], наприклад, The story was told nervously, in a low, halting voice [506, c. 87]; Don’t act like a lawyer,” he whispers under his breath… He glances at us with horror” [502, c. 183].

Для підкреслення манери говоріння вживаються атрибути з просодичними семантичними ознаками перед іменниками або в складі іменного присудка: “Can you do that?” came the quavering reply. “Will he come?” [531, с. 78], “I don’t believe it”, he said, frozen with fear. His voice was weak and shrill [500, с. 234-235].

Особливою експресивною навантаженістю відрізняються речення, які фіксують повну нездатність персонажу до вимовляння будь-яких звуків взагалі: Then his mouth opened to scream, but no sound came out [533, с. 54].

Серед сигналів, які сприймаються оптичною системою індивіда, найбільшу значимість у передачі емоційного стану страху відіграють всілякі рухи тіла. Форми функціонування кінетичних засобів у художньому творі виступають самостійним прийомом, який посилює комунікативну спрямованість тексту, його вплив на адресата [254, с. 34]. Аналіз паралінгвістичних номінацій емоції страх у текстах сучасної англомовної прози показав, що вони спрямовані на експлікацію зовнішніх та внутрішніх фізіологічних змін в організмі, для чого залучаються як лексичні одиниці англійської мови, так і різноманітні стилістичні засоби та прийоми.

Підслот СИМПТОМ зберігає інформацію про зміни в організмі людини, що належить різним модальностям. При цьому, левова частка даних, описаних в англомовних художніх текстах, припадає на інформацію візуального характеру, що стосується зовнішніх симптомів страху, локалізованих в різних ділянках людського тіла. Наведемо приклади експлікації інформації підслоту СИМПТОМ, яка не отримала закріплення в одиницях номінативного простору ЕК СТРАХ.

Обличчя як канал невербальної комунікації є одним з найголовніших регуляторів комунікативного акту [316, с. 145]. Під час опису переживання людиною страху увага акцентується на таких моментах, як, наприклад, зміна виразу обличчя, що прототипово фіксується сполученням expression of: Waved at him and just for split second saw expression of horror cross his face [489, c. 94], зміна у положенні губ: ... his lips twitched. The old dreamy terror was on him [515, c. 155]. фіксація виразу очей: The eyes which stared back at him were wild-trapped animal, wild and haunted [487, c. 51].

У стані страху особа не здатна адекватна контролювати свою поведінку, що й виливається у ряді інстинктивних захисних реакціях тіла людини на страх. Так, вербалізації знаходить мануальна кинема: Huntons eyes bulged madly from his head and his hands were claws [519, с. 92]; кинема шиї у різних її проявах: I was so scared I couldnt move. I just managed to turn my head to stare at the close door [482, c. 20], His Adams apple was going up and down [510, c. 106]; надмірне виділення слини: …Hall saw his face go white as paper. Spit ran down his chin. “Oh, my God. Dear Jesus” [509, c. 50].

Опис внутрішніх симптомів страху активно задіює набір метафор, наприклад, відчуття, сконцентровані у животі порівнюються зі скипками: His belly felt suddenly filled with splinters [515, c. 153] або образно розглядаються як результат сжимання (холодною рукою) внутрішніх органів людини:Morrison felt a cold hand clutching his bowels [486, c. 96]; дії синестезії піддаються зміни смакових відчуттів у роті: He tasted the bright steel of panic in his mouth[515, c. 151], де смак уподібнюються яскравому блиску сталі.

Таким чином, у підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяються реакції вербальні та невербальні (паралінгвістичні). До об’єктивації симптоматики страху в англомовній художній прозі широко залучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобами представлення досліджуваного концепту.

3.2.3 Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

Усвідомлення індивідом страху тягне за собою низку дій, спрямованих на вихід із ситуації небезпеки. Знання про можливі способи усунення емоції містяться в слоті РЕАКЦІЯ досліджуваного ЕК і репрезентуються в англомовних художніх текстах у вигляді обміркованих вчинків персонажів. Отже, слот РЕАКЦІЯ структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ (людина), яка знаходячись у стані страху починає діяти безпосередньо на емоцію або на загрозу. При цьому на концептуальному рівні відбувається зміна ролей, приписаних учасникам емоційної ситуації небезпеки: людина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, у той час як на пацієнса перетворюється загроза чи страх.

Дії людини полягають у тому, що після вторинної, раціональної оцінки ситуації небезпеки та страху, вона приймає рішення щодо усунення, уникнення або пасивного сприйняття загрози. Отже, людина починає поводити себе певним чином, демонструючи риси характеру, якості емоційно-вольової сфери тощо. Спосіб виконання дій фіксується ЕК СТРАХ у вигляді пропозиції [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс діє ТАК] слоту РЕАКЦІЯ. Слот діє ТАК репрезентує різноманітне знання про сплановані героями твору способи персонального захисту. Він надає інформації про особливості поведінки людини, яка набуває таких форм, як:

1) протидія загрозі / страху. У наведеному прикладі You little bastard? Dussander raised one fist over his head. Todd didn’t flinch at all. He stood his ground, eyes shining. “Yeah”, he said softly, “go ahead and touch me. You just touch me once”. Dussander lowered his head. His lips were quivering” [523] персонаж Тодд не уникає фізичної загрози [ХТОСЬ: загроза (Dussander) діє ТАК (Dussander raised one fist over his head) ХТОСЬ: пацієнс-агенс (Todd)) діє ТАК], протистоїть їй, готовий до дій у відповідь, що імпліковано реченням You just touch me once;

2) уникнення впливу загрози. Наведений нижче фрагмент, представляючи стан страху персонажа (ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (I)), описує його дії (shot to my feet, I screamedTRAIN!, began to run)”, спрямовані на уникнення загрози: I could taste my saliva, suddenly all electric and sour and thickened to curds along my gums. And worst, somehow most horrible at all, I couldn’t hear the train yet. It was invisible… We had invited ourselves to our own funerals. The last thought broke the paralysis and I shot to my feet. I screamedTRAIN!” The last of the paralysis fell from me and I began to run [524];

3) підпадання під вплив загрози, яке є вимушеним, коли за певних обставин персонажі не можуть уникнути загрози. Вони мають підкоритися усім можливим наслідкам загрози, як у прикладі, Jonesys own heart was racing, and he could feel sweat running down his face. Nevertheless he stepped into the room [526, c. 112], де персонаж ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Jonesy) вимушен шукати джерело загрози, тим самим підставляючи себе під її вплив;

4) ігнорування загрози. В англомовній художній прозі демонструються випадки інтенційного піддавання персонажа загрозі з метою отримання позитивних вражень. Серед найпрототиповіших факторів, що змушують людину свідомо наражати себе на небезпеку, виділяємо пізнавальний інтерес, приємне нервове збудження тощо. Так, у наступному прикладі представлено різноманітні форми загрози життю героя (вузли ТАКА ЩОСЬ: загроза – was running aground, being shot up by a naval patrol, or a French plane, having your throat cut by the Vietminh), та мотиви їх ігнорування (вузли СТІЛЬКИ ЩОСЬ: причина), а саме: інтерес до пізнання дечого нового та бажання зустрічі для вирішення справ:

How on earth did you get there?

... The only real danger was running aground.

Or being shot up by a naval patrol, or a French plane. Oh having your throat cut by the Vietminh. He laughed shyly. “Well, I am here anyway. You said this place was very interesting, and I really came to see you [499, c. 69-70];

    1. бравування загрозою. Яскравим прикладом підтримкі або підвищення свого статусу в ситуації небезпеки слугує бравада, як спосіб поведінки, інтенційно спрямованої на те, щоб приховати перед соціальним оточенням свою невпевненість, страх, здійснюючи ззовні сміливі, іноді безглузді вчинки. Так, приклад Jump, Zhem”, said Benoni. Zhems teeth gleamed in the moonlight as he smiled with bravado or fright and he leaped [488, c. 120] розкриває нам те, що герой Жем боїться зірватися з висоти, але демонструє братові свою здатність ігнорувати страх: [ХТОСЬ: експірієнцер (Zhem) знаходиться у ЩОСЬ: форма страху (fright) діє ТАК].

Слот діє ТАК також інкорпорує інформацію про те, яким чином людина впливає на свій страх. До текстових фрагментів потрапляють описи того, як ХТОСЬ: експірієнцер-агенс власними вольовими зусиллями, внутрішніми переконаннями самостійно переборює свій страх, наприклад, “Dinah didnt think that. Dont give up your fear... but dont give in to it, either. Sit still and try to reason things out. But she didnt like that empty seat, and she didnt like the silence of the play” [521, c. 20], у якому персонаж (дівчинка Dinah) навіює сама собі не піддаватися страху, виконуючи на концептуальному рівні одночасно роль агенса: [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Dinah) (знаходиться у ЩОСЬ: страх (fear)) діє ТАК: сама].

У подібних прикладах відбувається “роздвоєння особистості” персонажа, що сприймає власну емоцію як дещо відділене від його “Я”, ворожу сутність, яку індивід переборює силою свого розуму чи волі пор.: Nonetheless, I shake off my fear, and stand before the jury box [502, c. 459].

Аналіз прикладів виявив прихований вузол ХТОСЬ: помічник підслоту РЕАКЦІЯ, у якому представлено інформацію про людину, захисту якої шукає персонаж, охоплений страхом. У поданому нижче фрагменті Mary, Im frightened”, she criedWhats that noise?…“Its nothing but the wind”. “But there is no wind at all. Everything is as quite as the grave – and what a colour the sky is! Oh! I’m feared of it, Mary!” …Nessie came closer. “Let me stay with you a little,” she entreated ... If ye let me bide with you that sound will not seem so fearsome”. She sat down and placed her thin arm around her sistershe took Nessie’s hand and pressed it gently [477, c. 186] Мері виконує роль помічника, допомогаючи сестрі Нессі подолати її страхи.

У текстових фрагментах англомовних художніх творів експірієнцер-агенс може перетворюватись на помічника, допомагає позбавитись страху або небезпечної ситуації іншим її учасникам, які у такий спосіб виступають у ролі бенефіціантів. В уривку “I screamed “TRAIN!”... “Awwwwww, shit!” Vern screamed. “Run, you pussy!” I yelled, and thumped him on the back. “I can’t! I’ll fall!” “Run faster!ia wwwwwwwww-SHIT!” [524] хлопчик (вузол ХТОСЬ: агенс I), рятуючись від потягу, допомагає другові Верну (вузол ХТОСЬ: бенефіціант Vern) уникнути загрози.

У небезпечній ситуації експірієнцер-агенс може використовувати допоміжні засоби для того, щоб протистояти загрозі. ПрикладBut where was Gamera, The Terror from Beyond Space? As if it had heard his thought – and, Henry realized, that was perfectly likely – the weasel smashed head first against the rear window... It bared its teeth. Henry…bared his own in return. It felt good…When he raised the carbine, the weasel – stupid, perhaps, but not utterly stupid – dove out of sight… The sound of the gun was defeaning” [526, c. 677] демонструє використання героєм твору – особою-пацієнсом (підслот ХТОСЬ: Henry) автомат – ЩОСЬ: інструмент (carbine) для захисту від небезпеки (Gamera, The Terror from Beyond Space).

Крім предметів оточення, роль інструмента припадає на частини тіла людини. Здебільшого вони не експлікуються у тексті, будучи частиною знання як бази інтерпретації художнього твору. У випадках, коли персонаж намагається захистити себе, частини людського тіла, задіяні при опору загрозі, набувають інформаційної ваги, репрезентуючись у тексті соматичною лексикою. Найбільш прототипового висвітлення отримують руки (ЩОСЬ: інструмент) як найважливіший орган практичної діяльності індивіда, наприклад, I looked down at myself and saw the granddaddy of them [leeches] all clinging to my testicles, its body swelled four times its normal size…I turned to Chris, tried to speak again, couldn’t, I pointed instead. His cheeks, already ashy, went whiter still… I reached down again and picked it off and it burst in my fingers [524].

Таким чином, вербалізований у тексті фрейм [ЩОСЬ: частина (частина тіла) діє ТАК] структурує інформацію не тільки про зовнішню симптоматику страху, але й знання про можливості інтенціонального використання частин людського тіла у ролі засобу впливу на загрозу у ситуації небезпеки.

Інформація про вихід із ситуації небезпеки міститься у слоті ЩОСЬ: результат, який відтворює знання про результат дії агенса, наприклад,The spy, at first terrified, had grown reassured as he found he had to deal with an intoxicated man, and now, with a movement of cat-like rapidity, slipped from the room.[484, c. 279], у якому переляканий шпигун бежить від можливої небезпеки [ЩОСЬ / ХТОСЬ: загроза (an intoxicated man) спричиняє (ТАКИЙ (first terrified) ХТОСЬ: людина (spy)) діє ТАК].

Спосіб виходу з ситуації небезпеки є тим концептуальним підґрунтям, на основі якого відбувається оцінка емоційно-вольової сфери індивіда. Перш за все, йдеться про притаманні експірієнцеру риси характеру. Зазначена інформація упаковується у вузол ТАКИЙ, що фіксує наявність певних психофізіологічних якостей особи та визначену спільнотою позитивну або негативну аксіологічність.

На лексичному рівні слот ТАКИЙ маніфестується оцінними одиницями різної частиномовної приналежності парцел АГЕНС та РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”, наприклад, All my life Ive heard Im supposed to be a coward because Im a Jew... Every time the Palmach blows up a British depot... he’s winning respect for me. He is making a liar out everyone who tells me Jews are yellow [538, c. 95].

Отже, конфігурація слоту РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ є розгалуженою, включає вузли, які містять знання про варіанти поведінки наляканої людини-агенса, що полягають в усуненні або зменшенні впливу загрози / страху самостійно або за допомогою інструментів та помічників, про бенефіціантів діяльності агенса, а також дані про певним чином оцінені риси емоційно-вольової сфери особи. В аналізованих текстових фрагментах вказана інформація репрезентується різнорідними мовними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів ситуації небезпеки.

3.3 Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

Всебічне та адекватне усвідомлення ЕК СТРАХ передбачає структурування зазначеного концепту з позицій “втіленого розуміння”. Відповідна інтерпретація концептуалізованої емоції страх полягає у встановленні зв’язків подібності між спектром соматичної сенсорики страху та якісними й кількісними параметрами об’єктів живої та неживої природи. В основі відповідного способу осмислення концептів емоцій лежить аналогове осмислення світу людиною, яке трактується як культурно детерміноване встановлення людиною на основі власного суб’єктивного досвіду асоціативних зв’язків подібності між конкретними ознаками порівнювальних сутностей [23, с. 169-171]. Порівняння виступає головною лінгвокогнітивною операцією у процесі аналогового осмислення дійсності, розкриваючи механізми концептуалізації її людською свідомістю [205, с. 60-61; 313, с. 116-119]. Асоціації емпіричної свідомості виражають складний світ історичного переломлення людського сприйняття та уявлень крізь досвід реального, матеріального та духовного життя народу [153, с. 112; 295, с. 24], що й дозволяє людській свідомості глибше проникнути у ціннісну та образну структуру концепту. Тому розгортання процесу лінгвокреативного мислення під час осмислення ЕК приводить до ототожнення емоції з будь-яким конкретним, доступним спостереженню, явищем дійсності, прояви якого виступають у якості квазісимптомів емоції, представлених у тексті. У цьому випадку має місце перетинання фрейму емоції та фрейму деякого явища реальності, крізь призму якого осмислюється емоційний стан людини [177, с. 13].

Останній фрейм набуває статусу КОМПАРАТИВНОГО слоту ЕК СТРАХ, через зіставлення його інформації з даними субфреймів СТАН СТРАХУ, ЗАГРОЗА, СИМПТОМ та РЕАКЦІЯ. Встановлення зв’язків КОМПАРАТИВНОГО слоту з іншими слотами ЕК визначає систему таких концептуальних тропів як метафора, метонімія, порівняння, оксюморон, компаративний епітет тощо, які базуючись на єдиному процесі аналогії, мають різну суть залежно від локалізації концептуального фокусу на структурі образно-ціннісної грані ЕК СТРАХ.

На вербальному рівні зазначені тропи складаються з елементів знакового утворення виразних смислів, що виникають на основі операції трансформації, тотожності та контрасту, які поєднують елементи в образні структури внаслідок чого відбувається прирощення виразного смислу [51, с. 367; 112, с. 16]. Під тропами розуміємо вживання одиниць у невластивих для них переносних значеннях з метою створення образності та виразності [5, с. 83; 112, с. 16; 224, с. 14].

Завдяки своєму смисловому навантаженню тропи утворюють своєрідну образну сітку, крізь яку сприймається світ, а також відтворюють певне суб’єктивне відношення до світу, що зумовлює як характер бачення світу, так і його відчуття [51, с. 367]. Вони є одним із найбільш ефективних шляхів викликання емоційного відгуку у читача та актуалізації у його свідомості усього запасу пов’язаних з відображеним денотатом асоціативних зв’язків. Виділення образів страху в текстах сучасної англомовної художньої прози дозволяє вскрити способи та механізми осмислення національною спільнотою емоції страх та встановити ряд концептів, які формують образну складову ЕК СТРАХ (див. Додаток М).

Перейдемо до розгляду основних способів тропеїчного осмислення ЕК СТРАХ у текстах сучасної англомовної художньої прози, серед яких ми виділяємо порівняння, метафору, метонімію, оксюморон та компаративний епітет.

3.3.1 Порівняння

Когнітивний процес аналогового осмислення людським індивідуумом фрагментів зовнішнього та внутрішнього світу, зокрема емоційного стану страх, з формальної та смислової точок зору найбільш помітно виявляється в тропеїчній природі порівняння, в якому найбільш яскраво та повно позначена сутність переносу значення [112, с. 76; 210, с. 75]. Складники порівняння – суб’єкт (comparandum) та об’єкт (comparatum), моделюються шляхом синтезування двох однорідних у деякому відношенні предметів за інтегральною ознакою (основою – tertium comparationis), але порівняльний аналог, тобто об’єкт суб’єкта, поширює цю ознаку до гранично можливого у тропеїчному смислі плану [112, с. 86].

Спостереження за лінгвістичним матеріалом свідчить про те, що КОМПАРАТИВНИЙ блок ЕК СТРАХ, виявляючись на поверхневому семантичному рівні у формі тропеїчного засобу порівняння, підключається для конкретизації та характеризації трьох складових ЕК: слотів ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та, головним чином, СТАТАЛЬНОГО слоту. У процесі мапування якостей, властивостей, дій об’єктів матеріального світу на страх, у фреймі концептуалізованої емоції актуалізуються вузли ТАКИЙ та діє ТАК згаданих слотів, що зазнають компаративного доповнення.

Мовне відображення емоції страх здійснюється через сполучення номінантів страху з лексикою, природно застосовуваною для опису різноманітних “неемоційних” онтологічних сфер дійсності. Тлумачення ЕК здійснюється головним чином за допомогою звертання до таких КС, як ЛЮДИНА, НЕЖИВА ПРИРОДА, ТВАРИННИЙ СВІТ. Шляхом аналізу в термінах концептуальних метафор порівняльних конструкцій, які об’єктивують в текстах сучасних англомовних прозових творів ЕК СТРАХ, стає можливим виділити концепти, що прототипово залучаються для побудови структур зазначених конструкцій. Зміст вузлу ЗАГРОЗА формується за допомогою таких корелятивних концептів, як:

  • ТВАРИНА: загроза осмислюється у термінах зооморфізмів, наприклад, уподібнюється кажану: “Then darkness came down like the wings of a bat settled on the landing [498, с. 54]; або порівнюється з акулою: Ventura smiled, looking at that moment like a human shark... and Morrison was in that moment as afraid of Ventura as he was the Chinese” [486, c. 175].

  • ЛЮДИНА. Концепт залучається для утворення порівняння, якщо у ролі його об’єкта виступає людина з деяким загальновідомим набором рис. Зазначене, зокрема, може реалізуватися в тексті через уведення прецедентних імен:Now they were really impressed. A few appeared to be in awe, as if staring at Joe Namath [502, c. 19]. У наведеному прикладі, футболіст, що викликає в аудиторії благоговійний страх, порівнюється з Джо Наматом, видатним американським захисником [466, c. 829].

Зазначені концепти, отримавши символічний статус в англомовній КС, залучаються для вказівки на силу впливу та аксіологічний статус загрози.

Для опису стану страху, його симптомів та характеристики експірієнцера до складу порівняльних конструкцій вводяться одиниці, які в сучасній англійській мові позначають концепти:

  • ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: стан страху порівнюється з затемненням, наприклад, And suddenly I was scared. It was as if a shadow had crossed some inner sun[524]; страх уподібнюється до полумя, наприклад,Terror, hot terror, began to play about Byrne’s heart like a tongue of flame that touches and withdraws before it turns a thing to ashes[486, c. 28];

  • ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ: страх виступає як частина об’єкту живої природи, наприклад,But the terror still clung to him like a stinking pelt and his heart went racing [513, c. 14]; страх виступає як об’єкт неживої природи, наприклад,I felt my longing, my yearning turn to horror... as white and silent as bones in a shroud [514, c. 310];

  • ТВАРИНА: страх уподібнюється пташці, наприклад,In