Дипломная работа : Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Дипломная работа >> География


Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України




Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

(кваліфікаційна робота бакалавра)

Виконала

студентка групи ГЦ-42

денного відділення

Полякова Катерина Анатоліївна

Науковий керівник

старший викладач

Кулєшова Ганна Олександрівна

Харків – 2010р.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ

1.1 Прикордонний регіон як об’єкт суспільно-географічного дослідження

1.2 Сутність і класифікація зовнішньоекономічних зв’язків

1. 3. Методи дослідження

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

2.1 Експорт товарів і послуг

2.2 Імпорт товарів і послуг

2.3 Особливості зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, які входять до складу єврорегіонів

РОЗДІЛ 3. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

3.1 Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі

3.2 Групування прикордонних регіонів за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі

3.3 Проблеми і перспективи участі прикордонних регіонів у зовнішньоекономічні діяльності України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і знижувати темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Україна має ряд переваг для розширення зовнішньоекономічної діяльності, однією з яких є наявність спільного кордону з країнами-членами СНД та з країнами-членами Європейського Союзу.

Особливу роль у зовнішньоекономічній діяльності України відіграють її регіони, адже специфіка їхньої участі у зовнішній торгівлі безпосередньо впливає на формування зовнішньополітичної стратегії країни в цілому.

Прикордонні регіони відіграють важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності країни, а зовнішня політика держави має бути направлена на підвищення значення міжрегіонального співробітництва у зовнішній політиці. Різні регіони країни по-різному реагують на ті чи інші виклики глобалізації та, відповідно, потребують різних підходів до обґрунтування їх розвитку.

Прикордонні регіони мають ряд переваг щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Особливістю таких регіонів є те, що їхня віддаленість від центральних ринків країни та близькість до ринків сусідніх держав надає їм додаткові можливості у розвитку зовнішньої торгівлі. Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до більш активного залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни, що і визначає актуальність теми даного дослідження.

Метою даної роботи є характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України в умовах розширення сучасних євроінтеграційних процесів.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

  • ознайомитися з теоретико-методичними аспектами дослідження зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів;

  • проаналізувати зовнішньоторговельну діяльність прикордонних регіонів України, а саме, виявити особливості динаміки показників експорту, імпорту товарів та послуг;

  • виявити особливості зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів у складі єврорегіонів;

  • розрахувати коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів та проаналізувати отримані результати;

  • розрахувати сумарний рейтинг показників зовнішньої торгівлі товарами і послугами та провести групування прикордонних регіонів України за даним показником;

  • визначити проблеми та перспективи подальшого залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв’язки прикордонних регіонів України, а предметом – суспільно-географічні особливості їх експортно-імпортної діяльності.

Важливість наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельних зв’язків прикордонних регіонів підкреслюється значним масивом публікацій з даної тематики. Зокрема, питаннями теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів займаються такі вітчизняні та закордонні науковці, як А. Балабанов, І. Балабанов, А. Голіков, М. Долішній, О. Жулканич, В. Колосов, О. Кирюхін, Ю. Макогон, П. Луцишин, Н. Мікула, І. Сторонянська П. Черномаз та ін.

В роботі застосовано ряд загальнонаукових методів дослідження. В основу дослідження покладено системний, порівняльно-географічний та проблемний підходи. Окремі аспекти зовнішньоекономічних зв’язків досліджено із застосуванням методів математичного та статистичного аналізу: нормування вибіркових показників, лінійне шкалювання статистичних показників, ранжування, групування тощо. Динаміка процесів показана із застосуванням графічного методу. Картографічний метод використаний для наочного відображення територіальних особливостей зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів.

За результатами дослідження було опубліковано 7 наукових статей, з яких 2 у фахових виданнях, взята участь у всеукраїнському конкурсі наукових робіт, у фінансовій програмі підтримки молодих науковців «Завтра UA», участь у Міжнародних конференціях : «Регіон – суспільно-географічні аспекти (2007, 2008, 2009, 2010 рр)», «Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень (м. Дніпропетровськ)».

В результаті проведеного дослідження синтезовані теоретичні доробки науковців у сфері вивчення зовнішньоекономічних зв’язків. Проведений аналіз та отримані результати будуть враховані у майбутньому у ході розробки стратегії активізації зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів та підвищення ефективності транскордонного співробітництва.

Робота написана на основі статистичної інформації Державного комітету статистики України та його регіональних підрозділів.

Робота складається з 3 розділів, до складу яких входить : 8 таблиць, 7 рисунків, 7 графіків, додатків (5) та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ

1.1 Прикордонний регіон як об’єкт суспільно-географічних досліджень

Говорячи про прикордонний регіон як про об’єкт дослідження тієї чи іншої галузі науки, перш за все необхідно визначитися з самим поняттям «регіон».

У науковій літературі існує значна кількість визначень поняття «регіон», але у широкому розумінні – «регіон – це певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними тощо)» [3, с. 1020]. Відповідно до завдань, що ставить перед собою наука, використовуються різні підходи щодо виокремлення регіонів. Так, визначальними у виділенні регіону з позиції суспільної географії є його цілісність, наявність взаємозв’язків між його елементами, типовість соціально-економічних проблем тощо. Крім цього, значну роль при визначенні територіальних параметрів регіонів відіграє той фактор, що у дослідженнях регіональних суспільно-географічних процесів здійснюється аналіз статистичної інформації, яка має чітку адміністративно-територіальну прив’язку. Отже, з цієї точки зору регіон має досліджуватися саме як : «адміністративне утворення в межах прийнятих границь» [20, с.67], тобто істотну роль відіграє адміністративний підхід, згідно з яким : «регіон – це певна адміністративно-територіальна одиниця і суб’єкт права, що знаходиться на рівні, безпосередньо нижчому після державного» [24, с. 138].

Головною рисою, яка відрізняє прикордонні регіони від решти інших, є безпосередня їхня приналежність у територіальному відношенні до держаного кордону, який виконує одночасно роль бар’єру, фільтру та контакту. У зв’язку з цим, прикордонні регіони мають забезпечувати розвиток торгово-економічних взаємозв'язків із суміжними регіонами за рахунок вільного руху капіталу, інформації, товарів та послуг через кордон. Крім цього, кордон має бути бар’єром на шляху небажаної міграції робочої сили, контрабанди, насичення внутрішнього ринку країни низькоякісною продукцією тощо.

Таким чином, виходячи із наведеного визначення поняття «регіон» та враховуючи фактор наявності кордону, І. Студенніков зазначає : «прикордонний регіон – це адміністративно-територіальна одиниця, що знаходиться на рівні, наступному після державного, і розташована безпосередньо уздовж державного кордону» [24, с.139]. При виділенні регіонів з позиції адміністративного та економічного управління, Н. Мікула наголошує : «прикордонний регіон визначається як територія, що охоплює одну або декілька адміністративно-територіальних одиниць однієї держави та прилягає до державного кордону» [18, с. 27]. А. Балян визначає прикордонний регіон : «як систему просторової територіальної реальності у складній взаємодії внутрішніх однорідних, але не уніфікованих фізико-географічних, економічних, етнокультурних складових та впливу зовнішніх факторів суміжних територій, просторів» [1, с.11]. Специфіка прикордонного регіону, на думку Ю. Шолох, визначається його геостратегічним розташуванням, що сприяє розширенню транскордонного співробітництва та є необхідною та достатньою умовою для успішного розвитку транспортної галузі та інших сфер економіки включно [34].

Прикордонні регіони являються суб’єктами транскордонного співробітництва і виступають у якості складових транскордонного регіону – певної території, яка характеризується наявністю схожих природно-географічних умов і охоплює прикордонні регіони двох або кількох держав, що мають спільний кордон [24]. Важливими ознаками, за якими ту чи іншу прикордонну територію можна ідентифікувати як частину транскордонного регіону, на думку І. Студеннікова, є наявність певних природно-географічних умов, приналежність цієї території до цілісної екосистеми, яка об’єктивно формується і функціонує незалежно від лінії державного кордону, наявність сталих історико-культурних, етнічних зв’язків.

Отже, прикордонний регіон можна розглядати як окрему територіальну систему, та як частину транскордонного простору.

В останній час активною формою залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни є створення нового інструменту співпраці – єврорегіонів.

Дослідження діяльності єврорегіонів та транскордонного співробітництва представлені у працях Голікова, М. Долішнього, О. Жулканича, В. Колосова, О. Кирюхіна, П. Луцишина, Ю. Макогон, Н. Мікули, І. Студеннікова та ін. (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Визначення поняття «єврорегіон» за різними джерелами (узагальнено автором за даними

Автор

Визначення поняття «єврорегіон»

Закон України "Про транскордонне співробітництво"

організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво.

Н. Мікула

це одна з організаційних форм транскордонних відносин, де у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів – на базі спеціальних розширених повноважень на міжнародне співробітництво – місцеві органи влади прикордонних областей мають можливість розробляти спеціальні комплексні програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії, реалізувати конкретні транскордонні економічні проекти, вирішувати проблеми зайнятості, інфраструктури, екології.

Школа І.М., Козменко В.М., Бабінська О.В

це транскордонне регіональне об’єднання кількох адміністративно-територіальних одиниць з суміжних країн, які розвиваються за погодженими планами і проектами, розв’язуючи таким чином спільні проекти, програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії

Польський малий словник міжнародних стосунків

це географічний простір, який охоплює прикордонні зони двох або більшої кількості країн, які прагнуть між собою співпрацювати і координувати діяльність місцевих громад у різних сферах

Автор

Визначення поняття «єврорегіон»

І. Студенніков

це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права для розв'язання спільних проблем і в інтересах людей, що населяють його територію по обидва боки державного кордону

Тобто, об’єднуючим для всіх цих визначень є те, що єврорегіон - це територіальне об’єднання, яке створене з метою покращення економічного , соціального розвитку суміжних територій суверенних країн. У табл. 1.2 наведені головні ознаки єврорегіонів.

Таблиця 1.2

Ознаки єврорегіонів

географічна

єврорегіон є територією, яка має конкретне географічне розташування

політична

частина цієї території знаходиться під юрисдикцією суверенних держав, які мають спільний кордон

адміністративна

єврорегіон утворюють прикордонні регіони, що мають спільний кордон

функціональна

єврорегіон є транскордонного співробітництва

Функціонування єврорегіонів як форми транскордонного співробітництва характеризується наступними особливостями:

  • створення єврорегіону не призводить до виникнення нового адміністративно-територіального утворення зі статусом юридичної особи;

  • правове регулювання на території кожного з членів єврорегіону здійснюється відповідно до чинного законодавства держави, у склад якої він входить;

  • організаційна структура єврорегіону виконує координаційні функції і не має владних повноважень, а також не може підмінювати органи влади, що діють на території кожного з його членів;

  • у політичному сенсі єврорегіони не діють супроти національних інтересів держави; не є наднаціональним утворенням;

  • у своїй діяльності єврорегіони не підмінюють зовнішньополітичні функції держав, прикордонні території яких є членами єврорегіонів;

  • необхідною умовою ефективного функціонування єврорегіонів є наявність чітко визначених спільних інтересів їх членів, зокрема, у розв’язанні таких проблем:

  • зміцнення взаємної довіри та безпеки;

  • вироблення спільної стратегії охорони довкілля;

  • вироблення спільної стратегії просторового розвитку транскордонного регіону;

  • спільного використання енергетичних ресурсів;

  • узгодження розвитку прикордонної інфраструктури;

  • розвитку спільної підприємницької та інформаційної інфраструктури;

  • ефективного використання людських ресурсів шляхом взаємного визнання їх професійної кваліфікації, створення єдиного ринку праці;

  • підтримки спільних місцевих ініціатив органів місцевого самоврядування, громадських організацій. В окремих випадках відносини між територіальними органами влади [27].

Участь прикордонних регіонів у складі єврорегіонів дає змогу оперативно вирішувати прикордонні проблеми на місцевому рівні, створювати гнучкі господарські структури з залучення зовнішніх інвестицій для будівництва та удосконалення транскордонної інфраструктури, налагоджувати прикордонну торгівлю, туризм, розширювати співробітництво в культурній, соціальній, природоохоронній сфері .Все це позитивно сприяє розвитку не тільки прикордонних регіонів, але і країні в цілому.

1.2 Сутність і класифікація зовнішньоекономічних зв’язків

Однією з характерних особливостей сучасного етапу розвитку світового господарства є зростаюча інтернаціоналізація господарського життя, об’єктивно диктуюча значне підвищення ролі зовнішньоекономічного фактора стосовно національної економіки, що відображається, з одного боку, у збільшенні масштабів зовнішньоекономічних зв'язків, а з другого боку, приводить до розвитку їх традиційних форм і появи нових [29].

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сучасному етапі переживають період важливих якісних перетворень, обумовлених здійсненням ринкових реформ і пошуком шляхів оптимальної інтеграції у світову економіку [29].

Поняття „зовнішні економічні зв’язки держави ” зустрічається у авторів різних галузей науки і цей термін трактується по-різному (табл.1.3)

Таблиця1.3 Визначення поняття «зовнішньоекономічні зв’язки» за різними джерелами

Автор

Визначення «зовнішньоекономічні зв’язки»

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв’язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян

В.Є. Гріцишина, В.І. Єршова, Ю.В. Зімінського, Б.Т. Кліяненка, Г.М. Маслової та ін.

Словник-довідник «Митна справа в Україні»

сукупність видів зовнішньоекономічної діяльності держав і суб'єктів у всіх галузях економіки, відмітною ознакою яких є переміщення між країнами продукції, послуг, ресурсів - матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних

М.О. Янковський

комплексну систему різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб'єктів у всіх галузях економіки

І.Г.Хільчевська

це сукупність напрямів, форм, методів і засобів торговельно-економічного, валютного і кредитно-фінансового співробітництва між країнами з метою раціонального використання міжнародного поділу праці.

Автор

Визначення «зовнішньоекономічні зв’язки»

Н.М. Штангуй, В.Ю. Аксьонова

комплексна система різнобічних форм міжнародного співробітництва держав та їх суб'єктів у різних галузях економіки.

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сьогоднішній день мають досить значну розгалужену структуру, що, в свою чергу, пов’язано з найрізноманітнішими формами співробітництва між країни світу, в якому активну участь приймає Україна.

Таблиця 1.4 Структура зовнішньоекономічних зв’язків

За змістом, характером, предметами обміну:

політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні

За часовою тривалістю:

тимчасові, стабільні, довготривалі

За територією:

з країнами Європи, Азії, Америки тощо

За рівнем розвитку країн:

з розвиненими країнами, з середньо розвиненими, з країнами, що розвиваються, з раїнами багатими нафтоекспортерами тощо

При цьому кожна група зв’язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв’язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, туристські тощо.

Форми зовнішніх економічних зв’язків України різноманітні:

Таблиця 1.5 Форми зовнішньоекономічних зв’язків

зовнішня торгівля

міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва

експорт та імпорт капіталів і робочої сили

надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортне чи імпортно-посередницьких, юридичних)

міжнародне спільне підприємництво

туризм

науково-технічне співробітництво

валютні та фінансово-кредитні відносини

проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів

Виходячи з цього, обсяг і структура зовнішньоекономічних зв’язків не тільки характеризують ситуацію в країні як на макро-, так і на мікрорівні, але і багато в чому визначають економічний стан і перспективи розвитку національної економіки, оскільки здатні зробити значний вплив на динаміку і стійкість розвитку національної економіки, формування її структури і ефективність функціонування.

Зовнішньоекономічні зв’язки мають значний вплив на соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів, враховуючи особливості економіко-географічного положення даних територій.

1.3 Методи дослідження

Дослідження особливостей участі прикордонних регіонів України у зовнішньоекономічній діяльності країни спирається на застосування системного підходу, який буває двох видів: системного аналізу і системного синтезу, які взаємодіють між собою. Системний синтез передбачає рух розумових і практичних операцій від визначення елементів системи, налагодження зв’язків між ними. А системний аналіз передбачає декомпозицію досліджуваної системи спочатку на підсистеми першого, далі другого і n-го рівнів і так аж до отримання елементів системи [32, с. 411].

В роботі застосовувався порівняльно-географічний метод, який дає змогу оцінити подібність чи відмінність географічних об’єктів, що є основою для наступної систематики та класифікації цих об’єктів. У суспільно-географічних дослідженнях поширені просторово-часові порівняння, що використовувалися під час аналізу показників зовнішньоторговельної діяльності за певні періоди, виявлення змін та динаміки даних показників.

У дослідженні використовувалися методи статистичного аналізу для обробки даних та опису й аналізу статистичної інформації. На сонові статистичних даних виявлені особливості динаміки експорту, імпорту, сальдо зовнішньої торгівлі, зовнішньоторговельного обороту прикордонних регіонів України.

В роботі проводилися розрахунки за такими формулами:

  • зовнішньоторговельний оборот регіону на душу населення - це сума об’єму експорту та імпорту розділена на кількість населення

(1.1)

де: ЗТО - зовнішньоторговельний оборот;

- це об’єм експорту;

- це об’єм імпорту.

  • сальдо торговельного балансу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік). Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД становить різницю між вартістю їх експорту і імпорту.

(1.2)

де : С - сальдо зовнішньої торгівлі;

Е - експорт товарів;

І - імпорт товарів.

  • коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі, який показує співвідношення сальдо зовнішньої торгівлі до зовнішньоторговельного обороту.

К= (1.3)

де К- коефіцієнт збалансованості зовнішньоторговельної діяльності;

С – зовнішньоторговельне сальдо;

Т з –зовнішньоторговельний оборот;

У даній формулі К є функцією двох змінних (Е і І). Вона має максимум, що дорівнює 1 при І = 0 і Е > 0 і мінімум, що дорівнює -1 при E = 0 і І > 0. Нульового значення функція набирає при І = Е. Таким чином, при збалансуванні обсягів експорту і імпорту коефіцієнт збалансування зовнішньоторговельної діяльності стає близьким до нуля. При наявності односторонності відносин, тобто коли значно розрізняються обсяги експорту і імпорту, значення коефіцієнта в залежності від знаку зовнішньоторговельного сальдо наближаються до плюс або мінус одиниці. Значення коефіцієнта рівні плюс або мінус одиниці говорять про повну односторонність зовнішньоторговельних зв’язків, тобто ці зв’язки представлені або лише експортними або лише імпортними поставками. При значенні К рівному нулю їх слід вважати повністю збалансованими.

  • Експорт на душу населення:

Vексп../Населення (1.4)

  • Імпорт на душу населення:

Vімп../Населення (1.5)

У дослідженні застосовано метод лінійного шкалювання статистичних показників та визначення індексів зовнішньоторговельної діяльності областей України. Нормовані статистичні показники мають різні числові значення, які у вибірковій сукупності відрізняються на декілька порядків. Тому їх порівняння та аналіз потребують застосування процедури лінійного шкалювання, тобто трансформації вибіркових даних таким чином, щоб вони мали числові значення – індекси в інтервалі 0-1.У суспільно-географічних дослідженнях індексне представлення показників дозволяє зводити до одного масштабу різні за абсолютними значеннями величини, що значно полегшує їх аналіз. Обчислення індексів представляє подвійну операцію: спочатку від всіх вибіркових елементів віднімається найменше значення, потім вираховуються частки кожного вибіркового елементу відносно найбільшого значення. Отримані відносні величини мають однаковий інтервал існування (від 0 до 1)незалежно від вихідних абсолютних значень показників. В узагальненому вигляді формула для обчислення індексів має наступний вигляд

(1.6)

де - індекс j-того показника;

- поточне значення j-того показника;

- найбільше значення j-того показника у ряду спостережень;

- найменше значення j-того показника у ряду спостережень;

У формулі індекси i, j символізують відповідно номер даного вибіркового елементу у варіаційному ряду і номер даного показника у масиві вихідних даних.

У дослідженні використано метод ранжування прикордонних регіонів і визначення їхнього рейтингу. Ранжуючі об’єкти дослідження у порядку зменшення середнього індексу, отримують послідовність, у якій місце певного об’єкту однозначно визначає його положення серед інших об’єктів за станом розвитку. Надійність визначення рейтингу залежить від обсягу вибіркової сукупності, тобто від кількості статистичних показників, які використовуються для аналізу.

Групування у дослідженні полягає у визначенні груп прикордонних регіонів за схожістю окремих ознак (статистичних показників). Ця процедура виконується графічно на графіках Парето (впорядкування регіонів за однією ознакою). Змістовна інтерпретація отриманих груп визначається конкретними ситуаціями [17].

Графічний метод застосовано у роботі для наочного відображення динаміки процесів, що відбуваються в зовнішньоторговельній діяльності України. Були побудовані графіки та діаграми динаміки таких показників, як експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг [30].

У роботі був застосований картографічний метод для відображення результатів дослідження на картосхемах, а саме групування прикордонних регіонів за показниками зовнішньої торгівлі.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

2.1 Експорт товарів та послуг

Експорт продукції та послуг є одним із найважливіших показників, який характеризує стан соціально-економічного розвитку держави і її конкурентоспроможність в системі міжнародних економічних зв’язків. В сучасний період величезний експортний потенціал України використовується ще далеко не в повній мірі. Це обумовлено серйозними проблемами, як технічного і технологічного характеру, так і організаційно-кадровими, які мають місце в державі. Експортний потенціал країни в цілому складають експортні потенціали окремих регіонів, що є активними самостійними структурними одиницями у зовнішньоекономічних відносинах. В загальному плані конкурентоспроможність економіки країни полягає в можливості її економічної системи ефективно функціонувати на світовому ринку в умовах світового поділу праці та вільного міжнародного товарного обміну. Від рівня конкурентоспроможності напряму залежить рівень експортних можливостей держави. Саме тому, для зростання експортного потенціалу необхідно визначати і активно впливати на фактори, які обумовлюють рівень конкурентоспроможності.

На сьогоднішній день, важливу роль для підвищення конкурентоспроможності мають вітчизняні підприємства, особливо ті, що розташовані в прикордонних регіонах. Адже, близькість до ринків сусідніх країн, підвищує роль коопераційних зв’язків та надає перспектив для збільшення об’ємів експорту та імпорту прикордонних регіонів

Проаналізувавши, динаміку експорту товарів і послуг прикордонних регіонів за період 2000-2008 рр. ми виявили, що експорт товарів та послуг у 2000р. склав 9346,96 млн. дол. США, а у 2004 р. він збільшився на 57 % і становив 21770,21 млн. дол. США. У 2008р. експорт становив 43768,3 млн. дол. США, що на 50 % більше у порівнянні з 2004 р.

Загалом за період 2000-2008 рр. експорт товарів і послуг збільшився на 78%.

Рис. 2.1 Динаміка експорту товарів та послуг прикордонних регіонів України за період 2000-2008 рр

Тобто, експорт товарів і послуг за проаналізований період значно виріс, це пов’язано з тим, що проводиться більш активна політика залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність, але, на сьогоднішній день, існують ще проблеми, які призупиняють цей процес.

Для визначення місця кожного прикордонного регіону за показником експорту товарів і послуг нами було побудовано графік Парето, на якому відображені абсолютні показники експорту товарів і послуг у 2008р. Також на цьому графіку чітко видно, що найперші місця за даним показником займають : Донецька, Луганська, Запорізька. Одеська області. Це пов’язано, в першу чергу з тим, що дані області мають потужну промислову, інвестиційну базу, тому показники експорту товарів і послуг найбільші серед усіх прикордонних регіонів. Найменші показники зовнішньоекономічної діяльності у м.Савастополь, Чернігівській, Чернівецькій області. Це найменш розвинуті області, тому в основному товари та послуги, що виробляються даних регіонах, спрямовані на власні потреби прикордонних регіонів.

Рис. 2.2 Графік Парето для прикордонних регіонів України за абсолютним показником експорту товарів та послуг у 2008 р. (побудовано автором за)

Проаналізувавши абсолютні показника експорту товарів і послуг ми співставили їх з середнім показником для прикордонних регіонів, який складає 2188,4 дол. США (2008р.) та виявили, що найбільше перевищення даного показника, на 30-35 %, у Донецькій, Запорізькій, Луганській області. А в таких областях, як м. Севастополь, Чернівецька, Вінницька, Чернігівська області навіть не складає 10 % від середнього показника. Це пов’язано з рівнем промислового розвитку даних регіонів (рис.2.3)

Нами було проаналізовано показники експорту товарів і послуг на душу населення по всім прикордонним регіонам України та виявили, що найбільші показники характерні для Луганської, Запорізької, Донецької області. Найменші для Чернівецької області, де даний показник становить лише 188,3 дол. США. Звичайно, при розрахунках важливу роль мала чисельність населення, адже навіть якщо прикордонних регіон промислово потужний , але в ньому значна кількість населення, то показник експорту товарів і послуг на душу населення стрімко зменшується, що спостерігається у таких областях, як Харківська, Київська, Львівська (рис.2.3).

Проаналізувавши товарні групи поточного стану українського експорту було виявлено, що провідні позиції належать продукції металургії, хімічної промисловості та сільського господарства, що свідчить про сировинну спрямованість і недостатній технологічний розвиток української економіки. При цьому продукція наукомістких виробництв посідає останні місця в товарних групах. Найбільш перспективними товарними групами в контексті розвитку світового господарства для аналізованого періоду виступають машини, механізми, обладнання та сільгосппродукція.

Такі товарні групи негативно вливають на розвиток зовнішньоекономічної діяльності країни, тому важливим елементом структурної перебудови національного господарства країни має стати розвиток експорту наукомістких виробництв. Попри це, доволі посередніми нині є успіхи в нарощуванні обсягів українського експорту: темпи росту останнього значно нижчі від аналогічного показника для міжнародних відносин у цілому.

Для розвитку і реалізації експортного потенціалу України необхідні бюджетні державні асигнування та іноземні інвестиції, обсяг яких слід визначити з урахуванням існуючої світової практики, а також сучасного стану національної економіки і сформованої структури експорту.

2.2 Імпорт товарів та послуг

Сьогодні стан економічного розвитку України характеризується суттєвою залежністю від імпорту, в першу чергу паливно-енергетичних ресурсів (газу, нафти та нафтопродуктів тощо). В країну заводиться значна кількість технічних засобів виробництва та устаткування, машин, приладів та іншої високотехнологічної техніки. В значній мірі, цей імпорт можна визнати обґрунтованим бо він здійснюється для забезпечення функціонування і з метою підвищення ефективності вітчизняної економіки, так як наші виробники високотехнологічної техніки часто виробляють продукцію або незрівняною із зарубіжними аналогами за якістю, або необхідна сучасна техніка певних зразків в Україні взагалі не випускається.

Одночасно в країну потоком іде імпорт, який не можна виправдати, бо аналогічну продукцію з подібними споживчими характеристиками взмозі виробляти вітчизняні виробники. Натомість, вітчизняні підприємства таку доступну їм продукцію, зокрема і найпростішу, не виробляють, або виробляють з такими споживчими якостями (наприклад, за дизайном), що це не дає їй можливості конкурувати на ринку із зарубіжними аналогами. В значній мірі мова йде про товари широкого вжитку: одяг, господарчі товари, продукцію побутової хімії, АПК тощо. На закупівлю усієї цієї продукції витрачаються величезні обсяги валютних коштів, які відтікають за кордон, тобто наш вітчизняний споживач підтримує зарубіжного виробника.

Обсяг імпорту товарів і послуг для прикордонних регіонів, які відіграють важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності країни, зростають с кожним роком, про що свідчить аналіз показників за період 2000-2008 рр.

Імпорт товарів і послуг у 2000 р. становив 6343,81 млн. дол. США, а у 2004р. він збільшився на 51 % і склав 12871 млн. дол. США. У 2008 р. імпорт становив 38007,7 млн. дол. США, що на 66 % більше ніж у 2004 р. Загалом за період 2000-2008 рр. імпорт товарів і послуг прикордонних регіонів України збільшився на 83%.

Рис. 2.4 Динаміка імпорту товарів та послуг прикордонних регіонів України за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за)

Найбільше імпортних надходжень отримали: Одеська, Донецька, Луганська, Запорізька, Київська, Харківська області. По-перше, це пов’язано з великим темпами та обсягами виробництва, які характерні для даних областей. Найменше імпортують такі прикордонні регіони, як Чернігівська, Херсонська, Чернівецька області та м. Севастополь.

Рис. 2.5 Графік Парето для прикордонних регіонів України за абсолютним показником імпорту товарів та послуг у 2008 р

Середній показник імпорту товарів і послуг в прикордонних регіонах України у 2008 р. становив 1900,4 млн. дол. США. Найбільше перевищення даного показника характерне для Одеської області (6319,5 млн. дол. США), найменше у співвідношенні з середнім у м. Севастополь (88 млн. дол. США). Однакові значення з середнім показником імпорту товарів і послуг характерні для таких регіонів : Луганська, Київська, Харківська, Львівська області (рис 2.6).

Імпорт товарів і послуг на душу населення (рис 2.6) найбільший у таких прикордонних регіонах: Луганська, Київська, Запорізька, Одеська. Найменший у Чернівецькій (220,9 дол. США), м. Севастополь (231,5 дол. США), АР Крим (240,1 дол. США).

Найвищі показники імпорту характерні для прикордонних регіонів, які є промислово потужними та яким не вистачає власного устаткування, енергоносіїв тощо. Але і інші прикордонні регіони мають значні показники імпорту товарів та послуг, що пов’язано з тим, що наша країна , а значить і її регіони не в повній мірі забезпечені машинами, устаткуванням, мінеральними продуктами, продуктами хімічної промисловості, адже саме ці товарні групи найбільш характерні для імпорту усіх прикордонних регіонів, не залежно від їх економічного чи соціального розвитку. На сьогоднішній день, найбільше імпортують паливні ресурси, тому що Україна, маючи великі підприємства металургії, хімічної промисловості не в змозі самостійно забезпечити себе енергоносіями.

Вітчизняний виробник, який має перспективи для нашої країни, втрачає свої позиції, тому що деякі товари прикордонним регіонам краще купити, чим виготовити.

Проблема повинна вирішуватися, зокрема такими шляхами:

  • задіяти геологічну розвідку і по можливості розширити власне добування газу, нафти та інших паливно–енергетичних ресурсів;

  • вирішувати питання про можливість заміни традиційних видів палива на інші, менш дефіцитні. Для цього необхідна певна конструкційна перебудова обладнання (або його заміна), яке споживає традиційні види палива;

  • розвивати, так звану, малу енергетику і переходити на теплопостачання окремих об’єктів шляхом встановлення індивідуальних котелень (або нагрівальних котлів);

  • впроваджувати у практику господарювання нетрадиційні джерела енергії, а саме, вітрової, сонячної тощо.

Слід надавати перевагу імпорту найсучаснішої медичної техніки, медінструментам та обладнанню, а також імпорту товарів виробничого призначення для таких галузей, сфер і видів виробництва, які забезпечують зростання експортних поставок і формування експортної спеціалізації, створення виробництв для заміни нераціонального імпорту, а також модернізацію підприємств провідних галузей економіки та інфраструктурних об’єктів, розвиток наукоємних виробництв, поліпшення збереження та поглиблення переробки сільськогосподарської продукції товарів народного споживання, причому часто недостатньо якісних, але привабливих за дизайном.

2.3 Особливості зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, що входять до складу єврорегіонів

Прикордонні регіони мають ряд переваг щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Особливістю таких регіонів є те, що їхня віддаленість від центральних ринків країни та близькість до ринків сусідніх держав надає їм додаткові можливості у розвитку зовнішньої торгівлі.

Сьогодні в Україні спостерігається тенденція до більш активного залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність завдяки створеної в останні роки нормативно-правової бази та появі нових інституцій співробітництва.

З метою прискореного переходу на інноваційний шлях розвитку економіки України слід раціонально використовувати промисловий та експортний потенціал прикордонних регіонів із залученням нових інструментів європейської регіональної політики, а саме єврорегіонів.

Сьогодні одним з інструментів державної регіональної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів є створення єврорегіонів. Нині Україна майже закінчила формування єврорегіонів, які допоможуть їй інтегруватися в загальний європейський економічний простір (рис.2.7). Єврорегіони являються комплексними територіальними інститутами співробітництва, які мають нові компетенції для вирішення спільних проблем в сфері економіки, охорони навколишнього середовища, туризму, розвитку інфраструктури.

Уздовж українського державного кордону створено 7 єврорегіонів (табл.2.6) та один знаходиться на стадії формування – «Донбас» (Луганська область (Україна) Ростовська область (РФ)).

Таблиця 2.6 Склад та учасники єврорегіонів, які створені уздовж державного кордону України (побудовано автором за даними)

Назва єврорегіону

Прикордонні регіони суміжних держав

Прикордонні регіони України

«Буг»

Люблінське воєводство (Республіка Польща) Брестська область (Білорусь)

Волинська область

«Нижній Дунай»

Райони Кагул та Кантемир (Республіка Молдова), повіти Бреїла, Галац, Тульчя (Румунія)

Одеська область

«Верхній Прут»

Ботошанський та Сучавський повіти (Румунія), Фалештський, Єдинецький, Глоденський, Окницький, Ришканський та Бриченський райони (Республіка Молдова)

Чернівецька, та Івано-Франківська область

«Ярославна»

Курська область (РФ)

Сумська область

«Слобожанщина»

Бєлгородська область (РФ)

Харківська область

«Дніпро»

Гомельська (Республіка Білорусь), Брянська області (РФ).

Чернігівська область

«Карпати»

прикордонні регіони Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини

Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області

До складу єврорегіонів входять такі прикордонні регіони України: Волинська, Харківська, Одеська, Чернівецька, Сумська, Чернігівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська області.

Прикордонні регіони України, що не входять до складу єврорегіонів: АР Крим, Запорізька, Вінницька, Донецька, Житомирська, Луганська, Київська, м. Севастополь, Миколаївська, Херсонська та Рівненська області.

З метою оцінки перспектив розширення зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, які входять до складу єврорегіонів, ми проаналізували динаміку середнього значення експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту товарів за 2000 р., 2004 р. та 2008 р (рис.2.8, рис.2.9, рис.2.10)

Сумарний експорт товарів прикордонних регіонів, що входять до складу єврорегіонів у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. збільшився на 58 % і становив 4958,7 млн. дол. США, а у 2008 р. у порівнянні з 2004 р. на 43 % і склав 8770,4 млн. дол. США. Загалом за період 2000-2008 рр. сумарний експорт збільшився на 76 %. Сумарний імпорт товарів у 2004 р. становив 5550,6 млн. .дол. США, що на 58 % більше, ніж у 2000 р. (2301,4 млн. .дол. США),а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р. збільшився на 65 % (16214,4 млн. дол. США), у порівнянні з 2000 р на 85 %. Зовнішньоторговельний оборот у 2004 р. становив 10509,3 млн. дол. США, що на 55 % більше за показник у 2000 р. – 4706,4 млн. дол. США, а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р. збільшився на 57 % і склав 24984,8 млн. дол. США, а у порівнянні з 2000 р. збільшився на 81 %.

Сумарний експорт товарів прикордонних регіонів, що не входять до складу єврорегіонів у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. збільшився на 57 % і становив 15135,9 млн. дол. США, а у 2008 р. у порівнянні з 2004 р. на 52 % і склав 31335,4 млн. дол. США. В цілому за період 2000-2008 рр. експорт збільшився на 79 %. Сумарний імпорт товарів у 2004 р. становив 6754,4 млн. дол. США, що на 48 % більше, ніж у 2000 р. (3515 млн. дол. США), а в 2008 р. у порівнянні з 2004 р. збільшився на 66 % (19605,8 млн. дол. США), у порівнянні з 2000 р на 82 %. Зовнішньоторговельний оборот у 2004 р. склав 21890,3 млн. дол. США, що на 54 % більше за показник у 2000 р. – 9976,6 млн. дол. .США, а в 2008 р. у порівнянні з 2004р. збільшився на 57% і становив 50941,2 млн. дол. США, а у порівнянні з 2000 р. збільшився на 80%.

Рис.2.8 Динаміка експорту товарів і послуг прикордонних регіонів за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за даними)

Рис.2.9 Динаміка імпорту товарів і послуг прикордонних регіонів за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за даними)

Рис.2.10 Динаміка зовнішньоторговельного обороту прикордонних регіонів за період 2000-2008 рр. (побудовано автором за даними)

З проведених розрахунків було виявлено, що показники зовнішньої торгівлі прикордонних областей, що не входять до складу єврорегіонів, збільшуються більш інтенсивніше. Це пов’язано з тим, що до даних регіонів відносяться найбільш розвинені, потужно промислові області України, такі як Донецька, Луганська, Запорізька області.

Показники зовнішньої торгівлі (експорт, імпорт, ЗТО товарів) областей, що входять до складу єврорегіонів, мають менш динамічне зростання упродовж 2000-2008 рр. Причинами цього є :

  • нещодавнє створення єврорегіонів;

  • недосконалість державної регіональної політики, що є причиною зростання асиметрії у розвитку;

  • скорочення кількості та погіршення якості трудового потенціалу;

  • посилення міграції працездатного населення, особливо молоді за межі України, адже саме в цих областях найбільша міграція у країні;

  • нерозвиненість відповідних правової та інституційної систем;

  • слабим кадровим забезпеченням місцевих органів влади у поєднанні із відсутністю чітких стратегічних цілей та пріоритетів регіональної політики на загальнодержавному рівні;

  • фактична відсутність ефективних інструментів для реалізації регіональної політики, невикористання можливостей, пов’язаних із застосування інноваційних підходів та ініціатив щодо подолання проблем регіонального розвитку [3, 4].

Сьогодні існують значні проблеми функціонуванні діяльності єврорегіонів, але вони є могутнім інструментом для усунення перешкод, пов'язаних із перетинанням кордонів, зміцнення економічного, соціального, культурного співробітництва, мінімізації екологічних проблем у прикордонних регіонів держав-сусідів та вирішення проблем, пов'язаних із безпекою підприємництва і туризму.

Основною перевагою єврорегіонів для розширення зовнішньої торгівлі є те, що Україна та її прикордонні регіони матимуть змогу фінансову допомогу із Фондів Європейського Союзу для реалізації транскордонних проектів, що вже у найближчому майбутньому посилить їх інноваційний розвиток та сприятиме досягненню перших реальних позитивних результатів європейської інтеграції нашої держави.

Основні проблеми прикордонних регіонів у розвитку зовнішньоекономічної діяльності пов’язані з відсутністю єдиної стратегії у зовнішній політиці держави. Орієнтири у співробітництві регіонів з іншими країнами залежать від політичної ситуації в країні.

У цілому розглянуті прикордонні регіони відрізняються між собою за рядом ознак, серед яких найважливішими є їх економіко-географічне положення, природно-ресурсний потенціал та рівень соціально-економічного розвитку. В умовах активного розширення євроінтеграційних процесів, зокрема створення єврорегіонів та посилення контактної функції кордонів, важливим завданням регіональної стратегії розвитку має стати активізація зовнішньоекономічних зв’язків за участю прикордонних регіонів України та використання ними потенціалу їх унікального економіко-географічного положення.

РОЗДІЛ 3 РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

3.1 Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі

Щоб детальніше розглянути і оцінити експортні та імпортні операції областей України, а особливо її прикордонних регіонів, у роботі проводиться аналіз коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі усіх регіонів України.

Результати занесені у табл.3.7 та представлені на картосхемі (рис. 3.11).

Таблиця 3.7 Оцінка зовнішньоторговельної діяльності областей України на основі розрахунку коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі

Значення коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі

Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності областей

Області та містаУкраїни

-1

Область абсолютної незбалансованості імпорту (зовнішньоторговельні операції однобічні – існує тільки імпорт)

1

Область абсолютної незбалансованості експорту(зовнішньоторговельні операції однобічні – існує тільки експорт)

від -1 до - 0,5

Область значної незбалансованості імпорту (імпорт значно перевищує експорт)

Київська область, м. Київ

від - 0,5 до 0

Область порівняльної збалансованості імпорту(імпорт дещо перевищує експорт)

Волинська, Закарпатська, Львівська, Одеська, Харківська, Тернопільська, Чернівецька, Черкаська,

0

Область абсолютної збалансованості експорту та імпорту (зовнішньоторговельні операції збалансовані Е=І)

Рівненська, Хмельницька

Значення коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі

Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності областей

Області та містаУкраїни

від 0 до 0,5

Область порівняльної збалансованості експорту (експорт дещо перевищує імпорт)

АР Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська, , Чернігівська, м. Севастополь

від 0,5 до 1

Область значної незбалансованості експорту (експорт значно перевищує імпорт)

Луганська область

З проведених розрахунків та за допомогою групування було виявлено, що експортно-імпортні операції областей України в цілому не збалансовані. У зовнішньоекономічній діяльності більшості регіонів (17 областей) спостерігається порівняльна збалансованість експорту, тобто експорт дещо перевищує імпорт. Тільки у двох областях – Рівненській та Хмельницькій існує абсолютна збалансованість експортно-імпортних операцій. В деяких областях (22 %) імпорт дещо перевищує експорт (рис. 3.11). Це пов’язано з тим, що товари даних регіонів мають низький рівень конкурентоспроможності, тому існують деякі проблеми з їх виходом на світовий ринок. Крім того, значна частина імпорту у зовнішній торгівлі може свідчити про процес технологічного переоснащення підприємств регіону.

Аналіз коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі прикордонних областей України свідчить про значні відмінності у експортно-імпортній діяльності регіонів. Так:

58 % регіонів відноситься до області порівняльної збалансованості експорту;

22% - до області порівняльної збалансованості імпорту;

10% - до області абсолютної збалансованості експорту та імпорту;

5% - до області значної незбалансованості імпорту;

5% - до області значної незбалансованості експорту.

Якщо розглядати прикордонні регіони України, то більша їх частина відноситься до областей з порівняльною збалансованістю експорту та імпорту. Це говорить про те, що усі прикордонні регіони, які різняться за територією, природно-ресурсним потенціалом, кількістю населення, промисловими потужностями та ін. не мають єдиної стратегії розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Прикордонні регіоні на західному та східному кордоні України мають різні орієнтири, напрямки зовнішньоекономічної діяльності. Усе це ускладнює експортно-імпортні операції та спричиняє їхню незбалансованість. Все це послаблює зовнішньоекономічну діяльність країни та знижує загальні показники імпорту та експорту.

Тобто, у зв’язку з різносторонніми напрямками зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України, знижується загальний розвиток та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності країни.

3.2 Групування прикордонних регіонів за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі

Для виявлення регіональних особливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України ми провели їх групування за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі, що найбільш яскраво демонструє об’єкт оцінки. За допомогою методики, описаної у [Розділ 1, підрозділ 1.3], використавши лінійне шкалювання, показники зовнішньоекономічної діяльності були переведені в індекси. За індексами були визначені місця рейтингу прикордонних регіонів у зовнішньоекономічній діяльності країни. Сума отриманих місць (рейтингів) дала нам сумарний рейтинг кожного регіону. При цьому, в основу нами покладено 6 показників (у розрахунку на душу населення) : експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг, зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг. Результати групування представлені на рис.3.14.

Рис 3.12 Розподіл прикордонних регіонів України за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі у 2004 р

Рис. 3.13 Розподіл прикордонних регіонів України за сумарним рейтингом показників зовнішньої торгівлі у 2008 р

Застосовуючи методику [Розділ 1, підрозділ 1.3] та аналізуючи розподіл прикордонних областей України за сумарним рейтингом показників зовнішньоторговельної діяльності у 2003 і 2008 р., можна виділити такі групи регіонів:

1 група – регіони-лідери;

2 група - прогресуючі регіони з вираженою тенденцією покращення стану розвитку у часі;

3 група - регресуючи регіони з вираженою тенденцією погіршення стану розвитку у часі;

4 група – регіони без чітко вираженої тенденції ровику;

5 група – регіони-аутсайдери зовнішньоекономічної діяльності;

За сумарним рейтингом зовнішньої торгівлі прикордонні регіони розподілилися таким чином :

до групи регіонів-лідерів відносяться Запорізька, Одеська область. Для них характерні перші місця по усім показникам зовнішньоторговельної діяльності, такими як експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг, зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг;

до групи прогресуючих регіонів ми віднесли Донецьку, Київську, Харківську, Луганську області. У даних регіонах у 2008 р. значно збільшилися обсяги імпорту, експорту товарів та послуг, зовнішньоторговельного обороту у порівняні з 2003 р. Підвищенню показників зовнішньоекономічної діяльності сприяло нарощування промислового виробництва, удосконалення системи зовнішньоекоемічної діяльності, яка спрямована на розвиток економіки, інфраструктури та соціального сектору;

до регресуючих регіонів відносяться Львівська, Івано-Франківська область. Показники сумарного рейтингу зовнішньої торгівлі у 2008 р. значно погіршилися у порівнянні з 2003 р.;

до групи регіонів без чіткої вираженої тенденції розвитку відносяться такі регіони : Миколаївська, Закарпатська, Волинська, Сумська, Рівненська області, АР Крим, м. Севастополь. Дані області за період 2003-2008 рр. не зазнали значних зрушень у зовнішній торгівлі, тому показники сумарного рейтингу у 2003 р. та 2008 р. залишилися майже однаковими;

до групи регіонів - аутсайдерів відносяться: Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Чернігівська, Херсонська області. Для даних регіонів характерні низькі показники зовнішньої торгівлі, низький промисловий потенціал, товари даних областей не користуються попитом на ринках інших країн (рис.3.14).

Як в 2003 р., так і в 2008 р. зовнішня торгівля прикордонних регіонів України значно не змінилася. Показники зовнішньоекономічної діяльності деяких областей набули негативних змін, у більшості прикордонних регіонах тенденції зовнішньої торгівлі залишаються стабільними. Лише Донецька, Київська, Харківська, Луганська області мають прогресивний характер зовнішньоекономічної діяльності, а регіонами лідерами упродовж 2003-2008 рр. залишаються Запорізька, Одеська області.

З проведеного дослідження було виявлено, що у зовнішній торгівлі прикордонних регіонів спостерігаються значні регіональні відмінності.

На розвиток зовнішньої торгівлі прикордонних областей впливають такі чинники, як виробничий потенціал регіонів, їх внутрішня політика, яка повинна бути спрямована на підтримку експотноорієнтованих галузей та окремих підприємств. Саме тоді продукція українського виробництва може витримати конкуренцію на світовому ринку. Прикордонне положення є додатковим фактором розширення зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів, оскільки це дає змогу досягти зменшення транспортних витрат у торгівлі з суміжними територіями.

Саме такі умови участі прикордонних регіонів у зовнішньоторговельний діяльності нададуть Україні переваг у міжнародній торгівлі.

прикордонний регіон зовнішньоекономічний географічний україна

3.3 Проблеми та перспективи участі прикордонних регіонів у зовнішній торгівлі України

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Зовнішньоекономічна діяльність України та прикордонних областей потребує докорінної перебудови—йдеться про зміну сировинного спрямування експорту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удосконалення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості.

На український експорт впливає комплекс таких факторів:

  • низька конкурентноздатність українських підприємств;

  • важкий фінансовий стан більшості підприємств, що практично унеможливлює здійснення за рахунок внутрішніх ресурсів інвестування перспективних, орієнтованих на експорт проектів;

  • штучне стримування курсу гривні, яка звужує можливості використання курсового фактора з метою просування експорту;

  • недостатній розвиток вітчизняних систем сертифікації і контролю якості;

  • зростання цін на експортні послуги й експортні поставки (20% ПДВ);

  • нестача кваліфікованих кадрів і досвіду роботи у сфері експорту на більшості українських підприємств;

  • збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методів обмежувальної ділової практики;

  • низький світовий рейтинг надійності України для кредитів та інвестицій, що утруднює використання іноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу країни;

  • невідповідність окремих норм українського законодавства міжнародним;

  • високі податки.

Промисловий потенціал прикордонних регіонів достатній для надходження валюти, необхідної для сплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних потреб.

Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-політичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторговельних організацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції [7].

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України та прикордонних регіонів є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору.

Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини, готової продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна перебудова механізму економічних зв'язків, здійснення кардинальних заходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіками колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білоруссю про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулювання. Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є виробником цих товарів [7].

Загалом перспективи подальшого розвитку та розширення зовнішніх економічних зв’язків прикордонних областей України пов’язані з :

  1. проведенням єдиної зовнішньоекономічної політики держави,

  2. реалізацією її економічних інтересів і безпеки,

  3. проникненням та зміцненням позицій національного товаровиробника на зовнішніх ринках товарів та послуг

  4. посиленням конкурентоспроможності української продукції,

  5. збільшенням її експорту,

  6. надходжень іноземних інвестицій,

  7. здійсненням контролю за надходженням в Україну валютних цінностей,

  8. захистом прав і законних інтересів України,

  9. вітчизняних та зарубіжних суб’єктів господарської діяльності.

  10. участь у проектах транскордонного співробітництва;

  11. посилення діяльності єврорегіонів, створених за участі даних прикордонних регіонів;

  12. розширення спектру експортованих товарі та послуг;

  13. виробництво в регіоні імпортозамінюючої продукції.

Всі ці фактори позитивно вплинуть не тільки на самі прикордонні регіони, але і на зовнішньоекономічну діяльність країни в цілому

ВИСНОВКИ

В роботі було розкрито теоретико-методичні аспекти обраної тематики. Значна кількість літературних джерел дали змогу узагальнити та систематизувати за різними авторами термінологічних апарат та виявити основні особливості таких понять, як «прикордонний регіоні», «зовнішньоекономічні зв’язки». Виявлено, що прикордонні регіони відіграють важливу роль у здійсненні зовнішньоторговельної діяльності, адже мають ряд переваг для підвищення показників експорту та імпорту.

В роботі був проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України, розраховані показники зовнішньоторговельного обороту, сальдо зовнішньої торгівлі, коефіцієнту збалансованості зовнішньої торгівлі, досліджено динаміку експорту, імпорту товарів і послуг прикордонних регіонів України. Встановлено, що в останні роки спостерігається тенденція збільшення зовнішньоторговельного обороту як України загалом, так і прикордонних регіонів зокрема. У зовнішній торгівлі прикордонних регіонів обсяги експорту поступаються об’ємам імпорту, результатом чого є від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі.

Коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі дав змогу виявити регіональні відмінності зовнішньоторговельної діяльності прикордонних регіонів. З проведених розрахунків та за допомогою групування було виявлено, що експортно-імпортні операції областей України в цілому не збалансовані. Тільки у двох областях – Рівненській та Хмельницькій існує абсолютна збалансованість експортно-імпортних операцій. Загалом 58 % регіонів відноситься до області порівняльної збалансованості експорту, тобто експорт дещо перевищує імпорт.

На основі лінійного шкалювання статистичних показників були визначенні індекси зовнішньоторговельної діяльності та розрахований сумарний рейтинг, який показує місце регіонів у зовнішній торгівлі у 2004 р. та 2008 р., що дало змогу провести порівняльний аналіз та виявити особливості розвитку зовнішньої торгівлі прикордонних регіонів. Результати розрахунків були покладені в основу групування прикордонних регіонів України за показниками зовнішньої торгівлі. Було виділено такі групи: регіони-лідери (Запорізька, Одеська область) прогресуючі регіони з вираженою тенденцією покращення стану розвитку у часі (Донецька, Київська, Харківська, Луганська область), регресуючи регіони з вираженою тенденцією погіршення стану розвитку (Львівська, Івано-Франківська область), регіони без чітко вираженої тенденції ровику (Миколаївська, Закарпатська, Волинська, Сумська, Рівненська область, АР Крим, м. Севастополь), регіони-аутсайдери зовнішньоекономічної діяльності (Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Чернігівська, Херсонська області).

Встановлено міжрегіональні відмінності у розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Так, слід відмітити, що на основі рейтингового оцінювання лідером у зовнішній торгівлі є Запорізька область, а аутсайдером – Чернігівська область.

Важливим інструментом залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність є створення єврорегіонів, яких на сьогоднішній день в Україні 7. Саме за допомогою єврорегіонів, Україна активно включається в єроінтеграційні процеси. На сьогоднішній день, існують певні проблеми у функціонуванні єврорегіонів, які пов’язані з нещодавнім їх створенням, з нестабільною політичною, економічною ситуацією, з недостатнім рівнем розвитку країни вцілому.

Розвиток транскордонного співробітництва в рамках єврорегіональних утворень потребує завершення формування нормативно-законодавчої бази, яка б визначала правові засади і регулювала б діяльність єврорегіонів, сприяла б удосконаленню структури управління зовнішньою діяльністю прикордонних регіонів на всіх рівнях, а також активізації організаційної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності участі України у єврорегіонах.

Існують деякі проблеми у розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України, що пов’язані з відсутністю єдиної стратегії у зовнішній політиці держави. У цілому, розглянуті прикордонні регіони відрізняються між собою за рядом ознак, серед яких, можливо, найважливішими є їх економіко-географічне положення, природно-ресурсний потенціал та рівень соціально-економічного розвитку. В умовах активного розширення євроінтеграційних процесів, зокрема створення єврорегіонів та посилення контактної функції кордонів, важливим завдання регіональної стратегії розвитку має стати активізація транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України та використання ними потенціалу їх унікального економіко-географічного положення

Відкрита регіональна економіка більшості прикордонних регіонів спрямована на ринки сусідніх держав, що є позитивною ознакою. Але не всі прикордонні регіони ведуть подібну економічну політику, що негативно відбивається на загальних показниках зовнішньої торгівлі країни. Залучення усіх прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни, ведення правильної економічної політики сприятиме покращенню стану зовнішньоекономічної діяльності країни в цілому. Їхня віддаленість від центральних ринків країни та близькість до ринків сусідніх країн надає їм певної специфіки у формуванні зовнішньоторговельних зв’язків, враховуючи і те, що дані території виступають зонами об’єднання економік України та суміжних держав.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Балян А. В. Міжрегіональне транскордонне співробітництво України та Угорщини в умовах розширення Європейського Союзу (питання методології, методів і практики) : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня докт. економ. наук : спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / А. В. Балян. – Львів, 2006. – 29 с.

  2. Балабанов І.В.Зовнішньоекономічні зв’язки: Навчальний посібник./ І.В. Балабанов, А.Н. Балабанов. – М. Фінанси і статистика, 2000. – 512 с.

  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТ "Перун", 2003. – 1440 с

  4. Волошин В. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України // Регіональна економіка. – 2004. - №4. –С. 123-129

  5. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. Учебник. – М.,1998. – С. 19.

  6. Голіков А.П. Міжнародні економічні терміни: Навчальний посібник./ А.П. Голіков, П.А. Черномаз.- М. ЦУЛ, 2008. – 376 с.

  7. Дорогунцов С.І., Заєць Т.А., Пітюренко Ю.І. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Підручник. – КНЕУ, 2005. – 988 с.

  8. Долішній М. Регіональні основи транскордонного співробітництва./ М.Долішній, П. Біленький // Регіональна економіка. – 1996. - №1. – с.237-247.

  9. Економічні наслідки приєднання України до Світової організації торгівлі / Ю. Макогон, М. Янковський, М. Марченко, І. Хаджинов // Економіка України : Політико-економічний журнал Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України та Національної академії наук України. - 2003. - №12. - С. 69-77 . - ISSN 0131-775Х

  10. Жулканич О. Регіон в системі зовнішньоекономічних відносин : на прикладі Закарпатської області / О. Жулканич. – Ужгород : Мистецька лінія, 2000. – 200 с.

  11. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність »/ Режим доступу: www.rada.gov.ua

  12. Закон України «Про транскордонне співробітництво »/ Режим доступу: www.rada.gov.ua

  13. Кирюхин А.М. Приграничное сотрудничество между Украиной и Россией в условиях глобальной неопределенности / Проблемы природопользования и экологической ситуации в Европейской части России и сопредельных стран: мат-лы ІІІ межд. научн. конф. 20-24 октября 2008г. – М.:Белгород. «Политера». – 2008 г., ч.1 – С.78-83.

  14. Колосов В. Геополитичекий дискурс и отношения между Россией и странами Балтии/ В.Колосов, Н. Бородулина // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – №9 . – с 97-105.

  15. Кухарська Н.О., Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник./ Н.О. Кухарська, С.К.Харчіков. – «Одіссей», 2006. – 456 с.

  16. Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Навчальний посібник. / П.В. Луцишин, Н.П. Луцишин. – РРВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. – 339 с.

  17. Медична галузь Харківської області : територіальні особливості, проблеми та шляхи вдосконалення (суспільно-географічні аспекти): монографія / Л.М. Нємець, Г.А.Баркова, К.А. Нємець. – К.: Четверта хвиля, 2009. – 224 с.

  18. .Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія./Н. Мікула – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.

  19. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи./ Н.Мікула.– Львів: ІРД НАН України, 2003. – 222 с.

  20. Нємець Л.М., Олійник Я.Б., Нємець К.А. Просторова організація соціально-географічних процесів в Україні: Монографія./ Л.М. Нємець, Я.Б. Олійник К.А. Нємець. – Х.: РВВ ХНУ, 2003 – 160 с.

  21. Посібник з транскордонного співробітництва / Укл. і голов. ред. Є. Лукша. У.; «ТЕС Фонд», 2005 .- 70 с.

  22. Польський малий словник міжнародних стосунків / Укл. і голов. ред.. М. Ятвинський – В.1996р., «ПАШ», 1996.- 150 с.

  23. Процеси конвергенції / дивергенції соціально-економічного розвитку регіонів України: підходи до оцінки / І. З. Сторонянська. - // Регіональна економіка . - 2008. - N 2. - С. 73-84.

  24. Регіональна політика в країнах Європи: Уроки для України. За ред. С. Максименка. – К.: Логос, 2000. – 171 с.

  25. Регіональні проблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб.наук. праць. – Херсон: ПП Вишемирський, 2009. – 488 с.

  26. Слишова С.А. Основні домінанти та особливості поглиблення економічних зв’язків міх Україною та Республікою Білорусь: Автореферат к. е. н. / 08.10.01. – Київ, 2002. – 22 с.

  27. Студенніков І. Транскордонне співробітництво як крок до визначення концепції регіональної політики // На шляху до Європи. Український досвід євро регіонів. / За ред. Максименка С. –К.: Логос. –C. 94-95

  28. Студенніков І. Регіональна політика в країнах Європи: Уроки для України. За ред. С. Максименка. – К.: Логос, 2000. – С. 138 – 170;

  29. Терещенко Т.В. Науково-методичні основи забезпечення розвитку транскордонного співробітництва : дис…кандидата економічних наук : 08.10.01./Терещенко Тетяна Василівна . – К., 2005 р.

  30. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.

  31. Хільчівська І.Г. Суспільно-географічні аспекти зовнішніх зв’язків України та Німеччини : автореф.дис…на здобуття наук.ступеня канд..геог.наук : спец.11.00.02.»Економічна і соціальна географія» І.Г. Хільчівська – К., 2002. 23 с.

  32. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 444 с. 52 іл.

  33. Школа І.М., Козменко В.М., Бабінська О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник/ За ред. І.М.Школи.-Київ: КНТЕУ, 2006 – 356 с.

  34. Шолох Ю.М. Стратегічне планування розвитку прикордонного регіону (на прикладі Закарпатської області) // Регіональна економіка, 2007, №2. – С. 131 138.

  35. Штангуй Н.М., Аксьонова В.Ю. Зовнішньоекономічні зв’язки як засіб реалізації загальнодержавних інтересів // Науковий потенціал України.- 2007 Сер. Економіка.- №26-27. – С.100-108.

  36. Яровой Г.О. Регионализм и трансграничное сотрудничество в Европе.- СПб.: Норма.- 2007.- 280 с.

  37. Офіційний сайт Державного комітету статистики / Режим доступу http://ukrstat.gov.ua.

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. А. 1 Прикордонні регіони України

Додаток Б

Таблиця Б. 1 Показники зовнішньої торгівлі товарами прикордонних регіонів

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. .дол США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

АРК Крим

1998

133

157,9

-24,9

290,9

1999

127,3

122,2

5,1

249,5

2000

173,4

146,2

27,2

319,6

2001

218,3

125,7

92,6

344

2002

220,5

120,9

99,6

341,4

2003

318

153,9

164,1

471,9

2004

274,9

149,3

125,6

424,2

2005

355,6

168,6

187

524,2

2006

400

228,3

171,7

628,3

2007

463

266,9

196,1

729,9

2008

586,6

431,1

155,5

1017,7

Запорізька область

1998

1203,1

617

586,1

1820,1

1999

1134,3

400

734,3

1534,3

2000

1380,7

755,1

625,6

2135,8

2001

1316,6

538,2

778,4

1854,8

2002

1326,8

481,6

845,2

1808,4

2003

1719,8

883,4

836,4

2603,2

2004

2369,2

1225,8

1143,4

3595

2005

2658,7

1687,2

971,5

4345,9

2006

3125,3

2090,6

1034,7

5215,9

2007

4324,8

3414

910,8

7738,8

2008

5370

3591

1779

8961

Вінницька область

1998

128,6

117

11,6

245,6

1999

175,6

127,6

48

303,2

2000

154

77,9

76,1

231,9

2001

177,1

122,8

54,3

299,9

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. .дол США)

Імпорт (млн. .дол США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Вінницька область

2002

221,9

122,2

99,7

344,1

2003

305

189,7

115,3

494,7

2004

376,5

198,9

177,6

575,4

2005

424,7

287,6

137,1

712,3

2006

403,9

321,5

82,4

725,4

2007

485,9

305,6

180,3

791,5

2008

482,8

417,8

65

900,6

Закарпатська область

1998

148,6

150,3

-1,7

298,9

1999

169,3

158,4

10,9

327,7

2000

215,3

183,9

31,4

399,2

2001

253,5

243,2

10,3

496,7

2002

288,5

255,7

32,8

544,2

2003

414,5

453,3

-38,8

867,8

2004

605,4

614,4

-9

1219,8

2005

552,8

686,6

-133,8

1239,4

2006

677,6

952,1

-274,5

1629,7

2007

1129,8

1552,5

-422,7

2682,3

2008

1220,6

1866,1

-645,5

3086,7

Донецька область

1998

2442,9

1111,2

1331,7

3554,1

1999

2136,2

785,2

1351

2921,4

2000

2957

1247,5

1709,5

4204,5

2001

2996

1126,4

1869,6

4122,4

2002

3544,4

960,5

2583,9

4504,9

2003

4956,7

1415

3541,7

6371,7

2004

8342,6

2177,4

6165,2

10520

2005

8221,8

2584,6

5637,2

10806,4

2006

8776,6

2869,9

5906,7

11646,5

2007

10654,9

4451,5

6203,4

15106,4

2008

14444,5

4952,3

9492,2

19396,8

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн.долСША)

Імпорт (млн.долСША)

СЗТ (млн.долСША)

ЗТО (млн.долСША)

Луганська область

1998

467,2

297,5

169,7

764,7

1999

509,1

228,5

280,6

737,6

2000

681,2

384,2

297

1065,4

2001

1236,4

976,2

260,2

2212,6

2002

1409,7

618,3

791,4

2028

2003

1351

351,2

999,8

1702,2

2004

1900,1

368,8

1531,3

2268,9

2005

2167,6

2412,5

-244,9

4580,1

2006

3004,6

2720,5

284,1

5725,1

2007

3963,7

3634,8

328,9

7598,5

2008

6361

4461,6

1899,4

10822,6

Сумська обл.

1998

192,3

176,2

16,1

368,5

1999

164,1

268,4

-104,3

432,5

2000

197,2

154,2

43

351,4

2001

225,7

191

34,7

416,7

2002

259,7

456,9

-197,2

716,6

2003

351,1

150,9

200,2

502

2004

471,6

187,9

283,7

659,5

2005

578,1

255,7

322,4

833,8

2006

513,7

277,4

236,3

791,1

2007

682

374,5

307,5

1056,5

2008

913,4

547,3

366,1

1460,7

Чернігівська область

1998

99,8

131,3

-31,5

231,1

1999

115,7

678,5

-562,8

794,2

2000

130,8

173,1

-42,3

303,9

2001

143,4

155,7

-12,3

299,1

2002

166,8

159,2

7,6

326

2003

212,2

199,3

12,9

411,5

2004

245,4

209,4

36

454,8

Прикордонні

регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн .дол США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. .дол США)

Чернігівська область

2005

250,8

247

3,8

497,8

2006

313,1

257,4

55,7

570,5

2007

362,5

281,6

80,9

644,1

2008

418,6

378,4

40,2

797

Житомирська область

1998

131,2

93,5

37,7

224,7

1999

107,3

68,1

39,2

175,4

2000

131,2

91,1

40,1

222,3

2001

136

130,1

5,9

266,1

2002

176,6

246

-69,4

422,6

2003

219,1

499,3

-280,2

718,4

2004

250,2

300,2

-50

550,4

2005

268

180,7

87,3

448,7

2006

314,3

206,2

108,1

520,5

2007

405,1

294,8

110,3

699,9

2008

521,2

456,8

64,4

978

Харківська область

1998

360,6

931,6

-571

1292,2

1999

313,8

779,8

-466

1093,6

2000

315,3

450,5

-135,2

765,8

2001

425,6

474,8

-49,2

900,4

2002

393,2

556,4

-163,2

949,6

2003

552,2

819,8

-267,6

1372

2004

724,4

874,5

-150,1

1598,9

2005

721,6

1571,5

-849,9

2293,1

2006

888,6

1936,4

-1047,8

2825

2007

1143

2265,4

-1122,4

3408,4

2008

1551,5

2480,2

-928,7

4031,7

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Київська область

2000

239,9

346

-106,1

585,9

2001

303,1

445,3

-142,2

748,4

2002

299,3

464,8

-165,5

764,1

2003

343,5

754,7

-411,2

1098,2

2004

485,2

1185,4

-700,2

1670,6

2005

496,1

1546,9

-1050,8

2043

2006

577,9

1985,2

-1407,3

2563,1

2007

775,4

2596,9

-1821,5

3372,3

2008

943,1

3464

-2520,9

4407,1

Львівська область

1998

188

374,2

-186,2

562,2

1999

185,8

254,4

-68,6

440,2

2000

294,7

393

-98,3

687,7

2001

289,3

771,4

-482,1

1060,7

2002

343,2

1052

-708,8

1395,2

2003

492,6

2945,3

-2452,7

3437,9

2004

632,6

1125,6

-493

1758,2

2005

622,2

933,8

-311,6

1556

2006

804,8

1118,8

-314

1923,6

2007

1036,7

1473,7

-437

2510,4

2008

998,5

2572,4

-1573,9

3570,9

м. Київ

1998

1656,1

4080,3

-2424,2

5736,4

1999

1929,7

3560,1

-1630,4

5489,8

2000

1934,3

6795,7

-4861,4

8730

2001

2614,2

6064,5

-3450,3

8678,7

2002

2494,7

3915,2

-1420,5

6409,9

2003

2906,1

5183,5

-2277,4

8089,6

2004

4136

6539,5

-2403,5

10675,5

2005

4383,2

13268

-8884,8

17651,2

2006

4480,4

16201,8

-11721,4

20682,2

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн.долСША)

Імпорт (млн.долСША)

СЗТ (млн.долСША)

ЗТО (млн.долСША)

м. Київ

2007

5337,4

24270,4

-18933

29607,8

2008

8653,2

32820,3

-24167,1

41473,5

Івано-Франківська область

1998

195

195,1

-0,1

390,1

1999

151,5

93,2

58,3

244,7

2000

192,3

142,2

50,1

334,5

2001

307,2

274,7

32,5

581,9

2002

392,8

278,8

114

671,6

2003

680,9

381,6

299,3

1062,5

2004

867,2

505

362,2

1372,2

2005

815,1

573,5

241,6

1388,6

2006

885,8

757

128,8

1642,8

2007

1005,4

789

216,4

1794,4

2008

721,7

790

-68,3

1511,7

м. Севастополь

1998

76,7

57,5

19,2

134,2

1999

56,6

35,9

20,7

92,5

2000

35,9

60,7

-24,8

96,6

2001

48,8

47,1

1,7

95,9

2002

45,5

30

15,5

75,5

2003

52,7

39,9

12,8

92,6

2004

61,4

34,1

27,3

95,5

2005

79,6

46,5

33,1

126,1

2006

101,5

55,2

46,3

156,7

2007

109,2

51,8

57,4

161

2008

124

75,6

48,4

199,6

Одеська область

1998

434,7

505,3

-70,6

940

1999

580,4

596,6

-16,2

1177

2000

527,6

648,8

-121,2

1176,4

2001

597,7

725,3

-127,6

1323

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Одеська область

2002

979,7

1160

-180,3

2139,7

2003

1048,9

1246,9

-198

2295,8

2004

1053,6

1285,2

-231,6

2338,8

2005

1019,4

1988,1

-968,7

3007,5

2006

766,4

1955,4

-1189

2721,8

2007

1098,5

2581,8

-1483,3

3680,3

2008

2314,9

6077,4

-3762,5

8392,3

Миколаївська область

1998

408,5

203,2

205,3

611,7

1999

355,3

149,6

205,7

504,9

2000

521

283,2

237,8

804,2

2001

485,6

286,7

198,9

772,3

2002

540,7

280,8

259,9

821,5

2003

544

271,1

272,9

815,1

2004

653,6

327,3

326,3

980,9

2005

878,4

470,1

408,3

1348,5

2006

1059,7

458,9

600,8

1518,6

2007

1104,5

533,3

571,2

1637,8

2008

1649,8

916,5

733,3

2566,3

Херсонська область

1998

183,1

123,1

60

306,2

1999

101

72,4

28,6

173,4

2000

103,4

43,5

59,9

146,9

2001

129,9

39,3

90,6

169,2

2002

164,7

40,3

124,4

205

2003

140

78,7

61,3

218,7

2004

223,5

78,1

145,4

301,6

2005

234,6

100,1

134,5

334,7

2006

245,6

151,4

94,2

397

2007

323,2

188,8

134,4

512

2008

400,3

305,8

94,5

706,1

Прикордонні

регіони

Роки

Експорт (млн.долСША)

Імпорт (млн.долСША)

СЗТ (млн.долСША)

ЗТО (млн.долСША)

Волинська область

1998

87,6

108,4

-20,8

196

1999

85,9

60,7

25,2

146,6

2000

147,8

447,1

-299,3

594,9

2001

171,1

345,6

-174,5

516,7

2002

147,9

324,7

-176,8

472,6

2003

204,8

473,2

-268,4

678

2004

272,8

662,5

-389,7

935,3

2005

280,8

666,2

-385,4

947

2006

336,3

653,3

-317

989,6

2007

422,4

1055,6

-633,2

1478

2008

465

1307,7

-842,7

1772,7

Чернівецька область

1998

44,3

45,4

-1,1

89,7

1999

44,6

32,3

12,3

76,9

2000

57,9

34,7

23,2

92,6

2001

61,4

40,3

21,1

101,7

2002

71,8

56

15,8

127,8

2003

72,1

73

-0,9

145,1

2004

85,7

86,1

-0,4

171,8

2005

102,5

164,4

-61,9

266,9

2006

112,1

171,4

-59,3

283,5

2007

157,5

134

23,5

291,5

2008

166,2

194,9

-28,7

361,1

Рівненська область

1998

109,9

113,1

-3,2

223

1999

75,5

66,6

8,9

142,1

2000

83,9

79,6

4,3

163,5

2001

74,7

106,9

-32,2

181,6

2002

102,9

110,5

-7,6

213,4

2003

155,1

182,4

-27,3

337,5

2004

198,7

709,1

-510,4

907,8

Прикордонні

регіони

Роки

Експорт (млн.долСША)

Імпорт (млн.долСША)

СЗТ (млн.долСША)

ЗТО (млн.долСША)

Рівненська область

2005

234,8

297,8

-63

532,6

2006

291,4

459,3

-167,9

750,7

2007

384,7

416,5

-31,8

801,2

2008

452,1

533,3

-81,2

985,4

Додаток В

Таблиця В .2

Показники зовнішньої торгівлі послугами прикордонних регіонів

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

АРК Крим

1998

68,8

9,2

59,6

78

1999

70,1

15,2

54,9

85,3

2000

76,9

12

64,9

88,9

2001

75,3

5,3

70

80,6

2002

111,2

7,5

103,7

118,7

2003

131

5,2

125,8

136,2

2004

153,2

12,2

141

165,4

2005

146,5

9,2

137,3

155,7

2006

155,1

10,7

144,4

165,8

2007

174,2

13,7

160,5

187,9

2008

251,3

25

226,3

276,3

Запорізька область

1998

51,5

53,8

-2,3

105,3

1999

47,5

20,5

27

68

2000

52,4

40,1

12,3

92,5

2001

54,2

41,4

12,8

95,6

2002

65,3

18,3

47

83,6

2003

70,8

40,5

30,3

111,3

2004

120,2

27,5

92,7

147,7

2005

102,8

41,3

61,5

144,1

2006

122,5

68,8

53,7

191,3

2007

156

104,9

51,1

260,9

2008

202

269,2

-67,2

471,2

Вінницька область

1998

1,8

0,2

1,6

2

1999

1,9

0,1

1,8

2

2000

1,9

0,2

1,7

2,1

2001

1,8

0,2

1,6

2

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Вінницька область

2002

2,6

0,3

2,3

2,9

2003

2,5

0,5

2

3

2004

10,5

70,9

-60,4

81,4

2005

13,8

104,4

-90,6

118,2

2006

19,5

61,4

-41,9

80,9

2007

26,1

67,6

-41,5

93,7

2008

38,2

64,2

-26

102,4

Закарпатська область

1998

11,3

7,3

4

11,3

1999

9,6

4,4

5,2

9,6

2000

12

4,6

7,4

12

2001

10,7

4,3

6,4

10,7

2002

14,6

7,3

7,3

14,6

2003

15,9

6,4

9,5

15,9

2004

23,6

13,8

9,8

23,6

2005

31,3

27,2

4,1

31,3

2006

27,7

21

6,7

27,7

2007

38,6

25,1

13,5

38,6

2008

64,7

46,1

18,6

64,7

Донецька область

1998

118,6

65,1

53,5

183,7

1999

54

34,5

19,5

88,5

2000

56

38,9

17,1

94,9

2001

49,9

18,2

31,7

68,1

2002

51

30,4

20,6

81,4

2003

66,2

25,5

40,7

91,7

2004

205,1

66

139,1

271,1

2005

256,5

135,7

120,8

392,2

2006

306,8

218,5

88,3

525,3

2007

399,3

375,9

23,4

775,2

2008

453,6

399,1

54,5

852,7

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Луганська область

1998

31,3

10,5

20,8

41,8

1999

18,9

9,3

9,6

28,2

2000

20,9

8,5

12,4

29,4

2001

21

10,1

10,9

31,1

2002

17,7

12,9

4,8

30,6

2003

17

17

0

34

2004

18,8

17,1

1,7

35,9

2005

22,9

54

-31,1

76,9

2006

28

41,7

-13,7

69,7

2007

34,3

94,5

-60,2

128,8

2008

46,4

81,7

-35,3

128,1

Сумська область

1998

6,8

15,2

-8,4

22

1999

5,5

8,1

-2,6

13,6

2000

6,5

5,1

1,4

11,6

2001

7,1

24

-16,9

31,1

2002

9,2

29,5

-20,3

38,7

2003

17,9

63,3

-45,4

81,2

2004

41,4

55,2

-13,8

96,6

2005

30,4

102,4

-72

132,8

2006

49,4

108,9

-59,5

158,3

2007

50,1

103,8

-53,7

153,9

2008

41,4

159,4

-118

200,8

Чернігівська область

1998

2,2

3,7

-1,5

5,9

1999

1,9

4,7

-2,8

6,6

2000

2,8

4,1

-1,3

6,9

2001

4,1

3

1,1

7,1

2002

2,7

5,9

-3,2

8,6

2003

3,4

10,8

-7,4

14,2

2004

4,3

9,2

-4,9

13,5

Прикордонні

регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Чернігівська область

2005

2,9

13,5

-10,6

16,4

2006

3,8

12,7

-8,9

16,5

2007

4,1

13,6

-9,5

17,7

2008

6,7

19,1

-12,4

25,8

Житомирська область

1998

1,2

0,1

1,1

1,3

1999

1

0

1

1

2000

1,5

0

1,5

1,5

2001

1,7

0

1,7

1,7

2002

2,7

0,1

2,6

2,8

2003

3,7

0,1

3,6

3,8

2004

3,6

0,6

3

4,2

2005

4,2

1,9

2,3

6,1

2006

5,9

2,4

3,5

8,3

2007

8,7

5,9

2,8

14,6

2008

11,1

7,2

3,9

18,3

Харківська область

1998

28,6

8

20,6

36,6

1999

24,5

6,8

17,7

31,3

2000

24,6

5,1

19,5

29,7

2001

33,4

9,2

24,2

42,6

2002

35,5

14,3

21,2

49,8

2003

34,3

14,8

19,5

49,1

2004

48,3

46,2

2,1

94,5

2005

58,9

96,8

-37,9

155,7

2006

97,1

153,3

-56,2

250,4

2007

241,4

268

-26,6

509,4

2008

234

428,1

-194,1

662,1

Київська область

1998

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Київська область

2000

21

10,4

10,6

31,4

2001

23,3

9,1

14,2

32,4

2002

30,4

6,8

23,6

37,2

2003

40,9

15,7

25,2

56,6

2004

76,4

73,9

2,5

150,3

2005

101,7

34,4

67,3

136,1

2006

104,1

66,9

37,2

171

2007

118,9

130,1

-11,2

249

2008

147,5

170,6

-23,1

318,1

Львівська область

1998

30,1

10

20,1

40,1

1999

18

7,4

10,6

25,4

2000

19,5

9,9

9,6

29,4

2001

19,9

21,6

-1,7

41,5

2002

30,1

17

13,1

47,1

2003

37,6

21,3

16,3

58,9

2004

44,8

26,9

17,9

71,7

2005

57,6

33,6

24

91,2

2006

72,8

43,6

29,2

116,4

2007

93,1

58,5

34,6

151,6

2008

129,9

105,9

24

235,8

м. Київ

1998

365

204,6

160,4

569,6

1999

341,4

171,9

169,5

513,3

2000

357,9

196,6

161,3

554,5

2001

368,1

203,8

164,3

571,9

2002

383,5

228,6

154,9

612,1

2003

526

287

239

813

2004

762,8

464,3

298,5

1227,1

2005

1068,7

887,6

181,1

1956,3

2006

1612,9

1364,1

248,8

2977

Прикордонні

регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

м. Київ

2007

2255

1774,9

480,1

4029,9

2008

3216,3

2434,1

782,2

5650,4

Івано-Франківська область

1998

9,3

1,4

7,9

10,7

1999

10,9

1,2

9,7

12,1

2000

12

1,1

10,9

13,1

2001

9,7

3,8

5,9

13,5

2002

18,1

11,3

6,8

29,4

2003

18,3

7,3

11

25,6

2004

15,8

6,2

9,6

22

2005

13

7,2

5,8

20,2

2006

17,1

20,6

-3,5

37,7

2007

20,3

15,3

5

35,6

2008

25,8

23,8

2

49,6

м. Севастополь

1998

30,2

10

20,2

40,2

1999

22,4

6

16,4

28,4

2000

27,1

3,7

23,4

30,8

2001

30,7

4,1

26,6

34,8

2002

36,8

3

33,8

39,8

2003

42,1

1,6

40,5

43,7

2004

85,1

4,3

80,8

89,4

2005

89,2

8,7

80,5

97,9

2006

90,6

22,9

67,7

113,5

2007

95,5

11,1

84,4

106,6

2008

107,7

12,4

95,3

120,1

Одеська область

1998

455,7

43,6

412,1

499,3

1999

422,8

38,6

384,2

461,4

2000

386,9

43,8

343,1

430,7

2001

435,1

40,4

394,7

475,5

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Одеська область

2002

499,1

35,4

463,7

534,5

2003

505

36,1

468,9

541,1

2004

657,2

79,5

577,7

736,7

2005

830,5

124,3

706,2

954,8

2006

879,8

130,7

749,1

1010,5

2007

1063,9

168,5

895,4

1232,4

2008

1548,7

242,1

1306,6

1790,8

Миколаївська область

1998

55,4

21,7

33,7

77,1

1999

47,7

10,6

37,1

58,3

2000

51,3

10,2

41,1

61,5

2001

59,6

12,8

46,8

72,4

2002

69,7

28,4

41,3

98,1

2003

53,3

19,3

34

72,6

2004

83

35

48

118

2005

111,4

37,1

74,3

148,5

2006

100,5

31,9

68,6

132,4

2007

131,6

36

95,6

167,6

2008

186,8

46,5

140,3

233,3

Херсонська область

1998

15,8

1,1

14,7

16,9

1999

14,2

0,2

14

14,4

2000

11,6

0,1

11,5

11,7

2001

16,4

0,6

15,8

17

2002

17,7

0,3

17,4

18

2003

22,8

0,4

22,4

23,2

2004

47,5

3,1

44,4

50,6

2005

57,9

6,5

51,4

64,4

2006

48,4

8

40,4

56,4

2007

45,9

1,8

44,1

47,7

2008

71,3

6,2

65,1

77,5

Прикордонні регіони

Роки

Експорт (млн. дол. США)

Імпорт (млн. дол. США)

СЗТ (млн. дол. США)

ЗТО (млн. дол. США)

Волинська область

2000

3,86

1,91

1,95

5,77

2001

3,48

2,36

1,12

5,84

2002

3,37

2,27

1,1

5,64

2003

4,35

5,67

-1,32

10,02

2004

5,71

10,5

-4,79

16,21

2005

10,54

17,9

-7,36

28,44

2006

18,27

16,7

1,57

34,97

2007

25,4

26,4

-1

51,8

2008

40,9

57,6

-16,7

98,5

Чернівецька область

2000

1,5

0,3

1,2

1,8

2001

1,2

0,8

0,4

2

2002

1,2

0,7

0,5

1,9

2003

1,2

0,6

0,6

1,8

2004

1,1

0,6

0,5

1,7

2005

1,4

0,5

0,9

1,9

2006

1,9

6,1

-4,2

8

2007

3,3

3,2

0,1

6,5

2008

3,2

3,9

-0,7

7,1

Рівненська область

2000

16,2

1,3

14,9

17,5

2001

17,6

6

11,6

23,6

2002

19

2,7

16,3

21,7

2003

24,1

4,4

19,7

28,5

2004

30

7,3

22,7

37,3

2005

31,9

8,7

23,2

40,6

2006

50,1

11,9

38,2

62

2007

55,4

19,4

36

74,8

2008

51,3

19,4

31,9

70,7

Додаток Г

Таблиця Г.3 Товарна структура експорту і імпорту прикордонних регіонів України у 2009р

Прикордонні регіони України

Головні статті експорту

Головні статті імпорту

АР Крим

  • Продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловості (35756,2 тис.дол.США);

  • Транспортні засоби та шляхове обладнання ( 28995,3 тис.дол.США);

  • Продукти рослинного походження ( 2972,7 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (12330,4 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (2582,6 тис.дол.США);

  • Продукти рослинного походження (3130,9 тис.дол.США);

Вінницька область

  • Деревина і вироби з деревини (3932,1 тис.дол.США);

  • Текстильні матеріали, текстильні вироби (2641,0тис.дол.США)

  • Продукти рослинного походження (10558,5 тис.дол.США);

  • Готові харчові продукти (10344,9 тис.дол.США);

  • Мінеральні продукти (4058,7 тис.дол.США)

  • Текстильні матеріали та текстильні вироби (1122,9 тис.дол.США)

  • Машини, обладнання та механізми (2036,3 тис.дол.США);

  • Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (1562,2 тис.дол.США)

Волинська область

  • Живі тварини; продукти тваринного походження (8436,4 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (24744,5 тис.дол.США);

  • Деревина і вироби з деревини (5228,1 тис.дол.США);

  • Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (7947,7 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (15107,3 тис.дол.США);

  • Транспортні засоби та шляхове обладнання (6421,8 тис.дол.США );

Прикордонні регіони України

Головні статті експорту

Головні статті імпорту

Донецька область

  • Готові харчові продукти (52868,8 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти (103262,1 тис.дол.США);

  • Продукція хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості (31659,0 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (1062178,5 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (103524,6 тис.дол.США);

  • Транспортні засоби та шляхове обладнання (88213,5 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти ( 106355,5 тис.дол.США);

  • Продукція хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості (24924,9 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них ( 51791,4 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (30120,4 тис.дол. США);

  • Транспортні засоби та шляхове обладнання (10115,4 тис.дол. США)

Житомирська обл

  • Деревина і вироби з деревини (10902,7 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (5953,7 тис.дол.США);

  • Мінеральні продукти (5720,9 тис.дол.США);

  • Текстиль та вироби з текстилю (6532,7 тис.дол.США)

  • Мінеральні продукти (3216,0 тис.дол.США)

Закарпатська область

  • Деревина і вироби з деревини (8612,5 тис.дол.США);

  • Текстиль та вироби з текстилю (18505,3 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (69716,8 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти (11693,4 тис.дол.США);

  • Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (12540,0 тис.дол.США);

  • Текстиль та вироби з текстилю (13968,7 тис.дол.США);

Прикордонні регіони України

Головні статті експорту

Головні статті імпорту

Запорізька область

  • Мiнеральнi продукти (24397,7 тис.дол. США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (226717,7 тис.дол. США);

  • Механічне обладнання (82619,7 тис.дол. США);

  • Мiнеральнi продукти (51182,2 тис.дол. США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (226717,7 тис.дол. США)

  • Механічне обладнання (82619,7 тис.дол. США);

Івано-Франківська

  • Живi тварини; продукти тваринного походження ( 7640,0 тис.дол.США);

  • Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловостi ( 8978,0 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (2895,4 тис.дол. США);

  • Текстиль та вироби з текстилю (4298,2 тис.дол. США);

  • Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловостi (5253,8 тис.дол. США);

  • Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (5193,2 тис.дол. США);

Львівська область

  • Механічне обладнання (34010,7 тис.дол.США );

  • Текстиль та вироби з текстилю (24446,7 тис.дол.США)

  • Деревина і вироби з деревини (14763,8 тис.дол.США );

  • Продукти рослинного походження (27094,0 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти (60395,6 тис.дол.США);

  • Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (18600,8 тис.дол.США);

  • Текстиль та вироби з текстилю (18932,6 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (33309,0 тис.дол.США);

Прикордонні регіони України

Головні статті експорту

Головні статті імпорту

Київська область

  • Готові харчові продукти ( 58498,6 тис.дол.США);

  • Полімерні матеріали, пластмаси та каучук ( 13431,7 тис.дол.США);

  • Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів ( 29861,0 тис.дол.США);

  • Продукти рослинного походження ( 15188,7 тис.дол.США);

  • Жири та олії тваринного або рослинного походження ( 15404,5 тис.дол.США);

  • Готові харчові продукти ( 25019,1 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти ( 23984,1 тис.дол.США);

  • Продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловості (80458,4 тис.дол.США);

  • Полімерні матеріали, пластмаси та каучук ( 22340,0 тис.дол.США)

  • Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів ( 31656,6 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (17592,0 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (24856,8 тис.дол.США);

Луганська область

  • Мiнеральнi продукти (204864,9 тис.дол.США);

  • Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (38855,2 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (88738,4 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (21739,7 тис.дол.США);

  • Транспортні засоби та шляхове обладнання (46472,7 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти (401869,5 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (27850,7 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (12089,7 тис.дол.США);

Прикордонні регіони України

Головні статті експорту

Головні статті імпорту

Миколаївска область

  • Продукти рослинного походження (76335,5 тис.дол.США);

  • Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (65446,5 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання; (20848,4 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти (26946,5 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (14078,3 тис.дол.США);

Одеська область

  • Мінеральні продукти (100822,4 тис.дол.США);

  • Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (53765,1 тис.дол.США);

  • Жири та олії тваринного або рослинного походження (39054,3 тис.дол.США)

  • Продукти рослинного походження (65563,3 тис.дол.США );

  • Мінеральні продукти (124426,9 тис.дол.США);

  • Текстиль та вироби з текстилю (42036,0 тис.дол.США);

Рівненська область

  • Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (12452,4 тис.дол.США);

  • Деревина і вироби з деревини (11934,5 тис.дол.США);

  • Вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла ( 1934,8 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання ( 44323,6 тис.дол.США);

Сумська область

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (13123,3 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (77567,7 тис.дол.США);

  • Готові харчові продукти (21990,0 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (4600,4 тис.дол.США);

Прикордонні регіони України

Головні статті експорту

Головні статті імпорту

Херсонська область

  • Продукти рослинного походження (7488,7 тис.дол.США

  • Готові харчові продукти (6722,2 тис.дол.США);

  • Транспортні засоби та шляхове обладнання (15580,5 тис.дол.США);

  • Продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловості (2027,8 тис.дол.США);

  • Недорогоцінні метали та вироби з них (1774,8 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (1942,6 тис.дол.США);

Харківська область

  • Продукти рослинного походження (20076,8 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (65042,1 тис.дол.США);

  • Прилади і апарати оптичні (17313,8 тис.дол.США);

  • Готові харчові продукти (17849,3 тис.дол.США);

  • Готові харчові продукти (28551,8 тис.дол.США);

  • Мiнеральнi продукти (27366,5 тис.дол.США);

  • Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (21799,1 тис.дол.США);

  • Полімерні матеріали, пластмаси та каучук (29103,0 тис.дол.США);

  • Механічне обладнання (40478,0 тис.дол.США);

Чернівецька область

  • Деревина і вироби з деревини ( 3397,5 тис.дол.США);

  • Текстиль та вироби з текстилю ( 4407,6 тис.дол.США);

  • Текстиль та вироби з текстилю ( 4882,5 тис.дол.США);

  • Транспортні засоби та шляхове обладнання (1720,7 тис.дол.США);

Прикордонні регіони України

Головні статті експорту

Головні статті імпорту

Чернігівська область

  • Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів (10024,8 тис.дол.США);

  • Продукти рослинного походження (7099,8 тис. дол. США );

  • Готові харчові продукти ( 11694,0 тис.дол.США);

  • Продукція хімічної промисловості (7203,0 тис.дол.США);

Додаток Д

Рис. Д. 2 Експорт товарів прикордонних регіонів України у 2008 р

Рис. Д. 3 Імпорт товарів прикордонних регіонів України у 2008 р

Рис.Д. 4 Зовнішньоторговельний оборот товарів прикордонних регіонів України у 2008 р

Рис. Д. 5 Експорт послуг прикордонних регіонів України у 2008 р

Рис. Д.6 Імпорт послуг прикордонних регіонів України у 2008 р

Рис. Д. 7 Зовнішньоторговельний оборот послуг прикордонних регіонів України у 2008 р

Похожие работы: