Контрольная работа : Економічний механізм природокористування 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Контрольная работа >> Экология


Економічний механізм природокористування




Зміст

Система економічних платежів та внесків за використання природних ресурсів

Витрати на охорону навколишнього середовища

Державний природоохоронний контроль

Література

Система економічних платежів та внесків за використання природних ресурсів

У відповідності до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” економічний механізм природокористування передбачає:

  • взаємозв’язок господарської діяльності підприємств з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів;

  • визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

  • встановлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів;

  • встановлення нормативів і розмірів платежів за використовування природних ресурсів, викиди і скиди, забруднення навколишнього середовища та інший шкідливий вплив;

  • надання суб’єктам господарської діяльності пільг при впровадженні ними маловідходних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

  • відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Одним із принципів охорони довкілля визнано безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів, а також принцип стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Економічний механізм природокористування складається з системи економічних платежів та внесків за використання природних ресурсів, а також витрат на охорону навколишнього середовища.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до податків і зборів екологічного призначення можна віднести: збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколишнього природного середовища; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плату (податок) за землю. До складу збору за спеціальне використання природних ресурсів, включені платежі за:

  • спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

  • використання водних ресурсів та користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

  • користування надрами для видобування корисних копалин.

Всі екологічні платежі мають подвійне навантаження: по-перше, кошти від їх справляння повинні спрямовуватися на фінансування комплексу заходів щодо збереження і відтворення довкілля; по-друге, внаслідок їх обчислення здійснюється контроль за обсягами використання природних ресурсів, дотримання встановлених лімітів на використання природних ресурсів, викидів та скидів забруднюючих речовин тощо.

Особливості цих платежів полягають, насамперед, в тому, що нормативно-правові акти, які регламентують їх справляння, постійно балансують між сферами екологічного та податкового права. Це пов’язано з тим, що справляння зазначених платежів відбувається відповідно до вимог податкового законодавства, а нормативи платежів розраховують відповідно до нормативних актів у сфері екологічного права.

В податковій звітності можна одержати інформацію за видами платежів, об’єктами обчислення зборів та каналами розподілу платежів (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Об’єкти обчислення платежів за використання природних ресурсів та забруднення довкілля

Вид платежів

Об’єкти обчислення збору

1. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

  • Обсяг видобутих та погашених у надрах корисних копалин

2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

  • Обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин

  • Обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин

  • Вартість мінеральної сировини чи продукції, її первинної переробки, віднесена до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин

3. Збір за використання водних ресурсів та користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту

  • Фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання

  • Обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій

  • Тоннаж (місце) - доба експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден

4. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

  • Обсяг деревини, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукція побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду

5. Збір за забруднення навколишнього природного середовища

  • Обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря

  • Обсяги забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водний об’єкт

  • Обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах

  • Обсяги фактично використаних видів пального, при спаленні яких утворюються забруднюючі речовини

6. Плата (податок) за землю

  • Земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди

Таблиця 2. Розподіл платежів за використання природних ресурсів

Вид платежів

Розподіл платежів, %

Державний бюджет України

Обласний бюджет

Місцеві бюджети

1. Збори за забруднення навколишнього природного середовища:

міста Київ та Севастополь

інші населенні пункти

30

30

50

70

20

2. Платежі за спеціальне водокористування та користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту:

забір води з водних об’єктів:

загальнодержавного значення

місцевого значення

користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту

80

100

20

100

3. Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів:

державного значення

місцевого значення і користування земельними ділянками лісового фонду

80

20

100

4. Платежі за користування надрами:

видобування корисних копалин:

загальнодержавного значення

місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

пошук та розвідка родовищ корисних копалин

користування надрами континентального шельфу

40

80

100

60

100

20

5. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

100

6. Плата (податок) за землю

30

10

60

Природоохоронні фонди області, які формуються за рахунок зборів за забруднення навколишнього середовища, грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, характеризуються такими даними (табл. 3, 4).

Таблиця 3. Екологічні збори за забруднення навколишнього природного середовища тис.грн.

Джерела формування зборів

Пред’явлено

Фактично сплачено

2007

2008

2009

2007

2008

2009

За викиди, скиди, розміщення відходів у межах встановлених лімітів:

– кількість підприємств

– сума

у т.ч.:

забруднення водних об’єктів

забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами

розміщення відходів

382

1462,6

504,1

875,3

83,2

387

1256,8

491,3

652,8

112,7

343

741,4

226,3

436,5

78,6

250

528,4

79,6

426,1

22,7

248

734,7

301,3

392,7

40,7

225

361,5

37,6

289,6

34,3

За викиди, скиди, розміщення відходів понад встановлені ліміти:

– кількість підприємств

– сума

у т.ч.:

забруднення водних об’єктів

забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами

розміщення відходів

7

7,9

3,4

4,4

0,1

7

51,8

21,0

30,8

25

74,8

63,9

7,6

3,3

2

0,3

0,3

0,0

0,0

4

2,1

1,9

0,2

13

8,8

3,1

2,6

3,1

За викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел:

– кількість підприємств

– сума

148

21,0

137

14,8

259

115,0

82

10,8

79

11,3

161

79,0

За збитки, заподіяні природі, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства

– кількість підприємств

– сума

6

10,3

6

20,4

3

1,5

5

9,3

3

3,8

3

1,4

Разом

1501,8

1343,8

932,7

548,8

751,9

450,7

Таблиця 4 Надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища тис.грн.

Джерела надходження коштів

Всього

У т.ч.

Державний бюджет

Фонд обласного бюджету

Місцеві фонди

2008

2009

2008

2009

2008

2009

2008

2009

1. За забруднення стаціонарними джерелами і розміщення відходів в межах лімітів

395,4

553,4

81,3

162,0

160,2

275,8

153,9

115,6

2. За забруднення стаціонарними джерелами і розміщення відходів понад ліміти

0,2

0,2

3. За забруднення пересувними джерелами

2,3

31,4

2,3

31,4

4. Від накладання штрафів

3,2

2,2

0,7

0,8

2,5

1,4

5. На відшкодування збитків

0,0

0,0

6. Інші надходження та погашення заборгованості

97,5

45,3

1,5

96,0

45,3

Разом

498,6

632,3

81,3

162,0

162,4

276,6

254,9

193,7

Протягом 2009 р. суб’єктам господарської діяльності області за забруднення навколишнього природного середовища і порушення природоохоронного законодавства пред’явлено екологічних зборів на суму 932,7 тис. грн., з них понад 79,5 % (741,4 тис. грн.) – це збори за забруднення довкілля в межах встановлених лімітів.

Серед видів забруднення навколишнього природного середовища у межах встановлених лімітів за якими пред’явлено найбільшу суму екологічних зборів, були: забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами (436,5 тис. грн.), забруднення водних об’єктів (226,3), розміщення відходів (78,6), а також за викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел (115,0).

Однак, через складне фінансове становище підприємств і організацій, яким природоохоронні органи пред’явили екологічні збори, як і раніше, вони фактично сплачували лише їх частину. Зокрема, у 2009 р. екологічні збори за забруднення довкілля були сплачені в розмірі 48,3 % коштів від загальної суми пред’явлених зборів. Пред’явлені екологічні збори в межах встановлених лімітів сплачені таким чином: 16,6 % – за забруднення водних ресурсів, 66,3 % – збори за забруднення атмосферного повітря стаціонарними об’єктами і 43,6 % – за розміщення відходів.

Загалом по області до всіх фондів охорони навколишнього природного середовища протягом 2009 р. надійшло 632,3 тис. грн. Із загальної суми коштів 30,6 % (193,7 тис. грн.) припало на місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, 43,7 % (276,6 тис. грн.) – на фонди у складі обласного бюджету 25,6 % (162,0 тис. грн.) – на Державний фонд охорони навколишнього природного середовища у складі Державного бюджету України.

У 2009 р. платежі за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища характеризувались даними, наведеними в табл. 5.

Таблиця 5. Ресурсні платежі суб’єктів господарювання області у 2009 р.

Платежі

Сума, тис.грн.

Екологічні збори за забруднення навколишнього природного середовища

у т.ч.

збори за викиди, скиди, розміщення відходів у межах встановлених лімітів

збори за викиди, скиди, розміщення відходів понад встановлені ліміти

932,7

741,4

74,8

збори за викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел

збори за збитки, заподіяні природі, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства

115,0

1,5

Збори за спецвикористання природних ресурсів, у т.ч.

плата за використання лісових ресурсів

плата за спеціальне користування водними ресурсами

плата за користування надрами

плата за землю

відрахування на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету

24171,0

7318,0

954,0

471,0

13692,0

1735,0

Про ресурсні можливості регіонів області у зборі коштів від об’єктів господарювання за забруднення навколишнього природного середовища свідчать дані за 2009 р. (табл. 6). Основна їх частка припадає на міста обласного підпорядкування та Дзержинський, Коростишівський, Попільнянський, Баранівський, Чуднівський, Вол.-Волинський, Коростенський, Овруцький та Малинський райони.

Таблиця 6. Екологічні збори, пред’явлені підприємствам, організаціям, установам, за забруднення навколишнього природного середовища у 2009 р

Райони

Пред’явлено (нараховане) екологічних зборів за забруднення навколишнього природного середовища, всього

У тому числі

Процент виплати пред’явлених екологічних зборів у 2009 р., %

збори за викиди, скиди, розміщення відходів у межах встановлених лімітів

збори за викиди, скиди, розміщення відходів понад встановлені ліміти

збори за викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел

збори за збитки, заподіяні природі, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства

По області

932,7

741,4

74,8

115,0

1,5

48,3

м. Житомир

266,1

205,5

12,2

47,3

1,1

33,4

м. Бердичів

198,5

136,9

53,2

8,1

0,3

31,1

м. Коростень

91,4

74,6

2,9

13,8

0,1

84,9

м. Нов.-Волинський

38,8

30,6

0

8,2

0

88,3

Андрушівський

14,1

13,5

0

0,6

0

13,8

Баранівський

24,1

20,6

0

3,5

0

57,2

Бердичівський

0,9

0,9

0

0

0

205,8

Брусилівський

0,7

0,3

0

0,4

0

90,7

Вол.-Волинський

25,7

23,0

1,1

1,6

0

60,5

Дзержинський

20,8

20,2

0

0,6

0

70,1

Ємільчинський

2,7

2,7

0

0

0

88,1

Житомирський

14,3

11,8

0

2,5

0

121,4

Коростенський

26,7

23,1

0,1

3,5

0

55,0

Коростишівський

22,8

15,8

2,8

4,2

0

56,1

Лугинський

10,8

8,2

0

2,6

0

23,6

Любарський

3,9

3,9

0

0

0

25,0

Малинський

42,1

40,6

0

1,5

0

68,3

Нов.-Волинський

9,5

5,4

2,4

1,7

0

36,7

Овруцький

33,5

24,9

0

8,6

0

73,3

Олевський

16,0

16,0

0

0

0

57,9

Попільнянський

23,7

22,3

0

1,4

0

68,7

Радомишльський

3,7

2,5

0

1,2

0

19,6

Ружинський

1,8

1,7

0

0,1

0

92,3

Черняхівський

15,2

14,3

0

0,9

0

96,6

Чуднівський

24,9

22,2

0

2,7

0

15,5

Витрати на охорону навколишнього середовища

Для покращення екологічного стану навколишнього природного середовища необхідне технічне переозброєння виробництва на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та екологічно чистих технологічних процесів, розв’язання проблем знешкодження і використання всіх видів відходів.

При складному екологічному становищі, як в цілому по Україні, так і в багатьох регіонах області, витрати підприємств на охорону та раціональне використання природних ресурсів характеризуються даними табл. 7-13. Так, протягом 2009 р. витрати підприємств області на охорону і раціональне використання природних ресурсів становили 32,4 млн. грн., що на 2,4 % більше у порівнянні з попереднім роком.

Таблиця 7. Витрати підприємств на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення тис. грн.

Джерела покриття витрат

2007

2008

2009

Державний бюджет

у т.ч. Державний фонд охорони навколишнього середовища

121,7

х

41,6

Місцевий бюджет

у т.ч. місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища

21,0

х

272,0

145,4

Власні кошти

572,4

543,0

539,9

Позабюджетні фонди

40,0

х

х

Разом

783,3

993,7

791,9

Таблиця 8. Поточні витрати підприємств на охорону та раціональне використання природних ресурсів тис.грн.

Джерела покриття витрат

1996

2007

2008

2009

Державний бюджет

у т.ч. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища

83,3

х

242,2

х

56,5

90,7

Місцевий бюджет

у т.ч. місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища

10,6

х

1969,2

х

1691,3

631,1

307,1

14,0

Власні кошти

23500,2

22651,7

27352,9

29791,8

Позабюджетні фонди

3,8

х

Разом

23600,5

24863,1

30674,6

31624,9

Таблиця 9. Витрати підприємств на охорону та раціональне використання природних ресурсів

Види витрат

2007

2008

2009

Капітальний ремонт

783,3

993,7

791,9

Поточні

24863,1

30674,6

31624,9

Разом

25646,4

31668,3

32416,8

Таблиця 10. Використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища тис.грн.

Канали використання

Всього

У т.ч.

Державний бюджет

Фонд обласного бюджету

Місцеві фонди

2008

2009

2008

2009

2008

2009

2008

2009

1. Розробки та здійснення загальнодержавних та регіональних екологічних програм

10,9

10,9

2. Проведення конференцій, семінарів, виставок, інших заходів, пропаганда екологічних знань

25,4

59,5

24,0

59,4

1,4

0,1

3. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки та інші документів з питань охорони природи

11,0

56,2

11,0

56,2

4. Розробки екологічних нормативів і стандартів, економічних та інших документів з питань охорони природи

2,2

2,2

5. Роботи по ліквідації негативних екологічних наслідків від аварій і катастроф

6,8

1,9

6,8

1,9

6. Здійснення заходів, спрямованих на зменшення впливу забруднення довкілля на здоров’я населення

140,5

171,4

40,9

132,5

99,6

38,9

7. Організації моніторингу навколишнього природного середовища, створення системи і банку екологічної інформації

0,6

0,6

8. Проведення екологічної експертизи

9. Оснащення природоохоронних організацій обладнанням та приладами контролю

41,5

50,4

10,1

50,0

25,5

5,9

0,4

10. Проведення робіт по охороні територій та об’єктів природно-заповідного фонду

5,7

24,9

4,0

23,4

1,7

1,5

11. Підвищення кваліфікації та обміну досвідом роботи працівників природоохоронних органів

0,3

0,3

12. Розвиток міжнародного співробіт-ництва у галузі охорони довкілля

13. Інші витрати

214,6

208,2

100,0

49,9

8,2

164,7

100,0

14. Разом

457,3

574,7

10,1

150,0

155,3

279,7

291,9

145,0

Залишок коштів на кінець року

75,5

121,3

9,1

6,0

66,4

115,3

Таблиця 11. Поточні витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів у 2009 р.

Регіони

Кількість підприємств, які мали поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища

Фактичні поточні витрати, тис. грн.

всього

з них за рахунок власних коштів підприємств, орга-нізацій, установ

з усіх витрат на охорону та раціональне використання

всього

частка до всіх витрат, %

водних ресурсів

атмосферного повітря

земель

По області

245

31625

29792

94,2

28594

1198

1591

м. Житомир

57

8826

8819

99,9

8693

89

20

м. Бердичів

28

3294

3289

99,8

3259

20

м. Коростень

38

2201

2201

100,0

1983

242

м. Нов.-Волинський

10

1905

1905

100,0

1894

6

Андрушівський

6

559

462

82,6

559

Баранівський

10

557

545

97,8

553

Брусилівський

3

2

2

100,0

1

1

Вол.-Волинський

7

3265

3265

100,0

2123

5

1135

Дзержинський

4

458

321

69,9

387

69

Ємільчинський

5

35

24

68,9

24

Житомирський

5

115

114

99,0

88

25

Коростенський

6

5058

5058

100,0

4148

676

230

Коростишівський

11

436

436

100,0

338

Лугинський

3

102

96

94,4

93

7

Любарський

3

60

60

100,0

49

10

Малинський

11

3464

2023

58,4

3242

185

Народицький

2

15

15

100,0

15

Нов.-Волинський

3

66

66

100,0

64

2

Овруцький

5

411

399

97,3

393

17

1

Олевський

2

133

133

100,0

133

Попільнянський

7

166

104

63,0

139

2

19

Радомишльський

6

280

265

94,6

229

Ружинський

3

63

63

100,0

46

16

Червоноармійський

3

20

1

3,8

8

11

Черняхівський

2

10

2

20,3

10

Чуднівський

5

124

124

100,0

124

Таблиця 12. Капітальні вкладення на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів за 2009 р.

Всього

У т. ч. кошти Державного бюджету

вкладено за 2009 р., тис.грн.

у % до передба-чених на рік

2009 р. у % до 2008 р.

вкладено за

2009 р., тис.грн.

у % до передба-чених на рік

2009 р. у % до 2008 р.

Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природоохоронних ресурсів – всього

912

56,1

72,4

67

28,8

17,8

У тому числі:

охорона і раціональне використання водних ресурсів

290

26,6

43,5

9

5,6

2,6

охорона атмосферного повітря

564

121,6

70,1

охорона і раціональне використання земель

58

81,7

2,3 р.

58

81,7

2,3 р.

Капітальні вкладення на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів у 2009 р. із передбачених 1627 тис.грн. становили 912 тис.грн. (56,1%), з них 7,3 % профінансовано централізовано з Державного бюджету, решта – за власні кошти підприємств і організацій. Будівництво природоохоронних об’єктів катастрофічно зменшується. Обсяги капітальних вкладень в 2008 році до попереднього скоротились в 10 разів, у 2009 р. – на 27,6 %. У звітному році на природоохоронному будівництві освоєно 56 % передбачених капітальних вкладень. З Державного бюджету профінансовано 29 % від запланованих, з власних коштів підприємств і організацій – 61 %.

На охорону атмосферного повітря використано 564 тис. грн. або 61,8 % загального обсягу, водних ресурсів 290 тис. грн. – 31,8 %, решта на охорону і раціональне використання земель. З Державного бюджету виділялись кошти лише обласному управлінню комунального господарства, з яких 9 тис. грн. використані на охорону незавершеного будівництва очисних споруд в смт. Олевську і 47 тис. грн. на обстеження зсувних і зсувонебезпечних територій м. Житомира. Починаючи з 1986 р. по 1995 р. площа рекультивованих земель постійно збільшувалася (в середньому на 76 га), за останні роки лише у 2009 р. проведено рекультивацію на площі 1,3 гектара.

Екологічна ситуація, що склалася в області, потребує більш значних інвестицій на природоохоронне будівництво. Пріоритетним напрямком асигнувань, на які спрямовувалися майже всі інвестиції природоохоронного призначення, є охорона водних ресурсів (28,6 млн. грн.), на охорону атмосферного повітря витрачено 1,2 млн. грн., на раціональне використання і охорону земель – 1,6 млн. грн. Протягом 2009 р. з природоохоронних фондів використано 574,7 тис. грн., у тому числі з місцевих фондів сільських, селищних, міських рад – 145,0 тис. грн. (25,2 %), а обласного – 279,7 млн. грн. (48,7 %) і Державного фонду – 150,0 тис. грн. (26,1 %).

Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища використовувались здебільшого на різноманітні природоохоронні заходи. Найбільше їх витрачено на заходи з метою зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення (29,8 %), а також проведення конференцій, семінарів, виставок, інших заходів, пропаганда економічних знань (10,4 %). Основна частина природоохоронних заходів здійснювалась підприємствами, організаціями, установами за рахунок власних коштів. Їх частка в середньому по області складає майже 97,6 % від загальної суми витрат на капітальний ремонт основних природоохоронних фондів та поточних витрат на природоохоронні заходи. Це, передусім, заходи, пов’язані з обмеженням шкідливого впливу на довкілля найбільш небезпечних джерел забруднення.

Державний природоохоронний контроль

Земля, вода, повітря, надра, ліси та інші природні ресурси – дарунок природи, їх кількість не збільшується. Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання вимагає здійснення державного контролю як у сфері охорони навколишнього природного середовища, так і за сплатою ресурсних платежів.

Завданням контролю щодо охорони навколишнього природного середовища визначено регулювання відносин в галузі охорони, використання, відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідацію негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища в області здійснюють такі інспекційні підрозділи держуправління:

  • інспекційний відділ (в складі секторів): 1) охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, 2) охорони земель, надр, рослинного і тваринного світу;

  • відділи: 1) екологічного контролю на кордоні, відходів і радіаційного контролю, 2) моніторингу і аналітичного контролю;

  • 4 міські екоінспекції;

  • 23 районні екологічні інспекції;

  • 4 пости екологічного контролю на кордоні.

Загальна чисельність штатних посад інспекційних підрозділів – 73,5 од.

У порівнянні з 2008 р. у 2009 р збільшилась чисельність інспекторів екологічного контролю на кордоні: з 7 у 2008 р., до 16 - у 2009 р. Протягом року відкриті пости екологічного контролю на залізничному ППр “Коростень” (3 чол.), на нафтопровідному ППр “Нов.-Волинський” (3 чол.), на автомобільному ППр “Майдан Копищанський” (1 чол.) та збільшена чисельність працівників на автомобільному ППр “Виступовичі” (2 чол.).

Контрольна діяльність інспекційних підрозділів здійснювалась згідно плану робіт держуправління, планів роботи міських та районних інспекцій. Планування проводилось з урахуванням завдань Мінекономіки та Головдержекоінспекції. Крім планових заходів, здійснювались також заходи по виконанню завдань обласної та районних держадмінстрацій, запитів органів прокуратури. Особлива увага приділялась об’єктам, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Аналіз інспекційної діяльності засвідчує про збільшення кількості перевірок підприємств (у 2009 р. на 13 % більше попереднього), підвищення вимогливості до порушників природоохоронного законодавства. На посадових осіб і громадян накладено 686 адміністративних стягнень, що на 14,4 % більше попереднього року. Якщо в середньому на 1 інспектора у 2008 р. припадало 9,0 адмінстягнень за рік, то у 2009 р. – 9,3. Більше пред’явлено позовів – 35 на суму 50,4 тис.грн. Значно збільшилась кількість стягнутих позовів. Якщо у 2008 р. було стягнуто тільки 1,4 % від суми заявлених позовів, то у 2009 р. – 27,4 %.

Інформація, що характеризує стан державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства, наведена в таблицях 12,13.

Таблиця 12. Загальна кількість перевірок і перевірених об’єктів органами державного природоохоронного контролю у 2009 р.

Показники

Всього

У т.ч. екологічно небезпечних

Кількість перевірок

14926

58

Перевірено об’єктів

у т.ч.

комплексно, одиниць

у відсотках до загальної кількості

3539

738

20,9

58

12

20,7

Призупинено виробничу діяльність об’єктів

4

У відсотках до загальної кількості

0,1

Таблиця 13. Кількість перевірок, проведених органами державного природоохоронного контролю за сферами контролю у 2009 р.

Сфери контролю об’єктів

Всього

У т.ч. перевірки на екологічно небезпечних об’єктах

одиниць

із них передано матеріали у правоохоронні органи

одиниць

у % до загальної кількості

Водні ресурси

у т.ч.

поверхневі водні ресурси

488

488

24

24

4,9

4,9

Атмосферне повітря

у т.ч.

на стаціонарних об’єктах

із них:

на підприємствах (крім автотранспортних)

автотранспортних

автотранспорті

12071

684

450

234

11387

28

28

28

0,2

4,1

6,2

Земельні ресурси

489

1

2

0,4

Надра

у т.ч. підземні води

799

661

3

3

4

2

0,5

0,3

Поводження з відходами

у т.ч.

промисловими відходами

побутовими відходами

571

295

276

Рослинний світ

193

7

Тваринний світ

126

2

Рибні ресурси

103

Природно-заповідний фонд

56

Джерела іонізуючого випромінювання

30

Разом

14926

13

58

0,4

Таблиця 14. Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства у 2009 р.

Сфери контролю об’єктів

Кількість об’єктів

Сума штрафів, тис.грн.

Кількість випадків призупинення виробничої діяльності

накладених

стягнених

сума

у % до накладених

Водні ресурси

48

4,2

0,8

19,0

у т.ч.

поверхневі водні ресурси

48

4,2

0,8

19,0

Атмосферне повітря

328

14,3

5,8

40,4

2

у т.ч.

на стаціонарних об’єктах

40

3,2

1,8

56,1

2

із них:

на підприємствах (крім автотранспортних)

автотранспортних

автотранспорті

18

22

288

1,3

1,9

11,1

0,9

0,9

4,0

66,3

48,9

35,9

2

Земельні ресурси

49

4,6

1,4

30,1

Надра

у т.ч. підземні води

92

86

8,5

7,8

1,7

1,5

20,1

19,5

1

1

Поводження з відходами

у т.ч.

промисловими відходами

побутовими відходами

51

24

27

3,6

2,1

1,5

1,5

0,8

0,7

41,5

35,8

49,7

1

1

Рослинний світ

46

3,4

1,2

35,9

Тваринний світ

34

2,3

0,8

35,8

Рибні ресурси

34

0,6

0,5

75,0

Природно-заповідний фонд

4

0,4

0,0

4,3

Джерела іонізуючого випромінювання

Разом

686

41,8

13,6

32,6

4

Таблиця 15. Позови та збитки, заподіяні довкіллю через порушення природоохоронного законодавства у 2009 р.

Сфери контролю об’єктів

Кількість позовів за збитки

Сума позовів за збитки, тис.грн.

пред’явлених, од.

признаних

пред’явлених

стягнених

од.

у % до признаних

сума

у % до пред’явлених

Водні ресурси

6

1

16,7

2,0

0,1

7,2

у т.ч.

поверхневі водні ресурси

6

1

16,7

2,0

0,1

7,2

Атмосферне повітря

у т.ч.

на стаціонарних об’єктах

із них:

на підприємствах (крім автотранспортних)

автотранспортних

автотранспорті

Земельні ресурси

Надра

у т.ч. підземні води

6

6

2

2

33,3

33,3

4,7

4,7

2,2

2,2

47,0

47,0

Поводження з відходами

у т.ч.

промисловими відходами

побутовими відходами

Рослинний світ

18

6

33,3

42,9

10,7

24,9

Тваринний світ

1

1

100,0

0,7

0,7

100,0

Рибні ресурси

4

4

100,0

0,1

0,1

100,0

Природно-заповідний фонд

Джерела іонізуючого випромінювання

Разом

35

14

40,0

50,4

13,8

27,4

У 2009 р. в області стався один випадок аварійного забруднення в сфері поверхневих водних об’єктів із сумою збитків – 10,2 тис. грн., відшкодування збитків не здійснювалося.

Важливим джерелом інформації для оцінки економічного механізму природокористування є податкова звітність. Аналіз інформації податкових розрахунків ресурсних платежів свідчить, що її необхідно використовувати не лише органами податкової служби для контролю повноти і своєчасності сплати платежів до бюджетів, але й в системі органів виконавчої влади як статистичну інформацію.

Податкову статистику в сфері розрахунку платежів за використання природних ресурсів та забруднення довкілля, насамперед, доцільно використовувати для пошуку більш досконалих механізмів обчислення цих платежів, сплати їх до бюджетів, а також здійснення контролю за обсягами використання природних ресурсів та забруднення довкілля.

Нині за кордоном ефективно діють податки на продукцію, яка забруднює в один з періодів циклу свого функціонування навколишнє середовище – паливо, шини, пакувальні матеріали тощо. Наповнення природоохоронних фондів можна здійснювати через впровадження збору за забруднення довкілля з приватних автовласників.

Інформація податкової звітності повинна формувати статистику підприємств для визначення впливу їх господарської діяльності на навколишнє природне середовище та участі підприємств через ресурсні платежі у здійсненні заходів щодо реалізації природоохоронних програм та відтворення природних ресурсів. Використовуючи податкову статистику можна формувати статистику підприємств за показниками:

  • нарахування та сплати ресурсних платежів для фінансування природоохоронних програм і покращення навколишнього природного середовища та участі підприємств у формуванні державного, обласного та місцевого бюджетів;

  • забруднення навколишнього природного середовища за фактичними обсягами окремих видів забруднюючих речовин та відходів, у тому числі в межах лімітних і понадлімітних викидів;

  • використання лісових і водних ресурсів, земельних ділянок, палива та видобування корисних копалин;

  • валових витрат, пов’язаних з нарахуванням ресурсних платежів, з метою оцінки їх впливу на формування прибутку для оподаткування та податку на прибуток.

Зведення та аналіз показників податкової статистики за розрахунками ресурсних платежів сприятиме їх системному вивченню та осмисленню з метою правильної оцінки впливу господарської діяльності підприємства на навколишнє природне середовище, визначення рівня екологічної безпечності технологій та природоохоронних систем, виявлення порушень у повноті обліку об’єктів для обчислення платежів та обґрунтування розподілу екологічних зборів між державним, обласним і місцевим бюджетами.

В цілому ж економічний механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища в нашій країні діє недостатньо. Життя вимагає, щоб не лише те, що відбирається від природи і що вкладається у її відновлення і охорону, а взагалі все, що вироблене або створене природою, всі складові навколишнього середовища обліковувалися і враховувалися в процесі виробничої діяльності, включалися до матеріальних активів. Тобто постає завдання розробки і впровадження комплексного економічного і екологічного обліку, який би сприяв спостереженню за змінами у навколишньому середовищі, викликаних економічною, підприємницькою діяльністю, створював би інформаційну базу для комплексної економічної та екологічної політики, яка б забезпечувала стійкість розвитку економіки взагалі, її окремих суб’єктів, створювала б такі умови, коли надмірне і нераціональне використання природних ресурсів, а тим паче - забруднення довкілля, були економічно невигідними.

Необхідно створити такі економічні механізми, щоб підприємців не примушували, а щоб вони самі були зацікавлені у вкладанні коштів на впровадження нових екологічно-безпечних, ресурсо-економних, безвідходних технологій, а з іншого боку – щоб був гарант у стабільності і стійкості розвитку своєї справи. А це досягається шляхом застосування оптимального оподаткування, обґрунтованих норм і відрахувань за природні ресурси, організації високоефективної страхової, юридичної політики. Такий підхід змінив би і структуру податків на природоохоронні заходи. За сприятливих економічних умов підприємці могли б втілити масу цікавих, вкрай необхідних проектів утилізації відходів, поліпшення якості питної води, ефективного використання підземних вод, зменшення загазованості, шумів, очищення озер, річок.

Література

  1. Агулов К.С. Постановка проблеми сталого розвитку АПК регіону // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. – №51. С. 173-176.

  2. Бахур О.В. Сталий розвиток аграрного сектора: сутність та методи його формування // Вісник Державного агроекологічного університету. – 2004. – №1. – С. 305-312.

  3. Вонсович В.К. Використання земельних ресурсів як визначальний чинник сталого розвитку аграрного сектору регіону // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – 2004. – №34/46. С. 245-249.

  4. Мартинов С.В. Забезпечення екологізації аграрного сектору в контексті стратегії сталого розвитку регіону // Вісник ХНАУ. – 2004. – №3. С.139-142.

  5. Мартинов С.В. Управління сталим розвитком АПК: регіональний аспект // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК. – 2004. – №11(2). – С. 330-335.

  6. Зинчук Т.О., Мартынов С.В., Сайкевич О.Д. Интеграционные процессы и управление инвестиционно-инновационной деятельностью // Рыночная трансформация аграрного сектора региона / Под ред. В.В. Зиновчука. – Житомир: Державний агроекологічний університет, 2002. – С. 59-76. (Особистий внесок автора: визначено стан інвестиційної діяльності в регіоні та її особливості на території пріоритетного розвитку Житомирської області).

  7. Мартинов С.В. Проблеми інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіону // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: Зб. матеріалів другої міжвузівської наук.-практ. конф. аспірантів. – Вінниця, 2002. – С. 102-104.

  8. Громих В.М., Лучко В.В. Принципи сталого розвитку аграрного сектору – Львів: Львівський державний аграрний університет, 2005 - С. 245-249.

Похожие работы: