Курсовая работа : Аналіз фінансового стану підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Курсовая работа >> Финансовые науки


Аналіз фінансового стану підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"




ЗМІСТ

Вступ

1 Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства

2 Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства

2.1 Аналіз і оцінка динаміки структури майна підприємства

2.2 Аналіз і оцінка динаміки джерел фінансування

2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

2.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

2.5 Аналіз прибутковості підприємства

2.6 Аналіз ділової активності підприємства

3 Напрями покращення фінансового стану підприємства

Висновки

Список літератури

Додатки

ВСТУП

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами. Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

Основними завданням проведення фінансового аналізу - є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та плинний періоди, вияв факторів, які позитивно чи негативно впливають на кінцеві показники роботи підприємства.

Метою проведення аналізу є одужання необхідної кількості інформативного матеріалу, який дасть змогу оцінити об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.

В цій курсовій роботі ми будемо проводити аналіз фінансового стану на підприємстві АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" Закарпатська обл., м. Мукачево, форма власності якого є колективна, знаходиться за адресою м.Мукачево, вул.Індустріальна, 16

Джерелами інформації для написання курсової роботи послужили такі документи: = форма №1 "Баланс підприємства"; = форма №2 "Звіт про фінансові результати та їх використання"

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Методика аналізу фінансового стану ,що пропонується, призначається для забезпечення керування фінансовим становищем підприємства та для оцінки фінансової стійкості його ділових партнерів в умовах ринкової економіки.

Вона складається з елементів, які є загальні як для зовнішнього так і для внутрішнього аналізу. Задачі , які розглядаються нижче, та алгоритми їх рішення визначають головні напрямки аналізу, а їх поглиблення на грунті всієї достовірної інформації (в тому числі на грунті нормативів, що розробляються на підприємстві) проводиться в межах внутрішнього аналізу. Крім того, підвалини методики можуть бути адаптовані до потреб окремого зовнішнього користувача і тому мають універсальний характер, що випливає з універсальності ринкових відносин, які з'єднують різні форми власності та різноманітні види економічної діяльності.

Методика складається з наступних блоків аналізу:

І- загальна оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період;

ІІ- фінансова стійкість підприємства ;

ІІІ- ліквідність балансу,

ІV- ділова активність, платоспроможність підприємства.

Оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період за порівняльним аналітичним балансом, а також аналіз показників фінансової стійкості складають вихідну точку, з якої повинен логічно розвинутись заключний блок аналізу фінансового стану.

Аналіз ліквідності балансу повинен оцінювати поточну платоспроможність та давати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги та платоспроможності в майбутньому.

Порівняльний аналітичний баланс та показники фінансової стійкості відображають сутність фінансового стану. Ліквідність балансу характеризує зовнішні прояви фінансового стану, які обумовлені його сутністю. Поглиблення аналізу на підставі даних обліку призводить до вирішення задач, що відносяться переважно до внутрішнього аналізу.

Так, вивчення факторів фінансової стійкості викликає необхідність внутрішнього аналізу запасів та витрат, а уточнення оцінки ліквідності балансу проводиться за допомогою внутрішнього аналізу стану дебіторської та кредиторської заборгованості.

В ході аналізу для характеристики різноманітних аспектів фінансового стану використовуються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, які є відносними показниками фінансового стану.

Аналіз фінансових коефіцієнтів складається з порівняння їх значень з базисними величинами, а також в вивченні їх динаміки за звітний період та за декілька років.

Фінансовий аналіз і аналіз фінансового стану.

Аналіз фінансового стану являє собою глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у єдиному виробничо-торговельному процесі. Варто розрізняти поняття “фінансовий аналіз ” і “аналіз фінансового стану підприємства ”. Фінансовий аналіз - більше широке поняття, тому що він включає поряд з аналізом фінансового стану ще й аналіз формування й розподіли прибутку, собівартості продукції, реалізації й інші питання. Аналіз фінансового стану - це частина фінансового аналізу.

Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідної для нормального виробничого, комерційного й іншого видів діяльності підприємства, доцільністю й ефективністю їхнього розміщення й використання, фінансовими взаєминами з іншими суб'єктами господарювання платоспроможністю й фінансовою стійкістю. Здатність підприємства вчасно робити платежі свідчить про його гарне фінансове становище.

Фінансовий стан підприємства (ФСП)- це економічна категорія, що відбиває стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої комерційної й фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву й реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу й суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Основними задачами як внутрішнього, так і зовнішнього аналізу є:

  1. Загальна оцінка фінансового становища й факторів його зміни;

  2. Вивчення відповідності між засобами й джерелами, раціональності їхнього розміщення й ефективності використання;

  3. Дотримання фінансової, розрахункової й кредитної дисципліни;

  4. Визначення ліквідності й фінансової стійкості підприємства;

  5. Довгострокове й короткострокове прогнозування стійкості фінансового становища.

Для рішення цих задач вивчаються:

  • Наявність, склад і структура засобів підприємства; причини й наслідки їхньої зміни; наявність, склад і структура джерел засобів підприємства; причини й наслідки їхньої зміни;

  • Стан, структура й зміна довгострокових активів;

  • Наявність, структура поточних активів у сферах виробництва й обігу, причини й наслідки їхньої зміни;

  • Ліквідність і якість дебіторської заборгованості;

  • Наявність, склад і структура джерел засобів, причини й наслідки їхньої зміни;

  • Платоспроможність і фінансова гнучкість.

Аналіз ФСП ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести в порівнянний вид.

Інформаційна база для аналізу фінансового стану підприємства.

Інформаційною базою для проведення аналізу фінансово-економічного стану підприємства служить бухгалтерська звітність. Звітність організації (господарюючого суб'єкта ) - це система показників, що характеризує результати й відбиває умови її роботи за минулий період.

У звітність включені всі види поточного обліку: бухгалтерський, статистичний і оперативно-технічний. Завдяки цьому забезпечується можливість відбиття у звітності всього різноманіття підприємницької діяльності підприємства.

Фінансова бухгалтерська звітність складається з декількох утворююче єдине ціле звітних документів:

  • бухгалтерського балансу, форма № 1;

  • звіту про прибутки й збитки, форма № 2;

  • звіту про рух капіталу, форма № 3;

  • звіту про рух грошових коштів, форма № 4;

  • додаток до бухгалтерського балансу, форма № 5

2 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз і оцінка динаміки структури майна підприємства

Загальне уявлення про фінансовий стан підприємства дає аналіз структури вартості його майна.

Аналіз майнового стану підприємства, реальна оцінка змін, що відбулися в складі та структурі його майна, є важливим етапом у характеристиці фінансового стану підприємства.

Майновий стан підприємства характеризують такі показники, як:

  • вартість та структура майна, що має підприємство у своєму розпорядженні (аналіз проведемо за допомогою Таблиці 2.1)

Таблиця 2.1

Структура майна підприємства

Назва статті

На початок періоду

На кінець періоду

Темп росту, %

в тис. грн.

в % до суми

в тис. грн.

в % до суми

Всього майна в т.ч.

18638,7

100

18405,9

100

101,03

1. Необоротні активи з них

11165,3

87,02

10645,5

87,06

101,08

1.1 Нематеріальні активи

1163,2

2,19

1333,4

2,49

114,63

1.2 Незавершене будівництво

978,8

1,85

1094,4

2,05

111,81

1.3 Основні засоби

33983,9

82,97

33400,2

82,42

100,36

1.4 Довгострокові фінансові інвестиції

57,2

0,1

56,1

0,1

198,08

1.5 Інші необоротні активи

0

0

0

0

0

2. Оборотні кошти з них

6872,7

12,99

6911,3

12,93

100,56

2.1 Запаси і затрати

5651

10,68

5205,5

9,73

92,12

2.2 Кошти в розрахунках

1068,5

2,01

1526

2,85

142,81

2.3. Грошові кошти

140,7

0,26

180,8

0,77

128,7

2.4 Інші оборотні кошти

3,5

0,006

0

0

0

3. Витрати майбутніх періодів

2,3

0,004

1,3

0,002

56,53

Проаналізувавши Таблицю 2.1 можемо зробити висновки ,що протягом аналізованого періоду відбувається зростання суми майна на 1,03%, або на 519,8 тис. грн. за рахунок збільшення необоротних активів та оборотних коштів. Необоротні активи збільшились на 500,9 тис. грн., а їх питома вага зросла з 87,02% до 87,06%. Приріст необоротних активів склав 1,08%. В основному це відбулось за рахунок зменшення довгострокових фінансових інвестицій на 1,1 тис. грн. (198,08%). Приріст незавершеного будівництва склав 111,81%. Основні засоби та нематеріальні активи збільшились за звітний період: основні засоби на 159 тис. грн., а нематеріальні активи на 170,2 тис. грн. Оборотні кошти за аналізований період збільшилися на 38,6 тис. грн. ( приріст 0,56%). Проте їх питома вага у вартості активів підприємства знизилася на 0,06% і склала на кінець року 12,93%. В оборотних коштах підприємства становлять запаси і затрати (на кінець періоду 9,73 %). Їх загальний обсяг зменшився на 445,5 тис. грн. ( -7,88%),.Кошти в розрахунках на кінець періоду збільшилися на 457,5 тис. грн., питома вага на кінець періоду збільшилася на 0,84%. Обсяг грошових коштів збільшився з 0,26% до 0,33%.

Інші оборотні кошти зменшились з 0,006% до 0 %. І трохи зменшилися витрати майбутніх періодів з 2,3 тис. грн. до 1,3 тис. грн.

- сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні – результат нетто-балансу – дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. За нашими даними цей показник зріс – що свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства;

- коефіцієнт зносу основних засобів (Кзн оз):

Кзноз = знос / вартість основних засобів за балансом (2.1)

Характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Визначається як співвідношення суми їх зносу до первісної вартості.

Кзн оз (на поч. періоду) = 15215,7/21947,1 = 0,69;

Кзн оз (на кін. періоду) = 15723,1/22026,6 = 0,71.

Розрахувавши коефіцієнт зносу основних засобів ми бачимо, що на кінець звітного періоду він зріс, а це означає погіршення стану основних засобів підприємства.

Доповненням до цього показника є коефіцієнт придатності(Кпр), який обчислюється як різниця між 1 та коефіцієнтом зносу:

(2.2)

Кпр (на поч. періоду) = 1 – 0,69 = 0,31;

Кпр (на кін. періоду) = 1 – 0,71 = 0,29.

Так як значення коефіцієнта придатності зменшилось за звітний період – це свідчить про зростання зношеної частини основних засобів.

2.2 Аналіз і оцінка динаміки джерел фінансування

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від структури формування джерел фінансування господарських засобів. Тому аналізу формування господарських засобів надається особлива увага. Основними напрямками такого аналізу є вивчення та оцінка змін, що відбулися в структурі джерел формування капіталу та показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

Для аналізу зміни структури джерел формування капіталу визначають питому вагу власних і позикових коштів у загальній їх сумі. Аналіз проведемо за допомогою Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Структура джерел формування капіталу

Назва статті

На початок періоду

На кінець періоду

Темп росту, %

в тис. грн.

в % до суми

в тис. грн.

в % до суми

Всі джерела

18638.7

100

18405.9

100

78,87

1. Власні кошти з них

5686,1

39,15

4961,3

43,31

87,26

1.1 Власні капітал з них

9572.4

38,33

8847.6

42,27

86,98

1.1.1 Статутний капітал

6190,5

15,04

6190,5

19,07

100

1.1.2 Додатковий вкладений капітал

0

0

0

0

0

1.1.3 Інший додатковий капітал

5589,8

38,49

5590,9

48,81

100,01

1.1.4 Резервний капітал

0

0

0

0

0

1.1.5 Нерозподілений прибуток

-2207,9

-15,2

-2933,8

-25,61

-132,87

1.1.6 Власні оборотні кошти

28,6

0,19

0

0

0

1.2 Забезпечення наступних витрат і платежів

119,7

0,82

119,7

1,04

100

2. Позикові кошти з них

8836,2

60,84

9492,2

82,87

107,42

2.1 Довгострокові зобов’язання

388,1

2,67

413

3,6

106,41

2.2. Поточні зобов’язання

1515,3

10,43

1820,3

15,89

120,13

2.2.1 Короткострокові кредити та позики

0

0

0

0

0

2.2.2 Кредиторська заборгованість

0

0

7258,9

63,38

0

2.2.3 Інші короткострокові кошти

6932,8

47,74

0

0

0

3. Доходи майбутніх періодів

0

0

0

0

0

Дані таблиці 2.2 свідчать про спадання вартості майна за звітний період на 3068,8 тис. грн. або на -21,13%. Це обумовлено в основному спаданням власних коштів на 724,8 тис. грн. (-12,74%) і значному зростанні позикових коштів – на 656 тис. грн.

Зменшення обсягу власних коштів підприємства відбулося в основному за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку з -15,2% до -25,61% або на -5141,7 тис. грн. Відзначена тенденція сприяє розпаду фінансового стану підприємства і зниження його ділової активності. Обсяги статутного, забезпечення наступних витрат і платежів залишилися незмінними, хоча їх питома вага збільшилася: статутний капітал – з 15,04% до 19,07%; забезпечення наступних витрат і платежів – з 0,82% до 1,04%. Резервний капітал відсутній.

У складі позикових коштів найбільше зростання спостерігається за поточними зобовязаннями на 305 тис. грн. (приріст 20.13%). Короткострокові кредити відсутні. Кредиторська заборгованість збільшилась на 7258,9 тис. грн. – це свідчить про погіршення роботи підприємства. Інші короткострокові кошти на кінець періоду стали відсутніми – з 6932,8 тис. грн. до 0.

Характеризуючи джерела формування фінансових ресурсів, ми розрахуємо коефіцієнт фінансової незалежності підприємства (див. пункт 2.4 ) і дослідимо його динаміку.

2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

Оцінку та аналіз ліквідності можна проводити з використанням абсолютних і відносних показників.

а) аналіз ліквідності балансу

Сутність аналізу ліквідності за допомогою абсолютних показників – перевірити, які джерела коштів і в якому обсязі використовуються для покриття зобов’язань. Для цього необхідно перегрупувати статті балансу: активи по зменшенню ліквідності, пасиви по підвищенню терміновості зобов’язань.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1≥П1; А2≥П2; А3≥П3; А4≤П4

Згрупуємо активи і пасиви за допомогою наступної таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Вихідні дані для аналізу ліквідності балансу

Актив

На початок року

На кінець року

Пасив

На початок року

На кінець року

1. Високоліквідні активи (А1), тис. грн.

140,7

180,8

1.Термінові зобов’язання (П1), тис. грн.

8558.5

9025.6

2. Швидколіквідні актви (А2), тис. грн.

1679,4

2372,8

2. Короткострокові пасиви (П2), тис. грн.

174,7

0

3. Середньоліквідні активи (А3), тис. грн.

5653,3

5206,8

3. Довгострокові пасиви (П3), тис. грн.

388,1

413

4. Важкореалізуємі активи (А4), тис. грн.

11165.3

10645.5

4. Стійкі пасиви (П4), тис. грн.

9572.4

8847.6

Таблиця 2.4

Аналіз ліквідності балансу

На початок року

На кінець року

Група

Актив

Пасив

Відхилення

Група

Актив

Пасив

Відхилення

1

140,7

8451,1

-8310,4

1

180,8

9079,2

-8898,4

2

1679,4

174,7

1504,7

2

2372,8

0

2372,8

3

5653,3

388,1

5265,2

3

5206,8

413

4793,8

4

11165,3

5686,1

5479,2

4

10645,5

4961,3

5684,2

Виходячи з даних таблиць 2.3, 2.4 ми можемо зробити висновок, що підприємство мало неліквідний баланс такий як і на початок і на кінець звітного періоду:

  1. найбільш ліквідні активи не дорівнюють найбільш терміновим зобов'язанням і не перекривають їх;

  2. активи швидко реалізовані не дорівнюють короткостроковим пасивам і не перекривають їх.

Позитивним є тільки те, що як і на початок так і на кінець звітного періоду активи, що повільно реалізовуються перекривають довгострокові пасиви . А також те, що на підприємстві на початок періоду постійні пасиви не перекривають важко реалізовані активи, і на кінець періоду вони ще більше не почали перекривати їх.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності (ЗЛ):

ЗЛ = (А1×ВА1 + А2×ВА2 + А3×ВА3) / (З1×ВЗ1 + З2×ВЗ2 + З3×ВЗ3), (2.3)

де А і З – підсумки відповідних груп активів і зобов’язань

ВА і ВЗ – питома вага відповідних груп активів і зобов’язань в їх загальному підсумку.

ЗЛ (п. п)=(140,7×0,0095+1679,4×0,11+5653,3×0,386)/(8451,1×0,577+

+174,7×0,011+388,1×0,0265)=0,48

ЗЛ (к. п.)= (180,8×0,012+2372,8×0,164+5206,8×0,389)/(9079,2×0,63+

+0+413×0,028)=0,42

Провівши розрахунки можемо зробити висновок, що загальний показник ліквідності за звітний період зменшився на 0,06.

б) показники ліквідності та платоспроможності підприємства

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. Ліквідність підприємства – це ліквідність його активів. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань, розраховують три рівні платоспроможності:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

Кал = грошові кошти та їх еквіваленти / поточні зобов’язання = (ряд.230 + ряд.240) / ряд.620 ( 2.4 )

Коефіцієнт показує наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені високоліквідними коштами. Теоретичне значення показника становить від 0,2 до 0,35.

Кал (п. п) =(140,7+0)/8558,5=0,01

Кал (к. п)= (180,8+0)/9025,6=0,02

Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності як на початок так і на кінець періоду нижче ніж 0,2, то така ситуація свідчить про серйозний дефіцит вільних грошових коштів.

Коефіцієнт поточної (проміжної) ліквідності розраховується за формулою:

Кпл = (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання = (ряд.260 - ряд.(100-140)) / ряд.620 (2.5 )

Теоретичне значення показника повинно бути не меншим 0,7 – 0,8. відповідно до міжнародних стандартів його значення повинно бути більшим від 1.

Кпл (п. п) =(7471,1 –(3385,1-47,9))/8558,5=0,48

Кпл (к. п)=(7759,1-(2282-17,1))/9025,6=0,60

Проміжний коефіцієнт ліквідності не досягнув за аналізований період теоретично виправданого рівня і залишається вкрай низьким, що свідчить про низький рівень платоспроможності підприємства.

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) розраховується за формулою:

Кп = поточні активи / поточні зобов’язання = ряд.260 / ряд.620 (2.6 )

Загальний коефіцієнт покриття показує скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань.

Кп (п. п) =7471,1/8558,5=0,87

Кп (к. п)=7759,1 /9025,6=0,85

Значення коефіцієнта покриття на початок і на кінець періоду періоду свідчить про те, що підприємство може погасити зобов’язання високоліквідними коштами .

Важливим показником, що характеризує рівень платоспроможності та ліквідності підприємства є рівень власного оборотного капіталу (ВОК):

ВОК = Пр1 + Пр2 + Пр 5 – Ар1 (2.7)

де, Ар1 – підсумок першого розділу активу балансу

Пр 1, Пр 2, Пр 5 – підсумок першого, другого, п’ятого розділу пасиву балансу відповідно.

ВОК характеризують ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства.

ВОК(п. п) = 9572,4+119,7+0-11165,3=-1473,2 тис. грн.

ВОК(к. п) = 8847,6+119,7+0-10645,5=-1678,2тис. грн.

Підприємство не має власного оборотного капіталу і це свідчить про те що воно не здатне покривати свої поточні активи.

2.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість підприємства пов’язана із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансову можливість підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідальності фінансово-господарської діяльності.

За рівнем покриття запасів і затрат джерелами покриття розрізняють такі види фінансової стійкості фінансового стану підприємства:

- абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;

- нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов’язаннями;

- нестійкий фінансовий стан – коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних активів довгострокових та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;

- кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи нестача джерел коштів для формування запасів і витрат, що визначається у вигляді різниці величини джерел коштів і величини запасів і витрат.

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової ситуації:

(2.8)

Можливе виділення 4-х типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна фінансова стійкість - це крайній тип фінансової стійкості і відповідає наступним умовам: Фв  0; Фт  0; Фо  0; тобто S = (1,1,1);

2. Нормальна фінансова стійкість гарантує платоспроможність: Фв < 0; Фт  0; Фо  0; тобто S = (0,1,1);

3. Нестійкий фінансовий стан характеризується порушенням платоспроможності, але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів: Фв < 0; Фт < 0;Фо  0; тобто S = (0,0,1);

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство на грані банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості: Фв < 0; Фт < 0; Фо < 0; тобто S = (0,0,0).

Таблиця 2.5

Визначення типу фінансового стану

Показники

Розрахунок

Початок року

Кінець року

Відхилення

сума, тис.грн.

сума, тис.грн.

сума, тис.грн.

темп росту, %

1. Власні оборотні кошти (ВОК)

ВОК = Пр1 + Пр2 + Пр5 – Ар1

-1473,2

-1678,2

413

119,84

2. Власні, довгострокові позикові кошти в обороті (Вк1)

Вк1 = ВОК + Пр3

-1693,5

-2081,6

442,07

122,92

3. Власні, довгострокові, короткострокові позикові кошти в обороті (Вк2)

Вк2 = Вк1 + ряд.530

-1693,5

5177,3

6870,8

305,71

4. Запаси і затрати (З)

З = ряд.100 + ряд.110 + ряд.120 + ряд.130 + ряд.140

5651

5205,5

-445,5

92,12

5. Надлишок або нестача власних оборотних коштів у запасах (Фв)

Фв = ВОК - З

-7732,6

-7700,1

32,5

99,58

6. Надлишок або нестача власних оборотних коштів та довгострокових запозичених джерел формування (Фт)

Фт = Вк1 – З

-7344,5

-7287,1

57,4

99,22

7. Надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів (Фо)

Фо = Вк2 - З

-7344,5

-28,2

7316,3

0,38

Проаналізувавши данні таблиці 2.5 можемо зробити висновок, що у нашого підприємства кризовий фінансовий стан, підприємство знаходиться на грані банкрутства оскільки його кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості.

Фінансова стійкість підприємства характеризується такими коефіцієнтами:

- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) характеризує ринкову стійкість підприємства. Він характеризується відношенням власних джерел до їх загальної суми:

Кфн = власний капітал / валюта балансу = (Пр1 + Пр2) / ряд.640 (2.9)

Кфн (п.п) =(9572,4+119,7)/18638,7=0,51

Кфн (к.п) = (8847,6+119,7)/18405,9 =0,48

Отримані значення коефіцієнта фінансової незалежності свідчать про те, що підприємство є фінансово нестійким, нестабільним і залежним від зовнішніх кредиторів. А також вказує на неспроможність підприємства отримати кредити в банку.

- коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу в загальній вартості майна всіх джерел коштів, які підприємство може використати без втрат для кредиторів:

Кфс = (власний капітал + довготермінові позикові кошти - використання позикових коштів ) / валюта балансу (2.10)

Кфс (п.п) =(9572,4+119,7+388,1-984,3)/18638,7=0,48;

Кфн (к.п) = (8847,6+119,7+413-1088,1)/18405,9 =0,4.

Коефіцієнт фінансової стійкості зменшився за звітний період, що обумовлено зростанням обсягу позикових коштів.

- коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу:

Кфз = позиковий капітал / валюта балансу = (Пр 3 + Пр4) / ряд.640 (2.11)

Кфз (п.п) = (388,1+8558,5)/18638,7 =0,48;

Кфз (к.п) = (413+9025,6)/18405,9 =0,51.

Коефіцієнт фінансової залежності за звітний період перевищує оптимальне значення коефіцієнта, а це негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

- коефіцієнт короткотермінової заборгованості характеризує частку короткотермінових зобов'язань в загальній сумі зобов'язань і обчислюється:

Ккз = (заборгованість за короткотерміновими кредитами + кредиторська заборгованість за розрахунками + поточні зобов'язання за розрахунками) / загальна сума зобов'язань (2.12)

Ккз (п.п) = 0/8836,2=0;

Ккз (к.п) = 7258,9/9492,2=0,76.

Коефіцієнт короткотермінової заборгованості за кінець звітного періоду збільшився, а це негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

- коефіцієнт маневреності власних коштів (Км) розраховується за формулою:

Км = ВОК / власний капітал (2.13 )

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована.

Коефіцієнт маневреності відсутній так як ВОК < .

2.5 Аналіз прибутковості підприємства

Економічна доцільність функціонування будь-якого підприємства, результативність його фінансової діяльності багато в чому оцінюється станом формування та використання прибутку.

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів.

Оцінку прибутковості підприємства доцільно проводити в два етапи. Спочатку ми проведемо детальний аналіз фінансових результатів підприємства (табл. 2.6), а потім розрахуємо і проаналізуємо відносні показники ефективності – показники рентабельності.

Таблиця 2.6

Аналіз фінансових результатів підприємства

Показник

Початок року

тис. грн.

Кінець року

тис. грн.

Відхилення

тис. грн.

%

Доходи

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

6833,9

5659,7

-1174,2

7,18

Інші операційні доходи

987,7

4793,4

3805,7

585,3

Вирахування з доходу

138,6

0

-138,6

0

Доход від участі в капіталі

0

0

0

0

Інші фінансові доходи

0

0

0

0

Інші доходи

3700,2

67,8

-3632,4

98,17

Всього доходів

11660,4

10520,9

-1139,5

9,77

Витрати

Податок на додану вартість

1380,8

550,6

-830,2

60,13

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

6028,8

4527,1

-1501,8

24,91

Інші операційні витрати

1618,5

5475,7

3857,2

438,32

Адміністративні витрати

989,4

1084,5

95,1

209,62

Витрати на збут

79,8

151,9

72,1

290,35

Фінансові витрати

4,9

0

-4,9

0

Втрати від участі в капіталі

0

0

0

0

Інші втрати

36,9

7,6

-29,3

79,4

Всього витрат

10139,1

2743,2

-7395,9

72,95

Фінансові результат: Прибуток

2733,4

7777,7

5044,3

462,18

Збиток

0

729,9

0

0

Проаналізувавши таблицю 2.6 можемо зробити висновки, що прибуток підприємства за звітний період збільшився на 5044,3 тис. грн. (приріст 1511,25%). Це відбулось за рахунок незначним зменшенням доходів на 1139,5 тис. грн., а саме: зменшення виручки від реалізації на 1174,2 тис. грн., та збільшення інших операційних доходів на 3805,7 тис. грн., та зменшення інших доходів на 1139,5 тис. грн.. Хоча при цьому значно зменшилися витрати підприємства з 10139,1до 2743,2 тис. грн.. Ця зміна є результатом впливу таких факторів як: зменшення ПДВ на 830,2 тис. грн.; зменшення собівартості реалізованої продукції на 1501,8 тис. грн.; а також значного збільшення інших операційних витрат на 3857,2 тис. грн. та зменшення інших втрат на 29,3 тис. грн. Також, незначне збільшення відбулось адміністративних витрат на 95,1 тис. грн..

Відносні показники:

- рентабельність реалізованої продукції (рентабельність продажу) (Рпр):

Рпр = Прибуток від реалізації / Чистий дохід х 100% = ф.2 ряд.050 / ф.2 ряд.035х1 (2.23)

Рпр (п.п) = (805,1/6833,9) х 100% = 11,78 %; Рпр (к.п) = (1132,6/5659,7) х 100% = 20,01%.

Збільшення цього показника за звітний період свідчить про зростання ефективності господарської діяльності.

  • рівень рентабельності підприємств (Рп):

Рп = Прибуток від реалізації / Собівартість х 100% = ф.2 ряд.050 ф. / ф.2ряд.040х100% (2.24)

Рп (п.п) = (805,1/6028,8) ×100% = 13,35 %;

Рп (к.п) = (1132,6/4527,1) ×100% = 25,01 %

Збільшення цього показника за звітний період також свідчить про зростання ефективності господарської діяльності.

- загальна рентабельність виробництва (рентабельність фондів) (Рф):

Рф = Фінансовий результат від звичайної діяльності / Вартість основних засобів виробничого характеру х100% (2.25)

Рф (п.п) = (29415/53729,6) ×100% = 54,75 %;

Рф (к.п) = (29449,4/52499,7) ×100% = 56,09 %.

  • рентабельність активів (Ра):

Ра = Чистий прибуток / Валюта балансу х 100% = ф.2 ряд.220 / ф.1 ряд.280 х 100% (2.26)

Ра (п.п) = (805,1/18638,7) ×100% = 5,5%;

Ра (к.п) = (1132,6/18405,9) ×100% = 7,86%.

Збільшення цього показника свідчить про ефективне використання активів підприємства.

- рентабельність власного капіталу (Рвк):

Рвк = Чистий прибуток / Власний капітал х 100% = ф.2 ряд.220 / ф.1 ряд.380 х100% (2.27)

Рвк (п.п) = (805,1/5566,4) ×100% = 14,46%;

Рвк (к.п) = (1132,6/4841,6) ×100% = 23,3%.

Зменшення цього показника свідчить про неефективність використання інвестованих власниками коштів в розвиток підприємства.

  • рентабельність діяльності (Рд):

Рд = Чистий прибуток / Чистий дохід х 100% = ф.2 ряд.220 / ф.2 ряд.035 х 100% (2.28)

Рд (п.п) = (805,1/6833,9) ×100% = 11,78%;

Рд (к.п) = (1132,6/5659,7) ×100% = 20,01%.

Низьке значення цього показника свідчить про неефективність діяльності підприємства.

2.6 Аналіз ділової активності підприємства

Оцінка ділової активності – це та основа, на якій ґрунтуються раціональні й розумні рішення про обсяги та об’єкти витрачання майна (активів).

Ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показників сприятиме зміцненню фінансового стану підприємства.

Загальна оберненість усіх засобів складається з часткових показників оберненості окремих елементів цих засобів.

Коефіцієнт загальної оберненості капіталу (Коз) обчислюється як відношення виручки від реалізації до вартості загального капіталу за певний період:

Коз = чистий доход / вартість капіталу = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд.640 (2.14)

Коз (п.п) = 6833,9/14632,7=0,46;

Коз (к.п) =5659,7 /14399,9=0,39.

Значення коефіцієнту загальної оберненості капіталу на кінець періоду зменшилось, що свідчить про зменшення оборотності капіталу.

Коефіцієнт оберненості мобільних засобів, коефіцієнт оборотності оборотних активів (Ком) розраховується за формулою:

Ком = чистий дохід / оборотні активи = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд.260 (2.15)

Ком (п.п) = 6833,9/6862,7=0,99;

Ком (к.п) = 5659,7/6942,7=0,81.

На кінець періоду даний коефіцієнт показує зменшення швидкості обороту всіх мобільних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності запасів (Коз) обчислюється як відношення виручки від реалізації до вартості запасів і затрат по балансу:

Коз = чистий дохід / запаси = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд. (100 – 140) (2.16)

Коз (п.п) = 6833,9/5651=1,2;

Коз (к.п) = 5659,7/5205,5=1,08.

Зниження даного коефіцієнта на кінець періоду свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва.

Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості (Кодз) визначається як:

Кодз = чистий дохід / дебіторська заборгованість = ф.2 ряд.035 / ф.1 ряд.(150-210) (2.17)

Кодз (п.п) = 6833,9/1675,9=4,07;

Кодз (к.п) = 5659,7/2372,8=2,38.

Зниження цього коефіцієнта з 4,07 до 2,38 свідчить про те, що перетворення дебіторської заборгованості в кошти з кожним періодом зменшується.

Термін обороту дебіторської заборгованості (строк погашення дебіторської заборгованості) - тривалість періоду обороту в днях (Тобд) визначається як відношення календарного фонду часу за певний період до коефіцієнту оберненості дебіторської заборгованості:

Тобд =тривалість періоду/коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (2.18)

Тобд (п.п) = 365/4,07 = 89 днів;

Тобд (к.п) = 365/2,38 = 153 днів.

Аналізуючи даний коефіцієнт ми бачимо, що строк погашення дебіторської заборгованості збільшився майже вдвічі.

Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (Кокз) як відношення виручки від реалізації до суми кредиторської заборгованості:

Кокз = чистий дохід / кредиторська заборгованість (2.19)

Кокз (п.п) = 6833,9/-2,5 = -2733,5;

Кокз (к.п) = 5659,7/7239,1 = 0,78.

Аналізуючи даний коефіцієнт ми бачимо, що на кінець періоду він збільшився.

3 НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великий обсяг готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться:

  1. Реалізація продукції з негайною оплатою.

  2. Отримання дебіторської заборгованості.

  3. Продаж резервних грошових активів.

  4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).

  5. Отримання банківських кредитів.

  6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх – можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

  1. визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

  2. періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

  3. якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

  4. використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

  5. продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

  6. при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

  7. використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

  8. відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

  9. страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

  10. обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по факту відвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів). Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела – прибуток та спеціальні фонди.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Не слід також нехтувати позиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:

  1. відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;

  2. виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;

  3. вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;

  4. залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це, фактично, безплатне фінансування підприємства. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці призведе до сплати штрафів, санкцій та погіршення фінансового стану.

Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.

ВИСНОВКИ

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

За результатами проведеного в курсовій роботі аналізу фінансового стану можна зробити наступні висновки. Діагностика фінансового стану підприємства проводиться на основі його фінансової звітності та використання сукупності методів і робочих прийомів, що дозволяють структуризувати і ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками. Широко використовується при цьому система фінансових показників із шести груп: показники оцінки майнового положення, показники ліквідності, показники фінансової стійкості, показники ділової активності, показники рентабельності, показники положення підприємства на ринку цінних паперів. З урахуванням виявлених змін окремих показників фінансового стану надані пропозиції за наступними напрямками.

Покращення структури майна підприємства. В результаті перевірки виявили, що підприємство має «важку» структуру активів. Це спричиняє зниженню стабільності майна та зумовлює ризик втрати фінансової стійкості. Для покращення структури майна необхідно здійснити: скорочення обсягу довгострокових фінансових інвестицій, зниження запасів товарної продукції та виробничих запасів, скорочення обсягів короткострокової дебіторської заборгованості, збільшення суми високоліквідних активів, розширення господарської діяльності.

Підвищення фінансової стійкості. В ході аналізу підприємство на початок звітного періоду має більш – менш стабільну ситуацію, а на кінець звітного періоду має кризовий фінансовий стан , зумовлений відсутністю власних обігових коштів. Його фінансова стійкість значно порушена. Підприємству треба звернути увагу на формування джерел оборотних коштів. Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в нестійкому фінансовому стані через нестачу грошових коштів. Великі обсяги готової продукції на складі свідчать про те, що дана продукція не дуже користується попитом через високу ціну, яка, в свою чергу, обумовлена великою собівартістю.

Поліпшення показників ліквідності. Ліквідність балансу порушена. Про це свідчить ряд показників. Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності вказує на те, що підприємство в змозі негайно погасити лише 0,0006% поточної заборгованості. На кінець року найбільш строкові зобов’язання перевищують суму найбільш ліквідних активів. Тобто підприємство є не абсолютно ліквідним. Також активи, що важко реалізуються, значно перевищують суму поточних зобов’язань. Кредиторська заборгованість збільшилась на 7258,9 тис. грн. – це свідчить про погіршення роботи підприємства. Інші короткострокові кошти на кінець періоду стали відсутніми – з 6932,8 тис. грн. до 0.

Значення коефіцієнта фінансової незалежності 0,51 на початок року свідчать про те, що підприємство є фінансово нестійким, нестабільним і залежним від зовнішніх кредиторів. А також вказує на неспроможність підприємства отримати кредити в банку.

Спостерігається також відсутність вартості як необоротних так і оборотних активів, тобто на підприємстві відбулося дуже значне зменшення грошових потоків, можна навіть сказати, що їх зовсім не було, це є негативною тенденцією в діяльності підприємства та призводить до збільшення необхідності залучати фінансові ресурси за рахунок зовнішніх джерел.

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудоємкості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудоємкості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарівшого обладнання.

Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів та незавершеного виробництва.

Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі в Україні відіграє об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств.

Список використаної літератури

  1. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 10.07.99 р. № 996 – XIV/99 – ВР// Все про бухгалтерський облік. – 2000. - № 11 – С. 4 – 9.

  2. Закон України «Про господарські товариства» (№ 1576/12 від 19.09.91 кодифікований із змінами та доповненнями 11.05.00).

  3. Положення ( стандарт )бухгалтерський облік № 10 «Дебіторська заборгованість», затверджена Міністерством фінансів України від 8.10.1999 р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №37. – С.87 – 90.

  4. Положення ( стандарт )бухгалтерський облік № 3 «Звіт про фінансові результати» затверджена Міністерством фінансів України від 8.10.1999 р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №37. – С.63 - 66.

  5. Положення ( стандарт )бухгалтерський облік № 2 «Баланс» затверджена Міністерством фінансів України від 8.10.1999 р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №37. – С.58 - 62.

  6. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26 січня 2001 р. №49/121.

  7. Постанова Кабінету Міністерства України від 28 лютого 2000 р. №419 «Про складання фінансового звіту»

8.Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту – К.: Молодь, 1994.

9.Візіло А. Два метри кордону // Галицькі контракти – 1999. №18.

10.Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті – К.: ТОВ

"БОРИСФЕН-М", 1996.

11.Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности – М.: Финансы и статистика, 1996.

12.Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы – М.: Финансы, 1997.

13.Криворучко М.І., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів – К.: "Феникс", 1997.

14.Мельник В.А. Ринок цінних паперів – К.: "А.Л.Д." та "ВІРА-Р", 1998.

15.Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік – 2001. №37.

16.Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции – М.: Финансы и статистика, 1993.

Додаток 1

К о д и

Дата (рік, місяць, число)

01

01

01

Підприємство:

АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

за ЄДРПОУ

02924760

Територія:

Закарпатська обл., м.Мукачево

за КОАТУУ

2110400000

Форма власності:

колективна

за КФВ

20

Орган державного управління:

немає

за СПОДУ

7744

Галузь:

виробництво спортивного інвентарю

за ЗКГНГ

83100

Вид економічної діяльності:

за КВЕД

70.20.1

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

Адреса:

м.Мукачево, вул.Індустріальна, 16

БАЛАНС

на

" 01 " січня

2001 р.

Форма №1

Код за ДКУД

1801001

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні активи:

Нематеріальні активи:

Залишкова вартість

010

0,3

1,1

Первинна вартість

011

92,2

119,5

Накопичена амортизація

012

(91,9)

(118,4)

Незавершене будівництво

020

978,8

1 094,4

Основні засоби:

Залишкова вартість

030

10 036,8

9373,6

Первинна вартість

031

23 947,1

24 026,6

Знос

032

(15 215,7)

(15 723,1)

Довгострокові фінансові інвестиції:

які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств

040

57,2

56,1

інші фінансові інвестиції

045

0

0

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

0

0

Відстрочені податкові активи

060

0

0.8

Інші необоротні активи

070

0

0

Усього за розділом I

080

11165,3

10645,5

II. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

3 385,1

2 282

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

0

0

незавершене виробництво

120

346,4

218,9

готова продукція

130

1 871,6

2 687,5

Товари

140

47,9

17,1

Векселі одержані

150

0

0

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

607,4

846,8

первинна вартість

161

607,4

846,8

резерв сумнівних боргів

162

( 0 )

( 0 )

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

170

28,1

20,6

за виданими авансами

180

56,8

287,5

з нарахованих доходів

190

0

0

із внутрішніх розрахунків

200

42,8

44,6

Інша поточна заборгованість

210

333,4

326,5

Поточні фінансові інвестиції

220

0

0

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

140,7

180,8

в іноземній валюті

240

0

0

Інші оборотні активи

250

3.5

0

Усього за розділом II

260

7 471,1

7 759,1

III. Витрати майбутніх періодів

270

2,3

1,3

Баланс

280

18 638,7

18 405,9

Продовження додатку 1

Пасив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Власний капітал

Статутний капітал

300

6 190,5

6 190,5

Пайовий капітал

310

0

0

Додатковий вкладений капітал

320

0

0

Інший додатковий капітал

330

5 589,8

5 590,9

Резервний капітал

340

0

0

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

-2 207,9

-2 933,8

Неоплачений капітал

360

((0))

((0))

Вилучений капітал

370

((0))

((0))

Усього за розділом I

380

9 572,4

8 847,6

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення витрат персоналу

400

0

0

Інші забезпечення

410

0

0

Цільове фінансування

420

119,7

119,7

Усього за розділом II

430

119,7

119,7

III. Довгострокові зобов'язання

Довгострокові кредити банків

440

0

0

Довгострокові фінансові зобов'язання

450

0

0

Відстрочені податкові зобов'язання

460

8,1

64,9

Інші довгострокові зобов'язання

470

380

348,1

Усього за розділом III

480

388,1

413

IV. Поточні зобов'язання

Короткострокові кредити банків

500

0

0

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

174,7

0

Векселі видані

520

6 932,8

0

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

0

7 258,9

Поточні зобов'язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

20,2

56,3

з бюджетом

550

64,3

86,5

з позабюджетних платежів

560

64,3

86,5

зі страхування

570

219

198,8

з оплати праці

580

160,7

284,3

з учасниками

590

0

0

із внутрішніх розрахунків

600

2,5

19,8

Інші поточні зобов'язання

610

984,3

1 088,1

Усього за розділом IV

620

8 558,5

9 025,6

V. Доходи майбутніх періодів

630

0

0

Баланс

640

18 638,7

18 405,9

Додаток 2

К о д и

Дата (рік, місяць, число)

01

01

01

Підприємство:

АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

за ЄДРПОУ

02924760

Територія:

Закарпатська обл., м.Мукачево

за КОАТУУ

2110400000

Орган державного управління:

немає

за СПОДУ

7744

Галузь:

виробництво спортивного інвентарю

за ЗКГНГ

83100

Вид економічної діяльності:

за КВЕД

70.20.1

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

на

" 01 " січня

2001 р.

Форма №2

Код за ДКУД

1801003

I. Фінансові результати

Стаття

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

6 210,3

8 354,3

Податок на додану вартість

015

(550,6)

(1 380,8)

Акцизний збір

020

(0)

(1)

Інші вирахування з доходу

030

(0)

(138.6)

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

5 659,7

6 833,9

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

(4 527,1)

(6 028,8)

Валовий:

- прибуток

050

1 132,6

805,1

- збиток

055

(0)

(0)

Інші операційні доходи

060

4 793,4

987,7

Адміністративні витрати

070

(1 084,5)

(989,4)

Витрати на збут

080

(151,9)

(79,8)

Інші операційні витрати

090

(5 475,7)

(1 618,5)

Фінансові результати від операційної діяльності:

- прибуток

100

0

0

- збиток

105

(786,1)

(894,9)

Доход від участі в капіталі

110

0

0

Інші фінансові доходи

120

0

0

Інші доходи

130

67,8

3 700,2

Фінансові витрати

140

(0)

(4,9)

Витрати від участі в капіталі

150

(0)

(0)

Інші витрати

160

(7,6)

(36,9)

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

- прибуток

170

0

2 763,5

- збиток

175

(725,9)

(0)

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

0

30,1

Фінансові результати від звичайної діяльності:

- прибуток

190

0

2 733,4

- збиток

195

(725,9)

(0)

Надзвичайні:

- доходи

200

0

0

- витрати

205

0

0

Податки з надзвичайного прибутку

210

0

0

Чистий:

- прибуток

220

0

2 733.4

- збиток

225

(725.9)

(0)

II. Елементи операційних витрат

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Матеріальні затрати

230

3 261

3 871,7

Витрати на оплату праці

240

1 611,1

1 631,8

Відрахування на соціальні заходи

250

805,7

916,3

Амортизація

260

532,1

705,5

Інші операційні витрати

270

429,2

1 198,6

Разом

280

6 639,1

8 323,9

III. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Середньорічна кількість простих акцій

300

218 450 000

8 738 000

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310

218 450 000

8 738 000

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію

320

0

0,31282

Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію

330

0

0,31282

Дивіденди на одну просту акцію

340

0

0

Похожие работы: