Контрольная работа : Гуманістична теорія особистості А. Маслоу 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Контрольная работа >> Социология


Гуманістична теорія особистості А. Маслоу




ГУМАНІСТИЧНА ТЕОРІЯ ОСОБИСТОСТІ А. МАСЛОУ

Гуманістична психологія поклала початок зображенню людства, радикально відмінному від зображення його в психоаналізі чи біхевіоризмі. Одним з найвідоміших представників гуманістичної психології є А.Маслоу. Розглянемо ключові елементи його теорії особистості.

Одним з найбільш фундаментальних тез, що лежать в основі гуманістичної позиції Маслоу, є те, що кожну людину потрібно вивчати як єдине, унікальне, організоване ціле.

Маслоу відчував, що занадто довго психологи зосереджувалися на детальному аналізі окремих подій, зневажаючи тим, що намагалися зрозуміти, а саме людиною в цілому. Користаючись метафорою, психологи вивчали дерева, а не ліс.

Другий момент полягає в тому, що прихильники гуманістичної психології визнають глибокі розходження між поведінкою людини і тварин. Для них людина - щось більше, ніж проста тварина; це зовсім особливий вид живих істот.

Таке судження різко відрізняється від радикального біхевіоризму, що покладається на дослідження поведінки тварин (наприклад, пацюків і голубів) у розробці пояснення поведінки людини.

На відміну від біхевіористів, що підкреслюють приналежність людей до тваринного світу, Маслоу розглядав людину як щось відмінне від інших тварин.

Він думав, що біхевіоризм і відповідна йому філософія "дегуманізували" людину, трактуючи її без малого як машину, складену з ланцюжків умовних і безумовних рефлексів. Тому вивчення тварин не можна застосовувати для розуміння людини.

По-третє, ті, хто дотримують гуманістичних поглядів, стверджують, що природа людини в сутності гарна чи, принаймні, нейтральна.

Можливо, ви захочете заперечити цю точку зору, якщо на вас нападуть з метою пограбування під час вечірньої прогулянки в парку. Однак, по Маслоу, руйнівні сили в людях є результатом фрустрації, чи незадоволених основних потреб, а не якихось спадкоємних пороків. Він думав, що по самій природі в кожній людині закладені потенційні можливості для позитивного росту й удосконалювання.

Саме цього оптимістичного і піднесеного погляду на людство Маслоу дотримував усе життя.

Але, напевно, самою значною концепцією гуманістичної психології є визнання пріоритету творчої сторони в людині.

Маслоу першим указав, що творчість є найбільш універсальною характеристикою людей, яких він вивчав чи спостерігав. Описуючи її як невід'ємну властивість природи людини, Маслоу розглядав творчість як рису, що потенційно є присутньою у всіх людях від народження.

Однак він також визнавав, що більшість людей втрачають цю властивість у результаті "окультурення". На щастя, деякі люди зберігають свою свіжу, наївну і безпосередню манеру дивитися на речі.

На думку Маслоу, оскільки здатність до творчості закладена в кожному з нас, вона не вимагає спеціальних талантів чи здібностей. Щоб бути творчими, нам не потрібно писати книги чи складати музику. Творчість - універсальна функція людини, що веде до усіх форм самовираження.

Отже, наприклад, можуть бути творчі диск-жокеї, програмісти, бізнесмени, продавці, кухарі і т.ін.

Нарешті, Маслоу стверджував, що жоден із психологічних підходів, що застосовувалися для вивчення поведінки, не приділяв належного значення функціонуванню здорової людини, її способу життя чи життєвим цілям.

Зокрема, він рішуче критикував захопленість Фрейда вивченням хвороби, патології і поганої адаптації. Маслоу вважав, що психоаналітична теорія є однобокою, їй не вистачає різнобічності, тому що вона заснована на "хворих" аспектах природи людини, і ігнорує силу і чесноти людства.

Щоб виправити цей недолік, Маслоу сконцентрував увагу на психічно здоровій людині і розумінні такої людини з інших позицій, чим порівняння її з психічно хворою.

Він був переконаний, що ми не можемо зрозуміти психічне захворювання, поки не зрозуміємо психічне здоров'я.

Маслоу рішуче наполягав на вивченні психічно здорових людей, що самоактуалізуються, як основі для більш універсальної науки психології.

Отже, гуманістична психологія вважає, що самовдосконалення є основною темою життя людини - темою, яку не можна виявити, вивчаючи тільки людей із психічними порушеннями.

Одним з найбільш важливих питань теорії особистості Маслоу є питання про мотивацію.

Маслоу припустив, що всі потреби людини уроджені, і що вони організовані в ієрархічну систему пріоритету чи домінування. От ця ієрархія потреб:

потреби самоактуалізації;

потреби самоповаги;

потреби приналежності і любові;

потреби безпеки і захисту;

фізіологічні потреби.

В основі цієї ієрархії лежить допущення, що домінуючі потреби, розташовані внизу, повинні бути більш-менш задоволені до того, як людина може усвідомити наявність і бути мотивована потребами, розташованими вгорі.

Ключовим моментом у концепції ієрархії потреб Маслоу є те, що потреби ніколи не бувають задоволені за принципом "усе чи нічого".

Потреби частково збігаються, і людина одночасно може бути мотивована на двох і більше рівнях потреб. Маслоу зробив припущення, що пересічна людина задовольняє свої потреби приблизно в наступній ступені: 85% - фізіологічні, 70% - безпека і захист, 50% - любов і приналежність, 40% - самоповага і 10% - самоактуалізація.

До того ж потреби, що з'являються в ієрархії, виникають поступово. Люди не просто задовольняють одну потребу за іншою, але одночасно частково задовольняють і частково не задовольняють їх.

Слід також зазначити, що неважливо, наскільки високо просунулася людина в ієрархії потреб: якщо потреби більш низького рівня перестануть задовольнятися, людина повернеться на даний рівень і залишиться там, поки ці потреби не будуть у достатній мері задоволені.

Самими основними, сильними і невідкладними з усіх людських потреб є фізіологічні потреби, істотні для фізичного виживання. У цю групу включаються потреби: у їжі, воді, кисні, у фізичній активності, сні, захисті від екстремальних температур і в сенсорній стимуляції.

Ці потреби безпосередньо стосуються біологічного виживання людини і повинні бути задоволені на якомусь мінімальному рівні перш ніж будь-які потреби більш високого рівня стануть актуальними.

Інакше кажучи, людина, якій не вдається задовольнити ці основні потреби, досить довго не буде зацікавлена у потребах, що займають вищі рівні ієрархії.

Хронічно голодна людина навряд чи прагне складати музику, робити кар'єру чи будувати чудовий новий світ. Така людина занадто зайнята пошуками хоч якоїсь їжі.

Коли фізіологічні потреби в цілому задоволені, для людини набувають значення інші потреби, які називають потребами безпеки і захисту.

Сюди включені потреби: в організації, стабільності, у законі і порядку, у передбачуваності подій і у свободі від таких загрозливих сил, як хвороба, страх і хаос. Таким чином, ці потреби відображають зацікавленість у довгостроковому виживанні.

Один з показників потреби в безпеці - перевага дитиною певного роду залежності, стабільного розпорядку.

По Маслоу, маленькі діти найбільш ефективно функціонують у родині, де, принаймні до визначеного ступеня, установлені чіткий режим і дисципліна. Якщо дані елементи відсутні в оточенні, дитина не почуває себе в безпеці, вона стає тривожною, недовірливою і починає вишукувати більш стабільні життєві території.

Маслоу зауважував, що батьки, що виховують дітей, нічим не обмежуючи і все дозволяючи, не задовольняють їхню потребу в безпеці і захисті. Якщо від дитини не вимагають, щоб вона йшла у ліжко у певний час чи їла через якісь регулярні проміжки часу, то це тільки викликає замішання і переляк.

У даному випадку в дитини не буде в оточенні нічого стабільного, від чого можна залежати. Маслоу розглядав батьківські сварки, випадки фізичної образи, розлуку, розлучення і смерть у родині як моменти особливо шкідливі для благополуччя дитини.

Ці фактори роблять її оточення нестабільним, непередбаченим і, отже, ненадійним.

Потреби безпеки і захисту також сильно впливають і на поведінку людей, що вийшли з дитячого віку.

Перевага надійної роботи зі стабільним високим заробітком, створення ощадних рахунків, придбання страховки можна розглядати як вчинки, почасти мотивовані пошуками безпеки.

Третій ряд у піраміді Маслоу складають потреби приналежності і любові. Ці потреби починають діяти, коли фізіологічні потреби і потреби безпеки і захисту задоволені. На цьому рівні люди прагнуть установлювати стосунки прихильності з іншими у своїй родині і/чи в групі.

Групова приналежність стає домінуючою метою для людини. Отже, людина буде гостро відчувати муки самітності, відсутності дружби, особливо, коли вони викликані відсутністю друзів і коханих.

Маслоу визначав два види любові дорослих: дефіцитарна, чи Д-любов і буттєва, чи Б-любов.

Д-любов заснована на дефіцитарній потребі - це любов, що виходить із прагнення одержати те, чого нам не вистачає, скажемо, самоповага, секс чи суспільство когось, з ким ми не почуваємо себе самотніми. Таким чином, це егоїстична любов, що бере, а не дає. Б-любов, навпаки, заснована на усвідомленні людської цінності іншого, без якого-небудь бажання змінити чи використовувати його.

Маслоу визначав цю любов, як любов "буття" іншого, незважаючи на його недосконалості.

Вона не власницька, не настирлива й в основному стосується заохочення в іншій людині його позитивного уявлення про себе, самоприйняття, почуття значимості і любові - усього, що дозволяє людині рости.

Коли наші потреби приналежності і любові достатньо задоволені, ступінь їх впливу на поведінку зменшується, відкриваючи дорогу потребам самоповаги. Маслоу розділив їх на два основних типи: самоповага і повага іншими. Перший включає такі поняття, як компетентність, упевненість, досягнення, незалежність і воля.

Людині потрібно знати, що вона гідна людина, може справлятися з задачами і вимогами, що пред'являє життя. Повага іншими містить у собі такі поняття, як престиж, визнання, репутація, статус, оцінка і прийняття. У цьому випадку людині потрібно знати, що те, що вона робить, визнається й оцінюється значимими іншими.

Задоволення потреб самоповаги породжує почуття впевненості в собі, достоїнство й усвідомлення того, що ви корисні і необхідні у світі. Навпроти, фрустрація цих потреб приводить до почуття неповноцінності, безглуздості, слабості, пасивності і залежності. Це негативне самосприйняття, у свою чергу, може викликати істотні труднощі, почуття порожнечі і безпорадності в зіткненні з життєвими вимогами і низьку оцінку себе в порівнянні з іншими.

І нарешті, якщо усі вищезгадані потреби в достатній мірі задоволені, на передній план виступають потреби самоактуалізації.

Маслоу охарактеризував самоактуалізацію як бажання людини стати тим, ким вона може стати.

Людина, що досягла цього вищого рівня, домагається повного використання своїх талантів, здібностей і потенціалу особистості. Коротше, самоактуалізуватися - значить стати тою людиною, якою ми можемо стати, досягти вершини нашого потенціалу.

Самоактуалізація не обов'язково повинна приймати форму творчих зусиль, що виражаються у створенні витворів мистецтва Специфічні форми самоактуалізації дуже різноманітні.

Саме на цьому вищому рівні ієрархії потреб люди сильно відрізняються один від одного.

На думку Маслоу, більшість людей мають потребу у внутрішньому удосконалюванні і шукають його. Однак лише одиниці досягають самоактуалізації. Чому?

Насамперед соціальне і культурне оточення часто стримує тенденцію до актуалізації певними нормами стосовно якоїсь частини населення.

Ще одна перешкода для самоактуалізації, яка згадується Маслоу, - сильний негативний вплив, що чинять потреби безпеки. Процес росту вимагає постійної готовності ризикувати, помилятися, відмовлятися від старих звичок.

Це вимагає мужності. Отже, усе, що збільшує страх і тривогу людини, збільшує також і тенденцію повернення до пошуку безпеки і захисту.

Очевидно і те, що більшість людей мають сильну тенденцію зберігати специфічні звички, тобто дотримувати старого стилю поведінки. Реалізація ж нашої потреби в самоактуалізації вимагає відкритості новим ідеям і досвіду.

Депривація і фрустрація потреб самоактуалізації чи метапотреб може викликати в людини психічне захворювання.

Маслоу характеризував хвороби, що з'являються в результаті незадоволених метапотреб, як метапатології. Такі стани, як апатія, відчуження, депресія і цинізм - приклади того, що Маслоу мав на увазі під вищим рівнем психічних розладів.

Як бачимо, у гуманістичній психології людина не тільки користується більшою повагою, ніж у психоаналізі і біхевіоризмі, але її навіть наділяють психічними розладами вищого класу.

Маслоу припустив, що численні симптоми, зв'язані з накопичуваним і орієнтованим на споживання, але несамодостатнім стилем життя, свідчать про метапатології.

Це такі симптоми, як нездатність глибоко любити кого-небудь; прагнення жити тільки сьогоднішнім днем; невміння цінувати наполегливість у пошуках особистого удосконалювання; неетична поведінка.

І нарешті, Маслоу міркував про те, що метапатології можуть бути відповідальні за перекручування ціннісного розвитку.

Він відчував, що багато людей плутають, що правильно і що неправильно (наприклад, пияцтво, наркотики, війна), тому що вони позбавлені метапотреб удосконалювання, доброти, чесності і справедливості.

Занадто часто, додавав він, це приводить до збідніння соціальних почуттів, неповазі до прав інших і байдужості до таких етичних цінностей, як шляхетність і співчуття.

Маслоу запропонував логічно послідовну картину свого бачення найвищих досягнень людського досвіду, порівнюючи дефіцитарне життя (Д-життя) і буттєве, чи метажиття (Б-життя).

Д-життя - це в основному прагнення задовольнити існуючий дефіцит чи вимоги оточення. Це стиль життя, орієнтований на зниження напруги, гомеостаз і імпульсивне задоволення.

Д-життя характеризується рутиною й одноманітністю, відмовленням відноситися до чого-небудь серйозно, прагненням займатися речами нескладними, але приємними.

Розглянемо, наприклад, події, що відбуваються в житті багатьох працюючих дорослих сьогодні. Вони виконують монотонну роботу з 8 ранку до 5 вечора, приходять додому до своїх родин, обідають, кладуть дітей спати і весь вечір дивляться телевізор.

Маслоу заявив би, що люди, що живуть так, нудні, порожні і живі тільки наполовину, тому що їхнє життя сконцентроване на підтримці свого положення. Ніщо не надихає їх.

Вони віддають перевагу безпеці помірних і не потребуючих багато сил досягнень істинно честолюбним цілям, що вимагали б від них цілком розкрити себе. Фактично, їм не вдалося переступити поріг самоактуалізації.

Б-життя можна визначити як зусилля чи ривок, коли людина використовує усі свої здібності в повну силу.

Маслоу відзначав, що під час цих епізодів метаобраза життя людина буває більш зібраною, безпосередньою, творчою і відкритою для переживань.

Б-спосіб життя містить у собі найбільш щасливі і хвилюючі моменти людського існування, а також моменти найбільшої зрілості, індивідуальності і наповненості.

Немає потреби говорити, що такі моменти рідкі в житті пересічної людини, і тому, коли вони настають, їх нелегко розпізнати.

Концепція Маслоу про пікові переживання також підходить до життя метамотивованих людей.

Взагалі пікові переживання - моменти, під час яких людина почуває великий екстаз, благоговіння, захват.

Людина, що самоактуалізується, прагне описати ці переживання, і вони часто бувають головною причиною важливих змін у її житті.

Маслоу наполягав на тому, що пікові переживання є частиною нашого життя. Однак тільки метамотивовані люди, імовірно, оцінять і одержать користь від цих переживань, тому що вони не бояться їх.

Теорія А.Маслоу, що підкреслює унікальність людини і наявність потенціалу саморегульованого й ефективного функціонування, має величезну притягальну силу для тих, хто розділяє його оптимістичну точку зору на людство.

Похожие работы:

  • Гуманістичні теорії розвитку культури Е. Фромма і А. Маслоу

    Реферат >> Культура и искусство
    Гуманістичні теорії розвитку культури Е.Фромма і А.Маслоу Відчуження як ... Маслоу надавав фундаментального значення вдосконалюванню особистості, змінам у галузі освіти. Гуманістичний ... книги «Мотивація й особистість» Р. Коха, теорія Маслоу багато в чому стала ...
  • Психологічні умови та шляхи забезпечення гуманізації управління

    Реферат >> Менеджмент
    ... ії Маслоу не розкриває усієї повноти його гуманістичної теорії тому її треба розглядати детальніше. Гуманістична теор ... системі мотивації, яка залежить від його особистого досвіду сформована в процесі його ...
  • Особистісно-орієнтоване виховання

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... більш конкретних теорій навчання і виховання, а також нової гуманістичної методики і ... гуманістична центрація, яка висвітлює підхід гуманістичної психології до особистості ... Юнга, самоактуалізації А. Маслоу і С. Джуарда, особистісного росту К. Роджерса. ...
  • А. Маслоу

    Реферат >> Психология
    ... Абрахам Маслоу одержав загальне визнання як видатний представник гуманістичної теорії особистості. Його теорія самоактуалізації особистост ... і його дружини) 2.Ієрархія потреб по А. Маслоу. Гуманістична психологія являє собою альтернативу двом ...
  • Основні концепції особистості як об’єкту управління

    Контрольная работа >> Менеджмент
    ... -Фредерік Скіннер та ін.); гуманістична психологія (Абрахам Маслоу, Карл-Ренсом Роджерс та ... систему заохочень і покарань. Гуманістична психологія. Згідно з цією теорією особистість є унікальною цілісною ...
  • Освіта – основа розвитку особистості

    Курсовая работа >> Педагогика
    ... . Конкретні теорії особистості розходяться у тлумаченні поняття розвитку та його умов. Теорії особистісного розвитку ... ість людини, її діяльність. Наприклад, гуманістична теорія (Маслоу, Роджерс) розглядає процес розвитку як ...
  • Сучасні теорії і методи мотивації

    Реферат >> Менеджмент
    ... засновника так званої гуманістичної школи психології Абрама Маслоу. Його концепція базу ... її успіхи і невдачі - як свої особисті. Це дуже ефективний сучасний метод ... зняють змістовні і процесуальні теорії мотивації. Теорії мотивації прагнуть визначити (ідентиф ...
  • Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... тощо [315, с. 59—60]. У більшості теорій особистості розглядається питання щодо того ... культурних норм. Однією з центральних тез гуманістичної теорії Абрахама Маслоу [94] є те, що кожну ...
  • Психологія навчання

    Курсовая работа >> Педагогика
    ... і положення нового напрямку - гуманістична школа пси хології особистості, що є і на даний ... здібностей. Одне зі слабких місць теорії Маслоу полягало в тім, що він стверджував: ці ... розвитку (самоактуалізації). Оцінюючи теорію Маслоу, необхідно відзначити, що ...
  • Дидактичне спілкування

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... ів у школі має будуватися на гуманістичних, особистісно-орієнтованих засадах, як ... поняття «учіння» в контексті гуманістичної стратегії теорії і практики навчального процесу: «…Уч ... ється, зокрема, з концепцією Маслоу щодо структури фундаментальних потреб людини ...