Реферат : Ринок овочів і баштанних в Україні 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Реферат >> Экономика


Ринок овочів і баштанних в Україні




16


Ринок овочів та баштанних культур в Україні поточна кон’юнктура і прогноз на 1999/2000 маркетинговий рік

  • У 1999/2000 р. збережеться загальна тенденція підвищення попиту на продукцію овочівництва і баштанництва та продукти її переробки.

  • Прогнозується збільшення порівняно з 1998/99 р. пропозиції буряків і часнику на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28, кавунів - на 36,6 % та зменшення помідорів - на 20,2 і овочів закритого грунту - на 4,6 %.

  • Зменшення пропозиції помідорів можливе головним чином через пошкодження біля 14 тис. га їх посівів під час весняних заморозків.

  • Очікується зростання (на 4-5 %) експортної та зниження (на 5-6 %) імпортної складових зовнішньої торгівлі овочами і баштанними.

  • Спостерігатимуться значні зміни цін по регіонах (2-3 рази), строках реалізації (1,5-2 рази) і каналах реалізації (10-15 %).

  • Скорочуватиметься реалізація овочів заготівельним організаціям та зростатиме їх продаж населенню в рахунок оплати праці, розширюватиметься натуралізація обмінних процесів.

Пропозиція

За останні роки загальний обсяг пропозицій овочів і баштанних культур на внутрішньому ринку продовольства України стабілізувався і був досягнутий навіть невеликий його приріст (5,7 % у 1998 р. до 1997 р.). Проте в структурі наповнення ринку цими продуктами спостерігаються значні зміни як по видах пропонованих продуктів, так і по їх виробниках. Зокрема, встановилася стійка тенденція збільшення пропозиції продукції овочівництва і баштанництва господарств приватного сектора та зменшення колективних і державних (7-8 % щорічно). Якщо в 1994/95 р. частка населення у виробництві овочів і баштанних культур становила 64,0 %, то вже в 1998/99 р. - 82,9 %. а на 1999/2000 р. прогнозується 84,1 %.

Вищезазначені структурні зрушення у виробництві продукції супроводжуються зниженням рівня механізації робочих процесів, погіршенням захисту рослин від шкідників і хвороб, порушенням сівозмін та невиконанням інших необхідних агротехнічних прийомів, а отже, і ослабленням конкурентоспроможності продукції. Оскільки виробництво у господарствах населення грунтується переважно на ручній праці, то собівартість цієї продукції значно вища при вищій у 1,5-2 рази врожайності, ніж в господарствах суспільного сектора.

Головною причиною зменшення обсягів виробництва продукції овочівництва і баштанництва у господарствах суспільного сектора є скорочення місткості внутрішнього ринку через зниження купівельної спроможності населення і обмеження можливостей відповідного розширення її експорту. До спаду виробництва привели також негативні тенденції у розвитку цих галузей, зокрема - скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, послаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення стимулів до інвестування і розвитку науково-технічного прогресу, скорочення можливостей щодо них через відсутність пільгового кредитування. Особливо різко скоротилося внесення під овочеві та баштанні культури мінеральних добрив та погіршилося співвідношення поживних речовин. Так, з 1993 по 1997 р. кількість мінеральних добрив, внесених на 1 га посівів овочевих і баштанних культур у господарствах суспільного сектора України, скоротилася з 91 до 28 кг поживних речовин, у 2-3 рази скоротився вміст фосфорних і калійних добрив, питома вага удобреної площі зменшилася з 54 до 34 %. При внесенні мінеральних добрив під овочеві культури оптимальне співвідношення у них між азотом, фосфором і калієм має бути як 1 : 1,28 : 1, а фактично ж воно складає 1 : 0,50 : 0,27, тобто добрива не збалансовані за вмістом фосфору і калію. Фосфорне і калійне “голодування” рослин призводить не тільки до зниження урожайності, а і зумовлює погіршення якості та лежкості продукції під час її зберігання. Майже припинилося внесення органічних добрив. У 1997 р. у колективних і державних господарствах України органічні добрива внесені лише на 13 % усієї площі овочевих культур, а баштанних - 1 %. За останні роки значно погіршився захист рослин від шкідників і хвороб у зв’язку з подорожчанням отрутохімікатів і пального. Не поліпшилося забезпечення господарств добривами та іншими хімікатами і в послідуючі роки.

Зниження виробництва продукції є також наслідком великих втрат через невчасне збирання врожаю, нестачу пального, незадовільне забезпечення господарств тарою і транспортом, через труднощі із збутом вирощеної продукції. Посилився процес деспеціалізації виробництва, збільшення реалізації продукції та купівлі промислових товарів шляхом бартерних угод і за допомогою послуг посередницьких організацій. Поглиблення кризових явищ в овочівництві зумовлене також дією законів нерегульованого ринку, що сприяло розвитку інфляційних процесів і зниженню мінової вартості овочевої продукції, зменшило можливості для розширеного відтворення виробництва та економічного зміцнення господарств. Більшість овочівницьких господарств опинилася на межі банкрутства. Тільки в 1998 р. біля 77 % сільськогосподарських підприємств України від вирощування овочів понесли збитки, а загальна сума збитків від вирощування овочів і баштанних культур досягла 70 млн грн. Рівень збитковості баштанних культур склав 8,3 %, овочів закритого грунту - 25,4 і відкритого - 25,8 %. Згадані негативні тенденції розвитку галузей очікуються і в 1999/2000 р. Тому нарощування обсягів виробництва продукції і, відповідно, збільшення пропозиції продуктів, можливе лише за рахунок сприятливих погодних умов. Оскільки існує певна їх циклічність, то в 1999/2000 р. очікуються сприятливі погодні умови для росту і розвитку холодостіких культур - капусти, моркви, зеленого горошку, зелених та інших культур. Це зумовить підвищення їх врожайності і збільшення у 1999/2000 р. порівняно до 1998/99 р. валового збору продукції у слідуючих пропорціях: буряків і часнику - на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28 % (табл. 1). Водночас можливе зменшення у всіх категоріях господарств України валового збору помідорів на 20,2 % та овочів закритого грунту - на 4,6 %. Виробництво помідорів знизиться головним чином через пошкодження їх посівів весняними заморозками на площі біля 14 тис. га. В цілому валовий збір овочів і баштанних культур збільшиться на 5,7 % і досягне 6,1 млн т.

Таблиця 1. Виробництво овочів і баштанних культур в Україні, всі категорії господарств

1998/99 р. (факт)

1999/2000 р. (прогноз)

Культури

Посівна

Урожай-

Валовий

Посівна

Урожай-

Валовий збір

площа, тис. га

ність,

ц/га

збір,

тис. т

площа, тис. га

ність,

ц/га

тис. т

в % до 1998/99 р.

Овочі відкритого грунту

443,1

118,9

5266,4

443,8

124,2

5509,8

104,6

в тому числі:

  • капуста

67,0

144,4

967,4

71,2

151,7

1079,9

111,6

  • огірки

53,1

95,7

508,1

54,9

97,2

533,8

105,1

  • помідори

93,4

116,7

1090,2

84,5

103,0

870,2

79,8

  • буряки

35,2

141,3

496,6

34,8

145,5

506,5

102,0

  • морква

32,9

115,4

379,7

35,9

121,7

436,8

115,0

  • цибуля ріпчаста

57,2

79,0

451,8

55,8

83,4

465,5

103,0

  • часник

20,9

37,6

78,6

21,5

37,0

79,6

101,3

  • зелений горошок

4,5

19,5

8,8

5,1

22,0

11,2

127,3

  • інші овочі

78,9

162,9

1285,2

80,1

190,5

1526,3

118,8

Овочі закритого грунту

2,72

829,8

225,9

2,54

848,0

215,4

95,4

Овочі всього

5492,3

5725,2

104,2

Баштанні культури

57,6

45,9

264,0

71,2

50,6

360,5

136,6

Овочі і баштанні культури разом

5756,3

6085,7

105,7

Кількість і якість пропонованих на ринку продуктів овочівництва і баштанництва обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями культур та природними умовами їх вирощування, котрі досить відрізняються по окремих регіонах країни. Так, основна маса помідорів і цибулі ріпчастої надходитиме на ринок з господарств Херсонської, Донецької, Миколаївської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим, капусти - з Львівської, Київської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської областей, огірків - з Київської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей.

Імпорт. У формуванні загального обсягу пропозиції овочів і баштанних культур імпорт цих продуктів займає незначну частину - всього лише біля 1 %. Надходять вони в Україну переважно у переробленому стані (80-85 % всього імпорту). У структурі асортименту свіжих імпортних овочів найбільша частка припадає на цибулю ріпчасту (73 % у 1998 р.) і помідори (11 %). Основними постачальниками в Україну цибулі ріпчастої є Узбекистан (60,7 % імпорту в 1998 р.), Туреччина (10,3 %), Російська Федерація (9,5 %); помідорів - Італія (54,5 %), Ізраїль (13,4 %), Туреччина (10,3 %); часнику - Китай (68,7 %), Іран (29,7 %); капусти - Франція (35,2 %), Іспанія (29,7 %), Нідерланди (20,1 %); огірків - Туреччина (39,5 %), Іспанія (37,3 %). У найближчій перспективі очікувані девальвація української гривні і соціально-економічна нестабільність в країні обмежуватимуть імпорт овочів та баштанних культур. Прогнозується зниження його обсягу на 5-6 % відносно 1998/99 маркетингового року.

Таким чином, в 1999/2000 р. очікується загальний обсяг пропозиції овочів і баштанних культур 6,56 млн т, із них вітчизняне виробництво складе 92,8 %, імпорт - 0,7 і запаси - 6,5 % (табл. 2).

Попит

Продовольство. Основна маса овочів та баштанних культур (74-78 % загальної їх пропозиції) споживається населенням у свіжому та переробленому стані. Рівень та структура споживання цих продуктів знаходяться у прямій залежності від обсягів виробництва та розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання овочів та баштанних культур з підвищенням доходів. Якщо у групі міських жителів із сукупним місячним доходом на 1 члена сім’ї понад 300 грн споживання овочів і баштанних культур досягло 136,4 кг, то при доході до 60 грн - лише 61,2 кг (табл. 3). З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання овочів частка капусти, цибулі, коренеплодів, консервованих овочів та збільшується питома вага огірків, помідорів, баклажан, кавунів.

Таблиця 2. Баланс овочів та баштанних культур в Україні, тис. т

Маркетингові роки (з 1 липня по 30 червня)

Статті

1994/95

1995/96

1996/97

1997/98

1998/99

1999/2000 (прогноз)

Загальна пропозиція

6329,8

6893,3

6291,9

5930,2

6237,3

6557,6

  • запаси на початок року

955,6

447,3

789,3

425,4

431,0

424,6

  • виробництво

5323,7

6377,0

5432,6

5448,3

5756,3

6085,7

  • імпорт

50,5

69,0

70,0

56,5

50,0

47,3

Загальний попит

5882,5

6104,0

5866,5

5499,2

5812,7

6115,5

Внутрішній попит на

5764,5

5942,0

5714,5

5319,7

5623,2

5917,5

  • продовольство

4662,5

4838,5

4643,0

4608,0

4639,0

4850,0

  • корми

656,0

737,5

730,0

481,0

716,0

720,0

  • насіння

60,0

69,0

69,0

69,5

68,5

69,0

  • втрати

386,0

297,0

272,5

161,2

199,7

278,5

Експорт

118,0

162,0

152,0

179,5

189,5

198,0

Залишок на кінець року

447,3

789,3

425,4

431,0

424,6

442,1

Співвідношення кінцевих запасів до загального використання, %

0,08

0,13

0,07

0,07

0,07

0,07

3. Доходи і структура споживання овочів та баштанних культур

міськими жителями України в 1997 р., %

Групи жителів із середньодушовим місячним

сукупним доходом, грн

Продукти

I

II

III

IV

V

VI

до 60

61-120

121-180

181-240

241-300

понад 300

Капуста

23,9

23,0

21,5

20,8

20,2

19,6

Огірки

6,8

8,1

7,9

8,0

8,1

8,3

Помідори

7,7

7,5

7,9

8,1

8,4

8,8

Буряки, морква

14,4

14,5

13,8

13,5

13,5

12,7

Цибуля ріпчаста

17,3

13,4

12,7

12,6

12,1

12,1

Інші овочі

2,7

4,2

4,9

5,2

5,7

5,4

Овочеві консерви

23,2

19,1

19,4

19,6

18,8

18,9

Разом овочі

96,0

89,8

88,1

87,8

86,8

85,8

Кабачки, гарбузи та інші

1,3

3,3

3,4

3,3

3,3

2,9

Дині, кавуни

2,7

6,9

8,5

8,9

9,9

11,3

Разом баштанні

4,0

10,2

11,9

12,2

13,2

14,2

Разом овочі і баштанні:

  • %

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

  • кг на душу населення за рік

61,2

78,5

102,5

115,6

131,4

136,4

Рівень споживання овочів і баштанних культур значно коливається по регіонах. Найбільше споживається цих продуктів (140-170 кг на душу населення в рік) в Херсонській, Черкаській та Кіровоградській областях, а найменше (50-70 кг) - у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Луганській областях.

У найближчій перспективі збережеться тенденція змін рівня споживання у залежності від доходів населення, регіонів та інших чинників. Незважаючи на негативний вплив на рівень споживання цих продуктів зниження реальних доходів населення очікуваний ріст обсягів виробництва продукції та розширення самозабезпечення зумовлять збільшення споживання овочів і баштанних культур в Україні з 91,2 кг на душу населення в рік у 1996/97 р. до 97,4 кг у 1999/2000 р., або - на 6,8 %. Загальний же обсяг використання продукції на продовольство очікується у межах 4,85 млн т, на насіння може бути використано 69 тис. т овочевої продукції та баштанних культур, на корми худобі і птиці - 720 тис., втрати передбачаються у межах 278,5 тис. і залишки на кінець року складуть 442,1 тис. т.

Отже, в 1999/2000 р. із загальної пропозиції овочів та баштанних культур (6,56 млн т) може бути використано на продовольство 74,0 % цієї продукції, корми - 10,9, насіння - 1,1, експорт - 3,0, втрати складуть - 4,3, залишки на кінець року - 6,7 %.


Експорт
. Протягом останніх п’яти років обсяги міжнародної торгівлі овочами і баштанними культурами зросли на 60,6 % (1998/99 р. порівняно до 1994/95 р.) (рис. 1).

Рис. 1 Обсяги експорту і внутрішнього попиту овочів і баштанних культур України

У структурі вартості експорту цих продуктів основна частка приходиться на свіжі і сушені бобові культури (горох, нут, квасоля) та гриби, відповідно, 13-21 і 55-73 та 6-7 % (табл. 4).

Таблиця 4. Структура експорту овочів і баштанних Україною

1996 р.

1997 р.

1998 р.

Код

Продукти

вартість, тис. дол. США

%

вартість, тис. дол. США

%

вартість, тис. дол. США

%

0702

Помідори

128,9

0,8

79,6

0,3

410,1

1,8

0703

Цибуля, часник

626,5

3,9

58,6

0,2

22,9

0,1

0704

Капуста

7,0

0,0

24,7

0,1

22,9

0,1

0706

Морква, буряки, хрін

48,1

0,3

125,6

0,4

22,1

0,1

0707

Огірки

667,8

4,2

218,3

0,7

168,0

0,7

0708

Свіжі бобові

3344,6

20,8

5990,1

20,4

2921,8

12,8

0709

Інші овочі

1024,4

6,4

2224,5

7,6

1698,9

7,5

070951

в т.ч. гриби

989,4

6,2

2173,1

7,4

1645,5

7,2

0710

Овочі заморожені

594,1

3,7

745,7

2,5

426,9

1,9

0711

Овочі консервовані (корот- котермінове зберігання)

159,9

1,0

629,7

2,1

321,6

1,4

0712

Овочі сушені

569,9

3,6

206,9

0,7

39,9

0,2

0713

Овочі бобові сушені

8860,6

55,2

19026,7

64,6

16628,2

72,9

09071

Кавуни, дині

21,3

0,1

104,5

0,4

117,9

0,5

Всього

16053,1

100,0

29434,9

100,0

22801,2

100,0

Україна здійснює експортні поставки свіжих бобових овочів в Іспанію (74,7 % всього експорту в 1998 р.) та Італію (20,3 %), сушених бобових - в Іспанію (54,4 %) та Італію (34,6 %); грибів - в Австрію (31,8 %), Литву (14,9 %), Польщу (12,0 %); помідорів - в Білорусь (69,4 %), Латвію (9,6 %), Литву (4,5 %); огірків - в Литву (75,3 %), Польщу (10,2 %), Російську Федерацію (9,4 %); коренеплодів (моркви, буряка, хріну) - в Російську Федерацію (59,1 %), Угорщину (26,8 %). Слід зазначити, що у минулому році у більшості країн знизилися ціни на українську овочеву продукцію. Так, гриби були експортовані до Австрії за цінами на 21 % нижчими порівняно з 1997 р., а до Італії - відповідно на 36 % (табл. 5).

Проте ціни на зовнішньому ринку та можливість надходження валютної виручки залишаються ще привабливими для вітчизняних овочівників. Це сприятиме подальшому розширенню експорта продукції овочівництва та продуктів їх переробки, продовжуватиметься пошук нових ринків збуту та встановлюватимуться нові ринкові відносини, збережеться високий попит на українські гриби та бобові культури. Прогнозується збільшення обсягу експорту у 1999/2000 р. на 4-5 % порівняно з 1998/99 р. і він досягне 198 тис. т.

Таблиця 5. Експорт овочів, всі категорії господарств України

1996 р.

1997 р.

1998 р.

Продукти

кількість, т

ціна 1т, дол. США

кількість, т

ціна 1т, дол. США

кількість, т

ціна 1т, дол. США

Помідори

530

243

168

473

1611

255

в т.ч.

Білорусь

201

224

66

277

1118

247

Російська Федерація

230

282

Чеська Республіка

86

663

Латвія

155

135

Литва

42

738

Огірки

1174

569

370

590

256

656

в т.ч.

Литва

253

486

102

522

193

649

Польща

448

538

129

609

26

594

Гриби

396

2500

910

2389

955

1723

в т.ч.

Литва

174

960

Австрія

178

3819

370

2517

388

1985

Італія

315

2593

138

1660

Торгівля і цінова ситуація

Формування цін, що склалися на внутрішньому ринку овочів і баштанних культур України у 1998 р., відбулося з певним зростанням в основному на цибулю, а по більшості продуктів ціни стабілізувалися і навіть відбулося їх зниження. Так, на міських ринках України у середньому за 1998 р. подешевшали огірки свіжі на 5,3 %, редиска - на 6,0, часник - на 10,2, буряки - на 14,3, щавель - на 14,7, помідори свіжі - на 32,9 %. Проте в кінці минулого та на початку поточного року ситуація значно погіршилася. Девальвація гривні та інфляційний тиск фінансової кризи на продовольчий ринок призвели, як ми і прогнозували, до зростання цін. Тільки у січні-березні 1999 р. на міських ринках України подорожчали (порівняно з аналогічним періодом 1998 р.) часник і зелена цибуля на 9-16 %, зеленні культури - на 6-18, буряки і помідори свіжі - на 35-55, огірки свіжі - на 57 %, морква і капуста - в 2-2,4 рази. Подешевшали лише салат на 2 %, помідори солоні - на 11 і цибуля ріпчаста на 28 %. Ця цінова ситуація збережеться і в 1999/2000 р. На рівень цін впливатимуть діаметрально протидіючі чинники. З одного боку, очікуване збільшення пропозиції могло б призвести до зниження цін. Але при формуванні цін випереджаючими темпами будуть впливати інші фактори, в першу чергу, це підвищення попиту та розвиток інфляційних процесів. Тому по переважній більшості овочевої продукції у прогнозованому періоді очікується підвищення цін на 5-6 %, а цибуля ріпчаста та помідори можуть подорожчати на 25-35 % порівняно з 1998 р. (табл. 6).

Таблиця 6. Середні ціни на овочі на міських ринках України, грн за 1 кг

Роки

Продукти

1995

1996

1997

1998

1999/2000*

Капуста

0,44

0,54

0,43

0,58

0,61

Цибуля ріпчаста

0,48

0,54

0,85

1,15

1,44

Буряки

0,46

0,61

0,65

0,56

0,59

Морква

0,61

0,79

0,90

0,70

0,74

Огірки

0,74

1,19

1,39

1,32

1,39

Помідори

0,83

1,34

1,82

1,22

1,65

Часник

1,85

2,16

4,14

3,72

3,91

Цибуля зелена

1,47

2,23

2,56

3,29

3,62

Редиска

0,94

1,55

1,59

1,50

1,58

Кабачки

0,47

0,71

0,81

0,66

0,89

Петрушка

2,37

3,49

3,51

3,85

4,04

Салат

1,21

2,33

2,10

2,55

2,68

Кріп

1,58

2,58

2,96

3,46

3,63

Щавель

0,96

1,84

1,94

2,13

2,24

Кавуни

0,33

0,49

0,46

0,54

0,57

* Прогноз

Моніторинг цін виявив значне їх відхилення залежно від регіонів, строків і каналів реалізації продукції. Загальне уявлення про зміни цін дає інформація, представлена на рис. 2. Як демонструє діаграма, у минулому році високі ціни на овочі склалися у західних областях України - Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, а найнижчі у південних - Одеській, Запорізькій, Херсонській. У залежності від регіонального продажу продукції господарствами суспільного сектора на міських ринках в 1998 р. максимальні ціни перевищували мінімальні на буряки в 1,6 рази, цибулю ріпчасту і моркву - в 2,5, капусту - в 2, огірки - в 6,7 і помідори - в 9,4 рази. Якщо господарства Луганської області реалізували капусту на міських ринках в середньому по 353 грн за 1 т, то Волинської - лише по 179 грн (табл. 7).

Залежно від строків реалізації на міських ринках максимальні ціни перевищували мінімальні на буряки в 1,2 рази, моркву - в 1,4, часник - в 1,5, огірки - в 1,8, капусту - в 2,2 і помідори - в 3,9 рази. Спостерігається чітка тенденція їх росту (починаючи із закінчення збирання врожаю) по мірі зменшення запасів продуктів і відповідно зменшення пропозиції вітчизняних товаровиробників та зростання надходження на ринок імпортних овочів. Найвищого рівня вони досягають при надходженні на ринок перших партій нового урожаю місцевого виробництва: капусти і помідорів на початку липня (0,91 і 1,91 грн за 1 кг відповідно), цибулі ріпчастої (2,09 грн) - на початку червня, моркви і буряків (0,86 і 0,63 грн) - на початку липня, часнику (4,45 грн) - на початку травня. Потім ціни знижуються, тому що збільшується пропозиція овочів нового урожаю. Мінімальні ціни були у серпні на огірки (0,54 грн за 1 кг) і часник (3,01), у вересні на помідори (0,49) і цибулю ріпчасту (0,64), у листопаді на капусту (0,40 грн), буряки (0,52), моркву (0,63).

Таблиця 7. Середні ціни на овочі, продані господарствами суспільного сектора на ринку, через власні магазини, ларки в 1998 р., грн за 1 т

Області

Капуста

Помідори

Огірки

Цибуля ріпчаста

Буряки

Морква

АР Крим

226

551

806

307

213

278

Вінницька

219

252

223

393

188

232

Волинська

179

1061

1063

391

170

220

Дніпропетровська

285

567

1074

238

250

329

Донецька

261

236

645

411

232

301

Житомирська

261

534

289

700

233

290

Закарпатська

252

1432

1051

557

271

482

Запорізька

298

182

255

278

221

294

Івано-Франківська

222

1664

1405

378

249

378

Київська

251

1075

985

404

234

278

Кіровоградська

198

708

1144

244

183

256

Луганська

353

269

243

361

238

320

Львівська

169

1426

1130

450

244

261

Миколаївська

247

224

1124

270

210

271

Одеська

198

156

210

322

223

261

Полтавська

271

271

322

434

226

283

Рівненська

204

1146

1178

-

188

206

Сумська

230

346

1386

556

263

278

Тернопільська

219

990

1014

392

226

243

Харківська

285

435

1163

518

265

317

Херсонська

217

152

217

317

212

242

Хмельницька

208

333

250

355

188

228

Черкаська

212

739

962

361

200

195

Чернівецька

233

520

984

350

221

293

Чернігівська

210

666

745

327

185

257

По Україні

245

388

916

345

229

272

Сезонна циклічність коливань цін на овочі залишається незмінною протягом декількох років, що дає можливість прогнозувати збереження цієї тенденції і на 1999/2000 р. У прогнозованому періоді збережеться також існуюча відмінність цін по сегментах ринку, зокрема, очікуються вищі ціни на міських ринках на 10-20 %, ніж у торговельній мережі. Проте в період різкого збільшення пропозиції (масове збирання врожаю) ціни на міських ринках можуть бути нижчі на 5-10 %.




Рис. 2. Середні ціни реалізації овочів господарствами суспільного сектора в 1998 р.

Диспропорції попиту і пропозиції продуктів овочівництва і баштанництва на внутрішньому ринку України зумовлені слідуючим комплексом негативних чинників розвитку оптової і роздрібної торгівлі: диспаритетом цін, обмеженням кредитування, розширенням реалізації продукції через бартерні угоди, ростом неплатежів, звуженням ринку через перехід населення і територій до самозабезпечення, зменшенням товарообороту оптової торгівлі, досить повільним створенням необхідної ринкової інфраструктури. В країні тільки починають створюватися оптові плодоовочеві ринки та інші підприємства оптової торгівлі. Відбуваються структурні зрушення товарообороту по сегментах ринку. Зокрема, спостерігається стійка тенденція зменшення реалізації заготівельним організаціям та збільшення реалізації овочів за рахунок бартерних угод, оплати праці. За останні три роки спостерігається також зменшення у загальній структурі продаж частки овочів, які були реалізовані на міських ринках та через власну фірмову торгівлю (табл. 8).

Таблиця 8. Структура реалізації свіжих овочів та баштанних культур в господарствах суспільного сектора України, %

Канали реалізації

Рік

Заготівельні організації

Міський ринок

власні магазини, ларки

Населення (оплата праці, система громадського харчування)

Бартерні угоди

Інші споживачі

1990

89,4

8,0

2,6

-

-

1991

82,4

12,6

4,9

0,1

-

1992

77,1

15,6

6,9

0,3

0,1

1993

70,6

20,6

8,0

0,7

0,1

1994

56,8

27,7

12,1

3,0

0,4

1995

39,6

41,2

15,1

3,9

0,2

1996

21,0

50,9

19,7

8,2

0,2

1997

15,5

44,2

27,9

12,3

0,1

1998

14,5

38,6

29,3

17,5

0,1

1999*

12,7

37,5

30,4

19,3

0,1

* прогноз

Це пояснюється в основному значним розширенням бартерних операцій та виплатою заробітної плати продукцією.

Зазначені фактори і тенденції розвитку внутрішньої торгівлі України овочами і баштанними культурами збережуться і в 1999/2000 році.

Похожие работы: