Реферат : Улучшение организации перевозок пассажиров 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Реферат >> Промышленность, производство


Улучшение организации перевозок пассажиров




Поліпшення організації перевезень

пасажирів на маршрутах № 41 та № 66

автобусами АТП 13060

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Вступ

Перевезення пасажирів здійснюються автомобільним, залізничним, водним (морським, річковим), повітряним, міським електричним, спеціальними видами пасажирського транспорту та спеціальними видами транспорту, які складають єдину транспортну сітку.

Кожен вид пасажирського транспорту відрізняється від іншого переліком характерних технічних особливостей, головними з яких є застосовані транспортні засоби (рухомий склад) та шляхи сполучення (наземні, водні, повітряні).

Пасажирський автомобільний транспорт перетворився на один з основних та найбільш поширених видів пасажирського транспорту країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечуючи масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів та легкових автомобілів.

Пасажирські перевезення (міські, міжміські, внутрішньорайонні і внутрішньообласні) здійснює автомобільний транспорт загального користування – автобуси, таксі. Міські перевезення характерні невеликою протяжністю маршрутів, частими зупинками і частою зміною пасажирів. Міжміські перевезення відрязняються від міських великою протяжністю маршрутів, порівняно незначною кількістю зупинок і незначною зміною пасажирів.

Головною проблемою пасажирського транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає: незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів; недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях.

На пасажирському автомобільному транспорті розроблено ряд заходів для підвищення продуктивності праці автомобільного транспорту загального користування. Отже для підвищення продуктивності необхідно:

  • розробити оптимальні маршрути у містах, сільській місцевості, приміських та міжміських сполученнях;

  • слідкувати за раціональним використанням транспорту загального користування, а також за забезпеченням парку автобусів та легкових автомобілів достатньою кількістю паливно-мастильних речовин та запасними частинами;

  • скоротити кількість холостих пробігів;

  • підвищити парк автобусів, удосконалення його структури та підвищення техніко-експлуатаційних якостей рухомого складу.

1.2 Коротка характеристика АТП 13060. Аналіз роботи АТП 13060

Автотранспортне підприємство 13060 пасажирське, здійснює перевезення пасажирів на міських, приміських та міжміських маршрутах. При потребі надає автобуси також для міжнародних перевезень. Його місце знаходження: м.Київ, вул. Жмеринська, 26. На території АПТ розташовані: адміністративно-господарське будівлі, їдальня, відкрита та закрита стоянки для автобусів, КПП, автозаправочна станція знаходиться поруч з автопідприємством. Автотранспортне підприємство 13060 має досконалу матеріально-технічну базу: зону технічного обслуговування та ремонту автобусів, яка включає в себе дільниці по ТО і ремонту певних вузлів та агрегатів, пости діагностики, спеціалізовану молярню, автоматизовану мийку та ін. Для виконання пасажирських перевезень автотранспортне підприємство має відповідний рухомий склад. Це автобуси різних марок та призначення. Основними з них є: Ікарус-260, ЛАЗ-699Р, Ікарус-280, ЛАЗ-4202, ЛАЗ-695Н. Варто відзначити, що рухомий склад АТП не досить новий, оскільки остання партія техніки надходила у першому кварталі 1998 р. В підприємстві є три колони, перша, з яких, обслуговує місто, друга – приміські, а третя – міжміські перевезення.

Відділ експлутації АТП займається розробкою та відкриттям маршрутів перевезень, оперативним плануванням, організацією, керуванням та контролем регулярності руху автобусів на маршрутах та виконанням перевезень. Цей відділ відповідльний за виконання плану перевезень та доходів. Також відділ експлуатації займається розробкою розкладу руху, розробкою та здійсненням заходів по підвищенню якості обслуговування пасажирів.

АНАЛІЗ РОБОТИ АТП 13060

Таблиця 1

Назва показників

1997

1998

%

Середня облікова кількість автобусів

233

207,5

89,0

Загальна пасажиромісткість

7 700

6 865,9

89,1

Автомобілі-дні в господарстві

71 522

63 085

88,2

Автомобілі-години в русі

1791

Автомобілі-години в експлуатації

251,4

223,7

89,0

Автомобілі-години простою

53,6

Загальний пробіг автомобілів (річний)

5 336,5

5 075,1

95,1

Продуктивний пробіг

5 171,3

4 919,0

95,1

Обсяг перевезень

20 345,1

16 533,3

81,3

Пасажирообіг

170 860,1

148 427,5

86,9

Коефіцієнт використання пробігу

0,969

0,969

100

Час в наряді

11,2

11,1

99,1

Експлуатаційна швидкість

21,2

22,7

107,1

Середня відстань поїздки пасажиру

8,4

8,9

105,9

Середній добовий пробіг автобуса

237,6

251,1

105,7

Як бачимо середньо-облікова кількість автобусів в АТП 13060 зменшилась, відповідно зменшились й обсяги перевезнь та пасажирообіг. Частково збільшилися коефіцієнти використання парку, експлуатаційна швидкість.

1.3 Характеристика існуючої організації перевезень пасажирів на маршрутах № 41 та № 66

Автобуси АТП 13060 окрім всіх інших видів пасажирських превезень здійснюють також міські перевезення пасажирів. Ці перевезення здійснюються спеціальним рухомим складом - автобусами марок: .

Час роботи маршруту № 41 - 20 годин. Час початку роботи маршруту - 4 год., час закінчення роботи - 24 год. Кількість рейсів за добу дорівнює . На цьому маршруті працюють автобуси марки - Ікарус-260, ЛАЗ-695Н, у кількості - . Довжина маршруту № 41 складає - 20,8 км, на маршруті 5 зупинок.

Час роботи маршруту № 66 - 16 годин. Час початку роботи маршруту - 5 год., час закінчення роботи - 21 год. Кількість рейсів за добу дорівнює . На цьому маршруті працюють автобуси марки - Ікарус-260, ЛАЗ-695Н, у кількості - . Довжина маршруту № 66 складає - 18,9 км, на маршруті 6 зупинок.

На маршрутах існує ряд недоліків:

  • незадовільне обслуговування пасажирів в години "пік";

  • невдосконалена маршрутна система;

  • мала експлуатаційна швидкість автобусів.

1.4 Недоліки організації перевезень та пропозиції по покращенню перевезень

В організації міських перевезень пасажирів є ряд недоліків:

  • відсутність оптимальних маршрутів;

  • нераціональне використання транспорту загального користування;

  • незадовільне забезпечення парку автобусів та легкових автомобілів достатньою кількістю паливно-мастильними речовинами та запасними частинами;

  • велика кількість холостих пробігів;

  • мала провізна здатність автобусів в години "пік" на пасажиронапружених дільницях;

  • погана якість обслуговування пасажирів.

Всі ці недоліки суттєво впливають на продуктивність праці автомобільного транспорту. Тому для покращення організації міських перевезнь пасажирів та підвищення продуктивності праці курсовим проектом пропонується наступні пропозиції:

  • використовувати новіші марки автобусів;

  • скоротити кількість холостих пробігів шляхом організації трудових поїздок робітників АТП з роботи й на роботу;

  • покращити провізну здатність автобусів в години "пік" на пасажиронапружених дільницях шляхом збільшення кількості автобусів на таких дяльницях;

  • вдосконалити систему розробки графіків руху та складання графіків роботи водіїв;

  • підвищити рівень обслуговування пасажирів шляхом обладнання зупинок, належного інформування про зупинки, зміни руху на маршруті, а також про існування зупинок за вимогою на данному маршруті;

  • збільшити кількість експресних автобусних маршрутів;

  • удосконалити структуру парку автобусів та легкових автомобілів, а також підвищити техніко-експлуатаційні якості рухомого складу.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Обгрунтувння маршрутів перевезень. Схема маршрутів. Характеристика маршрутів

Маршрут – це попередньо розроблений шлях руху рухомого складу під час виконання перевезень.

При виборі оптимального варіанту автобусного маршруту необхідно враховувати наступні вимоги:

  • кінцеві пункти автобусних маршрутів, як правило, встановлюються в місцях великого накопичення людей, до яких відносяться вокзали, ринки, стадіони, парки, театри, промислові підприємства, станції метро тощо. Кінцеві пункти маршруту повинні бути обладнанні майданчиками для розвороту та відстою автобусів;

  • система автобусних маршрутів повина відповідти основним напрямкам слідування пасажирів та забезпечувати їм поїздку по можливості без пересадок;

  • довжину автобусних маршрутів встановлюють у відповідності з розмірами та плануванням міської території. При цьому враховується, що затримки рейса повинні бути мінімальні, а наповнення автобусів має бути рівномірним по всій довжині маршрута;

  • автобусні маршрути міських сполучень мають бути погоджені між собою та з маршрутами інших видів міського пасажирського транспорту (трамвай, тролейбус, метро), з приміським автобусним і залізничним сполученням.

Курсовим проектом пропонується два маршрути перевезень пасажирів № 41 та № 66.

Маршрут № 41.

вул Володимирська

вул.Саксаганського


вул. Л.Толстого


Палац Спорту


Залізничний вокзал


Таблиця 2

Прямий напрямок

Зворотній напрямок

№ зуп

l пер

Кіль-ть пасажирів

№ зуп

l пер

Кіль-ть пасажирів

Qз

Qз

1

2

3

4

5

6

7

8

1

-

3905

-

5

-

3570

-

2

4,8

1655

395

4

5,4

1510

585

3

4,4

1535

1865

3

6,2

2025

1195

4

5,7

615

2085

2

4,4

245

1095

5

5,9

-

3365

1

4,8

-

4475

20,8

7710

7710

20,8

7350

7350

Зупинки:

  1. Залізничний вокзал

  2. вул.Льва Толстого

  3. вул.Володимирська

  4. вул.Саксаганського

  5. Палац Спорту

Маршрут № 66

пл. Перемоги

вул.Павлівська


вул.Жилянська


вул.Некрасовська


вул.Гоголівська


Залізничний вокзал


Таблиця 3

Прямий напрямок

Зворотній напрямок

№ зуп

l пер

Кіль-ть пасажирів

№ зуп

l пер

Кіль-ть пасажирів

Qз

Qз

1

2

3

4

5

6

7

8

1

-

1200

-

6

4,6

990

-

2

3

700

790

5

4,4

690

710

3

3,4

640

800

4

3,5

620

560

4

3,5

770

720

3

3,4

580

520

5

4,4

790

640

2

3

560

690

6

4,6

-

1150

1

-

-

960

18,9

4 100

4100

18,9

3440

3440

Зупинки:

  1. Залізничний вокзал

  2. вул.Жилянська

  3. вул.Некрасовська

  4. пл.Перемоги

  5. вул.Павлівська

  6. вул.Гоголівська

2.2.1. Визначаємо обсяг перевезень

Обсяг перевезень - це кількість пасажирів, що була перевезена на даному маршруті за добу.

Qдоб = Qпр + Qзв ,

де Qпр - кількість пасажирів, що ввійшли в автобус в прямому напрямку;

Qзв - кількість пасажирів, що ввійшли в автобус в зворотньому напрямку.

Qдоб (№ 41) = 7 710 + 7 350 = 15 060 пас.

Qдоб (№ 66) = 4 100 + 3 440 = 7 540 пас.

2.2.2. Визначаємо основні пасажироутворюючі пункти, де входить найбільша кількість пасажирів.

На маршруті № 41 основними пасажироутворюючими пунктами в прямому напрямку є п.п. 1 і 2, в зворотньому напрямку п.п. 3 і 5. Основні пункти тяжіння (де виходить найбільша кількість пасажирів) в прямому напрямку п.п. 4 і 5, в зворотньому напрямку п.п. 1 і 3.

На маршруті № 66 основними пасажироутворюючими пунктами в прямому напрямку є п.п. 1 та 5, в зворотньому напрямку п.п. 5 та 6. Пунктами тяжіння в прямому напрямку є п.п. 3 та 6, в зворотньому напрямку п.п. 1 та 5.

Як бачимо, при русі автобусів в прямому та зворотньому напрямках пасажирообмін на кінцевих зупиночних пунктах різко відрізняється від пасажирообміну на інших проміжних зупинках. Тому можна передбачити, що в години "пік" на маршрутах можна організувати експресний та звичайних рух автобусів.

2.2.3. Визначаємо обсяг перевезень по годинах доби.

Обсяг перевезень по годинах на маршруті № 41

Таблиця 4

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

4-5

220

12-13

690

20-21

700

5-6

140

13-14

800

21-22

520

6-7

640

14-15

850

22-23

500

7-8

890

15-16

840

23-24

160

8-9

1400

16-17

1610

9-10

990

17-18

886

15 060

10-11

800

18-19

900

11-12

800

19-20

724

Обсяг перевезень по годинах на маршруті № 66

Таблиця 5

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

5-6

100

11-12

483

17-18

500

6-7

300

12-13

440

18-19

400

7-8

600

13-14

400

19-20

270

8-9

900

14-15

450

20-21

144

9-10

600

15-16

500

10-11

500

16-17

953

7 540

2.2.3.1. Визначаємо час роботи маршруту.

Трм = Ткр - Тпр,

де Тпр - час початку роботи маршруту

Ткр - час закінчення руху автобусів

Трм (№ 41) = 24 - 4 = 20 год.

Трм (№ 66) = 21 - 5 = 16 год.

2.2.3.2. Визначаємо середньогодинний обсяг перевезень.

Qгср =

Qдоб

Т рм

Qгср (№ 41) =

15 060

= 753 пас/год

20

Qгср (№ 66) =

7 540

= 471,25 пас/год

16

2.2.3.3. Визначаємо коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень по годинах доби.

kг =

Qгmax

Qгср

де Qгmax - максимальний обсяг перевезень в годину "пік"

kг (№ 41) =

1 610

= 2,14

753

kг (№ 66) =

953

= 2,02

471,25

2.2.4. Визначаємо обсяг перевезень за рік.

Qріч = Qдоб . Дк

Qріч (№ 41) = 15 060 . 365 = 5 496 900 пас.

Qріч (№ 66) = 7 540 . 365 = 2 752 100 пас.

      1. Визначаємо обсяг перевезень по місяцям року.

Таблиця 6

Місяці року

Маршрути

%

№ 41

№ 66

Січень

416 115

208 334

7,57

Лютий

332 563

166 502

6,05

Березень

454 045

227 323

8,26

Квітень

466 137

233 378

8,48

Травень

515 609

258 148

9,38

Червень

499 118

249 891

9,08

Липень

549 690

275 210

10,00

Серпень

482 629

241 635

8,78

Вересень

532 647

266 678

9,69

Жовтень

416 115

208 334

7,57

Листопад

432 607

216 590

7,87

Грудень

399 625

200 077

7,27

Всього за рік

5 496 900

2 752 100

100

2.2.5.1. Визначаємо середньомісчний обсяг перевезень.

Qмср =

Qріч

12

Qмср (№ 41) =

5 496 900

= 458 075 пас.

12

Qмср (№ 66) =

2 752 100

= 229 341 пас.

12

2.2.5.2. Визначаємо коефіцієнт нерівномірності перевезень по місяцям року.

kмн =

Qмmax

Qмср

де Qмmax - максимальний обсяг перевезень за місяць

kмн (№ 41) =

549 690

= 1,2

458 075

kмн (№ 66) =

275 210

= 1,2

229 341

2.2.6. Визначаємо обсяг перевезень по днях тижня.

Обсяг первезення по днях тижня на маршрутах № 41 та № 66.

Таблиця 7

Дні тижня

Маршрути

%

№ 41

№ 66

Понеділок

14 514

6 791

13,73

Вівторок

14 345

6 712

13,57

Середа

15 022

7 029

14,21

Четвер

13 161

6 158

12,45

П’ятниця

19 630

9 185

18,57

Субота

14 852

6 950

14,05

Неділя

14 186

6 638

13,42

Всього за тиждень

105 710

49 463

100

2.2.6.1. Визначаємо середній обсяг перевезень за тиждень.

Qm =

Qріч . 7

365

Qm (№ 41) =

5 496 900 . 7

= 105 420 пас.

365

Qm (№ 66) =

2 752 100 . 7

= 52 780 пас.

365

2.2.6.2. Визначаємо середньодобовий обсяг перевезень.

QДср =

Qm

7

QДср (№ 41) =

105 420

= 15 060 пас.

7

QДср (№ 66) =

52 780

= 7 540 пас.

7

2.2.6.3. Визначаємо коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень по днях тижня.

kндоб =

Qдобmax

Qдобср

kндоб (№ 41) =

19 630

= 1,3

15 060

kндоб (№ 66) =

9 185

= 1,2

7 540

2.2.7. Визначаємо пасажирообіг на маршрутах.

Пасажирообіг на маршруті № 41

Таблиця 8

Прямий напрямок

Зворотній напрямок

№ зуп

l пр

Кіль-ть пасажир.

Р

№ зуп

l пр

Кіль-ть пасажир.

Р

Qз

Qз

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

-

3905

-

-

-

5

-

3570

-

-

-

2

4,8

1655

395

3905

18744

4

5,4

1510

585

3570

19278

3

4,4

1535

1865

5165

22726

3

6,2

2025

1195

4495

27869

4

5,7

615

2085

4835

27559,5

2

4,4

245

1095

5325

23430

5

5,9

-

3365

3365

19853,5

1

4,8

-

4475

4475

21480

20,8

7710

7710

17270

88883

20,8

7350

7350

17865

92057

Визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в прямому напрямку:

  • на 1й зупинці автобус стояв, тому в колонці "Їхало" ставимо прочерк;

  • від першої до другої зупинки проїхала та кількість пасажирів, що ввійшла в автобус на зупинці (першій), тобто 3 905 пасажирів;

  • на 2й зупинці з проїхавших 3 905 пасажирів вийшло 395 (мінусуємо) та 1 655 ввійшло (додаємо), тоді

Q1-2 = 3 905 пас.

Q2-3 = 3 905 - 395 + 1 655 = 5 165 пас.

Q3-4 = 5 165 - 1 865 + 1 535 = 4 835 пас.

Q4-5 = 4 835 - 2085 + 615 = 3 365 пас.

Так само визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в зворотньому напрямку:

Q5-4= 3 570 пас.

Q4-3 = 3 570 - 585 + 1 510 = 4 495 пас.

Q3-2 = 4 495 - 1 195 + 2 025 = 5 325 пас.

Q2-1 = 5 325 - 1 095 + 245 = 4 475 пас.

Складаючи пасажиропотік між зупинками, отримуємо пасажиропотік по цілому маршруту в прямому та зворотньому напрямках.

Qпр = 3 905 + 5 165 + 4 835 + 3 365 = 17 270 пас.

Qзв = 3 570 + 4 495 + 5 325 + 4 475 = 17 865 пас.

Середній пасажиропотік між зупинками:

Qср =

Qпр (зв)

(а - 1)пр (зв)

де а - кількість зупинок на маршруті.

Qсрпр =

17 270

= 4 317,5 пас.

5-1

Qсрзв =

17 865

= 4 466,25 пас.

5-1

Визначаємо коефцієнт нерівномірності пасажиропотоків по напрямках:

kн =

Qсрmax

Qсрmin

kн =

4 466,25

= 1,03

4 317,5

Визначаємо коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків по дільницях в прямому та зворотньому напрямках:

kд =

Qпр (зв)

Qсрпр (зв)

пр =

5 165

= 1,18

4 317,5

зв =

5 325

= 1,19

4 466,25

Як бачимо, нерівномірність пасажиропотоку, по дільницях маршруту в прямому та зворотньоу напрямках пратично однакова.

Визначаємо пасажирообіг на маршруті в прямому напрямку:

Р1-2 = Q1-2 . l1-2 = 3 905 . 4,8 = 18 744 пас.км

Р2-3 = 5 165 . 4,4 = 22 726 пас.км

Р3-4 = 4 835 . 5,7 = 27 559,5 пас.км

Р4-5 = 3 365 . 5,9 = 19 853,5 пас.км

Так само визначаємо пасажирообіг в зворотньому напрямку:

Р5-4 = Q5-4 . l5-4 = 3 570 . 5,4= 19 278 пас.км

Р4-3 = 4 495 . 6,2= 27 869 пас.км

Р3-2 = 5 325 . 4,4= 23 430 пас.км

Р2-1 = 4 475 . 4,8= 21 480 пас.км

Визначаємо пасажирообіг в цілому на маршруті в прямому та зворотньому напрямках:

Рпр(зв) = Р1-2 + Р2-3 + ……… + Рn-i-n

Рпр = 18 744 + 22 726 + 27 559,5 + 19 853,5 = 88 883 пас.км

Рзв = 19 278 + 27 869 + 23 430 + 21 480 = 92 057 пас.км

Р = Рпр + Рзв = 88 883 + 92 057 = 180 940 пас.км

Визначаємо середню відстань поїздки одного пасажира:

lсп =

Р

Q

lсп =

180 940

= 5,14 км

35 135

Визначаємо коефіцієнт змінності пасажирів на маршруті:

ηзм =

Lм

lсп

ηзм =

20,8

= 4,05

5,14

Середня довжина перегону:

lпер =

∑а - 2

lпер =

20,8

= 6,93 км

5 - 2

Визначаємо річний пасажирообіг:

Рріч = Qріч . lсп

Рріч = 5 496 900 . 5,14 = 28 254 066 пас.км

Пасажирообіг на маршруті № 66

Таблиця 10

Прямий напрямок

Зворотній напрямок

№ зуп

l пр

Кіль-ть пасажир.

Р

№ зуп

l пр

Кіль-ть пасажир.

Р

Qз

Qз

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

-

1200

-

-

-

6

-

990

-

-

-

2

3

700

790

1200

3600

5

4,6

690

710

990

4554

3

3,4

640

800

1100

3740

4

4,4

620

560

970

4268

4

3,5

770

720

950

3325

3

3,5

580

520

1030

3605

5

4,4

790

640

1000

4400

2

3,4

560

690

1090

3706

6

4,6

-

1150

1150

5290

1

3,0

-

960

960

2880

18,9

4100

4100

5400

20355

18,9

3440

3440

5040

19013

Визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в прямому напрямку:

  • на 1й зупинці автобус стояв, тому в колонці "Їхало" ставимо прочерк;

  • від першої до другої зупинки проїхала та кількість пасажирів, що ввійшла в автобус на зупинці (першій), тобто 1 200 пасажирів;

  • на 2й зупинці з проїхавших 1 200 пасажирів вийшло 790 (мінусуємо) та 700 ввійшло (додаємо), тоді

Q1-2 = 1 200 пас.

Q2-3 = 1 200 - 790 + 700 = 1 100 пас.

Q3-4 = 1 100 - 800 + 640 = 950 пас.

Q4-5 = 950 - 720 + 770 = 1 000 пас.

Q5-6 = 1 000 - 640 + 790 = 1 150 пас.

Так само визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в зворотньому напрямку:

Q6-5= 990 пас.

Q5-4= 990 - 710 + 690 = 970

Q4-3 = 970 - 560 + 620 = 1 030 пас.

Q3-2 = 1 030 - 520 + 580 = 1 090 пас.

Q2-1 = 1 090 - 690 + 560 = 960 пас.

Складаючи пасажиропотік між зупинками, отримуємо пасажиропотік по цілому маршруту в прямому та зворотньому напрямках.

Qпр = 1 200 + 1 100 + 950 + 1 000 + 1 150 = 5 400 пас.

Qзв = 990 + 970 + 1030 + 1 090 + 960 = 5 040 пас.

Середній пасажиропотік між зупинками:

Qср =

Qпр (зв)

(а - 1)пр (зв)

де а - кількість зупинок на маршруті.

Qсрпр =

5 400

= 1 080 пас.

6-1

Qсрзв =

5 040

= 1 008 пас.

6-1

Визначаємо коефцієнт нерівномірності пасажиропотоків по напрямках:

kн =

Qсрmax

Qсрmin

kн =

1 080

= 1,07

1 008

Визначаємо коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків по дільницях в прямому та зворотньому напрямках:

kд =

Qпр (зв)

Qсрпр (зв)

пр =

1 150

= 1,06

1 080

зв =

1 090

= 1,08

1 008

Як бачимо, нерівномірність пасажиропотоку, по дільницях маршруту в прямому та зворотньоу напрямках пратично однакова.

Визначаємо пасажирообіг на маршруті в прямому напрямку:

Р1-2 = Q1-2 . l1-2 = 1 200 . 3 = 3 600 пас.км

Р2-3 = 1 100 . 3,4 = 3 740 пас.км

Р3-4 = 950 . 3,5 = 3 325 пас.км

Р4-5 = 1 000 . 4,4 = 4 400 пас.км

Р5-6 = 1 150 . 4,6 = 5 290 пас.км

Так само визначаємо пасажирообіг в зворотньому напрямку:

Р6-5 = Q6-5 . l6-5 = 990 . 4,6 = 4 554 пас.км

Р5-4 = 970 . 4,4 = 4 268 пас.км

Р4-3 = 1 030 . 3,5 = 3 605 пас.км

Р3-2 = 1 090 . 3,4 = 3 706 пас.км

Р2-1 = 960 . 3 = 2 880 пас.км

Визначаємо пасажирообіг в цілому на маршруті в прчмому та зворотньому напрямках:

Рпр(зв) = Р1-2 + Р2-3 + ……… + Рn-i-n

Рпр = 3 600 + 3 740 + 3 325 + 4 400 + 5 290 = 20 355 пас.км

Рзв = 4 554 + 4 268 + 3 605 + 3 706 + 2 880 = 19 013 пас.км

Р = Рпр + Рзв = 20 355 + 19 013 = 39 368 пас.км

Визначаємо середню відстань поїздки одного пасажира:

lсп =

Р

Q

lсп =

39 368

= 3,88 км

10 140

Визначаємо коефіцієнт змінності пасажирів на маршруті:

ηзм =

Lм

lсп

ηзм =

18,9

= 4,87

3,88

Середня довжина перегону:

lпер =

∑а - 2

lпер =

18,9

= 4,72 км

6 - 2

Визначаємо річний пасажирообіг:

Рріч = Qріч . lсп

Рріч = 2 752 100 . 3,88 = 10 678 148 пас.км

Дані розрахунків по маршрутам зводемо в таблицю.

Таблиця 11

Маршрут перевезень

Довжина маршруту

Об’єм перевезень, пас

Середня дальність поїздки,км

Пасажирообіг, пас.км

№ 41

20,8

5 496 900

5,14

28 254 066

№ 66

18,9

2 752 100

3,88

10 678 148

2.3 Вибір та обгрунтування типу рухомого складу. Коротка технічна характеристика автобуса ……

При організації руху автобусів на маршрутах одним з основних завдань є вибір типу та визначення необхідної кількості транспортних засобів. Правильно підібраний по місткості тип автобусу і вірно виконаний розрахунок потрібної кількості автобусів на маршруті має великий вплив на якість обслуговування пасажирів та ефективність роботи автобусів.

При виборі автобусів необхідної місткості для окремого маршруту необхідно враховувати:

  • потужність пасажиропотоку в одному напрямку на найбільш завантажиній дільниці в години "пік";

  • нерівномірність розподілення пасажиропотоків по годинам доби та дільницям маршруту;

  • доцільний інтервал слідування автобусів по годинам доби;

  • дорожні умови руху автобуса та пропоскну здатність вулиці;

  • провізну здатність, тобто максимальну кількість пасажирів, яку може бути перевезено автобусами за 1 год. в одному напрямку;

  • собівартість автобусних перевезень.

Визначаємо час оберту згідно даних:

tрух = tрух + tпр

tрух (41) = 6,5 + 35,8 + 6,6 + 37,4 = 86,3 хв

tрух (66) = 6,8 + 31,8 + 7,6 + 31,6 = 77,8 хв

Знаючи час оберту та інтервал руху автобусів, визначаємо експлуатаційну кількість автобусів:

Ае =

tоб

I

Приймаємо інтервал руху 12 хв.

Ае (41) =

86,3

= 7,1 ~ 7 авт

12

Ае (66) =

77,8

= 6,4 ~ 6 авт

12

На міських маршрутах можна використовувати автобуси:

І – ЛАЗ-695Н – q = 67 пас

ІІ – Ікарус-260 – q = 72 пас

ІІІ – ЛАЗ-4202 – q = 69 пас

Визначаємо кількість рейсів на годину:

Zргод =

60

tp

Zргод (41) =

60

= 1,4

43,15

Zргод (66) =

60

= 1,5

38,9

Визначаємо годинну продуктивність кожної марки автобусу в годину “пік:

Qгод = qзаг . γн . ηзм . Zргод

де qзаг – загальна місткість автобусу

γн – коефіцієент наповнення автобусу в годину «пік» = 1

Zргод – кількість рейсів за годину

Маршрут № 41:

QгодІ = 67 . 1 . 4,05 . 1,4 = 379,9 пас.

QгодІІ = 72 . 1 . 4,05 . 1,4 = 408,2 пас.

QгодІІІ = 69 . 1 . 4,05 . 1,4 = 391,2 пас.

Маршрут № 66:

QгодІ = 67 . 1 . 4,87 . 1,5 = 489,4 пас.

QгодІІ = 72 . 1 . 4,87 . 1,5 = 525,9 пас.

QгодІІІ = 69 . 1 . 4,87 . 1,5 = 504 пас.

Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 41:

Ае =

Qmax

Qгод

АеІ =

1610

= 4,2 ~ 4

379,9

АеІІ =

1610

= 3,9 ~ 4

408,2

АеІІІ =

1610

= 4,1 ~ 4

391,2

Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 66:

Ае =

Qmax

Qгод

АеІ =

953

= 1,9 ~ 2

489,4

АеІІ =

953

= 1,8 ~ 2

525,9

АеІІІ =

953

= 1,9 ~ 2

504

Визначаємо інтервал руху для кожної марки автобусу:

Маршрут № 41

І =

tоб

Ае

ІІ =

86,3

= 21,6 хв

4

ІІІ =

86,3

= 21,6 хв

4

ІІІІ =

86,3

= 21,6 хв

4

Маршрут № 66

І =

tоб

Ае

ІІ =

77,8

= 38,9 хв

2

ІІІ =

77,8

= 38,9 хв

2

ІІІІ =

77,8

= 38,9 хв

2

В даному випадку підходять автобуси – ЛАЗ-695Н, Ікарус-260, ЛАЗ-4202. Вибираємо з них один по собівартості:

С =

Сзм . Ve + Спост

q . γн . Ve . β

де Сзм – змінні витрати на 1 км пробігу

Спост – постійні витрати на 1 годину роботи

Приймаємо γн одного з автобусів = 1 (з більшою пасажиромісткістю). Наприклад, Ікарус-260 γн = 1, тоді для ЛАЗ-695Н

γн =

67

= 0,931

72

А для ЛАЗ-4202

γн =

69

= 0,958

72

СІ =

67 . 0,931 .

СІІ=

72 . 1 .

СІІІ =

69 . 0,958 .

2.4 Розрахунок середньої технічної швидкості руху автобусів

Маршрут № 41

Таблиця 12

Прямий напрямок

Зворотній напрямок

№ зуп

Довжина перегону

Час

№ зуп

Довжина перегону

Час

прост.

руху

прост.

руху

1

2

3

4

5

6

7

8

1

-

-

-

5

-

-

-

2

4,8

0,5

9,3

4

5,4

0,4

10,8

3

4,4

0,6

3,3

3

6,2

0,6

8,4

4

5,7

0,4

11,4

2

4,4

0,6

8,6

5

5,9

5

11,8

1

4,8

5

9,6

Σ

20,8

6,5

35,8

Σ

20,8

6,6

37,4

Маршрут № 66

Таблиця 13

Прямий напрямок

Зворотній напрямок

№ зуп

Довжина перегону

Час

№ зуп

Довжина перегону

Час

прост.

руху

прост.

руху

1

2

3

4

5

6

7

8

1

-

5

-

6

-

5

-

2

3

0,3

5,2

5

4,5

0,8

7,4

3

3,4

0,4

5,8

4

4,4

0,7

7,3

4

3,5

0,5

5,9

3

3,5

0,6

5,8

5

4,4

0,6

7,3

2

3,6

0,5

5,7

6

4,6

-

7,6

1

2,9

-

5,4

Σ

18,9

6,8

31,8

Σ

18,9

7,6

31,6

Визначаємо технічну швидкість:

Vтпр(зв) =

Lпр(зв) . 60

tрух пр(зв)

Vтпр(41) =

20,8 . 60

= 34,9 км/год

35,8

Vтзв(41) =

20,8 . 60

= 33,4 км/год

37,4

Vтпр(66) =

18,9 . 60

= 35,6 км/год

31,8

Vтзв(66) =

18,9 . 60

= 35,9 км/год

31,6

Визначаємо середню технічну швидкість:

Vтср =

(Lпр + Lзв) . 60

tрухпр + tрухзв

Vтср(41) =

(20,8 + 20,8) . 60

= 34,1 км/год

35,8 + 37,4

Vтср(66) =

(18,9 + 18,9) . 60

= 35,8 км/год

31,8 + 31,6

Визначаємо час рейсу в прямому напрямку:

tрпр = tрухпр + tпрпр

де tрухчас руху

tпр – час простою на проміжних та кінцевих зупинках

tрпр (41) = 6,5 + 35,8 = 42,3 хв.

tрпр (66) = 6,8 + 31,8 = 38,6 хв.

в зворотньому напрямку:

tрзв = tрухзв + tпрзв

tрзв (41) = 6,6 + 37,4 = 44 хв.

tрзв (66) = 7,6 + 31,6 = 39,2 хв.

Визначаємо експлуатаційну швидкість:

Vе =

Lпр(зв) . 60

tр пр(зв)

Vепр(41) =

20,8 . 60

= 29,5 км/год

42,3

Vезв(41) =

20,8 . 60

= 28,36 км/год

44

Vепр(66) =

18,9 . 60

= 29,38 км/год

38,6

Vезв(66) =

20,8 . 60

= 29,5 км/год

42,3

Визначаємо середню експлуатаційну швидкість:

Vеср =

(Lпр + Lзв) . 60

tрпр + tрзв

Vеср(41) =

(20,8 + 2,8) . 60

= 28,9 км/год

42,3 + 44

Vеср(66) =

(18,9 + 18,9) . 60

= 29,2 км/год

38,6 + 39,2

Визначаємо швидкість сполучення:

Vс =

пр(зв) . 60

tрпр(зв) - tкз

де tкз – час простою на кінцевій зупинці (приймаємо tкз = 5 хв.)

Vспр(41) =

20,8 . 60

= 33,4 км/год

42,3 - 5

Vсзв(41) =

20,8 . 60

= 32 км/год

44 - 5

Vспр(66) =

18,9 . 60

= 33,7 км/год

38,6 - 5

Vсзв(66) =

18,9 . 60

= 33,2 км/год

39,2 - 5

2.5 Розрахунок ТЕП роботи автобусів на маршрутах

Дані для розрахунку ТЕП роботи автобусів зводимо в таблицю.

Таблиця 14

Найменування показників

Одиниці вимірювання

Умовні позначення

Маршрути

№ 41

№ 66

Марка автобусу

Ікарус-260

Пасажиромісткість автобусу

пас.

qн

72

72

Коефіцієнт наповнення

γн

0,8

0,8

Довжина маршруту

км

Lм

20,8

18,9

Середня дальність їздки пасажира

км

lсп

5,14

3,88

Кількість проміжних зупинок

од

Nпз

6

8

в т.ч. АС

од

Nас

Час простою на проміжній зупинці

хв

tпз

3,1

4,4

в т.ч. на АС

хв

tас

Час простою на кінцевій зупинці

хв

tкз

5

5

Час в наряді

год

Тн

Технічна швидкість

км/год

Vт

20

20

Добовий обсяг перевезень

пас

Qдоб

15 060

7 540

Добовий пасажирообіг

пас.км

Рдоб

180 940

39 368

Річний обсяг перевезень

пас

Qріч

5 496 900

2 752 100

Річний пасажирообіг

пас.км

Рріч

28 254 066

10 678 148

Добовий нульовий пробіг

км

l0

10

10

2.5.1. Визначаємо кількість рейсів на годину:

Zгод =

60

, хв

tр

ZгодІ (41) =

60

= 1,42

42,3

ZгодІІ (41) =

60

= 1,36

44

ZгодІ (66) =

60

= 1,55

38,6

ZгодІІ (66) =

60

= 1,61

37,31

2.5.2. Визначаємо годинну продуктивність автобусу в міжпіковий період дня:

Uгод = qн . γн . ηзм . Zгод

UгодІ (41) = 72 . 0,8 . 4,05 . 1,42 = 331,2 ~ 331 пас.

UгодІІ (41) = 72 . 0,8 . 4,05 . 1,36 = 317,2 ~ 317 пас.

UгодІ (66) = 72 . 0,8 . 4,87 . 1,55 = 434,7 ~ 435 пас.

UгодІІ (66) = 72 . 0,8 . 4,87 . 1,61 = 451,6 ~ 452 пас.

2.5.3. Визначаємо годинну продуктивність автобусу в годину "пік":

Uпік = qн . γн . ηзм . Zгод

UпікІ (41) = 72 . 1 . 4,05 . 1,42 = 414,1 ~ 414 пас.

UпікІІ (41) = 72 . 1 . 4,05 . 1,36 = 396,6 ~ 397 пас.

UпікІ (66) = 72 . 1 . 4,87 . 1,55 = 543,4 ~ 543 пас.

UпікІІ (66) = 72 . 1 . 4,87 . 1,61 = 564,5 ~ 564 пас.

2.5.4. Визначаємо експлуатаційну кількість автобусів, інтервал руху, наповнення автобусу по кожній годині доби.

Обсяг перевезень по годинах доби на маршруті № 41

Таблиця 15

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

4-5

220

12-13

690

20-21

700

5-6

140

13-14

800

21-22

520

6-7

640

14-15

850

22-23

500

7-8

890

15-16

840

23-24

160

8-9

1400

16-17

1610

9-10

990

17-18

886

15 060

10-11

800

18-19

900

11-12

800

19-20

724

Обсяг перевезень по годинах на маршруті № 66

Таблиця 16

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

Години доби

Кількість пасажирів

5-6

100

11-12

483

17-18

500

6-7

300

12-13

440

18-19

400

7-8

600

13-14

400

19-20

270

8-9

900

14-15

450

20-21

144

9-10

600

15-16

500

10-11

500

16-17

953

7 540

Дані розрахунків зводимо в таблицю

Таблиця 17

Години

доби

Ае = Qгод/Uгод

γн = Qгод/qн . ηзм . Zгод . Ае

І = tоб/Ае

АеІ (41)

АеІІ (66)

γнІ(41)

γнІІ(66)

ІІ(41)

ІІІ(66)

4-5

1

-

0,5

-

43,15

-

5-6

1

1

0,3

0,2

43,15

38,9

6-7

2

1

0,8

0,6

21,5

38,9

7-8

3

1

0,7

1,1

14,4

38,9

8-9

3

2

0,8

0,8

14,4

19,4

9-10

3

1

0,8

1,1

14,4

38,9

10-11

2

1

0,9

0,9

21,5

38,9

11-12

2

1

0,9

0,9

21,5

38,9

12-13

2

1

0,8

0,8

21,5

38,9

13-14

2

1

0,9

0,7

21,5

38,9

14-15

2

1

1,04

0,8

21,5

38,9

15-16

3

1

0,7

0,9

14,4

38,9

16-17

4

2

0,9

0,9

10,8

19,4

17-18

3

1

0,7

0,9

14,4

38,9

18-19

3

1

0,7

0,7

14,4

38,9

19-20

2

1

0,8

0,5

21,5

38,9

20-21

2

1

0,8

0,3

21,5

38,9

21-22

2

-

0,6

-

21,5

-

22-23

1

-

1,2

-

43,15

-

23-24

1

-

0,4

-

43,15

-

Визначаємо експлуатаційну кількість автобусів:

Ае =

Qгод

Uгод

АеІ4-5 =

220

= 0,7 ~ 1авт.

327

АеІ5-6 =

140

= 0,4 ~ 1авт. і т.д.

327

Визначаємо коефіціент наповнення автобусу по кожній годині доби:

γнІ =

Qгод

qн . ηзм . Zгод . Ае

γнІ4-5 =

220

= 0,5

72 . 4,05 . 1,4 . 1

γнІ5-6 =

140

= 0,3 і т.д.

72 . 4,05 . 1,4 . 1

Визначаємо інтервал руху автобусів:

ІІ =

tоб

Ае

ІІ4-5 =

43,15

= 43,15 хв.

1

ІІ5-6 =

43,15

= 43,15 хв.

1

ІІ6-7 =

43,15

= 21,5 хв. і т.д.

2

2.5.5. Згідно таблиці будуємо діаграму роботи автобусів на маршруті і дзеркальне відображення.

Похожие работы:

  • Организация перевозок пассажиров на междугородном автобусном маршруте №220

    Курсовая работа >> Транспорт
    ... ікідзе КУРСОВАЯ РАБОТА На тему «Организация перевозок пассажиров на междугородном автобусном маршруте №220» ... автобусной сети города в целях улучшения качества обслуживания пассажиров и повышения эффективности использования подвижного ...
  • Организация перевозок и управление движением

    Контрольная работа >> Транспорт
    ... Организация перевозок и управление движением поездов» 1. Что такое график движения поездов? А) система организации ... средств транспорта; Г) улучшение взаимодействия в работе станций ... судами с целью общественных перевозок пассажиров, почты и груза. ...
  • Лекции по пассажирским перевозкам

    Реферат >> Транспорт
    ... обследования пассажиропотоков используют как для улучшения организации перевозок пассажиров на действующих маршрутах, так и ... М. Транспорт, 1997 г. 254 с. Дуднев Д.И. и др. Организация перевозок пассажиров автомобильным транспортом М. Транспорт, 1974 г. 295 ...
  • Cовершенствование организации перевозок контейнеров

    Реферат >> Транспорт
    ... транспорта воспользо­валось III млн. пассажиров, что на 2,1% ниже ... прогресса критерий конкуренции ведет к улучшению качества обслуживания в работе с ... Экспедиторм поручений Заказчика на организацию перевозок и транспортно-экспедиторское обслуживание ...
  • Внедрение системы спутникового мониторинга транспорта на примере организации

    Дипломная работа >> Транспорт
    ... негерметичных спутников нового поколения "ГЛОНАСС-К" с улучшенными характеристиками (увеличенным до 10 лет ... задач, связанных с обеспечением безопасности движения и организации перевозок пассажиров и грузов в процессе хозяйственной деятельности, требования ...
  • Анализ организации и ремонтных работ на примере моторного цеха ПАТП-7

    Реферат >> Транспорт
    ... и приспособлениями. Большое внимание уделяется вопросам организации перевозок пассажиров в городах и населенных пунктах. Принимаются ... материалов. В данном проекте предпринимаются попытки улучшения организации и проведения ремонтных работ в моторном участке ...
  • Организация международных грузовых автомобильных перевозок

    Реферат >> Транспорт
    ... не­обходимую грузоподъемность, улучшение технико-экс­плуатационных параметров ... относятся перевозки грузов и пас­сажиров, осуществляемые автотранспортом в пределах ... погруженных и выгруженных тонн. Организация перевозок грузов заключается в установ­лении ...
  • Организация и управление пассажирскими перевозками

    Реферат >> Транспорт
    ... маршруте «Н. Новгород – Каменки» Организация перевозок включает в себя: систематическое ... для разра­ботки мероприятий по улучшению обслуживания населения в час ... расчётам для организации движения и обеспечения перевозок заданного количества пассажиров на ...
  • Организация погрузочно-разгрузочных работ в порту

    Учебное пособие >> Транспорт
    ... морских портах, указать методы улучшения технологии Под технологией перегрузки понимают ... выполнения задачи отправления грузов и пассажиров за неделю с нарастающим итогом ... планы должны отражать порядок организации перевозок грузов: от момента подачи ...