Реферат : Шпаргалка по политологии (на укр. языке) 


Полнотекстовый поиск по базе:

Главная >> Реферат >> Политология


Шпаргалка по политологии (на укр. языке)




1.  Ïðåäìåò, ìåòîäè ³ ôóíêö³¿ ïîë³òîëî㳿.
 Ïîë³òîëîã³ÿ - íàóêà, îá'ºêòîì ÿêî¿ º ïîë³òèêà òà ¿¿ âçàºìîâ³äíîñèíè ç îñîáèñò³ñòþ ³ ñóñï³ëüñòâîì Äåÿê³ íàóêîâö³ ââàæàþòü, ùî ïîë³òîëîã³ÿ - öå íàóêà ïðî ñèñòåìó çàêîíîì³ðíèõ âçàºìîçâ'ÿçê³â ñîö³àëüíèõ ñóá'ºêò³â ç ïðèâîäó ïîë³òè÷íî¿ âëàäè, áîðîòüáè çà íå¿, ïðî ñóòí³ñòü ìåòîäè òà ôîðìè ïîë³òè÷íîãî âëàäóâàííÿ Ðÿä ïîë³òîëîã³â ïðîäìåòîì ïîë³òîëî㳿 ââàæàþòü âèâ÷åííÿ ïîë³òè÷íèõ ñèñòåì ÿê ñóêóïíîñò³ âëàäíèõ ³íñòèòóò³â, à òàêîæ ïîë³òè÷íî¿ âëàäè ÿê îñíîâè ðîçâèòêó ³ ôóíêö³îíóâàííÿ ïîë³òè÷íèõ ñèñòåì. ²íøà ãðóïà â÷åíèõ ââàæຠïðåäìåòîì ïîë³òîëî㳿 âèâ÷åííÿ ñèñòåìè çàêîíîì³ðíîñòåé ðîçâèòêó ³ ôóíêö³îíóâàííÿ äåìîêðàò³¿, ¿¿ çì³ñòó, ì³ñöÿ ³ ðîë³ ó ïîë³òè÷í³é ñèñòåì³. Ïîë³òîëî㳿 âëàñòèâ³ ð³çíîìàí³òí³ ôóíêö³¿: Òåîðåòèêî-ï³çíàâàëüíà, ùî îçíà÷ຠâèâ÷åííÿ, ñèñòåìàòèçàö³þ, ïîÿñíåííÿ, àíàë³ç, óçàãàëüíåííÿ ³ îö³íêó ïîë³òè÷íèõ ÿâèù. Âîíà âèñòóïຠòåîðåòè÷íîþ îñíîâîþ ïîë³òè÷íî¿ òâîð÷îñò³, ïîë³òè÷íèõ ðåôîðì ³ ðåîðãàí³çàö³é. Òåîðåòè÷íå ï³çíàííÿ äຠçìîãó âñåá³÷íî âèâ÷èòè ³ äîñë³äèòè äîñâ³ä ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ñîö³àëüíèõ ñóá'ºêò³â. Ìåòîäîëîã³÷íà ôóíêö³ÿ ïîë³òîëî㳿 îõîïëþº ñïîñîáè, ìåòîäè ³ ïðèíöèïè òåîðåòè÷íîãî äîñë³äæåííÿ ïîë³òè÷íî¿ ³ ïðàêòè÷íî¿ ðåàë³çàö³¿ çäîáóòèõ çíàíü.÷åðåç ñâ³òîãëÿäíó ôóíêö³þ óòâåðäæóþòüñÿ ö³ííîñò³, ³äåàëè, íîðìè öìâ³ë³çîâàíî¿ ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè, ïîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè ñîö³àëüíèõ ñóá'ºêò³â, ùî ñïðèÿº äîñÿãíåííþ ïåâíîãî êîíñåíñóñó ó ñóï³ëüñòâ³, îïòèìàëüíîìó ³ñíóâàííþ ïîë³òè÷íèõ ³íñòèòóò³â. Ïðîãíîñòè÷íà ôóíêö³ÿ ïîëÿ㳺 ó ïåðåäáà÷åíí³ øëÿõ³â ðîçâèòêó ïîë³òè÷íèõ ïðîöåñ³â, ð³çíèõ âàð³àíò³â ïîë³òè÷íî¿ ïîâåä³íêè. Ïðèêëàäíà ôóíêö³ÿ çàáåçïå÷óº âèðîáëåííÿ ïðàêòè÷íèõ ðåêîìåíäàö³é ùîäî øëÿõ³â ðåàë³çàö³¿ ïîë³òè÷íèõ çíàíü. Ìåòîäè ïîë³òîëî㳿 -ô³ëîñîôñüêèé, çàãàëüíîíàóêîâèé, ñïåö³àëüíèé. Øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ åìòîäè åìï³ðè÷íèõ ñîö³îëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü, ìàòåìàòè÷í³ ìåòîäè, àíàë³ç ñòàòèñòè÷íèõ äàíèõ òà ³í.
2.   Åòàïè ñòàíîâëåííÿ ïîë³òè÷íî¿ íàóêè. Ðîçâèòîê ïîë³òîëî㳿 â Óêðà¿í³.
 Âèíèêíåííÿ ïîë³òîëî㳿 éøëî òàêèìè ñòàä³ÿìè: 1 - â³ä ÷ïñ³â Àðèñòîòåëÿ äî ñåðåäèíè Õ²Õ ñò. (ô³ëîñîôñüêèé ïåð³îä ðîçâèòêó ïîë³òîëî㳿); 2 â³ä ñåðåäèíè Õ²Õ ñò. äî çàê³í÷åííÿ äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè (åìï³ðè÷íèé ïåð³îä ðîçâèòêó íàóêè, îïîðà íà ïðàêòè÷íèé äîñâ³ä); 3 - â³ä çàê³í÷åííÿ äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè äîíèí³ (ïåð³îä êðèòèñíîãî ïåðåîñìèñëåííÿ âñüîãî àðñåíàëó íàêîïè÷åíèõ åìï³ðè÷íèõ ³ òåîðåòè÷íèõ çíàíü òà ïîä³ëüøîãî ¿õ ïîãëèáëåííÿ).  1903 ðîö³ áóëî ñòâîðåíî Àìåðèêàíñüêó àñîö³àö³þ ïîë³òè÷íèõ íàóê, à â 1949 ï³ä åã³äîþ ÞÍÅÑÊÎ âèíèêëà ̳æíàðîäíà àñîö³àö³ÿ ïîë³òè÷íî¿ äóìêè. Ó Ðàäÿíñüêîìó Ñîþç³ äî ê³íöÿ 80-õ ðîê³â ïîë³òîëîã³þ íàçèâàëè ëæåíàóêîþ. Îêðåì³ ïîë³òè÷í³ äîñë³äæåííÿ ÿêùî çä³éñíþâàëèñÿ, òî ëèøå â ìåæàõ ³ñòîðè÷íîãî ìàòåð³àë³çìó, íàóêîâîãî êîìóí³çìó, ³ñòî𳿠ÊÏÐÑ, òåî𳿠äåðæàâà ³ ïðàâà. Àëå é âîíè çâîäèëèñÿ äî çàñèëëÿ äîãì îô³ö³éíîãî ìàðêñèçìó.  Óêðà¿í³ ðîçâèòîê ïîë³òîëî㳿 ñòàâ ìîæëèâèì ëèøå ç íàáóòòÿì íåçàëåæíîñò³. Ç 1990 ð ïîë³òîëîã³ÿ ÿê íàâ÷àëüíà äèñöèïë³íà ïî÷àëà çàïðóâàäæóâàòèñÿ ó âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ.
3.  Ïîë³òè÷íà äóìêà â êðà¿íàõ Ñòàðîäàâíüîãî Ñõîäó  (Êîíôóö³é, Ëàîöçè, Çàðàòóñòðà)
 Êîíôóö³é ñòâîðþº ïðàâèëüíó, íà éîãî äóìêó, êîíöåïö³þ äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ, âèñëîâëþº ç öüîãî ïðèâîäó êîíêðåòí³ ïðàêòè÷í³ ïîðàäè, ÿê³ ìîæíà ³ ñüîãîäí³ áðàòè íà îçáðîºííÿ, â÷èòü ïðàâèòåë³â ìåòîäàì çàâîþâàííÿ äîâ³ðè íàðîäó, îáãðóíòîâóº ïðèíöèïè êåðóâàííÿ ñóñï³ëüñòâîì, çàáåçïå÷åííÿ âñåçàãàëüíîãî ùàñòÿ íà øëÿõó ÷åñíîò ³ ñïðàâåäëèâîñò³. Òðàêòàò "Ëóíü-þé" ïðîòÿãîì áàãàòüîõ â³ê³â ââàæàâñÿ îñíîâíèì ïðåäìåòîì ó êèòàéñüêèõ øêîëàõ. Êîíôóöàíñòâî ðîçâèâàëè Ìåí-öçè òà Ñóíü-öçè. Ìåí-öçè îäíèì ç ïåðøèõ âèñëîâèâ ñóìí³â ó àáñîëþòíîñò³ âëàäè ïðàâèòåëÿ, â³äêèäàâ ³äå¿ äåìîêðàò³¿. Ââàæàþ÷è ¿õ íå ïðèäàòíèìè äëÿ Ñõîäó. Ñóíü-öçè ñòâåðäæóâàâ ïðèðîäí³ñòü çëà ó ëþäèí³, à òîìó çàêëèêàâ äî ¿¿ ñàìîâäîñêîíàëåííÿ ó ñóñï³ëüñòâ³. Íà éîãî äóìêó òåçà ïðî ð³âí³ñòü ëþäåé - öå íàïðàâäà, à çàñòîñóâàíÿ ñèëè íà îñíîâ³ ïðàâà ³ çàêîíó äຠãàðí³ íàñë³äêè. Îñíîâîïîëîæíîþ êàòåãîð³ºþ Ëàîöçè º "äàî", ùî ñèìâîë³çóº ïðèðîäíèé, íåçàëåæíèé í³ â³ä êîãî ³ í³ â³ä ÷îãî ïåðåá³ã ïîä³é, âò³ëåííÿ ÷åñíîò, ïðèðîäíî¿ ñïðàâåäëèâîñò³ òà çàãàëüíî¿ ð³âíîñò³. Íàâ³òü ïåðåìîãà ó â³éí³ ñïðèéìàºòüñÿ Ëàîöçè ÿê áëàãî.îñíîâíèé ïðèíöèï ïîâåä³íêè - ìîæëèâ³ñòü ä³ÿòè íå â³äõîäÿ÷è â³ä âèìîã "äàî". Äàîñèçì ó âñ³õ ñôåðàõ îð³ºíòóâàâñÿ íà ïîì³ðêîâàí³ñòü, ñòðèìàí³ñòü, íåçì³í³ñòü ïðèðîäíîãî ñòàíó ñïðàâ.  Ìî¿çì - íàéçíà÷í³ø³ìè éîãî äîñÿãíåííÿìè º:÷³òêå îáãðóíòóâàííÿ òåî𳿠ñóñï³ëüíîãî äîãîâîðó âèíèêíåííÿ äåðæàâè; âèñóíåííÿ ³äå¿ ôåäåðàòèâíîãî óñòðîþ äåðæàâè; ïðàêòè÷í³ ïðîïîçèö³¿ ùîäî ïîáóäîâè æîðñòêî¿ àäì³í³ñòðàòèâíî¿ ñèñòåìè; äîêòðèíà êàçàðìåíîãî ð³âíîïðàâ'ÿ. Ëåã³çì - äåðæàâà âèñòóïຠÿê íàéâèùà ìåòà ³ â³íåöü ä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè, à ïðàâî ³ çàêîí ÿê íàéë³ïøèé çàñ³á äîñÿãíåííÿ òàêî¿ ìåòè. Ãîëîâí³ ðèñè çàêîíó - âåðõîâåíñòâî, óí³âóåðñàëüí³ñòü, æîðñòîê³ñòü, îáîâ'ÿçêîâ³ñòü äëÿ âñ³õ. Îñíîâí³ ìåòîäè ïîáóäîâè äåñïîòè÷íî¿ äåðæàâè ìàòåð³àëüíå ñòèìóëþâàííÿ ïðèâàòíèõ âëàñíèê³â, ñïðÿìîâàí³ñòü ¿õ íà çåìëåðîáñòâî; çàîõî÷åííÿ á³äíèõ äî íàáóòòÿ âëàñíîñò, à áàãàòèõ äî äîáðîâ³ëüíî¿ â³ääà÷³ ÷àñòèíè ìàéíà á³äíèì;ìåòîäì íàãîðîä ³ ïîêàðàíü, äå ïåðåâàãà íàäàºòüñÿ ïîêàðàííÿì.
4.  Ïîë³òè÷íà äóìêà ìèñëèòåë³â Ñòàðîäàâíüî¿ Ãðåö³¿ (Ïëàòîí ³ Àðèñòîòåëü).
 Ãîëîâí³ ïðàö³ Ïëàòîíà "Ïîë³òèêà", "Äåðæàâà", "Çàêîíè". Íàéâèäàòí³ø³ çàñëóãè Ïëàòîíà áóëî çàêëàäåííÿ îñíîâ ïîë³òè÷íî¿ ô³ëîñîô³¿, ðîçðîáêà êîíöåïö³¿ ³äåàëüíî¿ ñïðàâåäëèâî¿ äåðæàâè, ïîë³òè÷íî¿ ñîë³äàðíîñò³, êîëåêòèâ³çìó ³ ð³âíîñò³, àðèñòîêðàò³¿, òèìîêðàò³¿, îë³ãàðõ³¿, ìîíàðõ³¿, òèðàí³¿, äåìîêðàò³¿, ô³ëîñîôñüêå îáãðóíòóâàííÿ òåîð³é ïîë³òèêè, ïîë³òè÷íîãî çíàííÿ, ïîë³òè÷íîãî ìèñòåöòâà, ³äåîëî㳿, ãåí³àëüíå ïåðåäáà÷åííÿ ðîçìåæóâàííÿ âëàä, ïîä³ëó ïðàö³, îñâ³÷åíîãî àáñîëþòèçìó, ñêàñóâàííÿ ïðèâàòíî¿ âëàñíîñò³, îðèã³íàëüí³ ïðîïîçèö³¿ ñèñòåìè äåðæàâíî¿ âëàäè.Äåðæàâà âèêîíóº òðè ôóíêö³¿ (ðàäíèöüêó, çàõèñíó ³ ä³ëîâó), ÿê³ ïîêëàäàþòüñÿ íà òðè ñòàíè (ïðàâèòåë³â, âîÿê³â ³ âèðîáíèê³â). ²ñíóº 8 òèï³â äåðæàâ:1) ³ñòèííå ïðàâë³ííÿ; 2) çàêîííà ìîíàðõ³ÿ; 3) íåçàêîííà ìîíàðõ³ÿ òèðàí³ÿ; çàêîííà âëàäà íåáàãàòüîõ - àðèñòîêðàò³ÿ; 5) íåçàêîííà âëàäà íåáàãàòüîõ - îë³ãàðõ³ÿ; 6) çàêîííà äåìîêðàò³ÿ ³ç çàêîíàìè; 7) íåçàêîííà äåìîêðàò³ÿ áåç çàêîí³â;8) òèìîêðàò³ÿ -  ñïàðòàíñüêèé òèï âëàäóâàííÿ. Ïîë³òèêà - öå öàðñüêå ìèñòåöòâî, çàñíîâàíå íà çíàíí³ ³ òàëàíò³ ïðàâèòè ëþäüìè.  Àðèñòîòåëü - ãîëîâí³ ïðàö³ "Ïîë³òèêà", "Àô³íñüêà ïîë³ò³ÿ", "Ðèòîðèêà", "Åòèêà". Ðîçãëÿäຠëþäèíó ÿê ïîë³òè÷íó ³ñòîòó, îá'ºêòèâíå íà÷àëî âñ³õ ïîë³òè÷íèõ ÿâèù. Äåðæàâà - îðãàí³çàö³ÿ ëèøå òèõ ëþäåé, õòî ìîæå áðàòè ó÷àñòü â çàêîíîòâîð÷³é, ñóäîâ³é ³ â³éñüêîâ³é ä³ÿëüíîñò³. Äåðæàâà, ùî âèíèêëà ïðèðîäí³ì øëÿõîì - öå ñàìîäîñòàòíÿ äëÿ ³ñíóâàííÿ ñóêóïí³ñòü ãðîìàäÿí. Ïðàâèëüí³ ôîðìè äåðæàâè ò³, äå ïðàâèòåë³ òóðáóþòüñÿ ïðî ñóñï³ëüíå áëàãî, íåïðàâèëüí³ - ò³, äå ïðàâèòåë³ òóðáóþòüñÿ ïðî ïðèâàòí³ ³íòåðñè. ²äåàëüíà ôîðìà - ïîë³ò³ÿ, ïîºäíàííÿ äåìîêðàò³¿ ³ îë³ãàðõ³¿, äå áàãàò³ çàìèðþþòüñÿ ç á³äíèìè øëÿõîì øâèäêîãî çðîñòàííÿ ÷èñåëüíîñò³ ñåðåäíüîãî êëàñó. Äëÿ çàïîá³ãàííÿ ïîë³òè÷íèõ ïåðåâîðîò³â ïðèíöèï ð³âíîñò³ ïîë³òèêè äîïîâíþþòü ïðèíöèïîì ñïðàâåäëèâîñò³. Ïîë³òè÷íà ñïðàâåäëèâ³ñòü ìîæëèâà ëèøå ó ñòîñóíêàõ ì³æ â³ëüíèìè ³ ð³âíèìè ëþäüìè ³ âò³ëþºòüñÿ ó ïîë³òè÷í³é ôîðì³ âëàäóâàííÿ. Ïðàâî - öå âèêëþ÷íî ïîë³òè÷íèé ³íñòèòóò. Âîíî ñêëàäàºòüñÿ ç ïðèðîäíüîãî ïðàâà ³ âñòàíîâëåíîãî ëþäüìè ïðàâà. Âñåñâ³òíüî ³ñòîðè÷íå çíà÷åííÿ ïîë³òè÷íî¿ êîíöåïö³¿ Àðèñòîòåëÿ ïîëÿãàº: ó çàâåðøåíí³ ìèñëèòåëåì ñòàðîäàâíüî¿ ïîë³òîëî㳿, ÿê íàóêè íàóê; â÷åííÿ ïðî íàéâèùå áëàãî ëþäèíè ³ äåðæàâè; ó çàïî÷àòêóâàíí³ ïîë³òè÷íî¿ åòèêè, ðîçóì³íí³ ïîë³òèêè ÿê âèñîêîìîðàëüíî¿ ³íòåëåêòóàëüíî¿ ñïðàâåäëèâî¿ ä³ÿëüíîñò³; ó ñòâîðåíí³ ïîë³òè÷íî¿ þðèñïóíäåíö³¿, îáãðóíòóâàíí³ êîíñòèòóö³àë³çìó, ïðàâî íàðîäó íà çàêîíîäàâ÷ó âëàäó; ó çàêëàäåíí³ îñíîâ ìàéáóòí³õ òåîð³é äåðæàâè; ó çáàãà÷åíí³ ïðàâîâèõ äîêòðèí. 
5.  Ïîë³òè÷í³ ïîãëÿäè Ìàðêà Òóëë³ÿ Öèöåðîíà.
 Ïðàö³ "Ïðî äåðæàâó", "Ïðî çàêîíè", "Ïðî ìåæ³ äîáðà ³ çëà", "Ïðî îáîâ'ÿçêè". ³í ñóòòºâî ðîçâèíóâ ³äå¿ Ïëàòîíà òà Àðèñòîòåëÿ ïðî äåðæàâó ÿê ðåñïóáë³êó, òîáòî ñïðàâó íàðîäó, çãóðòîâàíîãî ñï³ëüíèìè ³íòåðåñàìè ³ çãîäîþ ó ïèòàííÿõ, ÿêå âèðîñòຠçã³äíî ç áîæåñòâåííîþ íàñòàíîâîþ ïðèðîäí³ì øëÿõîì. Îäíàê ïîãëÿäè Öèöåðîíà ñóïåðå÷ëèâ³ ç îäíîãî áîêó ð³âí³ñòü âñ³õ ëþäåé, ç ³íøîãî ðàáñòâî çóìîâëåíå ïðèðîäîþ. Öèöåðîí äîñèòü âèðàçíî ïîäຠêîíöåïö³¿ "³ñòèíîãî ïðàâèòåëÿ" - ìóäðîãî, ñïðàâåäëèâîãî, îáà÷íîãî, îá³çíàíîãî ç ó÷åííÿìè ïðî äåðæàâó, ãîòîâîãî çàðàäè áëàãîïîëó÷÷ÿ äåðæàâè íà áóäü-ÿê³ êðîêè; "³äåàëüíîãî ãðîìàäÿíèíà", ùî îñÿãຠ³ñòèíó, ñïðàâåäëèâ³ñòü, çáåð³ãຠâåëè÷ äóõó ³ áëàãîïðèñòîéí³ñòü, íå øêîäèòü ³íøèì ³ ÷óæ³é âëàñíîñò³, äîáðå ïðàöþº ³ çàõèùຠâ³ò÷èçíó; "³ñòèííîãî ïðàâà", ÿêå âèíèêëî çàäîâãî äî äåðæàâè, áåç âòðó÷àííÿ ëþäåé, ÿêå ïîâí³ñòþ â³äïîâ³äຠáîæåñòâåííèì íàñòàíîâàì, ïðèðîä³ ÿê äæåðåëó ³ êðèòåð³þ ñïðàâåäëèâîñò³, ïîøèðþºòüñÿ íà âñ³õ áåç âèíÿòêó ³íäèâ³ä³â ³ ÿêå º â³÷íèì íåçì³ííèì; "³ñòèííèõ çàêîí³â" - ïèñàíèõ àêò³â, âñòàíîâëåíèõ ëþäüìè, ÿê³ íå ïóðóøóþòü ïðèðîäí³é ïîðÿäîê. Öèöåðîí âèõîäèâ ç ïîñòóëàòó ï³ä ä³þ çàêîí³â ïîïàäàþòü âñ³ ³ íà òàê³é îñíîâ³ ñàì ðîçðîáèâ ïðîåêòè çàêî³â ïðî ðåë³ã³þ ³ ïðî ìàã³ñòðàòè òóò äåòàëüíî âèçíà÷àþòüñÿ ïîâíîâàæåííÿ äåðæàâíèõ ñëóæáîâö³â, îêðåñëþºòüñÿ ì³ðà ¿õ âëàäè Ùå îäí³ºþ âèäàòíîþ çàñëóãîþ Öèöåðîíà º çàêëàäåííÿ íèì ïðàâîâèõ îñíîâ ì³æíàðîäíîãî ïîë³òè÷íîãî ñï³ëêóâàííÿ, ì³æíàðîäíîãî ïðàâà øëÿõîì ôîðìóëþâàííÿ ïðèíöèï³â ãóìàííîãî ïîâîäæåííÿ ç ïîëîíåíèìè, íåîáõ³äíîñò³ äîòðèìàííÿ ì³æíàðîäíèõ çîáîâ'ÿçàíü, ïîä³ëó âîºí íà ñïðàâåäëèâ³ ³ íåñïðàâåäëèâ³.
6.  Ïîë³òè÷íà äóìêà ÷àñ³â Ñåðåäíüîâ³÷÷ÿ (Ôîìà Àêâ³íñüêèé, Àâðåë³é Àâãóñòèí).
 Àâðåë³é Àâãóñòèí ó ñâîºìó â÷åíí³ çàïðîïîíóâàâ ö³ë³ñíó êàðòèíó ñâ³òó, ïðè÷îìó òàêó äîâåðøåíó, ùî ïðîòÿãîì âîñüìè ñòîë³òü Çàõ³ä íå çì³ã ñòâîðèòè í³÷îãî ïîä³áíîãî. ϳä êóòîì çîðó ïîë³òè÷íî¿ íàóêè ìîæíà âèð³çíèòè äâà íàéâàæëèâ³ø³ ÷èííèêè éîãî â÷åííÿ. Ïåðåäóñ³ì ö³íí³ñòü Àâãóñòèíà äëÿ ³ñòî𳿠âñüîãî ºâðîïåéñüêîãî ìèñëåííÿ ó â³äêðèòò³ íèì òåî𳿠îñîáèñòîñò³, â öåíòð³ ÿêî¿ ñòàâëåííÿ ëþäèíè äî Áîãà ³ äî ñâ³òó. Àâãóñòèí óòâåðäæóâàâ â³ðó â ñèëó ëþäñüêî¿ îñîáèñòîñò³, ñïðÿìîâàíî¿ äî ³ñòèíè ³ äîáðà. Òåìà ñòàíîâëåííÿ ìîðàëüíî¿ îñîáèñòîñò³ ÷åðåç ïîäîëàííÿ ñåáåëþáñòâà â ëþáîâ³ äî Áîãà - ãîëîâíà â óñ³é éîãî òâîð÷îñò³. Çì³ñò äîáðà çàäàºòüñÿ Çàïîâ³äÿì. ³ðà - ºäèíå äæåðåëî ³ñòèíè ³ ñïàñ³ííÿ. Ó áåçïîñåðåäíüîìó çâ'ÿçêó ç òåîðûýþ îñîáèñòîñò³ ïåðåáóâຠ³ òåîð³ÿ õðèñòèÿíñüêî¿ äåðæàâè. Àâãóñòèí ââàæàâ, ùî ðåàëüíà äåðæàâà - öå ð³çíîâèä íåîáõûäíîãî çëà,  âèïðàâäàííÿ ¿¿ ó ñëóæ³íí³ öåðêâ³. Àâãóñòèí ââàæàâ, ùî öåðêâà ìîæå êîðèñòóâàòèñÿ ñèëîþ äåðæàâè äëÿ òîãî, ùîá çìóñèòè ³íàêîìèñëÿ÷èõ ïîêîðèñòèñÿ ³ ç'ºäíàòèñÿ ç ïðàâîâ³ðíèìè.  òàêèé ñïîñ³á â³í âèïðàâäîâóº íàñèëëÿ ó ñïðàâàõ â³ðè. Îñíîâí³ ïðàö³ Ôîìè Àêâ³íñüêîãî "Ñóìà òåîëî㳿", "Ïðî ïðàâë³ííÿ âîëîäàð³â", à òàêîæ ó êîìåíòàð³ÿõ äî òâîð³â Àðèñòîòåëÿ. Àêâ³íñüêèé ðîçãëÿäàâ äåðæàâó ÿê ÷àñòèíó óí³âåðñàëüíîãî ïîðÿäêó, òâîðöåì ³ âåðõîâíèì ïðàâèòåëåì ÿêîãî º Áîã. Ãîëîâíó ìåòó äåðæàâè â³í áà÷èâ ó çáåðåæåíí³ ñóñï³ëüíî¿ çëàãîäè ³ ãðîìàäÿíñüêîãî ìèðó, ÿê³ äîñÿãàþòüñÿ íàäàííÿì êîæí³é ëþäèíè ïðèéíÿòíèõ óìîâ äëÿ ³ñíóâàííÿ, çàñîá³â äëÿ ìîðàëüíîãî ³ ðîçóìîâîãî ðîçâèòêó, ùî ìຠäîïîìîãàòè äåðæàâ³ ó âèõîâàíí³ ñïðàâæíüîãî õðèñòèÿíèíà. Âëàäà ìຠáîæåñòâåíèé õàðàêòåð. Àêâ³íñüêèé â³ääàâàâ ïåðåâàãó ìîíàðõ³÷íîìó ïðàâë³ííþ. Âëàäà ìîíàðõà íà éîãî äóìêó ïîâèííà áóòè ºäíàëüíèì íà÷àëîì ³ ñïèðàòèñÿ íà ìóäð³ñòü ïðàâèòåëÿ, ÿêèé ìຠñòàâèòèñÿ äî óïðàâë³ííÿ äåðæàâîþ ÿê äî ìèñòåöòâà. Àëå öþ âëàäó íàëåæóâàëî îáìåæóâàòè çàêîíàìè, ðàõóâàòèñÿ ç âîëåþ íàðîäó.
7.  ͳêêîëî Ìàê³àâåëë³ - ïðåäñòàâíèê ïîë³òè÷íî¿ äóìêè åïîõè ³äðîäæåííÿ.
 Äàâ ïîøòîâõ ïðîöåñó âèä³ëåííÿ íàóêè ïðî ïîë³òèêó â îêðåìó ãàëóçü. Ãîëîâí³ ïðàö³"Âîëîäàð", "²ñòîð³ÿ Ôëîðåíö³¿". Ïðîòèñòàâèâøè òåîëîã³÷íîìó ðîçóì³ííþ äåðæàâíî¿ âëàäè þðèäè÷íèé ñâ³òîãëÿä, ðîçóì³þ÷è ñèëó ÿê îñíîâó ïðàâà, à ïîíÿòòÿ äåðæàâà ÿê çàãàëüíèé ïîë³òè÷íèé ñòàí ñóñï³ëüñòâà, Ìàê³àâåëë³ ó â÷åííÿõ ïðî ëþäèíó âèõîäèòü ç ¿¿ ºäèíî¿ ³ íåçì³ííî¿ ïðèðîäè äëÿ âñ³õ ÷àñ³â ³ íàðîä³â, ïðèðîäè, ÿêà âò³ëþº â îñîá³ çëîáí³ñòü, àãðåñèâí³ñòü, âëàñòîëþáñòâî, æàäîáó, áðåõëèâ³ñòü, áîÿçëèâ³ñòü, ìàëîäóøøÿ, íåâäÿ÷í³ñòü, çðàäíèöòâî, ëèöåì³ðñòâî, íåíàâèñòü, íåñòðèìàí³ñòü ó ïîòðåáàõ ³ áàæàííÿõ. Òàê³ íåãàòèâí³ ÿêîñò³ ëþäèíè âèêëèêàëè äî æèòòÿ äåðæàâó. ³äñòîþþ÷è ïð³îðèòåò ñâ³òñüêî¿ âëàäè, Ì ãîñòðî êðèòèêóº äóõîâåíñòâî, à äâîðÿíñòâî ïðîïîíóº çíèùèòè çîâñ³ì. Éîãî ³äåàë äåðæàâè - ñèëüíà, æîðñòêî öåíòðàë³çîâàíà ðåñïóáë³êà, äå âëàäàðþþòü ïðåäñòàâíèêè íàðîäó, ìîëîäî¿ áóðæóà糿 òà âèáîðíèé ãëàâà äåðæàâè. Éîãî êðåäî - ìåòà âèïðàâäîâóº çàñîáè. Ëèøå òîä³ ðåñïóáë³êà ñòàíå ä³éñíî ìîãóòíüîþ, êîëè ïðàâèòåëü â³äêèíå çàêîíè ³ ïðèíöèïè ìîðàë³ ³ âñòàíîâèòü ïðîâîâó àâòîðèòàðíó äèêòàòóðó "âåëèêîãî ïåðåòâîðþâà÷à". Äåðæàâà - öå âèùèé âèÿâ ëþäñüêîãî äóõó, à ñëóæ³ííÿ äåðæàâ³ - öå çì³ñò, ìåòà ³ ùàñòÿ ëþäèíè. ³í íåîäíîðàçîâî âêàçóº íà ïîëÿðí³ñòü ³íòåðåñ³â áàãàòèõ ³ á³äíèõ, ãîâîðèòü ïðî ñïðàâåäëèâ³ñòü ³ äîñêîíàëèé äåðæàâíèé óñòð³é, ÿêèé ïîâèíåí çàáåçïå÷óâàòè ïîë³òè÷íó ñâîáîäó. Ìð³ÿ Ìàê³àâåëë³ - ñèëüíà ðåñïóáë³êà, ÿêà ãàðàíòóº ñâî¿ì ãðîìàä³íàì íå ëèøå ðîçêâ³ò ñâîáîäè, à é ð³âí³ñòü âñ³õ ôåîäàëüíèõ ïðèâ³ëåé. Ëèøå ñâîáîäà ³ ð³âí³ñòü ìîæå ðîçâèâàòè çä³áíîñò³ îñîáèñòîñò³. Â÷åííÿ Ìàê³àâåëë³ ïîðîäèëî ôåíîìåí ìàê³àâåëë³çìó - ñâîºð³äíîãî îáðàçó ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³, êîòðèé íå âæèâຠáóäü-ÿê³ çàñîáè äëÿ äîñÿãíåííÿ âëàñíî¿ ìåòè. 
8.  Ä. Ëîêê ³ Ò. Ãîááñ - ðîäîíà÷àëüíèêè êëàñè÷íîãî ë³áåðàë³çìó.
 Ãîááñ - ãîëîâíèé òâ³ð "Ëåâ³àôàí". Íà éîãî äóìêó, ëþäèíà - öå íå ñóñï³ëüíî - ïîë³òè÷íà ³ñòîòà, à ñóòî åãî¿ñòè÷íà òâàðèíà, ð³âí³ñòü ÿêî¿ â³ä ïðèðîäè çàïåðå÷óº ñàìå ïðàâî, ïðîâîêóº â³éíó âñ³õ ïðîòè âñ³õ. Äåðæàâà â³äáèðຠó ëþäèíè ïðèðîäí³ ïðàâà, îêð³ì ïðàâà íà ô³çè÷íå æèòòÿ. Áåçìåæí³ ïðàâà äåðæàâè çîñåðåäæóþòüñÿ ó ðóêàõ ìîíàðõà, à òîìó ïîä³ë âëàäè íà ã³ëêè íåäîïóñòèìèé, áî ïðèçâåäå äî ãðîìàäÿíñüêî¿ â³éíè. Âëàäà ìîíàðõà íå ï³äëÿãຠêîíòðîëþ, â³í ñòî¿òü íàä çàêîíîì. Ãîááñ âïåâíåíèé, ùî äåðæàâà öå ³ º ñóñï³ëüñòâî, à ñóñï³ëüñòâî öå ³ º äåðæàâà. Ïîãëÿäè Ãîááñà º êîíñåðâàòèâíèìè. Íà â³äì³íó â³ä Ãîááñà Ä. Ëîêê º âèðàçíèêîì ë³áåðàëüíî-äåìîêðàòè÷íèõ ïîãëÿä³â. ³í íà ïåðøå ì³ñöå ïîñòàâèâ îñîáó, íà äðóãå ïîòðåáè ³ ³íòåðåñè ñóñï³ëüñòâà, ³ ëèøå íà òðåòº - äåðæàâè.ñàìå òàêèé ï³äõ³ä áóâ ïîêëàäåíèé çãîäîì ó äîêòðèíó ë³áåðàë³çìó. Äåðæàâà íà éîãî äóìêó âèíèêëà ç ïåðâ³ñíîãî ìèðó ³ çëàãîäè ñåðåä ð³âíèõ ³ â³ëüíèõ ëþäåé, ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ öèõ ïðèðîäí³õ ïðàâ ³ ïðèâàòíî¿ âëàñíîñò³. Ïåðåäàí³ äåðæàâ³ ïðàâà, ñâîáîäè ëþäüìè íå âòðà÷àþòüñÿ, âîíè ò³ëüêè çáåð³ãàþòüñÿ äåðæàâîþ, íàéäîñêîíàë³øîþ ôîðìîþ ÿêî¿ º êîíñòèòóö³éíà ìîíàðõ³ÿ. Ãàðàíòîì çàïîá³ãàííÿ ïîë³òè÷íî¿ ñâàâîë³ ïîâèíåí áóòè ïîä³ë âëàäè íà çàêîíîäàâ÷ó, âèêîíàâ÷ó (ñþäè âêëþ÷àºòüñÿ ³ ñóäîâà) òà ñîþçíó, ÿêà çàéìàºòüñÿ çîâí³øíüîþ ïîë³òèêîþ. Òàêèé ïîä³ë çä³éñíþºòüñÿ íà îñíîâ³ âåðõîâåíñòâà çàêîíó, ÿêîìó ï³äïîðÿäêîâóþòüñÿ âñ³. 
9.  Ïîë³òè÷í³ ïîãëÿäè ôðàíöóçüêèõ ìèñëèòåë³â (Ø. Ìîíòåñê'º, Æ.-Æ Ðóññî, Âîëüòåð, Ãåëüâåö³é òà ³í.).
 Ãîëîâí³ ïðàö³ Ìîíòåñê'º -"Ïåðñèäñüê³ ëèñòè", "Ðîçäóìè ïðî ïðè÷èíó âåëè÷èí³ ³ çàíåïàäó ðèìëÿí", "Ïðî äóõ çàêîí³â" òà ³í. ³í íå ñòàâèòü îñîáèñò³ñòü íàä äåðæàâîþ, àëå â³í ïîñò³éíî ï³äêðåñëþº, ùî ãîëîâíå çàâäàííÿ äåðæàâè - çàáåçïå÷èòè ëþäèí³ ïîë³òè÷íî¿ ñâîáîäè. ìîíòåñê'º ñòâåðäæóº, ùî óìîâè äëÿ ãóìàííîãî êðèì³íàëüíîãî çàêîíîäàâñòâà, íåóõèëüíîãî äîòðèìàííÿ ãàðàíòîâàíèõ äåðæàâîþ ïðàâèë ñóäî÷èíñòâà, íåäîïóùåííÿ çëîâæèâàíü ìîæëèâå ïðè ïîä³ë³ âëàäè íà òðè ã³ëêè - çàêîíîäàâ÷ó, âèêîíàâ÷ó ³ ñîäîâó. Ñàìå ¿õ íåçàëåæí³ñòü ã³ëîê âëàäè ñòî¿òü ó Ìîíòåê'º íà ïåðøîìó ì³ñö³. Ìèñëèòåëü ïðîïîíóº ââåñòè âèáîðí³ñòü ñóä³â. Ìèñëèòåëü ïðîïîíóº íàäàòè ìîæëèâ³ñòü çàêîíîäàâ÷îãî âëàäóâàííÿ äâîïàëàòíîìó ïàðëàìåíòó. Íàéâàæëèâ³øîþ ðèñîþ âèêîíàâ÷î¿ âëàäè Ìîíòåñê'º ââàæຠøâèäê³ñòü ä³ÿíü, à òàêà ìîæëèâ³ñòü ³íóº ëèøå òîä³, êîëè âëàäà çîñåðåäæåíà ó ðóêàõ ìîíàðõà. ìîíòåñê'º ìîæíà ââàæàòè îäíèì ³ç çàñíîâíèê³â òåî𳿠ïðàâîâî¿ äåðæàâè. Ãîëîâí³ ïðàö³ Âîëüòåðà "Ô³ëîñîôñüê³ ëèñòè", "Òðàêòàò ïðî ìåòàô³çèêó". Ó ñèñòåì³ â³äíîñèí ì³æ ëþäèíîþ ³ äåðæàâîþ â³í ñòàâèòü íà ãîëîâíå ì³ñöå äåðæàâó, ÿêà âèíèêëà ç äîãîâîðó ì³æ ëþäüìè ³ ïðîéøëà øëÿõ â³ä ðåñïóáë³êè äî íàéäîñêîíàë³øî¿ ôîðìè - ìîíàðõ³¿ íà ÷îë³ ç îñâ³÷åíèì ìîíàðõàì, ÿêèé ï³äïîðÿäêîâóºòüñÿ êîíñòèòóö³¿. Ââàæàº, ùî ïîë³òè÷íó âëàäó ñë³ä çîñåðåäæóâàòè â ðóêàõ ìåíøîñò³. Ñâîáîäà îñîáèñòîñò³ - öå çàëåæí³ñòü ëèøå â³ä çàêîí³â, ñâîáîäà ñîâ³ñò³, ñâîáîäà äðóêó, ñâîáîäà ìèñëåííÿ, ñâîáîäà òâîð÷îñò³. Æàí-Æàê Ðóññî ñòâåðäæóâàâ, ùî  ïîñòàëà ïîòðåáà ðåãðåñó - ïîâåðíåííÿ â "çîëîòèé â³ê", ðåâîëþö³éíîãî ïîâàëåííÿ äåñïîòèçìó, ïîáóäîâè äåìîêðàòè÷íî¿ äåðæàâè íà îñíîâ³ ñóñï³ëüíîãî äîãîâîðó, âñòàíîâëåííÿ ä³éñíîãî íàðîäíîãî ñóâåðí³òåòó, ïðÿìîãî íàðîäîïðàâñòâà. 
10.  Ïîë³òè÷í³ êîíöåïö³¿ ïðåäñòàâíèê³â í³ìåöüêî¿ êëàñè÷íî¿ ô³ëîñîô³¿ (². Êàíò, Ã. Ãåãåëü).
 Îñíîâí³ ïîë³òîëîã³÷í³ ³äå¿ Êàíòà âèêëàäåí³ ó ïðàöÿõ "Êðèòèêà ÷èñòîãî ðîçóìó", "Êðèòèêà ïðàêòè÷íîãî ðîçóìó", "Êðèòèêà çä³áíîñò³ ñóäæåííÿ", "Äî â³÷íîãî ìèðó" òà ³í. Âèêëàâ îñíîâè í³ìåöüêî¿ ñóñï³ëüíîãî äîãîâîðó, ïðèðîäíèõ ïðàâ ëþäèíè, ïðàâîâî¿ äåðæàâè, ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà, ñâîáîäè îñîáèñòîñò³, ïîä³ëó âëàä. Ïð³îðèòåòíå ì³ñöå ó ñèñòåì³ â÷åííÿ Êàíòà ïîñ³äຠëþäèíà, êîòðà âèñòóïຠó äâîõ âèäàõ: ÿê ³ñòîòà åìï³ðè÷íà âîíà ï³äïîðÿäêîâóºòüñÿ çàêîíó ïðè÷èííîñò³ ³ íå ìîæå áóòè â³ëüíîþ, ÿê ð³÷ ó ñîá³ âîíà ö³ëüêîâèòî â³ëüíà ³ 䳺 çã³äíî ç çàêîíîì ñâîáîäè, ìîðàëüíèì çàêîíîì - êàòåãîðè÷íèì ³ìïåðàòèâîì. Çà Êàíòîì ëþäèíà ëþäèíà ìîæå áóòè çàñîáîì ëèøå äëÿ äîñÿãíåííÿ â³äíîñíî¿ ìåòè, à ñàìà ëþäèíà º àáñîëþòíîþ ìåòîþ. Ìåòà ëþäñòâà - ðîçâèòîê ³ çä³éñíåííÿ ñâîáîäè, ãðîìàäÿíñüêî¿ ð³âíîñò³ ³ ñïðàâåäëèâîñò³, ñòâîðåííÿ êâ³òó÷îãî ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà; ìåòà ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà - öàñòÿ ãðîìàäÿí; ìåòà äåðæàâè - òîðæåñòâî ³äå¿ ïðàâà. Âëàäà ìຠíàëåæàòè íàðîäó, àëå íå âñ³ ìàþòü ïîë³òè÷í³ ïðàâà.  Ïðàâî íå çàëåæèòü â³ä ñóñï³ëüíèõ â³äíîñèí ³ ìຠñâîºþ îñíîâîþ ïðèðîäíèé âñåçàãàëüíèé çàêîí ñâîáîäè. ³äì³í³ñòü ïðàâà â³ä ìîðàë³ - ïðèìóñ, ÿêèé çàñòîñîâóºòüñÿ äåðæàâîþ äëÿ â³äíîâëåííÿ ñïðàâåäëèâîñò³. Ôîðìè ïîë³òè÷íîãî ïðàâë³ííÿ Êàíò ïîä³ëÿº íà äåñïîòè÷í³, àâòîêðàòè÷í³, àðèñòîêðàòè÷í³, äåìîêðàòè÷í³ ³ ðåñïóáë³êàíñüê³, â³ääàþ÷è ïåðåâàãó àâòîêðàò³¿ ó âèãëÿä³ àáñîëþòíî¿ ìîíàðõ³¿. Äåìîêðàò³ÿ äëÿ Êàíòà - äóæå ñêëàäíà ôîðìà ïðàâë³ííÿ. Ïåðåõ³ä â³ä àáñîëþòíî¿ äî êîíñòèòóö³éíî¿ ìîíàðõ³¿ áàæàíèé, àëå âèêëþ÷íî çà óìîâ äàðóâàííÿ íàðîäó êîíñòèòóö³¿ ìîíàðõîì. Ïîä³ë âëàäè íà çàêîíîäàâ÷ó, âèêîíóâ÷ó ³ ñóäîâó ïîâèíåí çä³éñíþâàòèñÿ çà ïðèíöèïàìè âçàºìîï³äãîòîâêè ³ êîîðäèíàö³¿ âëàäíèõ ã³ëîê, à íå ïðèíöèïàìè ñòðèìóâàííÿ ³ ïðîòèâàã. Íàéãîëîâí³øèé îáîâ'ÿçîê äåðæàâè - çàõèùàòè ïðèâàòíó âëàñí³ñòü ãðîìàäÿí. Êàíò çàñíóâàâ ³äå¿ íåéòðàë³òåòó, îáãðóíòóâàâ ïðàâî êîàë³ö³é, ïðàâî ãàðàíò³é ó ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèíàõ. Îñíîâí³ òâîðè Ãåãåëÿ - "Åíöèêëîïåä³ÿ ô³ëîñîôñüêèõ íàóê", "Íàóêà ëîã³êè", "²ñòîð³ÿ ô³ëîñîô³¿" òà ³í. Ëþäñòâî ïðîõîäèòü ñòóï³íü ðîçâèòêó, äå éîãî ïðèðîäíþ ºäí³ñòü âò³ëþº ñ³ì'ÿ âèíèêíåííÿ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ ñ³ìåé âèêëèêຠäî æèòòÿ ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî. Íàéâèùó ïðèðîäíþ ºäí³ñòü ³íäèâ³ä³â, ùî ïðèìèðþº ³ çí³ìຠâñ³ ñóïåðå÷íîñò³, âò³ëþº äåðæàâà. Íàðîä, ÿêèé íà ñòâîðèâ âëàñíî¿ äåðæàâè º ïîçà³ñòîðè÷íîþ ëþäí³ñòþ. Óí³âåðñàëüíå ëþäñüêå ïðàâî - ðåàë³çàö³ÿ ³íäèâ³äóàëüíî¿ âîë³. Ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî - ñóñï³ëüñòâî âëàñíèê³â, ÿê³ ïðîïîíóþòü îäèí îäíîìó âçàºìíå âèçíàííÿ. Âîíî ñêëàäàºòüñÿ ç â³ëüíèõ ³íäèâ³ä³â, êîòð³ âçàºìîä³þòü ì³æ ñîáîþ ó ïðîöåñ³ ðåàë³çàö³¿ âëàñíèõ ïîòðåá òà ³íòåðåñ³â ïåðåâàæíî ó ñôåð³ ñóñï³ëüíî-åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî ïîä³ëÿºòüñÿ íà ñòàíè (êîðïîðàö³¿) ³ âêëþ÷ຠïîë³ö³þ ³ ñóäîâ³ óñòàíîâè. Éîãî ÷ëåíè ð³âí³ ó þðèäè÷íîìó â³äíîøåí³, àëå íåð³âí³ â³ä ïðèðîäè, ó ñîö³àëüíèõ âçàºìèíàõ, ó íàñòðîÿõ, äóìêàõ, äóõîâíèõ äàðóâàííÿõ, íàáóòèõ çíàííÿõ. Äåðæàâà - â³íåöü ðîçâèòêó ìîðàëüíîñò³. Ãåãåëü â³äêèäຠ³äåþ Êàíòà ïðî â³÷íèé ìèð.
11.  Åâîëþö³ÿ ñîö³àëüíî-ïîë³òè÷íèõ óòîï³é (Ò.Ìîð, Ò.Êàìïàíåëà, À.Ñåí-ѳìîí, Ø Ôóð'º, Ð.Îóåí, Ê.Ìàðêñ,  Ëåí³í ).
12.  Îñíîâí³ òå÷³¿ òà øêîëè çàõ³äíî¿ ïîë³òîëî㳿.
13.  Ñó÷àñí³ ôóòóðîëîã³÷í³ êîíöåïö³¿ (Ç.Áçåæ³íñüêèé, Ä.Íåéñá³ò, Ñ.Õàíò³ãòîí,Ô.Ôóêóÿìà).
 Ôóòóðîëîã³ÿ ðîçðîáëÿº ³ çàñòîñîâóº ð³çíîìàí³òí³ ìåòîäè ³ ïðèíöèïè àíàë³çó ³ñíóþ÷èõ ñîö³àëüíî-³ñòîðè÷íèõ òåíäåíö³é ³ â³ðîã³äíèõ íàñë³äê³â ¿õ ðåàë³çàö³¿ ç ìåòîþ ïåðåäáà÷åííÿ ³ ïðîãíîçóâàííÿ ïîä³é, ïåðåòâîðåíü, êàòàêë³çì³â, çì³í çäàòíèõ ðàäèêàëüíî âïëèíóòè íà óìîâè æèòòÿ ëþäèíè ³ íà ñòàá³ëüí³ñòü ³ñíóþ÷èõ ñóñï³ëüíèõ ôîðì; ìîäåëþâàííÿ ïåâíîãî îáðàçó ìàéáóòíüîãî - ÿê àëüòåðíàòèâè òåïåð³øíüîìó. Ôóòóðîëîã³ÿ ñïèðàºòüñÿ íà âåñü ñïåêòð ïðèðîäíè÷î-íàóêîâîãî é ãóìàí³òàðíîãî çíàííÿ. Òåðì³í ôóòóðîëîã³ÿ çàïðîïîíóâàâ ó 1943 ðîö³ í³ìåöüêèé ñîö³îëîã Ôëåõòðåéì. Ó 60-ò³ öåé òåðì³í ïîøèðèâñÿ ó çíà÷åíí³ ³ñòî𳿠ìàéáóòíüîãî ³ íàóêè ïðî ìàéáóòíº. Ó öåé æå ÷àñ ó ïðàöÿõ "Êîì³ñ³¿ 2000 ðîêó", â äîïîâ³äÿõ Ðèìñüêîãî êëóáó ôóòóðîëîã³ÿ îôîðìëÿºòüñÿ ÿê ñïåö³àëüíèé íàóêîâèé íàïðÿì. Ôóòóðîëîã³÷íèì ïðîãíîçàì 60-70 - õ âëàñòèâå ãëèáîêå óñâ³äîìëåííÿ êàòàñòðîô³÷íîñò³ ñó÷àñíî¿ öèâ³ë³çàö³¿. Íàïðèê³íö³ 70-õ - 80 - õ ôóòóðîëîã³ÿ çîñåðåäæóº óâàãó ïåðåâàæíî íà åêîëîã³÷íèõ ïðîáëåìàõ; ðîçðîáëÿþòüñÿ êîíöåïö³¿ ïîñò³íäóñòð³àëüíîãî ³ ³íôîðìàö³éíîãî ñóñï³ëüñòâà. Ó 1990 ð Ôóêóÿìà âèñëîâèâ ³äåþ ê³íöÿ ³ñòî𳿠- ÿê ïðèéäåøíüîãî ³ñòîðè÷íîãî çàòèøøÿ âíàñë³äîê ïåðåâàãè ë³áåðàëüíî¿ äåìîêðàò³¿ íà ãåîïîë³òè÷íîìó ïðîñòîð³ ïëàíåòè. 1994 ð Ñ. Õàíò³íãòîí ïåðåäáà÷èâ "ðåâàíø Áîãà": ï³ñëÿ ðóéíóâàííÿ äâîïîëþñíîãî ñâ³òó íà ëþäñòâî ÷åêຠçàãîñòðåííÿ ñóïåðå÷íîñòåé íà ðåë³ã³éíîìó ãðóíò³.
14.  Ïîë³òè÷í³ êîíöåïö³¿ Ì.Âåáåðà, Ì.Äþâåðæå, Ã.Àëìîíäà.
 Âåáåð âèñëîâèâ ïîãëÿäè íà ïîë³òèêó, ÿê ïðàãíåííÿ äî ó÷àñò³ ó âëàä³ ÷è çä³éñíåííÿ âïëèâó íà ¿¿ ïîä³ë, à òàêîæ íà äåðæàâó ÿê íà ñïîñ³á ïàíóâàííÿ ëþäåé íàä ëþäüìè, ùî ñïèðàºòüñÿ íà ëåã³òèìíå íàñèëëÿ. Â÷åíèé âèñóíóâ òðè òèïè ëåãàëüíîãî ïàíóâàííÿ: ðàö³îíàëüíî-ëåãàëüíèé (ïðàâîâà äåðæàâà); òðàäèö³éíèé (çàñíîâàíèé íà òðàäèö³éíî-³ñíóþ÷èõ ïîðÿäêàõ ³ ñèñòåì³ âëàäè); õàðèçìàòè÷íèé. Âåáåð çíà÷íó óâàãó ïðèä³ëèâ áþðîêðàò³¿. Àíàë³ç òåî𳿠ðàö³îíàëüíî¿ áþðîêðàò³¿ Âåáåðà äຠìîæëèâ³ñòü âèä³ëèòè òðè íàéâàæëèâ³ø³ ìîìåíòè: àíàë³ç áþðîêðàò³¿ ÿê òåõí³÷íî äîñêîíàëîãî àïàðàòó çä³éñíåííÿ âëàäè; êðèòèêó áþðîêðàò³¿; àíàë³ç áþðîêðàò³¿ ÿê â³äîáðàæåííÿ êëàñîâî¿ ñòðóêòóðè. Ç ìåòîþ çàïîá³ãàííÿ òèðàí³¿ áþðîêðàò³¿ Âåáåð çàïðîïîíóâàâ òåîð³þ, çã³äíî ç ÿêîþ õàðèçìàòè÷íèé ë³äåð, âèáðàíèé øëÿõîì ïðÿìîãî ãîëîñóâàííÿ âñüîãî íàðîäó ìຠäîïîâíèòè íåäîñòàòíüî ëåã³òèìíó ñèëó ïàðëàìåíòñüêî¿ äåìîêðàò³¿. Îäíî÷àñíî Âåáåð  àíàë³çóâàâ ôîðìè äåìîêðàò³¿ áåç âîæäÿ, ÿê³ äîçâîëèëè á çâåñòè äî ì³í³ìóìó ïàíóâàííÿ ëþäèíè íàä ëþäèíîþ.
15.  Ãåîïîë³òè÷í³ êîíöåïö³¿ Ô.Ðàòöåëÿ, Ê.Õàóõîôåðà, À.Ìåõåíà, Í.Ñïàéêìåíà, Ð.×åëëåíà òà ³í.
16.  Ïîë³òè÷íà äóìêà ìèñëèòåë³â ÊÐ
 Çà ÷àñ³â Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³ óêðà¿íñüêà ïîë³òè÷íà äóìêà ðîçâèâàëàñü ó ð³çíîìàí³òíèõ âèÿâàõ ³íòåëåêòóàëüíî¿, äóõîâíî-åñòåòè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ (â õóäîæí³é ë³òåðàòóð³, ³ñòîðè÷íèõ òâîðàõ ³ ò. ä.) öå ïîÿñíþº òüñÿ ñëàáêîþ äèôåðåíö³àö³ºþ ³íòåëåêòóàëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³. Òîìó ïîë³òè÷í³ ³äå¿ âïåðøå áóëè ñôîðìîâàí³ ó òâîðàõ äåðæàâíèõ ä³ÿ÷³, öåðêîâíèõ ³ºðàðõ³â, ë³òîïèñö³â, ñòîñóâàëèñÿ ïèòàíü âèíèêíåííÿ óêðà¿íñüêî¿ äåðæàâíîñò³, ¿¿ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî óñòðîþ, â³äíîñèí âëàäè ³ öåðêâè, âëàäè òà îñîáèñòîñò³, ì³ñöÿ Ðóñ³ ñåðåä ³íøèõ íàðîä³â òà äåðæàâ ñâ³òó. Íàéá³ëüø â³äîì³ ñåðåä öèõ òâîð³â "Ñëîâî ïðî çàêîí ³ áëàãîäàòü" ìèòðîïîëèòà ²ëàð³îíà; "Ðóñüêà Ïðàâäà" ßðîñëàâà Ìóäðîãî;"Ïîâ³ñòü ìèíóëèõ ë³ò"; "Ïîó÷åí³º ä³òÿì" Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà; "Ñëîâî î ïîëêó ²ãîðåâ³ì". Ó öèõ òâîðàõ áóëè ïîðóøåí³ òàê³ ïîë³òè÷í³ ïðîáëåìè: çàáåçïå÷åííÿ íåçàëåæíîñò³ òà ºäíîñò³ Ðóñ³; óòâåðäæåííÿ ð³âíîïðàâíîãî ñòàòóñó Ðóñ³ ñåðåä ³íøèõ êðà¿í ñâ³òó; çàêð³ïëåííÿ íîðì ïðàâà ³ õðèñòèÿíñüêî¿ ìîðàë³ â ñóñï³ëüíèõ â³äíîñèíàõ; äîòðèìàííÿ ïðèñÿãè ³ íîðì ïðàâà êíÿçÿìè; âåðõîâåíñòâî ñâ³òñüêî¿ âëàäè íàä öåðêîâíîþ; îáãðóíòóâàííÿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ âëàäè ïåðåä íàðîäîì; çàñóäæåííÿ êíÿç³âñüêèõ ì³æóñîáèöü, íàðîäíèõ çàâîðóøåíü, ùî äåñòàá³ë³çóâàëè îáñòàíîâêó â êðà¿í³.  
17.  Ïîë³òè÷í³ ïîãëÿäè ìèñëèòåë³â äðóãî¿ ïîëîâèíè Õ²Õ - ïåðøî¿ ÷âåðò³ ÕÕ ñò.  (Ì.Êîñòîìàðîâ, Ì.Äðàãîìàíîâ, Ì.Ãðóøåâñüêèé, Â.Âèííè÷åíêî, Â.Ëèïèíñüêèé).
 Êîñòîìàðîâ - çàñíîâíèê Êèðèëî-Ìåôî䳿âñüêîãî òîâàðèñòâà. Ïðèõèëüíèê ñàìîñò³éíî¿, áåçêëàñîâî¿ óêðà¿íñüêî¿ íàö³¿. Ïîë³òè÷íó òåîð³þ ñòâîðþâàâ ï³ä âïëèâîì í³ìåöüêî¿ êëàñè÷íî¿ ô³ëîñîô³¿, ôðàíöóçüêèõ ìèñëèòåë³â. ²äåàë Êîñòîìàðîâà - ôåäåðàòèâíà äåìîêðàòè÷íà ñëîâ'ÿíñüêà ðåñïóáë³êà, äå áóäóòü âò³ëåí³ ðàííüîõðèñòèÿíñüê³ ³äå¿ ïîâíî¿ ñîö³àëüíî¿ ñïðàâåäëèâîñò³, ñâîáîäè, ð³âíîñò³ ³ áðàòåðñòâà, ñêàñîâàíî êð³ïàöòâî, ñòàíîâ³ â³äì³íîñò³, äå ïðàâèòåë³ íà çàñàäàõ õðèñòèÿíñüêî¿ ìîðàë³ áóäóòü íåóõèëüíî äáàòè ïðî îñâ³òó òà äîáðîáóò íàðîäó. Ôåäåðàòèâíà äåðæàâà ìàëà óïðàâëÿòèñü îáðàíèì íà ÷îòèðè ðîêè ïðåçèäåíòîì ³ êîíãðåñîì, óòðèìóâàòè íåâåëèêå ñï³ëüíå â³éñüêî, âïðîâàäèòè îäíàêîâó ãðîøîâó ñèñòåìó, çä³éñíþâàòè çàãàëüíå êåð³âíèöòâî çîâí³øí³ìè â³äíîñèíàìè. Çà â÷åííÿì Äðàãîìàíîâà ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî åâîëþö³îíóº â³ä ïåðâ³ñíîãî ðîäó ³ ïëåìåí³ çàâäÿêè ðîçóìó ñ³ì'¿, ìàòåð³àëüíîìó âèðîáíèöòâó, êëàñîâ³é áîðîòüá³ ³ ïðèðîäí³ì øëÿõîì äîñÿãຠïîë³òè÷íî ôîðìè îáùèíè. Äåðæàâà íàâ'ÿçóºòüñÿ ëþäñüê³é ãðîìàä³ çâåðõó ÿê çîâí³øíº, øòó÷íå íåïðèðîäíº óòâîðåííÿ, à ¿¿ ð³çíîâèäè ïîÿñíþþòüñÿ ïðèðîäí³ìè ôàêòîðàìè. Ãîëîâíà ³äåÿ êîíñòèòóö³éíîãî ïðîåêòó, ðîçðîáëåíîãî Äðàãîìàíîâèì - ïåðåòâîðåííÿ Ðîñ³éñüêî¿ ³ìïå𳿠íà äåöåíòðàë³çîâàíó ôåäåðàö³þ, äå ç óêðà¿íö³â ñòâîðþºòüñÿ ãðîìàäà "³ëüíà ñï³ëêà", ùî ñòàâèòüçà ìåòó ïîë³òè÷íå, åêîíîì³÷íå ³ êóëüòóðíå çâ³ëüíåííÿ íå ëèøå óêðà¿íñüêîãî íàðîäó, à é ³íøèõ íàö³îíàëüíîñòåé. Ãîëîâíèì çàâäàííÿì â³ëüíî¿ ñï³ëêè º çàáåçïå÷åííÿ ïðàâ ³ ñâîáîä ãðîìàäÿí. Äðàãîìàíîâ ââàæàâ ñàìîóïðàâë³ííÿ îñíîâîþ îñíîâ ðóõó äî ïîâíî¿ ñïðàâåäëèâîñò³, äî ñîö³àë³çìó. Ç 1890 ð Äðàãîìàíîâ ñòàâ ³äåéíèì íàòõíåííèêîì ïåðøî¿ óêðà¿íñüêî¿ ïàðò³¿- Ðóñüêî-óêðà¿íñüêî¿ ðàäèêàëüíî¿ ïàðò³¿. Áàãàòî ç ³äåé Äðàãîìàíîâà âò³ëþâàëèñÿ â ä³ÿëüíîñò³ Öåíòðàëüíî¿ ðàäè. Âèííè÷åíêî ââàæàâ, ùî ãîëîâíèì º ö³ëêîâèòå ðàäèêàëüíå çíèùåííÿ âñÿêîãî íàö³îíàëüíîãî ³ ïîë³òè÷íîãî ïîíåâîëåííÿ, ñàìîñò³éí³ñòü Óêðà¿íè ³ äåìîêðàò³ÿ. ³í ïðîïîíóâàâ çàáîðîíèòè íàéìàíó ïðàöþ, ïîðÿä çïðèâàòíîþì âëàñí³ñòþ ïîâèííà áóòè é êîëåêòèâíà. Âèííè÷åíêî â àâòîá³îãðàô³÷íèõ ðîçïîâ³äÿõ ñàìîêðèòà÷íî ïîâåðòàºòüñÿ äî ðîê³â íàö³îíàëüíî¿ ðåâîëþö³¿, ³ ãîëîâíå âèêëàâ ñâî¿ äóìêè ç ïðèâîäó çàñîá³â ³ ìåòîä³â áîðîòüáè çà íåçàëåæí³ñòü Óêðà¿íè  â ìàéáóòíüîìó. Âèííè÷åíêî ââàæàâ, ùî ñë³ä ïðèïèíèòè ñóïåðå÷êè â åì³ãðàíòñüêèõ êîëàõ, çîñåðåäèòè óâàãó íà áîðîòüá³ çà âèçâîëåííÿ Óêðà¿íè â³ä ñòàë³íñüêî¿ äèêòàòóðè. Ãðóøåâñüêîìó íàëåæèòü çíà÷íèé âíåñîê ó ïîë³òè÷íó òåîð³þ. ³í äîâîäèâ, ùî ïîë³òè÷í³ ïðîöåñè ïðîò³êàþòü ï³ä âïëèâîì íå ëèøå åêîíîì³÷íèõ ÷èííèê³â, à é ïñèõîëîã³÷íèõ, îñîáèñò³÷íèõ, êóëüòóðíèõ ôàêòîð³â. Áàãàòî â ÷îìó êîíñòèòóö³éí³ ³äå¿ Ãðóøåâñüêîãî âèõîäÿòü ç ïîñòóëàò³â Äðàãîìàíîâà, êèðèëî-ìîôî䳿âö³â, àëå çíà÷íî ¿õ çáàãà÷óþ÷è ç óðàõóâàííÿì íîâèõ äîñÿãíåíü â³ò÷èçíÿíî¿ ðîñ³éñüêî¿ ³ ñâ³òîâî¿ êîíñòèòóö³éíî¿ äóìêè. Ãîëîâí³ ³äå¿ â÷åíîãî: äåöåíòðàë³çàö³ÿ äåðæàâè, ç íàäàííÿì øèðîêî¿ àâòîíî쳿; ïàðëàìåíòñüêå ïðàâë³ííÿ áåç çàñòîñóâàííÿ ïðÿìèõ âèáîð³â äî çàêîíîäàâ÷îãî îðãàíó; ïîä³ë âëàäè; ÷³òêå âèçíà÷åííÿ äåðæàâíîãî õàðàêòåðó íàö³îíàëüíèõ îêðà¿í, ¿õ òåðèòîð³é, ïðàâ ³ ñâîáîä ëþäèíè. Ëèïèíñüêèé ó ñâî¿õ ïðàöÿõ ñôîðìóëþâàâ ïîë³òè÷íó äîêòðèíó óêðà¿íñüêî¿ ìîíàðõ³÷íî¿ äåðæàâíîñò³, ñóòü ÿêî¿ â íàñòóïíîìó: 1) ñïàäêîâà ìîíàðõ³ÿ íà ÷îë³ ç ãåòüìàíîì; 2) ðåñïóáë³êàíñüêà ïàðëàìåíòñüêà äåìîêðàò³ÿ º íåïðèäàòíîþ äëÿ Óêðà¿íè 3) êîíöåïö³ÿ àðèñòîêðàò³¿, ÿêà ãðóíòóºòüñÿ íà ïðèíöèï³ òåðèòîð³àëüíîãî ïàòð³îòèçìó, ÿêèé º âàæëèâ³øèì çà íàö³îíàëüíèé ÷èííèê; 4) êîíöåïö³ÿ õë³áîðîáà-âëàñíèêà çàéìຠîäíå ç öåíòðàëüíèõ ì³ñöü ó äîêòðèí³ Ëèïèíñüêîãî, õë³áîðîáñòâî ìàëî ôîðìóâàòè ñîþç ç àð쳺þ, ùî ìàëî ñïðèÿòè ñîþç ç³ ñõ³äíîñëîâ'íñüêèìè íàðîäàìè.  
18.  Ïîë³òè÷í³ êîíöåïö³¿ óêðàéíñüêîãî íàö³îíàë³çìó (Ä,äîíöîâ, Ì.Ñö³áîðñüêèé).
 Äîíöîâ çàêëèêàâ äî ïåð³îð³ºíòàö³¿ óêðà¿íñòâà íà Çàõ³ä, îñê³ëüêè áà÷èâ ïîë³òè÷íó íåñóì³ñí³ñòü óêðà¿íñüêèõ ³ ðîñ³éñüêèõ íàö³îíàëüíèõ òðàäèö³é, íàö³îíàëüíèõ çâè÷à¿â, ñïîñîáó æèòòÿ. Ñïèðàþ÷èñü íà ïîñòóëàòè ãåîãðàô³÷íîãî äåòåðì³í³çìó, ñòâåðäæóâàâ, ùî ðîñ³ÿíàì ïðèòàìàíí³ àáñîëþòèçì, ïðàâîâèé í³ã³ë³çì, ùî çíà÷íîþ ì³ðîþ â³äð³çíÿâñÿ â³ä óêðà¿íñüêèõ íàö³îíàëüíèõ òðàäèö³é. Äîíöîâ íàìàãàâñÿ ³äåîëîã³÷íî îáãðóíòóâàòè óêðà¿íñüêó ñàìîñò³éíèöüêó ïîë³òèêó: çîâí³øíþ (íåçàëåæí³ñòü â³ä Ðîñ³¿) ³ âíóòð³øíþ (âèõîâàííÿ íà çàñàäàõ çàõ³äíî¿ êóëüòóðè). Äîíöîâ ñôîðìóâàâ îñíîâí³ ïðèíöèïè óêðà¿íñüêîãî íàö³îíàë³çìó: âîëüîâèé ïðèíöèï; ïîñò³éíå ïðàãíåííÿ áîðîòüáè çà íåçàëåæí³ñòü: ðîìàíòèçì, íåïðèìèðåíí³ñòü, ôàíàòèçì, àìîðàëüí³ñòü ó íàö³îíàëüí³é áîðîòüá³; ñèíòåç íàö³îíàëüíîãî òà ³íòåðíàö³îíàëüíîãî; íåîáõ³äí³ñòü âèõîâàííÿ âëàñíî¿ åë³òè; îð³ºíòàö³ÿ íà ïðèìóñ ó áîðîòüá³ çà íåçàëåæí³ñòü. Äîíöîâ â³äñòîþâàâ ïðèíöèïè Ìàê³àâåëë³ - ìåòà âèïðàâäîâóº çàñîáè. 
19.  Îñíîâí³ åòàïè ³ñòî𳿠óêðà¿íñüêî¿ äåðæàâíîñò³ ÕÕ ñò.
20.  Ñòàíîâëåííÿ ³ ðîçâèòîê ïîë³òè÷íî¿ äóìêè â Çàêàðïàòò³ (Ì.Áàëóäÿíñüêèé, Î.Äóõíîâè÷, À.Âîëîøèí).
21.  Ïîë³òèêà ÿê ñîö³àëüíå ÿâèùå.
 Ïîë³òèêà - îðãàí³çàö³éíà, ðåãóëÿòèâíà é êîíòðîëüíà ñôåðà ñóñï³ëüñòâà, â ìåæàõ ÿêî¿ çä³éñíþºòüñÿ ñîö³àëüíà ä³ÿëüí³ñòü, ñïðÿìîâàíà íà äîñÿãíåííÿ, óòðèìàííÿ ³ ðåàë³çàö³þ âëàäè ³íäèâ³äàìè é ñîö³àëüíèìè ãðóïàìè çàäëÿ ñòâåðäæåííÿ âëàñíèõ çàïèò³â ³ ïîòðåá. Ïîë³òè÷íå æèòòÿ ò³ñíî ïîâ'ÿçàíå ç ð³çíèìè ôîðìàìè ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ïîë³òè÷íà ä³ÿëüí³ñòü - öå ³íäèâ³äóàëüíà ÷è êîëåêòèâàí, ñïîíòàíà ÷è îðãàí³çîâàíà ä³ÿëüí³ñòü ñîö³àëüíèõ ñóá'ºêò³â, ÿêà ïðÿìî ÷è îïîñåðåäêîâàíà âèïëèâàº ç ³íòåðåñ³â âåëèêèõ ñîö³àëüíèõ ãðóï ³ ö³ííîñòåé, ùî ¿õ âîíè ïîä³ëÿþòü. Óìîâîþ ³ ôîðìîþ ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ º ïîë³òè÷í³ â³äíîñèíè. Ïîë³òè÷í³ â³äíîñèíè - öå ðåàëüí³ ïðàêòè÷í³ ñòîñóíêè, âçàºìîçâ'ÿçêè ñîö³àëüíèõ ñóá'ºêò³â, ó ÿêèõ â³äáèâàþòüñÿ ¿õí³ ³íòåðåñè ³ çä³éñíþºòüñÿ ïîë³òè÷íà ä³ÿëüí³ñòü - ñï³âðîá³òíèöòâî ÷è áîðîòüáà, âèáîðè, ðåôåðåíäóìè, â³éíè. Ïîë³òè÷íå æèòòÿ áóäü-ÿêîãî ñóñï³ëüñòâà õàðàêòåðèçóºòüñÿ áàãàòîìàí³òí³ñòþ ïîë³òè÷íèõ ïðîöåñ³â, ó ÿêèõ ðîçêðèâàºòüñÿ ñïðÿìîâàí³ñòü ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ñîö³àëüíèõ ñóá'ºêò³â. Ó ïîë³òè÷íîìó ïðîöåñ³ âèð³çíÿþòü ñóá'ºêòèâíèé òà îá'ºêòèâíèé àñïåêòè. ñóá'ºêòèâíèé ñòàíîâëÿòü ³äåîëîã³ÿ, ïîë³òè÷íà ïðîãðàìà, ñèñòåìà ö³ííîñòåé ³ íîðì. Ó÷àñíèêàìè ïîë³òè÷íîãî ïðîöåñó º ïîë³öòè÷í³ ñèëè, ïàðò³¿ òà ðóõè. Ïîë³òè÷í³ êîíôë³êòè ³ êðèçè çàéìàþòü îñîáëèâå ì³ñöå ïîë³òè÷íîìó æèòò³. íåâ³ä'ºìíèì êîìïîíåíòîì, íîðìîþ äåìîêðàòè÷íîãî ñóñï³ëüñòâà º ïîë³òè÷íà îïîçèö³ÿ. Îïîçèö³ÿ áóâຠêîíñòðóêòèâíîþ ³ äåñòðóêòèâíîþ.
22.  Ïîë³òèêà ³ îñîáà.
 Ïîë³òè÷íà ä³ÿëüí³ñòü ³íäèâ³ä³â ìîæå çä³éñíþâàòèñÿ ÿê ïîë³òè÷íà ó÷àñòü ³ ÿê ïîë³òè÷íå ôóíêö³îíóâàííÿ. Ïîë³òè÷íà ó÷àêñòü - öå çä³éñíåííÿ àáî ï³äòðèìêà ïåâíèõ àêö³é ç ìåòîþ âèñëîâëåííÿ ³íòåðåñ³â, ïîçèö³é, âèìîã, íàñòðî¿â, ùî ïàíóþòü ó ìàñàõ, ôîðìóâàííÿ ¿õ ó êîíêðåòí³ âèìîãè; çä³éñíåííÿ òèñêó íà îðãàíè âëàäè, àáè äîìîãòèñÿ ¿õ âèêîíàííÿ, çàÿâèòè ñâ³é ïðîòåñò ÷è ï³äòðèìàòè ïåâí³ ð³øåííÿ òà 䳿. Ïîë³òè÷íå ôóíêö³îíóâàííÿì - çàáåçïå÷åííÿ ó÷àñò³ ïîë³òè÷íèõ ³íñòèòóò³â â óïðàâë³íí³ ñï³ëüíèìè ñïðàâàìè. Ëþäèíà â ïîë³òèö³ ìîæå áðàòè òàêó ó÷àñòü: 1) ðåàêö³ÿ íà ³ìïóëüñè, ùî âèõîäÿòü ç ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè, åï³çîäè÷íà ó÷àñòü ó ïîë³òèö³; 2) ä³ÿëüí³ñòü, ïîâ'ÿçàíà ç äåëåãóâàííÿì ïîâíîâàæåíü: ó÷àñòü ó âèáîðàõ, ðåôåðåíäóìàõ; 3) ó÷àñòü ó ä³ÿëüíîñò³ ïîë³òè÷íèõ ³ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é; 4) âèêîíàííÿ ïîë³òè÷íèõ ôóíêö³é ó ðàìêàõ äåðæàâíèõ ³íñòèòóö³é; 5) ïðîôåñ³éíà, êåð³âíà ïîë³òèêî-³äåîëîã³÷íà ä³ÿëüí³ñòü; 6)ó÷àñòü ó ïîçà³íñòèòóö³îíàëüíèõ ïîë³òè÷íèõ ðóõàõ ³ àêö³ÿõ, ñïðÿìîâàíèõ íà äîêîð³ííó ïåðåáóäîâó ³ñíóþ÷î¿ ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè. Ðîçð³çíÿþòü òàê³ ð³âí³ ó÷àñò³ â ïîë³òèö³: - ðÿäîâèé ÷ëåí ñóñï³ëüñòâà, ãðîìàäÿíèí, ÿêèé º ÷ëåíîì ãðîìàäÿíñüêî¿ îðãàí³çàö³¿, ãðîìàäÿíèí, ÿêèé º ÷ëåíîì ïîë³òè÷íî¿ ïàðò³¿, ïðîôåñ³éíèé ïîë³òèê. 
23.  Ñîö³àëüíî-åòí³÷í³ ñï³ëüíîñò³ é åòíîïîë³òèêà.
 Äî ñîö³àëüíî-åòí³÷íèõ ñï³ëüíîñòåé â³äíîñÿòü íàðîä, íàö³þ, åòíîñ. Íàðîä - öå á³îëîã³÷íà ºäí³ñòü, ãðóïà, ïîºäíàíà êðîâíèìè, á³îëîã³÷íèìè çâ'ÿçêàìè: ç ñ³ì'¿ âèðîñëà ðîäèíà, ç ðîäèíè - ð³ä, ð³ä ïåðåòâîðèâñÿ íà ïëåì'ÿ, ïëåì'ÿ - íà íàðîä. Åòíîñ - öå ñò³éêà ñóêóïí³ñòü ëþäåé, ÿêà íàëåæèòü äî ïåâíîãî íàðîäó, ïðîæèâຠíà òåðèòî𳿠÷è â ñêëàä³ ³íøîãî íàðîäó, ïðîæèâຠíà òåðèòî𳿠÷è â ÷êëàä³ ³íøîãî íàðîäó ³ çáåð³ãຠñâîþ êóëüòóðó, ïîáóò, ìîâí³ òà ïñèõîëîã³÷í³ îñîáëèâîñò³. Íàö³ÿ - ïîë³òè÷íî, îðãàí³çîâàí³çîâàíèé íàðîä. Åòíîíàö³îíàëüí³ â³äíîñèíè - öå â³äíîñèíè ì³æ ñóá'ºêòàìè íàö³îíàëüíî-åòí³÷íîãî ðîçâèòêó - íàö³ÿìè, íàðîäíîñòÿìè, íàö³îíàëüíèìè ãðóïàìè òà ¿õí³ìè äåðæàâíèìè óòâîðåííÿìè. Ö³ â³äíîñèíè áóâàþòü: ð³âíîïðàâí³, â³äíîñèíè ïàíóâàííÿ ³ ï³äëåãëîñò³, ïðàãíåííÿ äî çíèùåííÿ ³íøèõ ñóá'ºêò³â. Ãîëîâíèìè â åòíîíàö³îíàëüíèõ â³äíîñèíàõ º ïèòàííÿ: ïðî ð³âíîïðàâí³ñòü ³ ï³äëåãë³ñòü; ïðî íåð³âí³ñòü åêîíîì³÷íîãî ³ êóëüòóðíîãî ðîçâèòêó; ïðî ì³æíàö³îíàëüíó âîððîæíå÷ó. Íàö³îíàëüíà ïîë³òèêà - öå íàóêîâî îáãðóíòîâàíà ñèñòåìà çàõîä³â, ñïðÿìîâàíà íà ðåàë³çàö³þ íàö³îíàëüíèõ ³íòåðåñ³â, ðîçâ'ÿçàííÿ ñóïåðå÷íîñòåé ó ñôåð³ åòíîíàö³îíàëüíèçõ â³äíîñèí. Íàö³îíàëüí³ â³äíîñèíè â ñó÷àñíîìó ñâ³ò³ ï³äïîðÿäêîâàí³ ä³¿¿ äâîõ âçàºìîçàëåæíèõ òåíäåíö³é: ç îäíîãî áîêó, ôîðìóâàííÿ é ðîçâèòêó íàö³é, ¿õíüî¿ áîðîòüáè çà ð³âíîïðàâí³ñòü ³ ñàìîñò³éí³ñòü, çà ñòâîðåííÿ äåðæàâ, ç ³íøîãî áîêó - íà îñíîâ³ îá'ºêòèâíîãî ïðîöåñó ³íòåðíàö³îíàë³çàö³¿ âñ³õ àñïåêò³â ñóñï³ëüíîãî æèòòÿ â³äáóâàºòüñÿ çëàì íàö³îíàëüíèõ êîðäîí³â, ïîñèëåííÿ çâ'ÿçê³â ³ âçàºìíîãî ñï³âðîá³òíèöòâà, ³íòåãðàö³éíèõ ïðîöåñ³â.
24.  Ïîë³òè÷íà ñèñòåìà ñóñï³ëüñòâà.
 Ïîë³òè÷íà ñèòåìà ñóñï³ëüñòâà - ³íòåãðîâàíà ñóêóïí³ñòü ïîë³òè÷íî¿ âëàäè, ñóá'ºêò³â, â³äíîñèí, ïîë³òè÷íèõ îðãàí³çàö³é ³ ïîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè ñóñï³ëüñòâà, ÿêà çàáåçïå÷óº éîãî ñîö³àëüíó ñòàá³ëüí³ñòü, ñîö³àëüíèé ïîðÿäîê ³ ÿêà ìຠïåâíó ñîö³àëüíî-ïîë³òè÷íó îð³ºíòàö³þ. Ãîëîâíèì åëåìåíòîì ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè ñóñï³ëüñòâà º ïîë³òè÷íà âëàäà - çäàòí³ñòü, àïðàâî ³ ìîæëèâ³ñòü ïîë³òè÷íèõ ñóá'ºêò³â ïðèéìàòè ð³øåííÿ, çä³éñíåííÿ âèð³øàëüíîãî ïëèâó íà ä³ÿëüí³ñòü ³ ìàéáóòíº îêðåìèõ ëþäåé ³ ¿õ îáìºäíàíü. Ôîðìè ðåàë³çàö³¿ âëàäè: ïàíóâàííÿ ³ êîîðäèíàö³ÿ, êåð³âíèöòâî ³ îðãàí³çàö³ÿ, óïðàâë³ííÿ ³ êîíòðîëü - â³ä êîíñåíñóñó äî íàñèëüñòâà, â³ä äåìîêðàò³¿ äî òîòàë³òàðèçìó. ñóá'ºêòè ðåàç³çàö³¿ âëàäè: ³íäèâ³äè, ñîö³àëüí³ ñï³ëüíîñò³, îðãàí³çàö³¿,  äåðæàâè. Íàéá³ëüø äèíàì³÷íèì åëåìåíòîì ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè ñóñï³ëüñòâà º ïðèòàìàíí³ ¿é ïîë³òè÷í³ â³äíîñèíè. Çì³ñò ïîë³òè÷íèõ â³äíîñèãí âèçíà÷àþòüñÿ çíà÷íîþ ê³ëüê³ñòþ ñóá'ºêòèâíèõ ³ îá'ºêòèâíèõ ÷èííèê³â, ¿õ ñòðóêòóðó ñêëàäàþòü ãîðèçîíòàëüí³ ³ âåðòèêàëüí³ ñêëàäîâ³, à òàêîæ ïîë³òè÷í³ ïðèíöèïè ³ ïðîöåäóðè. Ïîë³òè÷íà îðãàí³çàö³ÿ ñóñï³ëüñòâà - ñèñòåìà ³íñòèòóò³â, â ìåæàõ ÿêèõ â³äáóâàºòüñÿ éîãî ïîë³òè÷íå æèòòÿ. Öåíòðàëüíèì åëåìåíòîì ïîë³òè÷íî¿ îðãàí³çàö³¿ º äåðæàâà. Âîëîä³þ÷è âëàäîþ, âîíà îðãàí³çóº ïîë³òè÷íå, åêîíîì³÷íå, ñîö³àëüíå ³ äóõîâíå æèòòÿ êðà¿íè, âñòàíîâëþº ñòàòóñ ïîë³òè÷íèõ ³íñòèòóò³â ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè ñóñï³ëüñòâà, çàõèùຠ³íòåðåñè ñóñï³ëüñòâà íà ì³æíàðîäí³é àðåí³. Âàãîìèìè åëåìåíòàìè ïîë³òè÷íèõ îðãàí³çàö³é º ïîë³òè÷í³ ïàðò³¿, ñóñï³ëüí³ îðãàí³çàö³¿, Ç̲. Ôóíêö³¿ ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè ñóï³ëüñòâà: îáãðóíòîâàíå âèçíà÷åííÿ ìåòè, çàâäàíü, øëÿõ³â ðîçâèòêó ñóñï³ëüñòâà ³ ðîçðîáêà êîíêðåòíèõ ïðîãðàì éîãî ä³ÿëüíîñò³; íîðìîòâîð÷³ñòü - ôîðìóâàííÿ þðèäè÷íèõ, ìîðàëüíèõ òà ³í íîðì ëþäñüêîãî ñï³â³ñíóâàííÿ; îðãàí³çàö³ÿ ä³ÿëüíîñò³ ñóñï³ëüñòâà äëÿ âèêîíàííÿ ö³ëåé ³ çàâäàíü ðîçâèòêó; âèçíà÷åííÿ ³ ðîçïîä³ë ìàòåð³àëüíèõ ³ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé; ãàðìîí³çàö³ÿ ³íòåðåñ³â äåðæàâè, ñóñï³ëüñòâà, ³íäèâ³äà;; äóõîâíî-³äåîëîã³÷íèé âïëèâ íà ïîë³òè÷íó ñâ³äîì³ñòü; ñòâåðäæåííÿ ³ çì³öíåííÿ ïîë³òè÷íîãî ðåæèìó; çàáåçïå÷åííÿ âíóòð³øíüî¿ ³ çîâí³øíüî¿ áåçïåêè ñóñï³ëüñòâà. Òèïè ïîë³òè÷íèõ ñèñòåì: êîíñåíñóñí³ - ³íòåãðàòèâí³ - îáùèíí³; â³äêðèò³ - çàêðèò³; ³íñòðóìåíòàëüí³ - ³äåîëîã³÷í³; òðàäèö³éí³ - çì³øàí³; ñó÷àñí³; äåìîêðàòè÷í³ - òîòàë³òàðí³ - àâòîðèòàðí³; ôîðìàö³éí³ (ðàáîâëàñíèöüê³-ôåîäàëüí³-êàï³òàë³ñòè÷í³-ñîö³àë³ñòè÷í³-ïåðåõ³äí³).
25.  Ïîë³òè÷í³ ðåæèìè ³ ¿õ îñíîâí³ îçíàêè.
 Ïîë³òè÷íèé ðåæèì - ñóêóïí³ñòü õàðàêòåðíèõ äëÿ ïåâíîãî òèïó äåðæàâè ïîë³òè÷íèõ â³äíîñèí, çàñîá³â ³ ìåòîä³â ðåàë³çàö³¿ âëàäè, íàÿâíèõ ñòîñóíê³â ì³æ äåðæàâíîþ âëàäîþ ³ ñóñï³ëüñòâîì, äîì³íóþ÷èõ ôîðì ³äåîëî㳿, ñòàíó ïîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè. Áóäü-ÿêèé ïîë³òè÷íèé ðåæèì íàñàìïåðåä âèçíà÷àºòüñÿ âæèâàíèìè ïðîöåäóðàìè òà ñïîñîáàìè îðãàí³çàö³¿ óñòàíîâ âëàäè ³ çä³éñíåííÿ âëàäíèõ ôóíêö³é, ñòèëåì ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü, â³äíîñèíàìè ì³æ äåðæàâîþ ³ ãðîìàäÿíàìè. Ñó÷àñíà ïîë³òîëîã³ÿ ðîçð³çíÿº òàê³ òèïè ïîë³òè÷íèõ ðåæèì³â: äåìîêðàòè÷íèé, àâòîðèòàðíèé, òîòàë³òàðíèé. Éîãî ð³çíîâèäàìè ìîæóòü áóòè ôàøèñòñüêèé, òåîêðàòè÷íèé, ë³áåðàëüíî-äåìîêðàòè÷íèé, àíàðõ³ñòñüêèé òà ³í. Îçíàêàìè âèä³ëåííÿ ïîë³òè÷íèõ ðåæèì³â ó ñàìîñò³íó îäèíèöþ êëàñèô³êàö³¿ º: ñïîñ³á ôîðìóâàííÿ îðãàí³â âëàäè, ñï³ââ³äíîøåííÿ ã³ëîê âëàäè, ñòàíîâèùå ³ ðîëü ãðîìàäÿíñüêèõ îðãàí³çàö³é òà ïàðò³é, çì³ñò ³ ñï³ââ³äíîøåííÿ çàáîðîíåíî¿ ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³, ð³âåíü åêîíîì³÷íî-ãîñïîäàðñüêîãî ðîçâèòêó, ïîë³òè÷íà ñòàá³ëüí³ñòü ñóñï³ëüñòâà, ïîðÿäîê ôóíêö³îíóâàííÿ ïðàâîîõîðîííèõ òà êàðàëüíèõ îðãàí³â, ³ñòîðè÷í³ êóëüòóðí³ òðàäèö³¿ òà çâè÷à¿ íàðîäó. Äåìîêðàò³ÿ - ïîë³òè÷í³ ðåæèìè, õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ ÿêîãî º äåöåíòðàë³çàö³ÿ, ðîçñåðåäæåííÿ âëàäè ì³æ ãðîìàäÿíàìè, íàäàííÿ ¿ì ìîæëèâî÷ò³ ð³âíîì³ðíîãî âïëèâó íà ôóíêö³îíóâàííÿ äåðæàâíèõ îðãàí³â. Öå ôîðìà îðãàí³çàö³¿ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ, çàñíîâàíîãî íà ïðèíöèïàõ ð³âíîïðàâíîðñò³ éîãî ÷ëåí³â, ïåð³îäè÷íî¿ âèáîðíîñò³ îðãàí³â óïðàâë³ííÿ ³ ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü ó â³äïîâ³äíîñò³ ç âîëåþ á³ëüøîñò³. Äî ñï³ëüíèõ ðèñ äåìîêðàòè÷íèõ ðåæèì³â â³äíîñÿòüñÿ: âèçíàííÿ íàðîäó äæåðåëîì âëàäè, ð³âíîïðàâí³ñòü ãðîìàäÿí, âèáîðí³ñòü çàêîíîäàâ÷èõ îðãàí³â âëàäè, ïð³îðèòåò ïðàâà ëþäèíè íàä ïðàâàìè äåðæàâè. Òîòàë³òàðèçì - ðåæèì âñåîõîïëþþ÷îãî ðåïðåñèâíîãî ïðèìóñó ãðîìàäÿí äî âèêîíàííÿ âëàäíî¿ âîë³, ö³ëêîâèòîãî äåðæàâíîãî êîíòðîëþ çà ä³ÿëüí³ñòþ îêðåìèõ ãðîìàäÿí, ¿õ îðãàí³çàö³é. Ó íüîìó ïîøèðåíà ïðàêòèêà íàäì³ðíîãî îäåðæàâëåíîãî ñóñï³ëüíîãî æèòòÿ. Ðèñè òàêîãî ðåæèìó: ö³ëêîâèòà â³ä÷óäæåí³ñòü ãðîìàäÿí â³ä âëàñíîñò³, ðîçâèòîê îðãàí³â ³äåîëîã³÷íîãî ³ ô³çè÷íîãî ïðèíèæåííÿ îñîáèñòîñò³, â³äñóòí³ñòü â³äêðèòèõ âèáîð³â, ë³êâ³äàö³ÿ ïðàâ îñîáèñòîñò³. Âàð³àíòè òîòàë³òàðèçìó - äåñïîòèçì ³ äèêòàòóðà. Àâòîðèòàðèçì - ðåæèì, ÿêèé õàðàêòåðèçóºòüñÿ çíà÷íèè çîñåðåäæåííÿì âëàäè â ðóêàõ îäí³º¿ îñîáèñòîñò³, çâóæåííÿì ïîë³òè÷íèõ ïðàâ ³ ñâîáîä ãðîìàäÿí, ¿õ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íèõ îðãàí³çàö³é, ñòðîãîþ ðåãëàìåíòàö³ºþ ¿õíüî¿ àêòèâíîñò³, ð³çêèì ñêîðî÷åííÿì ïðåðîãàòèâ òà ïîâíîâàæåíü äåìîêðàòè÷íèõ ³íñòèòóö³é. Öå ðåæèì æîðñòêîãî ïðèìóøóâàííÿ äî äîòðèìóâàííÿ çàêîí³â. Òàêèé ðåæèì äîïóñêຠ³ñíóâàííÿ äåÿêèõ ôðàãìåíò³â äåìîêðàò³¿ (ïàðëàìåíòñüê³ âèáîðè). Ïðîòå éîãî îçíàêàìè º ùîäåííÿ çàãðîçà ðåïðåñ³é, ñâàâ³ëëÿ, âèêîðèñòàííÿ àð쳿, êàðàëüíèõ îðãàí³â. 
26.  Ïîíÿòòÿ äåðæàâè, ¿¿ âèçíà÷àëüí³ îçíàêè ³ òèïè.
 Äåðæàâà - áàçîâèé ³íñòèòóò ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè ³ ïîë³òè÷íî¿ îðãàí³çàö³¿ ñóñï³ëüñòâà, ÿêèé ñòâîðþºòüñÿ äëÿ íàëàãîäæåííÿ æèòòºä³ÿëüíîñò³ ñóñï³ëüñòâà â ö³ëîìó ³ çä³éñíåííÿ ïîë³òè÷íî¿ âëàäè äîì³íóþ÷îþ ÷àñòèíîþ íàñåëåííÿ ó ñîö³àëüíî-íåîäíîð³äíîìó ñóñï³ëüñòâ³ ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ éîãî ö³ë³ñíîñò³ ³ áåçïåêè, çàäîâîëåííÿ çàãàëüíîñîö³àëüíèõ ïîòðåá. Âèíèêíåííÿ òà ³ñíóâàííÿ äåðæàâè ïîâ'ÿçóºòüñÿ ç áóäü-ÿêèì ñîö³àëüíèì ðîçøàðóâàííÿì ñóñï³ëüñòâà, ÿñòèíè ÿêîãî íåð³äêî ìàþòü ïðîòèëåæí³ ³íòåðåñè. Ïîä³ë ñóñï³ëüñòâà íà êëàñè - íàéá³ëüø ïðè÷èíà âèíèêíåííÿ äåðæàâè. Áóäü-ÿêà ñîö³àëüíà íåîäíîð³äí³ñòü ñóñï³ëüñòâà çóìîâëþº íåîáõ³äí³ñòü äåðæàâè. Îçíàêè äåðæàâè: â³ää³ëåííÿ ïóáë³÷íî¿ âëàäè â³ä ñóñï³ëüñòâà, ¿¿ íåòîòîæí³ñòü ç îðãàí³çàö³ºþ âñüîãî íàñåëåííÿ, ïîÿâà ïðîôåñ³îíàëüíèõ óïðàâë³íö³â, êëàñîâèé õàðàêòåð, ìîíîïîë³ÿ íà ëåãàëüíå çàñòîñóâàííÿ ñèëè, ïðàâî íà çáèðàííÿ ïîäàòê³â. Ðîçð³çíÿþòü äâ³ ôóíêö³¿ äåðæàâè - âíóòð³øíþ ³ çîâí³øíþ. Ñó÷àñí³ äåðæàâè â³äð³çíÿþòüñÿ ì³æ ñîáîþ çà ôîðìîþ âðÿäóâàííÿ (ìîíàðõ³¿ òà ðåñïóáë³êè), ôîðìîþ óñòðîþ (óí³òàðí³, ôåäåðàö³¿, êîíôåäåðàö³¿), ôîðìîþ ïîë³òè÷íîãî ðåæèìó (ïàðëàìåíòñüê³, ïðåçèäåíòñüê³, àâòîðèòàðí³, òîòàë³òàðí³). 
27.  Òèïè äåðæàâíîãî óñòðîþ ³ ôîðìè ïðàâë³ííÿ.
28.  Äåðæàâà ³ ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî.
 Ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî - ñóñï³ëüñòâî ãðîìàäÿí ³ç âèñîêèì ð³âíåì åêîíîì³÷íîãî, ñîö³àëüíîãî, ïîë³òè÷íîãî, êóëüòóðíîãî ³ ìîðàëüíîãî ðîçâèòêó, ÿêå ñï³ëüíî ç äåðæàâîþ äåðæàâîþ óòâîðþº ðîçâèíåí³ ïðàâîâ³ â³äíîñèíè; ñóñï³ëüñòâî ð³âíîïðàâíèõ ãðîìàäÿí, ÿêå íå çàëåæèòü â³ä äåðæàâè, àëå âçàºìî䳺 ç íåþ çàðàäè çàãàëüíîãî áëàøà. Ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî º áàçèñîì äåðæàâè, âîíî ³í³ö³þº â í³é íåîáõ³äí³ çì³íè. Äåðæàâà â ñâîþ ÷åðãó, çàõèùຠïðèíöèïè ñàìîâðÿäóâàííÿ âñ³õ íåäåðæàâíèõ îðãàí³çàö³é, ÿê³ ôîðìóþòü ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî. Àëå ÿêùî äåðæàâ³ âëàñòèâ³ ðç³í³ ôîðìè ïðàâë³ííÿ, òî ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî ³ñíóº âèêëþ÷íî çà óìîâ äåìîêðàò³¿. Âèñîêèé ð³âåíü ðîçâèòêó ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà çàáåçïå÷óº äåìîêðàòè÷í³ñòü äåðæàâè. Íåðîçâèíåí³ñòü ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà º îäí³ºþ ç óìîâ ³ñíóâàííÿ òîòàë³òàðíîãî é àâòîðèòàðíîãî ðåæèì³â. Ñóòí³ñòü ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà ïîëÿãຠâ çàáåçïå÷åíí³ çàêîííèõ ïðàâ ëþäèíè. Îñîáèñò³ñòü ìຠãàðíò³þ â³ëüíîãî âèáîðó òèõ ÷è ³íøèõ ôîðì åêîíîì³÷íîãî ÷è ïîë³òè÷íîãî áóòòÿ, ³äåîëî㳿, ñâ³òîãëÿäó, ìîæëèâ³ñòü â³ëüíî âèñëîâëþâàòè ³ â³äñòîþâàòè ñâî¿ ïîãëÿäè òà ³íòåðåñè. Ñòàíîâëåííÿ ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà ÿâëÿº ñîáîþ íåâïèííèé ïðîöåñ óäîñêîíàëåííÿ ãðîìàäÿíèíà, ñóñï³ëüñòâà, âëàäè, ïîë³òèêè, ïðàâà, ÿê³ îõîïëþº âñ³ áåç âèíÿòêó ñôåðè æèòòºä³ÿëüíîñò³. Ïîíÿòòÿ ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà çíàõîäèìî â Àðèñòîòåëÿ. Ö³êàâ³ ïîãëÿäè âèêëàâ Ìàê³àâåëë³: ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî, ÿê ñï³ëüí³ñòü ëþäåé ïðîòèëåæíó äåðæàâ³, ÿêà ïðàãíå ï³ä³ðâàòè áóäü-ÿêó ä³ÿëüí³ñòü ñóñï³ëüñòâà, ùîá ñàì³é ï³äíåñòèñÿ íàä íèì. Ìàê³àâåëë³ äîâ³, ùî îêð³ì äåðæàâè º ùîñü ñàìîñò³éíå, ñàìîäîñòàòíº, ùî æèâå çà ñâî¿ìè çàêîíàìè. Íà éîãî äóìêó, öå ³ º ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî. Ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî ìຠï³ä ñîáîþ åêîíîì³÷íó îñíîâó. Éîãî ôîðìóâàííÿ ñóïðîâîäæóºòüñÿ ïîÿâîþ ð³çíîìàí³òíèõ ôîðì âëàñíîñò³ òà ïåðåâàãîþ ïðèâàòíîãî êàï³òàëó. Ó ðîçâèíåíîìó ñóñï³ëüñòⳠ䳺 ðîçãàëóæåíà ðèíêîâà ³íôðàñòðóêòóðà, ùî ï³äëÿãຠðåãóëþâàííþ. Çàçíà÷åí³ ÷èèíèêè ñïðè÷èíÿþòü ä³ëîâó àêòèâí³ñòü, çàïîâçÿòëèâ³ñòü ëþäåé, ñòâîðþþòü ïåðåäóìîâè ïë³äíî¿ ðîáîòè. Ó ïîë³òè÷í³é ñôåð³ ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî çàáåçïå÷óº ãðîìàäÿíàì â³ëüíó ó÷àñòü ó äåðæàâíèõ ³ ãðîìàäÿíñüêèõ ñïðàâàõ. Ãîëîâíèì ñóá'ºêòîì òàêîãî ñóï³ëüñòâà âèñòóïຠëþäèíà.
29.  Ïàðò³ÿ ÿê ïîë³òè÷íèé ³íñòèòóò âèíèêíåííÿ òà åâîëþö³ÿ ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é.
 Ïàðò³ÿ - äîáðîâ³ëüíå îá'ºäíàííÿ ëþäåé, ÿê³ ïðàãíóòü äîìîãòèñÿ çä³éñíåííþ ³äåé, ÿê³ âîíè ïîä³ëÿþòü, çàäîâîëåííÿ ñï³ëüíèõ ³íòåðåñ³â; îðãàí³çîâàíà ïåâíèì ÷èíîì ÷àñòèíà ÿêî¿ñü ñîö³àëüíî¿ âåðñòâè êëàñó, ïîêëèêàí âèñëîâëþâàòè ³ çàõèùàòè ³íòåðåñè ö³º¿ ñï³ëüíîòè, äîìàãàòèñÿ ¿õ äîòðèìàííÿ ³ âèêîíàííÿ, áóòè ¿¿ ïîë³òè÷íèì "ãîëîñîì", "óîñîáëåííÿì" îêðåìèõ ãðóïîâèõ ³íòåðåñ³â. Äåõòî ïàðò³¿ ðîçóì³þòü ÿê ñâîºð³äí³ øòàáè äëÿ ï³äãîòîâêè äî ÷åðãîâèõ âèáîð³â, ÿê çàñîáè ïåðåòâîðåííÿ âîë³ ³íäèâ³ä³â íà êîëåêòèâíó âîëþ, ÿê çíàðÿääÿ äëÿ ó÷àñò³ ãðîìàäÿí ó ôîðìóâàíí³ ïîë³òèêè äåðæàâè, ÿê çàñ³á âïëèâó ïîë³òè÷íî¿ òà äåðæàâíî¿ åë³òè íà ìàñè. Ôåíîìåí ïàðò³é äîñë³äæóâàëè Äþâåðæå, Ñàðòîð³. Íåîäì³ííîþ óìîâîþ ³ñíóâàííÿ áóäü-ÿêî¿ ïàðò³¿ º ïðîòèñòîÿííÿ ¿é ³íøèõ ïàðò³é. Ïàðò³¿, áóäó÷è ñòâîðåíí³ ÿê çàñ³á îñÿãíåííÿ ñîö³àëüíî-ãðóïîâî¿ ìåòè, ïàðò³¿ ñêîðî ñòàþòü ìåòîþ ñàìèõ ñåáå, ïî÷èíàþòü äáàòè ïðî âëàñíèé äîáðîáóò ³ óñï³õ. Ñó÷àñí³ ïàðò³¿ º îäíèì ç íàé䳺â³øèõ âàæåë³â âïëèâó ãðîìàäÿíñòâà íà äåðæàâíó âëàäó. Ïðèéíÿòî ââàæàòè, ùî ãðîìàäñüêî-ïîë³òè÷íà îðãàí³çàö³ÿ ñòຠïàðò³ºþ òîä³, êîëè ñòàâèòü ñâîºþ ìåòîþ áîðîòüáó çà âëàäó. Ïàðò³ÿ ìîæå áðàòè ó÷àñòü ó äåðæàâíèõ ñïðàâàõ, àëå âîíà íå ìîæå, íå ïîâèííà ñàìà ïåðåòâîðþâàòèñÿ íà äåðæàâó, ï³äì³íÿòè ¿¿, ìàòè çàãàëüíîäåðæàâíå çíà÷åííÿ, äåðæàâíå çíà÷åííÿ. 
30.  Ïîíÿòòÿ ³ òèïè ïàðò³éíèõ ñèñòåì Ïðîáëåìè ðîçâèòêó áàãàòîïàðò³éíî¿ ñèñòåìè â 
 Óêðà¿í³.
 Ïàðò³éíà ñèñòåìà - ñòðóêòóðà, ùî óòâîðþºòüñÿ ³ç ñóêóïíîñò³ ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é ð³çíèõ òèï³â ç ¿õ ñò³éêèìè çâ'ÿçêàìè ³ âçàºìîâ³äíîñèíàìè ì³æ ñîáîþ, à òàêîæ ç äåðæàâîþ òà ³íøèìè ³íñòèòóòàìè âëàäè, õàðàêòåðîì, óìîâàìè ä³ÿëüíîñò³, ïîãëÿäàìè íà áàçîâ³ ö³ííîñò³ ïîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè ñóñï³ëüñòâà òà ñòóïåíåì óçãîäæåííÿ öèõ ïîãëÿä³â ó õîä³ ðåàë³çàö³¿ ïðèéíÿòèõ íèìè ³äåîëîã³÷íèõ äîêòðèí, ôîðì ³ ìåòîä³â ïðàêòè÷íî¿ ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. Óïîë³òîëî㳿 ïàðò³éí³ ñèñòåìè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ÿê íåâ³ä'ºìíà ñêëàäîâà ÷àñòèíà ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè ñóñï³ëüñòâà â ö³ëîìó, õàðàêòåð ÿêî¿ âèçíà÷ຠð³çíîâèä ïîë³òè÷íîãî ðåæèìó, ìåõàí³çì òà åôåêòèâí³ñòü ôóíêö³îíóâàííÿ äåìîêðàòè÷íèõ ³íñòèòóò³â ñóñï³ëüñòâà. ϳä òåðì³íîì ïàðò³éíà ñèñòåìà ðîçóì³þòü: ïðàâî ïàðò³é íà ôîðìóâàííÿ âëàñíî¿ ñèñòåìè ïðàâë³ííÿ; ñóêóïí³ñòü ïîë³òè÷íèõ ñèë, ïðåäñòàâëåíèõ ó ïàðëàìåíò³, àáî òàêèõ, ùî ïðàãíóòü äî ïðåäñòàâíèöòâàâ íüîìó; ñóêóïí³ñòü â³äíîñèí ì³æ ëåãàëüíî ä³þ÷èìè ïîë³òè÷íèìè ïàðò³ÿìè, ùî âèÿâëÿþòüñÿ ó ñï³ëüí³é áîðîòüá³, àáî â ñóïåðíèöòâ³ çà âëàäó â ñóñï³ëüñòâ³; ñóêóïí³ñòü ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é, ùî ³ñíóþòü ó êðà¿í³, íåçàëåæíî â³ä ôîðì ä³ÿëüíîñò³ òà ñòóïåíÿ ³íñòèòóö³àë³çàö³¿ çã³äíî ç ÷èííèì çàêîíîäàâñòâîì. Îäíèì ç íàéïîøèðåí³øèõ ï³äõîä³â äî òèïîëî㳿 ïàðò³éíèõ ñèòåì º âèä³ëåííÿ îäíî-,äâîõ- ³ áàãàòîïàðò³éíèõ ñèñòåì. Ó íîðìàëüíî ôóíêö³îíóþ÷³é äåðæàâ³ öèâ³ë³çîâàíîãî òèïó çàãàëüíèì êðèòåð³ºì âèçíà÷åííÿ ê³ëüêîñò³ ïàðò³é º ê³ëüê³ñòü ïàðò³é, ùî ìàþòü ñâîº ïðåäñòàâíèöòâî ó ïàðëàìåíò³. Ó áàãàòîïàðò³éí³é ïîë³òè÷í³é ñèñòåì³ ïàðëàìåíòñüêà  á³ëüø³ñòü ïîáóäîâàíà íà êîìá³íàö³¿ îñíîâíèõ ïàðò³é, ïðåäñòàâëåíèõ ³ ïàðëàìåíò³, çì³íþºòüñÿ ï³ñëÿ êîæíèõ âèáîð³â â³äïîâ³äíî çì³íþþòüñÿ ³ óðÿäè. Íàé÷àñò³øå ó ñâ³ò³ âèêîðèñòîâóºòüñÿ ñèñòåìà ç òðüîõ-ï'ÿòè ïàðò³é, æîäíà ç êîòðèõ íå ïåðâàæàº. Âîíè çìóøåí³ òè íà êîìïðîì³ñè. Ïðè íàÿâíîñò³ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ äð³áíèõ ïàðò³é, âîíè óòâîðþþòü íà ÷àñ âèáîð³â áëîêè. Ïðàêòèêà ñâ³ä÷èòü, ùî ó ñòàá³ëüíèõ ñóñï³ëüñòâàõ ³ñíóº òåíäåíö³ÿ äî çìåíøåííÿ ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é, êîíöåíòðàö³¿ ïîë³òè÷íèõ ñèë ó íåâåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ ïàðò³é.
31.  Ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿ òà Ðóõè. Ãðóïè òèñêó.
 Ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿ òà ðóõè - äîáðîâ³ëüí³ ìàñîâ³ îá'ºäíàííÿ ãðîìàäÿí, ùî âèíèêàþòü âíàñë³äîê ¿õíüîãî â³ëüíîãî âîëåâèÿâëåííÿ íà îñíîâ³ ñï³ëüíèõ ³íòåðåñ³â ³ çàâäàíü. Ó çàãàëüíîìó çíà÷åíí³ ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿ òà ðóõè º ñóñï³ëüíèì ôåíîìåíîì îäíîãî ïîðÿäêó. Ñâ³ä÷åííÿ ïðî îá'ºäíàííÿ ëþäåé ç³ ñï³ëüíèìè ïîãëÿäàìè íà ïðèðîäó, ñóñï³ëüñòâî, ë³òåðàòóðó òà ìèñòåöòâî ìîæíà çíàéòè âæå ó ñòàðîäàâí³õ ñóñï³ëüñòâàõ. Ïî÷èíàþ÷è ç àíòè÷íèõ ÷àñ³â ç'ÿâëÿþòüñÿ îá'ºäíàííÿ ëþäåé, ÿê³ âïëèâàþòü íà ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íèé ðîçâèòîê. Òàêèìè îá'ºäíàííÿìè ìîæíà ââàæàòè ÷èñëåíí³ ô³ëîñîôñüê³ øêîëè Ñòàðîäàâíüî¿ Ãðåö³¿, ñåðåäíüîâ³÷í³ ðèöàðñüê³ îðäåíè, ë³òåðàòóðí³ òà õóäðæí³ òå÷³¿ åïîõè ³äðîäæåííÿ, ïîë³òè÷í³ êëóáè íîâîãî ÷àñó. Ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿ ÿâëÿþòü ñîáîþ ìàñîâ³ îá'ºäíàííÿ ãðîìàäÿí, ÿê³ âèíèêàþòü çà ¿õíüîþ ³í³ö³àòèâîþ äëÿ ðåàë³çàö³¿ äîâãîñòðîêîâèõ ö³ëåé, ìàáòü ñâ³é ñòàòóò ³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ ÷³òêîþ ñòðóêòóðîþ. Íàïðèêëàä ïðîôñï³ëêè, ôîíäè, ñïîðòèâí³ òîâàðèñòâà. Ãðîìàäñüê³ ðóõè - öå ñòðóêòóðíî íåîôîðìëåíí³ ìàñîâ³ îá'ºäíåííÿ ãðîìàäÿí ³ îðãàí³çàö³é ð³çíèõ ñîö³àëüíî-ïîë³òè÷íèõ îð³ºíòàö³é, ä³ÿëüí³ñòü êîòðèõ ÿê ïðàâèëî, ìຠòèì÷àñîâèé õàðàêòåð ³ íàé÷àñò³øå ñïðÿìîâàíà íà âèêîíàííÿ ïåâíèõ ÷àñòêîâèõ çàâäàíü, ï³ñëÿ âèð³øåííÿ ÿêèõ àáî ðîçïàäàþòüñÿ àáî êîíñîë³äóþòüñÿ â íîâ³ ïîë³òè÷í³ ïàðò³¿ ÷è ðóõè. Ðîçð³çíÿþòü ï'ÿòü îñíîâíèõ ñòàä³é ó ñòàíîâëåííÿ ïîë³òè÷íèõ ðóõ³â: 1) ñòâîðåííÿ ïåðäóìîâ ðóõó; 2) ñòàä³ÿ âèñëîâëåííÿ ïðàãíåíü; 3) ñòàä³ÿ àã³òàö³¿; 4) ñòàä³ÿ ðîçâèíåíî¿ ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³; 5) ñòàä³ÿ çàòóõàííÿ. ³äíîñíà â³äñòîðîíåí³ñòü ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é òà ðóõ³â â³ä ïîë³òèêè ïîâ'ÿçàíà íàñàìïåðåä ç òèì, ùî äåðæàâà áåçïîñåðåäíüî íå âòðó÷àºòüñÿ â ¿õ ä³ÿëüí³ñòü, à ëèøå ðåãóëþº ¿¿ â³äïîâ³äíî äî çàêîíîäàâñòâà. äî òîãî æ âîíè íà â³äì³íó â³ä ïîë³òè÷íèõ ³íñòèòóò³â íå íàä³ëåí³ âëàäíèìè ïîâíîâàæåííÿìè. ³äð³çíÿþòüñÿ âîíè ³ â³ä ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é, îñê³ëüêè íå ñòàâëÿòü ìåòîþ îâîëîä³òè âëàäîþ. Ñàì³ ïî ñîá³ ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿ òà ðóõè íå º ïîë³òè÷íèìè îðãàí³çàö³ÿìè. Îäíàê ñàìà ïî ñîá³ ¿õ ä³ÿëüí³ñòü ³íîä³ íàáóâຠïîë³òè÷íîãî õàðàêòåðó, âîíè ñòàíîâëÿòü ïîòåíö³éíó áàçó äëÿ âèíèêíåííÿ ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é. Ãðóïè òèñêó - ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íèõ îá'ºäíàííÿ, ÿê³ ïðàãíóòü çàäîâîëåííÿ âëàñíèõ ³íòåðåñ³â çàñîáîì âïëèâó íà äåðæàâíó âëàäó àáî ïîë³òè÷í³ ïàðò³¿. ³ä ïàðò³é ãðóïè òèñêó â³äð³çíÿº òå, ùî âîíè áåçïîñåðåäíüî íå áîðþòüñÿ çà âëàäó ³ íå áåðóòü ó÷àñò³ ó êåð³âíèöòâ³ äåðæàâîþ. Ïåðøèìè âèâ÷àëè ãðóïè òèñêó À. Áåíòë³ òà Æ. Ìåéíî. Îçíàêè ãðóï òèñêó: 1) ³ñíóâàííÿ ³ ä³ÿëüí³ñòü ãðóïè ïîçà îô³ö³éíèìè ñòðóêòóðàìè é îðãàíàìè âëàäè; 2) çä³éñíåííÿ òèñêó íà ïîë³òè÷í³ ³íñòèòóòè ç ìåòîþ ïðèéíÿòòÿ äåðæàâíèìè îðãàíàìè ïåâíèõ ð³øåíü; 3) âèìîãè ãðóïè â³äîáðàæàþòü ñïåöèô³÷í³ ³íòåðåñè ò³º¿ ÷è ³íøî¿ âåðñòâè àáî îá'ºäíàííÿ ãðîìàäÿí. Íàéá³ëüø â³äîì³ ãðóïè òèñêó - ëîá³, ùî ÿâëÿþòü ñîáîþ ðîçãàëóæåíó ñèñòåìó àãåíö³é ³ ô³ðì, ÿê³ âïëèâàþòü íà çàêîíîäàâö³â òà óðÿäîâö³â ç ìåòîþ ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü â ³íòåðåñàõ îðãàí³çàö³é, âåëèêèõ êîðïîðàö³é ³ íàâ³òü ³íîçåìíèõ äåðæàâ. Òàêòèêà ãðóï òèñêó ïîâ'ÿçàíà ç âèáîðîì çàñîá³â ³ ìåòîä³â âïëèâó íà  îðãàíè äåðæàâíî¿ âëàäè ³ âàð³þºòüñÿ â³ä ëåãàëüíèõ äî ïðîòèçàêîííèõ.   
32.  Ïîë³òè÷í³ åë³òè ³ ïîë³òè÷íå ë³äåðñòâî.
 Ïîë³òè÷íà åë³òà - ìåíø³ñòü ñóñï³ëüñòâà, ùî ñòàíîâèòü ñîáîþ äîñòàòíüîþ ì³ðîþ ñàìîñò³éíó, âèùó, â³äíîñíî ïðèâ³ëåéîâàíó ãðóïó, íàä³ëåíó îñîáëèâèìè ïñèõîëîã³÷íèìè, ñîö³àëüíèìè ³ ïîë³òè÷íèìè ÿêîñòÿìè, ÿêà áåðå áåçïîñåðåäíþ ó÷àñòü ó çàòâåðäæåíí³ ³ çä³éñíåíí³ ð³øåíü, ïîâ'ÿçàíèõ ç âèêîðèñòàííÿì äåðæàâíî¿ âëàäè àáî âïëèâîì íà íå¿. Òåðì³íîì ïîë³òè÷íà åë³òà íàä³ëÿþòüñÿ ëþäè, ùî îâîëîä³ëè íàéá³ëüøîþ ê³ëüê³ñòþ ïîçèòèâíèõ ÿêîñòåé, ö³ííîñòåé ³ ïð³îðèòåò³â, çàéìàþòü ïàí³âí³ àáî íàéá³ëüø âïëèâîâ³ ïîçèö³¿ â ñóñï³ëüí³é ³ºðàðõ³¿. Òåî𳿠åë³ò â ñó÷àñíîìó âèãëÿä³ áóëè ðîçðîáëåí³ Ïàðåòî, Ìîñêîþ, ̳õåëüñîì. Ñåòü ¿õ ïîëÿãຠâ òîìó, ùî ëþäñüêå ñóñï³ëüñòâî çàâæäè ïîä³ëÿëîñü íà ïðèâ³ëåéîâàíèé, â³äíîñíî íå÷èñëåííèé êëàñ òèõ, õòî óïðàâëÿº, òà íà ïåðåâàæíó á³ëüø³ñòü ñóñï³ëüñòâà - êëàñ òèõ, êèì óïðàâëÿþòü. Îñíîâó íàëåæíîñò³ äî åë³òè ñòàíîâëÿòü îñîáëèâ³ ³íäèâ³äóàëüí³ ³ íàñàìïåðåä îðãàí³çàòîðñüê³ çä³áíîñò³, à òàêîæ ìàòåð³àëüíà òà ³íòåëåêòóàëüíà ïåðåâàãà, ÿê³ âèä³ëÿþòü ëþäèíó â êîëî âèáðàíèõ. Äî çàãàëüíèñ ðèñ òåî𳿠åë³ò íàëåæàòü: ï³äõ³ä äî ³ñòî𳿠ÿê äî ñóêóïíîñò³ ñîö³àëüíèõ öèêë³â, ÿê³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ ïàíóâàííÿì â³äïîâ³äíèõ ¿ì òèï³â åë³ò; êðèòèêà ³äå¿ íàðîäíîãî ñóâåðí³òåòó ÿê óòîï³÷íîãî ì³ôó ðîìàíòèê³â; ñòâåäæåííÿ, ùî íåð³âí³ñòü º îñíîâîþ ñîö³àëüíîãî æèòòÿ; àáñîëþòèçàö³ÿ ïîë³òè÷íèõ â³äíîñèí, âèçíàííÿ ïîë³òè÷íî¿ âëàäè îäí³ºþ ç ïåðâ³ñíèõ ïðè÷èí ñîö³àëüíîãî ïàíóâàííÿ. Ó ñó÷àñí³é ïîë³òîëî㳿 ìàþòü ì³ñöå äâà ï³äõîäè äî âèçíà÷åííÿ ïîë³òè÷íî¿ åë³òè òà ¿¿ ðîë³ â ñóñï³ëüñòâ³ - ôóíêö³îíàëüíèé òà ö³íí³ñíèé. Ïðèá³÷íèêè ôóíêö³îíàëüíîãî ï³äõîäó ãîëîâíîþ îçíàêîþ ïîë³òè÷íî¿ åë³òè âèçíà÷àþòü ñîö³àëüíèé ñòàòóñ ëþäèíè, ¿¿ ì³ñöå ³ ðîëü â ñèñòåì³ âëàäíèõ óïðàâë³íñüêèõ ñòðóêòóð. Öå ìåíø³ñòü íàñåëåííÿ, êîòðà ïðèéìຠâàæëèâ³ ð³øåííÿ â ñóñï³ëüñòâ³ ³ êåðóº á³ëüø³ñòþ. Ïðèõèëüíèêèö³íí³ñíîãî ï³äõîäó âèçíà÷àëüíîþ îçíàêîþ ïîë³òè÷íèõ åë³ò ââàæàþòü äóõîâíèé àðèñòîêðàòèçì, çàñëóãè, îñîáèñòó ïåðåâàãó îäíèõ ëþäåé íàä ³íøèìè. Ïîë³òè÷íå ë³äåðñòâî - ïðîöåñ âçàºìî䳿 ì³æ ëþäüìè, â õîä³ ÿêîãî íàä³ëåí³ ðåàëüíîþ âëàäîþ àâòîðèòåòí³ ëþäè çä³éñíþþòü ëåã³òèìíèé âïëèâ íà ñóñï³ëüñòâî, êîòðå äîáðîâ³ëüíî â³ääຠéîìó ÷àñòèíó ñâî¿õ ïîâíîâàæåíü. Ìàêñ Âåáåð ðîçð³çíÿº òðàäèö³éíå ë³äåðñòâî, çàñíîâàíå íà çâè÷àÿõ, ðàö³îíàëüíî-ëåãàëüíå, ë³äåðè îáðàí³ äåìîêðàòè÷íèì øëÿõîì, õàðèçìàòè÷íå, çàñíîâàíå íà â³ð³ â îñîáëèâèé äàð ë³äåðà.
33.  Ïîë³òè÷íà ñâ³äîì³ñòü ³ ïîë³òè÷íà êóëüòóðà.
 Ïîë³òè÷íà ñâ³äîì³ñòü - îïîñåðåäêîâàíå â³äîáðàæåííÿ ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ ñóñï³ëüñòâà, ñóòòþ ÿêîãî º ïðîáëåìè âëàäè, ôîðìóâàííÿ, ðîçâèòîê ³ çàäîâîëåííÿ ³íòåðåñ³â òà ïîòðåá ïîë³òè÷íèõ ñóá'ºêò³â; ñóêóïí³ñòü ïîãëÿä³â, îö³íîê, óñòàíîâîê, ÿê³ â³äîáðàæàþòü ïîë³òèêî-âëàäí³ â³äíîñèíè, íàáóâàþòü â³äíîñíî¿ ñàìîñò³éíîñò³. Ñòðóêòóðà ïîë³òè÷íî¿ ñâ³äîìîñò³ ñêëàäíà ³ ñóïåðå÷ëèâà. Çã³äíî ç ôóíêö³îíàëüíèì ïðèíöèïîì êëàñèô³êàö³¿ â í³é ìîæíà âèä³ëèòè òàê³ àñïåêòè: ïîë³òèêî-³äåîëîã³÷íèé, ïîë³òèêî-ä³éîâèé. Çà ñóá'ºêòîì ïîë³òè÷íó ñâ³äîì³ñòü êëàñèô³êóþòü íà ïîë³òè÷íó ñâ³äîì³ñòü íàö³¿, êëàñó, ãðóïè, îñîáèñòîñò³, ìàñîâó. Çà ñòàâëåííÿì äî âëàäè ðîçð³çíÿºòüñÿ àâòîêðàòè÷íà ñâ³äîì³ñòü ³ äåìîêðàòè÷íà ñâ³äîì³ñòü. Ó ãíîñåîëîã³÷íîìó â³äíîøåíí³ êëàñèô³êóþòü ñâ³äîì³ñòü íà åìï³ðè÷íîì³ òà òåîðåòè÷íîìó ð³âíÿõ, áóäåííó ³ íàóêîâó ïîë³òè÷íó ñâ³äîì³ñòü. Ïîë³òè÷íà ñâ³äîì³ñòü ñêëàäàºòüñÿ â ïðîöåñ³ ï³çíàííÿ êîæíî¿ ôîðìè ïîë³òèêî-âëàäíèõ â³äíîñèí: çàêîíîäàâ÷î¿, âèêîíàâ÷î¿ ³ ñóäîâî¿ âëàäè, à òàêîæ ñóêóïíîñò³ ïîë³òè÷íèõ ³íòåðåñ³â ñóá'ºêò³â, óñòàíîâêè ³ ö³ííîñò³ ÿêèõ ñèíòåçîâàíó â êîëåêòèâíó âîëþ, âèðàæåíó â ìåò³ é çàâäàííÿõ ïîë³òè÷íèõ ä³é ³ ñàìîóïðàâë³ííÿ. Âàæëèâèì ôàêòîðîì ôîðìóâàííÿ ïîë³òè÷íî¿ ñâ³äîìîñò³ º ïîë³òè÷íå âèõîâàííÿ. Ïîë³òè÷íà ñâ³äîì³ñòü ïîêëèêàíà àäåêâàòíî â³äîáðàæàòè ïðîöåñè äåìîêðàòèçàö³¿ â çîâí³øíüîïîë³òè÷íîìó ³ ì³æíàðîäíîìó ðîçâèòêó, ïðàãíåííÿ íàðîä³â æèòè â ìèð³ ³ çëàãîä³, âèêëþ÷èòè â³éíè ³ç æèòòÿ ñóñï³ëüñòâà, äîñÿãòè íà ä³ë³ ïð³îðèòåòó çàãàëüíîëþäñüêèõ ³íòåðåñ³â ³ ö³ííîñòåé, ñâîáîäè ñîö³àëüíîãî ³ ïîë³òè÷íîãî âèáîðó.  Óêðà¿í³ íà ñó÷àñíîìó åòàï³ ðîçïî÷àâñÿ ³ ïîñò³éíî â³äáóâàºòüñÿ ñêëàäíèé ³ òðèâàëèé ïðîöåñ ôîðìóâàííÿ äåìîêðàòè÷íî¿ ïîë³òè÷íî¿ ñâ³äîìîñò³. Ïîë³òè÷íà êóëüòóðà - ÷àñòèíà çàãàëüíî¿ êóëüòóðè, ÿêà ôîðìóºòüñÿ ³ âèÿâëÿºòüñÿ â ïðîöåñ³ ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ; ³ñòîðè÷íî ñîö³àëüíî çóìîâëåíèé ïðîäóêò ïîë³òè÷íî¿ æèòòºä³ÿëüíîñò³ ëþäåé, ¿õ ïîë³òè÷íî¿ òâîð÷îñò³, ÿêèé â³äáèâຠïðîöåñ îïàíóâàííÿ ñóñï³ëüñòâîì, íàö³ÿìè, êëàñàìè òà ³íäèâ³äàìè ïîë³òè÷íèõ â³äíîñèí, à òàêîæ ðîçâèòîê ¿õ âëàñíî¿ ñóòíîñò³ ³ çä³áíîñòåé ÿê ñóá'ºêò³â ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ. Ïîë³òè÷íà êóëüòóðà âêëþ÷ຠâ ñåáå êóëüòóðó ïîë³òè÷íîãî ìèñëåííÿ ³ ïîâåä³íêè ³íäèâèä³â ³ ñîö³àëüíèõ ñï³ëüíîò, êóëüòóðó ïîë³òè÷íîãî ìèñëåííÿ ³ ïîâåä³íêè ³íäèâèä³â ³ ñîö³àëüíèõ ñï³ëüíîò, êóëüòóðó îðãàí³çàö³¿ òà ôóíêö³îíóâàííÿ ïîë³òè÷íèõ ³íñòèòóò³â ³ âñüîãî ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ â ñóñï³ëüñòâ³. Çà ñòðóêòóðîþ ïîë³òè÷íà êóëüòóðà ñêëàäàºòüñÿ ç ïîë³òè÷íèõ çíàíü, ïîë³òè÷íî¿ ³äåîëî㳿 ³ ïñèõîëî㳿, ïîë³òè÷íîãî äîñâ³äó ³ òðàäèö³é, ïîë³òè÷íèõ ³íñòèòóò³â, íîðì, çðàçê³â ³ çàñîá³â ïîë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ó ïîë³òè÷í³é êóëüòóð³ îñîáè, ïîðÿä ç ïîë³òè÷íèìè çíàííÿìè âåëèêå çíà÷åííÿ ìàþòü åìîö³éíî-ïñèõîëîã³÷í³ êîìïîíåíòè. 
34.  Ïîë³òè÷íà ³äåîëîã³ÿ. Îñíîâí³ ³äåîëîã³÷í³ òå÷³¿ ñó÷àñíîñò³ (ë³áåðàë³çì, êîíñåðâàòèçì, ñîö³àë-äåìîêðàòèçì, ôàøèçì, êîìóí³çì, íàö³îíàë-ñîö³àë³çì òà ³í).
 Ïîë³òè÷íà ³äåîëîã³ÿ - ñèñòåìà êîíöåïòóàëüíî îôîðìëåíèõ óÿâëåíü, ³äåé ³ ïîãëÿä³â íà ïîë³òè÷íå æèòòÿ, ÿêà â³äáèâຠ³íòåðåñè, ñâ³òîãëÿä, ³äåàëè, íàñòðî¿ ëþäóé, êëàñ³â, íàö³é, ñóñï³ëüñòâà, ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é. Ïîë³òè÷íà ³äåîëîã³ÿ ìîæå ðîçãëÿäàòèñÿ ÿê ôîðìà ñóñï³ëüíî¿ ñâ³äîìîñò³ ³ ÿê ÿâèùå êóëüòóðè. ˳áåðàë³çì - îá'ºäíóº ïðèõèëüíèê³â ïàðëàìåíòñüêîãî ëàäó, â³ëüíîãî ï³äïðèºìíèöòâà ³ äåìîêðàòè÷íèõ ñâîáîä (Ä. Ëîêê, Ø. Ìîíòåñê'º, Êàíò, Ãåãåëü, Äæåôåðñîí, Äðàãîìàíîâ). Êîíñåðâàòèçì - ïîë³òè÷íà ³äåîëîã³ÿ ³ ïðàêòèêà ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ, ùî îð³ºíòóþòüñÿ íà çáåðåæåííÿ ³ ï³äòðèìàííÿÿ ³ñíóþ÷èõ ôîðì ñîö³àëüíî¿ ñòðóêòóðè, òðàäèö³éíèõ ö³ííîñòåé ³ ìîðàëüíî-ïðàâîâèõ çàñàä. Ñîö³àë-äåìîêðàòèçì - âèñòóïຠçà çä³éñíåííÿ ³äåé äåìîêðàòè÷íîãî ñîö³àë³çìó â óñ³õ ñôåðàõ æèòòÿ ñóñï³ëüñòâà; âàæëèâà ñêëàäîâà ïîë³òè÷íèõ ë³âèõ ñèë ñó÷àñíîñò³, âïëèâîâà ñåðåä ðîá³òíè÷èõ ³ äåìîêðàòè÷íèõ ê³ë ïåðóñ³ì Çàõ³äíî¿ ªâðîïè. Ôàøèçì - ñôîðìóâàâñÿ ÿê ïîë³òè÷íà òå÷³ÿ â 1919 ðîö³ íà áàç³ êàòåãîð³àëüíîãî ñèíòåçó êîíöåïòó íàö³¿ ÿê âèùî¿ ³ îäâ³÷íî¿ ðåàëüíîñò³ òà äîãìàòèçîâàíîãî ïðèíöèïó ñîö³àëüíî¿ ñïðàâåäëèâîñò³ (Äæ. Äæåíò³ëå); åêñòðåì³ñòñüêèé ïîë³òè÷íèé ðóõ, ùî âèíèê â ²òà볿 íà ïî÷àòêó 20-õ ðîê³â. ²äåîëîã³ÿ ôàøèçìó ïåðåäáà÷ຠóñóíåííÿ âñ³õ ÷èííèê³â, ÿê³ çàãðîæóâàëè çä³éñíåííþ ïðèíöèïó êîëåêòèâíî¿ åòíî-êóëüòóðíî¿ ³äåíòè÷íîñò³; ³íäèâ³äóàë³çìó ³ ë³áåðàë³çìó; àáñòðàêòíèõ äåìîêðàòè÷íèõ ö³ííîñòåé, àñîö³àëüíèõ ïðîÿâ³â. Êîìóí³çì - â÷åííÿ ³ òåîð³¿, ÿê³ ñòâåðäæóþòü ³äåàë ñóñï³ëüíîãî óñòðîþ, çàñíîâàíîãî íà ñóñï³ëüí³é âëàñíîñò³ â ð³çíîìàí³òíèõ ôîðìàõ, â³äñóòíîñò³ åêñïëóàòàö³¿, ñïðàâåäëèâîìó ðîçïîä³ë³ ìàòåð³àëüíèõ áëàã ³ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé â çàëåæíîñò³ â³ä çàòðà÷åíî¿ ïðàö³, íà îñíîâ³ ñîö³àëüíî çàáåçïå÷åíî¿ ñâîáîäè îñîáèñòîñò³. Íàö³îíàë-ñîö³àë³çì (íàöèçì) - äëÿ íüîãî õàðàêòåðí³ ðàñèçì, øîâ³í³çì, àíòèäåìîêðàòèçì, åë³òèçì, çîâí³øíüîïîë³òè÷íèé åêñïàíñ³îí³çì, ìàðåííÿ ïðî ñâ³òîâå ïàíóâàííÿ.
35.  Ïîë³òèêà ³ çàñîáè ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿.
 Äî Ç̲ â³äíîñÿòü: ïåð³îäè÷í³ äðóêîâàí³ âèäàííÿ, ÿê³ ìàþòü ïîñò³éíó íóìåðàö³þ ³ ïåð³îäè÷íî âèõîäÿòü ó ñâ³ò; ð³çíîìàí³òí³ òåõí³÷í³ çàñîáè ³ ñïîñîáè ïåðåäà÷³ íà â³äñòàíü çâóêîâî¿ àáî â³çóàëüíî¿ ³íôîðìàö³¿. Ôóíêö³¿ Ç̲ â êîíêðåòíîìó ñóñï³ëüñòâ³ çàëåæàòü â³ä áàãàòüîõ ñîö³àëüíî-ïîë³òè÷íèõ ÷èííèê³â: çàãàëüí³ ôóíêö³é¿ (ãíîñåîëîã³÷í³, ôóíêö³þ êîíòðîëþ ³ ñïîñòåðåæåííÿ çà ä³ÿìè ñóá'ºêò³â âëàäè ó ñóñï³ëüñòâ³, ôóíêö³þ ôîðìóâàííÿ êóëüòóðè íàñåëåííÿ); ñïåöèô³÷í³ ôóíêö³¿ (ôóíêö³¿ âèáîðó ³ êîìåíòóâàííÿ ³íôîðìàö³¿, îö³íîñíó ôóíêö³þ, ÿêà ³ñòîòíî âïëèâຠíà ôîðìóâàííÿ ãðîìàäñüêî¿ äóìêè). Ç̲ çàáåçïå÷óþòü ðîçøèðåíó ôóíêö³þ ëþäñüêî¿ êîìóí³êàö³¿, ñòàíîâëÿòü íåòðàäèö³éí³ ³íñòèòóòè ïðÿìîãî çâ'ÿçêó ç ãðîìàäñüê³ñòþ, íàéâàæëèâ³ø³ çàñîáè ðåàë³çàö³¿ ïîë³òè÷íîãî ïðîöåñó. Ó òîòàë³òàðíèõ òà àâòîðèòàðíèõ ñóñï³ëüñòâàõ Ç̲ ïåðåáóâàþòü ï³ä êîíòðîëåì äåðæàâè. Íà äóìêó áàãàòüîõ äîñë³äíèê³â, íàéâèùèì ³ íàéá³ëüø 䳺âèì ïðèêëàäîì âèêîðèñòàííÿ Ç̲ â ïîë³òè÷íèõ ö³ëÿõ áóëà ðàäÿíñüêà ïðîïåãåíäà, ç îïîðîþ íà ÿêó ïðîòÿãîì ê³ëüêîõ äåñÿòèð³÷ çàáåçïå÷óâàëîñÿ òîòàëüíå êîìóí³ñòè÷íå âèõîâàííÿ ïðàêòè÷íî âñ³õ â³êîâèõ ãðóï íàñåëåííÿ ³ â ïåðøó ÷åðãó ìîëîä³. Ó äåìîêðàòè÷íèõ ñóñï³ëüñòâàõ Ç̲ ä³þòü â óìîâàõ ïîñëàáëåíîãî äåðæàâíîãî êîíòðîëþ. Âîíè ìàþòü íàáàãàòî øèðø³ ìîæëèâîñò³ íåçàëåæíîãî âèñâ³òëåííÿ ïðîáëåì ïîë³òèêè ³ âëàäè, çä³éñíåííÿ êîíòðîëþ çà ä³ÿìè äåðæàâè òà íåäåðæàâíèõ âïëèâîâèõ ³íñòèòóò³â. Ó ñóñï³ëüñòâàõ òàêîãî òèïó ñâîáîäà ä³ÿëüíîñò³ Ç̲ â³äáèâຠîäíó ç íàéâàæëèâ³øèõ ö³ííîñòåé äåìîêðàò³¿ - â³ëüíèé îáì³í ³íôîðìàö³ºþ, ùî ñïðèÿþòü ïåðåòâîðåííþ ïëþðàë³çìó â ãàðàíò ñò³éêîñò³ âñ³º¿ ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè, ¿¿ åâîëþö³éíîãî ðîçâèòêó. Óìîâîþ åôåêòèâíî¿ ðåàë³çàö³¿ ïëÿðàë³ñòè÷íî¿ ïðèðîäè Ç̲ º ôîðìóâàííÿ ³ ï³äòðèìêà ¿õ ïîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè, ñòâîðåííÿ ñïåöèô³÷íèõ ³íñòèòóò³â, ñïðÿìîâàíèõ íà çàáåçïå÷åííÿ âçàºìî䳿 ³ ä³àëîãó ð³çíèõ ïîë³òè÷íèõ ñèë ç îïîðîþ íà Ç̲, íåéòðàë³çàö³þ ñïðîá ¿õ íàäì³ðíî¿ ïîë³òè÷íî¿ êîíôðîíòàö³¿. Íåîáõ³äí³ñòü òàêî¿ óìîâè ïîÿñíþºòüñÿ òèì, ùî íàâ³òü ó ó ñóñï³ëüñòâàõ ç äàâí³ìè äåìîêðàòè÷íèìè ñóñï³ëüñòâàìè âçàºìîä³ÿ Ç̲, ïðåäñòâíèê³â äåðæàâè, àêòèâíèõ ïîë³òèê³â 쳺 õàðàêòåð áîðîòüáè, â õîä³ ÿêî¿ ð³çí³ ñòîðîíè äîâ³ëüíî òðàêòóþòü ðàìêè ñâ ïîë³òè÷íî¿ ³ ìîðàëüíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³. Âèíèêíåííÿ íîâèõ êîìóí³êàö³éíèõ ìîæëèâîñòåé Ç̲, çðîñòàííÿ ¿õ âïëèâó íà âñ³ ñôåðè æèòòÿ ³ ïîâåä³íêó ëþäèíè, ïåðåòâîðåííÿ ¿õ â "÷åòâåðòó âëàäó" íà ðåàëüí³é îñíîâ³ ñòèìóëþþòü âçàºìîçâ'ÿçîê ì³æ âèùèìè ôîðìàìè äóõîâíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè ³ òåõí³÷íèìè çàñîáàìè, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ ïåðåäà÷³ ³íôîðìàö³¿.   
36.  Ñâ³òîâèé ïîë³òè÷íèé ïðîöåñ. Ñèñòåìà ì³æíàðîäíèõ ïîë³òè÷íèõ â³äíîñèí.
 ̳æíàðîäíà ïîë³òèêà - êîìïëåêñ äâîñòîðîíí³õ òà áàãàòîñòîðîíí³õ ïîë³òè÷íèõ, åêîíîì³÷íèõ, äèïëîìàòè÷íèõ, êóëüòóðíèõ, íàóêîâî-òåõí³÷íèõ  â³äíîñèí ì³æ äåðæàâàìè; ³ñòîðè÷íî çóìîâëåíà ôîðìà ³íòåãðàòèâíèõ òåíäåíö³é, ÿê³ âèíèêàþòü ó ïðîöåñ³ ðîçâèòêó ñâ³òîâîãî ñï³âòîâàðèñòâà, à òàêîæ ôîðìè âçàºìî䳿 ì³æ éîãî ñóá'ºêòàìè. ßê ñïîñ³á âçàºìî䳿 ì³æ ñóñï³ëüíèìè ãðóïàìè ì³æíàðîäí³ ïîë³òè÷í³ â³äíîñèíè âèíèêàþòü ðàçîì ç âèíèêíåííÿì öèõ ñóñï³ëüíèõ ãðóï. Ó ñòðóêòóð³ ì³æíàðîäíèõ ïîë³òè÷íèõ â³äíîñèí ðîçð³çíÿþòü â³äíîñèíè ì³æ äåðæàâàìè òà ä³ÿëüí³ñòü íåäåðæàâíèõ ñóá'ºêò³â. Âàæëèâèì åëåìåíòîì ì³æíàðîäíî¿ ïîë³òèêè º â³äíîñèíè ì³æ ðåã³îíàëüíèìè ì³æäåðæàâíèìè îá'ºäíàííÿìè: â³éñüêîâî-ïîë³òè÷íèì ³ åêîíîì³÷íèìè êîàë³ö³ÿìè òà ñîþçàìè, ³íòåãðàö³éíèìè îðãàí³çàö³ÿìè. Ó áàãàòüîõ ñó÷àñíèõ íàóêîâèõ äîñë³äæåííÿì ì³æíàðîäíèé ïîë³òè÷íèé ïðîöåñ òðàêòóºòüñÿ ÿê ñêëàäîâà ÷àñòèíà ñâ³òîâî¿ ïîë³òèêè. ̳æíàðîäíà ïîë³òèêà òðàêòóºòüñÿ âîäíî÷àñ ÿê ä³ÿëüí³ñòü ³ ÿê ìèñòåöòâî ùîäî ïðîâåäåííÿ âæèòòÿ ãðóïîâèõ àáî äåðæàâíèõ ³íòåðåñ³â. Íîâ³ ï³äõîäè òà ïðèíöèïè ïîáóäîâè âçàºìîâ³äíîñèí ì³æ äåðæàâàìè, çàïî÷àòêîâàí³ ç ñåðåäèíè 80-õ ðîê³â, ïðèçâåëè äî òðàíñôîðìàö³¿ ïîë³òèêè êîíôðîíòàö³¿ òà çàãðîçè ÿäåðíîãî êîíôë³êòó, âèçíàííÿ âçàºìîçàëåæíîñò³ äåðæàâ ñó÷àñíîãî ñâ³òó, â³äìîâè â³ä ñèëîâîãî âèð³øåííÿ êîíôë³êòíèõ ïðîáëåì. Îñòàíí³ì ÷àñîì ó ñòðóêòóð³ ö³ëåé òà çàâäàíü ì³æíàðîäíî¿ ïîë³òèêè âèçíà÷àþòü òàê³: ó÷àñòü ó ì³æíàðîäíîìó ïîä³ë³ ïðàö³ òà ïîâ'ÿçàíèé ç íèì îáì³í òåõíîëîã³ÿìè, ³íôîðìàö³ºþ; ðîçâèòîê êóëüòóðíèõ âçàºìèí ³ ñïðèÿííÿ êóëüòóðíîìó âçàºìîçáàãà÷åííþ; ñï³ëüíå âèð³øåííÿ ãëîáàëüíèõ ïðîáëåì ³ çàáåçïå÷åííÿ ãëîáàëüíî¿ áåçïåêè; çàõèñò ïðàâ ëþäèíè ó çàãàëüíîñâ³òîâîìó âèì³ð³.  
37.  Óêðà¿íà â ñèñòåì³ ì³æíàðîäíèõ ïîë³òè÷íèõ â³äíîñèí ³ ¿¿ ì³ñöå â ñó÷àñíîìó ãåîïîë³òè÷íîìó ïðîñòîð³.
 Äëÿ ìîëîäî¿ Óêðà¿íè íàö³îíàëüíèìè ³íòåðåñàìè ïîñòàþòü ðàö³îíàëüíå äåðæàâîòâîðåííÿ ³ çì³íà ñóñï³ëüíîãî ëàäó.  ïåðõ³äíèé ÷àñ äîñèòü ð³çêî çàãîñòðþþòüñÿ ñóñï³ëüí³ ïðîáëåìè ³ ñóïåðå÷íîñò³. Ó òàê³é ñèòóàö³¿ íà ïåðøèé ïëàí âèõîäÿòü äåðæàâí³ ³íòåðåñè, ÿê³ íå çàâæäè çá³ãàþòüñÿ ç ³íòåðåñàìè îñîáè. Íàéâàæëèâ³øèì çàâäàííÿì äëÿ äåðæàâè â ñèñòåì³ íàö³îíàëüíèõ ³íòåðåñ³â - öå ïîäîëàííÿ êðèçè, ðîçâèòîê ³ ï³äòðèìêà ïðîöåñ³â ñîö³àëüíî-êóëüòóðíîãî é äóõîâíîãî â³äðîäæåííÿ ÿê çàñàäè íàö³îíàëüíî¿ äåðæàâíîñò³ óêðà¿íñüêîãî íàðîäó.  íèí³øí³é êîíêðåòíî-³ñòîðè÷íèé ïåð³îä äåðæàâí³ ³íòåðåñè Óêðà¿íè çá³ãàþòüñÿ ç³ ñòðàòåã³÷íèìè çàâäàííÿìè ùîäî çàáåçïå÷åííÿ åôåêòèâíîãî ôóíêö³îíóâàííÿ ñóñï³ëüñòâà, âíóòð³øíüî¿ ñòàá³ëüíîñò³, ñîö³àëüíî¿ çëàãîäè, ñïðèÿòëèâèõ ì³æíàðîäíèõ óìîâ³ ³ êîëåêòèâíî¿ áåçïåêè. Ö³ çàâäàííÿ âèïëèâàþòü ³ç ïîë³òè÷íî¿ òà åêîíîì³÷íî¿ äîö³ëüíîñò³, îäíî÷àñíî âîíè ïîñòàþòü ³ ÿê íàö³îíàëüí³ ³íòåðåñè Óêðà¿íè. Àêòóàëüíèì äëÿ âëàäè º çàáåçïå÷åííÿ çàïèò³â êîæíîãî ÷ëåíà ñóñï³ëüñòâà, ïðàâ ëþäèíè. Çà íèí³øí³õ óìîâ áóäü-ÿêèé óðÿä Óêðà¿íè ðèçèêóº âòðàòèòè äîâ³ðó ³ âëàäó, ÿêùî íå çíàéäå îïòèìàëüíèõ çàñîá³â, ôîðì ³ ìåòîä³â ðåàë³çàö³¿ ïîë³òèêè ïîºäíàííÿ äåðæàâíèõ ³ îñîáèñòèõ ³íòåðåñ³â, à âîäíî÷àñ - óçãîäæåííÿ ¿õ ç íàö³îíàëüíèìè ³íòåðåñàìè íàøî¿ êðà¿íè.
38.  ̳æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿ òà ì³æíàðîäí³ ïîë³òè÷í³ â³äíîñèíè.
 ̳æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿ - îá'ºäíàííÿ äåðæàâ, íàö³îíàëüíèõ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é òà ³íäèâ³äóàëüíèõ ÷ëåí³â ç ìåòîþ âèð³øåííÿ ïèòàíü ðåã³îíàëüíîãî àáî ãëîáàëüíîãî õàðàêòåðó, â³äâåðíåííÿ òà âðåãóëþâàííÿ â³éñüêîâèõ êîíôë³êò³â. Ðîçð³çíÿþòü îðãàí³çàö³¿, ÿê³ âèñòóïàþòü çà ìèð, ðîçáðîºííÿ òà áåçïåêó; çà äîòðèìàííÿ ãðîìàäñüêèõ ïðàâ; ïðîòè çàáðóäíåííÿ íàâêîëèøíüî ïðèðîäíüîãî ñåðåäîâèùà; ïðîòè ðàñèçìó. Îñîáëèâå ì³ñöå ñåðåä ì³æíàðîäíèõ îðãàí³çàö³é ïîñ³äຠÎÎÍ. Óñ³ ³íø³ ì³æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿ ïîä³ëÿþòüñÿ íà ì³æóðÿäîâ³ òà íåóðÿäîâ³. Ñåðåä ì³æóðÿäîâèõ ÎÏÅÊ, ÍÀÒÎ, ÑÍÄ òà ³í. Äî íåóðÿäîâèõ ì³æíàðîäíèõ îðãàíçàö³é íàëåæàòü: Âñåñâ³òíÿ îðãàí³çàö³ÿ ïðîôñï³ëîê, Ãð³íï³ñ òà ³í. ̳æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿ ìàþòü êåð³âí³ îðãàíè (àñàìáëåÿ, êîíãðåñ) òà âèêîíàâ÷³ îðãàíè (ñåêðåòàð³àò, øòàá-êâàðòèðà), çàñîáè â³äðàõîâàí³ íà çàãàëüí³ ïîòðåáè ¿õ ÷ëåíàìè ³ áþðîêðàòè÷íèé àïàðàò. гøåííÿ ì³æíàðîäíèõ îðãàí³çàö³é ìàþòü ðåêîìåíäàö³éíèé õàðàêòåð ³ ï³äëÿãàþòü ðàòèô³êàö³¿ ¿õ ïàðëàìåíòàìè. Îäíàê íåâèêîíàíÿ ð³øåíü ì³æíàðîäíèõ îðãàí³çàö³é ìîæå âèêëèêàòè ñàíêö³¿.
39.  Îñíîâí³ ïðîÿâè êðèçè ñó÷àñíî¿ öèâ³ë³çàö³¿ òà øëÿõè ¿¿ ïîäîëàííÿ. Ïîë³òè÷í³ àñïåêòè ãëîáàëüíèõ ïðîáëåì.
 Ó ñó÷àñíîìó ñâ³ò³ íàë³÷óºòüñÿ ïîíàä 60 çíà÷íèõ ñîö³àëüíî-ïîë³òè÷íèõ ïðîáëåì. Ñåðåä íèõ: 1. ³äâåðíåííÿ â³éíè. 2. Êðèçà ïîâ'ÿçàíà ç íàðîäîíàñåëåííÿì. 3. Ðîçðèâ ì³æ åêîíîì³÷íî ðîçâèíåíèìè ³ åêîíîì³÷íî â³äñòàëàìè êðà¿íàìè. 4. Åêîëîã³÷íà êðèçà. 5. Êðèçà ïîâ'ÿçàíà ç ðîçâèòêîì ëþäèíè (ñòâîðåííÿ óìîâ äëÿ ¿¿ ìàéáóòíüîãî, çäîðîâ'ÿ, ñîö³àëüíèé çàõèñò). 6. Êðèçà, ïîâ'ÿçàíà ç óðáàí³çàö³ºþ. 7. Çàãðîçà äóõîâíîìó ñåðåäîâèùó ñóñï³ëüñòâà. Äî ãëîáàëüíèõ ïîë³òè÷íèõ ïðîáëåì ñó÷àñíîñò³ íàëåæàòü: 1. Âèæèâàííÿ ëþäèíè, òîáòî ñîìîçáåðåæåííÿ æèòòÿ ñâ³òîâîãî ñï³âòîâàðèñòâà, çàõèñò öèâ³ë³çàö³¿ â³ä çàãèáåë³. 2. Ïëàíåòàðíà â³äïîâ³äàëüí³ñòü óñ³õ íàðîä³â, íàö³é, äåðæàâ, êëàñ³â, ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é, ñîö³àëüíèõ ãðóï, ³íäèâ³ä³â çà ïîì'ÿêøåííÿ ³ âèð³øåííÿ ãëîáàëüíèõ ïîë³òè÷íèõ ïðîáëåì. 3. îáîâ'ÿçêîâ³ñòü øèðîêîãî ì³æíàðîäíîãî ñï³âðîá³òíèöòâà ó âèð³øåíí³ ãëîáàëüíèõ ïîë³òè÷íèõ ïðîáëåì. Ãëîáàëüí³ ïîë³òè÷í³ ïðîáëåìè- åäòåðì³íîâàíå ñó÷àñíèìè óìîâàìè ìàòåð³àëüíîãî ñóñï³ëüíîãî âèðîáíèöòâà, ãëîáàëüíèìè ñîö³àëüíî-ïîë³òè÷íèìè ñóïåðå÷íîñòÿìè ÿäåðíî-êîñì³÷íî¿ åðè, ö³ë³ñíå îá'ºêòèâíå ñóñï³ëüíå ÿâèùå âñåñâ³òíüîãî ³ñòîðè÷íîãî çíà÷åííÿ, ùî äîñÿãëî êðèòè÷íîãî ð³âíÿ.  Îäèí ç çàñîá³â âèð³øåííÿ ïðîáëåì - êîìïëåêñíå âèâ÷åííÿ, óçàãàëüíåííÿ ³ ïîøèðåííÿ íàö³îíàëüíîãî ³ ì³æíàðîäíîãî äîñâ³äó ÿê îñíîâà ïîøóêó íîâèõ ôîðì ³ çàñîá³â âèð³øåííÿ ãëîáàëüíèõ ïðîáëåì, ïåðåäàâàííÿ òàêîãî äîñâ³äó ìàéáóòí³ì ïîêîë³ííÿì. Ãëîáàëüí³ ïîë³òè÷í³ ïðîáëåìè º êîìïëåêñíèìè, òîáòîî âçàºìîçóìîâëåíèìè. ¯õ ñòàíîâëåííÿ ³ ïîäàëüøèé ðîçâèòîê ìîæíà ââàæàòè îäíèì ç ï³äñóìê³â âçàºìî䳿 ð³çíèõ ñîö³àëüíî-ïîë³òè÷íèõ, òåõí³êî-åêîíîì³÷íèõ, ïðèðîäí³õ ïðîöåñ³â. 
40.  Äåìîêðàò³ÿ ÿê ôîðìà ³ ñïîñ³á îðãàí³çàö³¿ ñóï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ.
Äåìîêðàò³ÿ - âëàäà íàðîäó, íàðîäîâëàääÿ, ùî âèõîäèòü ç îðãàí³çàö³¿ òà ôóíêö³îíóâàííÿ äåðæàâíî¿ âëàäè íà çàñàäàõ âèçíàííÿ íàðîäó ¿¿ äæåðåëîì ³ íîñ³ºì, ãðóíòóºòüñÿ íà ïðàãíåíí³ çàáåçïå÷èòè ñïðàâåäëèâ³ñòü, ð³âí³ñòü ³ äîáðîáóò óñ³õ ïðè ðîçâ'ÿçàíí³ ïðè ðîçâ'ÿçàíí³ ïðîáëåì ³ ïèòàíü ñóñï³ëüíîãî âðÿäóâàííÿ. Çà ôîðìîþ ³ ñïîñîáîì çä³éñíåííÿ äåìîêðàò³ÿ ïîä³ëÿºòüñÿ íà áåçïîñåðåäíþ (ðåôåðåíäóì, ïðÿìå ãîëîñóâàííÿ) ³ ïðåäñòàâíèöüêó, êîëè ð³øåííÿ ïðèéìàþòüñÿ ÷åðåç äåïóòàò³â òà ³íøèõ íàðîäíèõ ïðåäñòàâíèê³â. Äåìîêðàò³ÿ íàñàìïåðåä îçíà÷ຠôîðîìàëüíå âèçíàííÿ íàðîäó äæåðåëîì âëàäè, ¿¿  ñóâåðåíîì, òîáòî ñóá'ºêòîì âèçíà÷åííÿ ¿¿ õàðàêòåðó ³ çì³ñòó âëàäíèõ ôóíêö³é, ñòîñîâíî ÿêèõ âëàäà â³ä³ãðຠîáñëóãîâóþ÷ó ðîëü. Îçíàêîþ äåìîêðàò³¿ º âèçíàííÿ ïðàâà âñ³õ ãðîìàäÿí íà ó÷àñòü ó ôîðìóâàíí³ îðãàí³â äåðæàâíî¿ âëàäè, êîíòðîëü çà ¿õíüîþ ä³ÿëüí³ñòþ, âïëèâ íà ïðèéíÿòòÿ ñï³ëüíèõ äëÿ âñ³õ ð³øåíü íà çàñàäàõ çàãàëüíîãî, ð³âíîãî âèáîð÷îãî ïðàâà ó ïðîöåäóðàõ âèáîð³â, ðåôåðåíäóì³â òîùî. Îçíàêîþ äåìîêðàòè÷íèõ ïîðÿäê³â ïðè ïðèéíÿòò³ ð³øåíü ââàæàºòüñÿ ÷³òêå âèçíà÷åííÿ ïðîâåäåííÿ âñ³õ ïðîöåäóð òà ïðîöåñ³â çà äîïîìîãîþ ðåãëàìåíò³â. Ñïðàâæíÿ äåìîêðàò³ÿ º àëüòåðíàòèâîþ ÿê òîòàë³òàðíî-àâòîðèòàðíîìó öåíòðàë³çìó, òàê ³ àíàðõ³ñòñüêîìó äåöåíòðàë³çìó. Öå òàêèé ñòèëü ñîö³àëüíèõ âçàºìèí, êîëè ¿õí³ ó÷àñíèêè çäàòí³ ñâ³äîìî ³ â³äïîâ³äàëüíî ïîêëàäàòè íà ñåáå ôóíêö³¿ öåíòðó, äîëàòè â³ä÷óæåííå ñòàâëåííÿ äî âñåçàãàëüíîãî ³íòåðåñó; êîëè àâòîðèòåò ñèëè ÷è ìàéíà âèò³ñíÿºòüñÿ àâòîðèòåòîì ëþäÿíîñò³, îñâ³÷åíîñò³, êîìïåòåíòíîñò³. Ëåã³òèìíà âëàäà äåìîêðàòè÷íîãî ñóñï³ëüñòâà çàëåæèòü â³ä âîëåâèÿâëåííÿ íàðîäó. Äåìîêðàò³ÿ - öå íå ò³ëüêè ñïðàâåäëèâ³ çàêîíè, à ùå é äåìîêðàòè÷íî íàñòðîºíå ñóñï³ëüñòâî. Äåìîêðàòè÷í³ çàêîíè òà óñòàíîâè íå ä³ÿòèìóòü äåìîêðàòè÷íî, ÿêùî â³äñóòíÿ äåìîêðàòè÷íà ñâ³äîì³ñòü ãðîìàä³í. Çà ñó÷àñíèõ óìîâ ïîë³òè÷íèé äåìîêðàòèçì îçíà÷àº: îñîáèñòó, ³íäèâ³äóàëüíó ñâîáîäó ëþäèíè; ñïîñ³á óïðàâë³ííÿ ñóñï³ëüíèìè ñïðàâàìè, ïåâíèé ðåæèì, ïîðÿäîê çä³éñíåííÿ âëàäè; ñîö³àëüíó àêòèâí³ñòü, ó÷àñòü ãðîìàäÿí ó æèòò³ äåðæàâè, ó ðîçâ'ÿçàíí³ ñóñï³ëüíèõ ïðîáëåì. Äåìîêðàò³ÿ äຠîêðåì³é îñîáèñòîñò³ ïåâíó ì³ðó ñâîáîäè, ïðàâî äÿòè íà âëàñíèé ðîçñóä â îñîáèñòîìó æèòò³, ñâîáîäó âèáîðó ³ îáðàííÿ ïðåäñòàâíèê³â âëàäè, ñâîáîäó ñëîâà. 


  1. Предмет, методи і функції політології.

Політологія - наука, обєктом якої є політика та її взаємовідносини з особистістю і суспільством Деякі науковці вважають, що політологія - це наука про систему закономірних взаємозвязків соціальних субєктів з приводу політичної влади, боротьби за неї, про сутність методи та форми політичного владування Ряд політологів продметом політології вважають вивчення політичних систем як сукупності владних інститутів, а також політичної влади як основи розвитку і функціонування політичних систем. Інша група вчених вважає предметом політології вивчення системи закономірностей розвитку і функціонування демократії, її змісту, місця і ролі у політичній системі. Політології властиві різноманітні функції: Теоретико-пізнавальна, що означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Вона виступає теоретичною основою політичної творчості, політичних реформ і реорганізацій. Теоретичне пізнання дає змогу всебічно вивчити і дослідити досвід політичної діяльності соціальних субєктів. Методологічна функція політології охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політичної і практичної реалізації здобутих знань.через світоглядну функцію утверджуються цінності, ідеали, норми цмвілізованої політичної системи, політичної культури соціальних субєктів, що сприяє досягненню певного консенсусу у супільстві, оптимальному існуванню політичних інститутів. Прогностична функція полягіє у передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Прикладна функція забезпечує вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів реалізації політичних знань. Методи політології -філософський, загальнонауковий, спеціальний. Широко використовуються емтоди емпіричних соціологічних досліджень, математичні методи, аналіз статистичних даних та ін.

  1. Етапи становлення політичної науки. Розвиток політології в Україні.

Виникнення політології йшло такими стадіями: 1 - від чпсів Аристотеля до середини ХІХ ст. (філософський період розвитку політології); 2 від середини ХІХ ст. до закінчення другої світової війни (емпіричний період розвитку науки, опора на практичний досвід); 3 - від закінчення другої світової війни донині (період критисного переосмислення всього арсеналу накопичених емпіричних і теоретичних знань та подільшого їх поглиблення). В 1903 році було створено Американську асоціацію політичних наук, а в 1949 під егідою ЮНЕСКО виникла Міжнародна асоціація політичної думки. У Радянському Союзі до кінця 80-х років політологію називали лженаукою. Окремі політичні дослідження якщо здійснювалися, то лише в межах історичного матеріалізму, наукового комунізму, історії КПРС, теорії держава і права. Але й вони зводилися до засилля догм офіційного марксизму. В Україні розвиток політології став можливим лише з набуттям незалежності. З 1990 р політологія як навчальна дисципліна почала запруваджуватися у вищих навчальних закладах.

  1. Політична думка в країнах Стародавнього Сходу (Конфуцій, Лаоцзи, Заратустра)

Конфуцій створює правильну, на його думку, концепцію державного управління, висловлює з цього приводу конкретні практичні поради, які можна і сьогодні брати на озброєння, вчить правителів методам завоювання довіри народу, обгрунтовує принципи керування суспільством, забезпечення всезагального щастя на шляху чеснот і справедливості. Трактат «Лунь-юй» протягом багатьох віків вважався основним предметом у китайських школах. Конфуцанство розвивали Мен-цзи та Сунь-цзи. Мен-цзи одним з перших висловив сумнів у абсолютності влади правителя, відкидав ідеї демократії. Вважаючи їх не придатними для Сходу. Сунь-цзи стверджував природність зла у людині, а тому закликав до її самовдосконалення у суспільстві. На його думку теза про рівність людей - це направда, а застосуваня сили на основі права і закону дає гарні наслідки. Основоположною категорією Лаоцзи є «дао», що символізує природний, незалежний ні від кого і ні від чого перебіг подій, втілення чеснот, природної справедливості та загальної рівності. Навіть перемога у війні сприймається Лаоцзи як благо.основний принцип поведінки - можливість діяти не відходячи від вимог «дао». Даосизм у всіх сферах орієнтувався на поміркованість, стриманість, незміність природного стану справ. Моїзм - найзначнішіми його досягненнями є:чітке обгрунтування теорії суспільного договору виникнення держави; висунення ідеї федеративного устрою держави; практичні пропозиції щодо побудови жорсткої адміністративної системи; доктрина казарменого рівноправя. Легізм - держава виступає як найвища мета і вінець діяльності людини, а право і закон як найліпший засіб досягнення такої мети. Головні риси закону - верховенство, унівуерсальність, жорстокість, обовязковість для всіх. Основні методи побудови деспотичної держави матеріальне стимулювання приватних власників, спрямованість їх на землеробство; заохочення бідних до набуття власност, а багатих до добровільної віддачі частини майна бідним;методм нагород і покарань, де перевага надається покаранням.

  1. Політична думка мислителів Стародавньої Греції (Платон і Аристотель).

Головні праці Платона «Політика», «Держава», «Закони». Найвидатніші заслуги Платона було закладення основ політичної філософії, розробка концепції ідеальної справедливої держави, політичної солідарності, колективізму і рівності, аристократії, тимократії, олігархії, монархії, тиранії, демократії, філософське обгрунтування теорій політики, політичного знання, політичного мистецтва, ідеології, геніальне передбачення розмежування влад, поділу праці, освіченого абсолютизму, скасування приватної власності, оригінальні пропозиції системи державної влади.Держава виконує три функції (радницьку, захисну і ділову), які покладаються на три стани (правителів, вояків і виробників). Існує 8 типів держав:1) істинне правління; 2) законна монархія; 3) незаконна монархія тиранія; законна влада небагатьох - аристократія; 5) незаконна влада небагатьох - олігархія; 6) законна демократія із законами; 7) незаконна демократія без законів;8) тимократія - спартанський тип владування. Політика - це царське мистецтво, засноване на знанні і таланті правити людьми. Аристотель - головні праці «Політика», «Афінська політія», «Риторика», «Етика». Розглядає людину як політичну істоту, обєктивне начало всіх політичних явищ. Держава - організація лише тих людей, хто може брати участь в законотворчій, судовій і військовій діяльності. Держава, що виникла природнім шляхом - це самодостатня для існування сукупність громадян. Правильні форми держави ті, де правителі турбуються про суспільне благо, неправильні - ті, де правителі турбуються про приватні інтерси. Ідеальна форма - політія, поєднання демократії і олігархії, де багаті замирюються з бідними шляхом швидкого зростання чисельності середнього класу. Для запобігання політичних переворотів принцип рівності політики доповнюють принципом справедливості. Політична справедливість можлива лише у стосунках між вільними і рівними людьми і втілюється у політичній формі владування. Право - це виключно політичний інститут. Воно складається з природнього права і встановленого людьми права. Всесвітньо історичне значення політичної концепції Аристотеля полягає: у завершенні мислителем стародавньої політології, як науки наук; вчення про найвище благо людини і держави; у започаткуванні політичної етики, розумінні політики як високоморальної інтелектуальної справедливої діяльності; у створенні політичної юриспунденції, обгрунтуванні конституціалізму, право народу на законодавчу владу; у закладенні основ майбутніх теорій держави; у збагаченні правових доктрин.

                  1. Політичні погляди Марка Туллія Цицерона.

                  1. Праці «Про державу», «Про закони», «Про межі добра і зла», «Про обовязки». Він суттєво розвинув ідеї Платона та Аристотеля про державу як республіку, тобто справу народу, згуртованого спільними інтересами і згодою у питаннях, яке виростає згідно з божественною настановою природнім шляхом. Однак погляди Цицерона суперечливі з одного боку рівність всіх людей, з іншого рабство зумовлене природою. Цицерон досить виразно подає концепції «істиного правителя» - мудрого, справедливого, обачного, обізнаного з ученнями про державу, готового заради благополуччя держави на будь-які кроки; «ідеального громадянина», що осягає істину, справедливість, зберігає велич духу і благопристойність, не шкодить іншим і чужій власності, добре працює і захищає вітчизну; «істинного права», яке виникло задовго до держави, без втручання людей, яке повністю відповідає божественним настановам, природі як джерелу і критерію справедливості, поширюється на всіх без винятку індивідів і яке є вічним незмінним; «істинних законів» - писаних актів, встановлених людьми, які не пурушують природній порядок. Цицерон виходив з постулату під дію законів попадають всі і на такій основі сам розробив проекти закоів про релігію і про магістрати тут детально визначаються повноваження державних службовців, окреслюється міра їх влади Ще однією видатною заслугою Цицерона є закладення ним правових основ міжнародного політичного спілкування, міжнародного права шляхом формулювання принципів гуманного поводження з полоненими, необхідності дотримання міжнародних зобовязань, поділу воєн на справедливі і несправедливі.

                  1. Політична думка часів Середньовіччя (Фома Аквінський, Аврелій Августин).

                  1. Аврелій Августин у своєму вченні запропонував цілісну картину світу, причому таку довершену, що протягом восьми століть Захід не зміг створити нічого подібного. Під кутом зору політичної науки можна вирізнити два найважливіші чинники його вчення. Передусім цінність Августина для історії всього європейського мислення у відкритті ним теорії особистості, в центрі якої ставлення людини до Бога і до світу. Августин утверджував віру в силу людської особистості, спрямованої до істини і добра. Тема становлення моральної особистості через подолання себелюбства в любові до Бога - головна в усій його творчості. Зміст добра задається Заповідям. Віра - єдине джерело істини і спасіння. У безпосередньому звязку з теорыэю особистості перебуває і теорія християнської держави. Августин вважав, що реальна держава - це різновид необхыдного зла, виправдання її у служінні церкві. Августин вважав, що церква може користуватися силою держави для того, щоб змусити інакомислячих покористися і зєднатися з правовірними. В такий спосіб він виправдовує насилля у справах віри. Основні праці Фоми Аквінського «Сума теології», «Про правління володарів», а також у коментаріях до творів Аристотеля. Аквінський розглядав державу як частину універсального порядку, творцем і верховним правителем якого є Бог. Головну мету держави він бачив у збереженні суспільної злагоди і громадянського миру, які досягаються наданням кожній людини прийнятних умов для існування, засобів для морального і розумового розвитку, що має допомогати державі у вихованні справжнього християнина. Влада має божествений характер. Аквінський віддавав перевагу монархічному правлінню. Влада монарха на його думку повинна бути єднальним началом і спиратися на мудрість правителя, який має ставитися до управління державою як до мистецтва. Але цю владу належувало обмежувати законами, рахуватися з волею народу.

                  1. Нікколо Макіавеллі - представник політичної думки епохи Відродження.

                  1. Дав поштовх процесу виділення науки про політику в окрему галузь. Головні праці»Володар», «Історія Флоренції». Протиставивши теологічному розумінню державної влади юридичний світогляд, розуміючи силу як основу права, а поняття держава як загальний політичний стан суспільства, Макіавеллі у вченнях про людину виходить з її єдиної і незмінної природи для всіх часів і народів, природи, яка втілює в особі злобність, агресивність, властолюбство, жадобу, брехливість, боязливість, малодушшя, невдячність, зрадництво, лицемірство, ненависть, нестриманість у потребах і бажаннях. Такі негативні якості людини викликали до життя державу. Відстоюючи пріоритет світської влади, М гостро критикує духовенство, а дворянство пропонує знищити зовсім. Його ідеал держави - сильна, жорстко централізована республіка, де владарюють представники народу, молодої буржуазії та виборний глава держави. Його кредо - мета виправдовує засоби. Лише тоді республіка стане дійсно могутньою, коли правитель відкине закони і принципи моралі і встановить провову авторитарну диктатуру «великого перетворювача». Держава - це вищий вияв людського духу, а служіння державі - це зміст, мета і щастя людини. Він неодноразово вказує на полярність інтересів багатих і бідних, говорить про справедливість і досконалий державний устрій, який повинен забезпечувати політичну свободу. Мрія Макіавеллі - сильна республіка, яка гарантує своїм громадінам не лише розквіт свободи, а й рівність всіх феодальних привілей. Лише свобода і рівність може розвивати здібності особистості. Вчення Макіавеллі породило феномен макіавеллізму - своєрідного образу політичної діяльності, котрий не вживає будь-які засоби для досягнення власної мети.

                  1. Д. Локк і Т. Гоббс - родоначальники класичного лібералізму.

                  1. Гоббс - головний твір «Левіафан». На його думку, людина - це не суспільно - політична істота, а суто егоїстична тварина, рівність якої від природи заперечує саме право, провокує війну всіх проти всіх. Держава відбирає у людини природні права, окрім права на фізичне життя. Безмежні права держави зосереджуються у руках монарха, а тому поділ влади на гілки недопустимий, бо призведе до громадянської війни. Влада монарха не підлягає контролю, він стоїть над законом. Гоббс впевнений, що держава це і є суспільство, а суспільство це і є держава. Погляди Гоббса є консервативними. На відміну від Гоббса Д. Локк є виразником ліберально-демократичних поглядів. Він на перше місце поставив особу, на друге потреби і інтереси суспільства, і лише на третє - держави.саме такий підхід був покладений згодом у доктрину лібералізму. Держава на його думку виникла з первісного миру і злагоди серед рівних і вільних людей, з метою забезпечення цих природніх прав і приватної власності. Передані державі права, свободи людьми не втрачаються, вони тільки зберігаються державою, найдосконалішою формою якої є конституційна монархія. Гарантом запобігання політичної сваволі повинен бути поділ влади на законодавчу, виконавчу (сюди включається і судова) та союзну, яка займається зовнішньою політикою. Такий поділ здійснюється на основі верховенства закону, якому підпорядковуються всі.

                  1. Політичні погляди французьких мислителів (Ш. Монтескє, Ж.-Ж Руссо, Вольтер, Гельвецій та ін.).

                  1. Головні праці Монтескє -«Персидські листи», «Роздуми про причину величині і занепаду римлян», «Про дух законів» та ін. Він не ставить особистість над державою, але він постійно підкреслює, що головне завдання держави - забезпечити людині політичної свободи. монтескє стверджує, що умови для гуманного кримінального законодавства, неухильного дотримання гарантованих державою правил судочинства, недопущення зловживань можливе при поділі влади на три гілки - законодавчу, виконавчу і содову. Саме їх незалежність гілок влади стоїть у Монтекє на першому місці. Мислитель пропонує ввести виборність судів. Мислитель пропонує надати можливість законодавчого владування двопалатному парламенту. Найважливішою рисою виконавчої влади Монтескє вважає швидкість діянь, а така можливість інує лише тоді, коли влада зосереджена у руках монарха. монтескє можна вважати одним із засновників теорії правової держави. Головні праці Вольтера «Філософські листи», «Трактат про метафізику». У системі відносин між людиною і державою він ставить на головне місце державу, яка виникла з договору між людьми і пройшла шлях від республіки до найдосконалішої форми - монархії на чолі з освіченим монархам, який підпорядковується конституції. Вважає, що політичну владу слід зосереджувати в руках меншості. Свобода особистості - це залежність лише від законів, свобода совісті, свобода друку, свобода мислення, свобода творчості. Жан-Жак Руссо стверджував, що постала потреба регресу - повернення в «золотий вік», революційного повалення деспотизму, побудови демократичної держави на основі суспільного договору, встановлення дійсного народного сувернітету, прямого народоправства.

                  1. Політичні концепції представників німецької класичної філософії (І. Кант, Г. Гегель).

                  1. Основні політологічні ідеї Канта викладені у працях «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Критика здібності судження», «До вічного миру» та ін. Виклав основи німецької суспільного договору, природних прав людини, правової держави, громадянського суспільства, свободи особистості, поділу влад. Пріоритетне місце у системі вчення Канта посідає людина, котра виступає у двох видах: як істота емпірична вона підпорядковується закону причинності і не може бути вільною, як річ у собі вона цільковито вільна і діє згідно з законом свободи, моральним законом - категоричним імперативом. За Кантом людина людина може бути засобом лише для досягнення відносної мети, а сама людина є абсолютною метою. Мета людства - розвиток і здійснення свободи, громадянської рівності і справедливості, створення квітучого громадянського суспільства; мета громадянського суспільства - цастя громадян; мета держави - торжество ідеї права. Влада має належати народу, але не всі мають політичні права. Право не залежить від суспільних відносин і має своєю основою природний всезагальний закон свободи. Відміність права від моралі - примус, який застосовується державою для відновлення справедливості. Форми політичного правління Кант поділяє на деспотичні, автократичні, аристократичні, демократичні і республіканські, віддаючи перевагу автократії у вигляді абсолютної монархії. Демократія для Канта - дуже складна форма правління. Перехід від абсолютної до конституційної монархії бажаний, але виключно за умов дарування народу конституції монархом. Поділ влади на законодавчу, виконувчу і судову повинен здійснюватися за принципами взаємопідготовки і координації владних гілок, а не принципами стримування і противаг. Найголовніший обовязок держави - захищати приватну власність громадян. Кант заснував ідеї нейтралітету, обгрунтував право коаліцій, право гарантій у міжнародних відносинах. Основні твори Гегеля - «Енциклопедія філософських наук», «Наука логіки», «Історія філософії» та ін. Людство проходить ступінь розвитку, де його природню єдність втілює сімя виникнення великої кількості сімей викликає до життя громадянське суспільство. Найвищу природню єдність індивідів, що примирює і знімає всі суперечності, втілює держава. Народ, який на створив власної держави є позаісторичною людністю. Універсальне людське право - реалізація індивідуальної волі. Громадянське суспільство - суспільство власників, які пропонують один одному взаємне визнання. Воно складається з вільних індивідів, котрі взаємодіють між собою у процесі реалізації власних потреб та інтересів переважно у сфері суспільно-економічної діяльності. Громадянське суспільство поділяється на стани (корпорації) і включає поліцію і судові установи. Його члени рівні у юридичному відношені, але нерівні від природи, у соціальних взаєминах, у настроях, думках, духовних даруваннях, набутих знаннях. Держава - вінець розвитку моральності. Гегель відкидає ідею Канта про вічний мир.

                  1. Еволюція соціально-політичних утопій (Т.Мор, Т.Кампанела, А.Сен-Сімон, Ш Фурє, Р.Оуен, К.Маркс, В Ленін ).

                  1. Основні течії та школи західної політології.

                  1. Сучасні футурологічні концепції (З.Бзежінський, Д.Нейсбіт, С.Хантігтон,Ф.Фукуяма).

                  1. Футурологія розробляє і застосовує різноманітні методи і принципи аналізу існуючих соціально-історичних тенденцій і вірогідних наслідків їх реалізації з метою передбачення і прогнозування подій, перетворень, катаклізмів, змін здатних радикально вплинути на умови життя людини і на стабільність існуючих суспільних форм; моделювання певного образу майбутнього - як альтернативи теперішньому. Футурологія спирається на весь спектр природничо-наукового й гуманітарного знання. Термін футурологія запропонував у 1943 році німецький соціолог Флехтрейм. У 60-ті цей термін поширився у значенні історії майбутнього і науки про майбутнє. У цей же час у працях «Комісії 2000 року», в доповідях Римського клубу футурологія оформляється як спеціальний науковий напрям. Футурологічним прогнозам 60-70 - х властиве глибоке усвідомлення катастрофічності сучасної цивілізації. Наприкінці 70-х - 80 - х футурологія зосереджує увагу переважно на екологічних проблемах; розробляються концепції постіндустріального і інформаційного суспільства. У 1990 р Фукуяма висловив ідею кінця історії - як прийдешнього історичного затишшя внаслідок переваги ліберальної демократії на геополітичному просторі планети. 1994 р С. Хантінгтон передбачив «реванш Бога»: після руйнування двополюсного світу на людство чекає загострення суперечностей на релігійному грунті.

                  1. Політичні концепції М.Вебера, М.Дюверже, Г.Алмонда.

                  1. Вебер висловив погляди на політику, як прагнення до участі у владі чи здійснення впливу на її поділ, а також на державу як на спосіб панування людей над людьми, що спирається на легітимне насилля. Вчений висунув три типи легального панування: раціонально-легальний (правова держава); традиційний (заснований на традиційно-існуючих порядках і системі влади); харизматичний. Вебер значну увагу приділив бюрократії. Аналіз теорії раціональної бюрократії Вебера дає можливість виділити три найважливіші моменти: аналіз бюрократії як технічно досконалого апарату здійснення влади; критику бюрократії; аналіз бюрократії як відображення класової структури. З метою запобігання тиранії бюрократії Вебер запропонував теорію, згідно з якою харизматичний лідер, вибраний шляхом прямого голосування всього народу має доповнити недостатньо легітимну силу парламентської демократії. Одночасно Вебер аналізував форми демократії без вождя, які дозволили б звести до мінімуму панування людини над людиною.

                  1. Геополітичні концепції Ф.Ратцеля, К.Хаухофера, А.Мехена, Н.Спайкмена, Р.Челлена та ін.

                  1. Політична думка мислителів КР

                  1. За часів Київської Русі українська політична думка розвивалась у різноманітних виявах інтелектуальної, духовно-естетичної діяльності (в художній літературі, історичних творах і т. д.) це пояснює ться слабкою диференціацією інтелектуальної діяльності. Тому політичні ідеї вперше були сформовані у творах державних діячі, церковних ієрархів, літописців, стосувалися питань виникнення української державності, її суспільно-політичного устрою, відносин влади і церкви, влади та особистості, місця Русі серед інших народів та держав світу. Найбільш відомі серед цих творів «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона; «Руська Правда» Ярослава Мудрого;»Повість минулих літ»; «Поученіє дітям» Володимира Мономаха; «Слово о полку Ігоревім». У цих творах були порушені такі політичні проблеми: забезпечення незалежності та єдності Русі; утвердження рівноправного статусу Русі серед інших країн світу; закріплення норм права і християнської моралі в суспільних відносинах; дотримання присяги і норм права князями; верховенство світської влади над церковною; обгрунтування відповідальності влади перед народом; засудження князівських міжусобиць, народних заворушень, що дестабілізували обстановку в країні.

                  1. Політичні погляди мислителів другої половини ХІХ - першої чверті ХХ ст. (М.Костомаров, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Винниченко, В.Липинський).

                  1. Костомаров - засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Прихильник самостійної, безкласової української нації. Політичну теорію створював під впливом німецької класичної філософії, французьких мислителів. Ідеал Костомарова - федеративна демократична словянська республіка, де будуть втілені ранньохристиянські ідеї повної соціальної справедливості, свободи, рівності і братерства, скасовано кріпацтво, станові відміності, де правителі на засадах християнської моралі будуть неухильно дбати про освіту та добробут народу. Федеративна держава мала управлятись обраним на чотири роки президентом і конгресом, утримувати невелике спільне військо, впровадити однакову грошову систему, здійснювати загальне керівництво зовнішніми відносинами. За вченням Драгоманова громадянське суспільство еволюціонує від первісного роду і племені завдяки розуму сімї, матеріальному виробництву, класовій боротьбі і природнім шляхом досягає політично форми общини. Держава навязується людській громаді зверху як зовнішнє, штучне неприроднє утворення, а її різновиди пояснюються природніми факторами. Головна ідея конституційного проекту, розробленого Драгомановим - перетворення Російської імперії на децентралізовану федерацію, де з українців створюється громада «Вільна спілка», що ставитьза мету політичне, економічне і культурне звільнення не лише українського народу, а й інших національностей. Головним завданням вільної спілки є забезпечення прав і свобод громадян. Драгоманов вважав самоуправління основою основ руху до повної справедливості, до соціалізму. З 1890 р Драгоманов став ідейним натхненником першої української партії- Русько-української радикальної партії. Багато з ідей Драгоманова втілювалися в діяльності Центральної ради. Винниченко вважав, що головним є цілковите радикальне знищення всякого національного і політичного поневолення, самостійність України і демократія. Він пропонував заборонити найману працю, поряд зприватноюм власністю повинна бути й колективна. Винниченко в автобіографічних розповідях самокритачно повертається до років національної революції, і головне виклав свої думки з приводу засобів і методів боротьби за незалежність України в майбутньому. Винниченко вважав, що слід припинити суперечки в емігрантських колах, зосередити увагу на боротьбі за визволення України від сталінської диктатури. Грушевському належить значний внесок у політичну теорію. Він доводив, що політичні процеси протікають під впливом не лише економічних чинників, а й психологічних, особистічних, культурних факторів. Багато в чому конституційні ідеї Грушевського виходять з постулатів Драгоманова, кирило-мофодіївців, але значно їх збагачуючи з урахуванням нових досягнень вітчизняної російської і світової конституційної думки. Головні ідеї вченого: децентралізація держави, з наданням широкої автономії; парламентське правління без застосування прямих виборів до законодавчого органу; поділ влади; чітке визначення державного характеру національних окраїн, їх територій, прав і свобод людини. Липинський у своїх працях сформулював політичну доктрину української монархічної державності, суть якої в наступному: 1) спадкова монархія на чолі з гетьманом; 2) республіканська парламентська демократія є непридатною для України 3) концепція аристократії, яка грунтується на принципі територіального патріотизму, який є важливішим за національний чинник; 4) концепція хлібороба-власника займає одне з центральних місць у доктрині Липинського, хліборобство мало формувати союз з армією, що мало сприяти союз зі східнословнськими народами.

                  1. Політичні концепції украйнського націоналізму (Д,донцов, М.Сціборський).

                  1. Донцов закликав до періорієнтації українства на Захід, оскільки бачив політичну несумісність українських і російських національних традицій, національних звичаїв, способу життя. Спираючись на постулати географічного детермінізму, стверджував, що росіянам притаманні абсолютизм, правовий нігілізм, що значною мірою відрізнявся від українських національних традицій. Донцов намагався ідеологічно обгрунтувати українську самостійницьку політику: зовнішню (незалежність від Росії) і внутрішню (виховання на засадах західної культури). Донцов сформував основні принципи українського націоналізму: вольовий принцип; постійне прагнення боротьби за незалежність: романтизм, непримиренність, фанатизм, аморальність у національній боротьбі; синтез національного та інтернаціонального; необхідність виховання власної еліти; орієнтація на примус у боротьбі за незалежність. Донцов відстоював принципи Макіавеллі - мета виправдовує засоби.

                  1. Основні етапи історії української державності ХХ ст.

                  1. Становлення і розвиток політичної думки в Закарпатті (М.Балудянський, О.Духнович, А.Волошин).

                  1. Політика як соціальне явище.

                  1. Політика - організаційна, регулятивна й контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована на досягнення, утримання і реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля ствердження власних запитів і потреб. Політичне життя тісно повязане з різними формами політичної діяльності. Політична діяльність - це індивідуальна чи колективан, спонтана чи організована діяльність соціальних субєктів, яка прямо чи опосередкована випливає з інтересів великих соціальних груп і цінностей, що їх вони поділяють. Умовою і формою політичної діяльності є політичні відносини. Політичні відносини - це реальні практичні стосунки, взаємозвязки соціальних субєктів, у яких відбиваються їхні інтереси і здійснюється політична діяльність - співробітництво чи боротьба, вибори, референдуми, війни. Політичне життя будь-якого суспільства характеризується багатоманітністю політичних процесів, у яких розкривається спрямованість політичної діяльності соціальних субєктів. У політичному процесі вирізняють субєктивний та обєктивний аспекти. субєктивний становлять ідеологія, політична програма, система цінностей і норм. Учасниками політичного процесу є поліцтичні сили, партії та рухи. Політичні конфлікти і кризи займають особливе місце політичному житті. невідємним компонентом, нормою демократичного суспільства є політична опозиція. Опозиція буває конструктивною і деструктивною.

                  1. Політика і особа.

                  1. Політична діяльність індивідів може здійснюватися як політична участь і як політичне функціонування. Політична учаксть - це здійснення або підтримка певних акцій з метою висловлення інтересів, позицій, вимог, настроїв, що панують у масах, формування їх у конкретні вимоги; здійснення тиску на органи влади, аби домогтися їх виконання, заявити свій протест чи підтримати певні рішення та дії. Політичне функціонуванням - забезпечення участі політичних інститутів в управлінні спільними справами. Людина в політиці може брати таку участь: 1) реакція на імпульси, що виходять з політичної системи, епізодична участь у політиці; 2) діяльність, повязана з делегуванням повноважень: участь у виборах, референдумах; 3) участь у діяльності політичних і громадських організацій; 4) виконання політичних функцій у рамках державних інституцій; 5) професійна, керівна політико-ідеологічна діяльність; 6)участь у позаінституціональних політичних рухах і акціях, спрямованих на докорінну перебудову існуючої політичної системи. Розрізняють такі рівні участі в політиці: - рядовий член суспільства, громадянин, який є членом громадянської організації, громадянин, який є членом політичної партії, професійний політик.

                  1. Соціально-етнічні спільності й етнополітика.

                  1. До соціально-етнічних спільностей відносять народ, націю, етнос. Народ - це біологічна єдність, група, поєднана кровними, біологічними звязками: з сімї виросла родина, з родини - рід, рід перетворився на племя, племя - на народ. Етнос - це стійка сукупність людей, яка належить до певного народу, проживає на території чи в складі іншого народу, проживає на території чи в чкладі іншого народу і зберігає свою культуру, побут, мовні та психологічні особливості. Нація - політично, організованізований народ. Етнонаціональні відносини - це відносини між субєктами національно-етнічного розвитку - націями, народностями, національними групами та їхніми державними утвореннями. Ці відносини бувають: рівноправні, відносини панування і підлеглості, прагнення до знищення інших субєктів. Головними в етнонаціональних відносинах є питання: про рівноправність і підлеглість; про нерівність економічного і культурного розвитку; про міжнаціональну воррожнечу. Національна політика - це науково обгрунтована система заходів, спрямована на реалізацію національних інтересів, розвязання суперечностей у сфері етнонаціональнизх відносин. Національні відносини в сучасному світі підпорядковані діїї двох взаємозалежних тенденцій: з одного боку, формування й розвитку націй, їхньої боротьби за рівноправність і самостійність, за створення держав, з іншого боку - на основі обєктивного процесу інтернаціоналізації всіх аспектів суспільного життя відбувається злам національних кордонів, посилення звязків і взаємного співробітництва, інтеграційних процесів.

                  1. Політична система суспільства.

                  1. Політична ситема суспільства - інтегрована сукупність політичної влади, субєктів, відносин, політичних організацій і політичної культури суспільства, яка забезпечує його соціальну стабільність, соціальний порядок і яка має певну соціально-політичну орієнтацію. Головним елементом політичної системи суспільства є політична влада - здатність, аправо і можливість політичних субєктів приймати рішення, здійснення вирішального пливу на діяльність і майбутнє окремих людей і їх обмєднань. Форми реалізації влади: панування і координація, керівництво і організація, управління і контроль - від консенсусу до насильства, від демократії до тоталітаризму. субєкти реазізації влади: індивіди, соціальні спільності, організації, держави. Найбільш динамічним елементом політичної системи суспільства є притаманні їй політичні відносини. Зміст політичних відносигн визначаються значною кількістю субєктивних і обєктивних чинників, їх структуру складають горизонтальні і вертикальні складові, а також політичні принципи і процедури. Політична організація суспільства - система інститутів, в межах яких відбувається його політичне життя. Центральним елементом політичної організації є держава. Володіючи владою, вона організує політичне, економічне, соціальне і духовне життя країни, встановлює статус політичних інститутів політичної системи суспільства, захищає інтереси суспільства на міжнародній арені. Вагомими елементами політичних організацій є політичні партії, суспільні організації, ЗМІ. Функції політичної системи супільства: обгрунтоване визначення мети, завдань, шляхів розвитку суспільства і розробка конкретних програм його діяльності; нормотворчість - формування юридичних, моральних та ін норм людського співіснування; організація діяльності суспільства для виконання цілей і завдань розвитку; визначення і розподіл матеріальних і духовних цінностей; гармонізація інтересів держави, суспільства, індивіда;; духовно-ідеологічний вплив на політичну свідомість; ствердження і зміцнення політичного режиму; забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки суспільства. Типи політичних систем: консенсусні - інтегративні - общинні; відкриті - закриті; інструментальні - ідеологічні; традиційні - змішані; сучасні; демократичні - тоталітарні - авторитарні; формаційні (рабовласницькі-феодальні-капіталістичні-соціалістичні-перехідні).

                  1. Політичні режими і їх основні ознаки.

                  1. Політичний режим - сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, домінуючих форм ідеології, стану політичної культури. Будь-який політичний режим насамперед визначається вживаними процедурами та способами організації установ влади і здійснення владних функцій, стилем прийняття рішень, відносинами між державою і громадянами. Сучасна політологія розрізняє такі типи політичних режимів: демократичний, авторитарний, тоталітарний. Його різновидами можуть бути фашистський, теократичний, ліберально-демократичний, анархістський та ін. Ознаками виділення політичних режимів у самостіну одиницю класифікації є: спосіб формування органів влади, співвідношення гілок влади, становище і роль громадянських організацій та партій, зміст і співвідношення забороненої політичної діяльності, рівень економічно-господарського розвитку, політична стабільність суспільства, порядок функціонування правоохоронних та каральних органів, історичні культурні традиції та звичаї народу. Демократія - політичні режими, характерною особливістю якого є децентралізація, розсередження влади між громадянами, надання їм можливочті рівномірного впливу на функціонування державних органів. Це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправнорсті його членів, періодичної виборності органів управління і прийняття рішень у відповідності з волею більшості. До спільних рис демократичних режимів відносяться: визнання народу джерелом влади, рівноправність громадян, виборність законодавчих органів влади, пріоритет права людини над правами держави. Тоталітаризм - режим всеохоплюючого репресивного примусу громадян до виконання владної волі, цілковитого державного контролю за діяльністю окремих громадян, їх організацій. У ньому поширена практика надмірного одержавленого суспільного життя. Риси такого режиму: цілковита відчудженість громадян від власності, розвиток органів ідеологічного і фізичного приниження особистості, відсутність відкритих виборів, ліквідація прав особистості. Варіанти тоталітаризму - деспотизм і диктатура. Авторитаризм - режим, який характеризується значнии зосередженням влади в руках однієї особистості, звуженням політичних прав і свобод громадян, їх суспільно-політичних організацій, строгою регламентацією їхньої активності, різким скороченням прерогатив та повноважень демократичних інституцій. Це режим жорсткого примушування до дотримування законів. Такий режим допускає існування деяких фрагментів демократії (парламентські вибори). Проте його ознаками є щодення загроза репресій, свавілля, використання армії, каральних органів.

                  1. Поняття держави, її визначальні ознаки і типи.

                  1. Держава - базовий інститут політичної системи і політичної організації суспільства, який створюється для налагодження життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення у соціально-неоднорідному суспільстві з метою забезпечення його цілісності і безпеки, задоволення загальносоціальних потреб. Виникнення та існування держави повязується з будь-яким соціальним розшаруванням суспільства, ястини якого нерідко мають протилежні інтереси. Поділ суспільства на класи - найбільш причина виникнення держави. Будь-яка соціальна неоднорідність суспільства зумовлює необхідність держави. Ознаки держави: відділення публічної влади від суспільства, її нетотожність з організацією всього населення, поява професіональних управлінців, класовий характер, монополія на легальне застосування сили, право на збирання податків. Розрізняють дві функції держави - внутрішню і зовнішню. Сучасні держави відрізняються між собою за формою врядування (монархії та республіки), формою устрою (унітарні, федерації, конфедерації), формою політичного режиму (парламентські, президентські, авторитарні, тоталітарні).

                  1. Типи державного устрою і форми правління.

                  1. Держава і громадянське суспільство.

                  1. Громадянське суспільство - суспільство громадян із високим рівнем економічного, соціального, політичного, культурного і морального розвитку, яке спільно з державою державою утворює розвинені правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради загального блаша. Громадянське суспільство є базисом держави, воно ініціює в ній необхідні зміни. Держава в свою чергу, захищає принципи самоврядування всіх недержавних організацій, які формують громадянське суспільство. Але якщо державі властиві рзіні форми правління, то громадянське суспільство існує виключно за умов демократії. Високий рівень розвитку громадянського суспільства забезпечує демократичність держави. Нерозвиненість громадянського суспільства є однією з умов існування тоталітарного й авторитарного режимів. Сутність громадянського суспільства полягає в забезпеченні законних прав людини. Особистість має гарнтію вільного вибору тих чи інших форм економічного чи політичного буття, ідеології, світогляду, можливість вільно висловлювати і відстоювати свої погляди та інтереси. Становлення громадянського суспільства являє собою невпинний процес удосконалення громадянина, суспільства, влади, політики, права, які охоплює всі без винятку сфери життєдіяльності. Поняття громадянського суспільства знаходимо в Аристотеля. Цікаві погляди виклав Макіавеллі: громадянське суспільство, як спільність людей протилежну державі, яка прагне підірвати будь-яку діяльність суспільства, щоб самій піднестися над ним. Макіавеллі дові, що окрім держави є щось самостійне, самодостатнє, що живе за своїми законами. На його думку, це і є громадянське суспільство. Громадянське суспільство має під собою економічну основу. Його формування супроводжується появою різноманітних форм власності та перевагою приватного капіталу. У розвиненому суспільстві діє розгалужена ринкова інфраструктура, що підлягає регулюванню. Зазначені чииники спричиняють ділову активність, заповзятливість людей, створюють передумови плідної роботи. У політичній сфері громадянське суспільство забезпечує громадянам вільну участь у державних і громадянських справах. Головним субєктом такого супільства виступає людина.

                  1. Партія як політичний інститут виникнення та еволюція політичних партій.

                  1. Партія - добровільне обєднання людей, які прагнуть домогтися здійсненню ідей, які вони поділяють, задоволення спільних інтересів; організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви класу, покликан висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їх дотримання і виконання, бути її політичним «голосом», «уособленням» окремих групових інтересів. Дехто партії розуміють як своєрідні штаби для підготовки до чергових виборів, як засоби перетворення волі індивідів на колективну волю, як знаряддя для участі громадян у формуванні політики держави, як засіб впливу політичної та державної еліти на маси. Феномен партій досліджували Дюверже, Сарторі. Неодмінною умовою існування будь-якої партії є протистояння їй інших партій. Партії, будучи створенні як засіб осягнення соціально-групової мети, партії скоро стають метою самих себе, починають дбати про власний добробут і успіх. Сучасні партії є одним з найдієвіших важелів впливу громадянства на державну владу. Прийнято вважати, що громадсько-політична організація стає партією тоді, коли ставить своєю метою боротьбу за владу. Партія може брати участь у державних справах, але вона не може, не повинна сама перетворюватися на державу, підміняти її, мати загальнодержавне значення, державне значення.

                  1. Поняття і типи партійних систем Проблеми розвитку багатопартійної системи в

                  1. Україні.

                  1. Партійна система - структура, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів з їх стійкими звязками і взаємовідносинами між собою, а також з державою та іншими інститутами влади, характером, умовами діяльності, поглядами на базові цінності політичної культури суспільства та ступенем узгодження цих поглядів у ході реалізації прийнятих ними ідеологічних доктрин, форм і методів практичної політичної діяльності. Уполітології партійні системи характеризуються як невідємна складова частина політичної системи суспільства в цілому, характер якої визначає різновид політичного режиму, механізм та ефективність функціонування демократичних інститутів суспільства. Під терміном партійна система розуміють: право партій на формування власної системи правління; сукупність політичних сил, представлених у парламенті, або таких, що прагнуть до представництвав ньому; сукупність відносин між легально діючими політичними партіями, що виявляються у спільній боротьбі, або в суперництві за владу в суспільстві; сукупність політичних партій, що існують у країні, незалежно від форм діяльності та ступеня інституціалізації згідно з чинним законодавством. Одним з найпоширеніших підходів до типології партійних ситем є виділення одно-,двох- і багатопартійних систем. У нормально функціонуючій державі цивілізованого типу загальним критерієм визначення кількості партій є кількість партій, що мають своє представництво у парламенті. У багатопартійній політичній системі парламентська більшість побудована на комбінації основних партій, представлених і парламенті, змінюється після кожних виборів відповідно змінюються і уряди. Найчастіше у світі використовується система з трьох-пяти партій, жодна з котрих не перважає. Вони змушені ти на компроміси. При наявності великої кількості дрібних партій, вони утворюють на час виборів блоки. Практика свідчить, що у стабільних суспільствах існує тенденція до зменшення політичних партій, концентрації політичних сил у невеликої кількості партій.

                  1. Громадські організації та Рухи. Групи тиску.

                  1. Громадські організації та рухи - добровільні масові обєднання громадян, що виникають внаслідок їхнього вільного волевиявлення на основі спільних інтересів і завдань. У загальному значенні громадські організації та рухи є суспільним феноменом одного порядку. Свідчення про обєднання людей зі спільними поглядами на природу, суспільство, літературу та мистецтво можна знайти вже у стародавніх суспільствах. Починаючи з античних часів зявляються обєднання людей, які впливають на суспільно-політичний розвиток. Такими обєднаннями можна вважати численні філософські школи Стародавньої Греції, середньовічні рицарські ордени, літературні та худржні течії епохи Відродження, політичні клуби нового часу. Громадські організації являють собою масові обєднання громадян, які виникають за їхньою ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мабть свій статут і характеризуються чіткою структурою. Наприклад профспілки, фонди, спортивні товариства. Громадські рухи - це структурно неоформленні масові обєднення громадян і організацій різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність котрих як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних часткових завдань, після вирішення яких або розпадаються або консолідуються в нові політичні партії чи рухи. Розрізняють пять основних стадій у становлення політичних рухів: 1) створення пердумов руху; 2) стадія висловлення прагнень; 3) стадія агітації; 4) стадія розвиненої політичної діяльності; 5) стадія затухання. Відносна відстороненість громадських організацій та рухів від політики повязана насамперед з тим, що держава безпосередньо не втручається в їх діяльність, а лише регулює її відповідно до законодавства. до того ж вони на відміну від політичних інститутів не наділені владними повноваженнями. Відрізняються вони і від політичних партій, оскільки не ставлять метою оволодіти владою. Самі по собі громадські організації та рухи не є політичними організаціями. Однак сама по собі їх діяльність іноді набуває політичного характеру, вони становлять потенційну базу для виникнення політичних партій. Групи тиску - суспільно-політичних обєднання, які прагнуть задоволення власних інтересів засобом впливу на державну владу або політичні партії. Від партій групи тиску відрізняє те, що вони безпосередньо не борються за владу і не беруть участі у керівництві державою. Першими вивчали групи тиску А. Бентлі та Ж. Мейно. Ознаки груп тиску: 1) існування і діяльність групи поза офіційними структурами й органами влади; 2) здійснення тиску на політичні інститути з метою прийняття державними органами певних рішень; 3) вимоги групи відображають специфічні інтереси тієї чи іншої верстви або обєднання громадян. Найбільш відомі групи тиску - лобі, що являють собою розгалужену систему агенцій і фірм, які впливають на законодавців та урядовців з метою прийняття рішень в інтересах організацій, великих корпорацій і навіть іноземних держав. Тактика груп тиску повязана з вибором засобів і методів впливу на органи державної влади і варіюється від легальних до протизаконних.

                  1. Політичні еліти і політичне лідерство.

                  1. Політична еліта - меншість суспільства, що становить собою достатньою мірою самостійну, вищу, відносно привілейовану групу, наділену особливими психологічними, соціальними і політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні і здійсненні рішень, повязаних з використанням державної влади або впливом на неї. Терміном політична еліта наділяються люди, що оволоділи найбільшою кількістю позитивних якостей, цінностей і пріоритетів, займають панівні або найбільш впливові позиції в суспільній ієрархії. Теорії еліт в сучасному вигляді були розроблені Парето, Москою, Міхельсом. Сеть їх полягає в тому, що людське суспільство завжди поділялось на привілейований, відносно нечисленний клас тих, хто управляє, та на переважну більшість суспільства - клас тих, ким управляють. Основу належності до еліти становлять особливі індивідуальні і насамперед організаторські здібності, а також матеріальна та інтелектуальна перевага, які виділяють людину в коло вибраних. До загальнис рис теорії еліт належать: підхід до історії як до сукупності соціальних циклів, які характеризуються пануванням відповідних їм типів еліт; критика ідеї народного сувернітету як утопічного міфу романтиків; стведження, що нерівність є основою соціального життя; абсолютизація політичних відносин, визнання політичної влади однією з первісних причин соціального панування. У сучасній політології мають місце два підходи до визначення політичної еліти та її ролі в суспільстві - функціональний та ціннісний. Прибічники функціонального підходу головною ознакою політичної еліти визначають соціальний статус людини, її місце і роль в системі владних управлінських структур. Це меншість населення, котра приймає важливі рішення в суспільстві і керує більшістю. Прихильникиціннісного підходу визначальною ознакою політичних еліт вважають духовний аристократизм, заслуги, особисту перевагу одних людей над іншими. Політичне лідерство - процес взаємодії між людьми, в ході якого наділені реальною владою авторитетні люди здійснюють легітимний вплив на суспільство, котре добровільно віддає йому частину своїх повноважень. Макс Вебер розрізняє традиційне лідерство, засноване на звичаях, раціонально-легальне, лідери обрані демократичним шляхом, харизматичне, засноване на вірі в особливий дар лідера.

                  1. Політична свідомість і політична культура.

                  1. Політична свідомість - опосередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблеми влади, формування, розвиток і задоволення інтересів та потреб політичних субєктів; сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображають політико-владні відносини, набувають відносної самостійності. Структура політичної свідомості складна і суперечлива. Згідно з функціональним принципом класифікації в ній можна виділити такі аспекти: політико-ідеологічний, політико-дійовий. За субєктом політичну свідомість класифікують на політичну свідомість нації, класу, групи, особистості, масову. За ставленням до влади розрізняється автократична свідомість і демократична свідомість. У гносеологічному відношенні класифікують свідомість на емпіричномі та теоретичному рівнях, буденну і наукову політичну свідомість. Політична свідомість складається в процесі пізнання кожної форми політико-владних відносин: законодавчої, виконавчої і судової влади, а також сукупності політичних інтересів субєктів, установки і цінності яких синтезовану в колективну волю, виражену в меті й завданнях політичних дій і самоуправління. Важливим фактором формування політичної свідомості є політичне виховання. Політична свідомість покликана адекватно відображати процеси демократизації в зовнішньополітичному і міжнародному розвитку, прагнення народів жити в мирі і злагоді, виключити війни із життя суспільства, досягти на ділі пріоритету загальнолюдських інтересів і цінностей, свободи соціального і політичного вибору. В Україні на сучасному етапі розпочався і постійно відбувається складний і тривалий процес формування демократичної політичної свідомості. Політична культура - частина загальної культури, яка формується і виявляється в процесі політичного життя; історично соціально зумовлений продукт політичної життєдіяльності людей, їх політичної творчості, який відбиває процес опанування суспільством, націями, класами та індивідами політичних відносин, а також розвиток їх власної сутності і здібностей як субєктів політичного життя. Політична культура включає в себе культуру політичного мислення і поведінки індивидів і соціальних спільнот, культуру політичного мислення і поведінки індивидів і соціальних спільнот, культуру організації та функціонування політичних інститутів і всього політичного життя в суспільстві. За структурою політична культура складається з політичних знань, політичної ідеології і психології, політичного досвіду і традицій, політичних інститутів, норм, зразків і засобів політичної діяльності. У політичній культурі особи, поряд з політичними знаннями велике значення мають емоційно-психологічні компоненти.

                  1. Політична ідеологія. Основні ідеологічні течії сучасності (лібералізм, консерватизм, соціал-демократизм, фашизм, комунізм, націонал-соціалізм та ін).

                  1. Політична ідеологія - система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людуй, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури. Лібералізм - обєднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва і демократичних свобод (Д. Локк, Ш. Монтескє, Кант, Гегель, Джеферсон, Драгоманов). Консерватизм - політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження і підтриманняя існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад. Соціал-демократизм - виступає за здійснення ідей демократичного соціалізму в усіх сферах життя суспільства; важлива складова політичних лівих сил сучасності, впливова серед робітничих і демократичних кіл перусім Західної Європи. Фашизм - сформувався як політична течія в 1919 році на базі категоріального синтезу концепту нації як вищої і одвічної реальності та догматизованого принципу соціальної справедливості (Дж. Джентіле); екстремістський політичний рух, що виник в Італії на початку 20-х років. Ідеологія фашизму передбачає усунення всіх чинників, які загрожували здійсненню принципу колективної етно-культурної ідентичності; індивідуалізму і лібералізму; абстрактних демократичних цінностей, асоціальних проявів. Комунізм - вчення і теорії, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей в залежності від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості. Націонал-соціалізм (нацизм) - для нього характерні расизм, шовінізм, антидемократизм, елітизм, зовнішньополітичний експансіонізм, марення про світове панування.

                  1. Політика і засоби масової інформації.

                  1. До ЗМІ відносять: періодичні друковані видання, які мають постійну нумерацію і періодично виходять у світ; різноманітні технічні засоби і способи передачі на відстань звукової або візуальної інформації. Функції ЗМІ в конкретному суспільстві залежать від багатьох соціально-політичних чинників: загальні функційї (гносеологічні, функцію контролю і спостереження за діями субєктів влади у суспільстві, функцію формування культури населення); специфічні функції (функції вибору і коментування інформації, оціносну функцію, яка істотно впливає на формування громадської думки). ЗМІ забезпечують розширену функцію людської комунікації, становлять нетрадиційні інститути прямого звязку з громадськістю, найважливіші засоби реалізації політичного процесу. У тоталітарних та авторитарних суспільствах ЗМІ перебувають під контролем держави. На думку багатьох дослідників, найвищим і найбільш дієвим прикладом використання ЗМІ в політичних цілях була радянська пропегенда, з опорою на яку протягом кількох десятиріч забезпечувалося тотальне комуністичне виховання практично всіх вікових груп населення і в першу чергу молоді. У демократичних суспільствах ЗМІ діють в умовах послабленого державного контролю. Вони мають набагато ширші можливості незалежного висвітлення проблем політики і влади, здійснення контролю за діями держави та недержавних впливових інститутів. У суспільствах такого типу свобода діяльності ЗМІ відбиває одну з найважливіших цінностей демократії - вільний обмін інформацією, що сприяють перетворенню плюралізму в гарант стійкості всієї політичної системи, її еволюційного розвитку. Умовою ефективної реалізації пляралістичної природи ЗМІ є формування і підтримка їх політичної культури, створення специфічних інститутів, спрямованих на забезпечення взаємодії і діалогу різних політичних сил з опорою на ЗМІ, нейтралізацію спроб їх надмірної політичної конфронтації. Необхідність такої умови пояснюється тим, що навіть у у суспільствах з давніми демократичними суспільствами взаємодія ЗМІ, предствників держави, активних політиків міє характер боротьби, в ході якої різні сторони довільно трактують рамки своєї політичної і моральної відповідальності. Виникнення нових комунікаційних можливостей ЗМІ, зростання їх впливу на всі сфери життя і поведінку людини, перетворення їх в «четверту владу» на реальній основі стимулюють взаємозвязок між вищими формами духовної діяльності людини і технічними засобами, що використовуються для передачі інформації.

                  1. Світовий політичний процес. Система міжнародних політичних відносин.

                  1. Міжнародна політика - комплекс двосторонніх та багатосторонніх політичних, економічних, дипломатичних, культурних, науково-технічних відносин між державами; історично зумовлена форма інтегративних тенденцій, які виникають у процесі розвитку світового співтовариства, а також форми взаємодії між його субєктами. Як спосіб взаємодії між суспільними групами міжнародні політичні відносини виникають разом з виникненням цих суспільних груп. У структурі міжнародних політичних відносин розрізняють відносини між державами та діяльність недержавних субєктів. Важливим елементом міжнародної політики є відносини між регіональними міждержавними обєднаннями: військово-політичним і економічними коаліціями та союзами, інтеграційними організаціями. У багатьох сучасних наукових дослідженням міжнародний політичний процес трактується як складова частина світової політики. Міжнародна політика трактується водночас як діяльність і як мистецтво щодо проведення вжиття групових або державних інтересів. Нові підходи та принципи побудови взаємовідносин між державами, започатковані з середини 80-х років, призвели до трансформації політики конфронтації та загрози ядерного конфлікту, визнання взаємозалежності держав сучасного світу, відмови від силового вирішення конфліктних проблем. Останнім часом у структурі цілей та завдань міжнародної політики визначають такі: участь у міжнародному поділі праці та повязаний з ним обмін технологіями, інформацією; розвиток культурних взаємин і сприяння культурному взаємозбагаченню; спільне вирішення глобальних проблем і забезпечення глобальної безпеки; захист прав людини у загальносвітовому вимірі.

                  1. Україна в системі міжнародних політичних відносин і її місце в сучасному геополітичному просторі.

                  1. Для молодої України національними інтересами постають раціональне державотворення і зміна суспільного ладу. В перхідний час досить різко загострюються суспільні проблеми і суперечності. У такій ситуації на перший план виходять державні інтереси, які не завжди збігаються з інтересами особи. Найважливішим завданням для держави в системі національних інтересів - це подолання кризи, розвиток і підтримка процесів соціально-культурного й духовного відродження як засади національної державності українського народу. В нинішній конкретно-історичний період державні інтереси України збігаються зі стратегічними завданнями щодо забезпечення ефективного функціонування суспільства, внутрішньої стабільності, соціальної злагоди, сприятливих міжнародних умові і колективної безпеки. Ці завдання випливають із політичної та економічної доцільності, одночасно вони постають і як національні інтереси України. Актуальним для влади є забезпечення запитів кожного члена суспільства, прав людини. За нинішніх умов будь-який уряд України ризикує втратити довіру і владу, якщо не знайде оптимальних засобів, форм і методів реалізації політики поєднання державних і особистих інтересів, а водночас - узгодження їх з національними інтересами нашої країни.

                  1. Міжнародні організації та міжнародні політичні відносини.

                  1. Міжнародні організації - обєднання держав, національних громадських організацій та індивідуальних членів з метою вирішення питань регіонального або глобального характеру, відвернення та врегулювання військових конфліктів. Розрізняють організації, які виступають за мир, розброєння та безпеку; за дотримання громадських прав; проти забруднення навколишньо природнього середовища; проти расизму. Особливе місце серед міжнародних організацій посідає ООН. Усі інші міжнародні організації поділяються на міжурядові та неурядові. Серед міжурядових ОПЕК, НАТО, СНД та ін. До неурядових міжнародних органзацій належать: Всесвітня організація профспілок, Грінпіс та ін. Міжнародні організації мають керівні органи (асамблея, конгрес) та виконавчі органи (секретаріат, штаб-квартира), засоби відраховані на загальні потреби їх членами і бюрократичний апарат. Рішення міжнародних організацій мають рекомендаційний характер і підлягають ратифікації їх парламентами. Однак невиконаня рішень міжнародних організацій може викликати санкції.

                  1. Основні прояви кризи сучасної цивілізації та шляхи її подолання. Політичні аспекти глобальних проблем.

                  1. У сучасному світі налічується понад 60 значних соціально-політичних проблем. Серед них: 1. Відвернення війни. 2. Криза повязана з народонаселенням. 3. Розрив між економічно розвиненими і економічно відсталами країнами. 4. Екологічна криза. 5. Криза повязана з розвитком людини (створення умов для її майбутнього, здоровя, соціальний захист). 6. Криза, повязана з урбанізацією. 7. Загроза духовному середовищу суспільства. До глобальних політичних проблем сучасності належать: 1. Виживання людини, тобто сомозбереження життя світового співтовариства, захист цивілізації від загибелі. 2. Планетарна відповідальність усіх народів, націй, держав, класів, політичних партій, соціальних груп, індивідів за помякшення і вирішення глобальних політичних проблем. 3. обовязковість широкого міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних політичних проблем. Глобальні політичні проблеми- едтерміноване сучасними умовами матеріального суспільного виробництва, глобальними соціально-політичними суперечностями ядерно-космічної ери, цілісне обєктивне суспільне явище всесвітнього історичного значення, що досягло критичного рівня. Один з засобів вирішення проблем - комплексне вивчення, узагальнення і поширення національного і міжнародного досвіду як основа пошуку нових форм і засобів вирішення глобальних проблем, передавання такого досвіду майбутнім поколінням. Глобальні політичні проблеми є комплексними, тобтоо взаємозумовленими. Їх становлення і подальший розвиток можна вважати одним з підсумків взаємодії різних соціально-політичних, техніко-економічних, природніх процесів.

                  1. Демократія як форма і спосіб організації супільно-політичного життя.

Демократія - влада народу, народовладдя, що виходить з організації та функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і носієм, грунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут усіх при розвязанні при розвязанні проблем і питань суспільного врядування. За формою і способом здійснення демократія поділяється на безпосередню (референдум, пряме голосування) і представницьку, коли рішення приймаються через депутатів та інших народних представників. Демократія насамперед означає форомальне визнання народу джерелом влади, її сувереном, тобто субєктом визначення її характеру і змісту владних функцій, стосовно яких влада відіграє обслуговуючу роль. Ознакою демократії є визнання права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньою діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права у процедурах виборів, референдумів тощо. Ознакою демократичних порядків при прийнятті рішень вважається чітке визначення проведення всіх процедур та процесів за допомогою регламентів. Справжня демократія є альтернативою як тоталітарно-авторитарному централізму, так і анархістському децентралізму. Це такий стиль соціальних взаємин, коли їхні учасники здатні свідомо і відповідально покладати на себе функції центру, долати відчуженне ставлення до всезагального інтересу; коли авторитет сили чи майна витісняється авторитетом людяності, освіченості, компетентності. Легітимна влада демократичного суспільства залежить від волевиявлення народу. Демократія - це не тільки справедливі закони, а ще й демократично настроєне суспільство. Демократичні закони та установи не діятимуть демократично, якщо відсутня демократична свідомість громадін. За сучасних умов політичний демократизм означає: особисту, індивідуальну свободу людини; спосіб управління суспільними справами, певний режим, порядок здійснення влади; соціальну активність, участь громадян у житті держави, у розвязанні суспільних проблем. Демократія дає окремій особистості певну міру свободи, право дяти на власний розсуд в особистому житті, свободу вибору і обрання представників влади, свободу слова.

Похожие работы: